CC BY
51
Орипнальна стаття
УДК 616.831:616.13-007.64-005.1-085-089.812
Дудушна С.О.1, Зорiн М.О.2, Григорук С.П.3, Плющев I.E.3
1 Вщдшення нейрореашмаци, Днтропетровська обласна кл^чна л^арня iM. I.I. Мечникова, Днтропетровськ, УкраТна
2 Кафедра нервових хвороб та нейрохiрургiТ, Днiпропетровська державна медична академiя, Днiпропетровськ, УкраТна
3 Вщдшення судинноТ нейрохiрургiТ, Днiпропетровська обласна клЫчна лiкарня iM. I.I. Мечникова, Днтропетровськ, УкраТна
Ефективжсть штраоперацшноТ гтотермм в MiKpoxipyprii аpтеpiальниx аневризм головного мозку
Мета дослщження: визначення ефективност системноТ профiлактичноТ гiпотермiТ при хiрургiчному лiкуваннi хворих з приводу артерiальноТ аневризми головного мозку в ранньому вщстроченому перiодi субарахноТдального крововиливу.
Матеpiали i методи. Обстеженi 105 хворих, у яких виник спонтанний субарахноТдальний крововилив аневризматичного генезу. Вам хворим проведене штракрашальне виключення аневризми в перюд регресу артерiального спазму. Хворi розподiленi на групи, у 51 з них застосовували стандартне анестезюлопчне забезпечення, у 54 — оперативне втручання виконували в умовах системноТ профтактичноТ ппотерми. Оцшювали вплив штраоперацшноТ температури тiла на перебiг захворювання.
Результати. Достовiрний вплив на результати л^ування мае тiльки iнтраоперацiйний розрив аневризми (т=0,41, p<0,001), зв'язок з температурою тта пiд час операцiТ (т=0,06, p=0,656) не встановлений. При нормотермп тимчасове виключення артерiй головного мозку попршувало результати лiкування (т=0,50, p<0,001), при гiпотермiТ — практично не впливало на них (т=0,21, p=0,023). Специфiчними ускладненнями при використаннi ппотерми вважали брадикардiю, аритмiТ, гiперглiкемiю, гiпокалiемiю.
Висновки. Температура тiла при виникненш iнтраоперацiйноТ кровотечi не впливае на результати лкування; тимчасове виключення артерш бiльш безпечне в умовах ппотерми; використання ппотерми може бути рекомендоване за умови попереднього планування тимчасового виключення артерш, високого ризику штраоперацшноТ кровотеч^ воно позитивно впливае на результати лкування хворих в ранньому вщстроченому перiодi субарахноТдального крововиливу.
Ключoвi слова: субарахноУдальний крововилив, ¡нтраоперац/йна профлактична ппотерм/я. Укр. нейpoxipypг. журн. — 2013. — №4. — С.49-53.
Над1йшла до редакцп 28.08.13. Прийнята до публ1кацп 18.10.13.
Адреса для листування: Дудуюна Свтлана Олександр1вна, Вддлення нейрореан'/мацП, Дн1пропетровська обласна кл'шЫна л1карня ¡м. I.I. Мечникова, Жовтнева пл., 14, Дн1пропетровськ, УкраУна, 49005, e-mail: dudukina@ukr.net
Розрив артерiальних аневризм (АА) головного мозку (ГМ) супроводжуеться високою швалщизашею та летальшстю внаслщок вторинних iшемiчних уск-ладнень [1-3]. Попередження та лкування вторинноТ шеми ГМ е прюритетним напрямком сучасноТ нейро-реанiматологiТ.
Пошуки ефективних нейропротекторiв тривають, оскiльки iснуючi фармакологiчнi засоби не е доско-налими. За даними експериментальних та клЫчних дослщжень доведена ефективнiсть стратегiй ппотермп та iшемiчного прекондицiонування. Дослiдження з оцшки ефективностi використання терапевтичноТ системноТ ппотермп при пошкодженш ГМ рiзноТ етю-логiТ у дiтей та дорослих тривають протягом ктькох десятирiч.
В експериментальних дослiдженнях щодо ефективност та механiзму дiТ гiпотермiТ при суба-рахноТдальному крововиливi (САК) у гострш фазi у щурiв показано, що при температурi 32°С, за даними магшторезонансноТ спектроскопiТ, цитотоксичний набряк ГМ, виражешсть метаболiчного стресу та на-
копичення лактату меншi, жж при температурi 37°С. Використання ппотерми попереджуе руйнування гематоенцефалiчного бар'еру при САК у щурiв, ш-тенсивносп запалення та оксидантного стресу, ппо-термiя е iнгiбiтором накопичення полiморфноядерних лейкоцитiв, за ТТ використання значно зменшуеться оксидантне пошкодження ДНК.
Проте, незважаючи на теоретичне обфунтуван-ня доцтьност застосування гiпотермiТ як методу нейропротекцп, сьогоднi немае единоТ думки щодо ТТ практично!' ефективност [4-7].
Мета дослшження: визначення ефектив-ност системноТ профiлактичноТ гiпотермiТ при ш-тракранiальному хiрургiчному лiкуваннi хворих з приводу АА ГМ у ранньому вщстроченому перiодi пiсля виникнення САК.
Матеpiали i методи дoслiдження. Обстеженi 105 хворих, у яких виник спонтанний САК аневризматичного генезу. Вам хворим здшснене штракрашальне оперативне втручання — клтування АА ГМ в перюд регресу артерiального спазму (АС) [8]. Анестезюло-
© Дудуюна С.О., Зорш М.О., Григорук С.П., Плющев I.e., 2013
Таблиця 1. Характеристика хворих
Ознака Величина показника в групах
1-й (n=51) 2-й (n=54) Р1
абс. % абс. %
Юльюсть жшок 36 70,6 36 66,7 0,665
Н-Н grade I 48 94,1 46 85,2 0,135
Локалiзацiя аневризми
Середня мозкова артерiя (СМА) 10 19,6 14 25,9 0,707
Передня мозкова артерiя (ПМА) 28 54,9 26 48,2
Внутрiшня сонна артерiя (ВСА) 13 25,5 14 25,9
Наявнiсть АС 36 70,6 38 70,4 0,981
Супутнi захворювання 20 39,2 20 37,0 0,818
Примгтка. 1 — розраховано за критерiем Ст'юдента для незалежних вибiрок з поправкою Уелча.
пчне забезпечення проводили за рекомендац1ями AHA/ASA [1, 2].
Пац1енти розподшеш на дв1 групи, однорщш за в1ком (p=0,184), статтю, тяжк1стю стану, локал1за-ц1ею АА, наявн1стю супутн1х захворювань (табл. 1). До 1-Í групи включений 51 хворий в1ком у середнь-ому (41,7±2,3) року, в уах застосоване стандартне анестез1олог1чне забезпечення за сучасними реко-мендац1ями; до 2-Í — 54 пац1енти в1ком у середньому (36,2±3,4) року, у яких штракрашальне оперативне втручання виконували в умовах системно!' профшак-тично!' ппотерми.
Ппотерм1ю зд1йснювали з використанням апа-рата Blanketrol II (виробництва компани Cincinnati Sub-Zero, США) за модифкованою методикою R. Gal та ствавтор1в [9]. В операц1йн1й хворого вкладали на матрац Blanketrol II при юмнатнш температур!. Поспйну циркуляшю води температурою 4°С в матрац! Blanketrol II розпочинали вщразу тсля вводного наркозу. Ц!льову температуру встановлювали 32°С. Швидк!сть циркуляци води регулювалась автоматично. Одночасно використовували гелев! охолоджувальш системи на т1лi патента. При необх!дност! додатково внутр!шньовенно вводили iзотонiчний розчин натрiю хлориду, охолоджений в морозильнiй камерi до появи льодово!' шуги, через центральний та перифершний катетери з швидкiстю 50 мл/хв. У деяких ситуашях використовували вентиляцшш системи охолодження пацiента. Датчик вимiрювання температури тiла пацiента розташовували в носовiй частинi глотки. Охолодження проводили до 32°С або до моменту клтування АА. Тривалiсть перюду гiпотермiÍ у середньому (165±23,4) хв. Постшно проводили монiторинг артерiального тиску, частоти скорочень серця, вмюту глюкози в кров^ балансу електролiтiв кров^ дiурезу.
Хворим обох груп здшснеш iдентичнi iнтракранiальнi оперативнi втручання, зокрема, клтування шийки АА — у 95 (90,5%), в тому чи^ у 44 (86,3%) 1-Í групи та у 51 (94,4%) — 2-Í групи (Р=0,194 за точним критерiем Фiшера); iншi втручання — у 10 (9,5%), в тому чи^ у 7 (13,7%) 1-Í групи та 3 (5,6%) — 2-Í групи.
Оцшювали вплив iнтраоперацiйноí температури тiла на перебiг захворювання та результати лкування. Результати лкування оцiнювали за шкалою наслiдкiв Глазго (ШНГ).
Статистична обробка матерiалiв дослщження проведена з використанням пакету програм Statistica v.6.1®. Статистичнi характеристики представлен у виглядi: кiлькiсть спостережень (n), середня
арифметична (M), стандартна помилка середньоí (m), стандартне вiдхилення (SD), медiана (Me), iнтерквартильний iнтервал 25%, 75%. Для порiвняння застосовували критери Ст'юдента (t), Манна-Уíтнi, X2, двобiчний точний критерiй Фiшера. Взаемозв'язок мiж ознаками оцiнювали за коефiцiентами ранговоí кореляцп Кендалла (т). При перевiрцi статистичних гiпотез рiвнем статистичноí значущост приймали 0,05.
Результати та ix обговорення. ¡нтраоперацмний розрив (IP) АА вважають однiею з основних причин негативних наслщюв в хiрургií АА [3, 8].
Частота IP АА рiзнилася в групах дослщження (т=-0,25, p<0,001). Зокрема, вона була достовiрно (х2=6,67, p=0,01) меншою у 2-й грут — у 9 (16,7%) хворих, шж у 1-й групi — у 20 (39,2%) (рис. 1).
Це зумовлене полегшенням хiрургiчного доступу до АА при використанш ппотерми. IP АА частiше спостер^али у хворих при розташуваннi аневризми в басейш ПМА та ПМА-ПСА (передня сполучна ар-терiя), шж за iншоí локалiзацií, в обох групах. Най-бiльш тяжкою крововтрата була при IP аневризми ВСА. При використанш ппотерми об'ем крововтрати у середньому був бтьшим: у 1-й грут — (465±181,4) мл, Ме [25%, 75%] — 400 [350, 500] мл; в 2-й грут — (700±374,1) мл, Ме [25%, 75%] — 500 [400, 1000] мл (рис. 2). Проте, достовiрнi розбiжностi мiж трупами за цим показником не вщзначеш (Р=0,107 за критерiем Манна-Уíтнi), що може бути зумовлене значною варiабельнiстю показника у 2-й групi (ко-ефiцiенти варiацií вiдповiдно 39,0 i 53,5%, p=0,004 за критерiем Левена).
Об'ем крововтрати суттево впливав на результати лкування, оцшеш за шкалою ШКГ, тiльки у 2-й грут (т=0,88, p<0,001), у 1-й грут цей зв'язок був недос-товiрним (т=0,11, p=0,483).
39,2
27,6
16,7
Загалом 1-ша група 2-га група
Рис. 1*. Частота IP АА в групах дослщження. За критерiем х2 рiзниця показниюв в групах значуща (p<0,01).
* Зображення в друкован'1й версп — у в'щт1нках срого, в електронн'1й — кольорове.
Рис. 2. Об'ем крововтрати в групах дослщження при 1Р АА.
В обох групах наявшсть 1Р АА негативно впливала на результати л^ування (т=0,41, р<0,001). Проте, в 1-й груш зв'язок був слабким (т=0,28, р=0,004), у 2-й — помiрним (т=0,56, р<0,001).
Встановлено, що на результати лкування впливала тiльки наявнiсть 1Р АА, наслiдок операцiТ вiд групи не залежав (т=0,06, р=0,656). Це тдтверджу-ють i окремi результати лкування хворих при 1Р АА (табл. 2).
За даними л^ератури, превентивна тимчасова оклюзiя (ПТО) артерш е найбiльш ефективним методом попередження 1Р АА, проте, як i використання тимчасового клiпування (ТК) артерш при 1Р АА може спричинити iшемiчне пошкодження ГМ [3, 8].
В нашому дослiдженнi ПТО артерш застосована у 71 (67,6%) хворого, в тому чи^ у 30 (58,8%) хворих 1-Т групи, 41 (75,9%) — 2-Т групи (х2=3,5, р=0,061).
Таблиця 2. Результати хiрургiчного лiкування хворих з приводу 1Р АА за ШНГ
Наслщок операцп Кiлькiсть сп в гр! остережень /пах
1-й (n=20) 2-й (n=9)
абс. % абс. %
Повне вiдновлення 11 55,0 4 44,4
Помiрна iнвалiдизацiя 2 10,0 2 22,2
Глибока iнвалiдизацiя 3 15,0 1 11,1
Смерть 4 20,0 2 22,2
Взагалi використання ПТО артерiй впливало на результати лкування (т=0,34, р<0,001). Проте, в 1-й групi використання ТК i ПТО суттево попршувало результати (т=0,50, р<0,001), у 2-й грут — цей зв'язок був слабким (т=0,21, р=0,023). Результати лкування хворих з використанням ТК артерш (табл. 3) свщчать, що тсля оперативного втручання на тлi ппотерми повне вiдновлення досягнуте у 34 (82,9%) з 41 патента. При виконанш операцiТ в умовах нор-мотермiТ такi результати досягнутi лише у 15 (50%) з 30 пашен^в. Таким чином, незважаючи на бтьшу частоту застосування ТК i ПТО, результати лiкування хворих 2-Т групи достовiрно кращi (т=-0,34, р<0,001). Це дозволяе стверджувати, що ТК артерш найбтьш безпечне в умовах ппотерми.
Пщ час оперативного втручання в обох групах виникли штраоперацшш ускладнення, не пов'язаш з дiями хiрурга.
Специфiчними ускладненнями при застосуванш гiпотермiТ вважали: брадикардiю, аритмiТ, пперг-лiкемiю, гiпокалiемiю, Тх, поряд з артерiальною п-пертензiею, достовiрно частше (р<0,05 - р<0,001) виявляли у 2-й грут (рис. 3).
1нтраоперацшш ускладнення коригували за сучасними принципами, порушення балансу елект-ролiтiв та пперткем^ — за власними методиками [10, 11].
Пщ час проведення дослщження спостерiгали деякi негативнi наслщки методики i в ранньому тс-ляоперацiйному перiодi — затримку пробудження хворих, холодове тремтшня в перюд просинання. Бiльш тяжких негативних наслщюв — вираженоТ тромбоцитопенiТ, анемiТ, пневмонп, синдрому сис-темноТ запальноТ вщпов^ тощо не спостерiгали, що, ймовiрно, пов'язане з невеликою тривалiстю перюду системноТ гiпотермiТ.
В цiлому, за даними кореляцшного аналiзу вста-новлений позитивний вплив ппотерми на загальш результати л^ування хворих з приводу спонтанного САК аневризматичного генезу (т=-020, р=0,002). Пiсля оперативного втручання на ™ гiпотермiТ повне вiдновлення досягнуте у 87,0% пашен^в, в умовах нормотензи — у 70,6% (табл. 4).
Таблиця 3. Результати xipypri4Horo лкування АА з використанням ТК артерш за ШНГ
Наслщок операцп Кшьмсть сп в гр! остережень /пах
1-й (n=30) 2-й (n=41)
абс. % абс. %
Повне вщновлення 15 50,0 34 82,9
Помiрна швалщизашя 4 13,3 3 7,3
Глибока швалщизашя 5 16,7 2 4,9
Вегетативний статус 1 3,3 — —
Смерть 5 16,7 2 4,9
Таблиця 4. Результати вщкритих оперативних втручань в групах дослщження за ШНГ
Результат Кшьмсть сп в Гр! остережень /пах
1-й (n=51) 2-й (n=54)
абс. % абс. %
Повне вщновлення 36 70,6 47 87,0
Помiрна швалщизашя 4 7,8 3 5,6
Глибока iнвалiдизацiя 5 9,8 2 3,7
Вегетативний статус 1 2,0 — —
Смерть 5 9,8 2 3,7
Рис. 3*. Частота штраоперацшних ускладнень в групах дослщження. За точним критерiем Фшера рiзниця показникiв в групах значуща: * — р<0,05; ** — р<0,001.
* Зображення в друкован'1й версп — у в'щт1нках арого, в електронн'1й — кольорове.
Висновки. 1. Пщ час iнтpaкpaнiaльного опеpa-тивного втpучaння з викоpистaнням iнтpaопеpaцiйноï гiпотеpмiÏ IP АА виникали достовipно piдше.
2. Застосування ПТО apтеpiй в xipуpгiï АА в paн-ньому вiдстpоченому пеpiодi САK бiльш безпечне в умовax пpофiлaктичноï гiпотеpмiï.
3. Bикоpистaння iнтpaопеpaцiйноï гiпотеpмiï в paнньому вiдстpоченому пеpiодi САK може бути доцiльним за умови попеpеднього планування ПТО apтеpiй, високого pизику IP АА.
4. ^д час застосування системноï гiпотеpмiï спостеpiгaли специфiчнi iнтpa- та пiсляопеpaцiйнi ускладнення — бpaдикapдiю, apитмiю, гiпеpглiкемiю, гiпокaлieмiю, зaтpимку пpобудження xвоpиx, xоло-дове тpемтiння в пеpiод пpосинaння, пpоте, в цiлому за незнaчноï тpивaлостi пеpiоду гiпотеpмiï вони не спpaвляли негативного впливу на загальш pезультaти лiкувaння xвоpиx.
5. Bикоpистaння iнтpaопеpaцiйноï гiпотеpмiï в paнньому вiдстpоченому пеpiодi САK спpaвляe по-зитивний вплив на загальш pезультaти л^ування xвоpиx.
Список лiтepaтуpи
1. Guidelines for the Management of Aneurysmal Subarachnoid Hemorrhage: A Guideline for Health care Professionals From the American Heart Association I American Stroke Association I E.S. Connolly, A.A. Rabinstein, J.R. Carhuapoma, C.P. Derdeyn, J. Dion, R.T. Higashida, B.L. Hoh, C.J. Kirkness, A.M. Naidech, C.S. Ogilvy, A.B. Patel, B.G. Thompson, V. Paul II Stroke. — 2012. — V.43. — P.1711-1737.
2. European Stroke Organization Guidelines for the Management
of Intracranial Aneurysms and Subarachnoid Haemorrhage / T. Steiner, S, Juvela, A. Unterberg, C. Jung // Cerebrovasc. Dis. - 2013. - V.35, N2. - P.93-112.
3. Крылов В.В. Интраоперационные факторы риска в хирургии церебральных аневризм / В.В. Крылов, И.М. Годков, П.Г. Генов // Нейрохирургия. — 2009. — №2. — С.24-33.
4. Li Bassi G. Perioperative hypothermia: the delicate balance between heat gain and heat loss / G. Li Bassi // Minerva Anestesiol. — 2008. — V.74, N12. — P.683-685.
5. Effectiveness of brain hypothermia treatment in patients with severe subarachnoid hemorrhage — comparisons at a single facility Ryogo / A. Ryogo, S. Hideki, I. Koji, N. Izumi // Neurol. Medico-chirurg. — 2010. — V.50, N10. — P.879-883.
6. Mild hypothermia (33 degrees C) reduces intracranial hypertension and improves functional outcome after subarachnoid hemorrhage in rats / E. Torok, M. Klopotowski, R. Trabold, S.C. Thal, N. Plesnila, K. Scholler // Neurosurgery. — 2009. —V.65, N2. — P.352-359.
7. Xenon neuroprotection in experimental stroke: Interactions with hypothermia and intracerebral hemorrhage / S.P.Sheng, B. Lei, M.L. James, C.D. Lascola, T.N. Venkatraman, J.Y. Jung, M. Maze, N.P. Franks, R.D. Pearlstein, H. Sheng, D.S. Warner // Anesthesiology. — 2012. — V.117, N6. — P.1262-1275.
8. Крылов В.В. Микрохирургия аневризм Виллизиева многоугольника / В.В. Крылов, В.В. Ткачев, Г.Ф. Добровольский. — М.: Антилор, 2004. — 140 с.
9. Gal R. Mild hypothermia for intracranial aneurysm surgery / R. Gal, M. Smrcka // Bratisl. Lek Listy. — 2008. — V.109, N2. — P.66-70.
10.Пат. 74945 Украша, МПК A61P 23/00, A61K 33/14. Споаб проф^актики ускладнень ппотермм / Дудукша С.О.; заявник i патентовласник Дудукша С.О. — №201206919; заявл.06.06.12, опубл.12.11.12. Бюл.№21.
11.Пат. 74944 Украша, МПК А61Р 3/10, A61P 5/50, A61K 38/28. Споаб корекцм пперглкемм в умовах ппотермм / Дудукша С.О.; заявник i патентовласник Дудукша С.О. — №201206911; заявл.06.06.12, опубл.12.11.12. Бюл.№21.
Дудукина С.А.1, Зорин Н.А.2, Григорук С.П.3, Плющев И.Е.3
1 Отделение нейрореанимации, Днепропетровская областная клиническая больница им. И.И. Мечникова, Днепропетровск, Украина
2 Кафедра нервных болезней и нейрохирургии, Днепропетровская государственная медицинская академия, Днепропетровск, Украина
3 Отделение сосудистой нейрохирургии, Днепропетровская областная клиническая больница им. И.И. Мечникова, Днепропетровск, Украина
Эффективность интраоперационной гипотермии в микрохирургии артериальных аневризм головного мозга
Цель исследования: определение эффективности системной профилактической гипотермии при хирургическом лечении больных по поводу артериальной аневризмы головного мозга в раннем отсроченном периоде субарахноидального кровоизлияния.
Материалы и методы. Обследованы 105 пациентов, у которых возникло аневризматическое субарахноидальное кровоизлияние. Всем больным произведено клиппирование аневризмы в период регресса артериального спазма. Больные распределены на две группы, у 51 из них применяли стандартное анестезиологическое обеспечение, у 54 — операция выполнена в условиях системной гипотермии. Оценивали влияние температуры тела пациента во время операции на результаты лечения.
Результаты. Достоверное влияние на результаты лечения имело только собственно наличие интраоперационного разрыва аневризмы (т=0,41, p<0,001), связь с температурой тела не выявлена (т=0,06, p=0,656). При нормотермии применение временного клиппирования артерий ухудшало результаты лечения (т=0,50, p<0,001), при гипотермии — практически не влияло на них (т=0,21, p=0,023). Специфическими осложнениями гипотермии считали брадикардию, аритмии, гипергликемию, гипокалиемию.
Выводы. Температура тела пациента при интраоперационном кровотечении не влияет на результаты лечения; временное выключение артерий головного мозга наиболее безопасно при использовании гипотермии; применение гипотермии возможно при планировании временного клиппирования артерий и высоком риске повторного разрыва аневризмы; применение гипотермии положительно влияет на общие результаты лечения больных в раннем отсроченном периоде субарахноидального кровоизлияния
Ключевые слова: субарахноидальное кровоизлияние, интраоперационная профилактическая гипотермия.
Укр. нейрохирург. журн. — 2013. — №4. — С.49-53.
Поступила в редакцию 28.08.13. Принята к публикации 18.10.13.
Адрес для переписки: Дудукина Светлана Александровна, Отделение нейрореанимации, Областная клиническая больница им. И.И. Мечникова, Октябрьская пл., 14, Днепропетровск, Украина, 49005, e-mail: dudukina@ukr.net
Dudukina S.A.1, Zorin N.A.2, Grigoruk S.P.3, Plyushchev I.E.3
1 Neuro Intensive Care Unit, Dnepropetrovsk Regional Clinical Hospital named after I.I. Mechnikov, Dnepropetrovsk, Ukraine
2 Department of Nervous Diseases and Neurosurgery, Dnepropetrovsk State Medical Academy, Dnepropetrovsk, Ukraine
3 Department of Vascular Neurosurgery, Dnepropetrovsk Regional Clinical Hospital named after I.I. Mechnikov, Dnepropetrovsk, Ukraine
The effectiveness of intraoperative hypothermia at microsurgery of brain aneurysms
The purpose: to determine effectiveness of prophylactic systemic hypothermia at surgical treatment of patients with brain arterial aneurysms in the early deferred period of subarachnoid hemorrhage. Materials and methods. 105 patients with aneurysmal subarachnoid hemorrhage were examined. Aneurysm clipping was performed in all patients in the period of arterial spasm regression. The patients were divided into two groups: in 51 of them standard anesthetic management was used, in 54 — surgery was performed under systemic hypothermia. The influence of the patient's body temperature during surgery on it's outcomes was estimated.
Results. Only intraoperative aneurysm rupture (т=0,41, p<0,001) influenced significantly on results of treatment, there was no correlation with the body's temperature (т=0,06, p=0,656). At normothermia temporary arteries clipping worsened the outcomes (т=0,50, p<0,001), while at hypothermia it practically didn't effect them (т=0,21, p=0,023). Bradycardia, arrhythmia, hyperglycemia, hypokalemia were considered specific complications of hypothermia.
Conclusions. The patient's body temperature at intraoperative bleeding does not affect the results of treatment; temporary clipping of cerebral arteries is most safe at hypothermia using; hypothermia application is possible at planning of arteries temporary clipping and at high risk of aneurysm re-rupture; the use of hypothermia effects positively the overall results of patients' treatment in the early delayed period of subarachnoid hemorrhage.
Key words: subarachnoid hemorrhage, intraoperative preventive hypothermia. Ukr Neyrokhir Zh. 2013; 4: 49-53.
Received, August 28, 2013. Accepted, October 18, 2013.
Address for correspondence: Svitlana Dudukina, Neuro Intensive Care Unit, Dnepropetrovsk Regional Clinical Hospital named after I.I. Mechnikov, 14 Oktyabrskaya Sq., Dnepropetrovsk, Ukraine, 49005, e-mail: dudukina@ukr.net
