CC BY
43
(^Mcpaksi?
К^ш /дитини
¡нфекцп в д1тей / Infections in Children
УДК 616.2-022.7:578]-036.11:615.015.32-085.036.8 DOI: 10.22141/2224-0551.15.5.2020.211442
Мощич О.П.1, Крамарьов С.О.2
1Нацюнальна медична академя пслядипломно' освти мен П.Л. Шупика, м. Ки'в, Укра'на 2Нацональний медичний унверситет¡мен О.О. Богомольця, м. Ки'в, Укра/на
Ефективнють i безпека застосування гомеопатичних лкарських препаратiв при гострих рестраторних вiрусних iнфекцiях з позицп доказовоТ медицини
(мiжнародний досвiд)
For citation: Zdorov'e Rebenka. 2020;15(5):321-332. doi: 10.22141/2224-0551.15.5.2020.211442
Резюме. У дант оглядовт cmammi мова йде про Heo6xidHicmb розумшня тдГрунтя ефективностi й безпеки застосування гомеопатичних лкарських npenapamie при гострих ресшраторних eipycHux шфекщях (ГРВ1) з позицп доказовог медицини. Гомеопатичт лкарсьт препарати розглянyтi з точки зору складовог наномедици-ни з огляду на вiдкриття, зроблет протягом остантх десятилть у цш сферi знань, а також на те, що переби ГРВ1 здебшьшого проявляеться функщональними порушеннями. Зазначено доцшьтсть використання окремих компонентiв гомеопатичних лкарських засобiв саме в низьких/гомеопатичних/наноконцентращях з огляду на гх дозозалежний профшь безпеки. Як приклад проаналiзовано препарати французького походження — Оци-лококщнум, Коризалiя, Гомеовокс i Стодаль. За багато десятилть практичного використання зазначених препаратiв напрацьована достатньо вагома наукова база, снуе низка статей, опублкованих у рiзних крагнах свту, що тдтверджують гх ефективтсть i безпеку. Розглянyтi не лише клЫчт до^дження вищезазначених препаратiв, але також висвiтлено питання щодо мехатзму гх дп на основi фармакодинамiчних властивостей окремих компонентiв. Зазначено необхiднiсть розглядати будь-який лкарський препарат, у тому чиmi гомео-патичний, як з позицп доказовог медицини, так i в бшьш широкому розумтт, зважаючи на сучасний niдхiд до охорони здоров'я на основi щнности З урахуванням nроаналiзованог шформацп зроблено висновок, що вищезга-дат препарати — Оцилококщнум, Коризалiя, Гомеовокс, Стодаль — вiдnовiдають цим вимогам i мають бути бшьш широко впроваджет в клштну практику.
Ключовi слова: гомеопатичт лтарсьт препарати; гострi ресшраторт вiрyснi шфекцп; доказова медицина; наномедицина
Вступ
Як засвщчила ситуащя з na^;eMieK> KopoHaBipycy COVID-19, проблема гострих ресшраторних BipycH^ шфекцш (ГРВ1) набувае ще бшьшо! актуальной! у зв'язку з такими глобальними чинниками, що сприя-ють 1х поширенню: урбашзащя 3i збтьшенням щть-носта населення, що сприяе скупченню людей у за-критих примщеннях; штенсифшащя транспортного сполучення мiж мютами й крашами, що сприяе значно швидшому поширенню ГРВ1; активiзацiя наукового
прогресу iз широким упровадженням нових технологш роботи над вiрусами в лабораторних умовах, що, зви-чайно, збтьшуе ризик потрапляння за 1х меж модифь кованих вiрусiв.
Наявнють на фармацевтичному ринку багатьох препарапв, призначених для лшування ГРВ1, також свщчить про запит вщ населення щодо пошуку оптимального ршення для швидкого одужання. При цьому питання безпеки для оргашзму сучасних препаратiв е актуальним, оскiльки в багатьох iз них е певний спектр
© 2020. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденци: Крамарьов Серпй Олександрович, доктор медичних наук, професор, завщувач кафедри дитячих шфекцмних хвороб, Нацюнальний медичний ушверситет iMeHi О.О. Богомольця, бульв. Т. Шевченка, 13, м. КиТв, 02000, УкраТна; e-mail: skramarev@ukr.net
For correspondence: Sergiy Kramarov, MD, PhD, Head of the Department of Pediatric Infectious Diseases, Bogomolets National Medical University, T. Shevchenko boulevard, 13, Kyiv, 02000, Ukraine; e-mail: skramarev@ukr.net
Full list of author information is available at the end of the article.
no6Í4Hoi' дц i навпъ протипоказань. У свою чергу, ic-нуе низка лiкарcьких препарапв натурального похо-дження, застосування яких пов'язане з мМмальними ризиками, здебiльшого обумовленими лише шдивщу-альною непереноcимicтю окремих компонент. Кр!м того, деякi з них протягом десятилпъ використову-ються на практицi, що дозволило пересв!дчитися в 'х дiевоcтi й безпещ у вiддаленiй перcпективi. До них належать деяы гомеопатичнi лшарсьи препарати. Однак вони можуть бути недостатньо широковживаними через скептичне ставлення частини сусптьства у зв'язку з малою кшьтстю iнформацii щодо мехашзму 'х дй'. I Грунтуеться таке сприйняття на рiвнях концентрацй' дшчих компонентiв. Хоча у випадку низьких гомео-патичних розведень 'х концентрацй' е порiвнянними з концентрацiями молекул деяких речовин, що здатнi викликати летальний наcлiдок: DL50 (dosis letalis 50 %) для ботулотоксину = 0,000000001 г/кг [1] = 1 мг/кг го-меопатичного розведення 3СН, DL50 для протакти-шю = 0,000000000015 г/кг = 1,5 мг/кг 4СН. У даному оглядi буде придтено увагу гомеопатичним лiкарcьким препаратам на прикладi кшькох iз них, що мають схож гомеопатичш розведення активних компонентiв, ''х буде розглянуто в cучаcнiй науковiй площиш, щоб за-повнити дану прогалину в знаннях.
Гомеоnатичнi AÍKapobKi препарати з точки зору сучасноТ науки
Гомеопатичнi лiкарcькi препарати мають мал! або вкрай мал! кiлькоcтi/концентрацii дшчих речовин рослинного, мшерального або тваринного походжен-ня. Такi наночастинки екстракпв рослин можуть за-стосовуватися для л!кування iнфекцiйних захворювань за рахунок протизапального, антиоксидантного й !му-номодулюючого впливу. Гомеопатiя, як форма наноме-дицини, мае багатообiцяючу юторш лшування етде-м!чних iнфекцiйних захворювань, у тому числ! гострих iнфекцiй верхшх дихальних шляхов [2].
Досягнення традицшних алопатичних препара-пв щодо таргетного й безпечного лшування, з одного боку, i спошб доставки в оргашзм активних молекул рослинного походження в гомеопатичних препаратах — з шшого сходяться в галуз! нанотехнологш i на-номедицини [2].
Гомеопатая може виявитись одшею з найдавшших i наочно найбезпечшших форм лшування на основ! на-ночастинок, як! вже використовуються у всьому свт при шфекцшних захворюваннях [2].
За допомогою скануючо'' i трансм!сшно'' електронно'' мшроскопи було продемонстровано форми наноструктури в трьох р!зних гомеопатичних лшарських засобах рослинного походження при роз-веденнях в!д 1СН до 15СН. Кр!м того, було повщом-лено про бюсинтез наночастинок ср!бла з викорис-танням чотирьох р!зних гомеопатичних матричних настоянок рослин. Отримаш наночастинки ср!бла мали р!зний розм!р i бюлопчний вплив, як функщя настоянки певно'' рослини, з яко'' вони були виго-товлеш [2]. Встановлено властивост наночастинок гомеопатичних препарапв та адаптивну нелшшну
реакцiю живих систем на лшування низькими дозами [3].
Кожний гомеопатичний препарат — це складна система в наномасштаб^ що включае безлiч взаемопов'язаних, взаемодiючих компонентiв i нових властивостей. Найсильшша iндивiдуалiзацiя випли-вае з утворення ушкально! персоналiзовано! бшково! оболонки у формi корони, адсорбовано! на реактивну поверхню гомеопатичних наноструктур при контакта з ршинами тша реципiента. Низью дози таких складних наноструктур iнiцiюють адаптацiйнi процеси гормези-су для мобшзаци ендогенно викликаного лiкування хворого. Здатнiсть до самооргашзаци та самоподiб-нiсть складних систем е запорукою майбутнiх досль джень природи гомеопатичних лшарських засобiв i системного оздоровлення пiд час персоналiзованого гомеопатичного лiкування [4]. Ранiше в органiзмi лю-дини вже було виявлено шаперони — спецiальнi бшко-вi молекули, що вiдповiдають за ремоделювання про-сторово! структури певних протеТшв, призводячи до !х однотипность Це приклад того, як дшть складш сис-теми в наномасштаб^ коли незначна змiна просторово! конформаци е причиною розвитку активних процешв у системi.
Залежно вiд площi поверхнi, розмiру, форми й заряду наночастинки адсорбують складний рисунок сироваткових бшыв, утворюючи при контакт бiлкову корону, що становить ушкальну бiологiчну iдентичнiсть. Бiлкова корона може захоплювати ш-дивiдуалiзовану дисфункцiональну бюлопчну медь аторну iнформацiю органiзму на поверхш прихова-но!, тобто резонансно!, лшувально! наноструктури. Стохастичний резонанс посилюе цей слабкий сигнал вш наночастинок прихованого лшарського засобу з адсорбовано! бшково! корони, що призводить до сенсибшзовано! нелшшно! динамiчно! модуляцп експресп генiв i пов'язаних iз цим змш у бiологiчних сигнальних шляхах. Коли система досягае сво!х фь зiологiчних меж пiд час гомеопатичного загострення або природного переб^у хвороби, посилений сигнал препарату запускае нелшшну зворотну реакцш в на-прямку до стану здоров'я [5].
Сьогодш у свт активно проводяться науковi до-слiдження в рамках доказово! медицини для вивчення шляхiв реалiзацi! лiкувального ефекту гомеопатично! терапи, Г! ефективносп, безпеки й економiчно! переваги. Результати цих дослщжень висвгглюються на багатьох наукових форумах i вiдображенi в Cochrane Database [6].
Вивчення д!евост! методу гомеопати проводять шляхом дослiдження ф1зико-х1м1чних i фармакодина-м1чних особливостей дй' гомеопатичних лшарських за-со61в на р1зних експериментальних моделях — на молекулярному, клгтинному й органiзмовому р1внях [6].
Анал!з дослiджень i данi лгтератури дозволяють зро-бити висновок, що тд час розведення речовини у вод1 й при отриманнi низьких концентрацш вiдбуваються осо6лив1 мiжмолекулярнi взаемоди електронiв i про-тон1в медикаменту з молекулами води з виникненням ефекту критичних мас [7].
Мiжмолекулярнi взаемодп' при малш концентрацй' препарату е основою терапевтично! ефективностi гомеопатичних засобiв. Одна з умов ïx приготуван-ня — обов'язкове струшування пiдготовленого розведення. Проведеними дослщженнями в лаборатор-них умовах встановлено, що струшування змшюе фiзико-xiмiчнi та квантово-xiмiчнi властивосп ре-човини [7].
Принципи й пояснення квантово'! електродинамiки можуть бути застосоваш до фундаментальних вчень гомеопатичного методу, тим самим надаючи лшарю, що практикуе лiкування гомеопатичними препаратами, мщне обГрунтування в практищ рацiональноï медици-ни [8]. Продовження дослщжень у цьому напрямку дозволить не тльки вiдкрити новi меxанiзми лiкувальноï дй' гомеопатичних засобiв, але й пiдвищити ix ефектив-нiсть за рахунок удосконалення технологи' приготуван-ня [7].
Гомеопапя у пров^дних системах охорони здоров'я CBiTy
Вiдповiдно до проведених опитувань, у багатьох розвинених крашах свiту, наприклад у Швейцарй', Hi-меччинi, 1тал11, Дани', Великий Британй', Канадi, США та Австралй', було виявлено сощальш контингенти ос1б, як1 б1льш схильш до використання засоб1в комплементарно! медицини, частиною яко'1 е гомеопатия. До таких груп належали жшки, особи середнього в1ку, люди з вищою осв1тою, з вищим р1внем доходу [9]. Виявляеться очевидним, що б1льш заможн1 й осв1чен1 люди мають потребу в сучасних безпечних шдходах до л1кування. Що стосуеться жшок, то еволюц1йно вони б1льш схильн1 дбати про безпеку, як власну, так i сво!х дгтей [9]. Гомеопат1ю використовували 23,3 % ваптних ж1нок — майже вдв1ч1 част1ше, н1ж неваг1тн1 жшки того самого в1ку [9], що е тдтвердженням прихиль-ност1 до тако'1 терапп' цього надчутливого контингенту пащенпв.
Надання переваги комплементарн1й медицин1 е значним серед пащентав у Швейцарй': л1кар1 повинн1 пам'ятати, що 30,5 % людей 1з хрон1чними захворюван-нями i 35,8 % людей 1з додатковим медичним страху-ванням користуються комплементарною медициною, включно з гомеопатiею [9].
Актуальнiсть питання розвитку, ширшого засто-сування, штеграцй' комплементарно! традицiйноï медицини в нацюнальш системи охорони здоров'я засвечена в такому документi ВООЗ, як WHO traditional medicine strategy: 2014—2023 [6].
Призначення/застосування гомеопатичних лтв залишаеться популярним i забезпечуеться, i/або субси-дуеться, i/або схвалюеться низкою уряд!в у всьому св1-т1, включно 1з забезпеченням ними в низщ державних систем охорони здоров'я: наприклад, в 1ндй' налiчуеть-ся близько 300 000 практикуючих гомеопа^в, а в мшс-терствi охорони здоров'я 1ндй' е п1дрозд1л з гомеопати'; у Францй' 43,5 % спещалюпв у галузi медичних послуг призначають гомеопатичш лшарсьы засоби (часто — при паралельному призначеннi лшування фармаколо-г1чними алопатичними препаратами), витрати покри-
ваються медичним страхуванням; у Швейцарй витрати на гомеопатш покриваються обов'язковим медичним страхуванням [10].
За даними ВООЗ, у свгговому рейтингу серед на-цiональних служб охорони здоров'я перше мюце по-сщае Францiя, Iталiя — на 2-му мющ, Австрiя — на 9-му, Велика Бриташя — на 18-му, Швейцарiя — на 23-му, Шмеччина — на 25-му, США — на 37-му. У вшх названих крашах бвропи, кращих за свгговим рейтингом нацiональних служб охорони здоров'я, гоме-опатiя присутня як складова доказово! медицини, що входить у структуру страхово! медицини. Так, у Францй, що посщае перше мюце в цьому рейтингу, гомеопатия входить у структуру страхово! медицини, там не тшьки застосовуеться гомеопатия вже понад 200 роыв, але й проводяться подвшш слт плацебо-контрольо-ванi мiжнароднi багатоцентровi рандомiзованi кшшч-нi дослiдження з ефективност й безпечностi гомеопатичних лшарських засобiв у практичнiй охорош здоров'я [11].
Гомеопатичнi лiкарськi засоби, що входять у евро-пейську, французьку, британську, американську фарма-копе!, Державну фармакопею Укра!ни, мають офщшну реестрацiю Мiнiстерства охорони здоров'я Укра!ни. Огляду чотирьох лiкарських засобiв французького ви-робництва, що протягом десятилпъ усшшно застосо-вуються в лшувальнш практицi ГРВ1 по всьому свпу, присвяченi поданi нами матерiали.
Оцилококцшум
Одним з таких препаратiв е лiкарський препарат Оцилококцiнум, щодо якого було проведено низку плацебо-контрольованих ктшчних дослщжень з метою оцшки його ефективностi в лiкуваннi хворих iз грипоподiбними синдромами. В одному з них 188 хворих отримали дослщжуваний препарат, а 184 пащентам було призначено плацебо. Хворим вимiрювали рек-тальну температуру два рази на день (вранщ й увечер^, записували 9 симптомiв на спещальнш шкалi (кашель, катар, бть у горлi, болi у м'язах тощо) iз зазначенням застосування лшарського засобу. Одужання визначало-ся за такими ознаками: ректальна температура < 37,5 °С i вiдсутнiсть головного болю або болю в м'язах. Шсля завершення 48 годин вщ початку лiкування симптоми у хворих з групи прийому активного препарату були ю-тотно менш виражеш (р = 0,023), нiж у груш плацебо. Число хворих без симптомiв було вiрогiдно вище в гру-пi прийому активного препарату з другого дня (Оцилококцшум — 17,4 %, плацебо — 6,6 %) i до закшчення реестраци симптомiв (5-й день у вечiрнiй час: Оци-лококцiнум — 73,7 %, плацебо — 67,7 %). Найбтьша рiзниця мiж групами була зареестрована мiж вечором другого дня (на 10,6 % бтьше пащенпв без симптомiв) i ранком четвертого дня (на 10,2 % бтьше пащентав без симптомiв). Кшшчне дослiдження показало, що лку-вання грипоподiбного синдрому Оцилококцiнумом позитивно впливае на зменшення симптоматики й скорочення тривалост захворювання [12].
В iншому схожому за дизайном дослщженш 237 хворих отримали Оцилококцшум, а 241 — плацебо.
Хворим вимiрювали ректальну температуру два рази на день, а також визначали наявшсть або вщсутшсть п'яти основних симптомiв (головний бшь, вiдчуття скутостi, бiль у попереку й суглобах, лихоманка) од-ночасно з кашлем, нежитем й в!дчуттям втоми. Оду-жання було визначене за ректальною температурою нижче за 37,5 °С i повною вщсутшстю п'яти зазначе-них основних симптомiв. Частка хворих, якi одужали протягом 48 годин лшування, була вiрогiдно бiльшою в групi прийому активного препарату, шж у групi плацебо (17,1 проти 10,3 %; р = 0,03) [13]. У бтьш тз-ньому дослщженш, проведеному за схожою модел-лю, знову шдтвердилася вiрогiдна рiзниця в частщ тих, хто одужав, при порiвняннi двох дослiджуваних груп (Оцилококцiнум vs плацебо) хворих на ГРВ1 дь тей [14].
З огляду на отримаш результати й застосування строгих критерй'в доказово! медицини, на основi ви-конаного 2006 року систематичного огляду Кокра-нiвського товариства було запропоновано розмютити Оцилококцiнум у категорй' BI [15]. Нижче наведено дослщження, як! пояснюють деякi фундаментальнi аспекта його використання при лшуванш ГРВ1 загалом i грипу зокрема.
ус! штами в!рушв грипу А (H1-H14;N1-N9) при-сутш в оргашзм! м!груючих водоплавних птах!в, до яких належить Anas barbariae — барбаршська качка (мускусна качка). 1нфекци, викликаш бтьшютю штам!в в!русу грипу, переб!гають у цих птах!в пере-важно безсимптомно [16]. Це може пояснити результати дослщження мехашзму дл Оцилококцшуму: вш пов'язаний з його опосередкованим впливом на !мун-ну систему шляхом актив!зацп штерфероноутворення [17]. Отримаш в кшшчному дослщженш дан! пере-конливо свщчать про стимулюючий вплив Оцилококцшуму на вироблення sIgA, а також про позитивний вплив на мюцевий !муштет i бшьш раннш початок ел!мшацп в!русу в оргашзмь Шд впливом препарату в дггей збшьшувалося вироблення шдукованого ш-терферону (IFN) альфа. На особливу увагу заслуговуе позитивний вплив Оцилококцшуму на вироблення y-IFN, особливо його шдуковано! фракцй'. Отже, застосування Оцилококцшуму, що шдсилюе шдукцш a-IFN i бтьшою м!рою — y-IFN, допомагае реал!зу-вати ефект раннього захисту оргашзму вщ в!русно! ш-фекцп [17]. Експериментально було встановлено, що Оцилококцшум стимулюе фагоцитарну актившсть макрофапв i гуморальну !мунну вщповщь, що можна розглядати як один з важливих мехашзм!в дй' препарату, який застосовуеться при гриш та шших ГРВ1, про-те не чинить алерпзуючо! та !мунотоксично! дй' [18]. Отже, можна припустити, що Оцилококцшум мае !муномодулюючий ефект, а не стимулюе одночасно вш ланки !мунно! системи. Кр!м того, Оцилококцшум впливае не на сам збудник, а, як зазначено, на фак-тори захисту оргашзму, насамперед неспециф!чного, що обумовлюе його певну ушверсальшсть при ГРВ1, адже у вищезазначених досл!дженнях вивчалася його ефективнють у хворих !з грипопод!бним синдромом, а не грипом. Як в!домо, не лише в!рус грипу викли-
кае грипоподiбний синдром. У зв'язку з цим не можна виключити позитивний вплив Оцилококцшуму на вщповщь iмунноï системи на коронавiрус COVID-19, який також належить до ГРВ1. Вiдомо, що часто пато-генетично саме цитокiновий шторм призводить до за-гибелi хворих на нову коронавiрусну iнфекцiю, у яких модулящя неадекватно!' iмунноï вiдповiдi могла б по-сприяти принаймнi легшому перебiгу захворювання. Проте дане припущення потребуе проведення досль джень серед зазначено! категорй' хворих.
Останшми роками Оцилококцшум все бтьше до-слщжуеться на предмет використання не лише з ль кувальною метою, а й з метою профилактики ГРВ1 з огляду на вищезазначену ушверсальшсть впливу на фактори неспецифiчного захисту в iмуннiй системi, чого не можуть надати сезоннi 3- або 4-компонентш вакцини.
Було виконано ретроспективний аналiз медичних записiв пацiентiв одного кшшчного центру з 2002 по 2011 р. з метою визначення профшактичного по-тенцiалу препарату. Обстежено 459 пашенпв, з яких 248 оаб отримували гомеопатичний препарат Оцилококцшум, а 211 осiб — ш. Усi вони перебували пiд спостереженням щонайменше протягом 1 року, максимум — до 10 роыв [19]. Зниження середнього числа епiзодiв гострих ресшраторних захворювань (ГРЗ) протягом перюду спостереження порiвняно з роком, що передував дослщженню, було вiрогiдно бiльшим у групi з профшактикою препаратом Оцилококш-нум, нiж у груш без тако! профiлактики (—4,76 ± 1,45 проти —3,36 ± 1,30; р = 0,001). Такий сприятливий ефект препарату не був суттево пов'язаний зi статтю, вшом, тютюнопалiнням або супутнiми захворюван-нями оргашв дихання при порiвняннi обох груп па-цiентiв [19].
Ще в одному дослiдженнi було проаналiзовано 455 пацiентiв, якi страждали вщ ГРЗ. 1з загально! кiлькостi 246 пашентав отримували Anas barbariae hepatis et cordis extractum 200K (дшча речовина Оцилококцшуму), тодi як 209 ошб не отримували такого лшування (контрольна група). Встановлено, що незалежно вiд дiагнозу частота епiзодiв ГРЗ була завжди нижчою в пашенпв, як! отримували Anas barbariae hepatis et cordis extractum 200K; рiзниця мiж кшьтстю випадкiв захворювань на ГРЗ була статистично значущою в кожнш пiдгрупi осiб (р < 0,001). Витрати Нацiональноï служби здоров'я були статистично значуще нижчими в шдгрупах пащ-ентiв, як! отримували лшування (p < 0,001). Результати продемонстрували, що Anas barbariae hepatis et cordis extractum 200K мае профтактичний вплив на виник-нення епiзодiв ГРЗ. Аналiз показав, що використання пацiентами Anas barbariae hepatis et cordis extractum 200K знизило витрати Нацюнально! служби здоров'я; це перш за все пов'язано з тим, що особи яы приймали препарат з профтактичною метою, мали менше ешзо-дiв ГРЗ [20].
Результати оглядового дослiдження довели сутте-вий вплив Оцилококцшуму на зменшення кiлькостi й тривалост iнфекцiй верхнiх дихальних шляхiв у пащ-ентiв iз хронiчним обструктивним захворюванням ле-
гень (ХОЗЛ). А як вГдомо, ocTaHHi можуть призвести до загострення ХОЗЛ. Захворюванють на шфекцй' BepxHix дихальних шляxiв у пащенпв, якг приймали дослГджу-ваний препарат (основна група), була на 50 % мен-шою, нiж у контрольнш групi (0,51 проти 1,04 вГдпо-вiдно; на 0,52 менше епiзодiв на пацiента) (р = 0,001). КрГм того, лише 9,5 % хворих основно'1 групи мали 2 або бiльше епiзоди шфекцш верxнix дихальних шляxiв протягом перюду спостереження порiвняно з 25,7 % у контрольнш груш (р = 0,029). Щ показники становили 1,9 % проти 13,8 % вГдповГдно для пашенпв, якi мали > 3 iнфекцiï верxнix дихальних шляxiв. Середня трива-лiсть симптомiв за 1 етзод iнфекцiй верxнix дихальних шляxiв також була значно меншою в пацiентiв основно'1 групи (3,57 проти 5,22 дня вГдповГдно; на 1,65 дня менше; р = 0,012) [21].
Приблизно 36 % респондент вважають гомеопатш, а саме Оцилококцшум, корисною альтернативою, оскшьки сприймають il як бгльш безпечний пiдxiд до лiкування [22]. Включення в комплексну терапiю ГРВ1 у дiтей гомеопатичних лiкарськиx препарапв призвело до зменшення тяжкостi захворювання й значно бiльш раннього усунення симптомiв, було безпечним у засто-суваннi. Розглянуте порiвняльне когортне дослГджен-ня, проведене у Францй', показало, що пашенти з ГРВ1, яы отримували гомеопатичне лiкування, мали значно менший рiвень споживання антибiотикiв порiвняно з пацiентами без такого лшування, досягаючи при цьому виражених позитивних ктшчних результатiв, що вка-зувало на потенцiйнi переваги з точки зору зменшення медикаментозного навантаження на пащенпв, позитивно впливало на загальний стан '1хнього здоров'я, зменшувало ризик для здоров'я щодо антибютикоре-зистентностi й мало значш переваги з економiчноï точки зору [23].
Профглактичний 3-тижневий курс прийому Оци-лококцiнуму, проведений у перюд сезонного зростання заxворюваностi на ГРВ1, сприяв зниженню ризику захворювання на гострГ респiраторнi шфекцй' серед дгтей оргашзованих колективiв у 1,76 раза [17].
Цей гомеопатичний препарат можна застосовувати як у дорослих i дгтей, яким не проводилось щеплення з рiзниx причин, так i в пацгентгв, якг отримали щеплення проти грипу, особливо у хворих на ХОЗЛ [21]. Хоча Оцилококцшум не замшюе вакцинацш проти сезон-них штамГв, але розширюе i доповнюе можливост про-фтактики сезонних ГРВ1, оскгльки доведено сприяе тимчасовш активГзацй' противГрусно! ланки ГмунГтету, що було зазначено вище.
Комплексний гомеопатичний препарат Кориза^я
Для ктнщистав актуальним залишаеться питан-ня профтактики й терапй' ускладнень перебиу ГРВ1. З шею метою вГдкриваються новГ можливост засто-сування гомеопатичних лшарських засобГв у дгтей i дорослих. Одним Гз перспективних сучасних гомеопатичних препаратГв е комплексний гомеопатичний препарат КоризалГя (coryza в англшськш i французькш мовГ означае «нежить, ринГт»).
Дослщники виявили чiткий вплив на клшчш симптоми в пацieнтiв з алерпчним ринiтом (АР) i гострим риносинуситом (ГР) використання препарату Коризалiя як у монотерапй, так i в поeднаннi з антипс-тамшними препаратами й деконгестантами. Необхiдно вщзначити, що при комбiнованiй терапй' препаратом Коризалiя з деконгестантами 65 % пащентав i3 ГР уже через 3 дш вiд початку застосування вщмовилися вiд судинозвужувально'].' терапй' у зв'язку зi значним змен-шенням основних симптомiв ринiту i мали можливють продовжити лiкування препаратом Коризалiя у виглядi монотерапй' [24].
Проведен дослiдження свiдчать про те, що включення в схему гострого вiрусного риносинуситу на тлi ГРВ1 комплексного препарату Коризалiя значно по-кращуе загальне самопочуття, приводить до зменшення використання жарознижуючих i нестеро'дних про-тизапальних препаратiв [24].
Результати ктшчних дослщжень доводять високу кт-нiчну ефективнiсть i сприятливий профть безпеки [24].
Ефект Коризали обумовлений комплексним впли-вом ii активних компонентiв, дiю яких описано нижче.
Gelsemium 3СН. Дослщження фiтохiмiчного складу роду Gelsemium показали, що вс види е багатими джерелами монотерпенових шдольних алкалощв. На сьогодш в цiлому було видтено й iдентифiковано 121 алкало'д цього роду. Неочищеш екстракти, а також мономерш сполуки роду вiдзначаються, ^м iншого, протизапальною та iмуномодулюючою фармаколо-гiчною активнiстю [25]. Фармацевтична субстанщя G.sempervirens використовуеться при застудi й гриш. Гельземiцин в малих дозах стимулюе дихання. Алкало-'1ди гельземш, семпервiрин i гельземiцин, що були ви-дiленi з G.sempervirens, збтьшували вплив адреналiну й пригнiчували сироваткову холiнестеразу [26].
Belladonna 3СН. В1д крилопiднебiнного вузла (ganglion pterygopalatinum) вщходять парасимпатичнi нервовi волокна, якi у складi гiлок трiйчастого нерва шнервують слизову оболонку носово'' порожни-ни, м'якого пiднебiння, мигдаликiв, язичка. Вони вщповщають за розширення судин i пiдвищення секрецй'. Таблетки Коризали мютять у собi Belladonna 3СН. Атрошн — алкало'д, компонент росли-ни Atropa belladonna — М-холшоблокатор. Блокуючи М-холiнорецептори, вiн робить ''х нечутливими до аце-тилхолшу в дiлянцi закiнчень постганглiонарних па-расимпатичних (холiнергiчних) нервiв. Вiдповiдно, звужуються судини, зменшуеться секрецiя слизово'' оболонки. Крiм того, встановлено, що атрошн змен-шуе активнiсть ферменту пстидиндекарбоксилази сироватки кровi, у зв'язку з чим рiзко пригнiчуe утво-рення пстамшу [27], що пiдтверджуe доцтьшсть використання Коризалй' i при АР.
Allium cepa 3СН. Вщомо, що A.cepa (цибуля ршчас-та) мютить багато вiтамiнiв i мiнералiв, багата на амь нокислоти iз сульфгiдрильними групами. Крiм того, у цього виду були виявлеш рiзнi вториннi метаболiти — флавоно'ди (зокрема, флавоноли й антощанши), фь тостероли й сапонши. A.cepa, крiм шшого, мае анти-оксидантнi й антибактерiальнi властивостi [28].
Тотчне застосування екстрактiв цибуш рiпчастоï значно зменшуе прояви алерпчно! реакцй' i рiвнi спе-цифiчних IgE. Вiдповiдно до результатiв дослщжен-ня рiвнi таких цитокiнiв, як штерлейкш (IL) -4, IL-5, IL-10, IL-13 i IFN-y були значно зниженi в групах, як! отримували екстракт цибулi. Крiм того, еозинофтьна iнфiльтрацiя слизово'1 оболонки носово'1 порожнини була також статистично значуще зменшена шсля об-робки екстрактом цибуль Мюцеве введення екстракту цибулi статистично значуще зменшувало вираженiсть симптомiв АР й алерпчну запальну реакцiю на моделi мишей [29]. Результати продемонстрували перспек-тивний антиалергiчний профiль трав'яно'1 фракцй' (ALC-02) з A.cepa, що можна пояснити il потенцiйною антипстамшною, протизапальною й антиоксидант-ною актившстю [30].
Алй'н перетворюеться в реактивний метаболгг аль цин та шш^ як! можуть зв'язуватися з SH-групами рiзних бiлкiв, що пояснюе багато властивостей цибуль Похщне вiд S-пропентцистешу S-оксиду вiдповiдае за основну актившсть сльозотечi при рiзаннi цибулi [31].
Отже, A.cepa мае широкий спектр бюактивних спо-лук i численш фармакологiчнi властивостi, включно з антибактерiальною, противiрусною, антиоксидант-ною, аналгетичною, протизапальною та iмунозахис-ною дiею [32].
Kalium bichromicum 3CH. У звичайних концентра-щях дана речовина чинить виражену подразнювальну дiю на слизову оболонку носово'1 порожнини, викли-каючи штенсивне печiння [33]. Вiдповiдно, у низьких гомеопатичних концентрацiях дана речовина сприяе залученню факторiв iмунноï системи до вогнища запального процесу зi швидшим одужанням, не створю-ючи при цьому токсичного ефекту.
Pulsatilla 3СН. Компоненти Pulsatilla — прото-анемонш, тюлiпосид i тюлшалш Протоанемонiн мае антибактерiальнi й протигрибковi властивостi. Тюль посид i тюлшалш мають цитотоксичш й фунптоксич-ш властивостi. Незважаючи на ix токсичшсть, деяк! рослини з протоанемонiном використовуються в тра-дицiйнiй медицинi (Pulsatilla, Anemona) для лшування iнфекцiй i застуди [31].
Протоанемонш — сильний подразник слизових оболонок. Швидко переходить в анемонш Анемонiн — антибактерiальний агент; iнгiбiтор NO-синтази [34, 35].
Sabadilla 3СН. Спошб дй' Sabadilla подiбний до способу да пiретринiв, осильки вiн впливае на потенщал-залежнi натрiевi канали нервових аксошв. Вератридин викликае збiльшення тривалост потенцiалу дй', повто-рюваних iмпульсiв i деполяризацй' мембрани нервових волокон. Сабадиловий пил дуже подразнюе шырш покриви й слизовi оболонки людини i е потужним шдук-тором чхання [36].
Отже, зазначена комбшащя компонентiв дослщжу-ваного препарату дозволяе досягти полегшення симптоматики при ринт вiрусного, алергiчного походжен-ня, а також, як випливае зi складу дiючиx речовин, при вазомоторному ринт. А комбшащя препарату з алопа-тичними препаратами дозволяе зменшити медикамен-тозне навантаження на оргашзм.
Комплексний гомеопатичний препарат Гомеовокс
Варто розглянути можливостi сучасного лшування ще при одному з частих ускладнень ГРВ1 — при ларин-гiтi [37]. Включення препарату Гомеовокс у комплексне лшування пацiентiв iз м'якими вузликами голосових зв'язок i гострим катаральним ларингiтом призводило до бтьш швидкого вщновлення акустичних показни-кiв голосу в рiзнi термши спостереження порiвняно з хворими, як! отримували загальноприйняту фарма-кологiчну терашю. Проведене комплексне лiкування хворих з м'якими вузликами голосових складок i гострим катаральним ларинптом дозволило вщновити ix голосову функцiю, що особливо важливо для осiб голо-сомовленневих професiй [37, 38].
Важливо вщзначити, що Гомеовокс вiдновлюе голос при його порушеннях рiзно'i етюлогй'. Спостереження пiдтвердили безпеку пролонгованого прийому препарату Гомеовокс в!д 1 до 11,5 мю. (у середньому 4,7 мiс.) при рiзнiй патологй' гортанi, наприклад при функцюнальнш гiпотонуснiй дисфонй', вузликах голосових складок, хрошчному гiпертрофiчному ларингiтi, парезi голосових складок, мутацiйнiй дисфонй'. При цьому переносимють препарату була оцшена як вiд-мiнна в 62 % випадтв, як добра — у 31 % випадтв, як задовтьна — у 5 % випадтв [39].
При хрошчному тонзилофарингт в дггей Гомеовокс е одним з найбтьш часто використовуваних i ефективних препаратав для комплексного л^вання [40]. 6 кра'1ни, у яких Гомеовокс включили в протоколи лшування ларинпту [41].
Тепер детальшше розглянемо провiднi 3 з 11 компонент Гомеовоксу, що знаходяться в низькому го-меопатичному розведенш 3CH: Aconitum napellus 3CH, Bryonia 3CH, Arum triphyllum 3CH.
Arum triphyllum 3CH. Токсична дiя дано'1 рослини обумовлена кристалами оксалату кальцш. Токсич-нiсть коливаеться вiд незначного набряку ротово'1 порожнини до летально!' обструкцй' дихальних ^яxiв. Набряк насамперед обумовлений прямою травмою голкоподiбними кристалами, але брадикiнiни також вщграють певну роль у формуваннi набряку. Невелико! дози токсину достатньо, щоб викликати штенсивш вiдчуття печшня в ротi та горлi, набряки, гiперсалiва-цiю i задуху [42]. Вщповщно, у низьких гомеопатичних концентращях дана речовина сприяе залученню фак-торiв iмунно'i системи до осередку запального процесу зi швидшим одужанням, не створюючи при цьому токсичного ефекту.
Bryonia 3CH. Вщомо, що види брюнй' мають таы бюлопчш дй', як знеболювальну, протизапальну, ан-тиоксидантну, жарознижувальну, протимiкробну, лар-вiцидну й цитотоксичну. Екстракт, приготовлений з корешв Bryonia alba, виявляв статистично значущу протизапальну, антиноцицептивну й антиоксидантну актившсть, яку можна пояснити дiею фенольних спо-лук i тритерпенощв типу куркурбiтану [43].
Aconitum napellus 3CH. Його застосовували в рикш формi для полоскання й зрошування горла для ль кування застуди, болю в горлi й запалення дихальних
rníHXÍB. Для лiкування кашлю й лихоманки в медицин icHye досвiд призначення всередину екстракту аконггу [44]. Аконiтин виявився ефективним у пригшченш таких запальних реакцш, як оборотний пасивний феномен Артюса, на моделях лабораторних тварин [45]. Ал-калощи аконiтинy мають аналгетичш й протизапальнi влаcтивоcтi [46].
Отже, проведет дослщження доводять ефектив-нicть Гомеовоксу, що Грунтуеться на патогенетичному впливi окремих його компоненпв.
Комплексний гомеопатичний препарат Стодаль
Достатньо часто при yраженнi дихально! систе-ми при ГРВ1 патологiчний процес поширюеться далi й опускаеться нижче носо- й ротоглотки та горташ з трахеею i3 залученням бронхiв, що, вiдповiдно, супро-воджуеться кашлем. Дослщження з урахуванням вiкy, стаи, ступеня тяжкост й типу кашлю при включенш iнфекцiй ЛОР-органiв i небажаних явищ в анамнезi показали, що зникнення кашлю частше вщбуваеть-ся при викориcтаннi гомеопатичних сиротв, нiж при викориcтаннi вiдхаркyвальних алопатичних cиропiв (вiдношення шанciв (ВШ) = 4,1; 95% довiрчий штер-вал (Д1): 1,7—9,8; Р = 0,002), шших cиропiв вiд кашлю (ВШ = 3,1; 95% Д1: 1,4-6,8; Р = 0,006) або алопатичних протикашльових сирошв (ВШ = 2,1; 95% Д1: 1,0-4,3; Р = 0,042) [47].
Серед сиротв вщ кашлю у Францй' трете мюце за рекомендацieю фармацевтами/провiзорами поciдаe Стодаль — його рекомендують у 14,7 % випадыв [47]. Зазначаеться доцтьшсть використання сиропу Стодаль при застудних захворюваннях [48]. Кшшчш досль дження застосування лiкарcького препарату Стодаль при шфекщях верхнiх дихальних шляхiв показали, що пicля першого тижня (8-й день) кашель був повшстю усунутий у бiльше нiж половини хворих в обох групах: 1-ша група приймала Стодаль + антибютик, 2-га — Стодаль у монотерапй'. Водночас виявлено, що в 1-й груш були присутш побiчнi ефекти майже в 6 разiв частше, нiж у 2-й грyпi. Отже, ^м ефективноcтi гомеопатичного лшування було виявлено ще й високий рiвень його безпеки [49].
Дослщження антимшробно! активноcтi екстра-ктiв частин Drosera — компонента Стодаля не в гоме-опатичнiй концентрацй' (матрична настоянка) — показало, що наявш в них нафтохшони активш проти cтрептококiв, cтафiлококiв i пневмокотв (за деякими даними, вони мають й iншi антибiотичнi й фунгщидш влаcтивоcтi), що пояснюе результати вищезазначеного доcлiдження [50].
Компоненти, що входять до складу Стодалю, ви-вчалися в шшому доcлiдженнi. Ефективнicть гомео-патично! комбшацп Drosera + Bryonia + Ipeca (DBI) оцшювали за функцюнальними показниками легень, аналiзом газiв артерiальноl кровi i клiнiчними симптомами ХОЗЛ у 6-мюячному доcлiдженнi, порiвнюю-чи з плацебо й комбшашею сальбутамол + теофiлiн + бромгексин (СТБ). Хвор^ якi лшувалися за схемою DBI, показали статистично значуще (на рiвнi 95 %)
покращення показника об'ему форсованого види-ху за 1-шу секунду (ОФВ1) i РаО2 порГвняно з СТБ i плацебо. 23 % пашенпв на DBI, 19 % на СТБ i 12 % хворих групи плацебо показали бажане збшьшення ОФВ1 на 200 мл. Покращення РаО2 спостерГгалося у 15,4 % хворих групи DBI, на той час як шякого покращення не спостерГгалося у хворих в шших групах. Таы симптоми, як задишка, свистячГ хрипи, кашель, вгдходження мокротиння, вгдсутшсть працездатност i порушення сну, також показали суттеву позитивну динамшу у хворих в групах DBI i СТБ, але не в груш плацебо [51].
При прийомГ препарату Стодаль виражешсть кашлю на 7-й день лГкування зменшуеться (у середньому) в 5 разГв. Препарат Стодаль при ранньому призначенш дозволяе у 97 % дней вилшувати кашель на rai ГРВ1 за 5—7 дшв. Проводилась оцшка результату терапй' дней вшом 2—7 роыв. Зниження вираженост кашлю при прийомГ препарату Стодаль супроводжувалося норма-лГзашею шчного сну. При прийомГ препарату не було виявлено небажаних явищ. Вш добре переносився вшма дгтьми. Отже, результати спостереження проде-монстрували ефектившсть i безпеку препарату Стодаль у лшуванш кашлю у дней при ГРВ1, що дозволило до-слГдникам рекомендувати його для включення в схеми лшування з перших дшв захворювання [52]. КрГм того, експериментально було встановлено, що Стодаль сти-мулюе гуморальний i клгтинний Гмунгтет, проте не ви-кликае алерпчних реакцш негайного й сповгльненого типу i псевдоалерпчних реакцш, не мае Гмунотоксич-но1 дй' [53].
ДослГдження Стодалю показали зменшення тяжко-ст й частоти кашлю протягом перших 4 дшв лшування, а також помгтне зниження продукування мокротиння [54]. В обох дослГджуваних групах хворих в'язтсть мокротиння значно зменшувалася шсля 4 дшв лшування (p < 0,001), але в груш, яка приймала Стодаль, мокротиння було значно бгльш рГдким, шж у грут плацебо (p = 0,018). Абсолютне покращення в'язкост мокротиння також було бгльш вираженим у груш на лшуван-ш Стодалем, шж у груш плацебо (—4,50 ± 3,99 проти -2,48 ± 3,10 в1дповГдно) [54].
Отримаш результати свгдчать про те, що досль джуваний сироп (Стодаль) може бути терапевтич-ним варГантом для осГб Гз захворюваннями верхшх i нижшх дихальних шляхГв, у яких головним симптомом е надвиробництво слизу i кашель, оскшьки ль кування виявилося добре переносимим та ефективним для зменшення в'язкост видшень i зменшення кашлю [54].
Науковий шдхГд потребуе розглянути окремо мехашзм дй' компоненпв препарату Стодаль, як це було зроблено щодо Коризали' i Гомеовоксу. Компонент Drosera вже описаний вище, тому в наступному матерГалГ нами подано даш щодо точок прикладан-ня шших 5 з 9 компонент, що мютяться в сироп в низькому гомеопатичному розведенш 3СН, що, знову ж таки, вГдповГдае концентрацй' алопатичних нано-препарат. Приклад: 100 мл сиропу Стодаль мютить 0,95 г Ipeca 3CH; добова доза для дорослих становить
по 15 мл 3—5 разiв на добу = 430—710 мг Ipeca 3CH на добу = 430—710 нанограмiв Ipeca на добу. У такш са-мш кiлькостi знаходяться й iншi нижчеперераховаш компоненти.
Ipeca 3CH. Найбiльш важливим компонентом ше-какуани е еметин. Вш пригнiчуе синтез бiлкiв на рибосомах, а також бтыв мiтоxондрiального походження, перешкоджае синтезу й дiяльностi ДНК i РНК [55]. Еметин у дослщженнях in vitro проявив противiрусну активнiсть проти коронавiрусiв. Еметин мае низку переваг, яы в сукупност роблять його привабливим потенцшним кандидатом на лiкування коронавiрус-но! iнфекцiï: вiн суттево пригнiчуе коронавiруси в на-номолярному дiапазонi концентрацй'; потенцiйно вiн здатний досягати задовтьних рiвнiв концентрацй' в плазмi кровi при пероральному застосуваннi; розпо-дшяеться в органiзмi нерiвномiрно, накопичуючись в основному в легенях; мае шпбггорну концентрацш щодо коронавiрусiв, яка щонайменше в сотш разiв нижча порiвняно з такою щодо Entamoeba histolytica. Крiм того, еметин також мае довгу юторш застосування в медициш. Вiдповiдно, його побiчнi ефекти добре вiдомi й керованi [56].
З огляду на серйозну й негайну загрозу, яку стано-вить вiрус COVID-19, слiд враховувати ймовiрну здат-нiсть еметину досягати терапевтичних концентрацш у легенях без побiчноï дй', а шекакуану, еметин слщ роз-глядати як можливi варiанти лiкування, особливо якщо дослiдження in vitro питверджують, що вiрус COVID-19 чутливий до цих агентiв [56].
Coccus cacti 3CH. Основна складова кошенш — кармiнова кислота, що вщзначаеться вираженою ак-тивнiстю акцептора втьних радикалiв. Ïï активнiсть порiвнянна з активнiстю вiдомиx антиоксидантiв, таких як кверцетин, аскорбшова кислота й тролокс. З шшого боку, вона також мае здатшсть захищати бета-каротин при його спряженш реакцй' окиснення з ль нолевою кислотою. Кармшова кислота мае здатшсть шпбувати проокислювальний фермент лiпоксигеназу [57]. Активно проводяться дослiдження Coccus cacti щодо виготовлення наноструктур, яы мають потенщал у сферi медицини [58, 59].
Spongia tosta 3CH. Морсьы губки мютять велику кiлькiсть дитерпешв, сесквiтерпенiв, сестертерпенiв, алкалоïдiв, стероïдiв, що мають протизапальш власти-востi [60].
Sticta pulmonaria 3CH. Вщвар iз цього лишайника мае протизапальну й противиразкову даю [61]. Екстракт вщзначаеться сильною антиоксидантною дiею, ймовiрно, завдяки наявностi фенольних сполук [62].
Bryonia 3CH. Мехашзм дй' подано вище — при опи-d Гомеовоксу.
Резюмуючи вищезазначене, можна зробити висно-вок, що Стодаль чинить комплексну дiю, маючи як симптоматичний, так i патогенетичний i навпъ етюло-гiчний лiкувальнi ефекти.
У проведеному дослщженш рекомендацiй фармацевтами алопатичних i гомеопатичних препаратiв, а також ïx поеднань було виявлено позитивний ефект в!д них щодо зменшення основних симптомiв гри-
поподiбного синдрому. Стратегй' лiкування гомеопа-тичними лшарськими засобами й безрецептурними препаратами пов'язаш з меншим використанням ан-тибiотикiв i меншими витратами на охорону здоров'я, шж стратегй', пов'язаш з вщпуском рецептурних пре-парапв [63].
Обговорення
У даний час неможливо думати про сучасну охорону здоров'я, яка лноруе доказову медицину, концеп-цiю, що спираеться на 3 стовпи (трiаду): шдивщуальна клiнiчна експертиза, цiнностi й бажання хворого, а також найкращi об'ективш даннi [64, 65].
Медицина, що Грунтуеться на доказах, мае на мет сприяти якiсному дослщженню з акцентом на надан-ня найкращо! допомоги для окремо взятого хворого на основi найкращих наявних даних. Останшми роками також зростае усвщомлення того, насыльки важливо враховувати шдивщуальш цiнностi й принципи пащ-ентiв при прийняттi рiшень щодо л^вання [66].
Отже, Експертна група з питань ефективних ^я-xiв iнвестування в здоров'я запропонувала визначити «охорону здоров'я на основi цшноста» як комплексну концепцiю, побудовану на чотирьох опорних стовпах: вщповщний догляд для досягнення особистих цтей пащенпв (особиста цiннiсть), досягнення найкращих можливих результатiв за допомогою наявних ресуршв (теxнiчна цiннiсть), справедливого розподiлу ресуршв у всix групах пацiентiв (алокативна цiннiсть) i внесок медично! допомоги в сощальну участь i зв'язок (су-спiльна цiннiсть) [67]. Черговий раз питверджуеться теза, що л^еться не хвороба, а хворий. В1дпов1дно, пiдxiд до лiкування мае бути комплексним i певним чином iндивiдуалiзованим у тих випадках, коли це е доцтьним.
Нещодавнiй приклад: керiвництво системи охоро-ни здоров'я Велико! Британй' рекомендувало лiкарям впроваджувати профтактичне застосування проти-вiрусного препарату озельтамiвiр, щоб знизити поши-рення грипу. Омейш лiкарi заперечували, побоюю-чись, що це може бути не в штересах ïx пащентав через невизначешсть спiввiдношення користi й безпеки цих препарапв, особливо в людей похилого вiку, якi не хво-рiли на грип, проте багато з них могли мати iншi за-хворювання й отримувати шше лiкування. Цей випа-док тюструе певний ступiнь невизначеностi, що часто наявна при застосуванш даних кшшчних випробувань до окремих випадкiв, особливо в ослаблених пащен-тiв, яы мають багато коморбiдниx хвороб i отримують дек^лька методiв терапй' або можуть мати труднощi в розумшш ризику й користi вiд лшування. Лист Центру громадського здоров'я Англй' до сiмейниx лiкарiв заго-стрив це питання, стверджуючи, що його порада базу-еться на найкращих доступних доказах i натякаючи на те, що недотримання може викликати правовi й регу-ляторнi наслiдки. Союз медично! оборони, який про-понуе юридичну консультацш та пiдтримку лiкарiв, втрутився, щоб пояснити, що «гайдлайни мають iн-формативне значення, але не диктують практику. Вони не замшюють знань i навичок клшщистав. Очiкуеться,
що лiкарi знайомi з настановами, але це не означае, що вони не можуть вщхилятися вiд них, коли це вщповь дае iнтересам ïx пацiентiв. Вони повинш бути готовi пояснити й обГрунтувати сво'1' рiшення та дй' в таких випадках». Таких конфлштав можна уникнути, якщо в межах рекомендацш визнати, що клiнiчнi даш слiд враховувати при застосуваннi ïx до окремих пащенпв, що рекомендацй' не е обов'язковими й не повинш за-стосовуватися як «правила» [68].
У кожнш клiнiчнiй ситуацй' для кожного пашен-та мае бути зважене сшввщношення користi/ризикiв з огляду на яысш й кшьысш ефекти застосування певного лiкарського засобу, а також можливе прогре-сування й результат патолопчного процесу. Будь-яке фармаколопчне втручання е обГрунтованим лише в тому випадку, якщо потенцшш переваги перевищу-ють ризики. Ршення повинно Грунтуватися на адекватному розумшш пацiента, хвороби та ïï перебiгу, а також на знаннях про лшування i його потенцшно несприятливi наслiдки, i щодо цього Оцилококцшум задовольняе вимогам ефективност й безпеки [15]. Те саме можна сказати й про решту вищезгаданих пре-парапв.
Висновки
1з проаналiзованиx нами лiтературниx даних можна зробити висновок про доцтьшсть використання гомеопатичних препаратiв для усунення тимчасових функцюнальних порушень, що спостерлаються, зо-крема, при ГРВ1. Гомеопатичнi лiкарськi препарати мають доведену високу клiнiчну ефективнiсть i безпеку, вщповщають мiжнародним вимогам i стандартам GMP (Good Manufacturing Practice), GLP (Good Laboratory Practice). Останшм часом поглиблюеться база знань щодо мехашзму да щи групи лiкарськиx засобiв. Роз-глянутi в нашiй робот препарати — Оцилококцiнум, Коризалiя, Стодаль, Гомеовокс — заслуговують, на нашу думку, на бтьш широке використання з метою л^вання й профилактики ГРВ1 як у дiтей, так i в до-рослих, адже вiдповiдають сучасним принципам дока-зово'1' медицини й мають тривалий мiжнародний досвiд ефективного й безпечного застосування в практичнш оxоронi здоров'я кра'1'н бвропи i Америки, е офщш-но зареестрованими Мiнiстерством охорони здоров'я Украши.
Конфлiкт iHTepeciB. Не заявлений.
References
1. Fleming DO, Hunt DL. Biological Safety: principles and practices. Washington, DC: ASM Press; 2000. 784 p. doi:10.1590/ S0036-46652001000600013.
2. Bell IR, Schwartz GE, Boyer NN, Koithan M, Brooks AJ. Advances in Integrative Nanomedicine for Improving Infectious Disease Treatment in Public Health. Eur J Integr Med. 2013;5(2):126-140. doi:10.1016/j.eujim.2012.11.002.
3. Ramesh Ch, Kalpana D, Suhas P, Rajesh B. Homeopathy: as seen through plant nanotechnology. Vegetos . 2018;31(1): 1-9. doi:10.5958/2229-4473.2018.00001.0.
4. Bell IR. The Complexity of the Homeopathic Healing Response Part 2: The Role of the Homeopathic Simillimum as a Complex System in Initiating Recovery from Disease. Homeopathy. 2020;109(2):51-64. doi:10.1055/s-0039-1694999.
5. Bell IR, Schwartz GE. Enhancement of adaptive biological effects by nanotechnology preparation methods in homeopathic medicines. Homeopathy. 2015; 104(2): 123-138. doi: 10.1016/j. homp.2014.11.003.
6. Hutsol L, Hutsol C, Tsymbal I. Challenges and opportunities of homeopathy in public health care: international and domestic experience (literature review). Ukrainian homeopathic annual. 2017;(14):46. (in Ukrainian).
7. Chekman IS. Clinical-experimental bases of pharmacology and homoeopathy. Ukrainian homeopathic annual. 1998;(1):68. (in Russian).
8. Manzalini A, Galeazzi B. Explaining Homeopathy with Quantum Electrodynamics. Homeopathy. 2019; 108(3): 169-176. doi:10.1055/s-0039-1681037.
9. Klein SD, Torchetti L, Frei-Erb M, Wolf U. Correction: Usage of Complementary Medicine in Switzerland: Results of the Swiss Health Survey 2012 and Development Since 2007. PLoS One. 2015;10(12):e0144676. doi:10.1371/journal.pone.0144676.
10.Relton C, Cooper K, Viksveen P, Fibert P, Thomas K. Prevalence of homeopathy use by the general population worldwide: a systematic review. Homeopathy. 2017;106(2):69-78. doi:10.1016/j. homp.2017.03.002.
11. Bellavite P, Marzotto M, Andreol B. Homeopathic treatments of upper respiratory and otorhinolaryngologic infections: a review of randomized and observational sstudiess. J Altern Complement Integr Med.. 2019;(5):068. doi:10.24966/ACIM-7562/100068.
12.Papp R, Schuback G, Beck E, et al. Oscillococcinum in patients with influenzaUlike syndromes: a placeboDcon-trolled doubleDblind evaluation. British Homoeopathic Journal 1998;87(2):69D76.
13.Ferley JP, ZmirouD, DAdhemarD, BalducciF. A controlled evaluation of a homoeopathic preparation in the treatment of influenza-like syndromes. Br J Clin Pharmacol. 1989;27(3):329-335. doi:10.1111/j.1365-2125.1989.tb053 73.x.
14.Geppe NA, Krylova NA, Eliseeva TI, Tyurina EN, Yablo-kova EA. Opportunities of early treatment of acute respiratory viral infection in children. Rossijskij vestnik perinatologii i pediatrii. 2018;63(5):103-107. doi:10.21508/1027-4065-2018-63-5-103-107. (in Russian).
15.Marrari LA, Terzan L, Chaufferin G. Oscillococcinum for influenza treatment. Ann Ist Super Sanita. 2012;48(1):105-109. doi:10.4415/ANN_12_01_17.
16. Webster RG, Bean WJ, Gorman OT, Chambers TM, Kawa-oka Y. Evolution and ecology of influenza A viruses. Microbiol Rev. 1992;56(1):152-179.
17. Sel'kova EP, Volchetskii AL, Lapitskaia AS, Radtsig EIu, Er-milova NV. Influence of Otsillococcinum on interferon production in frequently ill children. Peditria. Consilium Medicum. 2009;(4):44-48. (in Russian).
18.Kovalenko LP, Tallerova AV, Kuznetsova OS, Lapitskaya AS. Experimental study of allergenic properties and immunotox-icicity of the drug Oscillococcinum. Tok.sikologiche.skiy vestnik. 2015;1(130):37-41. (inRussian).
19.Beghi GM, Morselli-Labate AM. Does homeopathic medicine have a preventive effect on respiratory tract infections? A
real life observational study. Multidiscip Respir Med. 2016;11:12. doi:10.1186/s40248-016-0049-0.
20. Colombo GL, Di Matteo S, Martinotti C, Oselin M, Bruno GM, Beghi GM. The preventive effect on respiratory tract infections of Oscillococcinum®. A cost-effectiveness analysis. Clinicoecon Outcomes Res. 2018;10:75-82. doi:10.2147/CE0R.S144300.
21.Conde Diez S, Viejo Casas A, Garcia Rivero JL, Lopez Caro JC, Ortiz Portal F, Diaz Saez G. Impact of a homeopathic medication on upper respiratory tract infections in COPD patients: Results of an observational, prospective .study (EPOXILO). Respir Med. 2019;146:96-105. doi:10.1016/j.rmed.2018.11.011.
22. Dal Negro RW, Zanasi A, Turco P, Povero M. Influenza and influenza-like syndromes: the subjects' beliefs, the attitude to prevention and treatment, and the impact in Italian general population. Multidiscip Respir Med. 2018;13:7. doi:10.1186/s40248-018-0119-6.
23. Van Haselen R, Thinesse-Mallwitz M, Maidannyk V, et al. The Effectiveness and Safety of a Homeopathic Medicinal Product in Pediatric Upper Respiratory Tract Infections With Fever: A Randomized Controlled Trial. Glob Pediatr Health. 2016;3:2333794X16654851. doi:10.1177/2333794X16654851.
24.Starostina SV, Selezneva LV. Complex therapy in patients with acute viral rhinosinusitis. Meditsinskiy sovet. 2018;(8):94-97. doi:10.21518/2079-701X-2018-8-94-97. (inRussian).
25.Jin GL, Su YP, Liu M, et al. Medicinal plants of the genus Gelsemium (Gelsemiaceae, Gentianales)-- a review of their phytochemistry, pharmacology, toxicology and traditional use. J Ethnopharmacol. 2014;152(1):33-52. doi: 10.1016/j. jep.2014.01.003.
26.Dutt V, Thakur S, Dhar VJ, Sharma A. The genus Gel-semium: An update. Pharmacogn Rev. 2010;4(8):185-194. doi:10.4103/0973-7847.70916.
27.Kutsik RV Zuzuk BM, Nedostup AT, Petsko T. Atropa belladonna L. (analytical review). Provizor. 2003;(21):11-23. (in Russian).
28.Marrelli M, Amodeo V, Statti G, Conforti F. Biological Properties and Bioactive Components of Allium cepa L. : Focus on Potential Benefits in the Treatment of Obesity and Related Comorbidities. Molecules. 2018;24(1):119. doi:10.3390/molecules24010119.
29. Seo MY, Kim KR, Lee JJ, et al. Therapeutic effect of topical administration of red onion extract in a murine model of allergic rhinitis. Sci Rep. 2019;9(1):2883. Published 2019 Feb 27. doi:10.1038/s41598-019-39379-9.
30.Kaiser P, Youssouf MS, Tasduq SA, et al. Anti-allergic effects of herbal product from Allium cepa (bulb). J Med Food. 2009;12(2):374-382. doi:10.1089/jmf.2007.0642.
31. Wink M. Modes of Action of Herbal Medicines and Plant Secondary Metabolites. Medicines (Basel). 2015;2(3):251-286. doi:10.3390/medicines2030251.
32.Teshika JD, Zakariyyah AM, Zaynab T, et al. Traditional and modern uses of onion bulb (Allium cepa L.): a systematic review. Crit Rev Food Sci Nutr. 2019;59(sup1):S39-S70. doi:10.1080/1040 8398.2018.1499074.
33.Kornitskil MA, Zhuravlev PA. Effect of potassium bichromate on mucous membranes of the nasal cavity and paranasal sinuses in animal experiments. Gig Tr Prof Zabol. 1991;(6):17-19. (in Russian).
34.Didry N, Dubreuil L, Pinkas M. Antibacterial activity of thymol, carvacrol and cinnamaldehyde alone or in combination. Pharmazie. 1993;48(4):301-304. (in French).
35.BycroftBW, Payne DJ, editors. Dictionary of antibiotics and related substances. 2nd ed. New York: CRC Press; 2014. 126 p.
36.Rechcigl JE, Rechcigl NA. Biological and biotechnological control of insect pests. New York: Lewis Publishers; 2000. 108-109 pp.
37. Stepanova YuE, Gotovyakhina TV, Korneenkov AA, Koren EE. The combined treatment of dysphonia in the subjects engaged in the voice and speech professions. Vestnik otorinolaringologii. 2017;82(3):48-53. doi: 10.17116/otorino201782348-53. (in Russian).
38.Stepanova YuE, Gotovyakhina TV, Makhotkina NN. Importance of timely diagnosis of diseases of the larynx during initial examination performed by an otorhinolaryngologist. Meditsinskiy sovet. 2018;(20):58-64. doi: 10.21518/2079-701X-2018-20-58-64. (in Russian).
39.Radtsig Elu, Ermilova NV. Voice disorders at different stages of its maturation: the causes and patient management. RMJ. 2016;24(4):217-220. (inRussian).
40.Salatino S, Gray A. Integrative management of pediatric tonsillopharyngitis: An international survey. Complement Ther Clin Pract. 2016;22:29-32. doi:10.1016/j.ctcp.2015.11.003.
41.Ministry of Health of the Russian Federation. Ostryi tonzillofaringit: klinicheskie rekomendatsii [Acute tonsillopharyngitis: clinical guidelines]. Moscow; 2016. 24 p. (in Russian).
42.Jadhav DR, Gugloth R. Poisoning due to Arisaema triphyllum Ingestion. Indian J Crit Care Med. 2019;23(5):242-243. doi:10.5005/jp-journals-10071-23171.
43.Ilhan M, Guragaç Dereli FT, Tumen I, Akkol EK. Antiinflammatory and antinociceptive features of Bryonia alba L.: as a possible alternative in treating rheumatism. Open Chem. 2019;17(1):23-30. doi:10.1515/chem-2019-0003.
44.Povsnar M, Kozelj G, Kreft S, Lumpert M. Rare tradition of the folk medicinal use of Aconitum spp. is kept alive in Solcavsko, Slovenia. J Ethnobiol Ethnomed. 2017;13(1):45. doi: 10.1186/ s13002-017-0171-x.
45. Shi H, Zhou C, Li Y, Wang G, Sun Y Anti-inflammatory effect of aconitines. Zhongguo Zhong Yao Za Zhi. 1990;15(3):174-192.
46.Murayama M, Mori T, Bando H, Amiya T. Studies on the constituents of Aconitum species. IX. The pharmacological properties of pyro-type aconitine alkaloids, components of processed aconite powder 'kako-bushi-matsu': analgesic, antiinflammatory and acute toxic activities. J Ethnopharmacol. 1991;35(2):159-164. doi:10.1016/0378-8741(91)90068-o.
47.Allaert FA, Villet S, Vincent S, Sauve L. Observational study on the dispensing of cough syrups to children with acute cough by community pharmacists in France. Minerva Pediatr. 2018;70(2):117-126. doi:10.23 736/S0026-4946.17.04752-1.
48.Berthet A. Nutrition et insuffisance rénale chronique. Thèse du doct. en pharm. [Nutrition and chronic kidney disease. Dr. pharm. sci. thesis]. Grenoble, France; 2009. 135 p. (in French).
49. Zanasi A, Cazzato S, Mazzolini M, et al. Does additional antimicrobial treatment have a better effect on URTI cough resolution than homeopathic symptomatic therapy alone? A real-life preliminary observational study in a pediatric population. Multidiscip RespirMed. 2015;10(1):25. doi:10.1186/s40248-015-0022-3.
50.Didry N, Dubreuil L, Trotin F, Pinkas M. Antimicrobial activity of aerial parts of Drosera peltata Smith on oral bacteria. J Ethnopharmacol. 1998; 60(1):91-96. doi: 10.1016/s03 78-8741(97)00129-3.
51.Murali PM, Rajasekaran S, Paramesh P, et al. Plant-based formulation in the management of chronic obstructive pulmonary disease: a randomized double-blind study. Respir Med. 2006;100(1):39-45. doi:10.1016/j.rmed.2005.04.011.
52.Zakharova IN, Zaplatnikov AL, Sugian NG, Lazareva SI, Sviatkina EI. The effectiveness of the Stodal cough remedy when coughing in children on the background of acute respiratory infection. Peditria. ConsiliumMedicum. 2019;(1):37-43. doi:10.26442/2 6586630.2019.1.190283. (in Russian).
53.Kovalenko LP, Tallerova AV, Kuznetsova OS, Lapitskaya AS. Experimental study of allergenic properties and immunotoxicity of the drug Stodal. Toksikologicheskiy vestnik. 2015;2(131):26-30. (in Russian).
54.Zanasi A, Mazzolini M, Tursi F, Morselli-Labate AM, Paccapelo A, Lecchi M. Homeopathic medicine for acute cough in upper respiratory tract infections and acute bronchitis: a randomized, double-blind, placebo-controlled trial. Pulm Pharmacol Ther. 2014;27(1):102-108. doi:10.1016/j.pupt.2013.05.007.
55.Akinboye ES, Bakare O. Biological activities of emetine. Open Nat Prod J. 2011;4:8-15.
56.BleaselMD, Peterson GM. Emetine, Ipecac, Ipecac Alkaloids and Analogues as Potential Antiviral Agents for Coronaviruses. Pharmaceuticals (Basel). 2020;13(3):51. doi:10.3390/ph13030051.
57.González EA, García EM, Nazareno MA. Free radical scavenging capacity and antioxidant activity of cochineal (Dactylopius coccus C.) extracts. Food Chemistry. 2010;119(1):358-362. doi:10.1016/j.foodchem.2009.06.030.
58.Arriagada F, Ugarte C, Günther G, et al. Carminic Acid Linked to Silica Nanoparticles as Pigment/Antioxidant Bifunc-tional Excipient for Pharmaceutical Emulsions. Pharmaceutics. 2020;12(4):376. doi:10.3390/pharmaceutics12040376.
59.Kumar B, Smita K, Angulo Y, et al. Green Synthesis of Silver Nanoparticles Using Natural Dyes of Cochineal. J Clust Sci. 2016;27:703-71. doi:10.1007/s10876-016-0973-3.
60.Keyzers RA, Davies-Coleman MT. Anti-inflammatory metabolites from marine sponges. Chem Soc Rev. 2005;34(4):355-365. doi:10.1039/b408600g.
61.Suleyman H, Odabasoglu F, Aslan A, et al. Anti-inflammatory and antiulcerogenic effects of the aqueous extract of Lobaria pulmonaria (L.) Hoffm. Phytomedicine. 2003; 10(6-7):552-557. doi:10.1078/094471103322331539.
62.Odabasoglu F, Aslan A, Cakir A, et al. Comparison of antioxidant activity and phenolic content of three lichen species. PhytotherRes. 2004;18(11):938-941. doi:10.1002/ptr.1488.
63.Danno K, Cognet-Dementhon B, Thevenard G, Duru G, Allaert FA, Bordet MF. Effectiveness of homeopathic medicine associated with allopathic medicine in the outpatient management of influenza-like illnesses or ear, nose, and throat disorders by pharmacists. J Manag Care Pharm. 2013; 19(8): 631-641. doi:10.18553/jmcp.2013.19.8.631.
64.Masic I, Miokovic M, Muhamedagic B. Evidence based medicine - new approaches and challenges. Acta Inform Med. 2008;16(4):219-225. doi:10.5455/aim.2008.16.219-225.
65.Szajew.ska H. Evidence-Based Medicine and Clinical Research: Both Are Needed, Neither Is Perfect. Ann Nutr Metab. 2018;72(Suppl 3):13-23. doi:10.1159/000487375.
66.Kelly MP, Heath I, Howick J, Greenhalgh T. The importance of values in evidence-based medicine. BMC Med Ethics. 2015;16(1):69. doi:10.1186/s12910-015-0063-3.
67.Anastasy Ch, Barros P, Barry M,et al. Defining value in value-based healthcare: Report of the Expert panel on effective ways of investing in health (EXPH). Luxembourg: Publications Office of the European Union; 2019. 94 p.
68.Sheridan DJ, Julian DG. Achievements and Limitations of Evidence-Based Medicine. J Am Coll Cardiol. 2016;68(2):204-213. doi:10.1016/j.jacc.2016.03.600.
OTpuMaHo/Received 18.06.2020 Pe^H30BaH0/Revised 26.06.2020 npMMHnm go gpyKy/Accepted 02.07.2020 ■
Information about authors
O.P Moshich, MD, PhD, Professor at the Department of pediatric otorhinolaryngology, audiology and phoniatrics, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Dorohozhytska st., 9, Kyiv, 04112, Ukraine; e-mail: medrodyn@gmail.com
Sergiy Kramarov, MD, PhD, Head of the Department of Pediatric Infectious Diseases, Bogomolets National Medical University, T. Shevchenko boulevard, 13, Kyiv, 02000, Ukraine; e-mail: skramarev@ukr.net
Мощич А.П.1, Крамарев С.А.2
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина 2Национальний медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
Эффективность и безопасность применения гомеопатических лекарственных препаратов при острых респираторных вирусных инфекциях с позиции доказательной медицины
(международный опыт)
Резюме. В данной обзорной статье речь идет о необходимости понимания основы эффективности и безопасности применения гомеопатических лекарственных препаратов при острых респираторных вирусных инфекциях (ОРВИ) с позиции доказательной медицины. Гомеопатические лекарственные препараты рассмотрены с точки зрения составляющей наноме-дицины с учетом открытий, сделанных в течение последних десятилетий в этой области знаний, а также с учетом того, что течение ОРВИ в основном проявляется функциональными нарушениями. Отмечена целесообразность использования отдельных компонентов гомеопатических лекарственных
средств именно в низких/гомеопатических/наноконцентра-циях с учетом их дозозависимого профиля безопасности. В качестве примера проанализированы препараты французского происхождения — Оциллококцинум, Коризалия, Гомеовокс и Стодаль. За многие десятилетия практического использования указанных препаратов наработана достаточно весомая научная база, существует ряд статей, опубликованных в различных странах мира, подтверждающих их эффективность и безопасность. Рассмотрены не только клинические исследования относительно вышеупомянутых препаратов, но также освещены вопросы механизма их действия на основе фармакодинамиче-
ских свойств отдельных компонентов. Указана необходимость рассматривать любой лекарственный препарат, в том числе гомеопатический, как с позиции доказательной медицины, так и в более широком смысле, с учетом современного подхода к здравоохранению на основе ценности. С учетом проанализированной информации сделан вывод, что вышеупомянутые
препараты — Оциллококцинум, Коризалия, Гомеовокс, Стодаль — отвечают этим требованиям и должны быть более широко внедрены в клиническую практику. Ключевые слова: гомеопатические лекарственные препараты; острые респираторные вирусные инфекции; доказательная медицина; наномедицина
O.P. Moshchych1, S.O. Kramarov2
1Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine 2Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
Efficacy and safety of homeopathic medicines in acute respiratory viral infections from the standpoint of evidence-based medicine (international experience)
Abstract. The need to understand the basis of the effectiveness and safety of homeopathic medicines in acute respiratory viral infections from the standpoint of evidence-based medicine is discussed in this review article. Homeopathic medicines are considered in terms of a component of nanomedicine in view of the discoveries being made in recent decades in this field of knowledge, as well as in view of the fact that the course of acute respiratory viral infections is mostly manifested by functional disorders. The expediency of using some components of homeopathic medicines in low/homeopathic/nanoconcentrations is indicated, taking into account their dose-dependent safety profile. As an example, French drugs — Oscillococcinum, Coryzalia, Homeovox and Stodal — were analyzed. Over many decades of practical use of these drugs, a fairly substantial scientific basis has been deve-
loped. There is a number of articles confirming their effectiveness and safety, which were published in various countries around the world. Not only clinical studies on the above-mentioned drugs are considered, but also the mechanism of their action which is based on the pharmacodynamic properties of some components. The need to consider any drug is noted, including homeopathic medicine, both from the standpoint of evidence-based medicine and in a broader sense, given the modern approach to value-based healthcare. Based on the analyzed information, it is concluded that the above-mentioned drugs — Oscillococcinum, Coryzalia, Homeovox, Stodal — meet these requirements and should be more widely implemented in clinical practice.
Keywords: homeopathic medicines; acute respiratory viral infections; evidence-based medicine; nanomedicine
