CC BY
33
^ЛГ/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.2-022.6-053.2-085-035.1:615.322 DOI: 10.22141/2224-0551.13.1.2018.127062
Крючко Т.О.1, Абатуров О.С.2, Ткаченко О.Я.1, Токарева Н.М.2
1Вищий державний навчальний заклад Укра/ни «Укра'/нська медична стоматолопчна академя»,
м. Полтава, Укра/на
2ДЗ «Днпропетровська медична академя МОЗ Укра/ни», м. Днпро, Укра/на
Прюритетнють застосування фггопрепаралв у лкуваны вiрусних рестраторних Ыфекцм у дггей
For cite: Zdorov'e Rebenka. 2018;13(1):28-34. doi: 10.22141/2224-0551.13.1.2018.127062
Резюме. Актуальтсть. На сьогодн понад 80 % населения планети використовують лкарсьт препа-ратирослинного походження. Комплексно впливаючи на оргатзм, вониреал1зують декшька лкувальних ефект1в. На тдстав1 чтких наукових критерив, даних клгмчних випробувань тдтверджена ефектив-тсть i добра переносимкть препарат1в на основ1 Pelargonium sidoides. Мета: вивчення клтчног ефек-тивност1 та безпечностiрослинного препарату Папалор (Pelargonium sidoides) у лжуванш дтей, хворих на гострiрестраторт вiруснi тфекци (ГРВ1). Матерiали та методи. У клтчне до^дження було включено 67 хлопчитв i 53 дiвчинки вком вгд 1 до 12ротв i3 дiагнозом ГРВ1. Уа дти булирозподшет на три вiковi тдгрупи: 1—2, 3—5 та 6—12ротв. Пащенти основно'1 групи (n = 60) приймали препарат Папалор, пащенти контрольноi групи (n = 60) одержували лише симптоматичне лтування. Серед хворих на ГРВ1 частка дтей вком 3—5 ротв була найбыьшою. Нозологiчнi прояви гострого рестраторного вiрусного захворювання спостеркались у виглядi назофарингту, гострого бронхту та риносинуситу. У рамках до^дження було проведено 3 контрольт вiзити. Результати. Аналiз загальних критерив ГРВ1 виявив, що середня тривалкть лихоманки у хворих в основнш груш становила 2,7дня, у контрольтй — 3,4 дня, симптомiв штоксикаци — 2,2 i 2,9 дня вiдповiдно. Катаральт явища (нежить, кашель, биь у горлi) у хворих основно'1' групи в середньому тривали 4,2 дня, у контрольтй — 4,6дня. Понад 60 % пацiентiв обох груп мали прояви гострого бронхту. На початку лтування середнШ рiвень показника шкали тяжко-стi бронхту (Bronchitis severity score, BSS) в обох групах був практично однаковим. Уже через 3—5 дтв спостергалась вiрогiдна рiзниця на користь основно'1' групи (p < 0,001), а на кнець лжування (7-й день) вона була ще биьш вираженою. З моменту початку терапп i до ii завершення тдекс BSS покращив-ся на 7,4 ± 1,8 у грут, що отримувала Pelargonium sidoides, порiвняно з показником 5,2 ± 1,7 у дтей групи контролю. Висновки. Проведене клтчне до^дження ефективностi препарату Папалор на основi Pelargonium sidoides у л^ванн ГРВ1 у дтей дозволило отримати ^тчно вiрогiднi результати. Вира-жений противiрусний, помiрний бактерюстатичний ефекти, а також мукоцилiарнi, протизапальн та iмуномодулюючi властивостi препарату Папалор дозволяють застосовувати його як у комплексному лкувант, так i в монотерапп.
Ключовi слова: фтопрепарати; гострiрестраторт вiруснi тфекци; дти
Вступ
rocTpi ресшраторш BipycHi шфекцп (ГРВ1) про-тягом останнк десятилиъ посщають одне з перших мюць у cTpyKTypi шфекцшно! патологи в дггей, !х частка сягае близько 90 %. РГзномаштнють i числен-HicTb збудниюв шфекцшних захворювань, з якими постшно стикаеться слизова оболонка рестратор-
ного тракту, передбачае наявнють складно! системи оргашзаци локального захисту дихально! системи. У 2017 рощ ВООЗ переглянула перелж головних лжарських засобiв, зокрема тих, яю можна застосовувати в педiатрfi (WHO Model List of Essential Medicines; WHO Model Listof Essential Medicines for Children). Основна частина рекомендацш надана
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» («¿dorov'e rebenka»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Крючко Тетяна Олександршна, доктор медичних наук, професор, завщуюча кафедрою пед1атри № 2, Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академт», вул. Шевченка, 34, м. Полтава, 36011, УкраТна; тел./факс: (0532) 60-64-91; е-mail: drkryuchko@gmail.com
For correspondence: Tatyana Kruchko, MD, Professor, Head of the Department of pediatrics 2, State Higher Education Institution of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy'; Shevchenko st., 23, Poltava, 36011, Ukraine; phone/fax: (0532) 60-64-91; е-mail: drkryuchko@gmail.com
через призму глобальноï стратеги стримування ан-тибiотикорезистентностi. Антибактерiальнi засоби 4ÎTKO розподшет на 3 групи: доступу (access) — npi-оритетнi для використання при лiкуваннi пошире-них шфекцш за наявностi вiдповiдних показань); спостереження (watch) — антибiотики вибору та резерву для певних шфекцш; резерву (reserve) — препарата останнього ряду для лжування вкрай тяжких шфекцш, коли iншi антимжробт засоби е неефек-тивними [1].
Безумовно доречними е на сьогодт рекомендаций фахiвцiв АсощацИ з шфекцшного контролю та ет-демiологiчного нагляду (The Association for Professionals in Infection Control and Epidemiology (APIC), 2014), яю наголошують, що антибiотик необхщно призначати тiльки тсля конкретноï вiдповiдi на за-питання, чи дiйсно вiн потрiбен. Адже недоцшьно призначати антибактерiальнi засоби дггям при вь русних iнфекцiях, зокрема гострому назофарингт, риносинуситi, у бгльшосп випадкiв гострого бронхь ту. Але поряд з цим украй важливими залишаються рекомендаций з догляду за дитиною, можливiсть за-стосування симптоматичних засобiв, зокрема анти-пiретикiв, i на окрему увагу заслуговуе фгготерашя iз доведеною ефективнiстю як достатньо безпечний споаб лiкування в педiатрïï.
На сьогоднi понад 80 % населения планети за-стосовують лжарсью засоби рослинного походжен-ня (Development Center of Biotechnology). Рослин-m препарати бiльш природнi для оргашзму, н1ж синтетичнi, а ЗСх склад обумовлюе безпеку й кращу переносимють за рахунок рiзноманiття активних речовин. Найчастше вони реалiзують декiлька ль кувальних ефектiв, можуть комплексно впливати на органiзм, ЗСх можна використовувати тривалий час. Для формування довiри до фiтопрепаратiв необхiднi певнi умови, одшею з них е наявнють доказовоï бази щодо клiнiчноï ефективностг Власне це передбачае концепцiя фгготрингу (вiд phyto — «рослинний» i neering — «технологи»). Кредит довiри сформувати нелегко, необхвдно мати дат про якiсть сировини, стандартизацiю виробництва, термш перебування препарату на ринку, результати проведених досль джень тощо [2].
На пiдставi чiтких наукових критерïïв, даних клiнiчних випробувань, а також з огляду на прин-ципи доказовоï медицини пщтверджена ефектив-нiсть i добра переносимiсть препарапв на основi Pelargonium sidoides [3—5]. Це екстракт з коренiв пеларгонИ очитково'^ рослини твденноафрикан-ського походження, що проявляе виражену проти-вiрусну, антибактерiальну, iмуиомодулюючу, муко-лiтичну, цитопротекторну дiю, е ефективним на вах стадiях патогенезу ГРВ1, а також запобтае прогре-суванню й розвитку ускладнень.
1снують данi, що демонструють ефективнiсть Pelargonium sidoides у профглактиш загострень бронхiальноï астми на фот вiрусноï iнфекцïï [6]. Клшчна ефективнiсть препарату зумовлена дiею основних компонентiв, що входять до його складу:
флавонощи (кверцетин, галокатехiн, кемпферол тощо); кумарини (умкалш, скополiн, скополетин), а також фенолокислоти (галова кислота та шш1). Антибактерiальна активнiсть препарату проявляемся вiдносно рiзних грампозитивних (Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, iншi Streptococcus spp.), а також грамнегативних бактерiй. Вплив на неспецифiчнy iмyннy вщповщь полягае в стимуляци фагоцитарно! активностi макрофагiв та вивгльненш з них NO, пiдвищеннi експреси CD11b-адгезГi молекул на поверхш нейтрофiлiв, iнгiбyваннi лейкоцитарного хемотаксису.
Pelargonium sidoides сприяе активiзащi механiзмiв очищення дихальних шляхiв, що полiпшyе виве-дення в'язкого слизу [7]. Крiм того, фенолокислоти стимулюють ендогенну систему противiрyсного за-хисту, сприяють синтезу штерлейюшв, штерферо-ну, захищають клiтини вщ ураження при iнфекцiях, спричиняючи тим самим позитивну даю на процес л^вання.
Мета досЛдження: вивчення клшчно! ефектив-ностi та безпечностi рослинного препарату Папалор при лiкyваннi дггей iз гострими респiраторними ш-фекцiями.
Матерiали та методи
Проведено вщкрите нерандомiзоване клiнiчне дослщження «Ефективнють та безпечшсть застосу-вання екстракту рослини Pelargonium sidoides у ви-глядi препарату Папалор у дiтей iз гострими рест-раторними вiрyсними шфекц1ями». Набiр пацiентiв здiйснювався з вересня по грудень 2017 року двома клшчними центрами порiвнy (1 : 1):
— Полтавська обласна дитяча клшчна лжарня, кафедра педiатрü № 2 Вищого державного навчаль-ного закладу Укра!ни «Укра!нська медична стома-тологiчна академ!я», м. Полтава; головний дослщ-ник — професор Крючко Т.О.;
— КЗ «Дншропетровська мюька дитяча клтч-на лiкарня № 1» Дншропетровсько! обласно! ради, кафедра пед!атрй 1 та медично! генетики ДЗ «Дш-пропетровська медична академ!я МОЗ Укра!ни», м. дн1про; головний дослщник — професор Абатуров O.G.
Дизайн дослщження був аналопчний в обох кль нiках, загалом включено 120 пацiентiв в1ком в1д 1 до 12 рок1в з д!агнозом ГРВ1 (60 дiтей — основна група, 60 дггей — контрольна). Дещо вщр1знявся розпод1л пащенпв у центрах за в1ком: окр!м спшьно! вжово! групи (3—5 роив), у клшщ1 у м. Полтава у досль дження були включен д1ти 6—12 рок1в, у м. Дш-про — 1—2 роив. Дгти основно! групи отримували препарат Папалор на основ! Pelargonium sidoides i симптоматичне лжування, дгга контрольно! групи отримували тгльки симптоматичне л^вання. У рамках дослщження було проведено 3 контрольш в1зити: на етат скрин1нгу — 1-й в1зит, п1сля завер-шення 7-денно! терапп — 2-й в1зит, п1сля закшчен-ня 14-денного перiодy спостереження — 3-й в1зит. Пацiенти з гострим бронхггом робили додатковий
в!зит м1ж 3-м та 5-м днем лжування (вiзит 1а). Пе-рюдичшсть обстеження пацieнтiв i реестрац1я отри-маних даних вiдповiдали наведеному нижче плану.
Ызит 1 (скринтг):
— надання пацieнту й батькам дитини усно! та письмово! шформаци про препарат та одержання шформовано! згоди на його застосування;
— ощнка вщповщносп пацieнта критерiям вклю-чення/виключення;
— об'ективне обстеження;
— видача пацieнту на руки дослiджуваного препарату.
Ызит 2 (завершенная терапи):
— об'ективне обстеження;
— лабораторне обстеження за потребою (загаль-ний анализ кров!, загальний анал!з сеч!);
— реестрацiя можливих по61чних явищ.
Ызит 3 (завершенная спостереження):
— ощнка наявност та характеру ускладнень;
— об'ективне обстеження;
— виявлення та реестрацiя можливих по61чних реакцiй;
— ощнка проведено! терапи.
Ефективтсть препарату Папалор на omoei
Pelargonium sidoides визначалася за такими критерi-ями:
— вираженють клшчних прояв1в захворювання тсля 7 дн1в терап!!, а також динамжа регресу клшч-них ознак захворювання протягом перюду л^ван-ня дослiджуваним препаратом;
— тривалють гарячкового перiоду з температурою понад 37,5 °С;
— частота застосування жарознижуючих засобiв протягом 5 дшв терапи;
— тривалiсть симптом1в захворювання з вираже-н1стю понад 1 бал;
— наявшсть/вщсутшсть i характер ускладнень у перiод лкування та спостереження.
Результати та обговорення
У клiнiчне дослiдження були включеш 67 хлоп-чикiв та 53 дiвчинки вiком вщ 1 до 12 роюв. Усi дiти були розподшеш на три вiковi шдгрупи: 1—2, 3—5 та 6—12 роюв. Розподiл дiтей у групах за статтю та вi-ком наведено в табл. 1.
Данi табл. 1 демонструють, що найбiльший вщ-соток дiтей, якi хворiли на ГРВ1, був у пiдгрупi 3—5 роюв, що в першу чергу пов'язано з початком вщ-вщування органiзованих дитячих колективiв.
Включаючи пащенпв, ми враховували данi анамнезу та наявшсть супутньо! патолог!!, яка була у фазi ремюи, що не суперечило критерiям вiдбору й не перешкоджало участi дiтей у дослщженш. Роз-подш хворих за частотою супутшх захворювань по-даний у табл. 2 i 3.
Характеризуючи наявнiсть супутньо! патологи, варто вщмггити, що серед дiтей раннього в^ часть ше спостерiгалась легка анемiя, дещо р!дше — функ-щональна диспепсiя. У дiтей шкiльного в^ бшьш частою супутньою патологiею були функщональш розлади жовчного мiхура.
Нозолопчш прояви гострого респiраторного вь русного захворювання подаш в табл. 4: у включених у дослiдження дггей була клiнiка назофарингiту, гострого бронхиу та риносинуситу.
Усi пащенти звернулися до лiкаря протягом 48 годин вщ початку захворювання з характерними гострими проявами рестраторно! шфекци (слаб-кiсть, нездужання, головний б!ль, зниження апе-титу, пiдвищення температури тша). При оглядi спостерiгалась блщсть або гiперемiя шкiрних по-кривiв, слизовi видiлення з носу, мiсцевi змiни в носоглотцi та ротоглотщ (гiперемiя слизово! стiнок зiву, гiпертрофiя пiднебiнних мигдаликiв), лiмфа-денопатiя, а в рящ випадкiв при аускультащ! легень вислуховувалось жорстке дихання, сухi й вологi провiднi хрипи.
Таблиця 1. Розподл дтей у групах за статтю та в1ком
Стать BiK, роки Основна, n = 60 Контрольна, n = 60
1-2 3-5 6-12 1-2 3-5 6-12
n % n % n % n % n % n %
Хлопчики 7 11,7 19 31,7 8 13,3 7 11,7 14 23,3 12 20,0
Дiвчатка 5 8,3 13 21,7 8 13,3 7 11,7 17 28,3 3 5,0
Усього 12 20,0 32 53,4 16 26,6 14 23,4 31 51,6 15 25,0
Таблиця 2. Частота виявлення супутнiх захворювань у дтей в1ком 1-5 роюв, n (%)
Супутня патолопя Групи
Основна(n = 44) Контрольна(n = 45)
Функцюнальна диспепая 9 (20,45) 6 (13,33)
PaxiT 2 (4,55) 2 (4,44)
Перинатальн ураження центрально! нервово''' системи 5 (11,36) 3 (6,67)
Мала aномaлiя розвитку серця 5 (11,36) 5 (11,11)
Анемiя 1 ступеня 18 (40,91) 10 (22,22)
Хроычний тонзил^ 2 (4,55) 3 (6,67)
Атотчний дерматит 3 (6,82) 3 (6,67)
Стан пащенпв оцiнювавcя за такими клшчними ознаками: жорстке дихання при аускультащ! легень (е/немае), гiпеpемiя слизово! стшок з1ву (е/немае), збiльшення пiдщелепних i/або задньошийних л1м-фатичних вузл1в (е/немае), пщвищення темпера-тури тiла (37,5—38,0 °С або > 38,1 °С), тахiкаpдiя (е/ немае).
Аналiзyвалиcь загальш критерп ГРВ1: середня тpивалicть лихоманки у хворих в основнш груш становила 2,7 дня, у контрольнш — 3,4 дня, симп-томи штоксикащ! (загальне нездужання, головний бшь) — 2,2 i 2,9 дня вщповвдно. Катаpальнi явища (нежить, кашель, бшь у горл^ у хворих основно! групи в середньому тривали 4,2 дня, у контрольнш — 4,6 дня. Характеризуючи динамжу реактивно! лiмфаденопатi!, сл1д зауважити, що р1зниця м!ж групами була практично вщсутня: у 70 % д^ей обох груп вона регресувала до закiнчення терапп, а в решти (30 %) — до закшчення пеpiодy спосте-реження.
Понад 60 % пащенпв обох груп мали прояви гострого 6ронх1ту. Для ощнки ефективноcтi проведено! терап!! була використана шкала тяжкосп 6ронх1ту (Bronchitis severity score (BSS)) як одна з об'ективних та в1рог!дних систем ощнки ступеня тяжкост1 гострого бронхпу, що може застосовувати-ся як у дгтей, так i в дорослих [8]. Уперше BSS була запропонована L. Dome, R. Schuster у 1996 рощ, а у 2003 рощ Heinrich Matthys та ш. ввели цей термш у наукову лгтературу, i з того часу вш зycтpiчаетьcя в багатьох пyблiкацiях. У 2013 роц1 був опублжова-ний системний аналiтичний огляд дослщжень, у яких використовували шкалу BSS [9, 10]. Практично вс1 наведен доcлiдження та масштабний Кокра-н1вський метааналiз демонструють, що ця проста шкала е об'ективним шструментом як для загаль-но! ощнки регресу симптом1в гострого 6ронх1ту за певний перюд часу (початковий, пщ час лiкyвання та п1сля його закшчення), так i для анализу окремих п!дрозд1л1в: «кашель» i «мокротиння» [11]. Оцiнка проводиться в певний момент часу, тому BSS пови-
нна заповнюватись лжарями в присутностi пащен-та, осктльки вона мiстить запитання для обох сторш.
Згiдно з обраною шкалою нами ощнювались п'ять критерпв, характерних для гострого бронхтгу: кашель, вщходження мокротиння, хрипи пщ час аускультаци, бшь у груднш клiтцi пщ час кашлю й диспное. Щ симптоми оцiнювались за 5-бальною шкалою Likert: 0 — вiдсутнiй, 1 — помiрний, 2 — середньо! тяжкостi, 3 — тяжкий i 4 — дуже тяжкий. Максимальна кгльюсть балiв — 20.
Динамжа окремих симптомiв гострого бронхiту за загальним кгльюсним показником BSS, а також iншi заданi дослiдженням результати були помггао кращими в основнш груш л^вання. На початку ль кування середнiй рiвень показника BSS в обох гру-пах був практично однаковим. Уже через 3—5 дшв спостерталась вiрогiдна рiзниця на користь основно! групи (р < 0,001), а на кшець лжування (7-й день) вона була ще бiльш вираженою (р < 0,0001). Шсля початку терапп i до !! завершення iндекс BSS покращився на 7,4 ± 1,8 у груш, що отримувала до-слщжуваний засiб, порiвняно з показником 5,2 ± 1,7 у дггей iз групи контролю (рис. 1).
Постшне зменшення середнього загального кгльюсного показника BSS у перiод м1ж початком та закiнченням лiкування спостериалось в обох дослщницьких групах, при цьому вiрогiдно краща динамiка спостериалась у групi дiтей, якi отримува-ли препарат Папалор (р < 0,0001). Аналiз динамiки двох найбгльш валщних показникiв — «кашель» та «мокротиння» показав, що вона була бгльш вира-жена в пащенпв основно! групи, особливо шсля закшчення лжування (р < 0,0001). М1ж початком та 3-5-м днем терапп рiзниця була менш помiтною. Швидюсть зникнення симптомiв гострого бронхь ту й швидюсть !х регресу на 7-й день була майже в 3 рази вищою в груш дггей, якi отримували препарат Папалор.
Кльюсть пацieнтiв, якi звiтували про настання ефекту лiкування м1ж 2-м i 3-м днем (21,7 % проти 15,0 %) та 4-м i 5-м днем (41,7 % проти 23,3 %), була
Таблиця 3. Частота виявлення cynyTHix захворювань у дтей в1ком 6-12 роюв, n (%)
Супутня патолопя Групи
Основна(n=16) Контрольна(n = 15)
Функцюнальн розлади жовчного Mixypa 4 (25) 4 (26,67)
Хрошчний тонзил^ 1 (6,25) 1 (6,67)
Хрошчний гастрит 3 (18,75) 3 (20)
Ожиршня 1 ступеня 2 (12,50) 3 (20)
Метаболiчна кардiомiопатiя 3 (18,75) 1 (6,67)
Сколюз 3 (18,75) 3 (20)
Таблиця 4. Розподл пац1ент1в за кл1н1чною формою в1русно/ ¡нфекцИ, n (%)
Нозолопя Групи
Основна група (n = 60) Контрольна група(n = 60)
ГРВ1, назофаринпт 18 (30,0) 23 (38,3)
ГРВ1, гострий бронх^ 40 (66,7) 36 (60,0)
ГРВ1, риносинусит 2 (3,3) 1 (1,7)
бшьшою в групi дiтей, якi отримували фiтопрепарат Папалор, порiвняно з групою контролю. Вщповщ-но, настання результату в основнш групi вщбувалося значно рашше, н1ж у групi порiвняння (р < 0,0001).
Характеризуючи динамжу iндексу BSS за вiком, слщ вiдмiтити, що в дiтей 6—12 роюв спостерiгався бiльш швидкий регрес клтчно! симптоматики, що пов'язано, на нашу думку, iз станом iмунно! системи та покращенням адаптивних можливостей (рис. 2).
Оскшьки одним iз критерпв ефективностi була вiдсутнiсть симптомiв ГРВ1 до закiнчення курсу ль кування, була розрахована частка пащенпв у групах, у яких клшчш ознаки ресшраторно! шфекцп пiсля 7-денно! терапГ! повнiстю регресували (табл. 5).
Характеризуючи залишковi явища, слiд вщмггити, що в основнiй груш залишились клiнiчнi ознаки ГРВ1 у виглядi помiрно! риноре!, а в груш контролю були пащенти з кашлем, лiмфаденопатiею, жор-стким диханням при аускультацп легень.
У процес лiкування за потребою проводився за-гальний лабораторний аналiз кровi та сечь Для пащенпв iз гострим бронхiтом вони призначались на вiзитi 1а (3-5-й день лжування), для всiх iнших — на вiзитi 2 (7-й день). Додатковому обстеженню перш за все пщлягали дати з гнiйними видiленнями з по-рожнини носа, болем у длянщ обличчя, у груднiй клгтщ, попереку, черевнiй порожнинi, зi змшами лiмфатичних вузлiв (у випадку !х збiльшення, бо-лючостi, почервонiння) та лихоманкою. Загалом частка пащенпв, яким призначались вказаш вище лабораторнi аналiзи, становила 13 % (16 дней). Для них були характернi змши периферично! кровi по-мiрного запального характеру, що не потребувало додатково! корекщ! лiкування, окрiм двох дггей з
групи пор1вняння, як1 були переведет на антибак-терiальну тератю. Результати загального аналiзу сечi у випадках призначення були в межах норми.
Через 14 дшв, пщ час завершального в1зиту, стан був задовiльним у вс!х дiтей, однак один пацiент контрольно! групи був шфжований повторно, тод1 як в основнш груш повторних ГРВ1 не спостерта-лося.
Аналiзуючи безпечнiсть лiкування, слщ зазна-чити, що в трьох дггей (5 % пацiентiв основно! групи) на фон1 застосування препарату Папалор вини-кла гостра кропив'янка. На другий день л^вання з'явились уртикарнi висипи на тулуб^ руках, ногах без порушення загального стану. Шсля в1дм1ни препарату протягом 3 дшв на фош прийому анти-гiстамiнних засобiв стан пащенпв нормалiзувався. Ця реакцiя е пом1рною за кл1н1чним перебiгом та передбачуваною, адже описана в шструкци до застосування препарату Папалор. пров1вши аналiз причинно-наслiдкового зв'язку м!ж клжчними проявами по61чно! реакци та клшжо-фармаколо-г1чною характеристикою лiкарського засобу, д1-йшли висновку, що дана реакцiя може бути класи-фiкована як ймовгрж (Центр мон1торингу по61чних реакцш лiкарських засобiв ВООЗ, м. Уппсала, Шве-щя, отримав 34 повщомлення про випадки алерпч-них реакцш, яю пов'язують з використанням екс-тракту пеларгонп). 1нших негативних явищ п1д час дослiдження виявлено не було. Варто зазначити, що екстракт Pelargonium sidoides, що е дшчою ре-човиною препарату Папалор, на фармацевтичному ринку бвропи представлений !з 1983 року. Загалом препарат Папалор належить до групи лiкарських засобiв, як1 на сьогодн! визнанi одними !з найбез-
Таблиця 5. Наявшсть/вщсутнсть кл1н1чних ознак ГРВ1 у пац1ент1в псля ткування, n (%)
№шчна вщповщь Групи
Основна(n = 60) Контрольна(n = 60)
Наявшсть кл^чних ознак ГРВ1 3 (5) 15 (25)
Вщсутнють кл^чних ознак ГРВ1 57 (95) 45 (75)
10 9 8 7 6 5 4 3 2 1 0
Вiзит 1
Bi3Kr 2
Bi3Kr 3
Основна група
Контроль
Рисунок 1. Динамка кл1н1чних симптом'в гострого бронх'¡ту за шкалою BSS
Рисунок 2. Динамка '¡ндексу BSS у дтей р 'зного в'!ку
печнiших, адже вiдсоток можливих побiчних реак-цiй у ходi лiкування в десятки разiв менший, нГж у хiмiопрепаратiв, що дозволяе широко застосовува-ти !х у медицинi.
Висновки
Проведене клшгчне дослщження ефективностi препарату Папалор на основi Pelargonium sidoides у лжуванш ГРВ1 у дггей дозволило отримати клшгч-но вiрогiднi результати. Доведено, що Папалор дозволяе скоротити середню тривалiсть лихоманки, суттево прискорюе зворотний розвиток захворю-вання. Виражений противiрусний, помiрний бакте-рiостатичний ефекти, а також мукоцилiарнi, проти-запальнi та iмуномодулюючi властивосп препарату Папалор дозволяють застосовувати його як у комплексному лiкуваннi, так i в монотерапГ!, тим самим виргшуючи проблему полгпрагмазГ! при лгкуваннг дгтей гз гострими респграторними шфекцшми. За-вдяки удосконаленню активних гнгредгентгв фгто-препаратгв сьогодш вдалося досягнути оптимального балансу мГж ефективною та безпечною терапгею, що е надзвичайно важливою й прГоритетною в педГ-атрГ! [13].
Конфлжт 1нтерес1в. Не заявлений.
References
1. Krivopustov SP. Antibiotic resistance in pediatrics. The role of herbal medicine with proven efficacy. Medical Nature. 2017;2(22):25-27. (in Ukrainian).
2. Zupanets IA, Sakharova TS, Bezuglaia NP. Brands and generics among herbal remedies. Novosti Meditsiny i Farmatsii. 2016;(584):10-11. (in Russian).
3. Maydannik VG, Mityuryaeva IO, Ababcov VV, Borzenko IO, Molochek NV, Rybachok OV. Clinical and laboratory parameters of efficacy and safety of physiotherapy treatment of acute bronchitis
in children from the perspective of evidence-basewd medicine. Prob-lemy ekologichnoi' ta medychnoi' genetyky i klinichnoi' imunologii'. 2012;(110):377-390. (in Ukrainian).
4. Riley DS, Lizogub VG, Zimmermann A, Funk P, Lehmacher W. Efficacy and tolerability of high-dose Pelargonium Extract in patients with the common cold. Altern Ther Health Med. 2017 Oct 2. pii: AT5618. PMID: 29055287.
5. Patrick G, Hickner J. This obscure herb works for the common cold. JFam Pract. JFam Pract. 2008Mar;57(3):157-61. PMID: 18321451.
6. Tahan F, Yaman M. Can the Pelargonium sidoides root extract EPs® 7630 prevent asthma attacks during viral infections of the upper respiratory tract in children? Phytomedicine. 2013 Jan 15;20(2):148-50. doi: 10.1016/j.phymed.2012.09.022.
7. Matthys H, Funk P. Pelargonium sidoides preparation EPs 7630 in COPD: health-related quality-of-life and otherpa-tient-reported outcomes in adults receiving add-on therapy. Curr Med Res Opin. 2018 Jan 18:1-7. doi: 10.1080/03007995.2017.1 416344.
8. Lehrl S, Matthys H, Kamin W, Kardos P. The BSS - a valid clinical instrument to measure the severity of acute bronchitis. J Lung Pulm Respir Res. 2014;1(3):00016. doi: 10.15406/jl-prr.2014.01.00016.
9. Matthys H, Kamin W. Positioning of the bronchitis severity score (BSS) for standardised use in clinical studie. Curr Med Res Opin. 2013 0ct;29(10):1383-90. doi: 10.1185/03007995.2013.832183.
10. Kardos P, Lehrl S, Kamin W, Matthys H. Assessment of the effect of pharmacotherapy in common cold/acute bronchitis - the bronchitis severity scale (BSS). Pneumologie. 2014 Aug;68(8):542-6. doi: 10.1055/s-0034-1377332.
11. Timmer A, Günther J, Rücker G, Motschall E, Antes G, Kern WV. Pelargonium sidoides extract for acute respiratory tract infections. Cochrane Database Syst Rev. 2013 Oct 22;(10):CD006323. doi: 10.1002/14651858.CD006323.pub3.
12. De Boer HJ, Hagemann U, Bate J, Meyboom RH. Allergic reactions to medicines derived from Pelargonium species. Drug Saf. 2007;30(8):677-80. PMID: 17696580.
13. Abaturov AE, Krivopustov SP, Kriuchko TA. Phytonizing management of acute respiratory infections in children. Zdorovja Ukrai'ny. 2016;1(374):18-19. (in Russian).
OTpuMaHO 18.01.2018 ■
Крючко Т.А.1, Абатуров А.Е.2, Ткаченко О.Я.1, Токарева Н.М.2
1ВГУЗУ«Украинская медицинская стоматологическая академия», г. Полтава, Украина
2ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
Приоритетность применения фитопрепаратов в лечении вирусных респираторных инфекций у детей
Резюме. Актуальность. На сегодняшний день более 80 % населения планеты используют лекарственные препараты растительного происхождения. Комплексно воздействуя на организм, они реализуют несколько лечебных эффектов. На основании четких научных критериев, данных клинических испытаний подтверждена эффективность и хорошая переносимость препаратов на основе Pelargonium sidoides. Цель: изучение клинической эффективности и безопасности растительного препарата Папалор (Pelargonium sidoides) в лечении детей, больных острыми респираторными вирусными инфекциями (ОРВИ). Материалы и методы. В клиническое исследование было включено 67 мальчиков и 53 девочки в возрасте от 1 до 12 лет с диагнозом ОРВИ. Все дети были разделены на три возрастные подгруппы: 1—2 года, 3—5 и 6—12 лет. Пациенты основной группы (n = 60) принимали препарат Папалор, пациенты контрольной группы (n = 60) получали только симптоматическое лечение. Среди болеющих ОРВИ доля детей в возрасте 3—5 лет была наибольшей. Нозологические про-
явления ОРВИ наблюдались в виде назофарингита, острого бронхита и синусита. В рамках исследования было проведено 3 контрольных визита. Результаты. Анализ общих критериев ОРВИ показал, что средняя продолжительность лихорадки у больных в основной группе составила 2,7 дня, в контрольной — 3,4 дня, симптомов интоксикации — 2,2 и 2,9 дня соответственно. Катаральные явления (насморк, кашель, боль в горле) у больных основной группы в среднем продолжались 4,2 дня, в контрольной — 4,6 дня. Более 60 % пациентов обеих групп имели проявления острого бронхита. В начале лечения средний уровень показателя шкалы тяжести бронхита (Bronchitis severity score, BSS) в обеих группах был практически одинаковым. Уже через 3—5 дней наблюдалась достоверная разница в пользу основной группы (p < 0,001), а к концу лечения (7-й день) она была еще более выраженной. С момента начала терапии и до ее завершения индекс BSS улучшился на 7,4 ± 1,8 в группе, получавшей Pelargonium sidoides, по сравнению с показателем 5,2 ± 1,7 у детей группы кон-
троля. Выводы. Проведенное клиническое исследование эффективности препарата Папалор в лечении ОРВИ у детей позволило получить достоверные клинические результаты. Выраженный противовирусный, умеренный бактериостатический эффекты, а также мукоцилиарные и
противовоспалительные свойства препарата Папалор позволяют применять его как в комплексном лечении, так и в качестве монотерапии.
Ключевые слова: фитопрепараты; острые респираторные вирусные инфекции; дети
T.O. Kryuchko1, O.E. Abaturov2, O.Ya. TkachenkoN.M. Tokareva2
1State Higher Education Institution of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Poltava, Ukraine
2State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine", Dnipro, Ukraine
Priority of using herbal medicines in the treatment of viral respiratory infections in children
Abstract. Background. Today, more than 80 % of the world population use herbal medicines. They have different therapeutic effects influencing the whole body. The good efficiency and tolerability of drugs containing Pelargonium sidoides is confirmed by clear scientific criteria and clinical trial data. The purpose of our research was to study the clinical efficiency and safety of the herbal medicine Papalor (Pelargonium sidoides) in the treatment of children with acute respiratory viral infections. Materials and methods. The clinical study included 67 boys and 53 girls aged 1 to 12 years. All children were divided into three age groups: 1—2, 3—5 and 6—12 years. Patients ofthe main group (n = 60) received Papalor, patients of the control group (n = 60) took only symptomatic treatment. The greatest number of children aged 3 to 5 years. Nosological manifestations of acute respiratory viral infections were nasopharyngitis, acute bronchitis and sinusitis. According to the study design, there were three control visits. Results. Analysis of the general criteria of acute respiratory viral infections revealed that the average duration of fever in patients of the main group was 2.7 days, in the control
group — 3.4 days, symptoms of intoxication — 2.2 days and 2.9 days, respectively. Catarrhal presentations (runny nose, cough, sore throat) lasted for 4.2 days in patients of the main group, in controls — 4.6 days. More than 60 % of patients in both groups had acute bronchitis. At the beginning of treatment, the average level of Bronchitis Severity Score in both groups was almost the same. Already in 3—5 days, there was a significant difference in favor of the main group (p < 0.001), and by the end of treatment (day 7), it was even more expressed. From the start of therapy to its completion, Bronchitis Severity Score improved by 7.4 ± 1.8 in Pelargonium sidoides group compared with 5.2 ± 1.7 in the control group. Conclusions. A clinical study of Papalor effectiveness in the treatment of acute respiratory viral infections in children has shown reliable clinical results. The pronounced antiviral, moderate bacteriostatic effects, as well as mucociliary and anti-inflammatory properties of Papalor allowed using it both in comprehensive treatment and as a monotherapy. Keywords: herbal medicines; acute respiratory viral infections; children
