CC BY
59
УДК 621(477)
ЕФЕКТИВН1СТЬ ДИВЕРСИФ1КАЦП Д1ЯЛЬНОСТ1 ТЕЛЕКОМУН1КАЦ1ЙНОГО
пщприемствА
G.M. Стрельчук, к.е.н., професор Н.А. Калугiна
Одеська нацюналъна академ1я зв 'язку ¡м. О. С. Попова, Одеса, Украта
Стрельчук С.М., Калугша Н.А. Ефектившстъ ди-версифжаци дгяльностг телекомушкацшного тдприем-ства.
У статп о б грунтован! актуальнють i прикладна значупцсть оцшки ефективност1 диверсифжащ1 д1яльност1 телекомушкацшного шдприемства. Проаншизовано icHyioni шдходи до оцшки ефективност1, на шдстав1 чого обгрунтована необхщнють i розроблено тдхщ до оцшки ефективносп диверсифшаци, а також система показниюв, що враховують особливост1 телекомушкацшного шдприемства. Запропоновано також метод оцшки синергетичного ефекту, що виникае при взаемод1'1 р1зних стратепчних зон господарювання в ход1 диверсифшащ1
Ключовг слова: телекомушкацшне шдприемство, диверсифшащя, ефектившсть, синергетичний ефект
Стрельчук Е.К, Калугина Н.А. Эффективность диверсификации деятельности телекоммуникационного предприятия.
В статье обоснована актуальность и прикладная значимость оценки эффективности диверсификации деятельности телекоммуникационного предприятия. Проанализированы существующие подходы к оценке эффективности, на основании чего обоснована необходимость и разработан подход к оценке эффективности диверсификации и система показателей, учитывающих особенности телекоммуникационного предприятия. Предложен также метод оценки синергетического эффекта, который возникает при взаимодействии различных стратегических зон хозяйствования в ходе диверсификации.
Ключевые слова: телекоммуникационное предприятие, диверсификация, эффективность, синергетический эффект
StrelchukE., Kalugina N. Diversification efficiency of the telecommunication enterprise ability.
The significance and the applied importance of the efficiency estimation of the diversification of the telecommunication enterprise activity is proved in the article. Existing approaches to the efficiency estimation are analyzed and in the result of it the necessity was proved and the approach to the efficiency estimation of the diversification and the indicators system, considering features of the telecommunication enterprise are developed. The estimation method of the synergetic effect is also offered, it arises during the interaction of various strategic zones of managing during the diversification.
Keywords: the telecommunication enterprise, diversification, efficiency, the synergetic effect
Сфера телекомушкацш e одним з найбшьш суттевих ceKTopiB cbîtoboï та нацюнально'1 економжи бшьшоот краш. Ця сфера динамiчнo розвиваеться та впливае на сталий розвиток суспшьства та економжи в цшому. Телекомушкацшш шдприемства надають широкий спектр сучасних телекомушкацшних та шфокомушкацшних послуг, якюш характеристики яких вщповщають високим потребам спо-живачiв. При цьому тенденци та домшанти роз-витку сучасних телекомушкацшних послуг су-ттево змiнюються шд впливом розвитку конкуре-нц11 та трансформацшних процеав, що вщбу-ваються у технолопях надання послуг. При цьому, якщо ще декшька роюв назад телекомушкацшш шдприемства були суто спещалiзoваш, на сьогодш вони усе частше використовують прикладний шструментарш диверсифкацп, а саме диверсифкащю продуктового портфелю, вихщ на сумiжнi ринки, конвергенщю послуг та видiE дiяльнoстi тощо. У цих умовах актуальнoстi на-бувае дoслiдження питань, пов'язаних з визна-ченням ефективнoстi дивеpсифiкацГí дiяльнoстi те-лекoмунiкацiйнoгo пiдпpиeмства.
Анал1з останшх досл1джень i публ1кац1й
Центральною ланкою методолопчних роз-робок будь-якого piвня е пiдхiд до oцiнки ефек-тивнoстi функцioнування (дiяльнoстi) дослщжу-ваного об'екта. Ефектившсть як екoнoмiчна ка-тегopiя вiднoситься до числа широко вщомих понять та у загальному виглядi характеризуемся вiднoшенням результату (ефекту) дiяльнoстi до витрат, що обумовили виникнення цього результату [1]. Звщси можна побачити принципову piз-ницю мiж ефектом та ефективнютю. Ефект - це абсолютний результат виробництва. Ефектившстъ - це вщносна величина, яка передбачае досягнен-ня максимального ефекту при заданих витратах. чи заданого ефекту при м^мальних витратах, чи максимального ефекту при мМмальних витратах.
Аналiз наукових надбань впчизняних та зако-рдонних вчених з питань визначення та оцшки ефекту та ефективносп, показав, що ця тема при-ваблюе увагу багатьох науковщв, якi спрямовують сво*1 дoслiдження у piзнiй плoщинi. Так, Синдя-шкiна Е.Н. [2] висвгтлюе питания oцiнки видiБ
ефекту при реалiзацil iнвестицiйних проекттв, Ше-кова Е.Л. дослщжуе соцiальний ефект ввд роботи некомерцшних органiзацiй, £всеева О.О. [3] - по-казники ефективностi швестування, Пуцентей-ло П.Р. - методи розрахунку соцiального ефекту з урахуванням рiвня якостi.
Питаниям визначення народногосподарсько! ефективностi послуг електрозв'язку присвяченi пращ Горелж М.А. [4], в яких вирiшенi так1 ва-жливi задач^ як к1льк1сне визначення сошально-економiчноl ефективностi електрозв'язку (м1ж-мiського, мюцевого, сiльського), телеграфного та поштового зв'язку.
Огляд та аналiз лiтератури за темою визначення ефективносп диверсифшацп дае змогу стве-рджувати, що на сьогоднi сформовано критерй ощнювання ефективностi господарсько! дiяльно-стi диверсифжованих пiдприемств. У дослвджен-нях заруб1жних авторiв (Druker P., Ezekel M., Markowitz H.) [5-7] ефектившсть диверсифжацй визначають з використанням емпiричних або експертних оцшок, а диверсифiкацiю вимiрюють к1нцевими категорiями.
Сучаснi науковцi-дослiдники (серед яких варто ввдмгтити Скалюк Р.В., Дека люк О.В., Чулок А.А. та шших) [8-10] визначають, що завдяки впро-вадженню стратегй' диверсифшацп на шдпри-емствi отримують синергетичний ефект та шдви-щення конкурентоспроможносп. Тому при оцiнцi ефективностi диверсифжацп в цих працях домь нують стратегiчнi критерй', такi як обсяги продажу, частка ринку тощо.
Видiлення мевир1шеми\ рашше частин загальноТ проблеми
У проаналiзованих наукових працях ввдсутнш методологiчний шдхвд, який дозволяе оцшити ефективнiсть диверсифшацп дiяльностi телекому-нiкацiйного пiдприемства з врахуванням його особливостей.
Враховуючи вищевикладене, метою cmammi е обгрунтування та розробка пiдходiв щодо оцiнки ефективностi диверсифжацп дiяльностi телекому-нiкацiйного пiдприемства з врахуванням його особливостей.
Виклад основного мaтepiaлу дослвдження
Незважаючи на визначенiсть термiнологiчного апарату, у науковш лiтературi залишаються не повною мiрою вирiшеними питання щодо методiв оцiнки ефективностi, придатних для виршення конкретних завдань. Зокрема, дискусшним залишаються питання про показники, якi доцiльно ви-користовувати для оцшки та вимiрювання результату диверсифжацп. В якостi показник1в рiз-ними авторами пропонуеться використовувати рiзнi модифжацп показника прибутку, обсягiв ринково! частки, конкурентоспроможнiсть, сукуп-нiсть яшсних показник1в тощо. Щодо показник1в, придатних для оцшки ефективносп диверсифь каци дiяльностi телекомунiкацiйного шдпри-
емства, як i безпосередньо методичних пiдходiв до ще! оцiнки, то це питання взагалi практично не вирiшене з огляду на новизну цього питання.
Аналiз науково-методичного iнструментарiю щодо оцшки ефективносп призвiв до розумiння того, що B^ip методу оцiнки ефективносп ди-версифжаци стосовно телекомунiкацiйних шдпри-емств залежить насамперед вiд особливостей дiяльностi в сеpi телекомунiкацiй (неможливють збереження послуги, одночаснiсть виробництва та надання послуги, соцiальна значущiсть послуг, складний технологiчний процес, тощо), а також вщ цiлей i задач диверсифжацп.
Отже, згiдно з теоpiею, ефективнiсть диверси-фшацп дiяльностi телекомушкацшного пiдпpи-емства може бути охарактеризована перевищен-ням варпсно1 оцiнки результата диверсифжацй дiяльностi пiдпpиемства варпсно1 оцшки витрат, як1 з нею пов'язаш Цей показник е абсолютним i характеризуе ваpтiсне вираження ефекту.
Проте, серед особливостей телекомушкацшного шдприемства можна визначити соцiальний характер надаваних послуг. Тобто, вiдповiдно до Закону Украши «Про телекомушкацп», телекому-нiкацiйне пiдпpиемство надае набip визначених цим Законом послуг нормовано! якостi, доступний усiм споживачам на всш територй' Украши задля забезпечення конституцiйного права громадян на отримання шформаци, повсюдного надання те-лекомушкацшних послуг достатнього асорти-менту, обсягу та якосп [11].
З огляду на це, оцшка ефективностi будь-яко! дiяльностi пiдпpиемства, зокрема диверсифжацп, повинна враховувати сощальну складову. Тому вважаемо, що оцшка ефективносп диверсифжацй повинна визначатися не пльки спiввiдношенням прибутку та витрат. На наш погляд, перелш по-казник1в повинен вщповщати таким кpитеpiям:
— вiдповiднiсть потребам стшкого, збалансо-ваного розвитку шдприемства в уах сферах господарювання та функцюнування;
— врахування ступеня використання ринкових можливостей;
— пpийнятнiсть piвня ризику, пов'язаного з реа-лiзацiею стратегй' диверсифжацп;
— вiдповiднiсть реальним ресурсним можливо-стям телекомунiкацiйного шдприемства;
— врахування потреб споживачiв та необхвдносп надання послуг усiм прошаркам населення, в тому числi сошально-незахищеним;
— вiдповiднiсть вимогам щодо застосування су-часних телекомунiкацiйних технологiй.
Ввдповвдно до цих вимог, усi показники, за
якими буде проводитися оцшка ефективносп ди-версифжаци, доцiльно розподшити на групи, кожна з яких мае свое змютовне наповнення. На наш погляд, для оцшки ефективносп диверси-фшацп дiяльностi телекомунiкацiйного шдприемства можна використовувати так групи показнишв (табл. 1).
Тa6flнцa 1. noKa3HHKH e^eKTHBHOCTi guBepcu^iKaaii gianbHOCTi TeneKOMyraKa^ftHoro nignpueMCTBa
nOKa3HHK I EKOHOMiHHHH 3MiCT
rpyna eKOHOMiHHHx noKa3HHKiB e^eKTHBHoCTi gнвepсн^iкaцiï
BigHOCHe BHBinbHeHHa O6irOBHx KOmTiB nig Hac guBepcu^iKa^ï BH3Hanae CyMy BHBinbHeHHa o6iroBHx KomTiB y pe3ynbTaTi npHCKopeHHa ïx o6iry
nepiog OKynHOCTi BKnageHHx iнвeстнцiн b guBepcu^iKa^ro ^ac, npoTaroM aKoro HHCTi npu6yTKH Big iнвeстнцiн b guBepcu^iKa^ro BigmKogoByroTb noHeCeHi BTpaTH
OoHgoBiggaHa внpo6ннцтвa CKinbKH BHpyHKH Big pea^a^ï npogyKqiï gHBepcH^koBaHoro внpo6ннцтвa npunagae Ha ogHHHnro ochobhhx bhpo6hhhhx ^oHgiB
PeHTa6enbHicTb gHBepCH^iKOBaHoro внpo6ннцтвa CKinbKH npunagae npu6yTKy Big pea^a^ï npogyKqiï gHBepcH^iKOBaHoro внpo6ннцтвa Ha ogHHHnro BHTpaT
.HiKBigmcTb 03Hanae nerKicTb, 3 aKoro aKTHBH nignpueMCTBa Mo^Ha nepeTBopHTH Ha rpomi, 36epiraroHH ftoro noBHy цiннiстb Ta BH3HaHaeTbca aK BigHomeHHa o6opoTHHx aKTHBiB go noTOHHHx 3o6oB'a3aHb
rpyna CTpaTeriHHHx noKa3HHKiB e^eKTHBHoCTi gнвepсн$iкaцiï
EKOHOMiHHiCTb CTpaTeriï gHBepCH^iKa^ï noKa3HHK go3Bonae nopiBHaTH pe3ynbTaTH Big BnpoBagxeHHa CTpaTeriï 3 BHTpaTaMH Ha ïï pea^a^TO
PiBeHb pH3HKy 3a Ko^Horo 3 CTpaTeriHHHx 3OH rocnogaproBaHHa noKa3HHK BH3Hanae CTyniHb pH3HKy gianbHOCTi y Ko^Hift CTpaTeriHHift 3OHi rocnogaproBaHHa
BignoBigHiCTb MiCiï Ta ^naM nignpueMCTBa XapaKTepH3ye cyTiHb 36epexeHHa ochobhhx CTpaTeriHHHx HanpaMiB gianbHOCTi nignpueMCTBa npu BHxogi Ha HOBi pHHKH hh npu HagaHHa hobhx nocnyr
rpyna pHHKOBHx noKa3HHKiB ei^eKTHBHoCTi g^epcu^^a^
3poCTaHHa HaCTKH pHHKy noKa3ye, HacKinbKH po3mHpunHca Mexi gianbHOCTi nignpueMCTBa Ha Tpag^iftHOMy gna Hboro pHHKy 3a paxyHOK BnpoBagxeHHa hobhx nocjiyr (y BigcoTKax 3aftHaTTa pHHKy)
06Caru BHxogy Ha HOBi pHHKH noKa3ye CTyniHb BxogxeHHa nignpueMCTBa Ha HOBi pHHKH 3a paxyHOK BnpoBagxeHHa nocnyr, paHime He xapaKTepHHx gna nignpueMCTBa (y BigcoTKax 3aftHaTTa pHHKy)
CTyniHb e^eKTHBHOCTi peraaMH noKa3ye, HacKinbKH gieBoro e peKnaMa BignoBigHo go 3anyHeHHa hobhx cnoMBaHiB Ha TpaguniftHux Ta hobhx pHHKax (BH3HaHaeTbca CTyneHeM 3pocTaHHa goxogiB)
rpyna Co^antHHx noKa3HHKiB e^eKTHBHocri guBepcu^iKa^ï
CTyniHb 3agoBoneHoCTi cnornBaHÎB BH3HaHae piBeHb 3agoBoneHoCTi cnoxHBaHÎB. BH3HaHaeTbca a6o mnaxoM onHTyBaHHa Ta BCTaHOBneHHa HaCTKH 3agoBoneHHx cno^HBaHiB, a6o 3a gHHaMÎKoro CKapr Ta 3BepHeHb cno^HBaHiB.
PiBeHb CKopoHeHHa UH^poBoro po3pHBy noKa3ye cepegHift piBeHb 3a6e3neHeHoCTi cnoxHBaHÎB nocnyraMH 3B'a3Ky
CKopoHeHHa nnHHHoCTi KagpiB Ha nignpueMCTBa CBigHHTb npo eTanieTb KagpoBoro CKnagy, ^o no3HTHBHo BnnHBae Ha npogyKTHBHicTb npaцi, eмoцiнннн KniMaT b KoneKTHBi To^o
nigBH^eHHa piBHa 3aftHaTocri HaceneHHa XapaKTepH3ye piBeHb CKopoHeHHa 6e3po6irra 3a paxyHOK npaцeвnamтyвaннa Ha nignpueMCTBax 3B'a3Ky 3a paxyHOK guBepcu^iKa^ï, po3mupeHHa gianbHoCTi Ta Heo6xigHoCTi 3anyHeHHa gogaTKOBoro nepcoHany
rpyna TexHonoriHHHx noKa3HHKiB e^eKTHBHocri guBepcu^iKa^ï
PiBeHb eKOHOMiï noTOHHHx BHTpaT noKa3ye CKopoHeHHa BHTpaT Ha eHeproHociï, $oHg onnaTH npa^, agMiHicTpaTHBHi BHTpaTH 3a paxyHOK BnpoBagxeHHa HOBiTHix TexHonorift
CTyniHb BignoBigHOCTi TexHonoriï CyHaCHHM BHMoraM BH3HaHae HacTKy nocnyr, HagaBaHHx 3a gonoMororo cyHacHHx TexHonorift
CTyniHb KOHBepreHniï noKa3ye, HacKinbKH nignpueMCTBo iHTerpoBaHo i3 iHmHMH nignpueMCTBaMH Ta Moxe 3anyHaTH y CBoro gianbHicTb napTHepiB gna noegHaHHa nocnyr b Mepexax
3ayBa®HMO, ^o ннзцi napaMeTpiB y HaBegeHift CHCTeMi noKa3HHKÎB oцiнкн e^eKTHBHOCTi gianbHOCTi guBepcu^iKOBaHoro nignpueMCTBa nprnaMaHHi, b ocHOBHOMy, aKicHi прoцeсн, aKi xapaKTeproyMTbca bhcokhm piBHeM HeBH3HaHeHOCTi iH^opMaqiï, TOMy ïx CKnagHO $opMani3yBara (HanpHKnag, CTyniHb 3agoBoneHOCTi cno^HBaHiB hh CTyniHb e^eKTHBHOcri peKnaMH). 3 ornagy Ha цe ïx BH3HaHeHHa 3a gono-Mororo rpOmOBOrO eKBiBanemy npegcTaBnaeTbca HeMO^^HBHM hh gOCHTb CK^agHHM. y цнx BHnagKax
oцiнкa O3HaneHHx nOKa3HHKiB npoBogHTbca i3 3aCTOCyBaHHaM MeTOgy eKCnepTHHx oцiнoк.
MeTOgHHHHH nigxig gO BH3HaHeHHa e^eKTHB-HOCTi gianbHOCTi guBepcu^iKOBaHoro nignpueMCTBa nepeg6anae gBOpiBHeBy CHCTeMy. CnoHaTKy Ha hh-^HbOMy piBHi, y paMKax OgHieï rpynu nOKa3HHKÎB, a nOTiM Ha BH^OMy piBHi gna ogep^aHHa кiнцeвoгo pe3ynbTaTy.
Результат оцшки по кожнш j-й rpyni показнишв може бути визначений з використанням лшшно1 форми [12]:
Pj = Z vri ■■
(1)
де vi - ваговий коефiцieнт i-го показника ; r, - оцiнка i-го показника, отримана методом прямого розрахунку чи методом експертних оцшок; n - к1льк1сть показник1в у груш.
У даному випадку необхвдно дотримуватися умов нормування, а саме сума вагових коефщен-тiв повинна дорiвнювати одиницi:
Z v, =1
(2)
Для отримання експертних оцiнок i вагових коефiцieнтiв доцiльно застосувати метод експертних оцшок, сутшсть якого полягае у проведеннi шту1тивно-лопчного аналiзy та виявленнi групо-вих оцшок. При проведенш експертизи можна ви-дiлити настyпнi етапи [13]:
— формування групи експертiв;
— проведення опитування;
— обробка резyльтатiв i одержання групових оцi-нок.
При формуванш групи експертiв доцiльно ви-користовувати так пiдходи:
— самооцiнка компетентносп експерта в обласп досл1джувано1 проблеми;
— порiвняння евристичного рiшення експерта з ршенням спецiально пiдiбраних тестових за-вдань;
— обчислення середньоквадратичного вщхилен-ня ряду оцiнок експерта ввд середнiх групових. Пiд середньою груповою помилкою можна ро-зумгги середньоквадратичне ввдхилення думок експертiв, усереднене за сукупшстю факторiв [12]:
S =
—Z Z (-LZ cj
mn j " V m
(3)
де Cj, - експертна оцшка для v чи r; m - к1льк1сть експертiв у груш
При цьому чим вiдхилення менше, тим вище стyпiнь yзгодженостi думок експерпв.
Для отримання iнтегрального результату оцшки ефективносп диверсифжацп також використо-вуемо аналогiчний пiдхiд, але ваговi значення встановлюються не для окремого показника, а для групи. 1нтегральна оцшка ефективносп диверси-фжацл (Ef) буде мати вигляд середньозважено1 оцiнки. Таким чином, отримуемо формулу для оцшки ефективносп диверсифшацп:
Ef =
Z wP
(4)
де Pj - оцшка по кожнш груш; Wj - вагове значення кожно! груп (з врахуванням умов нормування вщповвдно до (2)); l - шльшсть груп.
Як показали нашi досл1дження, трактування отримано! оцiнки ефективносп диверсифжаци дiяльностi телекомyнiкацiйного пiдприемства можна здшснювати рiзними шляхами. Анал1з науко-вих праць у цьому напрямку дозволив встановити, що для аналiзy ступеня ефективностi диверси-фiкацil розроблено низку пiдходiв. Так, для оцiнки ступеня диверсифшованосп можливе використан-ня показнишв концентрацil та оцiнки структурних розходжень, а саме: iндекс Херфiндаля-Хiршмана, шдекс ентропЦ, показник дисперсil ринкових ча-сток, iнтегральний коефiцiент Гатева, iндекс структурних зрушень Сала1, iндекс Рябцева тощо [14].
Кожний з цих пiдходiв мае переваги та недо-л1ки. 1ндекс Херфiндаля-Хiршмана традицшно ви-користовуеться для оцiнки ступеня диверсифь кованостi, проте вiн не придатний для структур з рiзною кiлькiстю елементiв. 1ндекс ентропil вико-ристовуеться рiдше, крiм того, вш мiстить опе-рацiю розподiлy, тому не шдходить для оцiнки диверсифшацп у випадку, якщо один з елеменпв дорiвнюе 0. Дисперсiя ринкових часток е аналогом вищеозначених iндексiв тому не досить часто ви-користовуеться для оцшки диверсифжаци. 1нте-гральний коефiцiент Гатева, iндекс структурних зрушень Сала1 та iндекс Рябцева, на наш погляд, найбiльш точш та зрyчнi iнстрyменти для оцшки ефективносп диверсифшацп.
Найбiльш доречним (з огляду на запропонова-ний у стап пiдхiд до оцiнки ефективносп дивер-сифiкацil дiяльностi телекомyнiкацiйного шд-приемства) е iндекс Рябцева, що мае шкалу зна-чень i не залежить вiд числа градацш структури сyкyпностi, тобто в1д кшькосп груп показникiв та кiлькостi показнишв у груш, що надае змогу мо-дифiкацil складу та структури системи показнишв ефективносп дiяльностi диверсифжованого пiд-приемства без змiни критерпв оцiнки результату.
Користуючись методом Рябцева як науковим пiдгрyнтям [14], наведемо розроблену авторами шкалу оцiнки ефективносп дiяльностi дивер-сифiкованого пiдприемства, а також заходи, яю необхiдно проводити в разi отримання того чи шшого результату (табл. 2).
На нашу думку, в ходi оцшки ефективносп диверсифшаци дiяльностi телекомyнiкацiйного тдприемства необхвдно враховувати те, що процес диверсифiкацil дiяльностi, як i сама дiяльнiсть пiдприемства, формуеться з елеменпв, яш мають фyнкцiональнi та синергетичш зв'язки взаемодiй, безпосередньо беруть участь у виробничому процесi та у формуванш ефекту, забезпечують фyнкцiонyвання цшсно1 системи в оптимальних параметрах [15].
i=1
i=1
= 1
W
=1
Таблиця 2. Шкала ощнки ефективносп диверсифжаци д1яльност1 телекомушкацшного шдприемства
1нтервал значення Характеристика штервалу Необхщт заходи
0 < Ef < 0,44 Диверсифжацш неефективна Необх^дт кардинальш змши стратеги диверсифжаци, перегляд тд»здв до ïï здгйснення
0,45 < Ef < 0,74 Диверсифжащя задовшьна Доц^льно проведення додаткових захoдiв щодо мoдеpнiзацiï пiдхoдiв до диверсифжаци, уточнення стpатегiчних зон господарювання, корекцш стpатегiï
0,75 < Ef < 0,89 Диверсифжацш ефективна Можливе удосконалення стратеги диверсифжаци вдаовдао до поточно1 ситуаци на макро- та макpopiвнях
0,9 < Ef < 1,0 Диверсифжащя максимально ефективна Пoтpiбен пoстiйний мoнiтopинг стану тдприемства та ефективност диверсифжаци задля запобггання попршення показникв
До цих елеменпв належать стратепчш зони го-сподарювання (СЗГ), на яких зосереджуе свою д1яльн1сть диверсифшоване телекомушкацшне шдприемство. В результал формуеться нова структура, в межах яко1 виникае синергетичний ефект, який забезпечуе перевищення ефекту сумюного функц1онування над сумою ефекпв автoнoмнoï д1яльност1 у СЗГ. Тому доцшьно в ход1 оцшки ефективносп диверсифшаци д1яльност1 телекомушкацшного пвдприемства визначити синергетичний ефект, який е наслвдком процеав диверсифжаци. Математично цей ефект можна виразити за допомогою формули:
Ef , + Ef 2 + ... + Ef „ < SE (5)
де Ef1 - Efn - ефекти самостшного, автономного функц1онування на кожшй СЗГ; S - ефект в1д одночасно1 сшльно1 д1яльност1 по вах СЗГ.
Таким чином, синергетичний ефект ES буде вим1рюватися за допомогою формули (5):
Es = S E - ( Ef , + Ef 2 + ... + Ef n ) (6) ES ^ max
При цьому, чим бшьше синергетичний ефект ES, тим глибше процес диверсифжаци та еконо-м1чно1 взаемодй, тим бшьш сталою е комбшащя
СЗГ, а чим менше величина ES, тим, вщповвдно, менше ефект та ефектившсть комбшацп СЗГ. Висновки
В результат проведених дослщжень вста-новлено, що важливим елементом процесу дивер-сифжацш д1яльност1 телекомушкацшного шд-приемства е оцшка ефективносп даного процесу. Виб1р методу оцшки ефективносп дивеpсифiкацiï стосовно телекoмунiкацiйних тдприемств за-лежить насамперед ввд особливостей дiяльнoстi в сфеpi телекoмунiкацiй, а також вщ цiлей i задач диверсифжаци. З огляду на ш oсoбливoстi, в ро-бoтi запропоновано систему показник1в та розро-блено методичний пiдхiд до визначення ефек-тивнoстi дiяльнoстi дивеpсифiкoванoгo шд-приемства. Для трактування отриманих oцiнoк ефективносп розроблена та наведена шкала оцшки ефективносп дивеpсифiкацiï дiяльнoстi телекомушкацшного шдприемства. Встановлено, що в хoдi oцiнки ефективнoстi дивеpсифiкацiï дошльно враховувати синергетичний ефект, який виникае при взаемодй' piзних стpатегiчних зон господа-рювання в хoдi диверсифжаци дiяльнoстi телеко-мунiкацiйнoгo пiдпpиeмства.
У подальших дослвдженнях плануеться прове-дення докладного аналiзу усiх можливих пpoявiв синергетичного ефекту та визначення його впливу на ефектившсть диверсифжаци дiяльнoстi телеко-мунiкацiйнoгo пвдприемства.
Список лггератури:
1. EKOHOMi4Ha енциклопедiя: В 3 т. / Редкол. С.В. Мочерний (вщп. ред.) та îh. - К. : Видавничий центр «Академiя», 2002. - Т. 3. - 952 с.
2. £всеева О.О. Показники ефективносп сошального iнвестування [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.rusnauka.com
3. Синдяшкина Е.Н. Вопросы оценки видов социального эффекта при реализации инвестиционных проектов [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:/institutiones.com
4. Горелик М.А. Электросвязь и ее народнохозяйственная эффективность / Горелик М.А., Голубицкая Е.А., Родичева Н.В. и др.; Под ред. М.А. Горелик. - М. : Радио и связь, 1993. -168 с.
5. Друкер П. Управление, нацеленное на результат / П. Друкер. - М. : Технолог. шк. бизнеса, 1992. - 192 с.
6. Эзекел М. Методы корреляционного и регрессионного анализа: Пер. с англ. / М. Эзекел. -М. : Статистика, 1966. - 559 с.
7. Markowitz H. "Portfolio Selection: Efficient Diversification of Investments", New York, John Wiley, 1959. - 254 p.
8. Скалюк Р.В. Ефекти та ефектившсть шновацшно! дшльносп промислових шдприемств / Р.В. Скалюк, О.В. Декалюк // Вюник Хмельницького нацюнального ушверситету. Економiчнi науки. - Вип. 1. - Хмельницький, 2009. - С. 149-154.
9. Чулок А.А. Анализ показателей эффективности инноваций на микро- и макроуровне // Инновации. - 2004. - №5 (72). - С. 29.
10. Харiв П., Собко О. Економiчна ефектившсть шновацшно! дiяльностi та методи и оцшювання в умовах ринку / П. Харiв, О. Собко // Вюник Терношльсько! академи народного господарства. - Вип. 14. - 2001. - С. 108 - 113.
11. Закон Украши «Про телекомушкаци» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
12. Разговоров А.В. Статистика связи: [учебник для Вузов] / А.В. Разговоров, Т.А. Кузовкова. -М. : Радио и связь, 1991. - 344 с.
13. Эддоус М., Стэнсфилд Р. Методы принятия решений: Пер. с англ. / Под ред. И.И. Елисеевой. - М. : Аудит, ЮНИТИ, 1997. - 590 с.
14. Региональная статистика: учебник. Под ред. В. М. Рябцева, Г.И. Чудилина.- М., 2001. -380 с.
15. Никитенков Н.Н. Синергетика для инженеров: учебное пособие / Н.Н. Никитенков, Н.А. Никитенкова; Томский политехнический университет. - Томск : Изд-во ТПУ, 2009. -168 с.
Надано до редакци 10.01.2014
Стрельчук £вген Миколайович / Evgen N. Strelchuk
kafedra.mim@onat.edu.ua
Калупна Наталя Анатоливна / Nataliya A. Kalugina na.kalugina2013 @yandex.ua
Посилання на статтю / Reference a Journal Article:
Ефектившсть диверсифжацп dimbHcemi телекомуткацтного тдприемства [Електронний ресурс]/
С.М. Стрельчук, Н.А. Калугша //Економiка: реали часу. Науковий журнал. — 2014. — № 2 (12). — С. 28-33. — Режим
доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2014/n2.html
