CC BY
56
УДК 616.727.2-002-009.7-085.276
ГОЛОВАЧ 1.Ю., ЛАЗОРЕНКО О.О., Ч1ПКО Т.М, МАТ1ЙКО В.М., ВЛАСЕНКО A.M. Клнмна лкарня «Феофанм» ДУС, м. Ки!в
ефективнють алфлутопу в локально терапп больових синдром1в
при пер1артрит плечового суглоба
Резюме. У статтi викладеш результати до^дження ефективностi комплексного бiологiчного препарату Алфлутоп у локальнш терапи перiартритiв плеча. Шд спостереженням знаходилися 64 пащенти зрьзними формами перiартриту плечового суглоба: ураженням обертальногманжети плеча, тендинтом довгог голiвки двоголового м'яза плеча, бурситами плечовог дыянки. Вивчалися вплив на штенсившсть больового синдрому, покращення функцшнальноИ активностi. Курс перiартикулярних шфыьтрацш Алфлутопом характеризуеться доброю клшчною ефектившстю, значним зниженням больового синдрому, збыьшенням м'язовог сили i зниженням потреби в нестерогдних протизапальних препаратах. Алфлутоп вiдрiзняеться доброю переносимстю, побiчних ефектiв при його введенш не було вiдзначено. Таким чином, Алфлутоп може бути використаний у комплексному лтуванш перiартритiв плеча iз високим ^шчним ефектом.
Ключовi слова: перiартрит плечового суглоба, локальна тератя, быь, Алфлутоп.
ш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Регюнальний бшь у плече-лопатковш дшян-щ — надзвичайно поширена причина звертання за медичною допомогою. Здебшьшого щ клМчш прояви зумовлеш запальними та/або дегенеративними змшами в перiартикулярних структурах плечового суглоба. Поширешсть дано! патологи, за даними де-кшькох популяцшних дослщжень, становить 4—7 %, збшьшуючись iз вжом (3—4 % у вщ 40—45 роюв та 15—20 % у вщ 60—70 роюв) [1, 12]. Найчастшою причиною (90—95 %) гострого, шдгострого i хрошчного болю в дiлянцi плечового суглоба е дегенератив-но-дистрофiчне ураження (тендишти) сухожилкiв глибоких м'язiв, що беруть участь у рухах плечового суглоба [8, 12].
Рiзноманiтнiсть етюлопчних факторiв, складнiсть анатомiчно! будови плечового суглоба й бшясугло-бових структур [13], труднощi тошчно! й диферен-щально! дiагностики, рiзнi клiнiчнi варiанти ураження ще! дiлянки пояснюють часте використання термша «перiартрит плеча» або «плече-лопатковий перiартрит». Останнi десятирiччя характеризуются унiфiкацiею мiжнародно! медично! термшологп й тенденщею до використання в класифжащях анато-мо-патогенетичного принципу. Тому узагальнюючий i невизначений термiн «плече-лопатковий перiартрит» фактично зник iз науково! лггератури [8]. Натомiсть прийшли декiлька назв нозолопчних форм, в основу
яких покладено принцип тошчно! дiагностики, — ураження ротаторно! манжети плеча (тендишт, роз-рив), iмпiчмент-синдром плеча, адгезивний капсулгг, кальцифiкуючий тендинiт, тендинiт двоголового м'яза плеча тощо [1, 12, 13].
Обмежений характер при ураженш перiартику-лярних структур плеча зумовлюе при лiкуваннi прю-ритетнiсть локально! тераш! [9, 11]. Незважаючи на рiзноманiтнiсть iснуючих методiв лiкування, у тому чи^ мiсцевих впливiв (застосування нестеро!дних протизапальних препаратiв у виглядi мазей i гелiв локально, блокади анестетиками, ш'екцп глюко-кортико!дав рiзноl тривалостi дп, фiзiотерапевтичнi процедури, голкорефлексотерашя тощо), вщзна-чаються недостатня ефектившсть i поновлення бо-льових симптомiв через певний час. З огляду на це модершзащя й упровадження нових схем лжування перiартритiв плеча е актуальним завданням [12].
ШдГрунтям для використання Алфлутопу в локальнш тераш! стали даш щодо високо! ефективностi й безпечностi цього препарату при дегенератив-но-дистрофiчних захворюваннях опорно-рухового апарату, що супроводжуються явищами вторинного запалення, синовггами, больовим синдромом [2, 4, 5, 7, 10].
Алфлутоп — бштехнолопчний препарат, основою якого е стерильний екстракт морських орга-
Hi3MiB, що складаеться з хондро!тинсульфату, амЬ нокислот, пептидiв, цукрiв, мiкроелементiв — юшв нaтрiю, кaлiю, кaльцiю, мaгнiю, марганцю, зaлiзa, мiдi й цинку [4]. Зпдно з експериментальними да-ними, Алфлутоп здатний одночасно стимулювати синтез палуроново! кислоти й гальмувати актив-нiсть гiaлуронiдaзи, що дозволило припустити його властившть впливати на ланки патогенезу остео-артрозу й остеохондрозу [5].
Препарат випускаеться у виглядi стерильного ш'екцшного розчину з умштом 10 мг екстракту в 1 мл. Компоненти, що входять до його складу, регулюють метaболiзм хондроципв, стимулюючи бiосинтез палуроново! кислоти та шших компо-нентiв матриксу хряща, колагену II типу, регулюють пролiферaцiю хондроципв, пригнiчують aктивнiсть гiaлуронiдaзи й шших фермен^в, що руйнують мiжклiтинний матрикс, пригнiчують продукцiю медiaторiв запалення, синергетичну дж ферментiв i вшьних рaдикaлiв, справляють антиоксидантний вплив за рахунок стимуляцп супероксиддисмутази, покращують мжроциркулящю в субхондрaльнiй кiстцi i синовп [4, 5, 10].
Ефективнiсть Алфлутопу продемонстрована в лжуванш больових вертеброгенних синдромiв [6], остеоартрозу [2, 4], остеохондрозу [6, 7].
Отже, протизапальний та аналгезуючий ефекти препарату, а також його гастроентеролопчна й кар-дюлопчна безпечнiсть, особливо в пащенпв старших вiкових груп зi значною коморбiднiстю, зумовили наш вибiр Алфлутопу для локального використання в лжуванш больових синдромiв перiaртритiв плечо-вого суглоба.
MaiepiaA i методи
Пiд спостереженням перебували 64 хворi iз перiартритами плечового суглоба. Середнiй вж обстежених становив 46,8 ± 6,7 року; у структурi переважали жшки (67,2 %). Клiнiчнi форми перiaр-тритiв плеча включали: тендинiт м'язiв обертально! манжети плеча — 20 випадюв (35,9 %), тендинiт довго! голiвки двоголового м'яза плеча — 21 випадок (32,8 %), субaкромiaльний бурсит — 11 (17,2 %), субдельтоподiбний бурсит — 9 випадюв (14,1 %). Загалом спостер^ався хрошчний перебiг захво-рювання. Тiльки у 18 хворих встановлено гострий перебш Середня тривалють захворювання становила бшьше нiж 1 рiк — 13,7 ± 4,8 мiс.
Вивчали ефектившсть локально! терапп: пащен-ти отримували монотерашю Алфлутопом — по 2,0 мл перiaртикулярно в больовi точки 7 процедур через день. Умови й техшка проведення перiaртикулярних ш'екцш вiдповiдaли всiм регламентованим вимогам. Залежно вщ клiнiчних форм захворювання рекомендовано обколювання перiaртикулярних точок: сухожилковi пiхви довго! голiвки бiцепсa, субакро-мiaльнi й субдельтоподiбнi простори, проекцп пе-редньо! й задньо! частини ротаторно! манжети [14]. У груш було дозволено застосовувати нестеро!'дш
протизапальнi препарати (НПЗП) для зменшення больового синдрому.
Ефективнiсть лжування вивчали за змiнами клiнiчних показниюв: вiзуально-аналоговоi шкали болю (ВАШ), ощнювали данi динамометрii м'язiв плечового поясу, шдекс м'язового напруження [10], а також проводили комплексну бальну ощнку болю за шкалою штенсивносп в]д 0 до 3 балiв. За останньою шкалою оцiнювали бiль у споко', бiль при рухах, бшь при резистивних рухах i болючють перiартикулярних точок. Оцiнювалася також потреба в застосуванш нестеро'дних протизапальних препарапв до й пiсля лiкування.
Обстеження проводили на момент оформлення хворих до стащонару перед початком лжування та на 14-15-й день терапп'. Оцiнка змiн показникiв порiвняно з вихщними даними проводилася за до-помогою критерiю Стьюдента. Статистична обробка здшснювалася за допомогою стандартного програм-ного пакету 81аИ811еа 6.
Результати досл1дження та Тх обговорення
Результати обстеження пацieнтiв iз перiартритами плечового суглоба до й шсля застосування Алфлутопу подаш в табл. 1. Загалом у дослщнш групi вщзначало-ся вiрогiдне покращання клiнiчних i лабораторних по-казникiв. Терапевтично значущий позитивний ефект у пацieнтiв, як отримували iн'eкцii Алфлутопу, спо-стертався у 85,9 % випадкiв. При аналiзi результатiв установлено, що вiрогiдно кращi результати лiкування Алфлутопом зареестроваш у хворих iз хронiчними формами перiартритiв плеча, нiж iз гострими. Спо-стереження клiнiчних варiантiв дозволило виявити бшьш iстотнi позитивнi змши при тендинiтах довго'] голiвки бщепса й обертально'] манжети плеча, шж при бурситах плеча.
При введеннi Алфлутопу вiдзначено суттеве вiрогiдне зменшення больового синдрому за вiзу-ально-аналоговою шкалою. При аналiзi складових больового синдрому встановлено зниження штен-сивностi болю у споко'] в 3,8 раза, болю при рухах — у 2,3 раза, болю при резистивних рухах — в 1,9 раза. Покращувалася й функщональна здатшсть верхньо' кшщвки, про що свщчить збiльшення показника динамометра.
Результати вивчення коливань iндексу м'язового напруження, що визначаються сумою суб'ективних та об'ективних ознак, також наведеш в табл. 1. У нормi цей шдекс дорiвнюе 1. На пiдставi шдексу м'язового напруження видшено три ступенi тяжкостi м'язового синдрому, що ощнювався за трибальною шкалою: 1-й (легкий) — до 8 балiв; 2-й (середнш) — вщ 9 до 15 балiв; 3-й (тяжкий) — понад 15 балiв. Ощнювали таю ознаки м'язового синдрому [10]: виражешсть спонтанних болiв, тонус м'язiв, гiпотрофiю, болю-чiсть м'язiв, кiлькiсть вузликiв мiофiброзу, тривалiсть болючост i ступiнь iррадiацii болю при пальпаци. Переважна бiльшiсть пацiентiв мала середнш рiвень
Таблиця 1. ДинамКа показниюв до i псля лкування Алфлутопом
До^джуваш показники До лкування Пюля л^ування Р
ВАШ, мм 58,3 ± 6,2 29,4 ± 8,7 < 0,05
Бть у споко1, бали 2,3 ± 0,7 0,6 ± 0,4 < 0,01
Бть при рухах, бали 2,5 ± 0,3 1,1 ± 0,6 < 0,05
Бть при резистивних рухах, бали 2,7 ± 0,7 1,4 ± 0,7 < 0,01
Бть перiартикулярних точок, бали 2,2 ± 1,2 0,6 ± 0,3 < 0,001
Динамометрiя, кг 5,1 ± 0,6 5,8 ± 0,4 < 0,05
1ндекс м'язового напруження, бали 13,4 ± 2,6 6,5 ± 2,2 < 0,01
ШШШ&
I 20 40 60 80 100 120
Добова доза в перерахунку на диклофенак, мг
□ Пюля л1кування ■ До л1кування
Рисунок 1. Динамка добово/ дози НПЗП у перерахунку на екв1валентну дозу диклофенаку, мг
м'язового напруження. При курсовому призначенш Алфлутопу шдекс м'язового напруження зазнав сут-тевих змш — зменшився у 2 рази, упм залишався на рiвнi легких порушень.
Клiнiчне покращання засвiдчуе також i зниження бiльше як у 2 рази потреби у прийомi нестеро'дних протизапальних препаратiв (рис. 1) — iз 110,7 ± 22,3 мг до 54,4 ± 13,7 мг у перерахунку на диклофенак.
Алфлутоп вiдрiзнявся доброю переносимштю, побiчних ефектiв чи погiршення перебiгу супутньо' патологи при його введеннi не було вщзначено. Усi пацiенти ощнили переносимiсть Алфлутопу як за-довшьну.
У даний час накопичено достатньо даних щодо багатофакторного впливу Алфлутопу. Доведет його протизапальний i знеболюючий ефекти, зумовлеш стабiлiзацiею клiтинних мембран i зменшенням ак-тивностi клггинних гiдролаз. Препарат сповiльнюе деградацiю сполучнотканинних структур i стимулюе активнiсть хондроцшлв i фiбробластiв, що продуку-ють основш компоненти позаклiтинного матриксу сполучно' тканини, iз чим пов'язують його хондро-протекторну й регенеруючу дп. Iмовiрно, у результатi реалiзацii цих механiзмiв Алфлутоп дае чiткий тера-певтичний ефект, зокрема при перiартритах плеча [5, 9].
Отже, перiартикулярне введення Алфлутопу в пацiентiв iз перiартритами плеча впродовж 2 тижшв спостереження справляе добрий клiнiчний ефект, що проявляеться суттевим зниженням больового синдрому в пащенпв iз хрошчним больовим синдромом, збiльшенням м'язово'' сили, зменшенням
потреби в нестеро'дних протизапальних препаратах. Застосування Алфлутопу забезпечуе штот-ний позитивний ефект при хрошчному перебiгу й тендиштах, що погано пiддаються лiкувальнiй корекци, сприятливо впливають на перебiг i до-зволяють уникнути побiчних небажаних ефекпв. У результатi дослiдження вщзначено покращання рухових функцiй пацiентiв, що е важливим чин-ником профшактики рецидивiв i хронiзацii болю. Можна припустити, що знеболюючий ефект Алфлутопу пов'язаний iз редукщею периферичних ноци-цептивних механiзмiв за рахунок протизапальних властивостей цього препарату. Таким чином, про-ведене дослщження дозволяе розглядати Алфлутоп як ефективний i безпечний препарат для лжування хрошчного больового синдрому при перiартритах плеча.
Список л1тератури
1. Беленький А.Г. Боль в области плечевого сустава, связанная с патологией периартикулярных тканей // Справочник поликлинического врача. — 2005. — Т. 4, № 4. — С. 439-446.
2. Бурьянов А.А., Дикан И.М., Мироняк Л.А. и др. Оценка клинической эффективности «Алфлутопа» при лечении больных остеоартрозом коленного сустава и изучение его влияния на суставной хрящ по данным МРТ// Ортопедия, травматология и протезирование. — 2011. — № 1. — С. 67-76.
3. Зборовский Н.И., Бабаева А.Р. Новые подходы к лечению заболеваний околосуставных мягких тканей // Терапевт. архив. — 1997. — № 5. — С. 82-84.
4. Коршунов Н.И., Баранова Э.Я., Парусова Н.И. и др. Алфлутоп в лечении больных остеоартрозом // Рос. ревматология. — 1998. — № 2. — С. 26-31.
5. Коршунов Н.И., Марасаев В.В., Баранова Э.Я. и др. Роль воспаления и оценка хондропротекторного дествия алфлутопа у больных остеоартрозом по данным магнито-резонансной томографии коленного сустава // Рус. мед. журн. — 2003. — № 11(23). — С. 1320-1323.
6. Левин О.С., Голубева Л.В. Эффективность хондро-протектора алфлутопа при хронической вертеброгенной люмбоишиалгии // Научно-практ. ревматология. — 2004. — № 3. — С. 27-31.
7. Левин О.С., Мосейкин И.А., Казакова Т.В. и др. Эффективность Алфлутопа при вертеброгенной цервико-брахиалгии (Открытое многоцентровое исследование) // Фарматека. — 2008. — № 6. — С. 48-54.
8. Мозолевский Ю.В., Солоха О.А. Боль в области плечевого сустава // Неврол. журн. — 2000. — № 4. — С. 4-9.
9. Носков С.М., Фетелего О.И., Красивина И.Г., Долгова Л.Н. Алфлутоп в локальной терапии периартритов плеча// Терапевт. архив. — 2005. — № 8. — С. 60-64.
10. Хабиров Ф.А., Хабиров Р.А. Мышечная боль. — Казань: Книжный дом, 1995. — 208 с.
11. Altman R.D., Barthel H.R. Topical therapies for osteoarthritis //Drugs. — 2011. — Vol. 71(10). — P. 1259-1279.
12. Brue S, Valentin A., Forssblad M, Werner S, Mikkelsen C, Cerulli G. Idiopathic adhesive capsulitis of the shoulder: a review//Knee Surg,. Sports Traumatol. Arthrosc. — 2007. — Vol. 15(8). — P. 1048-1054.
Головач И.Ю., Аазоренко Е.А., Чипко Т.М., Матийко В.Н., Власенко А.Н.
Клиническая больница «феофания» ГУД, г. Киев
ЭФФЕКТИВНОСТЬ АЛФЛУТОПА В ЛОКАЛЬНОЙ ТЕРАПИИ БОЛЕВЫХ СИНДРОМОВ ПРИ ПЕРИАРТРИТЕ ПЛЕЧЕВОГО СУСТАВА
Резюме. В статье изложены результаты исследования эффективности комплексного биологического препарата Алфлутоп в локальной терапии периартритов плеча. Под наблюдением находились 64 пациента с различными формами периартрита плечевого сустава: поражением вращательной манжеты плеча, тендинитом длинной головки двухглавой мышцы плеча, бурситами плечевой области. Изучались влияние на интенсивность болевого синдрома, улучшение функциональной активности. Курс периартикулярных инфильтраций Алфлутопом характеризуется хорошей клинической эффективностью, значительным снижением болевого синдрома, увеличением мышечной силы и снижением потребности в нестероидных противовоспалительных препаратах. Алфлутоп отличался хорошей переносимостью, побочных эффектов при его введении не было отмечено. Таким образом, Алфлутоп может быть использован в комплексном лечении периартритов плеча с высоким клиническим эффектом.
Ключевые слова: периартрит плечевого сустава, локальная терапия, боль, Алфлутоп.
13. Hollister M.S., Mack L.A., Patten R.M., Winter T.C. III, Matsen F.A.. III, Veith R.R. Association of sonographically detected subacromial/subdeltoid bursal effusion and intraarticular fluid with rotator cuff tear // Am. J. Roentgenol. — 1995. — Vol. 165(3). — P. 605-608.
14. Tallia A.F., Cardone D.A. Diagnostic and therapeutic injection of the shoulder region // Am. Fam. Physician. — 2003. — Vol. 67(6). — P. 1271-1278.
OmpuMaHO 01.08.11 D
Golovach I.Yu., Lazorenko O.O., Chipko T.M., Matiyko V.M.,
Vlasenko A.M.
Clinical Hospital «Feofania»
EFFICACY OF ALFLUTOP IN LOCAL TREATMENT OF PAIN SYNDROME IN SHOULDER PERIARTHRITIS
Summary. The article presents the results of the research on the effectiveness of integrated biological preparation Alflutop in the local treatment of shoulder periarthritis. We observed 64 patients with various forms of shoulder periarthritis: the impaired rotator cuff shoulder, tendinitis of bicapital long head muscles of the shoulder, bursitis of shoulder region. The effect on the intensity of pain, improved functional activity was studied. The course of periarticular infiltrations with Alflutop is specified by a good clinical efficacy, a significant decrease in pain syndrome, increase of muscle strength and decrease of the need for non-steroid anti-inflammatory drugs. Alflutop had a good tolerability; side effects following its introduction were not observed. Thus, Alflutop can be used in complex treatment of shoulder periarthritis with a high clinical effect.
Key words: shoulder periarthritis, local therapy, pain, Alflutop.
