CC BY
16SCIENCES OF EUROPE # 11 (11), 2017 | MEDICAL SCIENCES_89
ЗМ1НИ ДОБОВОГО ПРОФ1ЛЮ АРТЕР1АЛЬНОГО ТИСКУ У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНУ СЕРЦЕВУ НЕДОСТАТН1СТЬ З1 ЗБЕРЕЖЕНОЮ ФРАКЦИЮ ВИКИДУ П1Д ВПЛИВОМ ДОДАТКОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ СП1РОНОЛАКТОНУ ТА ЙОГО КОМБ1НАЦП З ТРИМЕТАЗИДИНОМ
Сна Л.М.
Ярош В. О.
Гаркавенко О.Г.
Мудрук 1.В.
Христофорова Г.М.
ДУ «1нститут геронтологи 1мет Д. Ф. Чеботарьова НАМН Укра'ти» В1дд1л клтчноХ та
етдемюлог1чно1 кардгологИ
EFFECT OF SPIRONOLACTONE AND ITS COMBINATION WITH TRIMETAZIDINE ON CIRCADIAN BLOOD PRESSURE PROFILE IN CHRONIC HEART FAILURE WITH PRESERVED EJECTION FRACTION PATIENTS
Yena L.M.
Yarosh V.O.
Garkavenko O.G.
Mudruk I.V.
Khrystoforova G.M.
D. F. Chebotarev State Institute of Gerontology NAMS of Ukraine, Kyiv Department of clinical and epidemiological cardiology
АНОТАЦ1Я
Проведено оцшку впливу трьох видiв терапп (стандартно!, додаткового призначення стронолактону та комбшацп стронолактона з триметазидином) на динашку показнишв добового монггорування артерiального тиску (АТ) i профшь циркадного ритму у хворих на ппертошчну хворобу, ускладнену хронiчною серцевою недостатнiстю зi збереженою фракщею викиду. Всi види терапп призводили до достовiрного зниження артерiального тиску. Цiльовi рiвнi АТ досягнут з бiльшою частотою при додаванш спiронолактона (у 93,3% хворих в порiвняннi з 76,7% хворих в груш стандартно! терапп). У 82,2% пащенпв рееструвалися патологiчнi типи добового ритму АТ з переважанням криво! типу нон-диппер. У разi додавання спiронолактону до стандартно! терапп через 12 мюящв лiкування на 6,6% знижувалася к1льк1сть пацiентiв з недостатшм нiчним зниженням систолiчного АТ i на 27,3% збiльшувалася кшьшсть дипперiв (х2 = 4,44; р <0,05). Найбшьш вираженi змiни добового профiлю си-столiчного АТ вадбувались в групi хворих, як1 отримували спiронолактон з триметазидином в доповненш до стандартно! терапi!: к1льк1сть дипперiв збiльшилась на 30,0%, а нон-дипперiв знизилась на 20,1% (х2 = 5,55; р <0,05).
ABSTRACT
The influence of three treatment regimens (standard, an additional administration of spironolactone and spi-ronolactone in combination with trimetazidine) on ambulatory blood pressure (BP) monitoring parameters and circadian rhythm in elderly hypertensive patients with chronic heart failure with preserved ejection fraction was investigated. All treatment regimens resulted in significant decrease of BP. The target systolic BP level was achieved in most patiens of spironolactone group (93.3 % vs 76.7 % in standard therapy group). Pathologic BP arcadian patterns were detected in 82.2% of patients with the prevalence of non-dipping pattern. After 12 months treatment with spironolactone the number of systolic BP non-dippers reduced by 6,6 % whereas the number of dippers increased by 27,3 % (х2=4,44; р<0,05) The most pronounced favorable changes of circadian systolic BP profile were observed in group treated with additional spironolactone and trimetazidine. The number of dipping pattern incresed by 30,0 %, and non-dipping decreased by 20,1 % (х2=5,55; р<0,05).
Ключовi слова: добовий профшь артерiального тиску, хрошчна серцева недостатшсть iз збереженою фракщею викиду, стронолактон, триметазидин.
Keywords: circadian blood pressure profile, chronic heart failure with preserved ejection fraction, spironolactone, trimetazidine.
Актуальшсть проблеми. Для пащенпв по-хилого вшу характерною особливiстю добового профiлю артерiального тиску (АТ) е порушення циркадного ритму, збiльшення швидкосп ранко-вого пiдйомy та варiабельностi АТ [1,7]. У проспективному обсервацшному дослiдженнi за yчастi 516 пащенпв з хронiчною серцевою недо-статнiстю (ХСН) вивчали загальну смертшсть та частоту виникнення серцево-судинних подш (медiана спостереження 20,9 мiсяцiв) в залежносп вiд добового профiлю АТ. У пащенпв з ХСН зi збереженою фракцiею викиду (ФВ) циркадний ритм АТ за типом «нондиппер» в 2,3 рази тдви-щував ймовiрнiсть настання несприятливих наслiдкiв, на ввдм^ вiд пацiентiв з ХСН зi зниже-ною ФВ лiвого шлуночка (ЛШ) [10].
Згiдно з даними японських авторiв у пащенпв з ХСН зi збереженою ФВ (ХСНЗФВ) рееструються бшьш висок1 рiвнi АТ та бiльша частота порушень добового ритму АТ за типом «найтткер» в порiвняннi з пащентами, у яких ФВ знижена [11].
Як вщомо, недостатнiй контроль АТ виступае одним з головних чиннишв розвитку ХСН. При цьому показники АТ, отриманi в резyльтатi добового мошторування АТ (ДМАТ), в бшьшш мiрi асощюють з серцево - судинними под1ями та за-гальною смертнiстю, нiж рiвень офюного АТ [8, 16, 17]. За даними Pierdomenico S.D. та ствавт., саме рiвень середньодобового систолiчного АТ (САТ), на вщм^ вiд офюного, незалежно асоцiюе з розвитком ХСН [14]. Разом з тим слад зазначити, що дослщження профiлю АТ та впливу на них л^вання з призначенням препаратiв антифiбро-тично! та метаболiчно! дп у ойб похилого вiкy з ХСНЗФВ недостатньо висвилеш та сyперечливi у доступних джерелах, що i визначило мету нашого дослвдження.
Мета: дослвдити змiни добового профшю АТ у хворих з ХСНЗФВ тд впливом додаткового при-значення спiронолактонy та його комбшаци з три-метазидином до стандартно! терапи.
Об'ект i методи досл1дження
Обстежено 90 хворих похилого в^ на гшер-тонiчнy хворобу (ГХ), що ускладнилась ХСНЗФВ, переважно II функцюнального класу (ФК) за кла-сифжащею NYHA. Загально - клiнiчне та лабора-торно - iнстрyментальнi обстеження проводились на тл стало! антигшертензивно! терапи, що не змiнювалась не менш як 3 мiсяцi. Диагностика ХСНЗФВ здiйснювалась на основi ктшчних симп-томiв, визначення плазмового рiвня мозкового натрiйyретичного пропептиду та даних ехо-кардiографiчного дослiдження, що шдтверджували наявнiсть дiастолiчно! дисфункцп [3,6]. Вимiрюва-ли офiсний рiвень САТ та дiастолiчного АТ (ДАТ), проводили ДМАТ.
В залежносп вiд способу лiкyвання ХСНЗФВ хворих було розподшено на три групи по 30 пащенпв. Першу групу склали хворi, що знаходи-лись виключно на стандартнiй терапй' (контрольна група - К), в другш грyпi додатково призначали спiронолактон (група С), в третш - стронолактон в комбiнацi! з триметазидином в доповненш до
стандартного лiкування (група С+Т). Проводили контроль призначено! схеми лшування через 6 та 12 мюящв вiд початкового обстеження.
Хворi трьох груп були спiвставнi за вжом (се-реднiй BiK хворих у груш К склав 67,2±2,4 року, у групi С 71,2±1,3 та у С+Т 70,1±1,8 року) та статтю. При первинному обстеженш хворi дослiджуваних груп мали сшвставш значення офiсного САТ та ДАТ. Рiвень офiсного САТ перевищував граничш значення в усiх трьох групах та вiдповiдав АГ 1 -го та 2-го ступеня (табл. 1, 2, 3). Стандартна терашя включала призначення iнгiбiтору ангютензинпере-творювального фермента, або блокатора рецеп-торiв ангютензину-П - 100,0%, в-блокатора -67,0%, дiуретика - 79,5%, антагонiста кальщю -45,8%.
В дослiдження не включали пащенпв, як перенесли шфаркт мiокарда, нестабiльну стено-кардш, гостре порушення мозкового кровообiгу, ХСН IV ФК за NYHA, iз тяжкою соматичною па-тологiею, некомпенсованим цукровим дiабетом, психiчними чи онколопчними захворюваннями.
ДМАТ проводили з використанням апарату BPLab (ООО «Петр Телегин», Ро^) осциломет-ричним методом. Тривалють дослiдження стано-вила 24 - 26 год. Уйм пащентам рекомендували дотримуватись режиму дня зi звичною фiзичною активнiстю, фiксувати змiни самопочуття, психо-емоцiйнi навантаження, тривалiсть шчного сну i час ранкового тдйому у щоденнику самоконтролю. 1нтервали вимiрювання становили кожнi 15 хвилин в активний перюд (з 7 год ранку до 23 год вечора) i кожш 30 хв в пасивний перюд (з 23 год вечора до 7 год ранку).
При аналiзi даних ДМАТ вивчали наступш показники:
1) середньодобовi величини САТ (САТдоб), ДАТ (ДАТдоб), а також середнi величини САТ i ДАТ в денний та шчний перiоди (САТд, ДАТд та САТн, ДАТн вiдповiдно) та вщповвдт середнi значення ЧСС (ЧССд, ЧССн);
2) iндекс часу (1Ч) САТ та ДАТ в денний (1Ч САТд, 1Ч ДАТд) та шчний (1Ч САТн, 1Ч ДАТн) перюди
3) добовий iндекс (Д1) АТ, за яким визначали належнiсть пащенпв до категори dipper (диппер), non-dipper (нон-диппер), over-dipper (овер-диппер) та night-peaker (найтпiкер) [1,4,5,7].
Аналiз отриманих показникiв здiйснено iз за-стосуванням прикладних програм Vasotens Office [5]. Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою програмного пакета Statistica 6.1 for Windows з використанням параметричних методiв. При значениях р<0,05 розбiжностi вважа-ли статистично достовiрними. Наявнiсть взаемозв'язкiв мiж окремими показниками встановлювали методом кореляцiйного аналiзу за Спiрменом.
Результати та ix обговорення
Через 6 мiсяцiв стандартного лшування ввдбу-валось достовiрне зниження перемшних офiсного АТ (табл. 1). Разом з тим, у бшьшосп хворих (63,3%) не було досягнуто щльових значень САТ
(<140 мм рт.ст.) та у 40,0% ДАТ (<90 мм рт.ст.). Аналопчна по спрямованосп реакцiя спостерта-лась при ДМАТ: САТдоб дост^рно знижувалось через 6 мiсяцiв лжування, при цьому ДАТдоб до-
сягало достовiрних змiн лише через 12 мюящв. Середньодобовий пульсовий артерiальний тиск (ПАТ) зазнавав достовiрних змiн на вах етапах дослiдження.
Табл.1
Динамика офкмого АТ та napaMeTpiB ДМАТ пщ впливом стандартного лiкування
Показник Вихвдне значення 6-мiсячне лiкування 12-мiсячне лiкування
САТоф, мм рт.ст. 155,4±2,8 143,4±2,2* 140,8±1,8*
САТдоб, мм рт.ст. 143,0±3,0 135,4±2,4* 130,2±2,0*
САТд, мм рт.ст. 146,6±3,1 138,3±2,6* 136,1±2,0*
САТн, мм рт.ст. 136,2±3,6 124,4±2,2* 121,4±2,1*
ДАТоф, мм рт.ст. 89,3±1,7 83,6±1,4* 81,5±1,3*
ДАТдоб, мм рт.ст. 76,9±2,0 75,0±1,4 72,5±1,2*
ДАТд, мм рт.ст. 81,3±1,8 79,4±1,3 78,3±1,2
ДАТн, мм рт.ст. 71,5±2,2 69,0±1,3 66,6±1,0*
ПАТ, мм рт.ст. 64,9±2,1 57,9±1,8* 56,7±1,6*
ЧССд, уд/хв. 65,9±1,8 71,4±1,4 72,1±1,2
ЧССн, уд/хв. 58,8±1,5 61,9±1,8 59,4±1,1
1Ч САТд, % 57,8±4,9 49,9±4,0* 40,1±6,1*
1Ч САТн, % 67,0±5,0 46,7±4,1* 46,7±7,1*
1Ч ДАТд, % 27,4±4,7 20,6±2,7 18,4±2,1*
1Ч ДАТн, % 37,1±6,0 28,1±4,6 15,3±2,2*
■ p<0,05 при порiвняннi з вих1дними показниками
Найбтш виразне зниження офiсного САТ та (20,0%) пащенпв рееструвались цифри САТ вищi ДАТ (на 16,5±2,0 та 9,0±1,5 мм рт.ст. ввдповвдно) цiльових та у 2 (6,7%) перевищення порогових спостер^алось у групi з додаванням спiронолакто- значень ДАТ, що мали незначну тенденцiю до ну через 6 мюящв л^вання, при цьому лише у 6 зниження при подальшому лшуванш (табл. 2).
Табл.2
Динамика офiсмого АТ та параметрiв ДМАТ пiд впливом додаткового призмачеммя сшромолактому
Показник Вихвдне значення 6-мiсячне лiкування 12-мюячне лiкування
САТоф, мм рт.ст. 154,1±2,4 137,6±1,8* 132,6±1,5*#
САТдоб, мм рт.ст. 141,0±3,5 130,2±2,4* 129,9±2,0*
САТд, мм рт.ст. 144,3±3,7 135,7±2,5* 134,7±2,3*
САТн, мм рт.ст. 137,1±3,9 123,8±2,8* 117,0±2,7*
ДАТоф, мм рт.ст. 90,3±1,8 81,3±1,2* 79,3±1,0*
ДАТдоб, мм рт.ст. 78,0±1,6 74,5±2,4 70,5±1,5*
ДАТд, мм рт.ст. 81,2±3,4 80,5±2,7 75,0±1,7*
ДАТн, мм рт.ст. 73,8±2,2 68,9±2,2 65,9±1,4*
ПАТ, мм рт.ст. 62,6±1,7 57,2±1,2* 56,2±1,8*
ЧССд, уд/хв. 68,2±3,1 71,3±3,2 67,3±1,9
ЧССн, уд/хв. 60,5±2,3 62,0±1,6 60,6±1,7
1Ч САТд, % 58,7±4,8 45,7±3,8 39,8±4,9*
1Ч САТн, % 68,1±5,9 43,0±4,0* 36,3±5,4*
1Ч ДАТд, % 31,4±8,2 25,6±6,4 13,3±1,9*
1Ч ДАТн, % 38,2±7,9 33,0±6,9 14,5±2,4*
*
* - p<0,05 при порiвняннi з вих1дними показниками
# - p<0,05 при порiвняннi з ввдповщними показниками групи контролю
Недосягнення цiльових рiвнiв АТ у груш хво-рих, що додатково отримували комбiнацiю спiро-нолактону та триметазидину, рееструвалось з частотою подiбною до групи з додаванням сшронолактону: за рiвнем САТ у 5 (16,6%) хворих через 6 та 12 мюящв, за рiвнем ДАТ у 6 (20,0%) через 6 мюящв, що вдвiчi зменшувалась через 12 мюящв лшу-
вання (табл. 3). При аналiзi з врахуванням щльо-вих рiвнiв АТ для оаб похилого вiку <150/90 мм рт.ст. в кожнш з дослщжуваних груп залишалась частка хворих, що не досягли цих значень: у груш стандартного л^вання - 9 (30%), тодi як у груш С лише у 2 (6,7%) та у груш С+Т у 1 (3,3%) пащенпв.
Табл.3
Динамжа офюного АТ та napaMeTpiB ДМАТ шд впливом додаткового призначення спiронолактону _та триметазидину_
Показник Вихвдне значення 6-мiсячне лiкyвання 12-мiсячне лiкyвання
САТоф, мм рт.ст. 152,7±2,6 138,2±1,6* 134,6±1,7*#
САТдоб, мм рт.ст. 138,2±2,8 128,3±2,3* 123,8±2,0*
САТд, мм рт.ст. 141,2±2,5 135,6±1,8* 132,6±1,8*
САТн, мм рт.ст. 130,2±3,1 121,5±2,2* 115,7±2,1*
ДАТоф, мм рт.ст. 88,0±1,9 80,5±1,4* 78,7±1,4*
ДАТдоб, мм рт.ст. 76,2±2,0 71,2±1,4 69,8±1,4*
ДАТд, мм рт.ст. 79,7±1,8 76,6±1,3 76,0±1,5
ДАТн, мм рт.ст. 70,1±2,1 65,8±1,3* 63,6±1,1*
ПАТ, мм рт.ст. 61,1±1,6 56,7±1,3* 55,6±1,5*
ЧССд, уд/хв. 68,8±1,5 71,0±1,5 70,5±1,9
ЧССн, уд/хв. 61,4±1,5 61,2±1,2 58,8±1,3
1Ч САТд, % 49,2±5,1 40,6±4,4* 33,4±4,0*
1Ч САТн, % 60,7±6,8 40,5±3,9* 29,5±4,8*
1Ч ДАТд, % 23,1±4,2 16,7±2,5 13,1±1,8*
1Ч ДАТн, % 30,1±6,0 17,0±3,8* 12,1±2,2*
* - p<0,05 при nopÍBHHHHÍ з вих1дними показниками
# - p<0,05 при nopÍBHHHHÍ з ввдповщними показниками групи контролю
Як вщомо, у нелiкованих пацieнтiв з АГ се-редньодобовi значения САТ на 4-15 мм рт.ст., а ДАТ на 3-9 мм рт.ст. нижчi величин, отриманих при однократних вимiрюваннях в клiнiцi [9]. Для пащенпв похилого BiKy характерними е бiльш значнi розбiжностi, що можуть складати 25 мм рт.ст. для офюного САТ та 10 мм рт.ст. для ДАТ, в порiвняннi з середньодобовими значеннями. При цьому середш величини САТ та ДАТ в шчний перiод часу були нижчими на 14 та 13 мм рт.ст. за вщповвдш середньоденш рiвнi [15]. Цi данi сввд-чать про взаемодоповнюванiсть та необхвднють вимiрювання офiсного АТ та проведення його до-бового монiторyвания.
В результата проведеного нами аиалiзy показ-ник1в ДМАТ у пацiентiв з ХСНЗФВ виявлено подiбнy вищевказанiй картину в порiвняннi зi значеннями офюного АТ. В уйх дослщжуваних гру-пах вiдмiчалось пiдвищення середньодобових, денних та шчних значень САТ, що тд впливом 6-мюячного лiкyвания найбiльш значуще змiнюва-лись в групах з додаванням стронолактону та його комбшацп з триметазидином (таб. 2, 3), однак не досягали рекомендованих порогових значень. Лише через 12 мiсяцiв л^вання здiйснювався бiльш виразний вплив на добовi величини САТ у хворих, що додатково отримували спiронолактон та його комбшащю з триметазидином в доповнен-нi до стандартно! терапп ХСН: САТдоб був ниж-чим 130 мм рт.ст., САТд <135 мм рт.ст. та САТн <120 мм рт.ст. Слщ зазначити, що у вйх хворих незалежно ввд призначено! терапп, зниження САТ через 6 та 12 мюящв лшуваиня були достовiрними. При аиалiзi вщповвдних показник1в ДАТ встанов-лено, що його середньодобовi величини не пере-вищували рекомендованi 80 мм рт.ст. в жоднш з досладж^ваних груп та достовiрно знижувались в уйх групах тiльки через 12 мюящв лшування (р<0,05). При цьому нами вiдмiчено незначне пе-ревищення середньоденних (>80 мм рт.ст.) та се-
редньотчних (>70 мм рт.ст.) вихвдних значень ДАТ [2]. Сл1д зазначити, що достовiрне зниження ДАТн ввдбувалось лише через 12 мiсяцiв л1куван-ня в ycix трьох групах лшування. Однак, додаткове призначення триметазидину призводило до стати-стично значущого зниження середнix значень ДАТ в шчний перюд часу вже через 6 мюящв спосте-реження (табл. 3).
В той час як цiльовi рiвнi АТ для загально! попyляцii хворих з АГ е встановленими та врахо-вують шдвищення АТ з вiком i ввдповвдно бiльш висок1 пороговi значения для пащенпв похилого вiкy, для показнишв ДМАТ не iснyе диференцшо-ваного пiдxодy. Так, за даними Sega R. та ствав-торiв середш значення АТ вдень, що визначались у 800 амбулаторних та госпiталiзованиx пацiентiв з АГ старше 65 рошв, коливались в межах ввд 128/77 мм рт.ст. до 140/78 мм рт.ст. [15]. За даними шших авторiв середньодобовi значення АТ становили 138/82 мм рт.ст. для пащенпв похилого вiкy та 147/83 мм рт.ст. для хворих старечого вшу (старше 80 рошв) [13]. Без врахування вшових особливо-стей АТ виникае певний дисонанс при аналiзi по-казник1в ДМАТ та завищення частки пацiентiв, що не досягли щльових рiвнiв, що можливо потребу-ють дещо вищих референтних значень, шж пащен-ти середнього вшу.
Величина середньодобового ПАТ, що пере-вищуе 53 мм рт.ст., виступае важливим предиктором серцево-судинних ускладнень особливо для пацiентiв похилого вшу [12]. Незважаючи на до-статнiй контроль АТ з досягненням щльових рiвнiв у переважно! бшьшосп пацiентiв, значення ПАТ залишались досить високими на етапах контролю, хоча знижувались достовiрно як через 6, так i через 12 мюящв терапп.
ЧСС в денний та шчний час спостереження знаходилась в межах норми у пащенпв уйх трьох груп та не зазнавала значущих змш тд впливом лiкyвания.
З метою кшьшсно! оцшки ешзод1в щдвище-ного АТ використовують показники «навантажен-ня тиском», серед яких в нашому досл1дженн1 вив-чався 1ндекс часу обох перемшних АТ в р1зний час доби. Даний показник бшьш чггко, шж середн значения АТ характеризуе гшербаричне наванта-ження на органи-мшеш, та вважаеться нормаль-ним при перевищенн порогових значень АТ в денний та шчний час не б1льше 15 % вим1рювань та шдвищеним в раз1 >30% [5]. Як видно з таб-лиць, величина 1Ч САТ перевищувала вказан меж1 в ус1х групах спостереження як при вихвдному визначенш, так 1 в подальшому на етапах контролю. Проведене л1кування призводило до достов1р-ного зниження даного показника в кожшй 1з груп, при цьому найбшьш виражена динашка 1Ч САТ з1 зниженням на 13,0% через 6 м1сящв л1кування рееструвалась в груш С (табл. 2). При анал1з1 1Ч ДАТ встановлено, що його зниження не досягало в1ропдних значень через 6 м1сящв л1кування в групах контролю та додаткового призначення стронолактону, однак прийом триметазидину призводив бшьш виразного зниження 1Ч ДАТ в шчний час через 6 м1сящв л1кування (р=0,04). Через 12 м1сящв л1кування в групах з додаванням стронолактону та його комбшаци з триметазиди-ном було досягнуто щльових значень 1Ч ДАТ як в денний, так 1 в шчний час (ва р<0,05).
Як вщомо, ф1зюлопчний профшь циркадного ритму АТ представляють у вигляд1 двофазно! кри-
60 50 40 30 20 10 0
Пд впливом стандартно! терапп добовi профiлi ДАТ не зазнали суттевих змш, за виклю-ченням переходу 2 хворих з найбшьш несприятли-вим профшем за типом «найтткер» у профшь за типом «нон-диппер» та збшьшення частки овер-дипперiв в 2 рази в порiвняннi з вихвдними даними (рис. 1).
во! зi зниженням значень САТ та ДАТ в шчний час на 10 - 20% в порiвняннi з денними. У сукупнш вибiрцi хворих з ХСНЗФВ найчастше виявляли недостатне шчне зниження обох перемiнних АТ (у 21,1% випадюв). Водночас, у дослвджуваних групах рееструвався феномен <азольованого незни-ження» САТ або ДАТ. Добовi профiлi САТ та ДАТ хворих з ХСНЗФВ представлеш на трьох дiагра-мах в залежносп вiд способу лiкування (рис. 1, 2, 3). Добовий iндекс САТ був зниженим в уах групах та складав 7,1±1,5% у групi К, 5,0±2,3% у груш С та 7,7±1,3% у груш С+Т, що обумовлено переважно часткою нон-дипперiв. Вихiднi значен-ня Д1 ДАТ були дещо вищими та становили вiдповiдно 12,2±1,5%, 10,4±1,8 та 13,0±1,5.
Пiд впливом стандартно! 12-мюячно! терапi! ввдбувалось збiльшення частки пащенпв з нор-мальним добовим профшем САТ, однак вказаш змши були статистично незначущi (х2=2,5; р>0,05). Водночас в групi С (рис. 2) дост^рно збшьши-лась частка дипперiв та зменшилась частка нон-дипперiв (х2=4,44; р<0,05). В груш С+Т (рис. 3) спостертались ще бiльш виразнi змiни, що ввдоб-ражалось у зростаннi Д1 САТ, що перевищив 10% в середньому по групi та становив через 12 мюящв лiкування 11,9±1,2%, що зумовлено зростанням частки дипперiв (х2=5,55; р<0,05) та несуттевим збiльшенням овердипперiв.
Змiни добового профiлю за piBHeM ДАТ були найбiльш виpажeнi у rpyni С (рис. 2). Пд впливом додаткового призначення спipонолактонy частка хворих з профшем «нон-диппер» зменшилась майже вдвiчi (х2=4,29; р<0,05) та в 2,5 рази збшь-шилась частка диппepiв (р<0,01). При цьому по-внiстю лiквiдyвались патологiчнi профш з надмipним зростанням та зниженням ДАТ.
Вплив стандартного лтування на добовий профиль АТ
_56,7
53 3 53 3
Вихщы профiлi САТ 12 мкящв лт-ня Вихiднi профiлi ДАТ 12 мкящв лiк-ня Диппер ■ Нон-диппер Овердиппер Найтткер
Рисунок 1
Вплив додаткового призначення стронолактону на добовий профиль АТ
80 70 60 50 40 30 20 10 0
66,7
53,3
53,3
26,7
20
0
26,7
00
59,9 ■
6,7 6,7
■ ■
33,3
00
Вихщнл профЫ САТ 12 м1сяц1в лт-ня Вихщы профЫ ДАТ 12 мкяц1в лт-ня
Диппер Нон-диппер Овердиппер Найтткер
Рисунок 2
Як видно з рис. 3, лiкувания з додатковим майже у 2/3 хворих (р<0,05). Однак, мiжгрупових
призначенням комбшаци спiронолактону та три- вiдмiнностей в порiвняннi зi стандартною те-
метазидину на кiнцевому етапi контролю призво- рапiею не було виявлено. дило до нормалiзацil циркадного профiлю ДАТ
Вплив додаткового призначення стронолактону та триметазидину на добовi профiлi АТ
80 73,3
70 60 50 40 30 20
10 0 0
Вихщнл профЫ САТ 12 м1сяц1в лт-ня Вихщнл профЫ ДАТ 12 мкяц1в лт-ня ■ Диппер ■ Нон-диппер ■ Овердиппер Найтткер
Рисунок 3
26,7
Висновки
1. У сукупнш вибiрцi хворих з ХСНЗФВ за-реестровано недостатнiй контроль АТ за даними офiсного та добового мошгорування. Рiвень офiсного САТ вище цшьового через 12 мiсяцiв лiкувания рееструвався у 8,9% хворих, ДАТ - у 11,1%.
Стандартна терашя та терашя з включенням спiронолактону та триметазидину призводили до статистично значущого зниження офiсного САТ та ДАТ вже через 6 мюящв лiкування. Однак, додат-кове призначення спiронолактону та його комбшаци з триметазидином здшснювало бiльш виразний вплив у зниженш показникiв САТ. При цьому у хворих, що додатково приймали комбшащю спiронолактону з триметазидином
реестрували також достовiрне зниження ДАТ в шчний перiод через 6 мiсяцiв л^вання.
2. У бiльшостi хворих з ХСНЗФВ (82,2%) рееструвались патологiчнi типи циркадного ритму АТ. Вй види терапil призводили до збiльшення шлькосп пацiентiв з фiзiологiчним профiлем АТ. Тшьки додаткове призначення спiронолактону та його комбшаци з триметазидином призводило до статистично значущого зростання частки дипперiв та вiдповiдно зменшення частки нон-дипперiв через 12 мюящв лiкування з повною лiквiдацiею ш-ших патологiчних профiлiв АТ. Додаткове призначення триметазидину тдсилювало вказаш впливи.
Лггература
1. Дзяк Г.В. Суточное мониторирование артериального давления / Г.В.Дзяк, Т.В. Колесник, Ю.Н. Погорецкий // Днепропетровск, 2005. - 200 с.
2. Настанова та клшчний протокол надання медично! допомоги «Артерiальна riпертензiя». Наказ МОЗ Укра!ни №384 ввд 24.05.2012.- Ки!в, 2012. - 107 с.
3. Рекомендацп Асотацп кардюлопв Укра!ни та Укра!нсько! асотацп фах1вщв i3 серцево! недо-статностi з дiагностики та лiкування хротчно! серцево! недостатносп / Л. Г. Воронков, К. М. Амосова, А. Е. Багрш [та ш.] // Укр. кардюл. журн. -2014. -Додаток 1. - 43 с.
4. Ратова Л.Г. Суточное мониторирование артериального давления в клинической практике / Л.Г. Ратова, В.В. Дмитриев, С.Н. Толпыгина, И.Е. Чазова // Consilium Medicum.- 2001.- №13 (приложение).
5. Рогоза А.Н. Суточное мониторирование артериального давления: варианты врачебных заключений и комментарии / А.Н. Рогоза, М.В. Агальцов, М.В. Сергеева // Н.Новгород: ДЕКОМ, 2005.- 64 с.
6. ESC guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2012: The Task Force for the Diagnosis and Treatment of Acute and Chronic Heart Failure 2012 of the European Society of Cardiology. Developed in collaboration with the Heart Failure Association (HFA) of the ESC / J.J. McMurray, S. Adamopoulos, S.D. Anker [et al.] // Eur. J. Heart Fail. — 2012.— № 14 (33) — Р. 1787— 1847.
7. European Society of Hypertension Working Group on Blood Pressure Monitoring and Cardiovascular Variability. European Society of Hypertension practice guidelines for ambulatory blood pressure monitoring / Parati G., Stergiou G., O'Brien E. [et al.] // J. Hypertens. -2014.- 32(7).-P.1359-1366.
8. Fagard R.H. Prognostic significance of ambulatory blood pressure in hypertensive patients with history of cardiovascular disease / Fagard R.H., Thijs L., Staessen J.A. [et al.] // Blood Press. Monit.- 2008.-V.13(6).- P. 325-332. doi:10.1097/MBP.0b013e32831054f5.
9. Kleinert H.D. What is the value of home blood pressure measurement in patients with mild hypertension? / Kleinert H.D., Harshfield G.A., Pickering T.G. // Hypertension. -1984.- 6(4). -P. 574-578.
10. Komori T. Riser Pattern Is a Novel Predictor of Adverse Events in Heart Failure Patients With Preserved Ejection Fraction / Komori T., Eguchi K., Saito T. [et al.] // Circ. J.- 2016. doi: 10.1253/circj.CJ-16-0740. [Epub ahead of print]
11. Komori T. Riser Pattern: Another Determinant of Heart Failure With Preserved Ejection Fraction / Komori T., Eguchi K., Saito T. [et al.] // J. Clin. Hypertens. (Greenwich). -2016.-18(10). - P.994-999. doi: 10.1111/jch. 12818.
12. Mediavilla García J.D. Ambulatory blood pressure monitoring in the elderly / J.D. Mediavilla García, Jaén Águila F., Fernández Torres C. [et al.] // Int. J. Hypertens. -2012.- 548286. doi: 10.1155/2012/548286
13. O'Sullivan C. Twenty-four-hour ambulatory blood pressure in community-dwelling elderly men and women, aged 60-102 years / O'Sullivan C., Dug-gan J., Atkins N., O'Brien E. // Journal of Hypertension. -2003.- 21(9). - P.1641-1647.
14. Pierdomenico S.D. Ambulatory blood pressure parameters and heart failure with reduced or preserved ejection fraction in elderly treated hypertensive patients / Pierdomenico S.D., Pierdomenico A.M., Coccina F. [et al.] // Am. J. Hypertens. -2016. -29(8). -P. 1001-1007.
15. Sega R. Ambulatory and home blood pressure normality in the elderly: data from the PAMELA population / Sega R., Cesana G., Milesi C.H. // Hypertension. -1997.- 30(1 Pt 1). -P. 1-6.
16. Staessen J.A. Predicting cardiovascular risk using conventional vs ambulatory blood pressure in older patients with systolic hypertension. Systolic Hypertension in Europe Trial Investigators / Staessen J.A., Thijs L., Fagard R. [et al.] // JAMA.- 1999.-282(6).- P. 539-546.
17. Suzuki Y. Prognostic value of nighttime blood pressure in the elderly: a prospective study of 24-h blood pressure / Suzuki Y., Kuwajima I., Aono T. [et al.] // Hypertens Res.- 2000.- 23.- P. 323-330.
