CC BY
26
Н.В. Алтун1на
ХАРАКТЕРИСТИКА ДОБОВОГО ПРОФ1ЛЮ АРТЕР1АЛЬНОГО ТИСКУ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 2-ГО ТИПУ, ЯК1 ПЕРЕНЕСЛИ НЕ-Q-IНФАРКТ М1ОКАРДА
Нацгональний медичний утверситет \м. О.О. Богомольця, Ктв
ВСТУП
За темпами розповсюдженост цукровий дiабет (ЦД) випереджае вс неiнфекцiйнi захворю-вання. Протягом останшх 20 рокiв чисельнiсть хворих збтьшилася майже втричi. За оцiнками експерлв прогнозуеться, що кiлькiсть хворих на ЦД до 2030 р. зросте у 1,5 разу та сягне 552 млн., переважно за рахунок хворих iз ЦД 2-го типу. За даними ВООЗ, вщ ЦД щорiчно у свт помирають близько 4,6 млн. оаб [2]. До 80% дiaбетичних хворих помирають внаслщок серцево-судинних захворювань, зокрема, шфаркту мiокaрдa (1М). Причому суттевим е внесок aртерiaльноT ппер-тензп (АГ). Пщвищення систолiчного aртерiaль-ного тиску (САТ) на кожш 10 мм рт. ст. у хворих на ЦД збтьшуе ризик серцево-судинних подш на 20%. Наявнкть АГ за ЦД пщвищуе ризик не лише макросудинних, але й мiкросудинних ускладнень [3, 4, 8].
Вщомим фактом е те, що частота шфарклв, шсуль^в i раптовоТ серцевоТ смерт е нaйбiльшою саме в рaнковi години, коли рiвнi АТ е найвищими. Встановлено, що у хворих на ЦД 2-го типу 1М розвиваеться у 3-5 рaзiв часпше, нiж у зaгaльнiй популяцГТ, а смертнкть протягом першого року пкля перенесеного 1М складае 15-34% i сягае 45%
наступними 5 роками, що вдвiчi бiльше, нiж у загальнш популяцГТ [1].
Для точшшо'Т оцiнки впливу навантаження aртерiaльним тиском (АТ) на серцево-судинну систему застосовують методику добового моы-торингу АТ (ДМАТ). Остaннiми роками ДМАТ набувае дедaлi бiльшого значення в кл^чнш прaктицi та наукових дослiдженнях, осктьки дае змогу не лише характеризувати добовий профть АТ, але й оцшювати прогностичнi ризики подальшого перебку захворювання. Застосування ДМАТ допомагае у виборi тактики лiкувaння, оцiнцi його ефективносп та безпеки, що е надто актуальним для поеднано'Т патологП'. Зокрема, ефективний контроль АТ у хворих iз ЦД е одним iз важливих компонентiв л^ування, що дозволяе сповiльнити формування та прогресування макро- та мiкро-судинних ускладнень i подовжити життя патента на 15-20 рокiв [5, 9].
Отже, актуальним е вивчення показниюв ДМАТ у постшфарктних хворих iз ЦД 2-го типу для з'ясування внеску АТ у сумарний серцево-судинний ризик, а також оптимiзaцí'' лкування таких па^ен^в з метою полтшення прогнозу.
Мета роботи - вивчити особливосп покaзникiв добового монiторингу aртерiaльного тиску у хво-
Загальна клЫчна характеристика обстежених (М±т)
Таблиця 1
Показник Основна група (п=57) 1 група порiвняння (п=48) II група порiвняння (п=51)
В1к, роки 62,21±1,63 62,74±1,17 60,71±1,24
Стать, ч 36 (63,2%) 31 (64,6%) 32 (62,7%)
п (%) ж 21(36,8%) 17 (35,4%) 19 (37,3%)
Давн1сть 1М, роки 4,87±0,46 5,61±0,63 -
Давн1сть ЦД, роки 8,59±0,62 - 7,82±0,69
Супутня АГ 1-11 ступеня, п (%) 43 (75,4%) 34 (70,8%) 36 (70,6%)
Примтка:р'вниця показниюв м'жгрупами невiрогiдна (р>0,05).
рих на цукровий дГабет 2-го типу, якi перенесли не-О-шфаркт мюкарда.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ
Обстежено 156 хворих (99 чолов^в i 57 жiнок, середнiй bïk - 62,09±0,87 р.), серед них 57 - пацГенти з 1ХС, як перенесли 1М i хворiють на ЦД 2-го типу (основна група), 48 хворих з 1М в анамнезi без супут-нього ЦД (I група порiвняння) та 51 патент i3 ЦД 2-го типу без перенесеного IM (II група порiвняння). Контрольну групу склали 30 практично здорових оаб, порiвнянних за вГком та статтю. Загальну клшГчну характеристику обстежених наведено у таблиц 1.
Критерiями включення хворих до дослщження були: ЦД 2-го типу у стадп компенсацп/субком-пенсацп, пероральна цукрознижувальна терапiя; не-Q-IM в анамнезу добровiльна iнформована згода пацiента на участь у дослщженш.
На момент обстеження хворГ отримували меди-каментозну терапю згщно ¡з сучасними рекомен-дацiями щодо лГкування ЦД та IXC [7].
КритерГями виключення з дослщження були: наявнкть у хворого ЦД 1-го типу; декомпенсований ЦД 2-го типу; вроджеш та набут вади серця; ф1бриляцт/тртот1ння передсердь; симптоматична АГ; серцева недостатнкть III-IV ФК; захворювання печГнки та/або нирок.
Уам обстеженим вимГрювали офкний АТ вщ-повщно до КлшГчних рекомендацш з артерГальноТ ппертензп Свропейського товариства ппертензп (ESH) та Свропейського товариства кардюлопв (ESC) 2013 року [6].
Для характеристики добового профтю АТ застосовували ДМАТ портативним автоматичним приладом ВАТ41-2 (УкраТна, 2010), використовуючи осцилометричний метод. ДМАТ проводили амбула-торно у втьному руховому режимГ патента.
Протягом доби вимГрювали САТ, дГастолГчний АТ (ДАТ) i частоту серцевих скорочень (ЧСС) кожн 15 хвилин вдень (7.00-22.00) i кожн 30 хвилин вночГ (22.00-7.00). За допомогою програми обробки результата аналГзували так параметри: середньо-добовий САТ (САТдоб), середньоденний САТ (САТд), середньоычний САТ (САТн); середньодобовий ДАТ (ДАТдоб), середньоденний ДАТ (ДАТд), середньо-ычний ДАТ (ДАТн); середньодобову ЧСС (ЧССдоб), середньоденну ЧСС (ЧССд) i середньоычну ЧСС (ЧССн).
ВарГативнкть АТ (ВАТ) за певний ¡нтервал часу оцГнювали за величиною стандартного вщхилення вщ вщповщних середнГх показникт АТ окремо для
доби, денного та нГчного перiодiв (ВСАТдоб, ВДАТ-доб, ВСАТд, ВДАТд, ВСАТн, ВДАТн вщповщно).
Частку пiдвищеного АТ оцшювали за iндексом часу (1Ч) ппертензп, який визначали як вщсоток вимiрiв АТ, що перевищували пороговi значення АТ для кожного з перiодiв доби.
Аналiзували швидкiсть та величину ранкового пщйому АТ (ШРП САТ, ШРП ДАТ, ВРП САТ, ВРП ДАТ). ШРП оцiнювали як рiзницю мiж максимальним та мiнiмальним значенням АТ у перюд з 4 до 10 год. ранку.
Ступшь ычного зниження АТ порiвняно з ден-ним визначали за величиною показника добового Гндексу (Д1). Д1 САТ i Д1 ДАТ розраховували за формулами: Д1 САТ = (САТд - САТн) / САТд х 100%, Д1 ДАТ = (ДАТд - ДАТн) / ДАТд х 100%.
На пщставГ оцшки ступеня нiчного зниження АТ видтяли такi види добового профiлю АТ: «dippers» - особи з нормальним зниженням АТ вночi (Д1 10-20%), «non-dippers» - особи з недостатым зниженням АТ вночi (Д1 0-10%), «over-dippers» - особи зi значним зниженням АТ вночi (Д1>20%), «night-peakers» - особи з вщсутнктю зниження АТ (Д1 мае вщ'емне значення, нiчний рiвень АТ перевищуе денний).
Для доcлiдження вуглеводного обмГну визначали рiвень у кровi глюкози натще (ГН, ммоль/л) глю-козооксидантним методом i рiвень HbA1c (%) iмунотурбiдиметричним методом на аналiзаторi Cobas 6000 (Швейцарiя).
Результати дослщження оброблено за допомо-гою методiв варГацшноТ статистики. Вiрогiднicть вiдмiнноcтей для порiвняння cереднiх значень визначали за допомогою t-критерiю Стьюдента (р) iз поправкою Бонферонi. Значення дослщжуваних показникiв наведено у виглядi M±m, де M - середне арифметичне, m - стандартна похибка. Для вияв-лення кореляцiйних залежностей застосували лшмний коефiцiент кореляцГ'' Пiрcона (r).
Автор гарантуе вiдcутнicть конфлiкту штереав та власно' фшансовоТ зацiкавленоcтi пщ час вико-нання роботи та написання статп.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
За результатами офкного вимiрювання АТ у па^ен^в основно' групи вГрогщних вiдмiнноcтей з групами порГвняння виявлено не було, хоча вщзначено тенденцГю до вищих значень АТ (p<0,1) порГвняно з I групою та тенденцГю до вищих показникiв ДАТ (p<0,2) порГвняно з II групою порГвняння (табл. 2).
АналГз показникГв ДМАТ в основнГй групГ пока-
Таблuця2
Показники АТ у хвоpих на ЦД 2-го типу, якi пеpенесли не-Q-IM, поpiвняно з такими постiнфapктних пацкнлв без ЦД i з дiaбетичними хвоpими без IM в aнaмнезi (M±m)
Показник Основна фупа (n=57) I фупа поpiвняння (n=48) II фупа поpiвняння (n=51)
Oфiсний CAT, мм рт. ст. 141,79±2,47 136,92±1,79 139,94±2,34
Oфiсний ДAT, мм рт. ст. 87,77±2,30 82,46±2,13 83,21±2,74
CAT, мм рт. ст. 133,65±2,23 128,04±2,90 131,81±2,36
BCAT, мм рт. ст. 16,08±0,58* 14,29±0,65 16,01±0,65
I4 CAT, % 51,29±5,23 37,43±6,45 41,90±6,21
и к Д! CAT, % 3,02±1,48# 5,08±2,29 6,16±1,44
и н m а BPn CAT, мм рт. ст. 59,36±3,63 54,87±4,98 54,72±4,67
к о с ШРП CAT, мм рт. ст. / год. 19,29±9,92 13,60±7,13 14,95±8,64
'¡5 о о о д о ь ДAT, мм рт. ст. 77,74±1,73 74,89±1,73 75,91±2,19
BДAT, мм рт. ст. 13,04±0,80* 11,09±0,57 12,76±0,70
едн р I4 ДAT, % 23,60±4,37 17,90±4,44 22,40±6,64
е C ДI ДAT, % 3,86±1,35## 5,92±2,77 9,95±1,53
BPn ДAT, мм рт. ст. 45,36±3,21 37,47±4,12 38,11±3,39
ШPП ДAT, мм рт. ст. / год. 12,97±6,93 8,09±5,46 10,53±4,96
4CC, yд./xв. 70,85±1,55 67,47±2,06 75,68±2,59*
и CAT, мм рт. ст. 134,72±2,32 129,23±2,97 133,30±2,52
ик н m BCAT, мм рт. ст. 16,32±0,67* 14,43±0,64 16,10±0,69
а к о с I4 CAT, % 36,71±5,99 26,45±6,37 31,86±6,15
'Ï н е ДAT, мм рт. ст. 78,51±1,85 75,69±1,78 78,04±2,15
д о ь н BДAT, мм рт. ст. 13,10±0,69 11,35±0,64 13,24±0,77
д е р е C I4 ДAT, % 17,51±4,41 15,25±4,24 19,72±6,35
4CC, yд./xв. 72,98±1,84 69,18±2,32 77,99±2,90*
и CAT, мм рт. ст. 130,50±2,44 123,74±3,31 126,36±2,88
к и н m BCAT, мм рт. ст. 15,65±0,74* 13,37±0,87 15,41±0,79
а к о с I4 CAT, % 75,19±6,40 55,63±8,57 58,42±8,18
'Ï ДAT, мм рт. ст. 75,32±1,62 71,82±2,49 69,50±2,60
н о ь н BДAT, мм рт. ст. 12,32±0,82* 10,24±0,59 12,08±0,67*
д е р е I4 ДAT, % 33,76±5,71 24,71±6,63 26,50±7,13
C 4CC, уд.^в. 64,74±1,53 61,80±1,72 68,62±2,20*
Примтки: * - p<0,05 nорiвняно з n0Ka3HuK0M I грyпu пор'вняння; # - p<0,05, ## - p<0,01 порiвняно з n0Ka3HuK0M II грyпu пор'1вняння.
Таблиця 3
Показники вуглеводного o6MiHy у хворих на ЦД 2-го типу, ям перенесли не-Q-IM, порiвняно з такими постiнфарктних пацкнлв без ЦД i з дiабетичними хворими без 1М в анамнезi (M±m)
Основна Iгрупа II група
Показник група порiвняння порiвняння
(n=57) (n=48) (n=51)
ГН, ммоль/л 8,57±0,60л 4,83±0,19# 7,78±0,56
HbA1c, % 7,59±0,34л 5,44±0,11# 7,08±0,31
Примтки: А - p<0,001 пор'вняно з хворими, як перенесли 1М без ЦД; # -p<0,001 пор'вняно з хворими на ЦД без 1М.
зав вищу Bapia^BHicrb САТ (p<0,05) в yci 4acoBi промГжки та зростання середньодобовоТ й середньонГчноТ вaрiaтивноcтi ДАТ (p<0,05) порГв-няно з поcтiнфaрктними na^eHTai^ без ЦД. Тaкож вiдзнaчено тенденцГю до вищих цифр САТдоб (p<0,1), САТд (p<0,2), САТн (p<0,1) i ДАТ (p<0,2) про-тягом доби, бтьшого нaвaнтaження тиском в yci чacовi перiоди зa САТ (p<0,1) i ДАТ (p<0,2), вищого рiвня ВДАТд (p<0,1), ВРП ДАТ (p<0,1) i середньодобовоТ й середньоденноТ ЧСС (p<0,2) порГв-няно з оcобaми I групи порiвняння.
3a резyльтaтaми доcлiдження очiкyвaно по^з-ники вуглеводного обмГну, a caMe рiвнi ГН (р<0,001) i HbA1c (р<0,001) були вiрогiдно вищими у na^e^^ основноТ групи порiвняно з поcтiнфaрктними хворими без ЦД ^бл. 3).
Порiвняння покaзникiв ДМАТ у na^e^^ основноТ групи i II групи порiвняння виявило рiзницю зa добовими ритмaми АТ. Вiрогiдно нижчим виявився cтyпiнь нiчного зниження - Д1 САТ (p<0,05) i Д1 ДАТ (p<0,01) у хворих нa ЦД iз перенесеним IM, що зумовлено бiльшим вiдcотком пaцieнтiв iз пaто-логiчними вaрiaнтaми добового профтю АТ у цiй
грут. Виявлено тенденцГТ до вищих знaчeнь ceрeдньонiчного САТ (p<0,2) i ДАТ (p<0,1), серед-ньодобового (p<0,2) i ceрeдньонiчного (p<0,1) нaвaнтaжeння САТ, ВРП ДАТ (p<0,1) в основнГй грут. Тaкож вiдзнaчeно тeндeнцiю до нижчих знaчeнь середньодобовоТ (p<0,1), середньоденноТ (p<0,2) i середньошчноТ (p<0,1) ЧСС у поcтiнфaрктних пaцieнтiв Гз ЦД порГвняно з хворими нa ЦД без IM в aнaмнeзi.
3a рeзyльтaтaми aнaлiзy покaзникiв ДМАТ у гру-пaх порГвняння виявлено рГзницю у ЧСС (p<0,05) в усГ чacовi перГоди тa у нГчнГй вaрiaтивноcтi ДАТ (p<0,05), якГ були вГрогщно вищими у хворих нa ЦД 2-го типу. РГзнились пaцieнти цих груп i зa по^зни-^ми вуглеводного обмГну - ГН (р<0,001) i HbA1c (р<0,001), якГ, звичaйно, були вищими у хворих нa ЦД.
Отже, зa рeзyльтaтaми вимiрювaння офкного АТ вГрогГдних мГжгрупових вГдмГнностей виявлено не було, тaк caмо, як i для середнГх знaчeнь АТ в yd чacовi промГжки зa дaними ДМАТ. Нeзвaжaючи нa порГвнянний ступГнь пГдвищення АТ, пaцieнти основноТ групи мaли бГльшу вaрiaтивнicть АТ порГвняно з поcтiнфaрктними пaцieнтaми без ЦД i нижчий ступГнь нГчного зниження АТ порГвняно з хворими нa ЦД без IM в aнaмнeзi. Отже, можнa при-пустити не^тивний вплив ЦД нa по^зники вaрiaтивноcтi, a IХС - нa добовий профГль АТ.
ПГсля дeтaльнiшого aнaлiзy добових ритмГв АТ виявлено, що в основнГй групГ хворих зa ДI САТ лише 4 пaцieнти (7,0%) мaли доcтaтнe нГчне зниження - «dippers», 35 оаб (61,4%) хaрaктeризyвaлиcь нeдоcтaтнiм нГчним зниженням САТ - «non-dippers», у 2 пaцieнтiв (3,5%), нaвпaки, зaфiкcовaно знaчнe зниження САТ - «over-dippers» i у 16 хворих (28,1%) вiдзнaчeно зроcтaння рГвня САТ вночГ - «night-peakers» (рис. 1). Серед пaцieнтiв I групи порГвняння
Основна група 1 гр.портняння II гр. пор1вняння
3,5% 7% 28,4% 61,4% 6,2% 20,8% 29,2% 43,8% "%М%з7з%
■ D. ■ N-d. ■ N-p. = O-d ■ D. ■ N-d. ■ N-p. ■ O-d ■ D. ■ N-d. ■ N-p. в O-d
Рис. 1. Розпод 'т хворих на ЦД 2-го типу, як перенесли не-Q-IM, пост1нфарктних пац1ент1е без ЦД i хворих на ЦД без IM в анамнез за типом добового профтю САТ: D - «dippers», N-d - «non-dippers», N-p - «night-peakers», O-d - «over-dippers».
Рис. 2. Розподл хворих на ЦД 2-го типу, як перенесли не-Q-IM, постшфарктних пац'1ент'1в без ЦД i хворих на ЦД без 1М в анамнезi за типом добового профлю ДАТ: D - «dippers», N-d - «non-dippers», N-p - «night-peakers», O-d - «over-dippers».
зареестровано на 22,2% (p<0,005) бiльше хворих i3 добовим ритмом САТ «dippers» i на 17,6% (p<0,1) менше «non-dippers», кiлькiсть «night-peakers» i «over-dippers» була порiвнянною з основною гру-пою. Порiвняно з постшфарктними хворими i3 ЦД у II груп порiвняння за Д1 САТ виявлено на 30,3% (p<0,0001) бiльше хворих iз достатнiм ычним зни-женням САТ - «dippers» i на 22,2% (p<0,005) менше «night-peakers», i практично вщповщну ктьккть «non-dippers» i «over-dippers». Порiвняння показ-никiв Д1 САТ у групах порiвняння показало вiрогiд-но бтьший вiдсоток пацiентiв iз патологiчним добовим профтем «night-peakers»(p<0,05) у групi поспнфарктних хворих.
Пiсля вивчення показникiв Д1 ДАТ серед пацiентiв основной групи 8 оаб (14,0%) було вщнесено до «dippers», 35 осiб (61,4%) iз недостат-нiм зниженням ДАТ вночi - до «non-dippers», 2 особи (3,5%) зi значним ычним зниженням ДАТ - до «over-dippers» i 12 хворих (21,1%) iз вiд'емними показниками Д1 ДАТ - до «night-peakers» (рис. 2). За результатами порiвняння розподту хворих за типом добового профтю ДАТ виявлено вiрогiдно меншу кiлькiсть хворих iз типом «dippers» в основнм групi, нiж у I (на 21,4%, p<0,02) та II (на 31,1%, p<0,0001) групах порiвняння та вiрогiдно бiльшу кiлькiсть пацiентiв iз типом «non-dippers» на 32,2% (p<0,0001) i 20,2% (p<0,05) вiдповiдно. ^м цього, серед постiнфарктних хворих iз ЦД зафiксовано бiльшу кiлькiсть оаб iз нiчною гiпертензiею -«night-peakers» порiвняно з II (p<0,02) групою порiвняння. За показниками ДI ДАТ виявлено вiрогiдно бiльший вiдсоток «night-peakers» (p<0,05) серед хворих iз перенесеним IM.
Отже, для поспнфарктних хворих iз ЦД 2-го типу характерною е змша структури добового ритму АТ, а саме зменшення вщсотка хворих iз нормальним
добовим профтем i збiльшення частоти випадкiв i3 недостатнiм зниженням АТ i нГчною гiпертензieю. Причому вiдзначено бiльший вплив 1ХС на появу патологiчного циркадiанного ритму - «night-peakers» з порiвнянною значущiстю 1ХС та ЦД у зменшенн вiдсотка «dippers» i зростаннi числа хворих i3 профiлем «non-dippers».
Для встановлення залежностей мiж показниками ДМАТ i параметрами вуглеводного обмiну в обстежених пацГентГв iз ЦД проведено кореляцш-ний аналiз. Встановлено прямий кореляцшний зв'язок мiж рiвнем ГН i середньодобовою (r=0,26, р<0,05) та середньошчною (r=0,33, р<0,01) варГа-тивнiстю САТ у хворих iз ЦД 2-го типу, як перенесли IM. Також виявлено тенденцiю до прямо!' взаемозалежност концентрацГ'' HbAlc i серед-ньонГчно''' варiативностi САТ (r=0,22, р<0,1) у цих пацiентiв.
ВИСНОВКИ
1. Наявнкть ЦД 2-го типу у поспнфарктних хворих зумовлюе зростання варiативностi АТ в усГх часових штервалах (денний, нГчний, середньо-добовий), що може бути одшею з причин збтьшення серцево-судинних подГй у ща категорГ'' пацiентiв.
2. Для хворих на ЦД 2-го типу з перенесеним не-Q-IM характерним е збтьшення частки пацiентiв Гз патологiчними циркадiанними ритмами. Причому вщзначено внесок перене-сеного IM у появу найбтьш прогностично несприятливого патолопчного циркадГанного ритму - «night-peakers».
Л1ТЕРАТУРА
1. Александров А.А. Инфаркт миокарда и сахарный диабет: «Мюнхенский сговор» // Болезни сердца и
сосудов. - 2007. - Том 2; № 2. - С. 4-11.
2. Дедов И.И. Сахарный диабет - опаснейший вызов мировому сообществу // Вестник РАМН. - 2012. -№ 1. - С. 7-13.
3. Обрезан А.Г, Бицадзе Р.М. Структура сердечнососудистых заболеваний у больных сахарным диабетом 2-го типа, диабетическая кардиомио-патия как особое состояние миокарда // Miж-народний ендокринолопчний журнал. - 2010. -№ 4. - С. 18-22.
4. Cardoso C.R., Leite N.C., Muxfeldt E.S., Salles G.F. Thresholds of ambulatory blood pressure associated with chronic complications in type 2 diabetes // Am. J. Hypertens. - 2012. - Vol. 25 (1). - P. 82-88.
5. Lewington S., Clarke R., Qizilbash N. et al. Age-specific relevance of usual blood pressure to vascular mortality: a meta-analysis of individual data for one million adults in 61 prospective studies // Lancet. -2002. - Vol. 360 (9349). - P. 1903-1913.
6. Mancia G., Fagard R., Narkiewicz K. et al. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension. The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) // J. Hypertens. -2013. - Vol. 31; Issue 7. - Р. 1281-1357.
7. Ryden L., Grant P.J., Anker S.D. et al. ESC Guidelines on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases developed in collaboration with the EASD: the Task Force on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases of the European Society of Cardiology (ESC) and developed in collaboration with the European Association for the Study of Diabetes (EASD) // European Heart J. - 2013. - Vol. 34. - P. 3035-3087.
8. Salles G.F., Leite N.C., Pereira B.B., Nascimento E.M., Cardoso C.R. Prognostic impact of clinic and ambulatory blood pressure components in high-risk type 2 diabetic patients: the Rio de Janeiro Type 2 Diabetes Cohort Study // J. Hypertens. - 2013. -Vol. 31 (11). - P. 2176-2186.
9. Vishram J.K., Borglykke A., Andreasen A.H. et al. Impact of age on the importance of systolic and diastolic blood pressures for stroke risk: the MOnica, Risk, Genetics, Archiving, and Monograph (MORGAM) Project // Hypertension. - 2012. - Vol. 60 (5). - P. 1117-1123.
РЕЗЮМЕ
Характеристика добового профшю артерiального тиску у хворих на цукровий дiабет 2-го типу, ям перенесли не-О-шфаркт мюкарда Н.В. Алтунна
Мета роботи - вивчити особливосп показни-юв ДМАТ у хворих на ЦД 2-го типу, як1 перенесли не-Q-IM.
Матерiали та методи. Обстежено 156 хворих (середнш в1к - 62,09±0,87 р.), серед яких 57 -па^енти з перенесеним IM та ЦД 2-го типу (основна група), 48 хворих з IM в анамнезi без супутнього ЦД (I група порiвняння) i 51 патент iз ЦД 2-го типу без
перенесеного 1М (II група порiвняння). Контрольну групу склали 30 практично здорових оаб. Для вив-чення добового профшю АТ проводили ДМАТ за допомогою портативного автоматичного приладу ВАТ41-2 (УкраГна, 2010).
Результати та обговорення. Аналiз показнимв ДМАТ в основнш груп показав вищу варiативнiсть САТ (р<0,05) в ус чaсовi промiжки та зростання середньодобово'Г й середньошчно'Г вaрiaтивностi ДАТ (р<0,05) порiвняно з патентами I групи порiвняння. За показниками ДМАТ у пащен^в основно'Г групи i II групи порiвняння виявлено рiзницю у добових ритмах АТ. Вiрогiдно нижчим виявився ступшь ычного зниження - Д! САТ (р<0,05) i ДI ДАТ (р<0,01) у хворих на ЦД iз перенесеним М що зумовлено бшьшим вщсотком пащен^в iз патолопчними вaрiaнтaми добового профшю АТ у цш групк
Висновки. Наявнкть ЦД 2-го типу у пост-Ыфарктних хворих зумовлюе зростання вaрiaтив-носп АТ. Для хворих на ЦД iз перенесеним не-ОЧМ характерним е збшьшення частки пащенлв iз патолопчними циркaдiaнними ритмами.
Ключовi слова: цукровий дiaбет 2-го типу, не-О-шфаркт мюкарда, добовий мошторинг aртерiaльного тиску.
РЕЗЮМЕ
Характеристика суточного профиля артериального давления у больных сахарным диабетом 2-го типа, перенесших не-О-инфаркт миокарда Н.В. Алтунина
Цель работы - изучить особенности показателей СМАД у больных СД 2-го типа, перенесших не-О-ИМ.
Материалы и методы. Обследованы 156 больных (средний возраст - 62,09±0,87 г.), из которых 57 - пациенты с перенесенным ИМ и СД 2-го типа (основная группа), 48 больных с ИМ в анамнезе без СД (I группа сравнения) и 51 пациент с СД 2-го типа без перенесенного ИМ (II группа сравнения). Контрольную группу составили 30 практически здоровых лиц. Для изучения суточного профиля АД проводили СМАД с помощью портативного автоматического прибора ВАТ41-2 (Украина, 2010).
Результаты и обсуждение. Анализ показателей СМАД в основной группе больных показал более высокую вариабельность САД (р<0,05) во все временные промежутки и увеличение среднесуточной и средненочной вариабельности ДАТ (р<0,05) в сравнении с пациентами I группы. При
сопоставлении показателей СМАД у пациентов основной группы и II группы сравнения выявлено отличие по суточным ритмам АД. Достоверно более низкой оказалась степень ночного снижения - СИ САД (p<0,05) и СИ ДАД (p<0,01) у больных СД с перенесенным ИМ, что обусловлено большим процентом пациентов с патологическими вариантами суточного профиля АД в данной группе.
Выводы. Наличие СД 2-го типа у постинфарктных больных приводит к увеличению вариабельности АД. Для больных СД с перенесенным не-Q^M характерно увеличение количества пациентов с патологическими циркадными ритмами.
Ключевые слова: сахарный диабет 2-го типа, не^-инфаркт миокарда, суточный мониторинг артериального давления.
SUMMARY
Characteristics of daily blood pressure in patients with type 2 diabetes mellitus who have had non-Q-myocardial infarction N. Altunina
Purpose - to investigatethe features of DMAT parameters in patients with type 2 DM who have had non-Q-MI.
Materials and methods. The study involved 156 patients (average age of patients - 62,09 ± 0,87 years), of which 57 - patients with type 2 DM who have had
non-Q-MI (main group), 48 patients who have had non-Q-MI without concomitant diabetes (I comparison group) and 51 patients with type 2 DM without a history of MI (II comparison group).The control group consisted of 30 healthy individuals. To study the circadian of BP profile DMAT was performed using a portable automatic device "VAT41-2" (Ukraine, 2010).
Results and discussion. The analysis of DMAT parameters in main group patients showed higher variability in SBP (p<0,05) at all time intervals and increased average daily and night variability of DBP (p<0,05) compared with patients of I comparison group.
When comparing the DMAT parameters of the patients of the main group and the II group comparisons it was found a difference for the daily rhythms of BP. Was significantly lower the degree of reduction of night - DI SBP (p<0,05) and DI DBP (p<0,01), in diabetic patients with a history of MI due to a greater percentage of patients with pathological variants of daily BP profile of this group.
Conclusions. The presence of type 2 DM in postinfarction patients causes growth variability of BP. For diabetic patients who have had non-Q-MI characteristic is the increase in the number of patients with abnormal circadian rhythms.
Key words: type 2 diabetes mellitus, non-Q-myocardial infarction, daily monitoring of blood pressure.
Дата надходження до редакцп 23.01.2015 р.
