CC BY
128
PEDAGOGICAL SCIENCES / «ШИШФУШМ^ШШМаИ» ®4W7)), 2024
УДК 378.147.016:611
Лопушняк Леся Ярославiвна,
кандидат мед. наук, асистент ORCID ID: https://orsid.ors/0000-0001-8362-406X Сухоносов Роман Олександрович, кандидат мед. наук, доцент ORCID ID: https://orcid.ors/0000-0002-5177-2970 Бойчук Олег Михайлович,
кандидат мед. наук, асистент ORCID ID: https://orsid.ors/0000-0001-7226-0803 Гончаренко Валентина Анатоливна, кандидат мед. наук, доцент ORCID ID: https://orsid.org/0000-0001-7276-9052 Шкляр Антон Сергшович кандидат мед. наук, доцент ORCID ID: https://orsid.org/0000-0002-5135-8315 Буковинський державниймедичний утверситет, м. Чернiвцi, Укра'та Харювський нацiональний медичний утверситет, м. Харпв, Укра'та
DOI: 10.24412/2520-6990-2024-4197-28-33
ЕФЕКТИВШСТЪ ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ ЩДАГОГМНИХ ТЕХНОЛОГШ ПРИ ВИКЛАДАНШ НАВЧАЛЪНО1 ДИСЦИПЛИН «АНАТОМ1Я ЛЮДИНИ»
Lopushniak Lesia Yaroslavivna,
candidate of Medical Sciences, Assistant ORCID ID: https://orsid.org/0000-0001-8362-406X
Sukhonosov Roman Oleksandrovych, candidate of Medical Sciences, Associate Professor ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5177-2970
Boichuk Oleh Mikhailovych,
candidate of Medical Sciences, Assistant ORCID ID: https://orsid.org/0000-0001-7226-0803
Honcharenko Valentina Anatolyevna, candidate of Medical Sciences, Associate Professor ORCID ID: https://orsid.org/0000-0001-7276-9052
Shkliar Anton Sergeevich
candidate of Medical Sciences, Associate Professor ORCID ID: https://orsid.org/0000-0002-5135-8315
Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine
EFFECTIVENESS OF THE USE OF MODERN PEDAGOGICAL TECHNOLOGIES IN TEACHING THE ACADEMIC DISCIPLINE "HUMAN ANATOMY"
Abstract.
The article presents the results of an experiment with the use of modern pedagogical technologies: a case study of the method and technologies of simulation training in the professional training of future doctors. It was found that the level of success in the experimental group, in which students studied using simulation learning technologies and case technologies, increased by 0.8 points compared to the constant stage: 3.8 points before the experiment, 4.6 points after the experiment. At the same time, the level of success of education seekers in the control group did not change. Such results prove that the use of simulation learning technologies and case technologies in practical classes increase the quality of assimilation of theoretical knowledge, ensure the formation of practical skills and the development of clinical thinking in future doctors.
Анотащя.
У статтi наведено результати проведеного експерименту з використанням сучасних педагогiчних технологш: кейс—методу та технологiй симуляцiйного навчання при професштй пiдготовцi майбутнк лiкарiв. Виявлено, що рiвень успiшностi в експериментальтй грут, в яюй здобувачi освти навчалися з використанням технологiй симуляцiйного навчання та кейс—технологiй, збыьшився на 0,8 бали порiвняно з константувальним етапом: до експерименту становив 3,8 бали, тсля експерименту — 4,6 бали. При цьому, рiвеньуспiшностi здобувачiв освти в контрольтй грут не змтився. Тап результати засвiдчують, що використання на практичних заняттях симуляцiйного навчання та кейс—технологiй тдвищують яюсть засвоення теоретичних знань, забезпечують формування практичних навичок та розвитку клШч-ного мислення у майбуттх лiкарiв.
Keywords: pedagogical technologies, student, learning, anatomy, experiment.
Ключовi слова: педагогiчнi технологи, студент, навчання, анатомiя, експеримент.
Вступ. У словниках поняття «метод» (вщ грец. простежування) визначаеться як cnoci6 досягнення methodos - шлях, cnoci6 тзнання, дослщження, певно! мети, сукупшсть прийомш або операцш
«шиитеимм-лэишаи» #4(197)), 2024 / РЕОЛОООЮЛЬ 8С1ЕКСЕ8
29
практичного або теоретичного освоения дшсносп. Метод пинання, або метод дослщження - це специ-ф1чна процедура, що складаеться з певних дй або операцш, за допомогою яких здобуваеться й обгрунтовуеться нове знання у науц1 [1]. Для вив-чення психолого-педагопчно!, методично! лтера-тури й шновацшного досвщу за проблемою дослщження; визначення поняттево-категор1ального апарату, уточнення сутносп й особливостей вико-ристання педагопчних технологгй в освгтньому процес застосовуються теоретичн методи дослщження: анал1з, синтез, узагальнення, порiвняння, педагопчне моделювання. Анал1з та синтез е важливими методами пинання. Анал1з яв-ляе собою розчленування предмета на його складов! частини з метою !х всеб1чного вивчення. Аналггичний метод спрямований на визначення внутршнк тенденцш та можливостей предмета. Ппотетичний анал1з здшснюеться за допомогою дедуктивного методу, що дозволяе розробити певну версто причинного ряду та пояснюе наслщки [2]. Синтез (зворотнш процес) - це об'еднання, ранте видлених частин сторш (ознак, властиво-стей, вщношень) у едине цше. Синтез можливий тод, коли здйснений анал1з, видален т або 1нш1 сторони й елементи цшого. Отже, синтез являе собою з'еднання отриманих при анал1з1 частин у едине цше. До найпоширенших методв тзнання наукового дослщження належить поргвняння. Поршняння дозволяе визначити подбтсть та вщмштсть предметов i явищ, теорiй, точок зору, виявити те спшьне, що властиво двом або декль-ком об'ектам, а виявлення спiльного е сходинкою до пiзнання закономiрностей та законш. До порiвняння висуваються певш вимоги: пор!внюва-тися повиннi лише так! об'екти й явища, мiж якими може iснувати певна об'ективна стльнють; поршняння повинне здйснюватися за найбшьш важливими, ютошими ознаками. Моделювання являе собою особливий та досить ушверсальний метод наукового шзнання, що припускае вивчення об'екта шляхом створення й дослщження його копп (моделi), що замшюе оригшал з певних сторш, що цжавлять дослщника. Моделювання це метод створення й дослщження моделi. Модель може висту-пати як зразок; вщтворення предмета в зменше-ному або збшьшеному вигляд [3]. У процес пiзнання модель визначаеться, насамперед, як дже-рело шформаци про оригшал та служить засобом И фксаци. Наукова модель - це подумки представлена або матерiально реалiзована система, що адекватно вщображае предмет дослщження й здатна замшювати його настшьки, що вивчення модел дозволяе одержувати нову шформащю про об'ект. За допомогою моделей можуть дослщжуватися будь-як об'екти, але принципова неповнота, фраг-ментарнiсть моделей не дозволяе одержувати цш-ковитого знання про оригшал. Метод моделювання може бути плщним тшьки в сполученш з шшими методами тзнання та з безпосереднш дослщжен-ням орипналу. Узагальнення являе собою метод наукового щзнання, за допомогою якого фжсуються загальнi ознаки та властивост! певного класу
об'екпв та здшснюеться перехщ вщ одиничного до загального, вщ конкретного до загального. Отри-мання узагальненого знання означае бшьш глибоке вщображення дйсносп, проникнення в И сутнють. За допомогою узагальнення надаеться можливють зробити висновок, вщобразити основн результати в загальному положенш, надати будь-чому узагальненого значення [4]. Систематизащя являе собою специф!чний метод дослщження, пiзнавальний процес упорядкування деяко! множини розрiзнених об'екпв та знання про них Упорядкування здшснюеться шляхом встановлення едноси та вщмшност! елементтв, що пщлягають систематиза-ци, визначення мюця кожного елемента вщносно один одного. При цьому використовуються лопчш операци поршняння, абстрагування, класифжацп, анал1зу й синтезу, опису та пояснення. Спостере-ження являе собою систематичне, цшеспрямоване вивчення об'екта. Спостереження мае вщповщати наступним вимогам: задуманоси заздалегщь (спостереження проводиться для певного, чгтко постав-леного завдання); планомiрностi (виконуеться за планом, складеним вщповщно до завдання спостереження); цшеспрямованоси (спостершаються лише певш сторони явища, що викликають штерес при досл^^енн); акгивностi (спостершач активно шукае потр!6н! об'екти, риси, явища); систематич-ност! (спостереження ведеться безперервно або за певною системою). Спостереження як метод тзнання дае змогу отримати первинну iнформацiю у вигляд сукупноси емпiричних тверджень. На вщмшу вщ спостереження експеримент являе собою метод вивчення об'екта, за яким дослщник активно й цшеспрямовано впливае на нього завдяки створенню штучних умов або використанню при-родних умов, необхщних для виявлення вщповщно! властивоси [5, 6]. При експериментальному вив-ченн! об'екта е наступт переваги поршняно з! спо-стереженням: у процес! експерименту можна вив-чати явища «у чистому вигляд», без поб!чних фак-торш, як! затьмарюють основний процес; в експериментальних умовах можна дослщити вла-стивост! об'екпв та проводити дослщи стшьки раз!в, ск1льки це необхщно.
Мета. Виявити ефективн!сть застосування су-часних педагог!чних технологгй при викладанш навчально! дисциплАни «Анатом!я людини».
Матерiал та методи. Експериментальне до-сл!дження проводилось впродовж 2021-2022 нав-чальних рок!в на кафедр! анатоми людини Харк!вського нац!онального медичного ун!верси-тету. У педагог!чному дослщжент взяли участь 30 студентов 2 курсу - здобувач! вищо! освгти осв!тнь-ого ступеня «Маг!стр», галуз! знань 22 «Охорона здоров'я» за спещальтстю 222 «Медицина». У процес! експериментального дослщження було сформовано дт групи - експериментальна (ЕГ) та контрольна (КГ) групи. Студенти ЕГ (15 студешгв) вивчали навчальну дисципл!ну «Анатом!я людини» !з використанням сучасних педагог!чних техно-логгй, а студенти КГ (15 студентов) навчалися за традицтйною методикою. Експериментальне до-
30
PEDAGOGICAL SCIENCES / «ШИШФУЛУМ^ШШМаИ» #41197), 2024
слщження проходило в три етапи: константуваль-ний, формувальний та контрольний. Пщ час кон-стантувального етапу експерименту з1 студентами було проведено анкетування на предмет ро-зумшня можливостей педагоичних технологш та ставлення до !хнього застосування в освгтньому процес професшно! пщготовки майбутнк лжар1в, а також було проведено тестування здобувач1в освгти з метою встановлення ххнього базового ршня успшност! На другому етат був проведений педа-гогiчний експеримент. Метою формувального етапу в процес професшно! пщготовки майбутшх лжарш було науково-теоретичне обгрунтування та апробащя процесу впровадження сучасних педагоичних технологш: симуляцшного навчання та кейс-технологи при вивченш навчально! дисциплши «Анатом1я людини». Пщ час контрольного етапу експерименту було проанал1зовано, система-тизовано та узагальнено результати дослщження.
Результати дослвдження. Для реал1заци зав-дань педагоичного дослщження нами було викори-стано систему методiв наукового до^дження, серед яких теоретичш методи - анал1з, синтез, уза-гальнення, пор1вняння, систематизац1я, педагоичне моделювання, теоретичне прогнозування, та емтричш методи - тестування, анкетування, бесщи, пряме й опосередковане спостереження, вивчення продукгш навчально-тзнавально! дальности здобувачш освгти, рефлекс1я власно! професшно! дальности анал1з педагоично! дальносп викладач1в. Для визначення яюсних та кшьюсних змш у навчально-тзнавальнш дальноси здобувачш освгти нами були використаш методи емтричного дослщження: тестування, анкетування, бесщи, пряме й опосередковане спостереження. Метод спостереження був використаний протягом усього педагопчного дослщження з метою виявлення особливостей професшно! пщго-товки майбутнк лжарш пщ час вивчення навчально! дисциплши «Анатом1я людини». Експеримент проводили в три етапи: константувальний - для виявлення первинних даних дослщжуваних об'екпв, формувальний - безпосередне цшеспрямоване втручання в природнш переб1г справ, контрольний - для виявлення кшьюсних та яксних змш у об'ектгв дослщження. Залежно вщ характеру та умов експериментально! ситуаци розр1зняють два р1зновиди експерименту: лабораторний та природ-ний. Лабораторний експеримент - це дослщження, проведене у штучно створених умовах На вщмшу вщ природного експерименту вш передбачае ор-гашзацто досить незвично! для пщдослщних ситуаци. В умовах лабораторного експерименту пщдо-слщний знае, що його вивчають, але, як правило, не мае шформаци про характер завдань, як розв'язуе дослщник в експеримент! Використання спещаль-них примщень, тренажерш дае також змогу моде-лювати реальш умови, як у повсякденному житт1 рщко зустр1чаються або недоступш для спостереження. Загальною вимогою пщ час проведення експерименту е виокремлення експериментально! 1 контрольно! групи, щоб результати дослщження можна було пор1вняти з певним еталоном [7].
Для постшно! фжсаци експериментальних да-них було проведено опитування з учасниками експерименту. Опитування надзвичайно пошире-ний прийом сощально-педагоичних дослщжень. Це метод збору первинно! шформаци, який грун-туеться на безпосереднш (бесща, штерв'ю) чи опо-середкованш (анкета) сощально -педагоичний взаемоди дослщника та респондента. Метод опитування е ушверсальним, вш дае змогу дослщнику за короткий пром1жок часу одержати значну кшьюсть шформаци. Перевагою цього методу е також легкость застосування й обробки даних Опитування учнш, педагоив, батьк^в дають змогу виявити певш установки та судження суб'екпв осв1ти. Однак, до оргашзаци та проведення масових опитувань слщ пщходити дуже зважено, не потр1бно забувати, що внаслщок опитувань ми отримуемо не об'ективш дат, а лише точку зору опитаних про них Бе^да -це метод одержання шформаци за допомогою вер-бально! комушкаци у процеш вшьного далогу м1ж дослщником та пщдослщним на певну тему. Бесща не обмежена в час та, крш того, тут юнуе двоб1чний зв'язок м1ж дослщником та респондентом. Бесща дуже часто використовуеться педагогами, проте без застосування особливих методич-них тонкощ1в, наближаеться до звичайно! розмови Для устшного проведення бесщи або штерв'ю необхщно створити дружню атмосферу. I тут важ-ливе значення мають вступне слово та перш1 запи-тання дослщника, як! повинш викликати в опитува-ного дов1ру 1 бажання ствпрацювати. Анкетування на вщмшу шших метод1в потребуе мгн1мального досл1дницького апарату. Характер матер1ал1в анкет п1длягае кшьюсному анал1зу, зручний в обробц1. Однак 1 анкетування не завжди ушверсальне: 1нод1 в1д1грае в досл1дженн1 основну роль, 1нод1 друго-рядну, а шод1 його проводити взагал1 недоцшьно. Якщо анкета не викликае у дней зац1кавленост1, то ми отримаемо в1дпов1д1 меншост1, яка керувалась у вибор1 вар1ант1в в]дпов1дей нев1домими нам мотивами. Таким чином, для кожного етапу педагопчного дослщження нами були пщбраш найбшьш адекватш методи наукового дослщження, яю дали можливють максимально визначити ступгнь теоретичного обгрунтування процешв та явищ, сформо-ваност1 т1е! чи шшо! категор1! або характеристики, визначити динамку розвитку певних якостей осо-бистост! майбутн1х лгкар1в.
На констатувальному етат педагогiчного до-слiдження, з метою виявлення вмотивованост! та зацжавленост! здобувачш освгти щодо вивчення навчально! дисциплши «Анатом1я людини», нами було проведено анкетування з1 студентами експериментально! та контрольно! груп. В ход1 опитування майбутн1 лгкар1 вщповщали на питання щодо розум1ння значущост! вивчення навчально! дисци-плгни «Анатом1я людини» для професгйно! п1дго-товки л1кар1в. Анал1з анкетування показав наступне: 100 % опитаних дали вщповщь, що ана-том1я людини е базовою та найважлившою дисци-плшою, з яко! починаеться профес1йний шлях лжаря; 58 % майбутн1х лжар1в були задоволен1 ор-ган1зац1ею освгтнього процесу п1д час вивчення
«шиитеимм-лэишаи» 2©24 / PEDAGOGICAL SCIENCES
31
навчально! дисциплши; шш1 42 % - виявили бажа-ння, щоб пщ час лекцшних та практичних занять бшьше застосовувались технологи та методи навчання, як сприять кращому розумшню та за-своенню знань, розвитку клшчного та критичного мислення, спонукали до активности та самостш-ност! Майже вш здобувач! осв!ти висловили думку про те, що найбшьшу зацжавленють викликають практичн заняття !з застосуванням сучасних в1зу-альних та комп'ютерних засоб1в наочност!
Пщ час анкетного опитування було виявлено, що студенти защкавлещ в ефективнш оргашзацп освгтнього процесу пщ час вивчення навчально! дисциплши «Анатомия людини» !з застосуванням сучасних технологш навчання, тому що усвщомлю-ють важлив1сть отриманих знань, умшь та навичок для подальшо! професшно! пщготовки. Як зазнача-лося
було встановлення базового ршня навчальних до-сягнень здобувачш осв!ти експериментально! та контрольно! груп для визначення подальших за-ходв пщ час формувального етапу. З щею метою нами було проведено тестування майбутн!х лжар!в з навчально! дисциплши «Анатом!я людини». Здо-бувачам осв!ти було надано 10 вар!антш бшетш, як! мютили по 20 тестових завдань. Вщповщ на тестов! завдання оцшювались по 0,25 бали за кожну правильну вщповщь. Максимально студент м!г от-римати за тестування 5 балш. Результати тестування показали фактичний ршень успшноси здо-бувач!в осв!ти ЕГ та КГ перед початком формувального етапу, який виявився однаковим. Дан! константувального етапу експерименту представлен! на д!аграм! (рис. 1).
рангше, метою константувального етапу також
Експериментальна Контрольна група група
Рис. 1. Результати piern,успiшностi на констатувальному emani експерименту за п 'ятибальною шкалою з дисциnлiни «Анamомiя людини»
Формувальний етап neдaгогiчного експерименту передбачав реал1зацгю другого завдання нашого дослщження: обгрунтувати та експериментально перев1рити ефективнють використання пе-дагопчних технологш у методищ викладання май-бутшм лкарям навчально! дисципл!ни «Анатом!я людини». З ц!ею метою на практичних заняттях при викладанн! було впроваджено сучасш педагог1чн! технолог!! - технологи стимуляцшного навчання та кейс—технологП [8, 9]. В якосп симуляторш були використаш анатом!чний ст!л «Anatomage
table» та «синтетичний труп Syn Daver». Для за-стосування кейс-технологи нами були використаш професшш ситуацй, як складають базу питань единого державного лщензшний !спиту «КРОК-1» [10]. В ЕГ вщбулося значне пщвищення р!вня успшносп здобувачш осв!ти: показники пщвищи-лися на 0,8 бали пор!вняно з константувальним ета-пом (до експерименту було 3,8 бали, тсля експерименту - 4,6 бали), а це на 0,8 бали вище, шж у КГ (рис. 3).
32
РЕОЛООО1СЛЬ 8С1ШСЕ8 / «ШИШФУШМ^ШШМаИ» #41197), 2Ш4
Контрольный етап
4,6
5 4,5 4 3,5 3 2,5 2 1,5 1
0,5 0
експериментальна група ■ Контрольна група
експериментальна Контрольна група група
Рис. 2. Порiвняння результатiвусniшностi здобувачiв освiти ЕГ та КГ
(контрольний етап)
Також на контрольному етап! педагопчного дослдження ми провели анкету з! здобувачами освгти ЕГ та КГ на предмет доцшьноси застосу-вання технологш симуляцшного навчання, кейс-
технолоп! та технолог!! групово! дальности в про-цес вивчення навчально! дисциплши «Анатом!я людини». Анкета була аношмною, що дало мож-ливють максимально об'екивно оцшити резуль-тати анкетування.
Рис. 3. Результати порiвняння успiшностi здобувачiв освти в ЕГ та КГ тд час константувального та
контрольного етатв
На перше запитання 78 % здобувачш освгти дали позитивну вщповщь та висловили повне задо-волення органзащею практичних занять п!д час вивчення анатоми людини. Проте 22 % опитаних висловили думку, що потр!бно змшити щдходи до викладання дисциплши та необхщно шукати шляхи, як! б дозволили оптимально та ефективно засво!ти набут! знання для застосування !х на прак-тиц! 89 % респондентов не змогли назвати жодно! педагопчно! технологи, яка використовуеться в освгтньому процес професшно! пщготовки лжар!в.
I тшьки 11 % опитаних студентов пригадали симу-ляцгйн! технолог!!, шформацшно -комунжативш технолог!! та виявили бажання використовувати !х в процеш фахово! пщготовки, оскльки вони нада-ють можливють бшьш повно та реалютично моде-лювати об'ект у певнш ситуаци, отримати необ-хин теоретичн та практичш знання, вщпраць-овувати конкретш навички, не завдаючи шкоди здоров'ю людини, розвивати клшчне мислення, формувати навички роботи в команд! та ш. Здобу-
«ШИИтеШУМ-ЛЭУПШк» ®4W7)), 2©24 / PEDAGOGICAL sciences
33
вачi освiти ЕГ зазначили, що застосування технологш симуляцшного навчання та кейс-технологи в освггньому процесi професшно! пщготовки лiкарiв е надзвичайно ефективними та перспективними. 100 % опитаних студентгв ЕГ висловили свое захо-плення щодо застосування зазначених технологш пщ час вивчення навчально! дисциплши «Анатом1я людини» та вважають !х оптимальним засобом фор-мування професiйних компетентностей.
Висновки. 1. У результат! проведеного педа-гопчного дослщження та експерименту були отри-манi дат, як! засвщчують устшшстъ застосування технологш симуляцшного навчання та кейс-технологи пщ час вивчення студентами навчально! дисциплши «Анатомiя людини».
2. Ршень устшност! в експериментальнш груш, в якш здобувачi освгги навчалися !з викори-станням технологш симуляцгйного навчання та методу кейсш, збшьшився на 0,8 бали пор!вняно з кон-стантувальним етапом: до експерименту становив 3,8 бали, шсля експерименту - 4,6 бали. При цьому, ршень усшшносп здобувач!в освгги в контрольнш груш не змшився. Так! результати вказують на те, що використання на практичних заняттях сучасних педагопчних технологш пщвищують яюсть за-своення теоретичних знань, забезпечують фор-мування практичних навичок та розвитку клшч-ного мислення у майбутнк лжарш.
Список використано'1 лiтератури:
1. Antonova OYe. Pedahohichni tekhnolohiyi ta yikh klasyfikatsiya yak naukova problema. Suchasni tekhnolohiyi v osviti. CH. 1. Suchasni tekhnolohiyi navchannya: nauk.-dopom. bibliohr. pokazhch. Vyp. 2/NAPN Ukrayiny, DNPB Ukrayiny im. V.O. Su-khomlyns'koho. 2015. № 1(2). (Ukrainian).
2. Zahrychuk HYa, Martsenyuk VP, Mysula IR. Pidhotovka fakhivtsiv u vyshchykh navchalnykh zakladakh Ukrainy v suchasnykh umovakh na osnovi kompetentnisnoho pidkhodu [Training of specialists in higher educationalinstitutions of Ukraine in modern conditions based oncompetency approach]. Medychna osvita. 2016;1:8-11. DOI: https ://doi.org/10.11603/me.v0i 1. 2081 (Ukrainian).
3. Lazurenko OO. Tendentsiyi modernizatsiyi profesiyno-psykholohichnoyi pidhotovky likariv: kompetentnisnyy pidkhid [Trends in the modernization of the professional and psychological training of doctors: a competency-based approach].
Psykholohichnyy chasopys. 2018;1(11):87-100. (Ukrainian).
4. Bakhtiyarova KhSh, redaktor. Innovatsiyni tekhnolohiyi navchannya: Navch. posibn. dlya stud. vyshchykh tekhnichnykh navchal'nykh zakladiv [Innovative learning technologies: Education. manual for students' higher technical educational institutions]. Kyyiv: NTU; 2017. 172 s.
5. Demkovych AYe. Innovative pedagogical technologies in the system of doctor training at the department of prosthetic dentistry. V: Materialy Vseukr. nauk.prakt. konf. z mizhnar. uchastyu. Aktual'ni problemy vyshchoyi medychnoyi osvity i nauky [Actual problems of higher medical education and science]; 2021 kvit. 8; Kharkiv. Kharkiv: KHNMU; 2021, s. 60-61.
6. Ministerstvo okhorony zdorov'ya Ukrayiny. Nakaz MOZ Ukrayiny vid 22.02.2019 № 446 «Deyaki pytannya bezperervnoho profesiynoho rozvytku likariv» [Some issues of continuous professional development of doctors] [Internet]. Kyyiv: MOZ Ukrayiny; 2019 [onovleno 2022 zhovt. 13; tsytovano 2023 serp. 24]. Dostupno na: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0293-19#Text.
7. Launer J. Clinical case discussion: using a reflecting team Postgraduate Medical Journal. 2016; 92(1086):245-246.
8. Roberts MB, Lee J, Murphy MC, Kim AY, Coglianese EE, Hilburn C. Case 37-2022: A 55-Year-Old Man with Fatigue, Weight Loss, and Pulmonary Nodules. N Engl J Med. 2022 Dec 8;387(23):2172-2183. doi: 10.1056/NEJMcpc2211357.
9. Dubey S, Dubey AK. Promotion of higher order of cognition in undergraduate medical students using case-based approach. J Educ Health Promot. 2017 Aug 9;6:75. doi: 10.4103/jehp.jehp_39_17.
10. Zhuravlova LV, Lopina NA. Praktychno-oriientovanyi keis-metod navchannia v systemi bezperervnoi medychnoi osvity na osnovi informatsiino-osvitnikh veb-tekhnolohii yak sposib symuliatsiinoho navchannia: navchalno-metodychnyi posibnyk dlia vykladachiv medychnykh osvitnikh zakladiv [Practical-oriented case-method of teaching in the system of continuing medical education on the basis of information-educational web technologies as a method of simulation training: a training manual for teachers of medical educational institutions]. Kharkiv; 2019. 76 p. (Ukrainian).
