CC BY
12EARTH SCIENCES
ЕФЕКТИВН1СТЬ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОД1В БЮШДИКАЦП ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТ1 ПОВЕРХНЕВИХ ВОД НА ПРИКЛАД1 ВОДОСХОВИЩ Р. ТЕТЕР1В
Герасимчук О.Л.
Державний утверситет «Житомирська полтехтка», ст. викл. кафедри екологИ] к.п.н.
EFFICIENCY OF BIOINDICATIONS METHODS FOR DETERMINATION QUALITY OF SURFACE WATER QUALITY ON THE EXAMPLE OF TETEREV RIVER STORAGE RESERVOIRS
Herasymchuk O.
PhD in Pedagogy, Senior Lecturer Zhytomyr Polytechnic State University
Анотащя
В статп наведено основш методи бюшдикаци, яш викоритовуються для визначення якосп поверхне-вих вод водосховищ pi4KH Тетерiв. Встановлено, що методи бшндикацп е достатньо чутливими та шфор-мативними. Встановлено, що води pi4KH Тетерiв ввдностяться до третього класу якостi. Abstract
The article presents the main methods of bioindication, which are used to determine the quality of surface waters of reservoirs of the river Teteriv. It is defined that the methods of bioindication are quite sensitive and informative. It is defined that the Teteriv river waters belong to the third quality class.
Ключовi слова: водосховище бютестування, сапробнiсть, поверхневi води, як1сть води. Keywords: storage reservoir, biotesting, saprobity, superficial waters, quality of water.
Проблема постачання споживачам яшсно! питно! води дедалi гострiше постае перед населенням планети. Як1сний стан поверхневих вод та його оцшку необхвдно враховувати при водопостачанш, гiдротехнiчному будiвництвi, комунальному, сiльському та рибному господарствi, виробницта промислово! продукцп тощо.
Питаниям дослвдження показнишв якостi поверхневих вод приясвятили сво! роботи низка ну-ковцiв, зокрема Васенко О. Г., Вернченко Г. А., Гриб Й.В., Маслова О.В. [1; 2; 4].
Головною проблемою питного водопоста-чання Житомирсько! областi е те, що бшьшють з водних обекпв, яш використовуються як джерела питного водопостачання, е поверхневими, i вони постшно потерпають ввд антропогенного наванта-ження. Внаслiдок цього якiсть поверхнево! води у водних объектах не вщповщае вимогам санiтарного законодавства, а яшсть питно! води, як вiдомо, напряму залежить вiд якостi води у джерелi пит-ного водопостачання.
Джерелом питного водопостачання м. Житомира е р. Тетерiв, на середнш течи яко! розташо-ване водосховище Житомирське та водозабором на водосховищi Вiдсiчне, який знаходиться на вщсташ 6 км ввд меж1 мiста.
Водосховище Вiдсiчне було побудоване на р. Тетерiв. в каскащ водосховищ: Чуднiвське, Де-нишiвське, Житомирське, для усунення дефiциту водних ресурав, викликаного нерiвномiрнiстю розподiлу рiчкового стоку. В результатi багаторiч-но! експлуатацп склалася ситуащя, при якш меженного об'ему рiчкового стоку разом з корисними об'емами водосховищ не вистачае для забезпечення потреб водопостачання у гостропосушливi роки.
Основна частина мулистих вщкладень вiд змиву берепв та рослинних залишк1в накопи-чуеться у мiлководнiй зонi. Твердий слк продуктiв ерози, планктонний детрит i твердi атмосфернi опади вщкладаються бiльш рiвномiрно. Перебо! у водопостачанш викликаш не лише зменшенням об'ему водосховищ, але й погiршенням якосп води у водосховищi Вiдсiчне, з якого здшснюеться забiр питно! води для м. Житомира. Аналiз ввдомчих да-них щодо якостi води у водосховищi Вiдсiчне за 1996-2006 рр. засввдчив, що разом з мулонакопи-ченням у водосховищi спостерталося шдвищення значень перманганатно! окиснюваностi, вмюту залiза та, особливо, марганцю.
Для оцшки ступеня забруднення природних вод рiзноманiтними полютантами активно використовуються методи бюшдикаци [5; 6].
Широкого використання для оцшки ступеня забруднення природних вод набули методи, що грунтуються на визначенш показника сапробностi, iндекси Вудiвiсса та Майера, метод Пантле-Букка, олiгохетний iндекс Гуднайта-Уiтлея. Сапробнiсть характеризуе стан водного об'екта з позицп його забруднення оргашчними сполуками та продуктами !х деструкцп [7].
Ушверсальним методом для встановлення са-пробностi водного об'екта за наявшстю в ньому певних видiв органiзмiв е метод Пантле-Букка, що був удосконалений Сладечеком [3; 6]. Ввдповщно до значення iндексу сапробностi, поверхневi води водозабору Вiдсiчне, якi використовуються для питного водопостачання м. Житомира вщповща-ють третьому класу якосп.
Для визначення якосп води у водних об'ектах з використанням показнишв структурних характеристик представнишв зообентосу використовують бiотичний iндекс Вудiвiсса [6].
Одним з бшндикацшних методiв дослiдження зообентосу е визначення олтехетного iндексу Гуд-найта-Уiтлея. Використанням даного методу дозво-ляе визначити вщсоткове спiввiдношення кiлькостi олiгохет до уае! чисельностi представникiв зообентосу [3].
Серед основних методiв видiляють тi, що по-требують визначення видового рiзноманiття, про-сторових характеристик угруповань та характеристик таксошв всерединi кожного виду. До них належать: метод Майера та метод Вудiвiсса.
Для визначення еколопчного стану водного середовища встановлюють також наявнiсть окре-мих видiв макробезхребетних. Перевагою !х вико-ристання у якосп бiоiндикаторiв е значна поши-ренiсть у всiй товщi води.
Найпроспшою методикою для визначення якосп води у водоймах будь-яких титв з рiзним рiвнем забруднення е розрахунок бiотичного iн-дексу Майера. Перевагою даного методу е простота та швидшсть отримання результатiв. Недолiком е невисока точшсть, але регулярний вiдбiр проб води та проведення дослвдження стану забруднення доз-воляють визначати динамшу змiни екологiчного стану водного середовища.
Дослiдження сучасного стану водоростевих обростань рослинних та кам'яних субстрапв р. Тетерiв та водосховищ, що на нiй розташованi показало, що в дослщжуванш екосистемi протягом 2018-2019 рр. вегетувало 626 видiв водоростей, представлених 687 внутршньовидовими
таксонами, що належали до 7 вщдшв, 15 клаав, 40 порядкiв, 203 родiв з домiнуванням дiатомових та зелених водоростей.
Порiвняння структурних та кiлькiсних показнишв фггомшроешфггону, фiтомiкроепiлiтону та оргашчно! речовини обростань дозволило встано-вити, що максимальних значень вони досягали на рiчкових плесах, а мiнiмальних досягли на перекатах. Визначено, що пашвна роль як у водосхови-щах, так i на незарегульованих дшянках рiчки Те-терiв, належала детриту, складаючи в середньому 87,1%, частка фггомжроперифи'ону становила 11,5%, бактерiоперифiтону - 1,0%, а зооперифгтону - 0,4%.
Встановлено, що водоростевi угруповання обростань як рослинних, так i кам'яних субстрапв займають проввдне положення у пдроекосистемах та е важливими бiоiндикаторами стану водних об'ектiв, що дае можливють iдентифiкувати води середшх та малих рiчок та прийняти фгтомжропе-рифiтон як вiдповiдний шдикатор в монiторингу.
Основною кормовою базою для iхтiофауни во-досховища е фiтомiкроепiфiтон це угруповання во-доростей, субстратом для розвитку яких е вища во-дяна рослиннiсть, з яко! у водосховищi домiнував рогiз вузьколистий (Typha angustifolia L.) [4; 7]. Данi за структурними характеристиками фiтомiкроепiфiтону, по рiвню кисню та динамiцi рН Житомирського водосховища отриманi в ста-цюнарних дослвдженнях, якi проводились протягом оанньо-лгтнього сезонiв 2018-2019 рр. Проведенi дослщження показали, що в залежностi ввд ди-намiки бiомаси в рiзнi сезони року закономiрно змiнювався i рiвень кисню дослвджувано! водойми (рис.1).
Рис.1. Динамка бюмаси та рiвня кисню у Житомирському водосховищi протягом до^джуваних
сезотв 2018-2019 рр.
Аналiз отриманих даних показав, що в залеж-носп ввд динамiки бюмаси фiтомiкроепiфiтону змiнюеться кисневий режим Житомирського водосховища. Кореляцшний аналiз тдтвердив встанов-ленi закономiрностi. Так коефщент кореляци м1ж бiомасою та рiвнем кисню становив 0,72, що дае можливють стверджувати про значний вплив водоростевих угруповань обростань, яш вегетували на
poro3i вузьколистому на формування кисневого режиму та рН у Житомирському водосховища
Проведет дослщження е актуальними, оскiльки саме контурш угруповання перифггону вiдiграють провщну роль у функцюнуванш рiчко-вих екосистем та е основними бюлопчними iндика-торами стану дослiджуваних водойм, зокрема рiчки Тетерiв.
Аналiз ефективносп використання методiв бюндикацп для визначення якосп поверхневих вод водосховищ pi4KH Тетерiв вказуе на 1х високу чут-ливють та iнформативнiсть. Встановлено, що вода водосховищ належить до третього класу якосп. Це означае, що вода е помiрно забрудненою i знахо-диться пвд значним антропогенним впливом, рiвень якого близький до меж1 стiйкостi екосистем. Однак, враховуючи, що води водосховищ р!чки Тетерiв е единим джерелом питного водопостачання м. Житомира методи бюшдикацп модна вважати ефек-тивним доповненням методiв х!м!чного аналiзу.
Список лiтератури
1. Васенко О.Г., Вершченко Г.А., Верни-ченко-Цветков Д.Ю., Коваленко М.С. Розширення перелiку показникiв еколопчно! класифшацп якосп поверхневих вод Укра1ни. Проблеми охо-рони навколишнього природного середовища та еколопчно! безпеки: зб. наук пр. УкрНД1ЕП. Харкiв: ВД «Райдер», 2010. Вип. ХХХШ. С. 33-47.
2. Гриб Й.В. Еколопчна оцiнка якосп поверхневих вод // Водне господарство в УкраМ (Заред. А.В. Яцика та В.М. Хорева). - К: Генеза. 2000. - С.
93 - 100.
3. Мальцев В.1., Карпова Г.О., Зуб Л.М. Визначення якосп води методами бюшдикацп: на-уково-методичний поабник. - К.: Науковий центр екомошторингу та бюрiзноманiття мегаполюу НАНУ, Недержавна наукова установа 1нститут еко-логiх (1НЕКО) Нацюнального екологiчного центру Украни, 2011. - 112 с.
4. Маслова О.В. Бюшдикащя водного середо-вища за допомогою вищо! водно! рослинностi //Шсник Запорiзького нацiонального унiверситету. - № 1, 2011.- С. 111-117.
5. Никифоров В.В., Ддгтяр С.В., Мазницька О.В., Козловська Т.Ф. Бшндкащя та бютестування: навчальний поабник. - Кременчук: Видавництво ПП Щербатих О.В., 2016. - 76 с.27.Романенко В.Д. Основи пдроекологи. - К.: Обереги, 2001. - 728 с.
6. Романенко В.Д. Основи пдроекологи. - К.: Обереги, 2001. - 728 с.
7. Щербак В.1. Методи дослщжень фпо-планктону // Методичнi основи гвдробюлопчних дослiджень водних екосистем. - К., 2002. - С. 4147.
