CC BY
28
УДК 636.52/.58.087.7:612.74:577.124
Приходченко В.О., Гладка H.I. ©
Хартвсъка державна зооветеринарна академ1я
ЕФЕКТИВШСТЬ ВИКОРИСТАННЯ БЮЛОГ1ЧНО АКТИВНО! KOPMOBOI ДОБАВКИ ГУМ1СОЛ В РАЦЮНАХ КУРЧАТ-БРОЙЛЕР1В
У cmammi в1дображет експерименталът дат про вплыв кормовог добавки "Гумкол" на актившстъ фермент1в енергетичного обм1ну в pi3Hi функцюналът nepiodu. Показано, що використання добавки гумтовогприроди в do3i 20 мл/кг комбшорму позитивно впливае на динамгку маси курчат-броилер1в.
Ключое1 слова: гумжол, енергетичнии обмт, м'язи, курчата-броилери, гумшов1речовини
Забезпечення високо! життездатносп та штенсивно! продуктивное!! сшьськогосподарсько! птищ е актуальною науково-практичною проблемою сучасного птах1вництва. Сучасш норми год1вл1 птищ передбачають збалансування рацюшв за комплексом незамшних чинниюв живлення. Серед таких чинниюв, що проявляють суттевий вплив на штенсившсть росту, збережешеть погол1в'я та конвереш корм1в широко використовуються гумати торфу, як джерело гумшових кислот [1, 2]. Ц1 препарати вщносяться до б1огенних стимулятор1в, рекомендованих для використання в тваринництв1 з метою пщвищення м'ясно! продуктивноCTi та неспециф1чно! резистентное™ молодняку велико1 рогато! худоби та птищ [3]. Гумшов1 речовини мають широкий спектр бюлопчно! активности, в тому числ1 безпосередньо дшть на обмшш процеси в оргашзм1 тварин i людини. Мехашзм !х дп полягае в пщвищенш активное^ деяких фермешгв, внаслщок чого прискорюються окисно-вщновш процеси, покращуеться газообмш та тканинне дихання.
„Гумюол" - рщкий 6ioryMyc, оргашчний, еколопчно чистий препарат з високим BMicTOM гумшових речовин. Це продукт переробки червоного кал1форншського черв'яка пщетилочного гною велико! рогато! худоби. BiH е одночасно натуральним мжродобривом, а також сильним стимулятором росту i розвитку рослин. BiH волод1е бактерицидними та фунгщидними властивостями. Мостить у розчинному i ф1зюлопчно активному сташ Bci компоненти бюгумусу: гумати, фульвокислоти, амшокислоти, в1тамши, природш ф1тогормони, м1кро-та макроелементи.
Гумшов1 речовини вважають стшкою формою оргашчних сполук Карбону живих оргашзм1в. За х1м1чною структурою гумшов1 кислоти -високомолекулярш (мол. маса 1300 - 1500) конденсоваш ароматичш сполуки, в яких виявлено фенольш гщроксили, карбоксильш, карбоншьш та ацетогрупи, простих еф1рних зв'язюв та ш. [4].
© Приходченко В.О., Гладка H.I.,
185
Гумшов1 кислоти е високомолекулярними I пол1функцюнальними сполуками алщикшчно!, гщроароматично!, ароматично! та гетероцикл1чно! природи. Пол1функцюнальшсть гумшових сполук обумовлена вмютом р1зномаштних л1ганд1в та зв'язк1в. В оргашзм1 тварин I птищ вони виконують ряд функцш - транспортну, регуляторну, протекторну, антиоксидантну, ф1зюлопчну та шш1 [5].
Вивчаючи енергетичний обмш в оргашзм1 курчат-бройлер1в защкавлешсть представляв ф1зюлопчна функщя - можливють стимулювати пщвищення продуктивное^ птищ, збереженост1 погол1в'я, активувати кл1тинний метабол1зм шляхом пщвищення активност1 фермешгв, у результат! швидшають окисно-вщновш процеси, покращуеться газообмш I тканинне дихання, пригшчуеться штенсившсть вшьно-радикального окиснення у тканинах. Якщо виходити з вщомих розм1р1в молекул гумшових кислот (9,4 -10,7 нм), надходження гумшових речовин у кл1тину представляеться малоймов1рним, оскшьки передбачае проходження ними таких бар'ер1в, як кл1тинна стшка та плазматичнна мембрана. Переносу будуть заважати: фжсащя крупних молекул гумшових речовин на поверхш канал1в у кл1тиннш стшщ, що зменшуе ефективний д1аметр пор; негативний заряд, у кл1тиннш стшщ, що визивае ексклюзш негативно заряджених молекул гумшових речовин; ефективне зв'язування з компонентами кл1тинно! стшки за рахунок багаточисленних водневих та гщрофобних взаемодш.
Якщо обговорювати мехашзм переносу молекул гумшових речовин всередину кл1тини, то можна пропонувати шлях потрапляння у кл1тини, грунтуючись на теори переносу та внутр1кл1тинному перетравленш великих молекул та частин гумшових речовин. Цей шлях переносу виключае безпосереднш контакт молекул гумшових речовин з компонентами кл1тини [6].
Захват кл1тинами великих молекул гумшових речовин здшснюеться у результат! ендоцитозу, в подальшому !х перетравлення вщбуваеться у травних вакуолях, що утворюються теля об'еднання ендоцитарних бульбашок ¿з л1зосомами. У результат! ферментативного гщрол1зу утворюються амшокислоти, вуглеводи, нуклеотиди, яю дифундують у цитоплазму та залучаються до метабол1чних процеав. Високомолекулярш продукти внутр1кл1тинного перетравлення гумшових речовин можуть д1яти ефектившше, шж штактш молекули оскшьки зникають стеричш перешкоди для контакту юшв та вшьних радикал1в з вщповщними активними центрами гумшових речовин. Саме процесом внутр1кл1тинного перетравлення пояснюються позитивш результати багатьох експеримешгв [7].
Матер1али 1 методи. Дослщи проводили на бройлерах кросу «Кобб-500». Для проведения дослщжень було сформовано чотири групи добових курчат по 150 гол1в у кожнш. Птицю утримували на тдлоз1 при дотриманш нормативних технолопчних параметр1в.
Починаючи з 10-добового в1ку, до основного ращону птищ II, III та IV груп (дослщш) вводили добавку «Гумюол» (як джерело гумшових кислот) у доз1 20 мл, 60 мл та 80 мл на 1 кг комбжорму вщповщно.
186
Забш птищ для проведения бюх1м1чних дослщжень проводили пщ час змши ращошв на 9-ту, 25-ту, 35-ту i 45-ту доби вирощування (вщбирали по 6 гол1в з кожно! групи).
Вивчали динамжу активное^ фермент1в енергетичного обмшу, а саме: дегщрогеназ циклу Кребса (а-КГДГ та СДГ) та цитохромоксидази м1тохондрш бших та червоних м'яз1в в процес1 розвитку, а також в залежност1 вщ ди кормов о! добавки «Гумкол».
Об'ектом вивчення активное^ фермент1в дихального ланцюгу в данш робот1 були м1тохондри бших (л1тальних) та червоних (стегнових) м'яз1в, видшених методом диференцшного центрифугування у середовищ1, що мютить 5 мМоль MgCl2, 50 мМоль трис-HCl, 100 мМоль KCl, 1 мМоль ЕДТА.
Актившсть а-кетоглутаратдегщрогенази (а-КГДГ) та
сукцинатдегщрогенази (СДГ) в м1тохондр1ях червоних та бших м'яз1в визначали методом Путилшо! i Сщенко (1969) з деякими модифжащями. Актившсть цитохромоксидази в eyenemii' м1тохондрш визначали по методу Кривченково! P.C. (1977 р.).
Одержан! результата були оброблеш статистично за допомогою програми "Stat Graphics". В1рогщшсть р1знищ середшх значень визначали за критер1ем Стьюдента (td).
Результати i обговорення. Результати дослщжень катал1тично! активност1 дегщрогеназ ЦГК (рис. 1) пщ впливом „Гумюолу" евщчать про те, що змшюеться штенсившсть окремих еташв енергетичного метабол1зму в м1тохондр1ях м'яз1в курчат-бройлер1в. Препарати, що активують систему утворення i використання субстрапв ЦТК, можуть особливо ефективно пщвищувати функщональш можливост1 оргашзму.
Отже, за результатами проведених дослщжень було встановлено, що добавка „Гум1сол" впливае на енергетичний обмш. Спостер1гаеться стимулююча д1я малих доз „Гумколу" на ферменти ЦТК. Зокрема, кормова добавка „Гумюол" (20 мл/кг комбжорму) позитивно впливае на актившсть а-кетоглутаратдегщрогенази (а-КГДГ) та сукцинатдегщрогенази (СДГ). Велию дози добавки гумшово! природи (60 та 80 мл/кг комбжорму) були не ефективш або нав1ть пригшчували процес.
Система ресинтезу АТФ найбшьш штенсивно працюе на початкових етапах розвитку птищ, коли мембрана, ймов1рно, ще не досконала i не здатна добре утримувати град1ент ioHiB гщрогену. Оскшьки гумшов1 кислоти мають мембранотропш властивост1, активують кл1тинний метабол1зм, в результат! швидшають окисно-вщновш процеси i як наслщок пщвищуеться актившсть а-КГДГ та СДГ.
На цьому eTani дослщжень можна зробити висновок, що кормова добавка „Гумюол" е в певнш Mipi регулятором обмшних процеав в оргашзм1 курчат-бройлер1в. Його властивост1 пов'язаш 3i стимулюючим впливом на активацш ферментних систем та показники вуглеводного обмшу. Тобто yci дослщжуваш ферменти циклу Кребса мали практично однакову реакцш на використання
187
р1зних доз добавки „Гумшолу", при цьому лише доза 20 мл/кг корму стимулювала штенсившсть ферментних процеав.
100 1
25 35 45
В1к, доба
^Контроль
О Гумкол (20 мл/кг корму) ИГуМ1ПП1Т мп/ггтпр»^)
100 п
25 35 45
Вш, доба
П Контроль
^Гушсол (20 мл/кг корму) ИГум|тгт {{,0 мл/кг корму)
а) . б) .
Рис. 1. Актившсть а-КГДГ (а) та СДГ (б) у мггохондр1ях червоних м'яз1в курчат-бройлер1в при використанш „Гум1солу".
Гумшов1 речовини у юнно-дисперсному сташ можуть потрапляти до кл1тин та залучатися до р1зних метабол1чних процеав. Вони використовуються кл1тинами для пщсилення електроно-транспортного ланцюга при диханш, оскшьки мають донорно-акцепторш властивостг Це призводить до штенсифжацп процеЫв окисного фосфорилування та виробленню кл1тинами додатково! кшькост1 енерги, яка, перш за все, використовуеться ними для посилення бшоксинтезуючо! системи.
За даними рисунку 2, при згодовуванш курчатам препарату гумшово! природи, ЦХО-азна актившсть була вищою за контроль як у червоних, так I в бших м'язах тшьки в II груш птищ, яю одержували 20 мл/кг корму „Гум1солу". На 25-ту добу вирощування показники активное^ дослщжуваного ферменту у червоних м'язах в1рогщно не р1знилися з контрольною групою курчат, а на 35-ту добу перевищували контроль на 23,9 %, та в 45 д1б - на 11,0 %.
При згодовуванш з кормом бшьш високих доз препарату гумшово! природи - 60 I 80 мл/кг комбжорму - актившсть ферменту на р1зних етапах вирощування курчат-бройлер1в була практично на одному р1вш I вщр1знялася вщ курчат контрольно! групи в1рогщно нижчими показниками (р<0,05).
188
Я 4
1,5
t 3 А ä,5 -© 2
t5 -•0,5
= О
25
35
BiK, доба
45
□Контроль ОГумкол (20 мл/кг корму)
ВГумюол (60 мл/кг корму) ОГумюол (80 мл/кг корму)
□Контроль □Гумюол (20 мл/кг корму)
□Гумюол (60 мл/кг корму) ИГумюол (80 мл/кг корму)
а)
б)
Рис. 2. Актившсть ЦХО у мггохондр1ях червоних (а) та бших (б) м'яз1в курчат-бройлер1в при використанш „Гум1солу".
Як видно з даних таблиц! 1, жива маса на протяз1 всього досл1ду була вищою у груш курчат-бройлер1в при використанш добавки „Гумюол" в доз1 20 мл/кг комбжорму. Ця кормова добавка стимулювала прирости маси курчат до 25, 35 та 45-добового в1ку, при цьому жива маса була вищою вщносно контролю на 4,6 %, 6,2 % та 8,9 % вщповщно. Сорокаденний вк - це перюд активного росту та накопичення бшюв у м'язах бройлерно! птищ. Посилення анабол1чних процеЫв вщбуваеться за рахунок стимуляци бюсинтезу бшку в оргашзм1, що призводить до росту м'язово! тканини.
Таблиця 1
Вк, доба Групи
I (контроль) II („Гумюол", 20 мл/кг корму) III („Гумюол", 60 мл/кг корму) IV („Гумюол", 80 мл/кг корму)
9 201,2±19,9 201,2±19,9 201,2±19,9 201,2±19,9
25 963,8±27,9 1008,0±44,6 998,7±47,2 955,3±30,5
% до контролю 104,6 103,6 99,1
35 1498,2±41,7 1591,3±47,3 1502,8±51,1 1472,7±36,4
% до контролю 106,2 100,3 98,3
45 2021,0±48,3 2201,5±56,2 2075,0±60,7 1952,7±52,5
% до контролю 108,9 102,7 96,6
Згодовування добавки гумшово! природи в доз1 20 мл/кг комбжорму збшьшуе середньодобовий приркт курчат вщ 25 до 35 доби вирощування. Ц1 показники вказують на те, що при однаковому р1вш год1вл1, введения до ращону курчат добавки „Гумколу", ймов1рно, вплинуло позитивно на метабол1чш процеси в оргашзм1, а також на продуктивнкть птищ, про що
189
свщчить середньодобовий прирют курчат-бройлер1в, який склав 49,1 г за весь перюд вирощування.
Концентращя кормово! добавки (60 мл/кг комбжорму) була менш ефективною, але також стимулювала прирости живо! маси бройлер1в. Середньодобовий прирют маси курчат ще! групи на протяз1 експерименту перевищував показники контролю I наприкшщ вирощування був вищим на 2,7 %.
Висновки.
1. Найбшьший р1вень метабол1тично! активное^ спостер1гався у 35-добовому вщ1, що корелюе з пщвищенням штенсивност! росту курчат-бройлер1в в цей перюд.
2. На пщстав1 наведених результат дослвдв ми можемо зробити висновок про доцшьшсть застосування у птах1вництв1 комплексно! бюлопчно активно! кормово! добавки „Гумюол" у доз1 20 мл/кг комбжорму.
Перспективи подальших дослщжень. В результат! проведених дослщжень встановлено законом1рн1сть динам1ки активност! фермешгв енергетичного обм1ну в м1тохондр1ях червоних та б1лих м'яз1в в процеа розвитку та впливу чинник1в живлення, що е важливим для розумшня переб1гу процес1в на молекулярному р1вш. В подальшому було б щкаво з'ясувати вплив досл1джуваних фактор1в год1вл1 на показники дихання I окисного фосфорилування в м1тохондр1ях бройлер1в.
Л1тература
1. Гуминовые препараты торфа и их эффективность при сельскохозяйственном использовании / Г. В. Наумова, Т. Ф. Овчинникова, Г. И. Райцина [и др.] // ХТТ. - 1991. - № 1. - С. 95-99.
2. Касимова Л. В. Гуминовая кормовая добавка из торфа „гумитон": рекомендации по применению / Л. В. Касимова // Томский агровестник. -Томск, 2005. - №3 - С. 53 - 56.
3. Лотош Т. Д. Экспериментальные основы и перспективность применения препаратов гуминовых кислот торфа в медицине и сельскохозяйственном производстве / Т. Д. Лотош // Биологические науки. -Москва, 1991. - т. 10(34) - С. 99-103.
4. Комиссаров И. Д. Молекулярная структура и реакционная способность гуминовых кислот / И. Д. Комиссаров, Л. Ф. Логинов // Гуминовые веществав биосфере. - М.: Наука, 1993. - С. 36-43.
5. Сафонов А. В. Гумивал - острая, хроническая токсичность и результаты производственных испытаний на поросятах группы опороса, доращивания и пигбалия / А. В. Сафонов, С. В. Бузлама // Свиноводство. - №3. - 2007. - С. 24-25.
6. Вероятный механизм действия гуминовых веществ на живые клетки / В. В. Демин, В. А. Терентьев, Ю. А. Завгородняя [таш.] // Материалы IV съезда Докучаевского общества почвоведов. Новосибирск, 9-13 августа 2004г. -Новосибирск, Изд-во Наука-центр, 2004. - 494 с.
190
7. Бузлама В. С. Механизм действия препаратов гуминовых веществ / В. С. Бузлама, В. Н. Долгополов, А. В. Сафонов // Итоги и перспективы применения гуминовых препаратов и кормовых добавок в ветеринарии: Материалы IV Всероссийской конференции. - Москва, 2006. - С. 24-35.
Summary V.O. Prihodchenko, N.I. Gladka
Kharkiv State Veterinary Academy EFFICIENCY BIOACTIVE FEED ADDITIVE HUMISOL IN THE DIET OF BROILER CHICKENS
The article reflects the experimental data on the impact of feed additives "Humisol" the activity of enzymes of energy metabolism in various functional periods. It is shown that the use of supplements humic nature in a dose of 20 ml / kg of feed has a positive effect on the dynamics of the mass of broiler chickens.
Рецензент - д.с.-г.н., проф., чл.-кор. НААНУ Кирил1в Я.1.
191
