CC BY
20
УДК 636.32/.38.085
Петренко А. М., старший викладач © Чорний М.В., професор
Хартвсъка державна зооветеринарна академ1я
ВПЛИВ ГУМ1СОЛУ НА ПРИРОДНУ РЕЗИСТЕНТШСТЬ ягнят
Наведет експерименталът дат по вивченню дп гум1солу на гуморалът, клтинш показники кровг та ттенсивтстъ росту ягнят.
Ключов1 слова: ягнята, гумгсол, резистенттстъ.
3 розвитком бютехнологи науковцями широко вивчаються способи стимуляци пщвищення приросту живо! маси, збереженост1 погол1в'я та скорочення витрат корму на одиницю продукцп [8]. Вченими встановлеш р1зномаштш зв'язки продуктивное^ сшьськогосподарських тварин з еиергетичиими процесами в органах \ тканинах. Обмш поживних речовин та енерги е найбшьш суттевим ланцюгом в життед1яльност1 оргашзму, особливо при дп на нього кормових фактор1в, мшрокл1мату примщень, зовшшнього середовища та технолопчних прийом1в ведения галуз1 [3]. Для зменшення негативного впливу цих фактор1в на оргашзм тварин у ветеринарнш медицин! на сучасному еташ значна увага придшяеться пошукам \ застосуванню натуральних бюлопчно активних речовин, яю стимулюють ркт \ розвиток тварин, пщвищують резистентшсть оргашзму, 1х стшюсть до захворювань та збережешсть погол1в'я, зменшують витрати корму на одиницю продукцп.
В сучасних умовах перевага надаеться таким (БАР), яю не здатш накопичуватись в оргашзм^ не забруднюють оточуюче середовище при виведенш з нього, а сам1 метабол1зуються, здшснюючи позитивний вплив на формування бюлопчно! продукци.
Цим вимогам вщповщають препарати гумшово! природи, яю одержан! ¿з тканин рослинного та тваринного походження. 1х використовують не тшьки з л1кувальною метою, а також \ для пщвищення неспециф1чно! резистентност1 оргашзму тварин до р1зних несприятливих фактор1в зовшшнього середовища [5,4].
Гумшов1 речовини впливають на бюенергетику у рослин \ створюють умови для прискорення синтезу бшка, що повинно позначитися на утворенш найважлив1ших форм бшюв-фермешгв, яю стимулюють обмш речовин. Ефектившсть гумшово! кислоти вища в тому випадку, коли рослини поставлен! в умови, вщхилеш вщ норми, що може пщвищувати стшюсть рослин, тобто пщвищуеться загальний неспециф1чний ошр оргашзму \ що пщ впливом несприятливих фактор1в середовища шгбуються головш процеси метабол1зму, яю вщповщають за найбшьш важлив1 життев1 функцп. До них необхщно вщнести, перед ус1м, енергетичш процеси \ синтез нуклешових кислот, яю вщповщають за передачу як генетично! шформаци, так \ за шформацш при
© Петренко А. М., Чорний М.В., 2012
126
синтез! бшку, а також власне синтез бшюв фермешпв, яю направляють i контролюють весь цикл кл1ткового метабол1зму. Звщси витжае, що тшьки при вщновлеш цих процеЫв можливе шдвищення неспециф1чного опору оргашзм1в до шпбуючих фактор1в середовища незалежно вщ ix характеру i первинних вражень, яю вони викликають. Тобто, при р1зного роду патолопях, викликаних факторами зовшшнього середовища, гум1нов1 речовини виступають в рол1 неспециф1чних бюрегулятор1в порушених процеав [1,5].
В л1тератур1 е шформащя про пол1функц1ональний вплив гумшових препараив на оргашзм тварин [6, 7]. Л.М. Степченко [8], стверджуе, що гум1нов1 речовини маючи здатшсть створювати хелатш сполуки, при надходженш разом з кормом чи водою до шлунково-кишкового каналу тварин можуть впливати на процеси всмоктування продукт1в г1дрол1зу вуглевод1в, проте!шв i лшадв корму.
Метою дослщжень було вивчити вплив згодовування «Гумюолу»- для шдвищення продуктивних якостей овець, а також встановлення оптимально! дози i'x згодовування.
Матер1али та метод и дослщження. Для дocлiджeння використовували ягнят породи прекос. Ягнята, за принципом аналопв, були poзпoдiлeнi на контрольну та три дослщш групи, по 10 гoлiв у кoжнiй: ягнята контрольно! групи одержували повноцшну гoдiвлю, ягнятам 1, 2 та 3 дослщних груп давали "Гумкол" в fl03i 60, 80 та 100 мл на добу.
Pe3HCTeHTHicTb opraHi3My визначали за мopфoлoгiчним складом KpoBi ягнят та BMicTOM загального бiлкy i бiлкoвиx фpaкцiй в сироватщ кровг
Кров для дocлiджeнь брали до гoдiвлi з яремно! вени в 90, 120 i 130 -денному Bin;i у 10 ягнят кожно! групи.
У Kpoßi ягнят визначали: концентрацию гeмoглoбiнy по Cani; кiлькicть лeйкoцитiв i еритроциив - в KaMepi Горяева; загальний бшок сироватки KpoBi i його фракцш - рефрактрометричним методом; показники нecпeцифiчнoi pe3HCTeHTHOCTi: фагоцитарну aKTHBHicTb за В.Е. Чумаченко, бактерицидну за О.В. Смирновим i лiзoцимнy по Марковим Ю.М.
Eфeктивнicть використання препарату визначали за зважуванням в кшщ дocлiднoгo перюду та за середньодобовими приростами.
Дослщи проводили в три перюди - на початку - в 90 дшв, перед вщбивкою ягнят (початок стресового перюду) - 120 дшв, та - 130 дшв.
Bei тварини, яю одержували препарата гумшово! природи мали гарний апетит, були pyxливi.
Результата дослщжень. При використанш препарата нами були встановлеш 3MiHH мopфoлoгiчниx показниюв KpoBi у ягнят з дослщних груп. Отримаш даш наведеш в тaблицi 1.
127
Таблиця 1
Морфолог1чний склад кров1 ягнят (п = 10)_
Групи тварин Еритроцити Т/л Лейкоцити Г/л Гемоглоб1н г/л
Контрольна
90 дшв 10,20±0,13 10,20±0,22 116,30±0,68
120 дшв 10,80±0,25 11,50±0,22 116,50±0,51
130 дшв 10,62±0,12 12,00±0,16 116,06±0,29
I дослщна (60 мл/добу гумколу)
90 дшв 10,22±0,10 10,21±0,14 116,20±0,70
120 дшв 10,88±0,21 10,97±0,16 116,88±0,33
130 дшв 11,56±0,18** 11,03±0,20** 116,91±0,25
II досладна (80 мл/добу гумколу)
90 дшв 10,20±0,19 10,30±0,16 116,30±0,53
120 дшв 11,00±0,25 11,10±0,16 116,90±0,44
130 дшв 11,70±0,27** 11,13±0,21** 116,95±0,26*
III дослщна (100 мл/добу гумколу)
90 дшв 10,20±0,10 10,19±0,11 116,30±0,87
120 дшв 11,02±0,20 11,06±0,18 116,78±0,48
130 дшв 11,66±0,23** 11,12±0,15** 116,90±0,21*
Р<0,05** Р<0,01, ***Р<0,001
Наведеш в таблиц! 2 даш свщчать, що у кров! ягнят (контрольно! групи), було менше еритроцита та гемоглобшу ! б!льше лейкоцит!в, особливо в кшщ дослщу (стрес перюд). При згодовуванн! препарат!в гум!ново! природи ц! показники покращуться.
Так, в 90 денному вщ! к!льк!сть еритроцита, лейкоцит!в ! гемоглоб!ну у вах трупах була приблизно однакова ! знаходилась на р!вн! 10,2 Т/л, 10,22 Г/л ! 116,3 г/л вщповщно, в 120 дн!в спостер!гаеться п!двищення цих показник!в.
В 130 дшв, на 40-й день дослщу, в контрольнш груп! спостер!гаеться зменшення к!лькост! еритроцит!в ! гемоглобшу на 1,7 та 0,4 % вщповщно, а кшьккть лейкоцита навпаки збшьшуеться на 4,3 % пор!вняно з 120 денним в!ком. При згодовуванн! ж препарата гумшово! природи щ показники п!двищуються (Р<0,05 - Р<0,001).
Сл!д в!дм!тити, що найвищ! показники в 130 денному вщ! спостер!галися у друго! досл!дно! групи при згодовуванн! 80 мл/добу "Гумшолу". Так к!льк!сть еритроцит!в в цш груп! була вища н!ж в контрольнш груп! на 10,2 %, вщповщно. В той же час кшьккть лейкоцита була на 6,9 % нижча, шж в контрольнш. Збшьшення "Гум!солу" до 100 мл/добу не завжди приводило до покращення морфолог!чних показник!в кров!.
Таким чином, приведен! в таблиц! 1 дан! свщчать про те, що в стресовий перюд морфолопчш показники кров! попршуються, а використання препарата гумшово! природи позитивно впливае на !! морфолог!чний склад, зб!льшуе кшьккть еритроцит!в та концентрац!ю гемоглоб!ну, що забезпечуе кращу оксигенац!ю та бюсинтетичш процеси в тканинах орган!зму. При цьому
128
кшьккть лейкоцита знижуеться, швелюючи реактивний лейкоцитоз. Це може свщчити про позитивиий вплив препарата на резистентшсть оргашзму.
Одним з показниюв природно! резистентност1 оргашзму е бшковий спектр сироватки кровг В таблиц! 2 представлен! результата вмюту загального бшку та його фракцш.
Таблиця 2
Вмкт загального бшку та бшкових фракцш в сироватщ кров1 ягнят (п = 5)
Показ НИКИ Загальний Альбумши, % бшок, г/л Глобулши, %
а Р У
Контрольна
90 дшв 63,06±0,13 48,56±0,11 12,30±0,14 13,74±0,09 25,40±0,18
120 дшв 64,00±0,16 49,34±0,12 12,70±0,18 12,04±0,22 25,80±0,15
130 ДШВ 67,02±0,09 48,82±0,15 13,20±0,19 12,00±0,16 26,00±0,11
I дослщна (60 мл/добу гушсолу)
90 дшв 63,08±0,14 48,32±0,19 12,10±0,13 14,28±0,15* 25,30±0,13
120 дшв 64,68±0,23 49,85±0,17 12,80±0,16 11,26±0,15* 26,10±0,11
130 ДИВ 67,20±0,11 49,77±0,13 ** 14,68±0,12 ** 8,84±0,14 *** 26,72±0,17*
II дослщна (80 мл/добу гушсолу)
90 дшв 63,02±0,11 48,56±0,14 12,40±0,20 13,56±0,14 25,50±0,17
120 ДШВ 65,14±0,12 ** 49,98±0,12* 13,04±0,16 10,98±0,16* 26,00±0,19
130 ДШВ 67,52±0,17 49,48±0,10* 14,90±0,16 ** 8,75±0,12 *** 26,90±0,13 **
III дослщна (100 мл/добу гушсолу)
90 дшв 63,00±0,10 48,46±0,16 12,50±0,15 13,68±0,07 25,36±0,11
120 ДШВ 64,80±0,19* 49,76±0,14 13,02±0,13 11,42±0,12 25,80±0,18
130 ДШВ 67,24±0,11 49,72±0,10 ** 14,50±0,13 ** 9,48±0,08 *** 26,30±0,19
* Р<0,05 ** Р<0,01 ***Р<0,001
Як свщчать даш таблиц! 2 на початку дослщу показники вмкту загального бшку I його фракцш в сироватщ кров1 у вс1х групах були приблизно однаковг
Пом1тне покращення показниюв бшкових фракцш, альбуммв та гамма-глобулмв (¿муноглобулш1в), яю характеризуют р1вень бюсинтетичних процеав та гуморальний захист оргашзму. Так, при згодовуванш 80 мл/добу "Гумшолу", кшьюсть альбуммв перевищуе контроль на 12,9 %, а концентращя гамма-глобулш1в (¿муноглобулш1в) вщповщно на 3,5 %. Але вс1 показники бшкових фракцш сироватки кров1 ягнят та сшввщношення м1ж альбумшовими I глобулшовими фракщями знаходяться в межах допустимих норм [7, 8].
Таким чином, зростання питомо! ваги гамма-глобулмв (¿муноглобулмв) в глобулшовш фракци, яю забезпечують гуморальний захист оргашзму, при використанш препарату гумшово! природи вказуе про пщвищення природно! резистентност1 тварин I характеризують морфолопчну зршсть I функцюнальну повноцшшсть ¿мунореактивно! системи.
129
Характеристика ягнят за показниками природно! резистентност1 кров1 представлен! в таблиц! 3.
Таблиця 3
Показники неспециф1чно*1 резистентного молодняку ягнят при __згодовуванш гумколу (п 5)_
Групи Фагоцитарна Бактерицидна .Шзоцимна актившсть
тварин актившсть активн1сть сироватки сироватки кров1 (ЛАСК),
(ФА),% кров1 (БАСК), % %
Контрольна
90 дшв 32,52±0,14 76,32±0,20 29,82±0,12
120 дшв 31,46±0,25 76,68±0,11 29,16±0,16
130 дшв 31,38±0,07 76,90±0,11 28,76±0,10
130 дшв 32,86±0,13*** 77,48±0,16* 30,38+0,12***
I дослщна (60 мл/добу гушсолу)
90 дшв 32,56±0,17 76,32±0,14 29,84±0,14
120 дшв 32,68±0,09* 76,86±0,14 30,06±0,13*
130 дшв 32,78±0,18** 77,18±0,11 30,22±0,09***
II досладна (80 мл/добу гушсолу)
90 дшв 32,50±0,16 76,38±0,12 29,86±0,17
120 дшв 32,84±0,11** 77,32±0,17* 30,24±0.11**
130 дшв 32,94±0,09*** 77,54±0,12* 30,40±0,10***
III дослщна (100 мл/добу гушсолу)
90 дшв 32,54±0,17 76,36±0,13 29,84±0,16
120 дшв 32,74±0,16* 77,28±0,12* 30,18±0,10**
130 дшв 32,76±0,10*** 77,40±0,09* 30,36±0,09***
*Р<0,05**Р<0,01, ***Р<0,001
Даш таблиц! 3 свщчать про те, що показники яю характеризують природну резистентшсть оргашзму в контрольнш груш знижуються протягом усього дослщу, фагоцитарна актившсть на 1,34%, л1зоцимна актившсть сироватки кров1 на 1,06%, а бактерицидна - пщвищуеться на 0,58%.
В той же час при згодовуванш препарата гумшово! природи щ показники покращуються, при ступеш достов1рност1 вщ Р<0,05 Р до<0,001.
Найкращ1 показники спостер1галися у ягнят яким згодовували гушсол в доз1 80 мл/добу, де фагоцитарна актившсть пщвищуеться на 0,44 % та 0,94 % вщповщно. Бактерицидна та л1зоцимна актившсть сироватки кров1 пщвищувались в другш дослщнш груш на 1,16 % та 0,54 %, вщповщно. Ц1 даш свщчать про позитивний вплив препарату гумшово! природи на пщвищення природно! резистентност! оргашзму та зменшення впливу стресового фактору при вщбивщ ягнят.
Висновки
1. Використання препарата гумшово! природи дозволяе досягати бшьш високих результативних показнимв як в стабшьний так { в стресовий перюд.
2. Гумшов! препарати пщвищують природну резистентшсть оргашзму, знижують вплив стрес-фактор1в { захворювашсть ягнят.
130
3. Оптимальною дозою, яка дае найкращий економ1чний ефект слщ вважати 80 мл/добу гум1солу.
Л1тература
1. Бокова Т.И. Применение активного детоксиканта и регулятора обменных процес сов природного происхождения в м'ясом птицеводстве / Т.И. Бокова, М.Ю. Соколов // Ветеринария Сибири. - Новосибирск. - 2002. - №7. -С.76-84.
2. Горлова О. Д. HoBi технолопчш способи при штенсивнш вщгод1вл1 баранщв / О. Д. Горлова // Вкник Сум НАУ. 2002. - Вип. 6. - С. 280 - 283.
3. Дьякова С. П. Использование биостимулятора "СТЭМБ" для коррекции гомеостаза молодняка овец / С. П. Дьякова, Л. Д. Тимченко // Вюник Сум НАУ. 2002. - С. 124 - 126. .
4. Лазовский А. А. Некоторые морфологические и биохимические показатели крови у овец с разными полиморфными типами гемоглобина /А.А. Лазовский // Уч. записки Витебский ГАВМ. - Витебск, 2004. - Т.40. - Ч. - 2. -С. 113 - 115.
5. Левченко В. I. Дослщження кров1 тварин та клмчна штерпретащя отриманих результата: Методичш рекомендаци / B.I. Левченко, В.М. Соколюк, В.М. Безух. - Бша Церква. - 2002. - 56с.
6 Степченко Л.М. Вплив гумшових речовин на актившсть травних фермента кур несучок / Л.М. Степченко, СО. Лосева // Птах1вництво: Мжвщ.темат.наук. сб.Ш УААН. - Харюв. - 2007. - Вип.60. - С. 164-167
7. Степченко Л.М. Гормоноподобное действие гуминовых веществ на растительный и животные организмы / Л.М. Степченко // Гуминовые кислоты и фитогормоны в растениеводстве: С.Б. мат.конф. - К. - 2007. - С. 107-110.
8. Степченко Л.М. Роль гуминовых препаратов в управлении обменными процесами при формировании биологической продукции сельскохозяйственных животных / Л.М. Степченко // Досягнення та перспективи застосування гум1нових речовин у сшьському господарств1. - Дн1пропетровськ. - 2008. - С. 70-74.
Summary Petrenko A. N., Chornyi M.V.
INFLUENCE OF HYMISOL IS ON NATURAL РЕЗИСТЕНТШСТЬ OF
LAMBS
The brought experimental data over on the study of action of on the hymisol cellular indexes of blood and intensity of height of lambs.
Key words: lambs, hymisol, resistance
Рецензент - д.с.-г.н., професор, член-кор НААНУ Кирил1в Я.1.
131
