CC BY
16
УДК 619:636.8:616-022.912-08
Колом^ць Ю.В., к.вет.н. ©
Хартеська державна зооветеринарна академ1я
ЕФЕКТИВН1СТЬ, ТОКСИЧН1СТЬ I ДОВГОТРИВАЛ1СТЬ ЗАСТОСУВАННЯ Л1Н1МЕНТУ «АСК» ПРИ Л1КУВАНН1 РАН У К1ШОК
Приготовлений лшмент «АСК» е новим засобом для л1кування ран у тшок, повна еттел1зац1я ран при застосувант настае на 16 добу.
Ключовi слова: рана, лЫування, лШмент, тшки, токсичтсть, ефектившсть
Вступ. За останне десятил^тя принципи та традицшш методи л^вання гншних ран зазнали суттевого перегляду. Необхщшсть цього кроку була обумовлена в першу чергу зростанням числа гншно-запальних захворювань i тсляоперацшних гнiйних ускладнень, а так само попршенням загальних результатiв лiкування при гншно-х1рурпчнш шфекци.
Серед велико! кшькосп рiзних способiв лiкування ран до цих тр продовжуеться пошук оптимальних методiв стимуляци загоення рiзних ран, опЫв, трофiчних виразок тощо [5,7,8,11,16].
Устх лiкування поранених тварин залежить вiд, як можливо бiльш ранньо!, правильно надано! першо! допомоги та подальшого лiкування, вiдповiдно фазi ранового процесу. Перша допомога пораненiй твариш повинна надаватися негайно.
Необхiдно пiдбирати такi антисептики у таких дозах i концентращях, при яких вони, не знижуючи активностi iмунобiологiчних реакцiй органiзму, шактивували б мiкроорганiзми, готуючи !х до знищення самим органiзмом [9,10,15]. Доведено, що активнiсть антисептичних i бактерюстатичних засобiв зростае пiсля висiчення мертвих тканин i звiльнення ран вщ гнiйного ексудату, при цьому створюються кращi умови для контакту розчину з мiкробним фактором [1,2,12,13,14].
Особливо! уваги у л^ванш ран заслуговують протеолiтичнi ферменти. Вченi використовують препарати, що мютять цi бiологiчнi субстанци вже досить давно [6,18,20,21]. Одним iз важливих моментiв лiкування ран е залужнююча терапiя, яка вмщуе поняття фiзичних i хiмiчних антисептиюв
[3,4,17].
Одним iз найбiльш молодих напрямюв лiкування гнiйних ран е бактерюфаготерашя. Однак, позитивний лiкувальний ефект спостер^аеться тiльки у тих випадках, коли застосовуеться специфiчний бактерiофаг, вщповщний до раново! мiкрофлори дано! тварини.
Нами було виготовлено препарат «АСК». Вш е композицшним засобом для л^вання ран у тварин, що мютить кутикулу м'язового шлунка курей, бентонiт, вазелiн, молочну кислоту, метилцелюлозу та воду дистильовану.
© Колом1ець Ю.В., 2011
Мета роботи - дослщити ефектившсть, токсичшсть i довготривалють застосування лiнiменту «АСК» при ткуванш ран у кiшок.
Матер1ал 1 методи. Визначення оптимально! лжарсько! форми «АСК» було проведено у клшчному дослвд на п'яти групах кшок iз експериментальними ранами (п=3). Результат встановлювали по терапевтичнiй ефективностi.
Нанесення травм, взяття бюлопчного матерiалу вщ експериментальних тварин проводили згiдно з юнуючими вимогами бiоетики щодо проведення експерименив на тваринах.
Результати дослщження. При лiкуваннi тварин усiх груп проводили туалет рани, коротку новокашову блокаду, промивали рану 3 % розчином перекису водню разом iз 8 % гiпертонiчним розчином натрш хлориду. Рану висушували стерильними тампонами та в дослщних групах на И поверхню наносили композицiйний заЫб 2-3 рази на добу рiзноl концентраци [13], а в контрольнш групi - препарат, що складаеться з трiцiллiну, натрiю хлориду, сульфату магнш в 10 % спиртовому розчинi, а через двi доби додатково застосовували торф оксидат. Перев'язки робили щодня. Тварини знаходилися у вольерах, юшки отримували тiльки мiсцеве лiкування.
З метою характеристики загального стану тварин при проведенш дослiдiв користувалися загальноприйнятими методами, описаними у вiдповiдних шструкщях.
Препарати почали застосовувати через 12 годин тсля нанесення рани, двiчi на добу. Результати клiнiчного обстеження свiдчить, що лiкування препаратом найбшьш ефективно вiдбулося при у тварин яким застосовували препарат в сшввщношенш компонент, мас, %: кутикула м'язового шлунка птицi - 19,0, бентошт - 25,0, фосфогiпс - 10,0, молочна кислота - 1,0, метилцелюлоза - 0,8, дистильована вода - 44,2. Повна епiтелiзацiя ран у зазначенш дослщнш групi тварин вщбулася на 16 добу дослiду, в той час у контрольнш груш цей процес завершився лише на 22 добу. Виходячи з цих даних, це сшввщношення компоненив визнано оптимальним.
Оцiнку еколопчно! безпеки використання препарату «АСК» проводили за методикою, яка включае наступш етапи [2]:
1. Виробництво «АСК» не мае вiдходiв.
2. Транспортування та збер^ання. «АСК» транспортують за ГОСТому. Препарат збер^ають у сухих темних примщеннях. При зберiганнi протягом гарантiйного термiну препарат не втрачае активностi та не тддаеться деградацп.
3. Застосування. «АСК» застосовують для лiкування ран у тварин.
4. Зовшшне середовище. Не утворюе стiйких сполук, яю впливають негативно на навколишне середовище.
Оцiнка еколопчно! безпеки проводиться за 4 класами:
1. Високонебезпечш - сильнодiючi отруйнi речовини (ЛД50 не бiльше 50); у зовшшньому середовищi дуже стiйкi (перiод розпаду 1-2 роки); надкумулятiвнi (коефiцiент кумуляци менше 1), явно канцерогеннi (виникнення раку); сильш алергени (викликають алерпю у бiльшостi людей в невеликих дозах, що зазвичай зустрiчаються); явш тератогени (вiдомi калiцтва); виборча
ембрютоксичшсть (в дозах, не токсичних для материнського оргашзму), сильш мутагени (100 % мутащя в дослщах на дрозофiлах); речовини надзвичайно! небезпеки при виробництвi (ГДК шкiдливих речовин в повiтрi робочо! зони менше 0,1 мг / м).
2. Небезпечш - токсичш (ЛД50 вiд 50 до 200); стшю (з перiодом розпаду у зовшшньому середовищi 6 мiсяцiв); виражена кумулящя (коефiцieнт кумуляци 1-3); канцерогени (концерогеншсть у дослiдах на тваринах); слабю алергени (алергiя в окремих iндивiдумiв); пiдозрiлi на тератогеннiсть (наявшсть тератогенностi у дослiдах на тваринах); ембрютоксичшсть помiрна (проявляеться поряд iз iншими токсичними ефектами); середнi мутагени (2-5 % мутаци в дослщах на дрозофшах); речовини високо! небезпеки при виробництвi (ГДК шкiдливих речовин у повiтрi робочо! зони 0,1-1,0 мг/м).
3. Малонебезпечш - середньотоксичш (ЛД50 вiд 200 до 1000); помiрно стiйкi (перiод розпаду 1-6 мюящв); слабкi канцерогени (концерогеннiсть у тварин до 20 %); слабю мутагени (1-2 % мутаци у дрозофш); слабка кумулящя (коефщент кумуляци 3-5); помiрно небезпечнi (ГДК шкщливих речовин в повiтрi робочо! зони 1,1-10 мг/м).
4. Безпечш - малотоксичш (ЛД50 1000 i бшьше); малостiйкi (з перiодом розпаду до 1 мкяця); пiдозрiлi на концерогеншсть (на тваринах дали сумшвш, або суперечливi результати); слабкi мутагени (0,5-1,0 % мутаци у дрозофш); слабко виражена кумулящя (коефщент кумуляци бшьше 5).
Згщно з отриманими результатами застосування препарату «АСК» у тваринництвi е еколопчно безпечним i за класифшащею належить до 4 класу -безпечних хiмiчних речовин.
Таблица 2
Вплив багаторазового застосування лш1менту «АСК» на
бшх1м1чш показники кров1 кчшок ( М±т; п=5)
Показники фон 1 доба 7 доба 14 доба 21 доба
Лужний резерв, ммоль/л 18,53±0,21 18,51±0,13 18,30±0,14 18,12±0,22 18,34±0,22
Загальний бшок, г/л 73,9±0,64 77,02±0,32 75,6±0,12 72,16±0,33 74,1±0,15
Глюкоза, ммоль/л 4,6±0,16 4,62±0,31 4,67±0,12 4,57±0,21 4,62±0,11
Лактат, ммоль/л 2,23±0,04 2,31±0,1 2,20±0,31 2,41±0,20 2,34±0,11
Мочевина, ммоль/л 8,47±0,3 8,52±0,31 8,60±0,22 8,31±0,14 8,36±0,16
Таким чином, проведет дослщження вказують, що дослiджуваний препарат е малотоксичною хiмiчною речовиною 4-го класу токсичност^ не володiе алергенними, ембрiотоксичними, тератогенними, шкiрно-резорбтивними властивостями.
Нами також тдтверджено дiю застосування лiнiменту, на оргашзм тварин. Експеримент проводився на юшках рiзних порiд, вiком 10-12 мюящв. Препарати наносили в юлькост 0,3-0,5 г на попередньо вистрижену дiлянку шкiри спини в мiжлопатковiй областi розмiром 4х4 см. Апшкацп робили в напрямку вiд ши! до хвоста. Нанесення лiнiменту на поверхню вистриженi дiлянки шкiри юшок здiйснювалося один раз на добу протягом 14 i 21 доби.
Препарат при тривалому нанесенш на шюру кшок не призводить до змш у бiохiмiчних показниках кровi тварин.
Встановлено, що тривале нашкiрне нанесення препарату не призводить до змши поведiнки та апетиту. Частота дихання та температура тша, при застосуваннi лiнiменту практично не вiдрiзнялися вiд фонових показниюв i знаходилися в межах фiзiологiчних норм (рис. 1).
60 у
50 --
40 -30 -20 --
температура тша
** частота дихання
10 0
14
доба
7
21
Рис. 1. Динамика фпшлопчннх показникчв кчшок при застосуваннi лшменту протягом 21 добн.
Шкiрянi покриви дослщних тварин не вiдрiзнялися вщ початкового рiвня. Вистриженi та поголеш дiлянки в перiод спостережень у тварин заростали шерстю, яка не вiдрiзнялася за густотою вiд шерст симетричних дiлянок тiла тварин.
Висновкн. 1. Обгрунтовано та доведено необхвдшсть розробки лiнiменту «АСК». Вiн являеться новим засобом для лiкування ран у юшок. Сировина для його виготовлення доступна та дешева, технолопя виробництва не вимагае дорогого i складного обладнання.
2. Лiнiмент «АСК» е малотоксичним препаратом, не володiе шюрно-резорбтивними, алергенними, ембрiотоксичними, тератогенними властивостями та кумулятивними дiями.
3. Повна епiтелiзацiя ран при застосуванш лiнiменту «АСК» настае на шють дiб ранiше, порiвняно з контролем, при цьому не змiнюе фiзiологiчних норм i бiохiмiчних показникiв кровь
Лiтература
1. Абоянц Р. К. Комплексные коллагеновые препараты - новый класс раневых покрытий направленного действия / Р. К. Абоянц // Мат. Всесоюз. конф. «Местное лечение ран». - М., 1991.-С. 51-53.
2. Аргунов М. Н. Методические рекомендации по токсико-экологической оценке лекарственных средств, применяемых в ветеринарии / М. Н. Аргунов - Воронеж, 1998. - 24с.
3. Башкиров Б. А. Общая ветеринарная хирургия / Б. А. Башкиров, А. Д. Белов. - М., 1990. - 166 с.
4. Безуглая Е. П. Теория и практика местного лечения гнойных ран / Е. П. Безуглая, С. Г. Белов, В. Г. Гунько. - Киев: Здоровье, 1995.- 382 с.
5. Булынин В. И. Лечение ран / В. И. Булынин, А. А. Глухов, И. П. Мошуров. - Воронеж: ВГУ, 1998.- 248 с.
6. Веремеенко К. Н. Ферменты протеолиза и их ингибиторы в медицинской практике / К. Н. Веремеенко. - Киев: Здоровье, 1971.- 216 с.
7. Ветеринарные препараты в России: справочник в 2 томах. Т.1. / И.Ф. Кленова, К. Л. Мальцев, Н.А. Яременко, И. А. Архипов. - М.: Сельхозиздат, 2004. - 576 с.
8. Виденин В. Н. Послеоперационные гнойно-воспалительные осложнения у животных (профилактика и лечение) / В. Н. Виденин: уч. пособие. -СПб.: Лань, 2000. - 160 с.
9. Вихоть Н. С. Фагоцитарная активность при стафилококковой инфекции / Н. С. Вихоть // Микробиология, эпидемиология и иммунопатология. - 1982. - № 6. С. - 88-91.
10. Волколаков Я. В. Общая хирургия / Я. В. Волколаков. - Рига.: Звайгзне, 1989.- 597 с.
11. Даценко Б. М. Гнойная рана / Б. М. Даценко, С. Г. Белов, Т. И. Тамм. - Киев: Здоровье, 1985.- 135 с.
12. Даценко Б. М. Современные возможности и перспективы местного медикаментозного лечения гнойных ран / Б. М. Даценко // Мат. Всесоюз. конф. «Местное лечение ран».- М., 1991.- С. 20 - 23.
13. Коломиец Ю.В. Средство для лечения ран у животных / Ю.В. Коломиец // Ветеринарная медицина, 2007, №4. - С. 14-15.
14. Лизанец М. Н. О возможности использования полисорба в местном лечении гнойных ран / М. Н. Лизанец [и др.]. // Мат. Всесоюз. конф. «Местное лечение ран». М., - 1991. - С. 86 - 87.
15. Петров Р. В. Костномозговые медиаторы, регулирующие иммунный ответ (миелопидный) / Р. В. Петров, А. А. Михайлова, Л. А. Захарова // Гематология и трансфузиология.- 1990.- № 8. - С. 7 - 10.
16. Плященко С. И., Сидоров В. Т. Естественная резистентность организма животных / С. И. Плященко, В. Т. Сидоров.- Л.: Колос, 1979.- 184 с.
17. Соколов В. Д. Новые средства для лечения повреждений кожи различной этиологии / Соколов В. Д. [и др.].// Ветеринария. - 1998. - №8. - С. 37-40.
18. Стручков В. И. Актуальные проблемы инфекции в хирургии / В. И. Стручков // Вестник хирургии им. И. И. Грекова.- 1972. -Т. 108.- № 5. -С. 9 -15.
Summary
Prepared Liniment "ASK" is a new drug for the treatment of wounds in cats, complete epithelialization of wounds in the application comes on the day 16
Key words: injury, treatment, liniment, cats, toxicity, efficacy.
Стаття надшшла доредакцИ 28.04.2011
