CC BY
10
УДК 576.851. 252:615.849.19:616.31
ЕФЕКТИВН1СТЬ АНТИБАКТЕР1АЛЬНИХ ПРЕПАРАТ1В В ПО€ДНАНН1 13 НИ3ЬКО1НТЕНСИВНИМ ЛАЗЕРНИМ ВИПРОМ1НЮВАННЯМ НА КЛ1Н1ЧН1 ШТАМИ STAPHYLOCOCCUS AUREUS, ВИД1ЛЕНИХ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ РОТОВО1
ПОРОЖНИНИ
Метою дослiдження було вивчити ефектившсть поеднаного застосування антибактерiальних препарат1в та низькоштенсивного лазерного випромiнювання на Staphylococcus aureus при пародонтит1. Обстежено вкову групу 30-55 рокiв у 40 оЫб i3 пародонтитом. Видiленi 12 штамiв S. aureus та референтний штам S. aureus АТСС 25923 (F-49) використовували для дослщження впливу лазерного випромшювання, при поеднаному використанш i3 антибактерiальними препаратами впродовж 5хв. та без використання лазерного випромшювання. При поеднаному застосуванш дослiджуваних препараив та Н1ЛВ спостерiгалась вiдсутнiсть росту клшчних iзолятiв S.aureus. При використанш лише антибактерiальних препарат1в, !х ефектившсть значно нижча, оскiльки спостерiгалося незначне пригшчення росту.
Ключовi слова: низькоштенсивне лазерне випромшювання, антибактерiальнi препарати, пародонтит, S.
Aureus.
Робота е фрагментом НДР «Захворювання пародонта. 1х зв'язок з патологieю внутрштх оргатв та станом довкыля» № державноi реестраци 0110U002155, шифр теми: Ш.30.0002.10.
В останш десятир1ччя нам1тилась тенденщя до змши видового складу мшрофлори ротово! порожнини в бш збшьшення кшькосп умовно-патогенних м1кроорган1зм1в. Серед них провщне мюце займають стафшококи, що мають широку розповсюдженють, множинну лшарську стшюсть до традицшних i швидке пристосування до нових антимшробних засоб1в [2, 7].
Таю мшрооргашзми, як стафiлококи, зустрiчаються в порожниш рота, як правило, в невеликих кшькостях. Однак тривале системне введення анти6актерiальних препаратiв або iмуносупресивна тератя може призвести до з6iльшення кшькосп цих мiкроорганiзмiв [3, 4].
Активне застосування фiзичних, немедикаментозних методiв лшування в останнi десятирiччя пояснюеться зростаючою медикаментозною алерпзащею населення, а також можливютю за !х допомогою (зокрема, фототерапи) стимулювати власнi резервнi захисш механiзми органiзму [5]. Використання св^лових протимiкро6них чинникiв - альтернативний шдхщ до знищення 6актерiй, який набувае актуальност у зв'язку зi зростаючою резистентшстю багатьох мiкроорганiзмiв до протишкробних препаратiв [6].
В даний час в бшьшост кра!н св^у спостерiгаеться iнтенсивне впровадження лазерного випромшювання в бюлопчних дослiдженнях i в практичнш медицинi. Клiнiчнi спостереження показали ефектившсть лазера ультрафюлетового, видимого та шфрачервоного спектрiв для мiсцевого застосування на патолопчний осередок i для ди на весь органiзм.
Метою роботи 6уло вивчити ефективнiсть поеднаного застосування антибактерiальних препаратiв та низькоштенсивного лазерного випромшювання (Н1ЛВ) на клшчш штами S.aureus, видiлених при захворюваннях ротово! порожнини.
Матер1ал та методи дослщження. Для дослiдження поставлено! мети було обстежено ротову порожнину 40 ошб iз пародонтитом, що звернулися у лiкувальний заклад до лшування вiком 30-55 рокiв. В ошб, залучених до дослiдження, проводили одноразовий забiр матерiалу.
Матерiалом для мшробюлопчного дослiдження слугував вмiст пародонтальних кишень. Для запобпання контамiнацi! матерiалу мшрофлорою навколишнього середовища, забiр проводився стерильним екскаватором з дотриманням правил асептики. Бюлопчний субстрат засiвався протягом одше! години з моменту узяття матерiалу на поживнi середовища: кров'яний агар, жовтково-сольовий агар Чистовича - для виявлення стафшокоюв з лецитиназною актившстю, якi iнкубували при 37°С протягом 24 год. При пародонтип було видшено 12 штамiв S.aureus. Родову приналежшсть бактерiй аеробно! ланки визначали на основi морфологiчно! та тинкторiально! характеристик, культуральних властивостей та встановлення вiдповiдних бiохiмiчних ознак. Дослiджували наявшсть факторiв патогенностi в iзолятах S. aureus (актившсть плазмокоагулази та лецитинази).
Чист культури, видшеш вщ хворих, було використано для проведення подальших дослiджень впливу лазерного випромшювання. Для контролю дослщжувався референтний штам Staphylococcus aureus АТСС 25923 (F-49).
Джерелом випромiнювання був лазерний дюдний модуль BAKU BK - 1502DD ("AixiZ", США) синього спектру з довжиною хвилi 445 нм, вихщна потужнiсть якого задавалася постшним струмом накачки.
Опромiнення завис культури S.aureus iз стандартом мутност 1,0 McFarland здiйснювали у стерильних планшетах об'емом 0,1 мл, яку розводили до 103 КУО/мл. 1з кшцевого розведення забиралась завись культури об'емом 0,1 мл та вносилась до лунок у стерильт планшети. Для встановлення чутливост антибактерiальних препаратв використовували метод дворазових серiйних розведень в бульйонах Мюллера-Хштона [7]. Отримане розведення АБП 1:160 додавали до кшцево! завис культури S.aureus об'емом 1,0 мл, шсля чого вносили по 0,1 мл отримано! суспензн до планшету. Опромшення здiйснювали протягом 5 хв. експозицн лазерним променем синього спектру з довжиною хвит 445 нм. Пiсля опромiнення, весь об'ем завис культури (0,1 мл) пересювали мшропшеткою на тверде поживне середовище, розсiвали шпателем i витримували у термостатi при температурi 37°С. Через 24 години пiдраховували кшьюсть колонiй та порiвнювали отриманi результати iз контрольною групою (неопромiнена культура).
Статистичне обрахування проводилось з використанням пакету прикладних програм для статистичного аналiзу даних медико-бiологiчних дослiджень "Instat" (GraphPad Software Inc.,1993). Пiд час статистично! обробки були отриманi результати у виглядi середнього значення дослщжуваного параметра (М), стандартно! похибки (вщхилення) дослiджуваного параметра (m) та показника достовiрностi (р).
Результати дослiдження та Тх обговорення. При застосуваннi Р-лактамних антибактерiальних препаратiв, що пригнiчують кттинну стiнку, зафiксовано, що показники росту дослщжуваних штамiв знаходились на одному рiвнi (табл. 1).
Таблиця 1
1нтенсивн1сть росту S. aureus при поеднаному застосуванм антибактер1альних препарат1в та Н 1.1В
Походження S. Aureus (КУО/млхЮ3) Пародонтит Референтний штам
Кшьюсть культур n=12 n=1
Антибактер1альн1 препарати Пенщилш 16,0±2,6** 16,8±1,7*
Амоксицилш/клавуланат 16,6±3,1 ** 17,4±3,3*
Цефалексин 15,4±4,1* 16,6±2,5*
Цефотаксим 15,1±2,5** 17,6±2,1*
Лшкомщин 19,9±2,3** 20,1±3,1*
Ципрофлоксацин 12,1±2,5** 9,5±1,4*
Рифамшцин 10,0±3,5* 10,7±2,3*
'S л 5 я йй н я с н я < Пенщилш 0 0
Амоксицилш/клавуланат 0 0
Цефалексин 0 0
Цефотаксим 0 0
Лшкомщин 0 0
Ципрофлоксацин 0 0
Рифамшцин 0 0
Примiтка: * достовiрнiсть рiзницi i3 неопромiненими культурами (р<0,001), ** достстаршсть рiзницi i3 неопромiненими культурами (р>0,05)
При застосуванн1 бензилпенщилшу вщносно S. aureus, видшених вщ oci6 з пародонтитом, кшьюсть мiкрoбних клiтин, що проросли становила (16,0±2,6) КУО/мл (p>0,05). При викoриcтаннi амoкcицилiн/клавуланату зафiкcoванo незначне зниження кiлькicнoгo рiвня виciвання S. aureus. Так при пародонтип цей показник склав (16,6±3,1) КУО/мл (p>0,05). Для референтного штаму кiлькicть колонш для обох антибактерiальних препаратiв склало - (16,8±1,7) КУО/мл та (17,4±3,3) КУО/мл (p<0,001) вiдпoвiднo. При використант цефалocпoринiв 1-го пoкoлiння, як препаратв вибору при лiкуваннi кокових шфекцш, також встановлено меншу ix активнють вiднocнo iзoлятiв вiд хворих oci6 в пoрiвняннi з iзoлятами контролю. Ix рiвнi становили (15,4±4,1) КУО/мл (p>0,001) при парoдoнтитi та (16,6±2,5) КУО/мл (p<0,001) у референтного штаму. Ефективнсть цефалocпoринiв 3-го пoкoлiння, як очшувалося, була дещо нижчою або на тому ж рiвнi, як i при викoриcтаннi цефалocпoринiв 1-го поколшня. Для референтних штамiв, зафшсовано менш виражене пригнiчення росту - (17,6±2,1) КУО/мл (p<0,001). При викoриcтаннi цефотаксиму вiднocнo iзoлятiв, видiлениx при пародонтип, показник росту склав (15,1±2,5) КУО/мл.
При застосуванш лшкомщину вщносно S. aureus,видшених вщ oci6 i3 пародонтитом (19,9±2,3) КУО/мл (p>0,05) та (20,1±3,1) КУО/мл для референтного штаму вiдповiдно.
При застосуванш ципрофлоксацину спостерiгався значно вищий ефект, нiж при використаннi ß-лактамних препаратiв. Оскiльки кiлькiсть пророслих колонш знижувалась до 70% у вшх дослiджуваних групах. При застосуваннi вщносно клiнiчних штамiв S. aureus, видшених вщ осiб i3 пародонтитом цей показник склав (12,1±2,5) КУО/мл та для референтного штаму -(9,5±1,4) КУО/мл (p<0,001).
Найбiльш виражений антибактерiальний ефект встановлено як для штамiв, видiлених вiд хворих, так i для референтного штаму при дослщженш дп рифампiцину. Так, кiлькiсть пророслих колонш S. aureus було вдвiчi меншим за вiдповiдний показник в порiвняннi з дieю ß-лактамiв та лшкозамщу для штамiв вiд хворих дослщжувано! групи i склало (10,0±3,5) КУО/мл (p<0,001), а для iзолятiв референтного штаму, активнiсть рифампiцину була (10,7±2,3) КУО/мл при дп бензилпенщилшу та цефалоспоринiв.
При поеднаному застосуванш лазерного випромшювання та антибактерiальних препарапв протягом 5 хв. спостерiгалась повна вщсутшсть ростових властивостей S. aureus.
Встановлено, що протягом 5 хв. зафшсована значна ефективнiсть протимiкробно! активносн поеднано! дi! низькоiнтенсивного лазерного випромшювання синього спектру 445 нм iз антибактерiальними препаратами на штами S. aureus, видшених iз пародонтальних кишень та референтного штаму. При поеднаному застосуванш дослщжуваних препарапв та Н1ЛВ спостерiгалась вiдсутнiсть росту клiнiчних iзолятiв S.aureus. При використаннi лише антибактерiальних препаратiв, !х ефективнiсть значно нижча. Таким чином, Н1ЛВ може спричиняти пригнiчуючий ефект при поеднаному використанш iз антибiотиками при тривалостi експозицп 5 хв.
1. Наказ МОЗ Укра'ши за №167 вщ 05.04.2007 р. «Про затвердження методичных вказ1вок «Визначення чутливост м1кроорган1зм1в до антибактер1альних препарапв». - Режим доступу до документу: http://www.moz.gov.ua.
2. Yoshida A. Microbiological Diagnosis for Periodontal Diseases / A. Yoshida, T. Ansai // Periodontal Diseases - A Clinician's Guide. - 2012. - 382 р.
3. Ohara-Nemoto Y. Occurrence of staphylococci in the oral cavities of healthy adults and nasal-oral trafficking of the bacteria / Y. Ohara-Nemoto, H. Haraga, S. Kimura [et al.] // J. Med. Microbiol. - 2008. - Vol. 57, № 1. - Р. 95-99.
4. Metwalli K. H. Streptococcus mutans, Candida albicans, and the Human Mouth: A Sticky Situation / K. H. Metwalli, S. A. Khan, B. P. Krom [et al.] // Plos Pathogens. - 2013. - Vol. 10, № 9. - Р. 36-39.
5. Tanzi E. L. Lasers in dermatology: Four decades of progress / E. L. Tanzi, J. R. Lupton, T. S. Alster // J. Amer. Acad. Dermatol. - 2003. - Vol. 1, № 29. - Р. 582-590.
6. Sezer U. Effects of Low-Level Laser Therapy as an Adjunct to Standard Therapy in Acute Pericoronitis, and its Impact on Oral Health-Related Quality of Life / U. Sezer, A. Eltas, K. Ustun [et al.] // Photomedicine and Laser Surgery. - 2012. - Vol. 30, № 10. - P. 592-597.
7. Xiuchun Ge. Oral Microbiome of Deep and Shallow Dental Pockets In Chronic Periodontitis / Ge. Xiuchun, R. Rodriguez, M. Trinh [et al.] // Plos one. - 2013. - Vol. 8, № 6. - Р. 54-59.
ЭФФЕКТИВНОСТЬ АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫХ ПРЕПАРАТОВ В СОЧЕТАНИИ С НИЗКОИНТЕНСИВНЫМ ЛАЗЕРНЫМ ИЗЛУЧЕНИЕМ НА КЛИНИЧЕСКИЕ ШТАММЫ STAPHYLOCOCCUS AUREUS ВЫДЕЛЕННЫХ ПРИ ЗАБОЛЕВАНИЯХ РОТОВОЙ ПОЛОСТИ Панас М. А., Панас М. И., Вильхова И.В., Кирик К. А. Целью нашего исследования было изучение эффективность сочетанного применения антибактериальных препаратов и низкоинтенсивного лазерного излучения на Staphylococcus aureus при пародонтите. Обследовано возрастную группу 30-55 лет у 40 человек с пародонтитом. Выделенные 12 штаммов S. aureus и референтный штамм S. aureus АТСС 25923 (F-49) использовали для исследования воздействия лазерного излучения, при совместном использовании с антибактериальными препаратами в течение 5 мин. и без использования лазерного излучения. При одновременном применении исследуемых препаратов и НИЛИ наблюдалась отсутствие роста клинических изолятов S.aureus.
EFFICIENCY OF THE ANTIMICROBIAL AGENTS WITH COMBINATION OF LOW LEVEL LASER RADIATION ON CLINICAL STRAINS OF STAPHYLOCOCCUS AUREUS ISOLATED IN DISEASES OF THE ORAL CAVITY
Panas M.A., Kyryk C.A., Vilhova I.V., Panas M.I.
The aim of our research was examine the effectiveness of the combined use of antibacterial drugs and low-level laser radiation on Staphylococcus aureus in periodontitis. We examined 40 people with periodontitis at age group of 30-55 years. Allocated 12 strains of S. aureus and the reference strain S. aureus ATCC 25923 (F-49) was used to examine the effect of laser radiation, when used in conjunction with antibacterial agents for 5 min. and without of laser radiation. At simultaneous application study drugs and no growth was observed low-level laser radiation of clinical isolates of
При использовании только антибактериальных препаратов, их S.aureus. By using only antibacterial agents, their
эффективность значительно ниже, поскольку наблюдалось efficiency is much lower, since there was a slight
незначительное замедление роста. slowing of growth.
Ключевые слова: низкоинтенсивное лазерное излучение, Key words: low-level laser radiation,
антибактериальные препараты, пародонтит, S. Aureus. parodontitis, antibacterial drugs, S. Aureus.
Стаття надшшла 21.09. 2015 р. Рецензент Петрушанко Т.О.
УДК 616.89-008-036.818
ОСОБЕННОСТИ БИОЛОГИЧЕСКИХ, ПСИХОСОЦИАЛЬНЫХ И ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ ФАКТОРОВ В ПСИХОГЕНЕЗЕ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ РЕАКЦИЙ И СОСТОЯНИЙ СРЕДИ ЛИЦ ОРГАНИЗОВАННОЙ ПРОМЫШЛЕННОЙ ПОПУЛЯЦИИ
Описаны и проанализированы результаты комплексной оценки дезадаптации работников промышленности. Обобщены биопсихосоциальные акценты в зависимости от стажа работы, вида труда, возраста, тендерных особенностей. Представлены акценты риска возникновения, а также развития дезадаптации при наличии соматических болезней. На основании обработки данных предложен модус психопрофилактики и психотерапевтического сопровождения с целью минимизации факторов, нарушающих адаптацию среди организованной промышленной популяции.
Ключевые слова: промышленная популяция, психогенез, психическая дезадаптация, факторы риска, психотерапия, психопрофилактика.
Общепринятой дефиницией является то, что психика относится к наиболее ранним и, следственно, совершенным аппаратам адаптации индивида к меняющимся условиям среды. Как следствие, при воздействии на человека сверхпороговых раздражителей различного генеза, в особенности в условиях длительного воздействия экстремальных факторов и напряжения психических адаптационных механизмов, одним из первых наступает нарушение психической адаптации, которое может доходить до уровня реакций либо устойчивых состояний. Процесс дезадаптации, по сути, есть деструктивным и приводит не к разрешению проблемы, а, напротив, к усугублению её и усилению вызываемых ею неприятных человеку переживаний [1, 2, 3, 4].
Дезадаптация может носить непатологический (реакции) и патологический (состояния) характер. Реакции, в большинстве случаев, имеют проявления, которые не требуют обязательного врачебного вмешательства и обычно проходят самостоятельно, им свойственна высокая зависимость от внешних влияний и чувствительность к психосоциальным воздействиям. Патологические состояния представлены в стабильности, определяющей потребность профилактического врачебного вмешательства [5, 7, 8].
Знание особенностей психогенеза психической дезадаптации и факторов, её вызывающих, способно помочь в выборе психопрофилактических и психотерапевтических мер, направленных на поддержание адаптивных процессов и нормализацию психологической включенности индивида в социальную, социально-психологическую, профессиональную систему связей.
Целью работы было установление роли биологических, психосоциальных и производственных факторов в психогенезе патологических реакций и состояний среди лиц организованной промышленной популяции.
Материал и методы исследования. Исследования проводились на базе Запорожской областной клинической психиатрической больницы в период с 2008 - 2010 гг. Группу обследованных, на условиях информированного согласия, составили 982 работника промышленности, проходивших психопрофилактические осмотры в соответствии с Постановлением Кабинета Министров Украины №1465 от 27.12.2000 года. Из них 656 (66,8%) мужчин и 326 (34,2%) женщин. Возраст обследованных от 20 до 60 лет. Были установлены 3 группы лиц с различным уровнем психического здоровья. В группу сравнения (ГС) были включены практически здоровые лица - психическая адаптация (162 человек). Исследуемые группы: первую основную группу (ОГ-1) составили 199 человек, имеющие потенциальный риск возникновения психопатологических нарушений; во вторую группу (ОГ-2) вошли 283 человека, обнаруживающие патологические проявления и дезадаптивные состояния.
Больные сравниваемых групп имели сходные возрастные, социально-бытовые, производственные характеристики, что делает возможным их сопоставление при клинико-эпидемиологическом анализе изучаемой нами психической дезадаптации. Для достижения
