Научная статья на тему 'Особливості товщини шкірно-жирових складок у хворих на вугрову хворобу юнаків та дівчат Поділля з урахуванням і без урахування соматотипу'

Особливості товщини шкірно-жирових складок у хворих на вугрову хворобу юнаків та дівчат Поділля з урахуванням і без урахування соматотипу Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
102
10
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ТОВЩИНА ШКіРНО-ЖИРОВИХ СКЛАДОК / ЮНАКИ / ДіВЧАТА / ЗДОРОВЕ НАСЕЛЕННЯ / ВУГРОВА ХВОРОБА

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Макарчук І.М.

У здорових та хворих на вугрову хворобу юнаків та дівчат Подільського регіону України визначено особливості товщини шкірно-жирових складок (ТШЖС). У здорових досліджуваних обох статей з урахуванням і без урахування соматотипу переважна частина показників ТШЖС (на передній поверхні плеча, на передпліччі, під нижнім кутом лопатки, на грудях, животі, боці, на нижній кінцівці) має достовірно більші значення порівняно із хворими аналогічних груп порівняння. Решта показників ТШЖС у здорових всіх груп порівняння не мають достовірних відмінностей при порівнянні із хворими юнаками або дівчатами.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Макарчук І.М.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Особливості товщини шкірно-жирових складок у хворих на вугрову хворобу юнаків та дівчат Поділля з урахуванням і без урахування соматотипу»

2. Митков В. В. Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике: в 3-х т. / В.В. Митков, М.В. Медведев // - М.: Видар, - 1996. - Т.2. - 408 с.

3. Петрищев Н.Н. Дисфункция эндотелия. Причины механизмы, фармакологическая коррекция / Н.Н. Петрищев // -СПб.: М.издательство СПбГМ, - 2003. - 184 с.

4. Стрижаков А. Н. Ультразвуковая диагностика в акушерской клинике / А.Н.Стрижаков, А.Т. Бунин, М.В.Медведев // -М.: Медицина, - 1990. - 239 с.

5. Grannum P.A. The ultrasonic changes in the maturing placenta and their relation to fetal pulmonic maturity / P.A. Grannum, R.L. Berkowitz, J.C.Hobbins // American Journal of Obstetrics and Gynecology. - 1979. - Vol.133 - №8. - P. 915 - 922.

ОСОБЕННОСТИ ГЕМОЦИРКУЛЯЦИИ В ФЕТОПЛАЦЕНТАРНОМ КОМПЛЕКСЕ ПРИ ПРЕЭКЛАМПСИИ Макаров О. Г.

Были проведены ультрасонографические исследования с определением систолодиастолического отношения, пульсацион-ного индекса и индекса резистентности маточной артерии, спиральных артерий матки, артерий пуповины и среднемозговой артерии плода у 30 здоровых беременных и 90 беременных с преэклампсией разной степени тяжести. Показано, что по мере утяжеления преэклампсии происходит прогрессирующее ухудшение маточно-плацентарно-плодового кровообращения, наиболее чувствительным показателем которого является увеличение индекса резистентности в исследуемых сосудах.

Ключевые слова: сосудистое сопротивление, доплерометрия, маточно-плацентарно-плодовый кровоток.

Стаття надшшла 2.09.2015 р.

FEATURES HAEMOCIRCULATION IN FETOPLACENTAL COMPLEX IN PREECLAMPSIA Makarov O.G.

Ultrasonographic studies were conducted with the definition of systolic diastolic ratio, pulse index and resistance index of uterine artery, uterine spiral arteries, the arteries of the umbilical cord and fetal middle cerebral artery in 30 healthy pregnant women and 90 pregnant women with preeclampsia varying severity. It is shown that as the worsening of pre-eclampsia occurs progressive deterioration of utero-placental-fetal circulation, the most Sensitive indicator of which is the increase in resistance index in the test vessels.

Key words: vascular soprotivdenie, doplerometrii, utero-placental-fetal blood flow.

Рецензент Лiхачов В.К.

УДК 612.014.5-053.81:616.53-002.25-08

ОСОБЛИВОСТ1 ТОВЩИНИ ШК1РНО-ЖИРОВИХ СКЛАДОК У ХВОРИХ НА ВУГРОВУ ХВОРОБУ ЮНАК1В ТА Д1ВЧАТ ПОД1ЛЛЯ З УРАХУВАННЯМ I БЕЗ УРАХУВАННЯ

СОМАТОТИПУ

У здорових та хворих на вугрову хворобу юнаюв та дiвчат Подшьського репону Укра!ни визначено особливосп товщини шюрно-жирових складок (ТШЖС). У здорових дослщжуваних обох статей з урахуванням i без урахування соматотипу переважна частина показниюв ТШЖС (на переднш поверхш плеча, на передплiччi, тд нижшм кутом лопатки, на грудях, живои, бощ, на нижнш юнщвщ) мае достовiрно бiльшi значення порiвняно iз хворими аналопчних груп порiвняння. Решта показниюв ТШЖС у здорових вах груп порiвняння не мають достовiрних вщмшностей при порiвняннi iз хворими юнаками або дiвчатами.

Ключовi слова: товщина шюрно-жирових складок, юнаки, дiвчата, здорове населення, вугрова хвороба.

Робота е фрагментом НДР «Розробка нормативных критерив здоров 'я рiзних вжових та статевих груп населення», номер держреестраци: 010би010084.

Вугрова хвороба (акне) - гншне запалення шюри, що виникае при р1зних порушеннях бар'ерно-захисних сил оргашзму !, зокрема, шюри. Воно може перебпати або в гострш, або в хрошчнш форм1 [2, 6]. Акне розвиваеться за яюсних { кшьюсних змш динам1чно! взаемодн макро-та мшрооргашзму [1, 11]. Вказаш змши вщбуваються в б1к переважання захисних властивостей мшрооргашзму, як спрямоваш проти бактерицидно! здатност макрооргашзму, яка, як вщомо, окр1м загально-соматичних { середовищних чинниюв, генетично детермшована [3, 15]. Власне, успадкування !ндив1дуально! генетично! норми реакцп дозволяе р1зним оргашзмам у аналопчному середовищ1 сиециф1чно реатзувати функщю захисту [9].

До тепершнього часу практично немае робгг, де наводяться даш по мехашзмам виникнення, розвитку шюрних хвороб 1 важкост клш1чних ирояв1в у иащенпв окремих вшово-статевих груп { конституцшних тишв [4, 5, 7]. Рядом науковщв виявлена нер1внозначшсть клш1чно! картини лшування запальних захворювань шюри серед чоловшв певних конституцюнальних тишв. Чоловшам мезоморфам притаманний легкий стутнь перебпу дерматипв, тод1 як серед ендоморф1в визначаеться значний вщсоток хворих ¡з важким ступенем перебну розглянуто! шюрно! патологи. В групах жшок ектоморф1в виникнення шодермп виникае значно рашше, шж у мезо- та ендоморфного соматотишв [8]. Це зайвий раз тдтверджуе, що

шдивщуальш властивост оргашзму впливають на виникнення дерматозiв, визначають характер nepe6iry i результат захворювання [10, 12]. Власне, сомато-бюлопчний пiдхiд дозволяе бiльш диференцiйовано здшснювати дiагностикy i тактику необхiдних терапевтичних заходiв.

Метою роботи було визначення особливостей товщини шкiрно-жирових складок (ТШЖС) у хворих на вугрову хворобу юнаюв та дiвчат Подiлля з урахуванням i без урахування соматотипу.

Матерiал та методи дослiдження. Здiйснено клшшо-лабораторне й антропологiчне обстеження 84 хворих на вугрову хворобу юнаюв i 116 хворих дiвчат Подiлля. Отримаш результати спiвставленнi з даними антропо-соматотиполопчного обстеження 150 практично здорових юнаюв i 160 дiвчат аналогiчного вшу й регюну проживання iз банку даних науково-дослiдного центру Вшницького нацiонального медичного yнiверситетy iменi М.1. Пирогова.

Використанi настyпнi методи дослщження: загально-клiнiчнi - для верифшаци дiагнозy вугрово! хвороби; антропометрiя за методикою В.В. Бунака у модифшаци П.П. Шапаренка [13]; визначення соматотипу за методикою J. Carter i B. Heath [14]; статистична обробка отриманих резyльтатiв проведена в лiцензiйномy статистичному пакет "STATISTICA 6.0" з використанням параметричних i непараметричних методiв.

Встановлено наступний розподш соматотипiв серед юнаюв i дiвчат: мезоморфи -вщповщно 70 i 39 здорових, 49 i 46 хворих загальних груп; ектоморфи - вiдповiдно 21 i 38 здорових, 13 i 24 хворих загальних груп; ектомезоморфи - вщповщно 33 i 20 здорових, 4 i 8 хворих загальних груп; ендомезоморфи - вщповщно 9 i 24 здорових, 13 i 12 хворих загальних груп; представники середнього промiжного соматотипу - вщповщно 17 i 32 здорових, 5 i 26 хворих загальних груп; ендоморфiв - лише 7 серед здорових дiвчат. При розподiлi хворих легкий, середнш стyпенi вугрово! хвороби встановлено наступний розподш соматотитв серед юнаюв i дiвчат: мезоморфи - вщповщно 27 i 26 легкий стушнь, 15 i 17 середнш ступень; ектоморфи -вщповщно 6 i 16 легкий стyпiнь, 5 i 7 середнiй ступень; ектомезоморфи - вщповщно 1 i 4 легкий стушнь, 3 i 3 середнш ступень; ендомезоморфи - вщповщно 4 i 9 легкий стушнь, 7 i 3 середнiй ступень; представники середнього промiжного соматотипу - вщповщно 4 i 17 легкий стушнь, 1 i 9 середнш ступень. Саме тому, для подальшого анатзу, нами при розподiлi на соматотипи були розглянуп лише представники мезоморфного соматотипу.

Результати дослщження та Тх обговорення. Результати дослiдження показниюв ТШЖС у здорових та хворих на вугрову хворобу юнаюв i дiвчат мезоморфiв i без урахування соматотипу представлен в таблицi 1.

Таблиця 1

Показники ТШЖС у здорових i хворих на вугрову хворобу юнакав i дiвчат з урахуванням i

без урахування соматотипу (М±о)

Показник Ста ть Здоров1 Хвор1 р Здоров1 мезоморфи Хвор1 мезоморфи р1

ТШЖС на заднш поверхш плеча (мм) Ю 6,861±2,029 6,307±2,647 >0,05 6,940±1,953 6,449±2,574 >0,05

Д 7,411±3,186 6,991±2,808 >0,05 6,287±2,270 7,152±2,476 >0,05

ТШЖС на пе-реднш поверхш плеча (мм) Ю 4,917±1,511 3,669±1,408 <0,001 5,093±1,496 3,724±1,303 <0,001

Д 5,291±2,000 3,780±1,788 <0,001 5,000±1,522 3,891±1,696 <0,001

ТШЖС на пе-редпл1чч1 (мм) Ю 3,900±1,308 2,226±0,683 <0,001 4,007±1,174 2,245±0,541 <0,001

Д 4,129±1,592 1,988±0,797 <0,001 3,882±1,174 1,859±0,479 <0,001

ТШЖС тд нижшм кутом лопатки (мм) Ю 11,34±3,15 8,519±3,116 <0,001 11,74±2,82 8,696±3,082 <0,001

Д 10,91±3,77 9,095±3,349 <0,001 10,57±3,00 8,957±3,286 <0,001

ТШЖС на грудях (мм) Ю 4,716±1,389 2,899±0,756 <0,001 4,840±1,331 2,898±0,816 <0,001

Д 4,947±1,327 2,578±0,941 <0,001 4,850±1,248 2,696±0,922 <0,001

ТШЖС на живОТ! (мм) Ю 9,914±3,475 8,675±6,071 <0,05 10,72±3,66 8,918±5,726 <0,001

Д 10,88±3,96 11,55±5,72 >0,05 10,51±3,58 11,78±5,51 >0,05

ТШЖС на бощ (мм) Ю 8,887±3,082 9,655±4,065 >0,05 8,318±3,647 8,200±3,156 <0,01

Д 8,164±4,552 10,29±4,72 >0,05 10,33±4,60 9,306±2,877 <0,05

ТШЖС на стегш (мм) Ю 11,75±3,13 8,386±3,227 <0,001 12,40±3,27 8,980±3,654 <0,001

Д 12,43±4,04 11,20±4,36 <0,05 12,77±4,69 11,70±4,70 >0,05

ТШЖС на гомшщ (мм) Ю 8,609±2,201 6,500±2,395 <0,001 9,064±2,302 6,980±2,634 <0,001

Д 9,237±3,002 7,500±3,242 <0,001 9,026±2,928 7,391±3,137 <0,05

Примiтки: Ю - юнаки; Д - дiвчата; р - достсшршсть вiдмiнностей мiж здоровими i хворими юнаками або дiвчатами без урахування соматотипу; р1 - достовiрнiсть вщмшностей мiж здоровими та хворими юнаками або дiвчатами мезоморфами.

Встановлено, що величини ТШЖС на переднш поверхш плеча, на передплiччi, пiд нижшм кутом лопатки, на грудях i гомiлцi у здорових юнакiв або дiвчат мезоморфiв i без урахування соматотипу достовiрно (p<0,001) бiльшi ropiB^^ i3 хворими дослiджуваними аналогiчних груп порiвняння. Величини ТШЖС на живот i стегнi у здорових юнаюв мезоморфiв i у здорових юнаюв або дiвчат без урахування соматотипу достовiрно (p<0,05-0,001) бiльшi порiвняно iз хворими дослiджуваними аналогiчних груп порiвняння. Величина ТШЖС на боцi у здорових юнаюв або дiвчат мезоморфiв достовiрно бiльша (p<0,05-0,01) порiвняно iз хворими дослiджуваними аналогiчних груп порiвняння.

Величини ТШЖС на заднiй поверхш плеча у здорових юнаюв або дiвчат мезоморфiв i без урахування соматотипу, ТШЖС на бощ у здорових юнаюв або дiвчат без урахування соматотипу, ТШЖС на живот у дiвчат мезоморфiв i без урахування соматотипу, ТШЖС на стегш у дiвчат мезоморфiв не мають достовiрних вiдмiнностей та тенденцiй до вщмшностей значень показникiв порiвняно iз хворими дослiджуваними вiдповiдних груп порiвняння.

1. У здорових дослщжуваних обох статей з урахуванням { без урахування соматотипу переважна частина показниюв ТШЖС мае достов1рно бшьш1 значення пор1вняно 1з хворими аналопчних груп пор1вняння.

2. Решта показниюв ТШЖС (на заднш поверхш плеча у здорових юнаюв або д1вчат мезоморф1в { без урахування соматотипу, на бощ у здорових юнаюв або д1вчат без урахування соматотипу, на живот у д1вчат мезоморф1в { без урахування соматотипу, на стегш у д1вчат мезоморф1в) не мають достов1рних вщмшностей пор1вняно ¡з хворими дослщжуваними вщповщних груп пор1вняння.

Перспективи подальших до^джень. Плануеться у nерсnективi побудувати математичш моделi можливостi виникнення i особливостей перебку акне в залежностi вiд особливостей будови i розмiрiв тша, що дасть можливiсть уточнити мехашзми розвитку штрног патологи та удосконалити тдходи превентивног медицини.

1. Адаскевич В.П. Актуальная дерматология / В.П. Адаскевич // - М.: Медицинская книга, - 2000. - 304 с.

2. Адаскевич В.П. Дерматозы эозинофильные и нейтрофильные / В.П. Адаскевич, О.Д. Мяделец // - М.:Медицинская книга, - 2001. - 278 с.

3. Баранов В.С. Геном человека и гены «предрасположенности». Введение в предиктивную медицину / В.С. Баранов, В.Е. Баранова, Т.Э. Иващенко [и др.].// - С.Пб.: Итермедика, - 2000. - 272 с.

4. Горизонтов П.Д. Значения конституции для развития болезней: Руководство по пат. физиологии / П.Д. Горизонтов, М.Я. Мазейлис // - М.: Медицина, - 1966. - С. 286-319.

5. Мяделец О.Д. Морфофункциональная дерматология / О.Д. Мяделец, В.П. Адаскевич // - М.: Медицинская литература, - 2006. - 752 с.

6. Русак Э.Ю. Некоторые особенности клиники и течения дерматозов / Э.Ю. Русак, А.И. Паньков, Н.П. Баранов [и др.] // Северный регион: экономика и социокультурная динамика: мат. Всерос.конф. - Сургут, - 2000. - С. 122-124.

7. Койносов А.П. Клинико-конституциональные исследования в дерматологии. Учебное пособие / А.П. Койносов // -Тюмень-Шадринск, - 2010. - 135 с.

8. Койносов А.П. Конституция, как прогностический критерий в профилактике и прогнозе течения заболеваний кожи / А.П. Койносов // Медицинская наука и образование Урала. - 2010. - №4 (64). - С. 114-116.

9. Корнетов Н.А. Клиническая антропология - методологическая основа целостного подхода в медицине / Н.А. Корнетов //- Новосибирск, - 2006. - С. 52-57.

10. Родин А. Ю. Перспективы соматических исследований в дерматологической практике / А.Ю. Родин, Н.А. Проскурякова // Мат. конф. «Инфекции, передаваемые половым путем и репродуктивное здоровье населения. Современные методы диагностики и лечения дерматозов». - Казань: Изд-во КГМУ,- 2013. - С. 127-129.

11. Скрипкина Ю.К. Дерматовенерология. Национальное руководство / Ю.К. Скрипкина, Ю.С. Бутова, О. Л. Иванова. -М., - 2014. - С. 319-356.

12. Хендогина Я.О. Физический статус и заболевания кожи учащихся в зависимости от возрастного периода и типа телосложения : автореф. дис. ... канд. мед. наук / Я.О. Хендогина. - Красноярск, -2008. - 24 с.

13. Шапаренко П.П. Антропометр1я / П.П. Шапаренко. - Вшниця, 2000. - 71 с.

14. Carter J. Somatotyping - development and applications / J. Carter, B. Heath. - Cambridge University Press, -1990.-504 р.

15. Rasmussen B.A. Anti-microbial resistanse in anaerobes / B.A. Rasmussen, K. Bush, F.P. Tally // Clin. Infect. Dis. - 2007. -Vol. 24. - P. 15-21.

ОСОБЕННОСТИ ТОЛЩИНЫ КОЖНО-ЖИРОВЫХ СКЛАДОК У БОЛЬНЫХ УГРЕВОЙ БОЛЕЗНЬЮ ЮНОШЕЙ И ДЕВУШЕК ПОДОЛЬЯ С УЧЕТОМ И БЕЗ УЧЕТА СОМАТОТИПА Макарчук И. Н. У здоровых и больных угревой болезнью юношей и девушек Подольского региона Украины определены

FEATURES THICKNESS OF SKIN- FAT FOLDS IN PATIENTS WITH ACNE BOYS AND GIRLS FROM PODILLYA TAKING INTO ACCOUNT AND REGARDLESS SOMATOTYPE Makarchuk I. M. In healthy and patients with acne boys and girls from Podilsky region of Ukraine defines the peculiarities

особенности толщины кожно-жировых складок (ТКЖС). У здоровых испытуемых обоего пола с учетом и без учета соматотипа большая часть показателей ТКЖС (на передней поверхности плеча, на предплечье, под нижним углом лопатки, на груди, животе, боку, на нижней конечности) имеет достоверно большие значения по сравнению с больными аналогичных групп сравнения. Остальные показатели ТКЖС у здоровых всех групп сравнения не имеют достоверных различий при сравнении с больными юношами или девушками.

Ключевые слова: толщина кожно-жировых складок, юноши, девушки, здоровое население, угревая болезнь.

Стаття надшшла 4.09.2015 р.

the thickness of skin and fat folds (TSFF). In normal subjects of both sexes with and without regard somatotype majority of indicators TSFF (on the front of the shoulder, on the forearm, under the lower angle of the scapula, on the chest, abdomen, side, on the lower limb) has significantly higher values compared with patients of similar groups of comparison. The rest of indicators TSFF in healthy of all groups of comparison have no significant differences when compared with patients boys or girls.

Key words: thickness of skin and fat folds, boys, girls, healthy population, acne.

Рецензент Гунас I.В.

УДК 612.31-053.6:572.54

КОМП'ЮТЕРНО-ТОМОГРАФШШ МЕЗЮДИСТАЛЬШ РОЗМ1РИ ЗУБ1В У ЮНАК1В З Ф1З1ОЛОГ1ЧНИМ ПРИКУСОМ В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д ФОРМИ ГОЛОВИ

У юнаюв загальних груп, мезоцефалiв та брахiцефалiв з фiзiологiчним прикусом визначено особливост комп'ютерно-томографiчних мезюдистальних розмiрiв зубiв. Практично у вах зубiв виявлено вщсутшсть достовiрних вщмшностей або тенденцш до вщмшностей показника мiж чоловками вах груп порiвняння. Виключення становить величина мезюдистального розмiру нижнього правого та, яка у чоловшв брахiцефалiв достовiрно бшьша порiвняно iз чоловжами мезоцефалами.

Ключовi слова: мезiодистальнi розмiри зубiв, юнаки, мезоцефали, брахiцефали, конусно-променева комп'ютерна томограф1я.

Робота е фрагментом НДР «Розробка нормативных критерив здоров 'я рiзних вжових та статевих груп населення» (№ державноI реестраци: 010би010084).

Вщомо, що зуби являють собою виключно мщш, стшю структуры оргашзму людини, пор1вняно мало схильш до випадкових зовшшшх вплив1в, { е невичерпним джерелом д1агностичних диференщюючих ознак, яю дають можливють проводити одонтометричну характеристику р1зних популяцш людей [4]. З1брано достатньо доказ1в вщмшностей антропометричних показниюв зуб1в { щелеп у представниюв р1зних рас 1 нацюнальностей, а також у ос1б одше! етшчно! групи, що проживають в р1зних репонах та вщр1зняються за будовою мозкового та лицевого черепа [5, 6, 9, 10, 19]. Також доведено юнування статевого диморф1зму за розм1рами зуб1в людини [3, 5, 15].

Комп'ютерна томограф1я швидко знайшла прихильниюв серед л1кар1в-стоматолопв р1зних спещальностей завдяки принципово новим шдходам в д1агностищ стоматолопчних захворювань [7, 12, 14, 17]. В русл! антрополопчного та етшчного напрямку, окр1м КТ-морфометричного дослщження р1зних одонтолопчних особливостей, сучасну стоматолопю щкавить природа ознак, що утворюють певний краню- та одонтолопчний тип [11, 13, 16, 18].

До 1х числа належать головним чином морфолопчш особливост окремих зуб1в, успадковаш та немшлив1 з в1ком [4, 18]. Осюльки стирання зуб1в може стати на завад1 дослщженню, найкращим в1ком для одонтолопчних дослщжень е перюд вщ 12-25 роюв [4]. Власне, мезюдистальш розм1ри зуб1в, отримаш на виб1рщ юнацького та молодого в1ку з ф1зюлопчним прикусом, можуть бути використаш в клшщ1 ортодонтн для д1агностики аномалш розм1р1в зуб1в { при визначенш вщповщносп розм1р1в зуб1в параметрах зубних дуг { краню-фащального комплексу в цшому.

Метою роботи було встановлення особливостей комп'ютерно-томограф1чних мезюдистальних розм1р1в зуб1в у чоловшв з ф1зюлопчним прикусом в залежносп вщ форми голови.

Матер1ал та методи дослщження. Первинш показники розм1р1в зуб1в та голови юнаюв Подшля з ортогнатичним прикусом отримаш з банку даних НДЦ ВНМУ !м. М.1. Пирогова. Для дослщження бши вщ1браш лише томограми юнаюв з ортогнатичним прикусом, який визначався за 11-ти пунктами за М.Г. Бушан з сшвавт. [2] та 1х кефалометричш показники. Ком1тетом з бюетики Вшницького нацюнального медичного ушверситету !меш М.1. Пирогова встановлено,

що проведет дослщження не суперечать основним бюетичним нормам Гельсшсько! деклараци, Конвенци Ради Свропи про права людини та бюмедицину (1977), вiдповiдним положенням ВООЗ та законам Украши (протокол № 1 вщ 23.09.2003).

Для проведення компютернотомографiчного дослiдження використовували дентальний конусно-променевий томограф - Veraviewepocs 3D, Морита (Япошя). Дослiдження проводилися згiдно власно розроблено! схеми в межах таких характеристик. Об'ем тривимiрного зображення -цилшдр 8х8см, - товщина шару 0,2/0,125 мм, доза опромшення 0,11-0,48 мЗв, напруга та сила струму 60-90kV/2-10mA.

Отриманнi даннi були збережеш в базi даних i-Dixel на серверi Dell computer [Precision 370; Dell AB, Stockholm, Sweden] з графiчною картою [NVIDIA Quadro FX1400 32-bit] i 20-inch кольоровим плоским моштором [Olorin, VistaLine, VL191D, Olorin AB, Go" teborg, Sweden] з роздiльною здатнiстю екрана 1280*1024 pixels.

Вимiрювання мезiодистальних розмiрiв зубiв проводили дослщжуючи томограмми в програмнiй оболонщ i-Dixel One Volume Viewer [Ver.1.5.0] J Morita Mfg. Cor. Вишрювання проводили вiдповiдно до наступного протоколу: 1) коректували яскравiсть i контрастнють зображення так, щоб чiтко розрiзняти кiсткову анатомiю; 2) позицiонували дослщжуваний зуб таким чином, щоб його центральш осi збiгалися з вертикальною, горизонтальною та саптальною осями програми. В результатi чого ми отримували презентацiю дослiджуваного об'екта в трьох вшнах. Вимiрювання мезiодистального розмiру проводилося за допомогою штатного вимiрювального програмного приладу у вiдповiднiй проекци (рис. 1).

У верхшх рiзцiв, iRM, малих та перших великих кутшх зубiв вимiрювали мезiодистальну вiдстань мiж найбiльш вiддаленими (контактними) точками апроксимальних поверхонь, у нижнiх

Оскiльки в попередшх дослщженнях при порiвняннi коп'ютернотомографiчних метричних характеристик однойменних зубiв право! i лiвоi сторiн, достовiрних або тенденцш вiдмiнностей виявлено не було, нами в подальших дослiдженнях використовуються середнi значення вiдповiдних зубiв (медiальних та латеральних рiзцiв, iкол, перщого i другого малих кутнiх зубiв, а також першого великого кутнього зуба на верхнш або нижнш щелепах), що спрощуе застосування отриманих результатiв при побудовi моделей коректно! форми зубно! дуги, а також в практичнш д1яльносп л1кар1в-стоматолопв при

Рис. 1. Ширина коронки зуба у мезю-дистальному рекОНСТруКТИВНО-ВЩНОВЛЮВаЛЬНОМу ЛПчУВанШ

напрямку. Г Г-' -1 -1

зубощелепно! системи.

Вимiрювання кефалометричних розмiрiв проводилося в межах програми вимiрювань що вiдповiдае перелшу Мартiна [2]. Лiнiйнi розмiри голови визначалися як прямi або проекцшш вiдстанi мiж двома антропометричними точками. Вишрювання проводили великим циркулем iз шкалою в натуральну величину системи Мартша.

Для визначення кранiотипу визначали показники найбшьшо! ширини голови та найбшьшо! довжини голови. Найбiльша довжини голови вишрювалясь як вiдстань вщ глабелли - середня точка над перенюсям, найбiльш виступае вперед, зазвичай розташовуеться на рiвнi верхнього краю брiв, до опистокранiон (потилична) - найбшьш вiддалена вiд глабелли точка на середнш лiнii потилицi.

Найбшьша ширина голови, (потиличний дiаметр) - проекцшний розмiр в найбiльш широкому мющ тiм'яноi дiлянки мiж точками еурюн, якi визначалися, як найбшьш виступаюча назовнi точка на бiчнiй поверхнi голови.

Кранiотип визначали за формулою: найбшьша ширина голови * 100 / найбшьшу довжину голови [7]. При значенш до 75,9 дослщжуваних вщносили до долiхоцефалiв; 76,0-80,9 - до мезоцефатв; 81,0-85,4 - до брахiцефалiв.

Встановлено наступний розподш: юнаки мезоцефали - 16, юнаки брахщефали - 19.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Статистичну обробку отриманих результатв проводили за допомогою статистичного програмного пакету "Statistica 6,0" (належить ЦН1Т Вiнницького нацiонального медичного

р!зц!в - на pibhî pi'/кучого краю.

I ^t I I Î ш ( м я «

ушверситету iменi М.1. Пирогова, лiцензiйний номер ЛХХЯ910Л374605РЛ) з використанням непараметричних методiв.

Результати дослiдження та 1х обговорення. Обговорення. Морфометричнi комп'ютерно-томографiчнi мезiодистальнi розмiри зубiв (середня з похибкою та межi довiрчих iнтервалiв) у юнаюв з ортогнатичним прикусом представленi в таблиц 1.

Встановлено, що лише величина мезiодистального розмiру нижнього iкла у юнакiв брахiцефалiв дост^рно (р<0,05) бiльша порiвняно iз чоловшами мезоцефалами (табл. 1). Величини мезюдистальних розмiрiв решти зубiв верхньо! та нижньо! щелепи як мiж юнаками загальних груп i юнаками рiзних кранiотипiв, так i мiж юнаками мезо- та брахщефалами не мали достовiрних вiдмiнностей або тенденцiй до вщмшностей показника (табл. 1).

Таблиця 1

Морфометричш комп'ютерно-томографiчнi мезiодистальнi розмiри зубiв (середня з

похибкою та меж1 довiрчих iнтервалiв) у юнакчв з ортогнатичним прикусом (мм).

Показник Загальна група Мезоцефали Брахщефали р1 р2 р3

М±о 25-75 perctntl М±о 25-75 perctntl М±о 25-75 perctntl

Верхня щелепа

Мед1альний р1зець 8,91± 0,52 8,58 -9,17 8,85± 0,54 8,43 -9,29 8,84± 0,50 8,50 -9,05 >0,05 >0,05 >0,05

Латеральний р1зець 6,99± 0,48 6,69 -7,11 6,80± 0,53 6,39 -7,11 7,01± 0,36 6,90 -7,30 >0,05 >0,05 >0,05

1кло 8,18± 0,50 7,86 -8,48 8,01± 0,53 7,82 -8,43 8,21± 0,52 7,90 -8,50 >0,05 >0,05 >0,05

Перший МКЗ 7,16± 0,33 6,94 -7,39 7,08± 0,23 6,95 -7,26 7,20± 0,39 6,90 -7,41 >0,05 >0,05 >0,05

Другий МКЗ 6,73± 0,36 6,48 -6,90 6,72± 0,38 6,48 -6,91 6,64± 0,39 6,41 -6,90 >0,05 >0,05 >0,05

Перший ВКЗ 10,51± 0,53 10,3 -10,76 10,38 ±0,49 10,18 -10,66 10,44± 0,49 10,3 -10,81 >0,05 >0,05 >0,05

Нижня щелепа

Мед1альний р1зець 5,24± 0,33 5,06 -5,52 5,21± 0,41 4,88 -5,58 5,33± 0,31 5,05 -5,63 >0,05 >0,05 >0,05

Латеральний р1зець 5,72± 0,28 5,59 -5,91 5,67± 0,34 5,51 -5,78 5,75± 0,24 5,52 -6,0 >0,05 >0,05 >0,05

1кло 6,76± 0,52 6,36 -7,04 6,54± 0,43 6,21 -6,78 6,90± 0,61 6,44 -7,32 >0,05 >0,05 <0,05

Перший МКЗ 7,29± 0,36 7,07 -7,5 7,25± 0,35 7,12 -7,47 7,34± 0,35 6,91 -7,55 >0,05 >0,05 >0,05

Другий МКЗ 7,24± 0,48 6,82 -7,60 7,07± 0,42 6,74 -7,43 7,24± 0,53 6,90 -7,63 >0,05 >0,05 >0,05

Перший ВКЗ 11,00± 0,54 10,69 -11,23 10,90± 0,61 10,61 -11,51 11,00± 0,44 10,76 -11,13 >0,05 >0,05 >0,05

Примггки: (Ы±а) - середня з похибкою (25-75 perctntl) - межi довiрчих iнтервaлiв; р1 - достовiрнiсть вщмшностей мiж загальною групою чоловiкiв та чоловками мезоцефалами; р2 - достсшршсть вiдмiнностей мiж загальною групою чоловшв та чоловiками брахiцефалами; р3 - достстаршсть вiдмiнностей мiж чоловiками мезоцефалами та чоловками брахiцефалами.

1. Бшьшють мезiодистальних розмiрiв зубiв верхньо! та нижньо! щелепи не мали достовiрних вщмшностей або тенденцiй до вщмшностей показника як мiж юнаками загальних груп i юнаками рiзних крашотитв, так i мiж юнаками мезо- та брахщефалами.

2. Лише величина мезюдистального розмiру нижнього правого шла у юнаюв брахiцефалiв достовiрно бшьша порiвняно iз юнаками мезоцефалами.

Перспективи подальших до^джень. Отриман результаты надають можливiсть визначити, що комn'ютерно-томографiчнi мезiодистальнi розмiри практично в^х зубiв у юнатв (за виключенням нижнього правого Ка) володтть незначними iндивiдуально-типологiчними вiдмiнностями у представнитв рiзних крашотитв (мезоцефалiв та брахщефалiв). Перспективним е дотдження вiдмiнностей дожджуваних розмiрiв у дiвчат рiзних крашотитв та мiж дожджуваними обох статей.

1. Бунак В. В. Антропометрия. Практический курс / В.В. Бунак // - М.: Учпедгиз, - 1941. - 368 с.

2. Бушан М. Г. Справочник по ортодонтии / М.Г. Бушан, З.С. Василенко, Л.П. Григорьева [и др.] // - Кишенев: Картя Молдовеняскэ, - 1990. - 488 с.

3. Дмiтрieв М. О. Гендерш вщмшносп мезюдистальних po3MÍpÍB 3y6ÍB у мiських тдл^юв з ортогнатичним прикусом / М.О. Дмiтрieв // Biomedical and biosocial anthropology. - 2004. - № 3. - С. 27-30.

4. Зубов А.А. Методологическое пособие по антропологическому анализу одонтологических материалов / А.А. Зубов // - М.: Наука, - 2006. - 72 с.

5. Иванов П. В. Актуальность исследования одонтометрических показателей и проблемы редукции жевательного аппарата в зависимости от сомато- и кефалотипа среди населения Пензенской области / П.В. Иванов, О.В. Калмин, И.В. Маланьин [и др.] // Успехи современного естествознания. - 2008. - № 12. - С. 13-17.

6. Левин Б.В Компьютерный, морфометрический анализ формы зубных дуг лиц с нормальной природной окклюзией, проживающих на территории Украины / Б.В. Левин // Современная стоматология. - 2008. - № 1. - С. 125-129.

7. Левицкий В.В. Разработка системы трехмерной визуализации лица и зубных рядов и ее применение в стоматологической клинике: автореф... .канд. мед. наук / В.В. Левицкий. - Москва, -2008. - 20 с.

8. Проффит У.Р. Современная ортодонтия / У.Р. Проффит / пер. с англ.; под ред. Л.С. Персина. - М.: МЕДпресс-информ, - 2006. - 560 с.

9. Резугин А.М. Возрастная и индивидуальная изменчивость кранио-кефалометрических параметров у детей и юношей с ортогнатическим прикусом : автореф.....канд. мед. / А.М. Резугин. - Саратов, -2008. - 20 с.

10. Смердина Ю.Г. Этнические особенности одонтологических признаков / Ю.Г. Смердина // Успехи современного естествознания. - 2007. - № 8. - С. 63-64.

11. Сердобинцев Е.В. Применение данных конусно-лучевой компьютерной томографии при расчете биометрических параметров / Е.В. Сердобинцев, А.В. Силин, Т.Ю. Окунева // X-Ray Art. - 2014. - № 4 (01). - С. 32-33.

12. Тернова С.К. Лучевая диагностика в стоматологии / С.К. Тернова, А.Ю. Васильев // - «ГЭОТАР-Медиа». - М., -2010. - 248 с.

13. Andersona G. Development of Cephalometric Norms Using a Unified Facial and Dental Approach / G. Andersona, W. Henry, B. Michael [et al.] // The Angle Orthodontist - 2006. - Vol. 76, № 4. - P. 612-618.

14. Baumgaertel S. Reliability andaccuracy of cone-beam computed tomography dental measurements / S. Baumgaertel // Amer. J.Orthod. Dentofac.Orthop. - 2009. - № 136. - P. 19-25.

15. Bakkannavar S.M. Mesiodistal width of canines: a tool for sex determination / S.M. Bakkannavar, F.N. Monteiro, M. Arun [et al.] // Med. Sci. Law. - 2012. - Vol. 52, № 1. - Р. 22-26.

16. Drevensek M. Cephalometric standards for Slovenians in the mixed dentition period / M. Drevensek, F. Farcnik, G. Vidmar // Eur. J. Orthod. - 2006. - Vol. 28, № 1. - P. 51-57.

17. Digital three-dimensional image fusion processes for planning and evaluating orthodontics and orthognathic surgery. A systematic review / J. M. Plooij, T.J. Maal, P. Haers [et al.] // J. Oral. Maxillofac. Surg. - 2011. - Vol. 40. - № 4. - P. 341-352.

18. Martínez-Abadías N. Heritability of human cranial dimensions: comparing the evolvability of different cranial regions / N. Martínez-Abadías, М. Esparza, Т. Sjevold [et al.] // J. Anat. - 2009. - Vol. 214, № 1. - Р. 19-35.

19. Sardi M. L. Developmental connections between cranial components and the emergence of the first permanent molar in humans / M.L. Sardi, F.R. Rozzi // J. Anat. - 2007. - Vol. 210, № 4. - Р. 406-417.

КОМПЬЮТЕРНО-ТОМОГРАФИЧЕСКИЕ МЕЗИОДИСТАЛЬНЫЕ РАЗМЕРЫ ЗУБОВ У ЮНОШЕЙ С ФИЗИОЛОГИЧЕСКИМ ПРИКУСОМ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ФОРМЫ ГОЛОВЫ Марченко А. В.

У юношей общих групп, мезоцефалов и брахицефалов с физиологическим прикусом определены особенности компьютерно-томографических мезиодистальных размеров зубов. Практически у всех зубов выявлено отсутствие достоверных различий или тенденций к различиям показателя между юношами всех групп сравнения. Исключение составляет величина мезиодистального размера нижнего правого клыка, которая у юношей брахицефалов достоверно больше по сравнению с юношами мезоцефалами.

Ключевые слова: мезиодистальные размеры зубов, юноши, мезоцефалы, брахицефалы, конусно-лучевая компьютерная томография.

Стаття надшшла 4.09.2015 р.

COMPUTED TOMOGRAPHY MESIADISTAL

SIZE OF TEETH IN BOYS WITH PHYSIOLOGICAL BITE DEPENDING ON THE FORM OF HEAD Marchenko A. V.

In youth general groups, mesocephalic and brachycephalic with physiological bite defines the peculiarities of computed tomographic mesiadistal size of teeth. In almost all teeth found no significant differences or trends to differences the indicator between youths all groups of comparison. The only exception is the value mesiadistal size of lower right canine that in boys brachycephalic significantly higher compared to boys mesocephalic.

Key words: mesiadistal size of teeth, youths, mesocephalic, brachycephalic, cone-beam computed tomography.

Рецензент Гунас I.В.

УДК 576.851. 252:615.849.19:616.31

ЕФЕКТИВН1СТЬ АНТИБАКТЕР1АЛЬНИХ ПРЕПАРАТ1В В ПО€ДНАНН1 13 НИ3ЬКО1НТЕНСИВНИМ ЛАЗЕРНИМ ВИПРОМ1НЮВАННЯМ НА КЛ1Н1ЧН1 ШТАМИ STAPHYLOCOCCUS AUREUS, ВИД1ЛЕНИХ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ РОТОВО1

ПОРОЖНИНИ

Метою дослiдження було вивчити ефектившсть поеднаного застосування антибактерiальних препара™ та низькоштенсивного лазерного випромiнювання на Staphylococcus aureus при пародонтит1. Обстежено вкову групу 30-55 рокiв у 40 оЫ6 i3 пародонтитом. Видiленi 12 штамiв S. aureus та референтний штам S. aureus АТСС 25923 (F-49) використовували для дослщження впливу лазерного випромшювання, при поеднаному використанш i3 антибактерiальними препаратами впродовж 5хв. та без використання лазерного випромшювання. При поеднаному застосуванш дослiджуваних препара™ та Н1ЛВ спостерiгалась вiдсутнiсть росту клшчних iзолятiв S.aureus. При використанш лише антибактерiальних препара™, ix ефектившсть значно нижча, оскiльки спостерiгалося незначне пригшчення росту.

Ключовi слова: низькоштенсивне лазерне випромшювання, антибактерiальнi препарати, пародонтит, S.

Aureus.

Робота е фрагментом НДР «Захворювання пародонта. 1х зв'язок з патологieю внутрштх оргатв та станом довкыля» № державноi реестраци 0110U002155, шифр теми: Ш.30.0002.10.

В останш десятир1ччя нам1тилась тенденщя до змши видового складу мшрофлори ротовоi порожнини в бш збшьшення кшькосп умовно-патогенних м1кроорган1зм1в. Серед них провщне мюце займають стафшококи, що мають широку розповсюдженють, множинну лшарську стшюсть до традицшних i швидке пристосування до нових антимшробних засоб1в [2, 7].

Таю мшрооргашзми, як стафiлококи, зустрiчаються в порожниш рота, як правило, в невеликих юлькостях. Однак тривале системне введення анти6актерiальниx препаратiв або iмуносупресивна тератя може призвести до з6iльшення юлькосп цих мiкроорганiзмiв [3, 4].

Активне застосування фiзичниx, немедикаментозних методiв лшування в останнi десятирiччя пояснюеться зростаючою медикаментозною алерпзащею населення, а також можливютю за ix допомогою (зокрема, фототерапп) стимулювати власнi резервнi захисш меxанiзми органiзму [5]. Використання св^лових протимiкро6ниx чинникiв - альтернативний шдхщ до знищення 6актерiй, який набувае актуальност у зв'язку зi зростаючою резистентшстю багатьох мiкроорганiзмiв до протимшробних препаратiв [6].

В даний час в бшьшост краш св^у спостерiгаеться iнтенсивне впровадження лазерного випромшювання в бюлопчних дослiдженняx i в практичнш медицинi. Клiнiчнi спостереження показали ефектившсть лазера ультрафюлетового, видимого та шфрачервоного спектрiв для мiсцевого застосування на патолопчний осередок i для дп на весь органiзм.

Метою роботи було вивчити ефектившсть поеднаного застосування антибактерiальниx препаралв та низькоштенсивного лазерного випромшювання (Н1ЛВ) на клшчш штами S.aureus, видiлениx при захворюваннях ротовоi порожнини.

Матер1ал та методи дослщження. Для дослiдження поставленоi мети було обстежено ротову порожнину 40 ошб iз пародонтитом, що звернулися у лiкувальний заклад до лшування вiком 30-55 рокiв. В ошб, залучених до дослiдження, проводили одноразовий забiр матерiалу.

Матерiалом для мшробюлопчного дослiдження слугував вмiст пародонтальних кишень. Для запобпання контамшацп матерiалу мшрофлорою навколишнього середовища, забiр проводився стерильним екскаватором з дотриманням правил асептики. Бюлопчний субстрат засiвався протягом однiеi години з моменту узяття матерiалу на поживнi середовища: кров'яний агар, жовтково-сольовий агар Чистовича - для виявлення стафшокоюв з лецитиназною актившстю, якi iнкубували при 37°С протягом 24 год. При пародонтип було видшено 12 штамiв S.aureus. Родову приналежшсть бактерiй аеробноi ланки визначали на основi морфологiчноi та тинкторiальноi характеристик, культуральних властивостей та встановлення вiдповiдниx бiоxiмiчниx ознак. Дослiджували наявшсть факторiв патогенностi в iзолятаx S. aureus (актившсть плазмокоагулази та лецитинази).

Чист культури, видшеш вщ хворих, було використано для проведення подальших дослiджень впливу лазерного випромшювання. Для контролю дослщжувався референтний штам Staphylococcus aureus АТСС 25923 (F-49).

Джерелом випромiнювання був лазерний дюдний модуль BAKU BK - 1502DD ("AixiZ", США) синього спектру з довжиною хвилi 445 нм, вихщна потужнiсть якого задавалася постшним струмом накачки.

Опромiнення завис культури S.aureus iз стандартом мутност 1,0 McFarland здiйснювали у стерильних планшетах об'емом 0,1 мл, яку розводили до 103 КУО/мл. 1з кшцевого розведення забиралась завись культури об'емом 0,1 мл та вносилась до лунок у стерильт планшети. Для встановлення чутливост антибактерiальних препарапв використовували метод дворазових серiйних розведень в бульйонах Мюллера-Хштона [7]. Отримане розведення АБП 1:160 додавали до кшцево! завис культури S.aureus об'емом 1,0 мл, шсля чого вносили по 0,1 мл отримано! суспензн до планшету. Опромшення здiйснювали протягом 5 хв. експозицн лазерним променем синього спектру з довжиною хвилi 445 нм. Пiсля опромiнення, весь об'ем завис культури (0,1 мл) пересювали мшропшеткою на тверде поживне середовище, розсiвали шпателем i витримували у термостатi при температурi 37°С. Через 24 години пiдраховували кшьюсть колонiй та порiвнювали отриманi результати iз контрольною групою (неопромiнена культура).

Статистичне обрахування проводилось з використанням пакету прикладних програм для статистичного аналiзу даних медико-бiологiчних дослiджень "Instat" (GraphPad Software Inc.,1993). Пiд час статистично! обробки були отриманi результати у виглядi середнього значення дослщжуваного параметра (М), стандартно! похибки (вщхилення) дослiджуваного параметра (m) та показника достовiрностi (р).

Результати дослiдження та Тх обговорення. При застосуваннi Р-лактамних антибактерiальних препаратiв, що пригнiчують кл^инну стiнку, зафiксовано, що показники росту дослщжуваних штамiв знаходились на одному рiвнi (табл. 1).

Таблиця 1

1нтенсивн1сть росту S. aureus при поеднаному застосуванм антибактер1альних препарат1в та Н 1.1В

Походження S. Aureus (КУО/млхЮ3) Пародоитнт Рефереитинй штам

Кшьюсть культур n=12 n=1

Антнбактер1альи1 препарати Пеиiцнлiи 16,0±2,6** 16,8±1,7*

Амoкcнцнлiи/клавулаиат 16,6±3,1 ** 17,4±3,3*

Цефалекcни 15,4±4,1* 16,6±2,5*

Цефотакснм 15,1±2,5** 17,6±2,1*

Лшкомщни 19,9±2,3** 20,1±3,1*

Цнпрофлоксацни 12,1±2,5** 9,5±1,4*

Рнфамшцни 10,0±3,5* 10,7±2,3*

'S л 5 я йй н я с н я < Пеищилш 0 0

Амокснцнлш/клавулаиат 0 0

Цефалексни 0 0

Цефотакснм 0 0

Лшкомщни 0 0

Цнпрофлоксацни 0 0

Рнфамшцни 0 0

Примiтка: * достовiрнiсть рiзницi i3 неопромiненими культурами (р<0,001), ** достстаршсть рiзницi i3 неопромiненими культурами (р>0,05)

При застосуванн1 бензилпенщилшу вщносно S. aureus, видшених вщ oci6 з пародонтитом, кшьюсть мiкрoбних клiтин, що проросли становила (16,0±2,6) КУО/мл (p>0,05). При викoриcтаннi амoкcицилiн/клавуланату зафiкcoванo незначне зниження кiлькicнoгo рiвня виciвання S. aureus. Так при пародонтип цей показник склав (16,6±3,1) КУО/мл (p>0,05). Для референтного штаму кiлькicть колонш для обох антибактерiальних препаратiв склало - (16,8±1,7) КУО/мл та (17,4±3,3) КУО/мл (p<0,001) вiдпoвiднo. При використант цефалocпoринiв 1-го пoкoлiння, як препарапв вибору при лiкуваннi кокових шфекцш, також встановлено меншу !х активнють вiднocнo iзoлятiв вiд хворих oci6 в пoрiвняннi з iзoлятами контролю. 1х рiвнi становили (15,4±4,1) КУО/мл (p>0,001) при парoдoнтитi та (16,6±2,5) КУО/мл (p<0,001) у референтного штаму. Ефективисть цефалocпoринiв 3-го пoкoлiння, як очшувалося, була дещо нижчою або на тому ж рiвнi, як i при викoриcтаннi цефалocпoринiв 1-го поколшня. Для референтних штамiв, зафшсовано менш виражене пригнiчення росту - (17,6±2,1) КУО/мл (p<0,001). При викoриcтаннi цефотаксиму вiднocнo iзoлятiв, видiлених при пародонтип, показник росту склав (15,1±2,5) КУО/мл.

При застосуванш лшкомщину вщносно S. aureus,видшених вщ осiб iз пародонтитом (19,9±2,3) КУО/мл (p>0,05) та (20,1±3,1) КУО/мл для референтного штаму вщповщно.

При застосуванш ципрофлоксацину спостерiгався значно вищий ефект, нiж при використаннi ß-лактамних препаратiв. Оскiльки кiлькiсть пророслих колонш знижувалась до 70% у вшх дослiджуваниx групах. При застосуваннi вщносно клiнiчниx штамiв S. aureus, видшених вщ осiб iз пародонтитом цей показник склав (12,1±2,5) КУО/мл та для референтного штаму -(9,5±1,4) КУО/мл (p<0,001).

Найбiльш виражений антибактерiальний ефект встановлено як для штамiв, видiлениx вiд хворих, так i для референтного штаму при дослщженш дп рифампiцину. Так, кiлькiсть пророслих колонш S. aureus було вдвiчi меншим за вщповщний показник в порiвняннi з дiею ß-лактамiв та лшкозамщу для штамiв вiд хворих дослiджуваноi групи i склало (10,0±3,5) КУО/мл (p<0,001), а для iзолятiв референтного штаму, активнiсть рифампiцину була (10,7±2,3) КУО/мл при дп бензилпенщилшу та цефалоспоринiв.

При поеднаному застосуванш лазерного випромшювання та антибактерiальниx препарапв протягом 5 хв. спостерiгалась повна вщсутшсть ростових властивостей S. aureus.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Встановлено, що протягом 5 хв. зафшсована значна ефективнiсть протимiкробноi активносн поеднаноi дп низькоiнтенсивного лазерного випромшювання синього спектру 445 нм iз антибактерiальними препаратами на штами S. aureus, видшених iз пародонтальних кишень та референтного штаму. При поеднаному застосуванш дослщжуваних препарапв та Н1ЛВ спостерiгалась вiдсутнiсть росту клiнiчниx iзолятiв S.aureus. При використаннi лише антибактерiальниx препаратiв, ix ефективнiсть значно нижча. Таким чином, Н1ЛВ може спричиняти пригнiчуючий ефект при поеднаному використанш iз антибiотиками при тривалостi експозицп 5 хв.

1. Наказ МОЗ Укра'ши за №167 вщ 05.04.2007 р. «Про затвердження методичных вказ1вок «Визначення чутливост м1кроорган1зм1в до анти6актер1альних препарапв». - Режим доступу до документу: http://www.moz.gov.ua.

2. Yoshida A. Microbiological Diagnosis for Periodontal Diseases / A. Yoshida, T. Ansai // Periodontal Diseases - A Clinician's Guide. - 2012. - 382 р.

3. Ohara-Nemoto Y. Occurrence of staphylococci in the oral cavities of healthy adults and nasal-oral trafficking of the bacteria / Y. Ohara-Nemoto, H. Haraga, S. Kimura [et al.] // J. Med. Microbiol. - 2008. - Vol. 57, № 1. - Р. 95-99.

4. Metwalli K. H. Streptococcus mutans, Candida albicans, and the Human Mouth: A Sticky Situation / K. H. Metwalli, S. A. Khan, B. P. Krom [et al.] // Plos Pathogens. - 2013. - Vol. 10, № 9. - Р. 36-39.

5. Tanzi E. L. Lasers in dermatology: Four decades of progress / E. L. Tanzi, J. R. Lupton, T. S. Alster // J. Amer. Acad. Dermatol. - 2003. - Vol. 1, № 29. - Р. 582-590.

6. Sezer U. Effects of Low-Level Laser Therapy as an Adjunct to Standard Therapy in Acute Pericoronitis, and its Impact on Oral Health-Related Quality of Life / U. Sezer, A. Eltas, K. Ustun [et al.] // Photomedicine and Laser Surgery. - 2012. - Vol. 30, № 10. - P. 592-597.

7. Xiuchun Ge. Oral Microbiome of Deep and Shallow Dental Pockets In Chronic Periodontitis / Ge. Xiuchun, R. Rodriguez, M. Trinh [et al.] // Plos one. - 2013. - Vol. 8, № 6. - Р. 54-59.

ЭФФЕКТИВНОСТЬ АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫХ ПРЕПАРАТОВ В СОЧЕТАНИИ С НИЗКОИНТЕНСИВНЫМ ЛАЗЕРНЫМ ИЗЛУЧЕНИЕМ НА КЛИНИЧЕСКИЕ ШТАММЫ STAPHYLOCOCCUS AUREUS ВЫДЕЛЕННЫХ ПРИ ЗАБОЛЕВАНИЯХ РОТОВОЙ ПОЛОСТИ Панас М. А., Панас М. И., Вильхова И.В., Кирик К. А. Целью нашего исследования было изучение эффективность сочетанного применения антибактериальных препаратов и низкоинтенсивного лазерного излучения на Staphylococcus aureus при пародонтите. Обследовано возрастную группу 30-55 лет у 40 человек с пародонтитом. Выделенные 12 штаммов S. aureus и референтный штамм S. aureus АТСС 25923 (F-49) использовали для исследования воздействия лазерного излучения, при совместном использовании с антибактериальными препаратами в течение 5 мин. и без использования лазерного излучения. При одновременном применении исследуемых препаратов и НИЛИ наблюдалась отсутствие роста клинических изолятов S.aureus.

EFFICIENCY OF THE ANTIMICROBIAL AGENTS WITH COMBINATION OF LOW LEVEL LASER RADIATION ON CLINICAL STRAINS OF STAPHYLOCOCCUS AUREUS ISOLATED IN DISEASES OF THE ORAL CAVITY

Panas M.A., Kyryk C.A., Vilhova I.V., Panas M.I.

The aim of our research was examine the effectiveness of the combined use of antibacterial drugs and low-level laser radiation on Staphylococcus aureus in periodontitis. We examined 40 people with periodontitis at age group of 30-55 years. Allocated 12 strains of S. aureus and the reference strain S. aureus ATCC 25923 (F-49) was used to examine the effect of laser radiation, when used in conjunction with antibacterial agents for 5 min. and without of laser radiation. At simultaneous application study drugs and no growth was observed low-level laser radiation of clinical isolates of

При использовании только антибактериальных препаратов, их S.aureus. By using only antibacterial agents, their

эффективность значительно ниже, поскольку наблюдалось efficiency is much lower, since there was a slight

незначительное замедление роста. slowing of growth.

Ключевые слова: низкоинтенсивное лазерное излучение, Key words: low-level laser radiation,

антибактериальные препараты, пародонтит, S. Aureus. parodontitis, antibacterial drugs, S. Aureus.

Стаття надшшла 21.09. 2015 р. Рецензент Петрушанко Т.О.

УДК 616.89-008-036.818

ОСОБЕННОСТИ БИОЛОГИЧЕСКИХ, ПСИХОСОЦИАЛЬНЫХ И ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ ФАКТОРОВ В ПСИХОГЕНЕЗЕ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ РЕАКЦИЙ И СОСТОЯНИЙ СРЕДИ ЛИЦ ОРГАНИЗОВАННОЙ ПРОМЫШЛЕННОЙ ПОПУЛЯЦИИ

Описаны и проанализированы результаты комплексной оценки дезадаптации работников промышленности. Обобщены биопсихосоциальные акценты в зависимости от стажа работы, вида труда, возраста, тендерных особенностей. Представлены акценты риска возникновения, а также развития дезадаптации при наличии соматических болезней. На основании обработки данных предложен модус психопрофилактики и психотерапевтического сопровождения с целью минимизации факторов, нарушающих адаптацию среди организованной промышленной популяции.

Ключевые слова: промышленная популяция, психогенез, психическая дезадаптация, факторы риска, психотерапия, психопрофилактика.

Общепринятой дефиницией является то, что психика относится к наиболее ранним и, следственно, совершенным аппаратам адаптации индивида к меняющимся условиям среды. Как следствие, при воздействии на человека сверхпороговых раздражителей различного генеза, в особенности в условиях длительного воздействия экстремальных факторов и напряжения психических адаптационных механизмов, одним из первых наступает нарушение психической адаптации, которое может доходить до уровня реакций либо устойчивых состояний. Процесс дезадаптации, по сути, есть деструктивным и приводит не к разрешению проблемы, а, напротив, к усугублению её и усилению вызываемых ею неприятных человеку переживаний [1, 2, 3, 4].

Дезадаптация может носить непатологический (реакции) и патологический (состояния) характер. Реакции, в большинстве случаев, имеют проявления, которые не требуют обязательного врачебного вмешательства и обычно проходят самостоятельно, им свойственна высокая зависимость от внешних влияний и чувствительность к психосоциальным воздействиям. Патологические состояния представлены в стабильности, определяющей потребность профилактического врачебного вмешательства [5, 7, 8].

Знание особенностей психогенеза психической дезадаптации и факторов, её вызывающих, способно помочь в выборе психопрофилактических и психотерапевтических мер, направленных на поддержание адаптивных процессов и нормализацию психологической включенности индивида в социальную, социально-психологическую, профессиональную систему связей.

Целью работы было установление роли биологических, психосоциальных и производственных факторов в психогенезе патологических реакций и состояний среди лиц организованной промышленной популяции.

Материал и методы исследования. Исследования проводились на базе Запорожской областной клинической психиатрической больницы в период с 2008 - 2010 гг. Группу обследованных, на условиях информированного согласия, составили 982 работника промышленности, проходивших психопрофилактические осмотры в соответствии с Постановлением Кабинета Министров Украины №1465 от 27.12.2000 года. Из них 656 (66,8%) мужчин и 326 (34,2%) женщин. Возраст обследованных от 20 до 60 лет. Были установлены 3 группы лиц с различным уровнем психического здоровья. В группу сравнения (ГС) были включены практически здоровые лица - психическая адаптация (162 человек). Исследуемые группы: первую основную группу (ОГ-1) составили 199 человек, имеющие потенциальный риск возникновения психопатологических нарушений; во вторую группу (ОГ-2) вошли 283 человека, обнаруживающие патологические проявления и дезадаптивные состояния.

Больные сравниваемых групп имели сходные возрастные, социально-бытовые, производственные характеристики, что делает возможным их сопоставление при клинико-эпидемиологическом анализе изучаемой нами психической дезадаптации. Для достижения

поставленной цели использованы клинико-эпидемиологическии, клинико-психопатологическии и статистический методы, в частности, критерий Фишера (0эмп). При оценке факторов психогенеза психической дезадаптации у работников производств учитывался относительный риск возникновения нарушений психической адаптации.

Результаты исследования и их обсуждение. В ходе исследования определены группы факторов, участвующих в психогенезе дезадаптационных состояний.

Производственные факторы: общий трудовой стаж, стаж по специальности, вид труда, характер труда, степень тяжести труда, сменность работы, вредные производственные факторы, санитарно-гигиенические условия труда. Биологические факторы: пол, возраст, наличие соматических заболеваний, в том числе заболевания бронхо-легочной, сердечнососудистой системы, опорно-двигательного аппарата, желудочно-кишечного тракта и др. Социальные факторы: образование, семейное положении, жилищные условия, финансовое положение, факторы риска (курение, алкоголь, избыточный вес) и др.

Таблица 1

Общий трудовой стаж ОГ-1 (п = 199), % рОГ-1 ОГ-2 (п = 283), % рОГ-2 ГС (п = 162), %

До 5 лет 9,05 р > 0,01 11,55 р > 0,01 12,88

5 - 10 лет 23,12 р < 0,01 17,33 р > 0,01 13,5

11 - 20 лет 36,68 р > 0,01 25,27 р > 0,01 36,2

21 - 30 лет 18,59 р > 0,01 21,66 р > 0,01 20,86

31 - 40 лет 10,55 р > 0,01 17,33 р > 0,01 9,82

41 - 50 лет 2,01 р > 0,01 6,86 р > 0,01 6,75

Таблица 2

Структура ОГ-1, ОГ-2 и ГС в зависимости от стажа работы в промышленности

Стаж работы в пром-ти ОГ-1 (п = 199), % рОГ-1 ОГ-2 (п = 283), % рОГ-2 ГС (п = 162), %

До 10 лет 44,39 р > 0,01 44,53 р > 0,01 40,38

11 - 20 лет 34,76 р > 0,01 25,55 р < 0,01 35,9

21 - 30 лет 13,9 р > 0,01 14,6 р > 0,01 9,62

31 - 40 лет 6,95 р > 0,01 11,31 р > 0,01 8,97

41 - 50 лет 0 - 4,01 р > 0,01 5,13

Таблица 3

Структура ОГ-1, О Г-2 и ГС в зависимости от вида труда

Вид труда ОГ-1 (п = 199), % рОГ-1 ОГ-2 (п = 283), % рОГ-2 ГС (п = 162), %

Физический 24,88 р > 0,01 32,52 р > 0,01 23,46

Умственный 8,29 р > 0,01 4,2 р > 0,01 13,58

Смешанный 66,83 р > 0,01 63,29 р > 0,01 62,96

Квалифицированный 96,94 р > 0,01 96,34 р > 0,01 93,88

Неквалифицированный 3,06 р > 0,01 3,66 р > 0,01 6,12

Лёгкий 2,51 р < 0,01 1,81 р < 0,01 9,88

Средней степени 70,85 р < 0,01 80,14 р < 0,01 58,03

Тяжёлый 26,63 р > 0,01 18,05 р < 0,01 32,09

Таблица 4

Структура ОГ-1, ОГ-2

и ГС в зависимости от графика работы

График ОГ-1 (п = 199), % рОГ-1 ОГ-2 (п = 283), % рОГ-2 ГС (п = 162), %

1-я смена 36,45 р > 0,01 30,69 р > 0,01 29,48

2-я смена 16,26 р > 0,01 20,34 р > 0,01 12,72

3-я смена 32,02 р > 0,01 30,34 р > 0,01 31,79

Суточное дежурство 0,99 р < 0,01 2,07 р < 0,01 10,4

12-часовое дежурство 7,88 р > 0,01 11,38 р > 0,01 8,67

Ненормированный рабочий день 6,4 р > 0,01 5,17 р > 0,01 6,94

Результаты оценки количества лиц в основных группах и группе сравнения в зависимости от графика сменности работы представлены в табл. 4. Отмечено, что достоверно меньшее (ОГ-1 -Фэмп = 4,417; ОГ-2 - Фэмп = 3,81) число лиц, работающих посуточно. Анализ частоты встречаемости вредных производственных факторов у работников ОГ и ГС отражен в табл. 5.

При анализе производственных факторов получены следующие результаты: соотношение работников с разным трудовым стажем в ГС, ОГ-1 и ОГ-2 представлено в табл. 1. Статистически достоверная разница в показателях частоты возникновения патологических реакций обнаружена у лиц с общим трудовым стажем 5 - 10 лет (Фэмп = 2,31). Структура исследуемых групп в

зависимости от стажа работы по специальности представлена в табл. 2. Как видно из таблицы, в ОГ-2 лиц со стажем в промышленности 11 - 20 лет было достоверно (Фэмп = 2,401) ниже, чем в ГС. Распределение работников с психической адаптацией и дезадаптацией в зависимости от вида труда выглядит следующим образом (табл. 3). Установлено, что большая часть лиц в основных группах имела труд средней степени тяжести в ОГ-1 (Фэмп = 2,474) и в ОГ-2 (Фэмп = 4,775), а при этом, лёгкий в ОГ-1 (Фэмп = 2,967), лёгкий (Фэмп = 3,734) и тяжёлый (Фэмп = 3,217) в ОГ-2, имели значительно меньшее количество работников.

Таблица 5

Структура ОГ-1, ОГ-2 и ГС в зависимости от частоты встречаемости вредных

производственных факторов

Производственные факторы ОГ-1 (п = 199) % Рог-1 ОГ-2 (п = 283) % РоГ-2 ГС (п = 162) %

Повышенная температура воздуха 42,71 р > 0,01 29,33 р > 0,01 32,1

Сквозняки, пониженная температура воздуха 54,77 р > 0,01 40,64 р > 0,01 43,83

Повышенная влажность 15,58 р > 0,01 8,83 р > 0,01 21,6

Повышенная запыленность 63,32 р < 0,01 48,06 р > 0,01 48,15

Повышенный уровень шума 71,36 р < 0,01 73,14 р < 0,01 54,32

Повышенная вибрация 48,24 р < 0,01 34,63 р > 0,01 24,69

Недостаточная освещенность 36,68 р > 0,01 28,98 р > 0,01 25,93

Токсические вещества 26,13 р > 0,01 23,67 р > 0,01 25,93

Другие вредности 25,13 р > 0,01 28,98 р > 0,01 31,48

Достоверная разница в частоте возникновения патологических реакций и состояний обнаружена в отношении следующих факторов: в ОГ-1 - повышенная влажность (Фэмп = 2,901), повышенная запыленность (Фэмп = 3,364) и повышенная вибрация (Фэмп = 4,678); в ОГ-2 воздействие на работников повышенного уровня шума (Фэмп = 3,999) также предрасполагало к стойкому нарушению адаптации. Следует отметить, что, по данным опроса, в обеих основных группах санитарно-гигиенические условия труда как удовлетворительные оценивали 95,48% (ОГ-1), 95,05% (ОГ-2) респондентов, а в группе сравнения -81,17%. Анализ биологических факторов позволил установить следующее: Гендерные особенности исследуемых групп представлены на рис. 1. Возраст большинства работников во всех 3-х группах составил 30 - 39 лет, далее к возрасту 60 лет в этих группах количество работников снижается пропорционально. Причём возрастной пик развития дезадаптационных реакций (ОГ-1) приходится именно на этот возрастной промежуток, в отличие от ОГ-2, где он приходится на возраст 50 - 60 лет (Фэмп = 3,292), что вероятно связано со снижением компенсаторных возможностей организма.

Возрастная структура обследованных лиц выглядела следующим образом (рис. 2).

Путём опроса и в ОГ-1 и ОГ-2, так и в ГС установлено наличие коморбидной соматической патологии, что отражено в табл. 6. Отметим, что 7,54% респондентов ОГ-1, 7,07% лиц ОГ-2 и 13,42% работников ГС находились на диспансерном наблюдении у других врачей. Как видно из представленных данных, достоверных различий в группах нет. Вероятно, наличие коморбидной соматической патологии, не является самостоятельным фактором психогенеза исследуемых расстройств. Результаты анализа социальных факторов представлены в табл. 7. При анализе уровня образования установлено, что число лиц со средним образованием достоверно выше (р < 0,01) в ОГ-2, чем в ГС. В результате анализа жилищных условий не установлено достоверных различий в частоте исследуемых факторов (табл. 8). При анкетировании 95,48% лиц ОГ-1, 95,41% лиц ОГ-2 и 93,83% лиц ГС оценивали свои жилищные условия как удовлетворительные. Стоит отметить, что, в ОГ-1 своё финансовое положение

22 61% ш Мужчины

а Женщины

10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%

Рис. 1. Тендерные особенности группы лиц с психической адаптацией и групп лиц с психической дезадаптацией. Установлено, что принадлежность к женскому полу повышает риск возникновения длительной психической дезадаптации (Фэмп = 3,48), а также способствует нарушению психической адаптации.

50,00% 45,00% 40,00% 35,00% 30,00% 25,00% 20,00% 15,00% 10,00% 5,00% 0,00%

-ОГ-1 ОГ-2

Рис. 2. Возрастная структура групп работников с психической адаптацией и дезадаптацией.

удовлетворительным считали 88,94%, в ОГ-2 - 80,92%, а в ГС - 84,57% работников. Как видно из представленных данных, достоверных различий в группах не отмечено, следовательно, т.н. факторы риска не могут считаться факторами психогенеза нарушений адаптации.

Таблица 6

Коморбидная соматическая патология в ОГ-1, ОГ-2 и ГС_

Соматические расстройства ОГ-1 (п = 199), % РОГ-1 ОГ-2 (п = 283), % РОГ-2 ГС (п = 162), %

Заболевания бронхо-легочной системы 6,53 р > 0,01 7,07 р > 0,01 11,73

Заболевания пищеварительного тракта 9,05 р > 0,01 8,83 р > 0,01 9,88

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Заболевания сердечно-сосудистой системы 7,04 р > 0,01 10,95 р > 0,01 11,73

Заболевания опорно-двигательного аппарата 0,5 р > 0,01 1,41 р > 0,01 3,09

Заболевания периферической нервной системы 1,01 р > 0,01 2,47 р > 0,01 4,32

Аллергические заболевания 8,04 р > 0,01 12,37 р > 0,01 6,17

Другие заболевания 17,59 р > 0,01 19,79 р > 0,01 15,43

Таблица 7

Уровень образования в основных группах и группе сравнения_

Образование ОГ-1 (п = 199), % рОГ-1 ОГ-2 (п = 283), % рОГ-2 ГС (п = 162), %

Неполное среднее 0,99 р > 0,01 1,83 р > 0,01 3,29

Среднее 24,75 р > 0,01 31,5 р < 0,01 22,37

Среднее специальное 37,62 р > 0,01 39,19 р > 0,01 41,45

Неоконченное высшее 12,38 р > 0,01 11,36 р > 0,01 13,16

Высшее 24,26 р > 0,01 16,12 р > 0,01 19,74

Отдельного внимания заслуживают биосоциальные факторы, выявляемые как в ОГ-1, ОГ-2, так и в ГС (табл. 9). С целью более углубленной оценки влияния выявленных факторов на возникновение нарушений адаптации в ОГ и для построения, в дальнейшем, психотерапевтического и психопрофилактического модуса проведен анализ относительных рисков их воздействия.

Таблица 8

Характеристика жилищных условий в ОГ и ГС__

Жилищные условия ОГ-1 (п = 199), % рОГ-1 ОГ-2 (п = 283), % рОГ-2 ГС (п = 162), %

Проживает один 9,05 р > 0,01 9,19 р > 0,01 7,41

Проживает с семьей 90,95 р > 0,01 90,81 р > 0,01 92,59

Собственная квартира 74,37 р > 0,01 68,2 р > 0,01 68,52

Съемная квартира 3,02 р > 0,01 4,59 р > 0,01 9,88

Общежитие 7,04 р > 0,01 7,77 р > 0,01 9,88

Частный дом 15,58 р > 0,01 19,44 р > 0,01 11,73

Таблица 9

Факторы риска в группах лиц с психической адаптацией и дезадаптацией

Фактор ОГ-1 (п = 199), % рОГ-1 ОГ-2 (п = 283), % рОГ-2 ГС (п = 162), %

Курение 50,25 р > 0,01 41,34 р > 0,01 41,98

Алкоголь 17,59 р > 0,01 19,43 р > 0,01 19,14

Избыточный вес 15,58 р > 0,01 21,91 р > 0,01 17,28

Эмоциональное напряжение 8,04 р > 0,01 14,84 р > 0,01 10,49

Другие 10,55 р > 0,01 14,13 р > 0,01 18,52

Значения отношения шансов для всех факторов свидетельствуют о значимой зависимости между их воздействием и повышением вероятности возникновения непатологической и патологической психической дезадаптации, следовательно, все представленные далее факторы являются факторами риска развития исследуемой патологии (табл. 10).

Наибольшей значимостью для развития дезадаптирующих психических реакций обладает фактор «повышенная вибрация» и «повышенный уровень шума», а для возникновения дезадаптирующих состояний эти факторы теряют свою значимость, уступая место факторам риска: «труд средней степени тяжести», «принадлежность к женскому полу» и «возраст работника от 50 до 60 лет». При этом что ни один из выявленных факторов риска не обладает большой силой влияния. Перечисленные факторы повышают риск развития исследуемых расстройств не более, чем 1,73 - 2,9 раза.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.