CC BY
50
УДК 633.111.1: 631.527: 632.9 DOI: 10.15587/2313-8416.2015.37058
ЕФЕКТИ ТРАНСЛОКАЦП 1AL/1RS НА СТ1ЙК1СТЬ ДО БУРО1 ТА СТЕБЛОВО1 1РЖ1 В УМОВАХ П1ВДНЯ УКРА1НИ
© М. А. Литвиненко, М. М. Топал
До^джено ефекти транслокацИ 1AL/1RS на стшюсть до буро! та стеблово! iржi у copmie та лтт пшеницi м'яко! озимо!. Стшюсть до даних хвороб в умовах пiвдня Укра!ни не залежить eid самоi транслокацИ] а обумовлюеться наявнктю iнших генiв стшкост^ де при !х вдалому cпiввiднoшеннi з 1AL/1RS можливе проявлення високоi або пoмipнoi ^m^^i
Ключовi слова: озима пшениця, бура ipжа, стеблова ipжа, транслокащя 1AL/1RS
The effects of translocation 1AL/1RS for resistance to leaf and stem rust in varieties and lines of bread winter wheat were investigated. Resistance to these diseases under of south Ukrainian conditions does not depend on the translocation and determining the presence of other resistance genes Keywords: winter wheat, leaf rust, stem rust, translocation 1AL/1RS
1. Вступ
Пшениця м'яка Triticum aestivum L. (AABBDD; 2n - 42) - одна з основних продовольчих культур в cbítí i е предметом штенсивного генетичного дослщження. Споживання в усьому свт cupiM^ зростае i подальше збшьшення зернового вироб-ництва не можливе без широкого i багатостороннього використання найновших досягнень науки, удос-коналення юнуючих i виведення нових висо-копродуктивних, високояшсних, стшких до неспри-ятливих фактоpiв навколишнього середовища, штен--сивних соpтiв озимо! м'яко! пшенищ. Одним i3 економiчно та еколопчно ефективних направлень для отримання високих врожа!в е селекцiя на стшшсть до хвороб.
2. Постановка проблеми
Стшшсть рослин до хвороб е одним iз засобiв протидИ фiтопатогенам i е найб№ш економiчно випдним i еколопчно безпечних методiв боротьби iз хворобами рослин. Одними iз найбшьш небезпечних хвороб пшеницi е бура та стеблова ipжа. Втрати врожаю в пеpiод ешфгтотИ буро! ipжi може достигати до 30 %, а стеблово! ввд 50-100 %. Селекщя на стiйкiсть в першу чергу залежить ввд наявностi джерел стiйкостi piзного походження, в тому чи^ отриманих вiд близьких i ввддалених спiвpодичiв пшеницi. Тpанслокацiя короткого плеча 1RS ввд жита яка перенесена в сучасш сорти розглядаеться як один з джерел стшкосп до грибкових хвороб пшеницi м'яко! озимо! так i яро!.
3. Мета дослвджень
Провести вдентифжацш транслокацИ шени-чно-житньо! транслокацй' 1AL/1RS на сортах та лшях i установити !! ефекти на стiйкiсть до збуднишв мiсцевих рас буро! та стеблово! ipжi в умовах твдня Укра!ни.
4. Лiтературний огляд
У зв'язку з тривалою селекцiею пшенищ !! генофонд був значною мipою збiднений через широке поширення однотипних сорпв, як1
перекривались родоводами. Особливо це стосуеться гешв стшкосп до хвороб, обмеження рiзноманiття яких е одним з основних лiмiтуючих факторiв селекцii. Невичерпний резерв господарсько-цшних ознак для полiпшення цiеi культури являе собою генофонд численних родинних м'яко!' пшеницi видiв i родiв [1, 2].
Одним Í3 устшних шляхов збагачення геноплазми пшеницi м'яко!' чужинними генетичними компонентами стало використання пшенично-житньоi' транслокацИ (ПЖТ), наявшсть якоi' забезпечуе контроль продуктивностi та адаптивносп [3]. Як ведомо, ПЖТ 1AL/1RS е другою за поширенням iнтрогресiею пiсля 1BL/1RS транслокацИ серед комерцшних сортiв пшеницi. Транслокащя 1AL/1RS, джерелом якоi' у бшьшосп сортiв е американський сорт Amigo, створений в США в 1976 рощ. Коротке плече хромосоми жита 1RS в Amigo перенесено ввд аргентинського сорту жита (Secale cereal L.) Insave [4]. О^м житньоi транслокацИ сорт Amigo несе транслокащю ввд Agropirum elongatum в яшй локалiзованi гени стшкосп до буроi (Lr24) та стебловоi (SR24) iржi [4, 5]. За л1тературними даними присутшсть транслокацИ 1AL/1RS у генотит озимо!' пшеницi не призводить до рiзкого зниження показник1в хлiбопекарськоi якосп на вiдмiну ввд наявностi транслокацИ 1BL/1RS) [6]. Крiм того, в залежносп вiд генотипового середовища, створення сорпв i лiнiй, що несуть транслокащю, у рослин тд-вищуеться посухостiйкiсть, морозостiйкiсть, досягае-ться висока врожайнють та пiдвищений вмiст бшка, стiйкiсть до 6уро! (ген Lr1AL/1RS) стеблово!' iржi (ген Sr1AL/1RS, SrAnigo - стiйкiсть до бiльшостi рас розпо-всюджених на пiвднi Украши та раси Ug99) [7, 8], борошнистш роси (ген Pm17), двох бютишв (ВС) злаково!' попелицi (ген Gb2), клiща Aceria tosicheslla (ген Cm3) [4]. У зв'язку з цим в наших дослвдженнях стало виявлення конкретних генетичних комбiнацИ в яких взаемодiя генiв локал1зована в транслокацИ забезпечуе найбшьш позитивний ефект у тдвищенш стшкосп до мюцевих рас популяцИ 6уро! та стебловоi' iржi.
5. Методика дослвджень
Матер1алом для дослщження слугували сорти як1 несуть транслокацш 1AL/1RS та експери-ментальш лшп отримаш в1д парних та потршних схрещувань генетичного джерела ПЖТ 1AL/1RS сорту Княгиня Ольга та Вихованка од. з мюцевими сортами, як в1др1зняються за генетичними системами якосп зерна, стшшстю до абютичних та бютичних фактор1в. Зазначеш лшп виавались на пол ввддалу селекцп i насшництва пшениц за типом селекцшного розсадника (довжина рядка 1 м та мiжряддя 0,45см) на комплексному шфекцшному фонi з обсiвом накопичувача (сумiш високо-сприйнятлевих до хвороб сорпв). Iнокуляцiю iз сумiшшю рас та бютишв буро! та стеблово! iржi проводили спiвробiтники вiддiлу фггопатологй та ентомологп (Гораш А. Ф., Васильев А. А., Баба-янц Л. Т.). Расовий та бютипний склад i строки шокулюваня буро! та стеблово! iржi представленi в монографи Бабаянц О. В., Бабаянц Л. Т. [7]. Стiйкiсть на дорослих рослинах оцiнювали за 9 бальною шкалою: 1-2 дуже сприйнятливий, 3 високо
сприйнятливий, 4 - сприйнятливий, 5 - помiрно сприйнятливий, 6 - помiрно стiйкий, 7 - стшкий, 8 високо стшкий, 9 iмунний [7, 9]. 1дентифшацш транслокацп 1AL/1RS у створених лшш здiйснювали двома методами:
1) електрофорез запасних бшшв у полia-криламiдному гелi - вщдш генетичних основ селекцп 456 зразшв (Благодарова О. М., Рибалко О. I.), 1нститут захисту рослин НААН зразк1в лшп (Созь нов I. А., Козуб Н. О.);
2) ДНК-аналiз у вщдш геномiки i бютах-нологп СГ1 з використанням мiкросателiтних маркерiв Rems1303-1RS, XScm9-1RS( для жита), Xbarc263-1AS (пшениця) - 357 зразшв (Судар-чук Л. В. Галаев А. В., |Сиволап Ю. М.|).
6. Результати дослвджень
Дослiдження колекцiйних зразк1в рiзного походження, в генотипах яких е ПЖТ 1AL/1RS, показали рiзний рiвень стiйкостi до буро! та стеблово! iржi на комплексному шфекцшному фош мiсцевих рас буро! та стеблово! iржi (табл. 1).
Таблиця 1
Стшшсть сортiв iз ПЖТ 1AL/1RS при комплексному iнфекцiйному фонi мюцевих популяцп рас збудника буро! _та стеблово! iржi_
Сорт, кра!на походження Стшшсть до, бал Сорт, кра!на походження Стшшсть до, бал
Буро! iржi Стеблово! iржi Буро! iржi Стеблово! iржi
Княгиня Ольга UKR 4(8) 6(8) CENTURY:CV-744 USA 8 8
Вихованка UKR 8 8 KS 92 HW 151-6 USA 7 6
Смуглянка UKR 6 4 KS 92WQR C21 USA 6 8
Золотоколоса UKR 8 7 KS 92WQR C22 USA 5 4
Колумбiя UKR 7 7 TAM 107:CV-718 USA 4 4
Унiкум UKR 8 7 TAM 302 USA 2 8
Веснянка UKR 6 5 TX98V9618 USA 8 8
Спaсiвкa UKR 8 5 Select(avint) USA 5 8
Ясногiркa UKR 4 4 Nekona USA 6 4
Експромт UKR 6 6 Niobrara USA 2 8
Avint MDA 6 4 Amigo USA 7 7
Шкала cmiüKocmi: 1, 2 - дуже сприйнятливий; 3 - високо сприйнятливий; 4 - сприйнятливий; 5 - noMipHO сприйнятливий; 6 - noмipнo стшкий; 7 - стшкий; 8 - високо стшкий; 9 - iмунний
ДНК аналiз показав, що ва сорти iз ПЖТ 1AL/1RS несуть ту саму транслокацш, яка локалiзована у сорту Amigo. Комплексну стшшсть до даних хвороб показують сорти Amigo, Вихованка од., Золотоколоса, Колумбiя, Ушкум, Century:CV-744, TX98V9618. Частка сорпв за окремими хворобами (бура i стеблова iржа) показують високу та помiрну стшшсть, частина сорпв е помiрно сприйнятливими або сприйнятливими, а деяк сорти високо сприйнятливг
Ця тенденцiя i спостерiгаеться на експери-ментальних лiнях (713 лшш) створених на базi сорту Княгиня Ольга з мюцевими сортами, як мають помiрно i помiрно сприйнятливу стiйкiсть до буро! та стеблово! iржi. Пiсля iдентифiкацi! транслокацй' на лшях методом електрофорезу запасних бiлкiв та встановлення !хньо! стiйкостi до буро! та стеблово! iржi було подшено на групи:
1) гомозигота за 1AL/1RS;
2) гетерозигота за 1AL/1RS;
3) вiдсутнiсть 1AL/1RS.
В процеа проведення аналiзу на стшшсть до даних хвороб було виявлено, що у вах комбiнацiях схрещування - Куяльник/Княгиня Ольга, Антошв-ка/Княгиня Ольга, Заграва/Княгиня Ольга, Вiкторiя/ Княгиня Ольга, Сирена од./Княгиня Ольга, Замо-жнiсть од./Княгиня Ольга, Сирена од. / Змша// Княгиня Ольга, Господиня/Змша//Княгиня Ольга, Писанка/Княгиня Ольга, Благодарка од./Анто-швка//Кня-гиня Ольга, Шая/Змша//Княгиня Ольга спосте-рiгалась одна й та ж тенденщя за розподшом груп лiнiй за стiйкiстю до буро! та стеблово! iржi. Тому було прийнято рiшення об'еднати ва лiнiй кожно! комбiнaцi! у вщповщш групи (рис. 1, 2).
Як видно iз рис. 1, 2 в уах групах лiнiй е наявшсть як стiйких так i сприйнятливих генотипiв.
У rpyni лшш з вщсутшстю транслокацй 1AL/1RS спостертаеться найбiльший вщсоток стiйких форм 38,5 % до буро! ipжi (лши з транслокащею 26,6 %, гетеpогеннi - 27,7 %) (рис. 1). Вщсоток помipно стiйких та помipно сприйнятливих i сприйнятливих
генотипiв у всiх групах знаходиться на однаковому piвнi в межах одного piBM. А бшьшу час-тину високо сприйнятливих лшш отримано в гру-пi з ПЖТ 1AL/1RS 17,4 % (вщсутшсть трансло -кацп 9,8 %).
Рис. 1. Групування лши F4 озимо! м'яко! пшеницi за стшшстю до буро! ipжi при наявносп та вiдсyтностi
транслокацй 1AL/1RS
Рис. 2. Групування лши F4 озимо! м'яко! пшенищ за стiйкiстю до стеблово! ipжi при наявностi та вщсутносл
транслокацй' 1AL/1RS. Шкала стшкосл: 1, 2 - дуже сприйнятливий; 3 - високо сприйнятливий; 4 - сприйнятливий; 5 - помipно сприйнятливий; 6 - помрно стшкий; 7 - стшкий; 8 - високо стшкий; 9 - iмyнний
Проте ситyацiя за стiйкiстю до стеблово! ipжi протилежна за характеристиками у поpiвняннi з результатами оцшки за стiйкiстю до буро! ipжi на користь лiнiй з транслокащею (рис. 2.). Так найбшьший вщсоток форм стiйких до стеблово! ipжi спостеpiгаеться у групах лiнi! гомогенних (39,4 %) та гетерогенних за 1AL/1RS (43,4 %) у поpiвняннi з лшями без транслокацй' 26,6 %. У груш з наявшстю 1AL/1RS вiдсоток помipно стiйких та помipно сприйнятливих генотипiв нищiй. Поряд с цим частота сприйнятливих форм складае 4,6 %, а високо
i дуже сприйнятливих лши взагалi не виявлено. У групах лiнiй гетерогенних та з вщсутшстю транслокацй шльшсть помipно сприйнятливих i сприйнятливих лiнiй коливалась в межах 20 %, високо сприйнятливих:
- вщсутшсть транслокацй' 10,8 %;
- гетерогент 5,7 %, дуже сприйнятливих до 2 %.
Виявлено, що у вах групах лшш в деяких
випадках у генотипах з високою стшшстю спостер^алось сегpегацiя нестшких рослин як по бypiй так i по стебловiй ipжi (гомозигота за 1AL/
1RS - 6 лшш, гетерозигота за 1AL/1RS - 23 лшш, ввдсутшсть транслокацп - 20 лшш). На цих лш1ях додатково було проведено повторний доб1р стшких форм до певно! хвороби.
Для подальшого вивчення ефекпв транслокацп на стшшсть до хвороб у груш лшш гетеро-генних за транслокащею було вщбрано на баз1 сорпв Княгиня Ольга - 10 лши з кожно! по 25 колосшв i Вихованка од. - 17 лшш з кожно! по 5 колосшв (табл. 3).
1дентифшащю транслокацп у гетерогенних лшш визначали методом ПЛР-аналiзу iз використанням мiкрасетелiтних маркерiв Rems1303-1RS, XScm9-1RS (для жита), Xbarc263-1AS (пшениця).
Як видно iз даних наявнiсть транслокацп суттево не впливае на стшшсть до буро! та стеблово! iржi. В кожнш лши спостерiгаеться рiвномiрне
розщеплення бютишв не залежно вiд наявностi чи вщсутносп транслокацп. У лiнiй створених на базi Княгиня Ольга проявляеться велика гетерогеннiсть за стiйкiстю до буро! та стеблово! iржi з великим розмахом мшливосп вiд сприйнятливих до високостiйких генотипiв. А лши створеш на основi Вихованка одеська проявляють високу або помiрну стшшсть до даних хвороб також незалежно вщ наявностi або вiдсутностi транслокацп. Але вщмшносп лiнiй в характерi стiйкостi пов'язана з особливостями вихщних батьк1вських форм та !х комбшацшно! здатнiстю та стабiльнiстю ознак. Сорт Вихованка од. проявляе високу стабшьшсть до даних хвороб i мае високу комбшацшну здатнiсть при створенш стiйких генотипiв. Сорт Княгиня Ольга е нестабшьним за стiйкiстю до буро! 4(8) бали i стеблово! iржi 6(8) бала, що вщображаеться на и комбiнацiйнiй здатностi при створенш стшких форм.
Таблиця 3
Вивчення гетерогенних за транслокащею 1AL/1RS лшш на шфекцшному фонi на стшшсть до буро! та
стеблово! iржi
Лшя Наявшсть 1AL/1RS Вщсутшсть 1AL/1RS
Бура 1ржа, бал Стеблова iржа, бал Бура 1ржа, бал Стеблова iржа, бал
F5 Куяльник/Княгиня Ольга
Ер.010/12 8/6 4 8/7/5 8/6/4
Ер.016/12 8/6 4 8/6 7/4/3
Ер.037/12 4/6 3 5/6 6/4
Ер. 039/12 8 8 8 8
Ер.066/12 8/7 8/5 8/6 8/7/4
F5 Антонiвка/Княгиня Ольга
Ер.093/12 7/5 5 6/4 6/4
Ер.0108/12 8/7/5 7/4 8/6 8/5/3
Ер.0204/12 8/6/4 8/3 8/5/4 8/3
Ер. 265/12 8/7 8/5 8/7/3 8/5/3
Ер.0290/12 7/5 8/5/4 7/6 8/7/5
F4 Лiра/Вихованка од.
Ер.914/13, Ер.915/13, Ер.917/13,Ер.919/13, Ер.920/13, Ер.922/13, 8 8 8 8
F4 Ер.752/06/Вихованка од.
Ер.968/13 7/6 8/6 6/5 7/5
Ер.974/13 6 6 7/8 8/5
Ер.969/13, Ер.973/13, Ер.975/13 8 8 8 8
F4Вихованка од./Ер.752/06
Ер.992/13 8 8 8/6 8
Ер.999/13, Ер.1000/13 8/5 8 8/5 8
Ер.1003/13, Ер.1004/13, Ер.1006/13 8 8 8 8
Шкала cmiüKocmi: 1, 2 - дуже сприйнятливий; 3 - високо сприйнятливий; 4 - сприйнятливий; 5 - noMipHO сприйнятливий; 6 - noмipнo стткий; 7 - стткий; 8 - високо стшкий; 9 - iмунний
7. Обговорення результат дослщжень
За результатами дослщжень не виявлено чггкого зв'язку наявносп в генотит ПЖТ 1AL/1RS та стшшстю до рас буро! та стеблово! iржi в умовах твдня Укра!ни. Можливо прояв стiйкостi залежить не тiльки вiд наявностi транслокацп, а й шших генiв стшкосп, як1 iснують в генотипах батьшвських форм.
Одним iз прикладiв е донор транслокацп торт Amigo, в генотит якого о^м житньо! транслокацп е пиршна транслокацiя, яка локалiзована в 3DL хромосомi i несе ефективш гени стiйкостi Lr24, Sr24 [4, 5]. Такий же набiр транслокацй' несуть сорти Вихованка од., Княгиня Ольга [10, 11]. Також ввдомо, що в б№шосп сорпв Одесько! селекцй', зокрема, в
сортах Княгиня Ольга, Благодарка од., Заграва од., Куяльник, Писанка, Змша присутнш ген Lr34, який е ефективним при поеднанш з шшими генами стшкосп [11]. Так в досадах, як1 проведет в СГ1 -НЦНС вщдшами фггопатологп i ентомологп та геномши було вивчено взаемодш генiв стiйкостi Lr24, Lr34, Lr21, транслокацiя 1AL/1RS [10]. Високу стшшсть забезпечили так1 комбшаци генiв:
1AL/1RS+Lr24+Lr34, 1AL/1RS+Lr24, Lr34+Lr21+ +Lr24, 1AL/1RS+Lr24, помiрна стiйкiсть про-являеться при: 1AL/1RS+Lr24+Lr21, Lr34 Lr24+Lr21, помiрно сприйнятливi - 1AL/1RS+Lr21, Lr24+Lr21, Lr24 i сприйнятливi - 1AL/1RS+Lr34, Lr34+Lr21, 1AL/1RS, Lr34. При так1й взаемодй' генiв видно що поодинока !х присутнiсть не може забезпечити високу стшшсть, а оптимальне ix спiввiдношення забезпечуе досить високий рiвень стiйкостi до збудника буро! iржi. Таким чином сама транслокащя 1AL/1RS не забезпечуе в генотипах належний рiвень стiйкостi до збудника буро! iржi. Але при комбшуванш iз iншими генами стшкосп в залежностi вiд ix ефективност спостерiгаеться зростання рiвня стiйкостi. Тут транслокащя виступае як щдсилювач стшкосп тiльки в кластерi у залежносп вiд комбiнування ефективних генiв стшкосп проявляються рiзнi ефекти: високо! стшкосп (1AL/1RS+Lr24+Lr34, 1AL/1RS+Lr24,) i помiрно! стшкосп (1AL/1RS+Lr24+Lr21). Проте висока i помiрна стiйкiсть до буро! iржi спосте-рiгаеться i у генотипiв з вщсутшстю транслокацй' i комбiнуваннi гешв Lr34+Lr21+Lr24, Lr34+Lr24+Lr21.
Цi висновки знаходять щдтвердження в наших дослiдженняx. За стшшстю до буро! у вах групах лiнiй проявляеться рiзний рiвень проявлення ознаки. Що ймовiрно обумовлюеться наявнiстю генiв Lr24, Lr34, Lr21 й транслокацiею 1AL/1RS та !х комбiнуванням м1ж собою. Подiбна ситуащя складаеться при дослiдженнi стiйкостi до стеблово! iржi. В кожнiй груш лши е наявнiсть стiйкиx та сприйнятливих лши. Окрiм транслокацй' у цих лшш можлива наявнiсть гена Sr24 ввд Amigo та шших генiв стiйкостi до стеблово! iржi, як1 при !х комбiнуваннi не залежно ввд наявностi або ввдсутносп 1AL/1RS можливо отримати високо та помiрно стiйкi генотипи.
Порiвнюючи прояв двох хвороб мiж групами лши встановлено, що найбiльша частота отримання стiйкиx форм до буро! iржi спостерiгаеться у лiнiй без транслокацй, а групи гомогеннi та гетерогенш за транслокацiею мають практично однаковий рiвень i вищiй вiдсоток не стшких лiнiй до буро! iржi (рис. 1). Дещо iнша ситуащя складаеться у лшш за стшшстю до стеблово! iржi (рис. 2.). Вщсоток отримання високо та помiрно стшких лшш та лшш з комплексною стшшстю проявляеться в груш лши гомогенних за транслокащею. В цш груш вщсутш лши як були б сприйнятливi до стеблово! iржi. При цьому можна стверджувати, що присутнiсть в генотипi транслокацй' 1AL/1RS бiльш ефективна за стшшстю до збудника стеблово! iржi.
Проте не спостертаеться зв'язок транслокацй' зi стiйкiстю до буро! та стеблово! iржi у групi
гетерогенних лши за транслокащею 1AL/1RS. Цi лши часто проявляють однорiднiсть за стшшстю до хвороб i ймовiрно, що стшшсть контролюеться геном або комбшащею генiв, як1 не мають зв'язку з транслокацiею. Крiм цього розподш гетерогенних лiнi! за транслокацiею на бютипи показав, що незалежно ввд присутностi чи вiдсутностi транслокацй' проявляеться майже однакова стiйкiсть (табл. 3). Цю тенденцш чiтко видно на комбшацях з Вихованкою од., де лши гетерогенш показують стаб№ну i високу стiйкiсть до буро! та стеблово! iржi незалежно ввд наявносп чи вiдсутностi транслокацй'. В даному випадку можливi ефекти генiв, яш забезпечують високу стiйкiсть i не залежать вiд транслокацй'. Але при рiзному рiвнi стiйкостi, у гетерогенних лшш за 1AL/1RS можливе рiзне спiввiдношення ефектiв генiв стiйкостi, або забезпечуе однакову стiйкiсть генотипiв як з транслокащею так i без не!.
Звюно стверджувати про ввдсутшсть впливу на стiйкiсть само! транслокацй' неможливо i не об'ективно, тому що дана робота присвячена виявленню ефекпв транслокацй' при комплексному навантаженш мiсцевиx рас збудник1в буро! та стеблово! iржi розповсюджених у конкретних умовах дослвдження. Ймовiрно стiйкiсть, яка пов'язана з транслокацiю може бути виявлена тiльки до конкретного бютипного складу збудника i в певних агроктматичних умовах.
Вплив транслокацй' в деяких випадках на стiйкiсть, може бути опосередкований через шдвищення продуктивносп та адаптивностi до абiотичниx факторiв в конкретних генотипах та умовах вирощування [12, 13]. При поеднанш в одному генотипi властивостей транслокацй та ефективних гешв стшкосп можливо отримати високо адаптований та високостшкий до хвороб генотип. Такими властивостями ввдзначаються сорти озимо! м'яко! пшениц Вихованка од. та Золотоколоса, а також створеннi на базi даного експериментального матерiалу та переданi на державне сортови-пробування в 2013 рощ сорт - Житниця одеська, в 2014 рощ Лта одеська яш несуть ПЖТ 1AL/1RS i мають значну (18-20 %) перевагу над нащональними стандартами за врожайнютю, пiдвищену морозо-зимостiйкостi, посухо жаростшкосп, та несуть комплексну стiйкiсть до буро! та стеблово! iржi. О^м створених сортiв видiлено ряд щнних лiнiй з комплексною стiйкiстю так i окремо по бурiй та стебловш iржi, як1 вирiзняються високими господ-дарського цiнними особливостями. 1х вивчення в подальшому проводиться за типом конкурсного сортовипробування.
8. Висновки
Стшюсть до буро! та стеблово! iржi при комплексному навантаженi популяц^' мюцевих рас в умовах пiвдня Укра!ни на експериментальних лiнiяx та сортах не залежить вiд само! транслокацй, а обумовлюеться наявнютю i взаемодй в генотит iншиx генiв стшкосп. Стшшсть при наявносп ПЖТ 1AL/1RS мае п1дсилюючий ефект i обумовлюеться
пльки при вдалому сшвввдношент з шшими генами. При цьому взаемодш транслокацп 1AL/1RS i3 1ншими генами стшкосл бiльш ефективна за стшшстю до збудника стеблово! iржi.
При поеднанш в одному генотипi господ-дарсько-цiнних властивостей транслокацп та ефективних гешв стiйкостi не локалiзованих в транслокацп можливо отримати генотипи з високою адаптившстю та стiйкiстю до хвороб.
З даного матерiалу було створено та передано на державне сортовипробування в 2013 рощ сорт -Житниця одеська, в 2014 рощ сорт Лта одеська як несуть ПЖТ 1AL/1RS i мають значну перевагу (1820 %) над нащональними стандартами за врожайшстю i несуть комплексну стiйкiсть до буро! та стеблово! iржi. Видшено ряд цiнних лшп с комплексною стшшстю так i окремо по бурш та стебловш iржi, яш вирiзняються високими показ-никами врожайносп, морозо- зимостiйкостi, посухо жаростiйкостi та якосп зерна.
Лiтература
1. Вавилов, Н. И. Теоретические основы селекции растений. Т. 1 [Текст] / Н. И. Вавилов. - М., 1935.-
C. 893-990.
2. Fedak, G. Alien species as a sources of physiological trait for wheat improvement [Text] / G. Fedak // Euphytica. -1985. - Vol. 34, Issue 3. - P. 673-680. doi: 10.1007/bf00035403
3. Власенко, В. А. Селекцшна цшшсть пшенично-житньо! транслокацп 1AL/1RS при створенш сорив озимо! м'яко! пшеницi [Текст] / В. А. Власенко, В. Т. Колючий, Н. О. Козуб, Т. О. Собко // Наук.-техн. бюл. Мирошвського гиту пшеницi. - 2006. - Вип. 5. - С. 84-94.
4. Rabinovich, S. V. Importance of wheat-rye translocations for breeding modern cultivars of Triticum aestivum L. [Text] / S. V. Rabinovich // Euphytica. - 1998. -Vol. 100. - P. 323-340.
5. Jiang, J. Recent advances in alien gene transfer in wheat [Text] / J. Jiang, B. Friebe, B. S. Gill / /Euphytica. - 1994. - Vol. 73, Issue 3. - P. 199-212. doi: 10.1007/bf00036700
6. Graybosch, R. A. Comparative flour quality and protein characteristics of 1BL/1RS and 1AL/1RS wheat-rye translocation lines [Text] / R. A. Graybosch, С. J. Peterson, L. E. Hansen, D. Worrall, D. R. Shelton, А. J. Lukaszewski // Journal of Cereal Science. - 1993. - Vol. 17, Issue 2. -P. 95-106. doi: 10.1006/jcrs.1993.1010
7. Бабаянц, О. В. Основы селекции и методологии оценок устойчивости пшеницы к возбудителям болезней [Текст] / О. В. Бабаянц, Л. Т. Бабаяец. - НААН, Селекционно-генетический институт. - Национальный центр семеноведения и сортоизучения. - О.: СГИ-НЦСС. -Одесса: ВМВ, 2014. - 401 с.
8. Olson, E. L. Genotyping of U.S. Wheat Germplasm for Presence of Stem Rust Resistance Genes Sr24, Sr36 and Sr1RSAmigo [Text] / E. L. Olson, G. Brown-Guedira,
D. S. Marshall et al. // Crop science. - 2010. - Vol. 50, Issue 2. - P. 668-675. doi: 10.2135/cropsci2009.04.0218
9. Babayants, L. T.. Methods of breeding and estimation of wheat and barley resistance to diseases [Text] / L. T. Babayants. - Praha, Czech Republic, 1988. - 321 p.
10. Gorash, A. Leaf rust resistance of bread wheat (Triticum aestivum L.) lines derived from interspecific crosses [Text] / A. Gorash, А. Galaev, O. Babayants, L. Babayants // Zemdirbyste-Agriculture. - 2014. - Vol. 101, Issue 3. -P. 295-302. doi: 10.13080/z-a.2014.101.038
11. Карелов, А. В. Идентификация аллельного состояния гена устойчивости к бурой ржавчине Lr34 у сортов озимой мягкой пшеницы украинской селекции [Текст] / А. В. Карелов, Я. В. Пирко, Н. А. Козуб, И. А. Со-зинов, Н. Н. Пирко, Н. А. Литвиненко, С. Ф. Лыфенко, В. Т. Колючий, Я. Б. Блюм, А. А. Созинов // Цитология и генетика. - 2011. - Т. 45, № 4. - С. 271-276. doi: 10.3103/s0095452711050069
12. Литвиненко, М. А. Ефект транслокацп 1AL/1RS на морозо- зимостшюсть та урожайшсть у лшш F5 пшениц м'яко! озимо! [Текст] / М. А. Литвиненко, М. М. Топал // Збiрник наукових праць СГ1. - 2013. - Вип. 21. - С. 44-52.
13. Kim, W. Agronomic effect of wheat-rye translocation carrying rye chromatin (1R) from different sources [Text] / W. Kim, P. S. Jonson, P. S. Baenziger et al. // Crop Science. - 2004. - Vol. 44, Issue 4. - P. 1254-1258. doi: 10.2135/cropsci2004.1254
References
1. Vavilov, N. I. (1935). Theoretical bases of plant breeding. Vol. 1. Moscow, 893-990.
2. Fedak, G. (1985). Alien species as sources of physiological traits for wheat improvement. Euphytica, 34 (3), 673-680. doi: 10.1007/bf00035403
3. Vlasenko, V. A., Thorn, V. I., Kozub, N. A., Sobko, T. A. (2006). Breeding value wheat-rye translocation 1AL/1RS when creating varieties of bread winter wheat. Science.-technology. bull. Myronivsky in-t of wheat, 5, 84-94.
4. Rabinovich, S. V. (1998). Importance of wheat-rye translocations for breeding modern cultivars of Triticum aestivum L. Euphytica, 100, 323-340.
5. Jiang, J., Friebe, B., Gill, B. S. (1994). Recent advances in alien gene transfer in wheat. Euphytica, 73 (3), 199-212. doi:10.1007/bf00036700
6. Graybosch, R. A., Peterson, C. J., Hansen, L. E., Worrall, D., Shelton, D. R., Lukaszewski, A. (1993). Comparative Flour Quality and Protein Characteristics of 1BL/1RS and 1AL/1RS Wheat-rye Translocation Lines. Journal of Cereal Science, 17 (2), 95-106. doi:10.1006/jcrs.1993.1010
7. Babayants, O. V,. Babayants, L. T. (2014). Basis for breeding and methodology of estimates of wheat resistance to pathogens. NAAS, Plant Breeding & Genetics Institute -National Center of Seed and Cultivar Investigation. Odessa: PBGI - NCSCI, 401.
8. Olson, E. L., Brown-Guedira, G., Marshall, D. S., Jin, Y., Mergoum, M., Lowe, I., Dubcovsky, J. (2010). Genotyping of U.S. Wheat Germplasm for Presence of Stem Rust Resistance Genes, and. Crop Science, 50 (2), 668. doi:10.2135/cropsci2009.04.0218
9. Babayants, L. T. (1988). Methods of breeding and estimation of wheat and barley resistance to diseases. Praha, Czech Republic, 321.
10. Gorash, A., Galaev, A., Babayants, O., Babayants, L. (2014). Leaf rust resistance of bread wheat (Triticum aestivum L.) lines derived from interspecific crosses. Zemdirbyste-Agriculture, 101 (3), 295-302. doi:10.13080/z-a.2014.101.038
11. Karelov, A. C., Perko, J. C., Kozub, N. A., Sozinov, I. A., Pirko, N. N., Litvinenko N. A., Lyfenko, S. F., Kolyuchiy, V. T., Blum, J. B., Sozinov, A. A. (2011). Identification of the allelic state of the resistance gene to leaf rust Lr34 in varieties of soft wheat of Ukrainian selection. Cytology and genetics, 45 (4), 271 -276. doi: 10.3103/s0095452711050069
12. Litvinenko, M. A., Topal, M. M. (2013). Effect of wheat-rye translocation 1AL/1RS at expression frost resistance, winter hardness and yield of lines F5 of bread winter wheat. Zbirnyk naukovikh prats PBGI, 21, 44-52.
13. Kim, W., Johnson, J. W., Baenziger, P. S., Different Sources. Crop Science, 44 (4), 1254. Lukaszewski, A. J., Gaines, C. S. (2004). Agronomic Effect of doi:10.2135/cropsci2004.1254 Wheat-Rye Translocation Carrying Rye Chromatin (1R) From
Дата надходження рукопису 28.01.2015
Литвиненко Микола Антонович, доктор сшьськогосподарських наук, академш НААН, Завщуючий вiддiлом, Вщдш селекцп та насiнництва пшеницi, Селекцшно-генетичний iнститут, Нацiональний центр насшнвзнавства та сортовивчення, Овiдiопольська дорога, 3, м. Одеса, Украша, 65036
Топал Микола Миколайович, науковий спiвpобiтник, вiддiл селекцп i насiнництва пшеницi, Селекцiйно-генетичний шститут, Нацiональний центр насiннезнавства та сортовивчення, Овщопольська дорога, 3, м. Одеса, Украша, 65036
