CC BY
17УДК 631.526.32:633.11 ."324":574
ВИКОРИСТАННЯ ВИХ1ДНОГО МАТЕР1АЛУ ПШЕНИЦ1 ОЗИМО1 ЗАХЩНОеВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОТИПУ ТА ЙОГО РОЛЬ У СТВОРЕНН1 ВИСОКО АДАПТИВНИХ СОРТ1В
М.П. Чебаков, кандидат сльськогосподарських наук,
Г.Д. Лебедева, науковий спвробтник,
В.А. Власенко, кандидат сльськогосподарських наук
Миронiвський Iнститут пшениц ¡м. В.М. Ремесла УААН
Вступ. Пшениця озима е головною продовольчою культурою в УкраМ 1'| поави розмщен в степовм i лiсостеповiй зонах (90%). Площi посiвiв щорiчно становлять 5-7 млн га, а питома вага збору зерна - близько 70% [1].
Великий вклад у збтьшення валових зборiв зерна вносить селек^я. Удосконалення селекци озимо'' пшениц сприяло реалiзацй' високого генетичного потенцiалу культури [2]. Зростання врожайност всiх стьськогосподарських культур, зокрема пшеницi, за останн 50 рокiв на 55-70% завдячуе використанню у виробництвi нових високопродуктивних сортiв [1,3].
Виключно важлива роль у розвитку вггчизняноТ селекци озимо' пшениц належить Миронiвському iнституту пшениц iм. В.М. Ремесла УААН (дал -М1П).
Селекцiонерами iнституту створенi всесв^ньо вiдомi сорти (УкраТнка, Миронiвська 264 i Миронiвська 808), якi сприяли збтьшенню валових зборiв зерна в УкраМ, Росп, Угорщинi, Польщi, Ымеччиш, Чехи i Словаччинi.
Плiдно працюючи з ученими iнших краТн (на основi договорiв та програм дослщжень), використовуючи матерiал св^овоТ колекцп, досягнення генетики i рiзноманiтнiсть методiв створення вихщного матерiалу захiдноевропейського екотипу, селекцюнери М1П значно поширили сортимент, найадаптивыших до умов вирощування в зонах Люостепу i Полiсся УкраТни.
В М1П, зокрема в лабораторй' мiжнародних селекцiйних дослiджень озимоТ пшеницi, за останн 25 рокiв на основi методу внутрiшньовидовоТ пбридизаци з використанням у схрещуванн екологiчно i географiчно вiддалених форм були створенi сорти новоТ генерацп, якi успiшно впроваджувались i впроваджуються у виробництво. Це достатньо адаптивна а значить еколопчно пластичнi сорти, пристосованi не ттьки до оптимуму, але й до мЫмуму та максимуму дй' зовшшшх чинникiв середовища, i тому здатн забезпечувати високу та стiйку продуктивнють у рiзних умовах
5
вирощування.
Для глибшого розумшня селекцшно''' цмносп та шляхiв pеалiзацN генетично' Ыформацп, що передавалась у процесi створення цих copTiB, ми вважаемо за необхщне пpoаналiзувати ixHi родоводи.
Результати дослщжень. Сорт MupoHiecbKa 67, створений методом внутршньовидово' пбридизаци з подальшим iндивiдуальним добором i3 пбридно' популяцп 1лл'1ч'1вка х Hadmersleben 6508-74 (рис.1). Автори сорту: Ремесло В.М., Животков Л.О., Чебаков М.П., Волошина Л.1, та шшк Рiзнoвид лютесценс. Високозимосшкий, середньорослий (висота рослин 95- 110 см), середньостиглий, дуже cтiйкий до вилягання та осипання, штенсивного типу. Колос цилЫдричний, довжина 8,5-9,0 см, щтьний. Колоскова луска середня, овальна, нерва^я слабко виражена, плече середне, злегка скошене. Зубець короткий, злегка з^нутий. Зеpнiвка велика за poзмipoм, яйцепoдiбнoТ форми червона, основа опушена, бopiздка мiлка. Кущ прямий, восковий нал^ iнтенcивний.
Уpаженicть борошнистою росою до 5%, бурою ipжею - 10, фузарюзом колосу - 7% септорюзом - 10% (oцiнка на Ыфекцмному фoнi).
Маса 1000 зерен - 48,0 г, умют сиро'' клейковини до 32,0%, "сила" борошна - 253 о.а., об'ем хлiба - 880 см . Пшениця цiнна.
Занесений до Реестру сор^в рослин Укра'ни в 1987 p., а з 1989 р. був визнаний нацюнальним стандартом по зонах Люостепу та Полюся Укра'ни.
Родовщ сорту представлений понад 100 сортами i лiнiями пшеницi (озимо' та яро'') piзних агpoекoлoгiчних груп i cелекцiйних закладiв, сво'ми витоками сягае сор^в, створених у XIX ст. ( рис.1).
Ноаем материнсько' геноплазми МироывськоТ 61 е lллiчiвка, одержана вщ схрещування cтiйкoгo до вилягання, сильного за якютю сорту Безоста 4 (Краснодарський НД1СГ) та Мироывсько''' 808 -виcoкoякicнoгo, виcoкoзимocтiйкoгo, стшкого до осипання, борошнисто' роси, твердо' сажки. В свою чергу, у створены Безосто' 4 по материнськш лн' брав участь мicцевий укра'нський сорт Таращанського пoвiту, нинi Кшвсько''' oблаcтi, та Укра'нка (дoбip з угорсько' Банатки). Батькiвcька "гтка" родоводу представлена стшким до буро' ipжi сортом Kanred Fulkaster 266 287 (США, дoбip з Кримки, завезено' переселенцями з Роси до Канзасу) та такими джерелами високо' стшкосп до ^еУ хвороби i хвороб узагалi як Klein з3 (дворучка) та Vencedor (яра) з Аргентини, Ardito та Rieti (lталiя), високоврожайними Wilhelmina (Нiдеpланди), Squarehead (Англiя), ранньостиглим, стшким до вилягання з Япони - Akagomughi, сортами яро' пшениц Americano 44 (Уругвай) i Barieta (Аргентина) [4,5].
6
вирощування.
Для глибшого розумшня селекцшно''' цшносп та шляхiв pеалiзацN генетично' шформацп, що передавалась у процесi створення цих copTiB, ми вважаемо за необхщне пpoаналiзувати ixHi родоводи.
Результати дослщжень. Сорт MupoHiecbKa 61, створений методом внутршньовидово'' пбридизаци з подальшим iндивiдуальним добором i3 пбридно''' популяцп Лл'ч'вка х Hadmersleben 6508-74 (рис.1). Автори сорту: Ремесло В.М., Животков Л.О., Чебаков М.П., Волошина Л.1, та шшк Рiзнoвид лютесценс. Високозимосшкий, середньорослий (висота рослин 95- 110 см), середньостиглий, дуже cтiйкий до вилягання та осипання, штенсивного типу. Колос цилЫдричний, довжина 8,5-9,0 см, щтьний. Колоскова луска середня, овальна, нерваця слабко виражена, плече середне, злегка скошене. Зубець короткий, злегка з^нутий. Зеpнiвка велика за poзмipoм, яйцепoдiбнoТ форми червона, основа опушена, бopiздка мiлка. Кущ прямий, восковий нал^ iнтенcивний.
Уpаженicть борошнистою росою до 5%, бурою ipжею - 10, фузарюзом колосу - 7% септорюзом - 10% (oцiнка на Ыфекцмному фoнi).
Маса 1000 зерен - 48,0 г, умют сиро' клейковини до 32,0%, "сила" борошна - 253 о.а., об'ем хлiба - 880 см . Пшениця цiнна.
Занесений до Реестру сор^в рослин Укра'ни в 1987 p., а з 1989 р. був визнаний нацюнальним стандартом по зонах Люостепу та Полюся Укра'ни.
Родовщ сорту представлений понад 100 сортами i лiнiями пшеницi (озимо' та яро'0 piзних агpoекoлoгiчних груп i cелекцiйних закладiв, сво'ми витоками сягае сор^в, створених у XIX ст. ( рис. 1).
Ноаем материнсько' геноплазми Мироывсько''' 61 е lллiчiвка, одержана вiд схрещування cтiйкoгo до вилягання, сильного за якютю сорту Безоста 4 (Краснодарський НД1СГ) та МирошвськоТ 808 - виcoкoякicнoгo, високозимосшкого, cтiйкoгo до осипання, борошнисто' роси, твердо' сажки. В свою чергу, у створенн Безосто'' 4 по материнськш лшп брав участь мicцевий укра'нський сорт Таращанського пoвiту, ниш КшвськоТ oблаcтi, та Укра'нка (дoбip з угорсько' Банатки). Батькiвcька "плка" родоводу представлена cтiйким до буро' ipжi сортом Kanred Fulkaster 266 287 (США, дoбip з Кримки, завезено' переселенцями з Роси до Канзасу) та такими джерелами високо' сшкосп до цеУ хвороби i хвороб узагалi як Klein 33 (дворучка) та Vencedor (яра) з Аргентини, Ardito та Rieti (lталiя), високоврожайними Wilhelmina (Нiдеpланди), Squarehead (Ангтя), ранньостиглим, cтiйким до вилягання з Япони - Akagomughi, сортами яро' пшеницi Americano 44 (Уругвай) i Barleta (Аргентина) [4,5].
6
Squarehead (Ene!.) * Zeeuwse Witte
Rimpaus trh. Bastard j. Strubes Kizb. it Rimpaus frh. Bastard * Smibes Î6
L_________I L__,___J
Spijk \ Squarehead (Engl.) Freine
I x I Heme St Sel ückermaikisclir-Dumme! I
r
___^ Squarehead (Engl.) x Criewener i04| x (Lv-Rus) Ble-De-Russiei
VVilheioina X Rieti Americano 4J(«p.l x Barleta ( up.) Heine M X Halle 141-26 Sel. Lv. EeigflOra
I_! :----J----1 1___I 1 I
[ I Biaue Dame (jip ) \ 6ruoe Dame (np$)
Ibndoii i Akatomugtii
L___„___Z.\
Squarehead (Engl.)
KpHjjia Aphio x Yemador (yi■) j
I
;ssex Gladkaf s Wi Iteming
Banatka
Karned
---1
FuikasKt 2662S7 x Klein 33
Epi Cane x Gros Bleu U^yp )
Mitjiiesa (i>p.)
Saumijir de Mare KppTKa
Peragis x HeineKolb^o | Turkey x Odess
Hiime IVx Peka (up.)
I
Micuesa x Vs^aiHKa
I
Criewen«-104 x(Se. Ce ) Petcus Ires« x Jacob Cats
——1------- I____
Weique x Carsten VJIf) x Eeîocras 1 1
_____I
[
Gaines AJba x Heine \{II
(3ax yyp nrn x CaisiisVi x №ahaidi
1( H.415^" x Werla) x CarstenVI11] x Nadadores 63 (up.) I____.............. I
JIkitccmhc 1* x CKopocnasa 2 x (Selection 101 x Maneila)
(Ho. 10792-62 x H. 1 ] 108-64) x H 11120-6-
EeiocTa 4
ApjeMiBKa (sp) L MapoBiscbKa SOS
I
H.35&-70
-----
H.I2171-70
î I.xii'jiBKa
Ï
I'Miiponiiici.Ka 61
Hadm. 6508f74
Puc. 1 Podoeid copmy nweHuui 03um0ïm'^koï MupoHiecbKa 61
Особливе значення у створены coptíb лабораторieю мiжнародних селекцiйних дослiджень М1П в^грали зразки озимоТ м'якоТ пшеницi Í3 ЗахщноТ бвропи, якi широко почали залучатись у гiбридизацiю. Використання геноплазми, що несе високу продуктивнють у поеднанн зi стiйкiстю до вилягання, осипання, проростання на "пнГ та стшкютю проти хвороб дало можливють одержувати сорти з комплексом господарсько цшних ознак. Так, батькiвським компонентом у родоводi МироывськоТ 61 е ымецька селекцiйна лiнiя Hadmersleben 6508-74 та низка шших, зображених на схем^ що в певнiй мiрi вiдповiдають зазначенiй вище характеристицi. Сорти озимоТ пшеницi з Нiмеччини серп "Heme" внесли свою частку у формування стшкосп до проростання на кореы, високоТ озерненостi колосу, Реко (яра) мав достатньо високу якють, Nadadores 63 (яра з Мексики) - стшкють до вилягання та до буроТ iржi i у свм час, як i Carsten V та Carsten VIII, широко застосовувались у схрещуваннях з еколопчно та географiчно вiддаленими формами [4,6].
Наявнють у геноплазмi пшеницi м'якоТ чужинних генетичних компонентiв забезпечуе високу адаптивнють ТТ до умов вирощування в рiзних регiонах. Найпоширенiша в наших сортах стала пшенично- житня транслокацiя (ПЖТ) 1BL/1RS, що представляе особливий Ытерес з точки зору пщвищення адаптивностi пшеницi, яка через лЫю Hadmersleben 6508-74 (вiд сорту Weique) з Нiмеччини присутня i в геноплазмi МирошвськоТ 61 [7].
Одним iз ключових моментiв у родоводi МиронiвськоТ 61, на якому базувалась селекця озимоТ пшеницi в багатьох краТнах свiту, е сорти люостепового екотипу Безоста 1 (див. родовщ БезостоТ 4, рис.1) та Безоста 4, як в свм час були надзвичайно популярними i займали основы поави, забезпечували високу продуктивнють та якють зерна [6].
Отже, у родоводi МирошвськоТ 61 представлено широкий спектр сор^в з рiзних краТн свiту (старi мiсцевi та iнтродукованi сорти- популяцп, сортополiпшуючi добори iз сортiв рiзних за типом розвитку, селекцшш сорти), що включають екотипи СхiдноТ та ЗахщноТ бвропи, Америки, Аргентини, якi забезпечили високу адаптивнють сорту до умов вирощування.
Сорт MupoHiecbKa 65, створений методом внутршньовидовоТ пбридизацп з подальшим шдивщуальним добором з пбридноТ комбЫацп Мироывська 61 х Лютесценс 10795 (рис.2). Автори сорту: Животков Л.О., Чебаков М.П., Лебедева Г.Д., Замлта Н.П., Ковалишина Г.М. Рiзновид - лютесценс. Високозимостшкий, середньорослий, середньостиглий, штенсивного типу, стшкий до вилягання та осипання. Колос цилшдричний, завдовжки -10,0-10,5 см, щтьний. Колоскова луска середня, овальна, нерваця виражена,
CD
Рис. 2 Рoдoвiд copmy пшениц o3umoï м 'як6( Mupo^ecb^ 65
плече вузьке, пряме. Зубець короткий, злегка з^нутий. Зершвка велика за розмiром, яйцеподiбно''' форми червона, основа опушена, борiздка мiлка. Кущ напiврозлогий, восковий налгг середнiй.
Маса 1000 зерен - 50,0 г, умют сиро'' клейковини до 32,0%, "сила" борошна - 288 о.а., об'ем хлiба - 810 см . Пшениця цiнна.
Ураженiсть борошнистою росою до 5%, бурою iржею - 15, фузарюзом колосу - 12, септорюзом до 12% (оцiнка на шфекцшному фонi).
У МирошвськоТ 65 за материнську форму використано сорт Мирошвська 61 (рис.1).
Лютесценс 10735 (Мирошвська 27, рис.2), як одна з батьшських форм МирошвськоТ 65 е незаперечним лiдером в М1П за ктькютю використання його у схрещуваннях завдяки висош загальнiй комбiнацiйнiй здатносп, продуктивностi, груповiй стiйкостi до трьох видiв iржi та борошнисто''' роси [8,9].
Родовщ МирошвськоТ 27 (рис.2) по материнськш лн' включае сорт Прибой (СГ1) - iнтенсивного типу з високими продуктивною, посухостiйкiстю i Миронiвську ювiлейну високо' регенерацшноТ здатностi, продуктивностi та якостi, витоки яких щуть вiд мiсцевих сортiв-популяцiй.
По батьшськш - нiмецька селекцiйна лУя Hadmersleben 6508-74 (рис.1). Наявнiсть сор^в захiдноевропейського екотипу та iнших географiчно вiддалених форм у генеалоги сорту Мирошвська 65 забезпечують йому високу продуктивнють з проявом комплексу господарсько цшних ознак у рiзних агроеколопчних умовах вирощування.
Сорт Миронiвська 67, створений методом внутршньовидово''' пбридизацп з наступним шдивщуальним добором з пбридноТ комбшаци Мирошвська 27 х Мироывська 61 (рис.з). Автори сорту: Чебаков М.П., Животков Л.О., Лебедева Г.Д. та Рiзновид - лютесценс.
Зимостшкють висока. Середньорослий, середньостиглий, посухостшкють висока. 1нтенсивного типу.
Колос цилшдричний, довжина 9,0-10,0 см, щiльний. Колоскова луска середньо'' довжини, овальна, нерваця середня, плече вузьке, пряме. Зубець короткий, з^нутий. Зернiвка середня, червона, основа опушена, борiздка неглибока. Габ^ус рослини: напiврозлогий, завдовжки - 105-110 см. Стшкий до вилягання та осипання. Ураженють борошнистою росою до 5%, бурою iржею - 1, фузарюзом колосу - 15, септорюзом до 15%. Маса 1000 зерен - 46,0 г, умют сиро' клейковини до 32,2%, "сила" борошна - 253 о.а., об'ем ^ба - 890 см3. Пшениця цнна.
Осктьки Мирошвська 67 за походженням е реципрокна пбридна комбшаця по вщношенню до МирошвськоТ 65 (схема родоводу сорту
Рис.З Podoeid трту пшениц o3umoïмЯ^УМирoнiвська 6?
вщображена на рис. 2), то сорт за еколопчною пластичнютю знаходиться на piBHi МироывськоТ 65, але перевищуе його за зимостiйкiстю та стшкютю до хвороб.
Сорт Веста, створений методом внутршньовидовоТ пбридизацп' з наступним Ыдивщуальним добором з гiбридноï комбшаци' MupoHiecbKa 27х Н.42555-83 х Мироывська 61 (рис.4). Автори сорту: Чебаков М.П., Животков Л.О., Лебедева Г.Д., Моргун В.В., Логвиненко В.Ф. Рiзновид -лютесценс. Зимосшкють висока. Середньорослий, штенсивного типу, середньостиглий, сшкий до вилягання та осипання. Ураженють борошнистою росою - 5%, бурою iржею - 1, фузарiозом колосу - 10, септорюзом - 15% (оцнка на iнфекцiйному фонi). Маса 1000 зерен - 48,0 г., умют сиро'1 клейковини 32,8%, "сила" борошна - 253 о.а., об'ем хлiба -880 см3. Пшениця цшна.
Колос цилiндричний завдовжки 9,0-10,0 см, щтьний. Колоскова луска середньоТ довжини, овальна, нерваця виражена слабко, плече вузьке, скошене. Зубець короткий, злегка з^нутий. Зернiвка середня, червона, основа опушена, борiздка неглибока. Габiтус рослини: натврозлогий, довжина середня, восковий нал^ iнтенсивний. Родоводи сортiв Миронiвська 27 та Мироывська 61 представленi на рисунках 1,2.
Доцтьно зупинитись на окремих сортах родоводу селекцйноГ лн' Hadmersleben 42555-83, що е одшею з батькiвських форм по материнськш лiнiï потрiйного гiбрида (рис.4). Вш включае високопродуктивнi сорти з Нмеччини Eros, Qualitas, Carsten VI, Carsten VIII, високоякюний сорт Marquis (яра, Канада), походження якого зв'язано з мюцевою пшеницею iз ЗахщноТ УкраТни та Yaqui 54 з Мексики [4, 10].
Сорт яро'|' пшениц з Мексики - Pejamo 62 - з високою екологiчною пластичнютю i стiйкiстю до буро!' iржi, одержав також високу стiйкiсть до вилягання вщ широковiдомого напiвкарликового японського сорту 1МоппЮ [5,6].
Сорт Nenzucht, створений нiмецьким ученим Г. Рiбезелем, вiдноситься до сортiв, створених з участю диплощноТ форми жита Petkus, мае пшенично-житню транслокацiю 1BL/1RS, перенесену Лук'яненком П.П. у сорт Кавказ [7,11].
Отже, геноплазма сорту Веста включае низку сор^в та лшш походженням з рiзних географiчних зон та еколопчних нiш, основними з яких е сорти захщноевропейського екотипу.
Сорт Снжана, створений методом внутршньовидовоТ пбридизацп' з подальшим iндивiдуальним добором з пбридноТ комбiнацiï ванвська 60 х Мечта 1 х Мироывська 27 (рис. 5). Автори сорту: Чебаков М.П., Животков Л.О., Лебедева Г.Д., Моргун В.В.,
GO
Рис. 4 Poдoвiд трту пшениц o3umoïмЯ^У Веста
Логвиненко В.Ф. Pi3HOB^ - лютесценс. Зимосшкють висока. Середньорослий, середньостиглий, стiйкий до вилягання та осипання, штенсивного типу. Колос цилшдричний, завдовжки 9,5- 10,5 см, щтьний. Колоскова луска середньоТ довжини, овальна, нервацiя середня, плече вузьке, пряме. Зубець короткий, злегка з^нутий. Зершвка середня, червона, основа опушена, борiздка неглибока. Габiтус рослини: натвпрямостоячий, довжина середня, восковий налгг дуже iнтенсивний.
Ураженiсть борошнистою росою - 10%, бурою iржею - 7, фузарюзом колосу - 15, септорюзом - 15% (оцiнка на Ыфекцйному фонi).
Маса 1000 зерен - 50,0 г, умют сироТ клейковини до 32,0%, "сила" борошна - 250-312 о.а., об'ем хлiба до 750 см3. Пшениця цнна.
Частку геному в родоводi сорту Сыжана (рис.5) по материнськiй лнТ мае високоякiсний сорт lванiвська 60 (УкраТна), який успадкував властивостi вщ Лютесценс 317 (УкраТна) та БезостоТ 1. Високу якiсть зерна мали Люостепка 75, УкраТнка та американський сорт Kawvale, що е одним з батьш сорту Веселополянська 10. Важливими показниками сорту е висока продуктивнють у поеднаннi зi сшкютю до вилягання та хвороб (бура iржа, борошниста роса, чорноколосиця тощо), успадкован вiд сортiв Мечта 1 (добiр з Hadm.9183-72) i Мирошвська 27.
Родовiд селекцшно'Т лнТ Hadm.9183-72 включае продуктивний та стiйкий до хвороб сорт Winnetou з Нмеччини, сорти Salzmunder Bartweizen, Werla i Hadm.Qualitas, якi е родоначальниками багатьох сор^в захiдноевропейського екотипу, зокрема шмецько'Т селекцп, а сорт Salzmunder Bartweizen е ноаем ПЖТ 1BL/1RS, яка контролюе групову стiйкiсть до основних хвороб пшениц [12].
Високопродуктивний ^алшський сорт озимоТ пшеницi Leone, як i його предки San Pastore, Balilla, Villa-Glori, Damiano та Akagomughi (Япоыя), характеризуеться короткостебловiстю i високою стiйкiстю до вилягання, яку успадкував сорт Сыжана [4, 5].
Висновки. Аналiзуючи родоводи сортiв лабораторп мiжнародних селекцiйних дослiджень М1П, ми прийшли до висновку, що основою ТхньоТ генеалоги е вихiдний матерiал захщноевропейського екотипу, який десятками рокiв формувався з великоТ кiлькостi сортiв рiзного географiчного походження, що на даний час забезпечуе йому висок адаптивнють i комбiнацiйну здатнiсть у багатьох пбридних комбiнацiях.
Таким чином, спрямованють селекцп на адаптивнiсть сортiв i генетичний захист ТхньоТ урожайностi вщ лiмiтуючих чинникiв, насамперед, залежить вщ пiдбору батькiвських форм з планування параметрiв сорту з досить досконалим вивченням Т'хых родоводiв.
О!
Рис. 5 Podoeid сорту пшениц озимо)' м'якоУ Снiжана
Використана лггература:
1. Шелепов В.В. Коломieць Л.А., Кириленко В.В. // Актуальн проблеми сучасного землеробства: Доп. мiжнар. наук.-практ. конф. -Луганськ, Луган. нац. аграр. ун. 2003. - С. 575-580.
2. Ремесло В.Н. Влияние родительских форм на морозостойкость селекционного материала // Селекция и семеноводство. - М., 1977.- № 1.
- С. 25-26.
3. Аустин Р.Б. Сравнительные испытания стародавних и современных сортов озимой пшеницы на урожайность: Пер. с анг. -London, J. agr. Sc. 112.3, 1989. - С. 295-301.
4. Пшеницы мира / Дорофеев В.Ф., Якубинцер М.М., Руденко М.И., Мигушова Э.Ф., Удачин Р.А. - Л.: Колос, 1976. - 487 с.
5. Zeven Anton С., Zeven-Hissink Nineke CH.. Genealogies of 14,000 Wheat varieties. - Wageningen 1976.- 121 p.
6. Рабинович С.В. Современные сорта пшеницы и их родословные.
- К.: Урожай, 1972. - 325 с.
7. Чебаков М.П. Особливост вихщного матерiалу захщноевропейського екотипу i створення на його основi сор^в озимо!' пшениц для умов Люостепу i Полюся Украши: Автореф. дис. канд. с.-г. наук: - Харш, 2005. - 20 с.
8. Ковтун В.И. Селекция озимой пшеницы на устойчивость к основным болезням в условиях юга России // Генетика и селекция растений на Дону. - Ростов-на-Дону, 2003.- Вып. 3.- С. 49-56.
9. Результати i перспективи селекцп' озимо!' пшениц в умовах Люостепу Украши/ Чебаков М.П., ВологдЫа Г.Б., Лебедева Г.Д., Замлша Н.П., Черемха ОМ.// Наук.-техн. бюл. Мирошвського Ыституту пшениц.
- К.: Аграрна наука, 2002. - Вип. 2. - С. 40-53.
10. Пухальский В.А., Мартынов С.П., Добротворская Т.В. Гены гибридного некроза. - М., 2002. - 316 с.
11. Дудка Л.Ф., Тимофеев В.Б., Ковтуненко В.Я.// Влияние ржаной транслокации 1B/1R на урожайность и качество зерна озимой мягкой пшеницы /Сб.науч.тр.КНИИСХ. т.1. - Краснодар, 2004. - С. 125-129.
12. Використання генетичних компонент жита в селекцп' мироывських сор^в озимо!' м'яко!' пшениц / Власенко В.А., Колючий В.Т., Чебаков М.П., Коломieць Л.А., Козуб Н.О. / Використання генетичних та бюлопчних методiв у селекци' i первинному насiнництвi с.-г. культур. // Сб. наук.-пр. Уман. держ. аграр. ун-ту. - Умань, 2005 - Вип. 60. - С. 54-63.
16
УДК 631.526.32:633.11 .'324":574
Чебаков М.П., Лебедева Г.Д., Власенко В.А., Використання вихщного матеpiалу пшениц озимо' захiднoевpoпейcькoгo екотипу та його роль у створенн високо адаптивних сор^в//Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006. - № 3. - С. 5-18.
Вщображеы родоводи деяких сор^в озимо' м'яко' пшениц лабораторп мiжнаpoдних cелекцiйних дocлiджень Мирошвського iнcтитуту пшеницi iм. В. М. Ремесла i виявленi джерела формування ознак, як забезпечують 'хню високу адаптивнють. Показано, що важливу роль у формуванн пpoдуктивнocтi copтiв, 'хньо' cтiйкocтi до хвороб та несприятливих умов середовища в^грае вихiдний матеpiал захiднoевpoпейcькoгo екотипу.
Кпючовi слова: пшениця озима м'яка, родоводи,* сорт, сшкють проти хвороб, продуктивнють, захiднoевpoпейcький екотип, якють зерна, геноплазма,
УДК 631.526.32:633.11. "324":574
Чебаков М.П., Лебедева Г.Д., Власенко В.А., Использование исходного материала пшеницы озимой западноевропейского экотипа и его роль в создании сортов высокой адаптации // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006. - № 3. - С. 5-18.
Проанализированы родословные отдельных сортов пшеницы озимой мягкой лаборатории международных селекционных исследований Мироновского института пшеницы им. В.Н.Ремесло и найдены источники формирования признаков, обеспечивающих их высокую адаптивность. Показано, что важную роль в формировании продуктивности сортов, их устойчивости к болезням и неблагоприятным факторам окружающей среды играет исходный материал западноевропейского экотипа.
УДК 631.526.32:633.11 "324":574
Чебаков М.П., Лебедева Г.Д., Власенко В.А., The use of winter wheat initial material of west-european ecotype and its role in creation of high adaptive уапейеэ //Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006. - № 3. - С. 5-18.
The genealogy of the separate sorts of mild winter of International Breeding Research Laboratory V. N. Remeslo Mironovka Institute of Wheat were analyzed. And sources of forming the sings, providing their high adaptability, were also found . it is shown that the main role in sort productivity, their stabilityto sickness and to unfavourable factors of environment played a starting material of west-european ecotype.
17
