Научная статья на тему 'Ефекти апеліну-12 та обестатину на розвиток гіпертрофії лівого шлуночка у хворих з артеріальною гіпертензію в залежності від тривалості цукрового діабету 2 типу'

Ефекти апеліну-12 та обестатину на розвиток гіпертрофії лівого шлуночка у хворих з артеріальною гіпертензію в залежності від тривалості цукрового діабету 2 типу Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
85
26
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
АРТЕРіАЛЬНА ГіПЕРТЕНЗіЯ / ЦУКРОВИЙ ДіАБЕТ 2 ТИПУ / АПЕЛіН-12 / ОБЕСТАТИН

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Кравчун П.Г., Табаченко О.С.

Поширенiсть гіпертрофії лівого шлуночка пов’язують з артеріальною гіпертензією, ожирінням, захворювання серцево-судинної системи, метаболічними порушеннями, цукровим діабетом. Метою дослідження було оцінити наявність і характер зв’язків між апеліном-12 та обестатином і параметрами кардіогемодінамики для аналізу ефектів даних гуморальних маркерів на процеси гіпертрофії міокарда лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію та цукровий діабет 2 типу. Виразність гіпертрофії лівого шлуночка за параметром індексу маси міокарда лівого шлуночка зростала пропорційно тривалості цукрового діабету 2 типу у хворих з артеріальною гіпертензією. Наявність цукрового діабету 2 типу тривалістю до 5 років асоціюється з адаптивною високою активністю апеліну-12 та обестатину у хворих з артеріальною гіпертензією. Присутність захворювання на цукровий діабет 2 типу у пацієнтів з артеріальною гіпертензією більше 5 років супроводжується виснаженням компенсаторних реакцій обестатину, а за умов тривалості цукрового діабету 2 типу більше 10 років за рахунок обестатину та апеліну-12, що призводить до зростання ступеня гіпертрофії лівого шлуночка.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Кравчун П.Г., Табаченко О.С.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Ефекти апеліну-12 та обестатину на розвиток гіпертрофії лівого шлуночка у хворих з артеріальною гіпертензію в залежності від тривалості цукрового діабету 2 типу»

многофакторный этиопатогенез, содержащий биологические, психологические и социально-психологические феномены.

Ключевые слова: супружеская пара, сексуальная дисгармония, шизотипическое расстройство.

Стаття надшшла 15.01.2015 р.

containing biological, psychological and socio-psychological phenomena.

Key words: couple, sexual disharmony, schizotypal disorder.

Рецензент Скрипшков А.М.

УДК [616.379-008.64-06:616.12-008.331.1:616.124.2-007.61]-078:57.083.3'175.8

ЕФЕКТИ АПЕЛ1НУ-12 ТА ОБЕСТАТИНУ НА РОЗВИТОК ГШЕРТРОФП Л1ВОГО ШЛУНОЧКА У ХВОРИХ З АРТЕР1АЛЬНОЮ Г1ПЕРТЕНЗ1Ю В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д ТРИВАЛОСТ1 ЦУКРОВОГО Д1АБЕТУ 2 ТИПУ

Поширешсть гiпертрофii лiвого шлуночка пов'язують з артерiальною гiпертензieю, ожирiнням, захворювання серцево-судинно! системи, метаболiчними порушеннями, цукровим дiабетом. Метою дослiдження було оцiнити наявшсть i характер зв'язкiв мiж апелшом-12 та обестатином i параметрами кардюгемодшамики для аналiзу ефектiв даних гуморальних маркерiв на процеси гiпертрофii мюкарда лiвого шлуночка у хворих на артерiальну гiпертензiю та цукровий дiабет 2 типу. Виразнiсть гiпертрофii лiвого шлуночка за параметром iндексу маси мюкарда лiвого шлуночка зростала пропорцшно тривалостi цукрового дiабету 2 типу у хворих з артерiальною riпертензieю. Наявнiсть цукрового дiабету 2 типу тривалютю до 5 рокiв асощюеться з адаптивною високою активнiстю апелшу-12 та обестатину у хворих з артерiальною гiпертензieю. Присутнiсть захворювання на цукровий дiабет 2 типу у пащенив з артерiальною гiпертензieю бшьше 5 рокiв супроводжуеться виснаженням компенсаторних реакцш обестатину, а за умов тривалост цукрового дiабету 2 типу бшьше 10 роюв - за рахунок обестатину та апелшу-12, що призводить до зростання ступеня гшертрофп лiвого шлуночка.

Ключов! слова: артер1альна гшертенз1я, цукровий д1абет 2 типу, апелш-12, обестатин.

Робота е фрагментом НДР «Нейрогуморалъш ефекти у прогресуванш хрошчноХ серцевоI недостатностi у хворих на артерiалъну гтертензю та iшемiчну хворобу серця з дисфункщею нирок та анемiчним синдромом» (№ держреестраци 0111и001395).

Артер1альиа г1пертенз1я (АГ) та цукровий д1абет (ЦД) на дашй час залишаються найпоширешшими захворюваннями у свт за зв1тами ВООЗ. Поширешсть !х у св1товому суспшьсга постшно зростае та за прогнозами мае тенденцн до збшьшення у наступному десятир1чч1. Треба зазначити, що АГ та ЦД 2 типу - взаемозв'язаш патологи, яю володдать потужною адиктивною дiею, спрямованою одразу на декшька оргаиiв-мiшеией з швидким розвитком ускладнень. В цiлому причиною смерт 80% таких хворих стае серцево-судинна патолопя: 65% - це набуп патологii серця, 15% - порушення мозкового кровообiгу [1, 3].

Серед хворих на АГ розповсюджешсть ЦД 2 типу у 2,5 рази вище, шж серед ошб, що не мають АГ [3]. Вiрогiдиiсть розвитку АГ на фош ЦД 2 типу мае тенденщю до збiльшеиия в залежиостi вщ вiку, гендерних особливостей, иаявиостi ожиршня та iиших складових метаболiчиого синдрому. Наявшсть АГ та ЦД 2 типу характеризуються формуванням гшертрофп мюкарда лiвого шлуночка (ГЛШ) зi збшьшенням розмiру й маси кардiомiоцитiв та мiжклiтинного матриксу [2]. За даними Фремшгемського дослiджеиия поширеиiсть ГЛШ у чоловшв вiком до 30 роюв становить близько 8%, старше 70 - сягае до 33%. У жшок щ показники вщповщно становлять 5 i 49%. У середньому в загальшй популяцii цей показник становить 16%. Зростання поширеност ГЛШ з вшом пов'язують з АГ, збшьшенням маси тша, поширеиостi захворювань серцево-судиииоi системи, ЦД 2 типу [2, 13].

Апелш - адипоцитокш, який проявляе гiпотеизивиий i шотропний ефекти, стимулюе утилiзацiю глюкози i володiе антиатерогенними властивостями [4, 5]. С даш, що дефiцит апелша в оргаиiзмi асоцiюеться з розвитком серцево1' иедостатиостi, АГ та ЦД 2 типу [6]. На даний час видшяють декшька активних фрагмеппв апелша, одним з яких е апелш-12.

Обестатин - гормон, що секретуеться кттинами слизово! шлунка та кишювника, був вiдкритий в 2005 рощ сшвроб^никами Медичного факультету Стенфордського ушверситету завдяки комп'ютерному аиалiзу генома людини [7]. Обестатш вщноситься до пептидних гормоиiв, кодуеться геном спшьним з грелiиом. У результат посттраисляцiйиих розщеплень iз загального попередника утворюються грелш i обестатин. Обестатш знайдений в тканинах ШКТ, селезшщ, грудиiй залозi, а також у склад грудного молока i в плазмi кровi. Рецептор обестатiиа - ОРЯ39 -виявлений i на периферп, i в цеитральиiй нервовш системi, його змiст у плазмi кровi зменшуеться при голодуваииi. Дослщження, що стосуються молекулярних мехаиiзмiв показали, що обестатин регулюе функщю адипоципв i захищае вiд патологiчиих наслщюв, викликаних резистеитиiстю до

шсулшу [8, 12]. Вивчення сшввщношення piB^ обестатину в raa3Mi KpoBi та в ШКТ дае пiдставу використовувати щ данi в дiагностицi та лшуванн деяких захворювань: ожиpiння, ЦД 2 типу, синдрому Пpадеpа-Вiллi (ожиpiння, мютошя) та синдрому роздратовано1' товсто1 кишки [9].

Проте проблема змш апелшу-12 та обестатину у хворих з АГ у сукупностi з ЦД 2 типу залежно вщ наявностi гiпеpтpофiï лiвого шлуночка та тривалост метаболiчних порушень залишаеться темою наукових дискусш.

Метою роботи було ощнити зв'язки мiж апелiном-12, обестатином i параметрами каpдiогемодiнамики для аналiзу ефектiв даних гуморальних маpкеpiв на процеси гiпеpтpофiï мiокаpда лiвого шлуночка у хворих на аpтеpiальну гшертензда та цукровий дiабет 2 типу.

Матерiал та методи дослiдження. У дослщженш було обстежено 105 хворих на АГ, з яких 75 пащенпв мали поеднання АГ та ЦД 2 типу (середнш вш 57,03±1,17), та 30 хворих на АГ без ЦД 2 типу (середнш вш 57,1±2,23). Веpифiкацiю ЦД 2-го типу проводили вщповщно до стандартних пpотоколiв, рекомендованих Мiнiстеpством охорони здоров'я Украши. Основна група пащенпв, що мали комоpбiднiсть АГ та ЦД 2 типу, були розподшеш на групи в залежносп вщ тpивалостi ЦД 2 типу. Першу групу склали хвоpi з тривалютю ЦД 2 типу до 5 роюв (23 пацiента, 31%) , другу групу - до 10 роюв (35 пащента, 47%), та третю групу - бiльше 10 роюв вiдповiдно (16 пацiентiв, 22%). Кpитеpiями виключення були гостpi та хрошчш запальнi процеси, дифузнi захворювання сполучноï тканини, онкологiчнi захворювання, супутш захворювання щитовидноï залози, наявнiсть симптоматичних гiпеpтензiй, а також хpонiчна серцева недостатнють бiльше нiж II А стади. Всiм хворим виконано клшчний та бiохiмiчний аналiзи кpовi, шструментальш дослiдження.

Апелiн-12 та обестатин визначали iмунофеpментним методом з використанням комерцшних тест систем «Human Apelin 12 (AP12) ELISA Kit» и «Human Obestatin (OB) ELISA Kit», Китай. Проводилася ехокаpдiогpафiя на ультразвуковому дiагностичному комплексi «Радмip» у М-модальному й двомipному режимах. Визначення iндекса маси мюкарда лiвого шлуночка (1ММЛШ), маси мюкарда лiвого шлуночка (ММЛШ) i вiдносноï товщини стiнки (ВТС) проводили за формулами. Статистична обробка отриманих даних проводилася з використанням пакету статистичних програм «Microsoft Excel». Даш представлено у виглядi середшх величин та похибки середнього. Статистична значимють piзних середшх визначалася за кpитеpiем F-Фшера. Аналiз взаемозв'язкiв проведено за допомогою коpеляцiï Спipмена (r).

Результати дослщження та ïx обговорення. За параметрами 1ММ.П111 вipогiднi змiни у виглядi зростання знайдено у гpупi хворих з тpивалiстю ЦД 2 типу бшьше 5 pокiв i 10 роюв, на вiдмiну вщ яких у пацiентiв зi стажем ЦД 2 типу менше 5 роюв piвень даного показника вipогiдно не вiдpiзнявся вiд осiб групи поpiвняння, представленою хворими з АГ без ЦД 2 типу. Результати представлено у таблищ. Подiбни змши виявляються за параметром ММЛШ при поpiвняннi з групою зiставлення (пащенти з АГ без ЦД 2 типу). Що стосуеться ВТС, за умов тривалост ЦД 2 типу бшьше 5 роюв та бшьше 10 роюв piвень даного показника вipогiдно знижувався при зiставленi з групою поpiвняння, а у пащенпв зi стажем ЦД 2 типу менше 5 роюв був вщповщний такому у гpупi зiставлення. Рiвень 1ММ.П111 вipогiдно зростав пpопоpцiйно тривалосп ЦД 2 типу, а за параметрами ВТС знайдено достовipне зниження паралельно зi збiльшенням стажу ЦД 2 типу. При зютавлеш piвнiв апелiну-12 у хворих з АГ за наявност piзноï тpивалостi ЦД 2 типу та групою поpiвняння, до яко1' були залученi пащенти з АГ без ЦД 2 типу, концентращя даного маркеру вipогiдно зростала за умов тpивалостi ЦД бшьше 5 i 10 роюв. Рiвень апелiну-12 вipогiдно не вiдpiзнявся у хворих на АГ та ЦД 2 типу вщ групи з АГ без ЦД 2 типу за умов тривалосп ЦД 2 типу менше 5 роюв. Проте вipогiдних змш мiж хворими з АГ за наявност ЦД 2 типу протягом бшьше 5 або бшьше 10 роюв не було виявлено. Рiвень обестатину у пащенпв з АГ та тривалютю ЦД 2 типу менше 5 роюв був вище, нiж у хворих зi стажем ЦД 2 типу бшьше 5 роюв та бшьше 10 роюв. При зютавленш з групою поpiвняння концентpацiя даного показника була нижче у хворих з АГ i ЦД 2 типу з стажем захворювання бшьше 5 i бшьше 10 роюв, а у ошб з стажем ЦД менше 5 роюв - вщповщала груш поpiвняння. Отримаш результати узгоджуються з даними св^ово1' медично1' лтератури. Так за даними [8] piвень обестатину за наявностi ЦД 2 типу знижуеться поpiвняно з особами без ЦД.

У хворих з АГ i ЦД 2 типу знайдено зворотш зв'язки мiж piвнем апел^-12 i 1ММЛШ (r= -0,74; р<0,05), ММЛШ (r= -0,59; р<0,05) та прямий зв'язок з ВТСЛШ (r= 0,51; р<0,05). Мiж обестатином i 1ММЛШ отримано зворотнш зв'язок (r= -0,55; р<0,05). Тобто зростання апелiну-12 асоцiюеться зi зниженням виpазностi гiпеpтpофiï мiокаpда ЛШ, зниження обестатину

супроводжусться зростанням гшертрофп. Подальше збiльшення процесiв гшертрофп мiокарда пропорцiйно зростання стажу ЦД 2 типу у хворих з АГ, незважаючи на зростання апелiну-12, свiдчить про невiдповiднiсть зростання даного фактору для стримання гшертрофп мюкарда ЛШ.

Таблиця

Рiвнi апелiну-12, обестатину та показники гшертрофп мшкарда ЛШ у хворих на АГ в

залежностч вщ тривалостi ЦД 2 типу

Показник АГ АГ без ЦД 2 типу р

стаж ЦД 2 типу < 5 роюв стаж ЦД 2 типу 5 - 10 роюв стаж ЦД 2 типу > 10 роюв

Арелш-12 (нг/мл) 1,58±0,08 1,69±0,01 1,69±0,02 1,42±0,04 1и2 < 0,05 1и3 < 0,05 1и4 > 0,05 2и4 < 0,05 3и4 < 0,05

Обестатин (нг/мл) 2,88±0,09 2,78±0,02 2,71±0,03 3,06±0,04 1и2 < 0,05 1и3< 0,05 1и4 > 0,05 2и4 < 0,05 3и4 < 0,05

ВТС 0,66±0,04 0,54±0,01 0,52±0,02 0,62±0,02 1и2 <0,05 1и3< 0,05 1и4 >0,05 2и4< 0,05 3и4 < 0,05

1ММЛШ (г/м2) 103,63±6,18 135,86±4,31 170,15±14,13 101,59±3,08 1и2< 0,01 1и3< 0,05 1и4 >0,05 2и4 < 0,05 3и4 < 0,05

ММЛШ (г) 210,33±10,24 245,41±7,33 271,63±12,83 198,02±6,67 1и2< 0,01 1и3< 0,05 1и4 >0,05 2и4 < 0,05 3и4 < 0,05

Зростання тривалосп ЦД 2 типу у хворих з АГ асощюеться зi збiльшенням 1ММЛ111 за умов вiрогiдного зниження ВТСЛШ, що свiдчить про вплив метаболiчних розладiв на процеси гшертрофи мiокарда ЛШ. Таю змши виявляються в результат пролiферативних ефектiв маркерiв групи факторiв росту, а саме iнсулiну та iнсулiноподiбного фактору росту (1ФР)-1, що виявляють високу активнiсть у хворих з ЦД 2 типу i призводить до стимуляцп гшертрофп кардюмюцинв [2, 11]. Вiдомо, що обестатин на сучасному етапi розглядаеться не тшьки як фактор з анорексичними властивостями, а й маркер, який приймае участь у регуляцп активносн факторiв росту шляхом iнгiбування секрецп iнсулiну та 1ФР-1. В такому випадку, вiдсутнiсть вiрогiдних змiн рiвня обестатину у групi хворих з тривалютю ЦД 2 типу до 5 роюв порiвняно групою пащенпв без ЦД 2 типу може свщчити на користь антигiпертрофiчного ефекту, спрямованого на стримання зростаючо! виразносн гшертрофп ЛШ, що е чинником раптово! смертi [12]. Паралельна юнуюча активнiсть апелiну-12 на цьому еташ захворювання у хворих на АГ у поеднанш з ЦД 2 типу, розглядаеться як адаптацшний елемент у вщповщь на гiперiнсулiнемiю та шсулшорезистентнють на тлi ЦД 2 типу [10]. Подiбна компенсаторна реакщя спостерiгаеться i на наступному еташ тривалостi ЦД 2 типу (до 10 роюв), а от адаптацшш ефекти обестатину зникають вже на даному еташ, що шдтверджуеться подальшим вiрогiдним зростанням 1ММЛШ пропорцiйно тривалосп ЦД 2 типу. При тривалосп ЦД 2 типу бшьше 10 роюв вiдсутне подальше зростання апелiну-12, що вказуе на початок дезадаптивного етапу.

Таким чином, дослiдження виявило ефекти апелiну-12 i обестатину на процеси гшертрофи мюкарда ЛШ у хворих з АГ з урахуванням тривалосп супутнього ЦД 2 типу.

Виразнють гшертрофп лiвого шлуночка за параметром iндексу маси мiокарда лiвого шлуночка, маси мiокарда лiвого шлуночка зростала пропорцiйно тривалостi цукрового дiабету 2 типу у хворих з артерiальною гiпертензiею. Наявнiсть цукрового дiабету 2 типу тривалiстю до 5 роюв асоцiюеться з адаптивною високою активнiстю апелiну-12 та обестатину у хворих з артерiальною гiпертензiею. Присутнють захворювання на цукровий дiабет 2 типу бшьше 5 роюв у пащенпв з артерiальною гiпертензiею супроводжуеться виснаженням компенсаторних реакцiй

49

обестатину, а за умов тривалост цукрового д1абету 2 типу бшьше 10 роюв - за рахунок обестатину та апел1ну-12, що призводить до зростання ступеня ппертрофп л1вого шлуночка у хворих на артер1альну ппертенз1ю у поеднанш з цукровим д1абетом 2 типу.

Перспективами подальших розробок у даному напрямку е анал1з впливу апелту-12 i обестатину на формування певного типу ремоделювання лiвого шлуночка у na^eHmie з АГ та ЦД 2 типу.

1. Демиденко А. В. Взаимосвязь уровня апелина с активностью компонентов системы оксида азота у больных гипертонической болезнью с ожирением. / А.В. Демиденко // Международный журнал прикладних и фундаментальних исследований. - 2014. - № 8 (1) - стр. 44-48

2. Радченко Г. Д. Гiпертрофiя лiвого шлуночка: визначення, методи оцшки, можливосп регресування. / Г.Д.Радченко, Ю.М. Оренко // Артериальная гипертензия. - 2010. - № 4(12) - стр. 23-27

3. Юшко К.О. Рiвнi апелшу-12 кровi у хворих на гшертошчну хворобу з цукровим дiабетом 2-го типу та без такого до та тсля комбшованого лкування / К.О.Юшко // Артериальная гипертензия. - 2014. - №3 (35) - С.59-63.

4. Attane C. Apelin stimulates glucose uptake but not lipolysis in human adipose tissue ex vivo / C. Attane, D. Daviaud, C. Dray [et al.] // J. Mol. Endocrinol. - 2011. - № 46(1). - Р. 21-28.

5. Castan-laurell I. Apelin, a promising target for type 2 diabetes treatment? / I. Castan-laurell, C. Dray, C. Knauf. // Trends in Endocrinology & Metabolism. -2012. - Vol. 23(5). - P. 234-241.

6. Erdem G. Low plasma apelin levels in newly diagnosed type 2 diabetes mellitus / G. Erdem, T. Dogru, I. Tasci [et al.] // Exp. Clin. Endocrinol. Diabetes. - 2008. - Vol. 116(5). - P. 289-92.

7. Granata R. Obestatin regulates adipocyte function and protects against dietinduced insulin resistance and inflammation. / R. Granata, D. Gallo, R.M. Luque [et al.] // FASEB J. - 2012, - №26 - Р. 3393-3411.

8. Pierre D.H.St. Circulating obestatin levels in normal and type 2 diabetic subjects. / D.H.St-Pierre, F.Settanni, I.Olivetti [et al.] // Journal of Endocrinological Investigation. - 2010; - №33(4) - Р. 211-214.

9. Ren A. J. Obestatin, obesity and diabetes. / A.J. Ren, Z.F. Guo, Y.K. Wang [et al.] // Peptides. - 2009, - №30 - Р. 439-444.

10. Soriguer F. Apelin levels are increased in morbidly obese subjects with type 2 diabetes mellitus / F.Soriguer, L.Garrido-Sanchez, S.Garcia-Serrano [et al.] // Obes. Surg. - 2009. - Vol. 19(11). - P. 1574-1580.

11. Shiming X. Apelin and insulin resistance: another arrow for the quiver? / X. Shiming, P.S. Tsao, Y. Patrick. // J. Diabetes. -2011. - Vol. 3(3). - P. 225-231.

12. Shao L.Circulating obestatin levels correlate with fasting insulin and HOMA-IR but not with hypertension in elderly men. / L. Shao, Y.T. Zhao, L.L. Teng [et al.] // Cell biochemistry and biophysics. - 2014, - №69 (1) May - Р. 89-92.

13. Tian-Peng Z. The relationship between plasma apelin-12 level and hypertension, insulin resistance of type 2 diabetes mellitus patients. / Z.Tian-Peng, G.Chang-Hui, Z.Ting-Ting [et al.] // Chinese Journal of Gerontology. - 2010. - Issue 4. - P. 435-437.

ЭФФЕКТЫ АПЕЛИНА-12 И ОБЕСТАТИНА НА РАЗВИТИЕ ГИПЕРТРОФИИ ЛЕВОГО ЖЕЛУДОЧКА У БОЛЬНЫХ С АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ДЛИТЕЛЬНОСТИ САХАРНОГО ДИАБЕТА 2 ТИПА.

Кравчун П. Г., Табаченко Е. С.

Распространенность гипертрофии левого желудочка (ЛЖ) связывают с артериальной гипертензией (АГ), ожирением, заболеваниями сердечно-сосудистой системы, метаболическими нарушениями, сахарным диабетом (СД). Целью исследования было оценить наличие и характер связей между апелином-12 и обестатином и параметрами кардиогемодинамики для анализа эффектов данных гуморальных маркеров на процессы гипертрофии миокарда левого желудочка у больных артериальной гипертензией и сахарным диабетом 2 типа. Выраженность гипертрофии ЛЖ с параметром индекса массы миокарда ЛЖ росла пропорционально продолжительности СД 2 типа у больных с АГ с сопутствующим СД 2 типа. Наличие СД 2 типа длительностью до 5 лет ассоциируется с адаптивной высокой активностью апелина-12 и обестатина у больных с АГ и СД 2 типа. Присутствие заболевания СД 2 типа у пациентов с АГ более 5 лет сопровождается истощением компенсаторных реакций обестатина, а в условиях длительности СД 2 типа более 10 лет - за счет обестатина и апелина-12 приводит к росту степени гипертрофии ЛЖ у больных АГ в сочетании с СД 2 типа.

Ключевые слова: артериальная гипертензия, сахарный диабет 2 типа, апелин-12 обестатин.

Стаття надшшла 17.02.2015 р.

EFFECTS OF APELIN-12 AND OBESTATIN OF LEFT VENTRICULAR HYPERTROPHY IN PATIENTS WITH ARTERIAL HYPERTENSION DEPENDING ON THE DURATION OF DIABETES MELLITUS TYPE 2

Kravchun P. G., Tabachenko O. S.

The prevalence of left ventricular hypertrophy associated with arterial hypertension, obesity, diseases of the cardiovascular system, metabolic disorders, diabetes mellitus. The aim of the study was to assess the presence and character of links between apelin-12, obestatin and cardiac hemodynamics parameters for analyzing the effects of these humoral markers on the of left ventricular hypertrophy in patients with arterial hypertension and diabetes mellitus type 2. Severity of left ventricular hypertrophy by parameter left ventricular mass index grew in proportion to the duration of diabetes mellitus type 2 in patients with arterial hypertension. The presence of diabetes mellitus type 2 less than 5 years duration is associated with adaptive apelin-12 and obestatin high activity in patients with arterial hypertension. The presence of the disease with diabetes mellitus type 2 over 5 years in hypertensive patients accompanied by depletion of compensatory reactions of obestatin, and in long-term diabetes mellitus type 2 (over 10 years) - at the expense of obestatin and apelin-12 leads to an increase in the degree of left ventricular hypertrophy in hypertensive patients.

Key words: arterial hypertension, diabetes mellitus type 2, apelin-12, obestatin.

Pe^roeHT I^efem K.C.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.