CC BY
67
haykobhh bichhk ^hybme imehi c.3. iw^koto, 2018, t 20, № 86 HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMeHi C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2701 print doi: 10.15421/nvlvet8604
ISSN 2518-1327 online http://nvlvet.com.ua/
UDC 338.439.5
Economic features of the formation of the market of meat production (problems, developmental focus)
A.V. Grymak
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Grymak, A.V. (2018). Economic features of the formation of the market of meat production (problems, developmental focus). Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(86), 23-27. doi: 10.15421/nvlvet8604
A stable agrarian sector is the basis of the progressive socio-economic development of any country. In this format, the functioning of market-based economic systems is particularly relevant to a life-sustaining industry such as agriculture and cattle breeding, in particular. It is a market with exhausting market mechanisms that can act as an economic regulator of relations between its participants, to formulate demand and supply, and to see «itself» in it is an actual and priority task. The sector of meat cattle breeding was a rather complex and time-consuming period of recognition of market relations, which, frankly, was accompanied by the emergence of a number of disproportions. As a result, the resources of the industry have been reduced considerably, the number of animals has sharply decreased, the links to processing and marketing enterprises have not been fully balanced, and so on. This affects the reduction of production of meat and meat products, respectively, in the formation of an efficient food market and the functioning of market relations in the agroindustrial complex in particular. It should be noted that the western region of Ukraine, including the Lviv region, has favorable natural, climatic and economic conditions for the efficient functioning and development of the market for meat cattle breeding. In this important, even historical, role is played by the fact that the population of the region has always been burdened with the development of individual private farms for the breeding of various types of livestock and poultry. And, it is probably objective, that in the agrarian sector of this region, the production of livestock products is more important. The analysis of the present situation shows that in a market economy, meat products market serves as a united system of activities of a large number of entities. Undoubtedly, all market participants have their own definite interest, which in certain situations may even be the opposite in the supply-demand stages. And the main factor here is that the commodity producer is doing everything possible to completely compensate for his expenses and to get the maximum possible profit in the form of profit. Of course, first of all, for further extended reproduction of its production (economy). That is why the main task of our research was to track whether the prevailing social and economic relations based on the production, processing, marketing and consumption of meat cattle-breeding are expressed in the meat-cattle market, and, by their effectiveness, act as a regulator of demand and suggestions
Key words: market, meat cattle breeding, production, processing, sale, consumption, demand, supply, conditions.
EkohomÍ4hí особливост формування ринку продукцп м'ясного скотарства (проблеми, орieнтащя на розвиток)
А.В. Гримак
Львiвський нацюнальний ^верситет ветеринарног медицини та бютехнологт ím. С.З. Гжицького, м. Львiв, Укра'та
Стабтъний аграрний сектор е основою поступального соцiалъно-економiчного розвитку будь-яког крагни. У цьому формату функцюнування економiчних систем, що базуються на ринкових засадах, особливо актуальт для таког життезабезпечувальног галyзi як стьське господарство i м 'ясне скотарство, зокрема. Саме ринок i3 вiдпрацъованими ринковими мехашзмами може ви-ступати економiчним регулятором вiдносин мiж його учасниками, формувати попит i пропозищю, i бачити «себе» в ньому е
Article info
Received 17.01.2018 Received in revised form 20.02.2018 Accepted 26.02.2018
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-050-811-20-52 E-mail: Allagrimak@gmail.com
актуальном i прюритетним завданням. Галузь м 'ясного скотарства пройшла доволi складный i за часом тривалий перюд визнання ринкових вiдносин, який, вiдверто кажучи, супроводжувався виникненням низки диспропорцш. Як на^док, значною мiрою скоро-чет ресурси галуз^ рiзко скоротилось поголiв 'я тварин, не в повнш мiрi збалансоват зв 'язки iз переробними та збутовими тдпри-емствами i т. т. Це позначаеться на скороченн обсягiв виробництва м 'яса i м 'ясних продуктiв, вiдповiдно на формуванн ефек-тивного ринку продовольства i на функцюнуванж ринкових вiдносин в АПК зокрема. Слiд вiдзначити, що Захiдний регюн Украгни, у тому чиот i Львiвська область, мають сприятливi природно-клiматичнi та економiчш умови для ефективного функщонування i розвитку ринку продукцИм 'ясного скотарства. У цьому важливу, навть кторичну, роль вШграе те, що населення регюну завжди тяготто до розвитку iндивiдуальних приватних господарств з розведення рiзних видiв худоби i птищ. I, напевно, об'ективним е те, що в аграрному секторi цього регюну бтьшу питому вагу займае виробництво продукцп тваринництва. Аналiз ситуацп сього-дення свiдчить, що в умовах ринковог економжи ринок продукцп м 'ясного скотарства виступае як об 'еднана система дiяльностi великог кiлькостi суб 'ектiв. Безперечно, всi учасники ринку мають свш визначений ттерес, який в певних ситуащях може бути навШь протилежним на стадiях попиту-пропозицп. I провiдним фактором тут е те, що товаровиробник робить все можливе, щоб повтстю компенсувати свог затрати i одержати максимально можливий зиск у виглядi прибутку. Звичайно ж, в першу чергу, для подальшого розширеного вiдтворення свого виробництва (господарства). Саме тому, основним завданням наших досл> джень було вiдслiдкувати, чи вираженим на ринку продукцИ м'ясного скотарства е верховенство соцiально-економiчних вiдносин, як1 базуються на виробництва переробщ, збутi i споживанж продукцИ м 'ясного скотарства, i за результативтстю напряму виступають регулятором попиту i пропозицп.
Ключовг слова: ринок, м 'ясне скотарство, виробництво, переробка, збут, споживання, попит, пропозищя, кон 'юнктура.
Вступ
Укра!на заслужено визнана одшею з найбшьших аграрних держав. Щодо м'ясного скотарства, то були перюди, коли в Укра!ш вироблялось 84 кг м'яса в розрахунку на одну людину, за рацюнально! норми споживання - 80 кг в рш. Сьогодш ж ринок продукцп м'ясного скотарства функщонуе в умовах фшансово! нестабшьносп товарних i переробних тдприемств. Високим е рiвень тшзацп, який також робить свш вщбиток на розвиток галузi (Lohovec', 2016). Звичайно, це позначаеться i на формуванш оргашзацшно-економiчного мехашзму як у частиш виробництва та поставок продукцп, так i утвердження взаемоввдносин партнерiв. Важливим е й те, що у дослвдженнях ринку продукцп м'ясного скотарства необхвдно враховувати його специф^. Слад дослвдити характер i сферу роз-б1жностей, як мають мюце у ланцюгу виробник, спе-щал1зоване транспортне забезпечення, зберпання, поставка споживачу. Тут було б доречним використо-вувати маркетинговi дослвдження, яш можуть дати цшну шформацш щодо аналiзу ситуацп на ринку, пвдказати ефективний шлях просування продукцп м'ясного скотарства до споживача. Саме за рахунок маркетингових дослвджень ми отримали вщповвдь на те, що основною причиною згортання м'ясного ско-тарства та його збитковосп е постшний рют затрат i собiвартостi продукцп, недостатнш рiвень дотацш, що впливае на рiвень рентабельносп галузi (Нгутак, 2017; Domanska, 2017; ^етегш et а1., 2017).
Аналiз особливостей функцiонування шдприемств рiзно! форми власносп на ринку продукцп м'ясного скотарства тдтверджуе необхiднiсть розробки державно! програми розвитку галузi, в якш передбачити механiзм, як за рахунок об'ективно обумовленого рiвня платоспроможносп досягти суттевого розши-рення мюткосл продовольчого ринку з таким розра-хунком, щоб споживач став основним швестором сiльськогосподарського виробництва. Сво! досль дження й аналiз ми концентруемо на обгрунтуваннi шляхiв вдосконалення ринку продукцп м'ясного скотарства на основi результативного ввдновлення галузi, стабшзацп И функцiонування, покращення виробни-
чо-економ1чних зв'язк1в у м'ясо-продуктовому подкомплекса
Матерiал i методи дослiджень
Методолопчною основою дослщження слугували метод економ1чного анал1зу ринку продукцп м'ясного скотарства, метод шзнання процеав, як1 притаманш галуз1 м'ясного скотарства, статистичний та метод пор1вняння (Tryn'ko, 1999).
Об'ектом дослвдження були процеси забезпечення ефективносп д1яльност1 тдприемств i господарств р1зно! форми власностi й оргашзацшно! структури, якi займаються виробництвом, переробкою та реалiзацi-ею продукцп м'ясного скотарства i е учасниками ринку продукцп галузг
Результата та Тх обговорення
Вагомим чинником об'ективно! необхвдносп фор-мування ринку м'ясного скотарства е задоволення попиту на продукти харчування з врахуванням пропо-зицiй !х обсяпв i асортименту. При цьому важливою е оцiнка можливостей товаровиробник1в щодо вироб-ництва сировини (м'яса яловичини) та ll переробки в асортиментi i поставки в продаж. Практика функщонування ринку, зокрема щодо продукцп м'ясного скотарства, тдтверджуе, що його формування повинно базуватись на узагальненш особливостей продовольчого ринку i принцитв його функщонування, яш враховують сезонну вразливiсть через саму природу сшьськогосподарського виробництва, незахищенiсть товаровиробник1в, порiвняно низький рiвень штегра-цiйних процесiв, яш поеднували б iнтереси виробника сировини , переробника i реалiзатора, що, без сумшву, позитивно позначалося б на об'емах, асортименл i якосп продукцi! м'ясного скотарства (Sytnyk, 2002; Grymak and Urban, 2017).
Об'ективна необхвдшсть формування ринку продукцп м'ясного скотарства, як i продовольства в целому, полягае i в тому, що вiн повинен задовольняти iснуючий попит. Саме вш е визначальним серед скла-дових кон'юнктури ринку, оск1льки:
• встановлюе обсяги пропозицiй, формування !х за шльшстю й асортиментом;
• зумовлюе р1вень цш на продукцш, який об'ективно впливае як на пропозищю, так i на попит;
• через забезпечення належного контролю гарантуе споживачу належну яшсть продукци.
Названi чинники бiльше ввдносяться до ринкоор-ганiзуючих, ринкоформуючих, однак основним для забезпечення належно! пропозици м'яса й iнших про-дуктш яловичини е обсяги безпосереднього виробни-цтва продукци м'ясного скотарства. Нарощування обсягiв виробництва напряму пов'язане iз нарощування поголв'я тварин. Вш цього залежить форму-вання та забезпечення пропозици яловичини на ринку. I не тшьки. Важливим при цьому е освоення ефек-тивного механiзму щодо продажу всього того, що вироблено i поставлено на ринок. А тут в допомогу знадобляться, знову ж таки, маркетинговi дослщжен-ня, як1 зорiентують учасникiв ринку на наявнiсть об-мшно! ринково! iнфраструктури, яка представлена бiржами, гуртовими ринками, аукцiонами, ярмарками, фiрмовими магазинами, торговими домами, мережею об'ектш роздрiбно! торгiвлi та мюькими ринками, як1 пропонують сво! послуги i сервiс учасникам ринку продовольства. Через сшвпрацю iз суб'ектами названо! шфраструктури, потенцiйнi учасники ринку продукцп м'ясного скотарства можуть отримувати шфо-рмацiю щодо попиту на запропоновану ними продукцш, спiвставити отриману iнформацiю iз власними пропозищями.
Слiд враховувати i те, що в перел1ку факторiв, яш впливають на формування ринку продукцп м'ясного
скотарства чiльне мiсце займае принцип конкуренцп, який вiдтворюе суть ринкових вщносин у визначеннi обсяпв пропозицiй продукци, цiн на ринку. Слад очь кувати, що в перспективi ринок сформуеться у вигля-дi системи товарно-грошових вщносин, що об'еднае вах його учасникiв на засадах рiвноправностi рiзних його форм, економiчноl та юридично! !х самостийность конкурентно! боротьби за споживача i мiсце на ринку, керуючись мехашзмами вiльного цшоутворен-ня. Такий ринок дiятиме на основi вимог закошв вар-тостi, рiвноваги попиту i пропозицi!, виконуватиме свою регулюючу функцiю.
Досвщ утвердження ринкових вщносин свщчить, що рацiонально функцiонуючим е той ринок, на яко-му мiж пропозицiею i попитом юнуе рiвновага. В iншому випадку, при порушенш цiе! рiвноваги, вини-кае дисбаланс, який може проявитись у дефщип то-варiв або !х надвиробництвом, що е небажаним як для товаровиробника, так i споживачiв. Фактично в1д рiвнiв попиту i пропозицi! i класифiкуються ринки, в т. ч. ринок продукцп м'ясного скотарства (рис. 1).
Дослвдження стану галузi м'ясного скотарства дозволили отримати й шформацш стосовно ситуаци на ринку продукцi! м'ясного скотарства, причин, що стримують розвиток ще! галузi. Виявлено й окремi невщповвдносп у дiяльностi суб'ектiв ринку м'ясного скотарства, усунення яких може реально забезпечити покращення фактичного стану та вдосконалення його функцюнування.
Ринок продукцп м'ясного скотарства
Рис. 1. Класифжащя риншв продукцп м'ясного скотарства
Джерело: розроблено А. В. Гримак за матерiалами (Sholud'ko et al., 2004; Grymak and Urban, 2017; Lohovec', 2016)
Отримаш результати показують, що негативш те-нденцi! у м'ясному скотарстга досл1д^ваного регiону (Львiвська область) мають виражений перманентний характер. Св1дченням цього е факт прогресуючого скорочення поголiв'я худоби, в т. ч. i тварин м'ясного напрямку. Проведений аналiз п1дтверджуе ситуац1ю, яка стала вираженою тенденцiею зменшення пого-лiв'я худоби не тшьки в сшьськогосподарських шдп-риемствах рiзно! форми власностi, а i в усiх категорiях господарств обласп, включаючи господарства насе-лення (табл. 1).
В чому ж сл1д шукати причини, яш проявляються у м'ясному скотарства Основною iз них, на нашу думку, е рiзке зменшення поголiв'я, i, вiдповiдно, постiйний рiст затрат й собiвартостi продукцi!; недо-статнш рiвень дотацiй на розвиток галузi м'ясного скотарства; запровадження вiльних, не регульованих цiн. Навiть середня цша, в розмiрi 61,1 тис. грн. за тонну м'яса яловичини, яка склалась на кiнець 2017 року, при наростаючш iнфляцi! не вшшкодовуе затрат, галузь нерентабельна.
Таблиця 1
Динамша погол1в'я велико! рогато! худоби, тис. гол1в
_Роки_ 2017 р. до 1995 р.,
_1995_2005_2015_2017_%_
Велика рогата худоба 846,6 395,0 210,3 187,5 22,1
у т.ч. корови_396,1_261,0_136,7_96,0_24,2
Джерело: тдготовлено А.В. Гримак за даними Головного управлшня статистики Львшсько! облает!
Одним i3 проблемних (причинних) чиннишв попи-ту на м'ясо яловичини i готових продуктiв його пере-робки також е обмежене !х споживання, яке склалось на ринку продовольчих продукпв. При цьому треба
враховувати, що саме рiвень споживання формуе емнiсть ринку (Sytnyk, 2002; Grymak and Urban, 2017). Проте рiвень споживання ще не досяг фiзiологiчно!' норми нi в Укра!ш, нi у Львiвськiй областi (табл. 2).
Таблиця 2
Рiвень споживання м'яса та м'ясних виробiв на душу населения за рш, кг1
Регюн
Норма
рацюнальна
мlнiмальна
2014 р. 2015 р. 2016 р.
2016 р. до 2014 р., %
Укра!на
Львшська область Ствв!дношення
Вироблено м'яса (в забшнш ваз!) на одну особу в областа, кг_
80,0 80,0
45,4 45,4
54,1 67,6 47,0
58.8
86.9 -8,8
49,0
50,9 63,6 47,0 58,8 92,3 -4,8
47,3
51.4 64,2
48.8 61,0
94.9 -6,6
48.5
95,0 -3,4 103,8 +2,2 +6,3 +2,2
98,9
1. Джерело: розраховано А.В. Гримак за даними Головного управлшня статистики Львшсько! областт
2. У чисельнику фактичш дат споживання, у знаменнику - вщсоток до рацюнально! норми.
По р1вню споживання м'яса i м'ясних продукпв Льв1вську область випереджають Кшвська, Дншропе-тровська, Донецька, Херсонська, Полтавська, Вшни-цька, Запорiзька, Черкаська, Волинська областi, хоча i в них рацiональна норма споживання суттево не за-безпечуеться.
Рiвень рентабельностi (з6итковост1) м'ясного скотарства у сшьськогосподарських пвдприемствах Льв1всько! обласп склав: у 2014 роц1 - -30,7%, 2015 --15,5%, 2016 —18,1%. Даш приведет по великих i середтх пвдприемствах, яш зд1йснюють сшьськогос-подарську д1яльн1сть, хоча реалiзацiя на забiй тварин м'ясного напрямку практично е стабiльною, як по сшьгоспшдприемствах, так i уах категориях господарств. При цьому важливим е i показник продуктив-ност1 тварин - рiвень середньодобових прироспв. В1н також е в блощ основних, який впливае на оцшку ефективностi м'ясного скотарства обласп. Рiвень середньодобових прирост1в 535 г (2014 рш) i 530 г (2015 р1к) не е показником штенсифшацп галузi. I розглядати цю проблему необхiдно 1з станом кормо-во! бази, як1стю i збалансовашстю рацiонiв год1вл1 в ус1 сезони техно лопчного циклу.
Вагомим аргументом впливу на продуктившсть тварин мае виступати селекцiйно-племiнна робота, яка на жаль згорнута практично повн1стю, що е не оправданим в оргашзацп ведення тваринництва. Волинська i Полюька м'ясн1 породи е адаптованими i районованими для регiону, мають високий генетич-ний рiвень продуктивност1. I економiчно окупним i оправданим е, не затягуючи 1з часом, ввдновити робо-ти 1з цими породами. А тварини буро-карпатсько!, чорно-рябо! та симентальсько! пор1д, не зважаючи що
вони е молочно-м'ясного напрямку, але i надалi мо-жуть бути ефективними регуляторами створення i м'ясного ресурсу обласп. Вони пiдтвердили свою продуктивну молочну i м'ясну ефективнiсть ще з далеких юторичних часiв.
Позитивним зрушенням у розвитку тваринництва, в т. ч. м'ясного скотарства, зокрема сприяють прийн-ят1 за останш десятирiччя нормативно-законодавчi акти, як! регламентують утвердження нових аграрних виробничих формувань, заснованих на приватнiй власностi на землю i засоби виробництва, розвитку альсько! iнфраструктури, вирiшеннi соцiальних пи-тань на селi, що ввдкривае можливост1 створення ро-бочих м1сць, в1дпов1дно вiдродження бажання сшьсь-ких труд1вник1в займатись виробництвом тваринни-цько! продукцй.
Галузь м'ясного скотарства Льв1всько! областi може виступати потужним претендентом на ринку продукцй'. Пiдтвердженням цього е накопичений дос-в1д. Область у свш час була флагманом в Укра!ш з виробництва продукцй тваринництва, в т. ч. м'ясного скотарства. Принапдно вщзначити i те, що в обласп функщонуе 28 шдприемств з виробництва м'яса i 14 1з виробництва м'ясних продукпв в асортименл, як1 за рiвнем потужностей можуть забезпечувати продук-цiею м'ясного скотарства не пльки Льв1вську область, а i поставляти !! в шш1 регiони та експортувати. Щоб активiзувати цей процес необхiдно конкретизувати мехашзми участi на ринку виробнишв продукцй м'ясного скотарства. В цшому повинна бути зацiкав-ленiсть уах суб'ектiв ринкового процесу i на вах його ланках: товаровиробник сировини-переробник-реалiзатор-споживач. Важливо конкретно визначи-
THCb i3 nepcneKTHBoro po3BHTKy rany3i M'acHoro cko-TapcTBa. Ha Hamy gyMKy, HacaMnepeg o6rpymyBarH HHce^bHicTb noroniB'a no Bcix Kareropiax rocnogapcTB, 6a3yronucb Ha cTa6ini3anii KopMoBupo6HunTBa, po3pa-xyBaTH peanbHi Mo®nHBocri no npogyKTHBHocri TBapuH (He MeHme 650-700 r cepegHbogo6oBHx npupocTiB), Ha ocHoBi noKa3HHKiB BanoBoro Bupo6HunTBa BH3HaHHTH Mo®nuBocTi npono3Hnii Ha pHHKy M'acHoi npogyKnii, a TaKo®, BHKopucToByMHH MapKeTHHroBy iH^opManiro no pHHKy, 3po6uTH npoBi3opHi po3paxyHKH Mo®nHBoro nonHTy, Buxoganu 3 panioHanbHoro piBHa cno®HBaHHa M'aca i M'aconpogyKTiB HaceneHHaM.
Biiciumk'ii
1. BupimanbHHM y nogonaHHi npHHHH HecTa6inbHoc-Ti po3BHTKy rany3i M'acHoro cKoTapcTBa e craopeHHa b ycix KaTeropiax rocnogapcTB yMoB gna HapomyBaHHa noroniB'a BenHKoi poraToi xygo6u, b t. h. Ha BigrogiBni, 3a6e3neneHHa oKynHoi ix npogyKTHBHocri, mo no3HTHB-ho BnnHBaTHMe Ha co6iBapTicTb npogyKnii rany3i, Bigno-BigHo cTHMy^MBaTHMe ToBapoBupo6HHKiB 6aHHTH ce6e y phhkobhx BigHocHHax.
2. BaroMHM hhhhhkom o6'eKTHBHoi Heo6xigHocri ^opMyBaHHH pHHKy npogyKnii M'acHoro cKoTapcTBa e 3agoBoneHHa nonrny Ha anoBHHHHy Hepe3 cTBopeHHa Heo6xigHHx o6cariB ii npono3unii. OcTaHHa cKnagaeTbca 3 neBHoi KinbKocTi npogyKnii 3a Hane®HHM acopTHMeH-tom, aKy Mo®yTb nocTaBHTH cy6'eKTH pHHKy - ToBapo-BHpo6HHKH i nepepo6HHKH chpobhhh - gna npoga®y. ,3,fla nboro Heo6xigHa i HaginHo ^yHKnioHyrona o6MiHHa iH^pacTpyKTypa. PanioHanbHo ^yHKnioHyronuM e toh npogoBonbHHH phhok, ge Mi® npono3uniero i nonnroM icHye piBHoBara.
3. MaTepianbHHH iHTepec cy6'eKTiB pHHKy peani3y-eTbca Hepe3 niHy peani3anii ToBapy. ^hobhh MexaHi3M noro perynMBaHHa BnacTHBHH BciM napTHepaM B3aeMo-BigHocHH: nocranaHHro, TpaHcnopTyBaHHK, opraHi3anii BHpo6HHnTBa, MaTepianbHoMy 3a6e3neneHHro, peKnaMi, peani3anii, B3aeMopo3paxyHKaM, Tomo. ^epe3 MexaHi3M nrn perynMMTbca i KoHKypeHTHi yMoBH, 3a aKHx 3ginc-HMeTbca 3agoBoneHHa nonrny.
4. 3axogu nigTpuMKH po3BHTKy rany3i M'acHoro cKoTapcTBa noBHHHi cnpuaTH nponecy caMoperynKBaHHa cucreMH niHoyTBopeHHa i3 3acTocyBaHHaM nigTpuMyro-hhx nrn gna BHBegeHHa ToBapoBupo6HHKiB 3i cTaHy 36u-TKoBocTi, BHpiBHMBaHHa gucnapnreTy Mi® nmaMH Ha npogyKniro M'acHoro cKoTapcTBa i nepepo6Hoi npoMuc-noBocTi, gocTynHocTi HagaHHa KpegnriB nig npunHaTHi BigcoTKH.
5. E^eKTHBHoMy ^yHKnioHyBaHHro nignpueMcTB ra-ny3i M'acHoro cKoTapcTBa Ha pHHKy cnpuaTHMyTb noro MapKeTHHroBi gocnig®eHHa, aKi gaBaTHMyTb o6'eKTHBHy iH^opManiro npo cno®HBaniB i 3aMoBHHKiB npogyKnii, cyTb ix 3anuTiB i BHMor, Mo®nHBocTen bhpo6hhk1b, HoMeHKnaTypy acopTHMenry i o6caru 3aMoBneHb.
6. OgHHM i3 BupimanbHHx hhhhhkIb HapomyBaHHa o6cariB Bupo6HunTBa npogyKnii M'acHoro cKoTapcTBa e KopMoBa 6a3a. .HbBiBcbKa o6nacTb Mae gocTaTHbo noTeH-ninm npupogHo-KniMaTHHHi h eKoHoMiHHi Mo®nHBocTi gna ii cTa6inbHocTi h noKpameHHa aKocTi KopMiB.
7. ^k cnoci6 po3B'a3aHHa Hey3rog®eHux nuTaHb y BigHocHHax Mi® Bupo6HHKaMH chpobhhh i nepepo6HH-KaMH, eKoHoMiHHo o6rpyHToBaHHM 6yno 6 cTBopeHHa iHTerpoBaHux cucTeM y paMKax M'aconpogyKToBoro nigKoMnneKcy Ha ocHoBi goroBipHHx 3acag, Hepe3 cTBopeHHa aconiaqin, KoHnepHiB i iHmux cTpyKTyp. y gocTy-nHux HayKoBux i npaKTHHHux iH^opManinHux g®epenax HgeTbca npo Te, ^o TaKi iHTerpaninHi ^opMyBaHHa bh-cTynaTHMyTb hhhhhkom cTpuMyBaHHa niH KiHneBoro npoga®y npogyKqii', cnpnaMHH nigBH^eHHM KyniBenb-hoi cnpoMo®HocTi 3aBgaKH onTHMi3anii' chpobhhhhx 3oh nepepo6Hux nignpueMcTB, TpaHcnopTHux noTOKiB cupo-bhhh i TexHonoriHHux BigxogiB nepepo6KH, nornu6neH-hk cneniani3anii' i po3BHTKy cinbcbKoi Koonepanii'.
nepcnexmueu nodanbwux docmdwenb. EygyTb npo-goB®yBaTucb gocnig®eHHa 3 eKoHoMiHHoi oniHKH cTaHy po3BHTKy rany3i M'acHoro cKoTapcTBa y ^bBiBcbKin o6nacTi b guHaMini Ta aHani3yBaTucb noKa3HHKH o6iry npogyKnii niei rany3i Ha pHHKy.
References
Chemerus, V., Dushka, V., Maksym, V. (2017). Consisting and basic tendencies of distributive policy of pork production enterprises in Lviv area. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj. 19(76), 112117. doi: 10.15421/nvlvet7622. Cherevko, G.V., & Berezivs'kyj, P.S. (1998). Derzhava i
rynok. L'viv: Ukrai'ns'ki tehnologii' (in Ukrainian). Domanska, N.A. (2017). Wholesale markets of agricultural products as a form of entrepreneurial activity and their organizational and legal forms and models. Scientific Messenger LNUVMB. 19(81), 88-92. doi:10.15421/nvlvet8115. Gajduc'kyj, P.I. (2004). Formuvannja ta rozvytok agrarnogo rynku. Ekonomika APK. 3, 4-15 (in Ukrainian).
Grymak, A., & Urban, I. (2017). Economic methods of market research of meat industry, their essence and objectivity. Scientific Messenger LNUVMB. 19(81), 98101. doi: 10.15421/nvlvet8117. Hrymak, A.V. (2017). Assessment of economic development and trends beef cattle lviv region. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj. 19(76), 43-46. doi: 10.15421/nvlvet7609. Lohovec', V.O. (2016). Jevropejs'kyj rynok jalovychyny: misce ta rol' Ukrai'ny. Naukovyj visnyk Uzhgorods'kogo nacional'nogo universytetu. Serija: «Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove gospodarstvo». 9, 101-105 (in Ukrainian). Sholud'ko, O.V., Bitter, O.A., Berezivs'kyj, Z.P. (2004). Rynok produkcii' skotarstva: problemy i perspektyvy. L'viv: NVF «Ukrai'ns'ki tehnologii'» (in Ukrainian). Sytnyk, V.P. (2002). Transformacija NPK Ukrai'ny v
rynkovi umovy. K.: IAEUAAN (in Ukrainian). Tryn'ko, R.I. (1999). Metodyka ekonomichnyh doslidzhen'. L'viv: Ukrai'ns'ki tehnologii' (in Ukrainian).
