CC BY
23
УДК 631.11.
Щурик М.В., д.е.н., проректор з науково! роботи, професор® 1вано-Франювсъкийутверситет права /м. КороляДанилаГалицъкого
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 ЗАСАДИ ЗБАЛАНСОВАНОГО В1ДТВОРНЕННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРС1В: РЕГЮНАЛЬНИЙ АСПЕКТ
Дослгджено стан оргашзацп в1дтворення земельных ресурав в умовах запровадження ринкових вгдносын. Доведено потребу створення макрорегюналъног концепцИ запровадження засад сталого розвитку природы. Запропоновано джерела /нвестування, з метою формування екологгчно та економгчно збалансованого в1дтворення природных ресурав. Пропонуетъся значно тдняты роль державы та м1сцевых оргашв самоврядування в процеа формування збалансованост1 прыроды та ттереав гомосу.
Ключов1 слова: еколог1я, субстанщя, духовтстъ, цтност1, прюрытеты, ф1нансування, збалансоватстъ.
Постановка проблеми. Попршення екологи природних ресурЫв, зокрема земель сшьськогосподарського призначення, лку, води, значне зменшення популяцп флоришстики та фаушстики спричинено низьким р1внем усвщомленост1 суспшьства потреби рацюнально I бережливо вщноситись до природних ресурав. Слабкою залишаеться ниш законодавча база регулювання вщносин збалансованост1 м1ж матер1альними штересами суб'ект1в д1яльност1 та природними ресурсами. Економ1чш штереси продовжують бути домшуючими по вщношенню до закошв онтологи.
Анал1з останшх дослщжень та публжацш. Проблеми, пов'язаш з попршенням екологи, все частше стають предметом дослщження багатьох вщомих в1тчизняних та заруб1жних учених. Особлива увага при цьому выводиться природним ресурсам, яю в абсолютнш свош бшьшост1 виконують роль лакмусового паперу, який засвщчуе про надм1рне забруднення, засм1чення, отруення люу, води, атмосферного пов1тря тощо. Загострення еколопчних проблем проявляеться також у зменшенш регенеративних властивостей рослинного та тваринного свпу, зниженш родючост1 сшьськогосподарських земель, зникненш багатьох вид1в рослин I тварин. Ниш, як школи використання природних ресурав часто набувае неконтрольованого характеру. На думку автор1в доповад Мжнародного фонду дико! природи «Жива планета» за 2008р., виснаження природних ресурЫв планети проходить настшьки швидкими темпами, що на шдтримання нишшнього р1вня способу життя населения свпу до 2020 р. потреба в ресурсах досягне розм1р1в, яю екв1валентш двом планетам типу Земля [1]. 3 наведеного видно, що перед крашами, регюнами, кожною людиною постае потреба осмислення сво!х дш, вчинюв, яю завдають або можуть завдати шкоду ресурсам природи.
® Щурик М.В., 2011
400
Слщ зазначити, що вчеш пропонують залучати до розв'язання еколопчних проблем в першу чергу адекватш державш структури. Св1товий досвщ засвщчуе, що окрем1 уряди активно включились у розв'язання еколопчних негаразд1в. Зокрема в Китаю особлива увага вщповщних владних шституцш спрямовуеться на розв'язання тих еколопчних проблем, яю можуть перешкоджати припливу в крашу шоземного кашталу, квал1ф1ковано! робочо! сили, розвитку зовшшньо! торпвл1 [2, с. 8 5]. Зусилля уряд1в окремих високорозвинутих кра!н з метою збереження та покращення екологи спрямовуються на винесення еколопчно брудних виробництв у краши, що розвиваються, осюльки тут природоохоронне законодавство не е таким жорстоким [3, с.7]. 1снуюч1 ниш проблеми в зв'язку з порушенням збалансованост1 вщтворення природних ресурав, поеднуючи одночасне розв'язання еколопчних та економ1чних завдань окрем1 вчеш вбачають у вщсутносп достатньо сформованих морально-етичних цшностях. Нишшш кризи являють собою вщплату людям за аморальне прагнення забезпечувати власний добробут шляхом насильства, паразитувати на природ^ не повертаючи И борги [4, с. 21]. Треба зазначити, що кнують \ шш1 напрямки дослщжень учених, яю переконують у потреб1 формування яюсно нових засад оргашзаци використання, збереження, покращення ресурЫв природи, досягаючи при цьому збалансованост1 штереав гомосу та природних ресурЫв. Треба зазначити, що ниш все ще недостатня увага придшяеться науковцями дослщженню регюнальних особливостей мехашзму збалансованост1 екологи та вщтворювального процесу природи.
Постановка завдання. Дослщити основш причини кнуючого ниш дисбалансу штереав людини та природних ресурЫв. Запропонувати мехашзм досягнення збалансованого розвитку екологи в процеЫ використання, збереження та покращення природи та всього довюлля.
Результати дослщження. Оцшювання стану земельних ресурЫв, води, лку, шших важливих складових природи в Карпатському макрорегюш засвщчуе про продовження зростання 1х забрудненост1 та засм1ченост1, попршення регенеративних властивостей, що в юнцевому рахунку призводить до попршення екологи. Деструктивш еколопчш процеси природних ресурЫв спричинеш, в основному, економ1чними потребами суб'ект1в господарсько! д1яльност1, а також побутовими д1ями населения. I перш1, \ друп, як правило, недостатньою м1рою враховують необхщшсть збереження та охорони природи, всього довюлля.
Процеси, що пов'язаш з засм1чешстю та забруднешстю природних ресурав регулюються в1тчизняним законодавством за допомогою встановлених еколопчних платеж1в, обсяг яких, як правило, не вщповщае розм1ру шкоди, що завдаеться земл1, лку, вод1 тощо. Особливо це стосуеться приватного сектору. Идеться про те, що в Карпатському макрорегюш шкодлив! викиди пщприемств -забруднювач1в атмосфери часто завдають шкоди плодово-ягщним насадженням, тваринам, птищ, бджолоам'ям господарств населения тощо. Зазначене призводить до появи невщомих захворювань, а також до загибел1 флори та
401
фауни. Насамперед це стосуеться кислотних дощ1в, наслщки вщ випадання яких практично залишаються поза увагою мюцевих оргашв влади, державних еколопчних шспекцш, громадських оргашзацш тощо. Аналопя мае мкце також щодо викид1в шюдливих газ1в, пар1в, шших невщомих простому переЫчному громадянину шгред1ент1в, яю також призводять до пошкодження, а в багатьох випадках загибел1 юсточкових, зерняткових дерев, знищення птищ, риби, диких тварин тощо. Пщкреслюемо, що ниш щ еколопчш катакл1зми продовжують залишатися поза увагою вщповщних оргашв влади. Мае мкце лише факт констатаци неправом1рних, особливо небезпечних для всього довюлля, включаючи власне саму людину, дш суб'ект1в, д1яльшсть яких завдае шкоди. Пщкреслюемо, що лейтмотивом д1яльност1 таких пщприемств е, насамперед, економ1чш штереси власниюв, користувач1в шюдливих та небезпечних виробництв. Потр1бно вщверто визнати, що попршення екологи природних ресурав, здоров'я населения, що тут проживае, спричинено ¿ррацюнальними штересами власниюв пщприемств.
Складшсть полягае також у тому, що мкцев1 чиновники, адекватш контролююч1 органи часто замовчують шкщлив1 ди забруднювач1в та засм1чувач1в атмосфери, природи, дшсний розм1р шкоди \ втрат, яю мають мкце при цьому. Идеться про те, що прост! переЫчш громадяни, як правило, не володшть об'ективною шформащею, що стосуеться р1вня небезпеки та втрат спричинених пщприемствами, функцюнування яких завдае шкоди природ! та суспшьству. Саме цим пояснюеться те, що у дослщжуваному макрорегюш ниш властиве масове, невщворотне всихання багатьох плодово-ягщних насаджень, р1зке, перманентне зменшення юлькоси диких тварин, птищ, риби, бджолоамей тощо. Пщкреслюемо, що в даному випадку ми ведемо мову про видим1 людиною природш катакл1зми, яю школи спричиняють супротив суспшьства.
Разом з тим, як вщомо, нас оточуе також невидимий св1т, результата впливу на який пщприемств-забруднювач1в нам невщомг Маловщомим продовжуе залишатися зворотна д1я його на землю, шш1 оргашчш та неоргашчш субстанци, яю дано людиш вщчувати, бачити тощо. Зазначене, на нашу думку, залишаеться ниш одшею ¿з найбшьш не шзнаних наукою проблем, яка потребуе розв'язання, осюльки без цього важко передбачити майбутне людства, можливост1 його життя (виживання) у зв'язку ¿з зростанням антропогенного та техногенного впливу на природу, довюлля, рослинний { тваринний свп\ В першу чергу це стосуеться само! людини, яка е головною, оргашчно поеднаною з природою субстанщею. Природа, И матер1альна наповнювашсть призначена Св1товим Розумом для потреб життя И на землг Саме тому, невиправданим економ1чно, еколопчно, сощально е обмежувальний вплив на пщприемства, яю завдають шкоди природним ресурсам лише встановлення розм1ру еколопчних платеж1в. Идеться про необхщшсть перегляду та запровадження нових засад до вщшкодування втрат, завданих пщприемствами - забруднювачами та засм1чувачами природних ресурЫв, атмосферного пов1тря. Причому вщшкодування мае мати адресний, прозорий характер, включаючи не лише юридичних, а й ф1зичних оЫб, окремих громадян.
402
Слщ бшьш жорстко тдходити до реал1зацп положения, що забруднювач платить. Причому розм1р платш мае бути перманентним, мшливим \ безпосередньо залежати вщ наслщюв завдано! шкоди.
Реал1защя зазначеного потребуе проведения додаткових обстежень шюдливих пщприемств \ виробництв на предмет забруднення ними природних ресуршв. Дослщження засвщчують, що так1 заходи е надзвичайно потр1бними, оскшьки в дослщжуваному макрорегюш продовжуе попршуватись еколопя. Насамперед це стосуеться викид1в шюдливих речовин у атмосферне пов1тря (табл. 1).
Таблиця 1
Динамжа викид1в шкщливих речовин в атмосферне повггря в
Карпатському макрорегшш
Усього, тис.грн.
1995 2000 2005 2006 2007 2008
Закарпатська 36,7 40,7 65,9 70,7 88,2 91,4
1вано- 325,7 184,8 252,2 318,4 325,2 298,3
Франювська
Льв1вська 239,6 192,9 187,6 206,7 253,1 266,8
Чершвецька 35,0 35,1 33,6 32,7 45,9 43,3
Разом по 637,0 453,5 539,3 628,5 712,4 699,8
макрорепону
* Статистичний щор1чник Украши за 2008 рж. За ред. О.Г. Осауленка. Держкомстат Украши: Державне шдприемство «1нформацшно-аналггичне агенство», Кшв.- 2009.-C.523.
Особливо значно! шкоди довкшлю в дослщжуваному макрорегюш завдають шкщлив1 та еколопчно небезпечш пщприемства та виробництва в 1вано - Франювськш та Льв1вськш областях. Зокрема, викиди шюдливих речовин в атмосферне пов1тря в 1вано-Франювському макрорегюш вдв1ч1 перевершують аналопчний показник по Укра!ш. В 2008 рощ в розрахунку на 1 км2 тут було викинуто 21,5 тонни шюдливих речовин.
Офщшш даш статистики засвщчують, що основними забруднювачами атмосферного повпря стацюнарними джерелами е теплов1 електростанци. Идеться про мюта Бурштин та Добротв1р, вщповщно 1вано-Франювсько! та Льв1всько! областей. Саме тут розмщеш теплоелектростанцп, яю належать до особливо небезпечних забруднювач1в в перюд 1990-2008 рр. (табл.2).
Негативна динамжа шкщливих викид1в у атмосферне пов1тря призводить у дослщжуваному макрорегюш не лише до попршення екологи, а й загибел1 флори I фауни, занесения все нових вид1в рослин, тварин, птищ до Червоно! книги, появи рашше невщомих хвороб жител1в навколишшх сш I мкт, штенсифжацп ракових та онколопчних захворювань, депопуляцп населения. Таю наслщки економ1чно! д1яльност1 пщприемств - забруднювач1в, як не дивно, не спонукають нишшнього чиновника до дш, яю би призупинили функцюнування шкщливих виробництв. Идеться про запровадження бшьш жорстких, нетрив1альних заход1в впливу на потребу дотримання суб'ектами
403
господарювання вимог екологи, введения примусового правового мехашзму вщшкодування сум реально завданих збитюв, штраф1в, яю використовуються в практищ високорозвинутих кра!н. Даш статистичного щор1чника засвщчують, що збори, пред'явлеш пщприемствам, оргашзащям, установам за забруднення навколишнього середовища в 2008 рощ пор1вняно з 1996 роком зросли майже втрич1 (в фактичних цшах без урахування шфляци), в той же час позови за збитки, запод1яш природ! та штрафи, пред'явлеш за порушення природоохоронного законодавства, зменшились бшьше шж у 2 рази.
Таблиця 2
Викиди шкщливих речовин у атмосферне повггря тепловими електростанщями у областях Карпатського макрорегшну
(тис. т
1990 1995 2000 2005 2008
1вано- 403,3 271,7 141,0 204,2 241,7
Франювська
у тому числ1 1вано- 5,6 2,7 0,8 0,7 0,7
Франювськ Бурштин 308,1 220,0 118,9 176,5 218,3
Льв1вська 271,9 124,6 108,6 95,6 126,4
у тому числ1 Льв1в 13,5 5,8 3,1 2,8 1,9
Добротв1р 73,0 51,5 59,1
* Статистичний щор1чник Украши за 2008 рж. За ред. О.Г. Осауленка. Держкомстат Украши: Державне шдприемство «1нформацшно-аналггичне агенство», Ки!в.- 2009.-C.526.
Досягнення збалансованост1 м1ж еколопею природних ресурав та економ1чними штересами пщприемств, на наше глибоке переконання, можна забезпечити завдяки посиленню штрафних санкцш за завдану шкоду, забезпеченню прозорост1, публ1чност1 та доступност1 шформаци, яка стосуеться характеру порушень. При цьому д1евкть таких заход1в прямо залежатиме вщ обсягу вщшкодувань, яю матимуть адресний характер, включаючи природно-ресурсний потенщал населених пункт1в, що зазнають найбшьшо! шкоди.
Порушення збалансованост1 еколого-економ1чних засад у процес1 вщтворення природних ресурЫв в Карпатському макрорегюш здшснюеться також в результат! функцюнування малих та середшх пщприемств. Насамперед це стосуеться суб'ект1в, яю займаються виробництвом пластиково! продукци (тара, пакувальш матер1али, р1зного роду обгортков1 синтетичш пакети, обгортки), на утил1зацш яких потр1бш десятки роюв. Ниш, на нашу думку, не створено единого циклу на шляху виробник пластмаси та шших небезпечних для природи I суспшьства товар1в оргашчно! та неоргашчно! х1ми та пщприемство-утил1затор, переробник використаних матер1ал1в, см1ття тощо. Идеться про те, що суб'екти господарювання, що займаються виготовленням вироб1в з пластмаси не несуть вщповщальност1 за И юнцеве використання. Як результат -
404
величезш територи земель аграрного сектора, лки, дороги, береги рк засм1чеш вщходами сумшвного х1м1чного походження. Бшьш шж очевидно, що зазначена проблема потребуе нагального розв'язання, включаючи заходи адекватного впливу провладних структур, природоохоронних оргашв, а також громадськостг
Насамперед доцшьно провести суцщьну еколопчну паспортизацш вс1х пщприемств, незалежно вщ форм власност1, пщпорядкованост1, сфер д1яльност1, а також запровадити постшний мошторинг дотримання ними вимог екологп. Окр1м того, створенню нових пщприемств обов'язково мае передувати еколопчний висновок, що стосуеться дотримання в процес1 функцюнування встановлених еколопчних вимог. При цьому, як нами зазначалось вище, слщ значно посилити вщповщальшсть, пщвищити розм1ри штраф1в за завдану шкоду. Норми вщшкодування, а також вщповщальност1 за завдаш збитки слщ прир1вняти до европейського природоохоронного законодавства.
Пщприемства, небезпечш виробництва, д1яльшсть яких не вщповщае встановленим вимогам та стандартам екологп, слщ закрити, нав1ть незважаючи на усшшну виробничу й фшансову д1яльшсть. Без застосування саме таких радикальних, ршучих заход1в впливу досягнення збалансованого вщтворення природних ресурав, поеднуючи при цьому еколопчш та економ1чш штереси залишатиметься декларативними, популктськими нам1рами.
Наступним кроком на шляху запровадження еколого-економ1чних засад збалансованого вщтворення природних ресуршв у Карпатському макрорегюш мае стати встановлення участ1 в цьому процеЫ населения. Идеться про побутовий сектор, його вплив на збереження та покращення екологп лку, води, атмосферного пов1тря, участь у розширенш можливостей популяцп флори \ фауни тощо.
Дослщження засвщчують, що роль, участь, вплив мюцевого населения на вщтворення, збереження, покращення та охорону навколишшх природних ресурав, атмосферу кардинально вщр1зняеться вщ т1е!, що мала мкце 10-15 роюв тому. Ниш жител1 сш, мют е одними з найбшьших забруднювач1в земель, лкових дшянок, р1чок, озер, водоймищ, струммв, атмосферного пов1тря. Побутов1 вщходи, см1ття, яю вже стали своерщними атрибутами вздовж дор1г, шлях1в, лкових галявин, берепв р1чок е рукотворними продуктами д1янь саме населения, а не промислових пщприемств \ шкщливих виробництв. На жаль, ниш в нашому суспшьств1 не прийнято загальновстановлених норм морал1, яю би зор1ентовували громадян на необхщшсть дотримання та збереження чистоти навколишшх ресурав, атмосферного пов1тря.
Значно! шкоди завдае довкшлю також масове спалювання побутових вщход1в, сухих трав, хмизу на сшьськогосподарських землях, лкових галявинах, присадибних дшянках, в результат! чого пов1тря стае отруеним шюдливими викидами, що завдають шкоди не лише ресурсам природи, а й людиш. Причому практика спалювання населениям смптя, вщход1в побутово! х1ми, листя набувае хрошчного характеру й з кожним роком зростае. Бшьш шж очевидно, що виршення зазначених негаразд1в потребуе прийняття та розв'язання адекватних заход1в.
405
Полшшення екологи довюлля, атмосферного пов1тря потребуе бшьш предметного втручання в щ процеси мюцево! влади. Саме на мкцях, власними зусиллями мае бути оргашзоване складування побутових вщход1в, притягнення до суворо! вщповщальност1 громадян, яю самовшьно засм1чують { забруднюють лк, землю, водоресурсш джерела тощо.
В межах кожного населеного пункту слщ розробити конкретну концепщю, програму полшшення екологи мюцевих природних ресурав. Идеться про запровадження постшного мошторингу за дотриманням вимог чистоти та збереження довюлля, побудову в мюцях масового вщпочинку, вздовж дорщ шших визначених мкць вбиралень, пункт1в для складування см1ття, вщход1в тощо. Причому це мае бути побудовано на засадах постшного догляду, утшзацп, вщповщальност1, фшансування тощо. Зазначимо, що в свт саме таким чином вже давно вирплено проблему побутових вщход1в, натомють в наших населених пунктах вони чомусь залишаються поза увагою мюцево! влади, громадськостг
Запровадження еколого-економ1чних засад збалансованого вщтворення природних ресурЫв у Карпатському макрорегюш слщ оргашзовувати вщповщно до накреслень, рекомендацш, вироблених св1товою спшьнотою. Идеться про концепщю засад сталого розвитку, яка була прийнята в 1987 рощ на конференци ООН. Саме теоретичш та методолопчш основи сталого розвитку слугують своерщним ор1ентиром для досягнення збалансованост1 м1ж еколопею природи та матер1альними штересами суб'екпв господарювання. 3 щею метою в дослщжуваному макрорегюш слщ розробити концепщю, програмний документ, який би мктив перелж заход1в, яю рекомендуються засадами сталого розвитку з метою досягнення еколого-економ1чно1 збалансованост1 природних ресурав.
Запровадженню макрорегюнально! концепци стшкого розвитку мають передувати певш заходи. Насамперед це стосуеться ощнки нишшнього стану екологи ресурав природи, обстеження пщприемств та господарств населения, д1яльшсть яких призводить (або може призвести) до попршення екологи, посилення участ1 у процесах оздоровления та збереження ресуршв мюцевих оргашв влади та громадськост1, пошуку необхщних обсяпв та джерел фшансування тощо.
Висновки. Досягнення збалансованост1 вщтворення природних ресурав у Карпатському макрорегюш кр1зь призму збереження та полшшення екологи усшшного розв'язання економ1чних завдань ниш гальмуеться щлою низкою чинниюв. Насамперед це стосуеться шдприемств-забруднювач1в та шюдливих виробництв, д1яльшсть яких спрямовуеться на досягнення економ1чних шгереав, часто завдаючи при цьому шкоди екологи природних ресурав. Ниш нагальним е проведения еколопчно! паспортизаци таких пщприемств на предмет дотримання ними вимог екологи. Д1евим заходом полшшення екологи ресурав земл1, лку, води, атмосферного пов1тря слщ вважати пщвищення вщповщальност1 забруднювач1в завдяки збшьшенню на порядок розм1ру штраф ¿в. Вщповщальшсть за завдану шкоду слщ диверсифкувати не лише серед юридичних, а й ф1зичних ос1б, громадян тощо.
406
Слщ також значно пщвищити, персошфшувати вимоги дотримання стандарт1в екологп до населения, яке ниш е одним i3 найбшьших забруднювач1в побутовими вщходами, виробами з пластмаси лку, берепв р1чок, територп вздовж дор1г i шлях1в. KpiM того на 4aci е запровадження мошторингу чистоти та безпечност1 природних pecypciB, яю розташоваш у безпосереднш близькост1 до населених пункт1в. Саме мюцева влада повинна предметно зайнятися проблемами облаштування територш населених пункт1в. Насамперед це стосуеться побудови i розмщення вбиралень у мюцях масового вщпочинку населения, вздовж дорщ р1чок тощо. KpiM того влад1 потр1бно значно покращити роботу з побудови оргашзованих смггтезвалищ, пункпв утил1зацп побутових вщход1в та см1ття.
Досягнення збалансованост1 екологп природних pecypciB та економ1чних iHTepeciB суб'ект1в д1яльност1 потребуе розробки та запровадження в Карпатському MaKpoperioHi концепцп засад сталого розвитку. Саме вона повинна визначати перспективу використання, збереження, покращення та охорони pecypciB природи, поеднуючи одночасне розв'язання економ1чних i еколопчних завдань.
Л1тература
1. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www. environment. newscientist. com / article/dn15063-disastrous-eco-crunch-treatensplanet.html.
2. Рогожина M. Новые тенденции в экологической политике развивающихся стран / М. Рогожина //МЭиМО.-2009.-№4.-С.81-89
3. Шишков Ю.В. Еще один упущенный шанс / Ю.Шишков // МЭиМО-2010.-№8.-С.3-9.
4. Шютенко П. Ноосфер ний пщхщ до формування антикризово! модел1 життед1яльност1 Беларуа, Pociï та Украши / П.Иютенко // Економжа Украши.-2010.- №3.- С.21-26.
Summary Schuryk M.
Ivano-Frankivsk university of law named after kind Danylo Halitskiy
ECOLOGICAL AND ECONOMIC FOOTINGS FOR BALANCED RECREATION OF NATURAL RESOURCES: REGIONAL ASPECTS
It is researched the situation of the organization of the recreation of land resources in the conditions of application of the market relations. The author investigates the state of natural resources in the Carpathian macroregion. The main reasons of negative influence the ecology of natural resources and the whole environment are analyzed. The need for creation macroregional conception of introducing steady nature development footings is proved. The author suggests sources of investing to form ecological and economic footings for balanced recreation of natural resources. The article also proposes to rise the role of state and local bodies of selfgoverning in the process of balance formation between nature and person's interests.
Стаття надшшла доредакци 01.04.2011 p.
407
