CC BY
12
УДК 631.11 Проф. М.В. Щурик, д-р екон. наук - 1вано-Франтвський
умверситет права iM. Короля Данила Галицького
НАЙВАЖЛИВ1Ш1 КРИТЕРП П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ОРГАН1ЗАЦП ЗЕМЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА В РОЗВИТКУ КАРПАТСЬКОГО МАКРОРЕГ1ОНУ
Розглянуто особливостi оргашзацп процесу вщтворення земельних pecypciB в аграрному ceKTopi Карпатського MaKpoperioHy. Запропоновано HOBi критери та вимо-ги до оргашзацп земельного господарства АПК. Обгрунтовано потребу створення нов^шх сiльськoгoспoдapських пiдпpиeмств, яю б yспiшнo розв'язували eкoнoмiчнi, сощальш та eкoлoгiчнi склaдoвi оргашзацп земельного господарства.
Ключов1 слова: ефектившсть, еколопя, eкoнoмiкa, землекористування, сталий розвиток, критерп, господарства, населення.
Постановка проблеми. Одшею з найважливших причин низько" ефективност вщтворення земельних ресуршв аграрного сектору Карпатського макрорегюну - вщсутшсть надежно оргашзованого земельного господарства. Складшсть полягае також у тому, що бшьшють створених агроформу-вань в основ! свoеi д1яльност1 мае лише економ1чш штереси.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй. Загострення економ1ч-них, сощальних та еколопчних складових суспшьного вщтворювального процесу дедал1 часлше спонукае вчених до дослщжень наявних критерив ор-гaнiзaцii земельного господарства, в основ! яких продовжують домшувати економ1чн1, споживацьк штереси суб'екпв господарювання. При цьому часто шнорують розв'язання еколопчних та сощальних складових вщтворюваль-ного процесу земель, як ниш потр1бно вважати як прюритетш. Йдеться про потребу радикальних змш opгaнiзaцii ведення земельного господарства, ос-кшьки досягнення економ1чних результата дедал1 частше забезпечуеться завдяки збшьшенню еколопчних i сощальних витрат. Дуже ймов1рно, що ми вступаемо в еру, коли зростання збшьшуе eкoлoгiчнi i сощальш витрати швидше, шж воно збшьшуе блага виробництва. Зростання, яке нарощуе витрати бшьше, шж воно збiльшyе блага, е нeeкoнoмiчним, i його варто так i на-зивати [1, с. 180]. Одшею з причин недостатньо!" сформованост кpитepiiв прь opитeтнoстi вiдтвopeння земельних ресуршв аграрного сектору, на думку ок-ремих учених, е вщставання духовного i сощального розвитку людини. Розвиток науки i техшки значно випереджае духовний i сощальний розвиток ци-вiлiзaцii. За своею споживацькою мeнтaдьнiстю цивiлiзaцiя залишилися в далекому майбутньому, тод!, як засоби нищення всього живого на Зeмлi збшь-шились до мaсштaбiв, як! загрожують глобальною eкoнoмiчнoю загрозою. Нeaдeквaтнiсть глобально!" свщомост землян засобам техногенного впливу на довкшля - основна проблема подальшого розвитку цившзаци [2, с. 25]. Таким чином, належний piвeнь ефективного вiдтвopeння земельних ресурЫв значною м!рою генеруеться р!в^м генезису духовно!' складово1' вщтворю-вального процесу. Саме цим, очевидно, пояснюють швидке зростання заб-pyднeнoстi земельних ресурЫв нитшшми власниками й користувачами земельних господарств. За оцшками фaхiвцiв, "вклад" втизняного АПК в еко-
лопчну кризу становить у середньому 30-40 %, зокрема забруднення земель-них ресурЫв - понад 50 %, а поверхневих водойм - 45-50 % [3, с. 114].
Невщповщшсть рiвня оргашзаци вiдтворення земельних ресурсiв у вггчизняному секторi економiки сучасним вимогам i критерiям потребуе роз-роблення та прийняття адекватних рiшень, в основу яких треба покласти розв'язання триединого завдання: покращення виробничого вщтворення зем-лi, покращення екологи та забезпечення належного рiвня життя людини. Са-ме такi напрями, стратегда вiдтворення виробництва й рекомендуе свггова спiльнота в контекстi сталого розвитку. Дотримання принципу сталостi у сус-пiльно-громадському розвитку зумовлюе необхiднiсть реформ, як б вщповь дали фiзико-економiчному тлумаченню ефективностi господарювання. Тому потребуе радикальних трансформацiй подальше функцiонування iндустрiаль-но! сфери, iдеологiею реформування яко! повинен стати неруйнiвний шнова-цшний розвиток 11 провiдних галузей та !хня пiдпорядкованiсть реформам у сшьському господарствi [4, с. 12].
Таким чином, вчеш дослiдили критери шдвищення ефективностi вщ-творення земельних ресурЫв, якi свiдчать про необхiднiсть запровадження яюсно ново! оцiнки вiдтворювального процесу, в основi якого потрiбно розв'язувати екологiчнi, соцiальнi та економiчнi завдання.
Зважаючи на важливiсть та складшсть зазначено! проблеми, важливим видаеться дослщження регiонального напряму процесу вiдтворення земельних упдь АПК. Насамперед це стосуеться Карпатського макрорегюну, який на фо-нi iнших областей мае ютотш особливостi, що значною мiрою впливають на органiзацiю земельного господарства, яку ниш ще недостатньо дослiджено.
Постановка завдання. Ощнити можливостi запровадження яюсно нових критерив пiдвищення ефективностi оргашзаци земельного господарства в АПК Карпатського макрорегюну за сучасних умов сформованого зем-леволодшня та землекористування.
Результати досл1дження. Шдвищення ефективност вщтворення земельних ресурсiв у аграрному секторi Карпатського макрорегiону крiзь призму кращого 1х виробничого використання, поеднуючи одночасне вирiшення еко-логiчних i соцiальних проблем, значною мiрою унеможливлюеться через нес-формованiсть земельних господарств. Йдеться про те, що ниш бшьшють земельних упдь сшьськогосподарського призначення шдпорядковаш дрiбним се-лянським господарствам. За офiцiйними даними статистики, в господарствах населення зосереджено близько двох третин сiльськогосподарських угiдь. При цьому середнш розмiр земельно! д^нки домогосподарства залишаеться над-звичайно малий i змiнюеться в межах 0,8-1,1 га, що унеможливлюе належно чином оргашзувати !х використання, збереження, покращення та охорону.
У свгговш практищ оргашзаци земельного господарства вiдомо, що й у малих за розмiром агроформуваннях земельнi угiддя можна використовува-ти досить ефективно. Про це св^ить досвiд вiдтворення дрiбних за розмiром земель в аграрному секторi Япони, Китаю та iнших високорозвинених краш. Водночас, менталiтет селянина, техшчна оснащенiсть аграрного сектору, на-укомютюсть аграрного виробництва, технологи в умовах Карпатського мак-
poperioHy докоршно вiдрiзняються вiд органiзацiï вiдтворення земель, яю спостерiгають у KpaÏHax з вщносно низьким piBHeM землезабезпеченостi. 1нак-ше кажучи, оpганiзацiю земельного господарства високорозвинених краш не можна мехашчно перенести на терени аграрного сектору дослщжуваного мак-pоpeгiону. Очевидно, що рацюнальшсть, констpуктивнiсть процесу викорис-тання, покращення, збереження та охорона земель тут повинна базуватись на власнш модeлi, яка враховувала б eкономiчнi, eкологiчнi, соцiальнi та iншi важливi особливостi земельного господарства. Рeалiзацiя зазначеного потребуе, на наше переконання, радикального його перегляду з метою ощнювання досягнутих результат, упущень.
У контекст вживання радикальних заходiв, яю стосуються пiдвищeння eфeктивностi вiдтвоpeння сшьськогосподарських угiдь у Карпатському макро-регюш доцiльним е проведення гeнepальноï швентаризаци в межах сшьсько-господарських упдь, а також коpистувачiв i власниюв земель. Такий захiд дасть змогу отримати iнфоpмацiю про цiльовe використання земель, ïx задь янiсть, пpодуктивнiсть, дотримання вимог ïï власниками, що стосуються не лише eкономiчниx штереЫв, а й покращення екологи, покращення та охорони земельних площ тощо. Зазначeнi складовi швентаризаци земель слугуватимуть шформацшною базою, за допомогою я^ можна буде ощнити eфeктивнiсть оpганiзацiï земельного господарства в сшьськогосподарських шдприемствах, господарствах населення, шших агроформуваннях. Таким чином, будуть ство-peнi передумови, для розроблення стратеги шдвищення ефективност вщтво-рення земельних ресуршв завдяки налeжнiй оpганiзацiï земельного господарства кожним користувачем i власником сшьськогосподарських упдь. Це можна вважати першим кроком на шляху до запровадження принцишв сталого розвитку, яю рекомендуе свггова спшьнота.
Пiдвищeння eфeктивностi оpганiзацiï земельного господарства в аграрному сeктоpi Карпатського макрорегюну буде тривалим процесом. Йдеть-ся про нeобxiднiсть запровадження радикальних змш, якi безпосередньо зачь патимуть штереси нинiшнix власникiв i коpистувачiв. Тому заходами швен-таpизацiï земель сшьськогосподарського призначення тpансфоpмацiйнi про-цеси не повинш завершуватись.
Наступним кроком стане формування власниками та користувачами таких земельних господарств, яю за своïми кpитepiями будуть значно ефек-тивнiшi завдяки успiшному розв'язанню не лише виробничих, а й еколопч-них i сощальних складових вщтворення земельних peсуpсiв. Очевидним при цьому е те, що не вс оргашзатори земельного господарства в дослщжувано-му макpоpeгiонi зможуть належним чином це оргашзувати. Це аксiома, без усвщомлення якоï подальший розвиток сшьськогосподарського сектору еко-номiки матиме характер пepманeнтноï peцeсiï.
Пiдвищeння eфeктивностi вщтворення земельних peсуpсiв у аграрному сeктоpi Карпатського макpоpeгiону потребуе прийняття адекватних зако-нодавчих заxодiв на найвищому piвнi, спрямованих на вилучення земельних дшянок у бiльшостi нишштх коpистувачiв i власникiв. Йдеться про змен-шення земельного фонду в господарствах населення й перерозподш його на
користь нових агроформувань. Саме hobï земельш господарства повинш за-безпечити кращу оргашзащю процесу вiдтворення земельних ресурсiв ^зь призму ïx використання, покращення, збереження та охорони.
Зрозумшо, що вилучення земельних дшянок (паïв) у тих агроформу-ваннях, господарствах населення, яю не можуть налагодити ефективне зе-мельне господарство буде суперечливим, конфлштним процесом, адже пере-важна бшьшють нинiшнix користувачiв приватизувала (або збираеться це зробити невдовзi) земельнi дшянки (паï). Тому пропонують запровадити два напрями ïxнього вилучення. Перший, шляхом викупу земельних rnï^ у тих домогосподарствах, яю ïx уже приватизували, другий - добровiльне надання земельноï дiлянки у власнiсть мiсцевиx оргашв самоврядування (держави). Варто зазначити, що викуп земельних дшянок у державну власшсть широко практикують нинi в окремих областях Росшсько1* Федерацп. Придбаш таким чином землi знову стають власнiстю держави й використовуються для потреб створення нових сшьськогосподарських шдприемств.
Щодо добровiльноï передачi земельних упдь ïï нинiшнiми власника-ми, то вона якоюсь мiрою е об'ективною потребою. Йдеться про те, що знач-на частина домогосподарств, фермерiв у дослiджуваному Карпатському мак-рорегюш отримала земельнi паï, якi долучили до наявних присадибних дшянок. Однак, зважаючи на нестачу грошових кош^в, належноï матерiально-теxнiчноï бази, несприятливу демографш (бiльшiсть нинiшнix власниюв при-ватизованих земельних дiлянок е особами похилого вжу, окрiм цього чисель-нiсть осiб жiночоï стат значно е бiльшою вiд юлькост чоловiкiв), брак про-фесiоналiзму унеможливлюють налагодження високоефективного земельного господарства. Саме тому об'ективними потрiбно вважати сьогодш тi мож-ливостi, яю стосуються добровiльноï передачi цiею категорiею населення земель у власшсть держави. Зважаючи на сучасш спекуляцп, що стосуються купiвлi-продажу земельних дшянок, безкоштовна передача земель зазначе-ною категорiею населення е бiльш шж об'ективною.
Аналiз нинiшнього стану оргашзацп земельного господарства селянами засв^уе, що абсолютна бшьшють iз них бажае залишити у власному шдпоряд-куванш не бiльше як 0,25 га земл^ що повнiстю вистачае для задоволення потреб у продуктах харчування та утримання сiльськогосподарськиx тварин, осюль-ки товарне виробництво тут, зазвичай, не розвинено. Таким чином, за певну платню вони готовi повернути частину земельних угiдь для потреб держави.
Невикористаним резервом шдвищення ефективност органiзацiï земельного господарства, вщповщно до вимог ринково!" моделi в Карпатському макрорегiонi, залишаються покинув та незадiянi земельнi дiлянки (па1'), а та-кож нерозпайований земельний фонд. Шляхом проведення швентаризацп щ землi мають бути облiкованi. Вщповщно до результатiв переоблiку, повинно бути прийняте вщповщне рiшення, що стосуеться ïx цшьового використання, оскiльки бшьшють таких земельних дшянок деградуе, заростае бур'янами, засмiчуе сусщт сiльськогосподарськi упддя. Ti земельнi площi, якi за сво1'ми природними компонентами е придатними до продуктивного використання потрiбно залучити для оргашзацп земельних господарств. Аналопчно треба
зробити щодо незатребуваних власниками земель, що продовжують перебу-вати в пайовому фондь Таким чином, будуть сформоваш передумови оргаш-зацiï нових земельних господарств. Йдеться насамперед про формування для них земельних площ, ïx оптимiзацiю з метою забезпечення можливостей оргашзаци агроформувань вщповщно до особливостей вщтворення земельних ресурЫв дослщжуваного макpоpeгiону.
За офiцiйними даними статистики, станом на 01.01.2009 р. у шдпоряд-куванш сiльськогосподаpськиx шдприемств та громадян аграрного сектору Карпатського макрорегюну площа сiльськогосподаpськиx угiдь становила 2386,7 тис. га, зокрема: громадяни (без фермерських господарств) - 1887,9; ус сшьськогосподарсью пiдпpиемства, також i фермерсью господарства -498,8 тис. га. Найменше земельних площ сшьськогосподарського призначен-ня мали дepжавнi шдприемства - 51,7 тис. га. Площа сшьськогосподарських упдь фермерських господарств становила - 110,1 тис. га.
Наведена статистика засвiдчуе, що сшьськогосподарсью шдприемства дepжавноï та нeдepжавноï форм власност^ зокрема фермерсью господарства, на теренах Карпатського макрорегюну не набули значного розвитку, про що переконливо засв^ують невелик середш pозмipи землекористування. За нашими шдрахунками, нинi в середньому на одне сшьськогосподарське шд-приемство, зокрема фepмepськi господарства припадае 84 га сшьгоспупдь, а це: недержавш пiдпpиемства - 78,9, державш - 192, з числа недержавних фермерсью - 26,6 га. Таким чином, piвeнь землезабезпеченост^ що сформу-вався в сiльськогосподаpськиx пiдпpиемстваx дослщжуваного макpоpeгiону, не може забезпечити рацюнальну оpганiзацiю земельного господарства. Йдеться про оптимальш pозмipи земель сiльськогосподаpського призначен-ня, якi повиннi змiнюватись у середньому в межах 1200-2000 га на одне сшьськогосподарське шдприемство. Зрозумшо, що при цьому можливими е окрем^ одиничш вiдxилeння pозмipiв земельних площ, що випливае з особливостей тepитоpiального розташування сшьськогосподарського шдприемства. Насамперед це стосуеться господарств, що розмщет в перед-прсьюй та прсьюй зонах Карпат.
Оптимiзацiя pозмipiв землекористування агроформувань дepжавноï та нeдepжавноï форм власност^ дасть змогу рацюнально оpганiзовувати ними зе-мельне господарство. Насамперед це стосуеться запровадження науково-обгрунтованих сiвозмiн, pацiонального поеднання розвитку pослинницькоï та тваpинницькоï галуз^ розвитку нeсiльськогосподаpського сектору дiяльностi, запровадження новгтшх тexнологiй догляду, обpобiтку грунпв, а також створен-ня сучасноï матepiально-тexнiчноï бази. Очевидно, що достатньо землезабезпе-чeнi агроформування зумiють належно розв'язати не лише виpобничi, а й еколо-гiчнi й сощальш складовi завдяки оптимiзацiï pозмipiв земельних господарств.
Прюритетшсть розвитку належно оргашзованих земельних господарств у Карпатському макрорегюш дасть змогу створити передумови для надання ïм дepжавноï допомоги, осюльки значно пpостiшe оpганiзувати цшьове адресне фiнансування значно мeншоï частини агроформувань ушх форм власностi, на противагу 3841583 власниюв зeмлi та зeмлeкоpистувачiв,
яю представляють групу громадян у Карпатському макрорегюш. Завдяки шдвищенню ефективностi органiзацiï земельних господарств значно зросте не лише обсяг виробництва, а й товаршсть сшьськогосподарсько1' продукцн, оскiльки вiдтворення земельних дшянок (па1'в) домогосподарствами, здебiль-шого, спрямовуеться для задоволення власних потреб.
Надаючи допомогу становленню та розвитку нових земельних господарств, держава або органи, що ïï представляють, матимуть можливють отри-мати ще одну перевагу. Насамперед це стосуеться посилення регуляторного впливу на характер та напрям розвитку й дiяльностi новостворених земельних господарств шляхом запровадження державного замовлення на продук-щю сшьського господарства, а також захисту аграрних товаровиробниюв вщ змш щн на аграрному ринку.
У влади появиться можливють здшснювати iнтервенцiю сшьськогос-подарсько1' продукцiï i таким чином змщнювати довiру населення до держави завдяки забезпеченню стабшьност й непередбачуваних змш щн. Отже, йдеть-ся про те, що шдвищення ефективност органiзацiï земельного господарства в аграрному секторi Карпатського макрорегiону повинно здшснюватися за без-посередньо1' участi в цьому процес держави, мiсцевиx оргашв самоврядуван-ня. Це аксiома, без яко1' вирiшити дослiджувану проблему неможливо.
Саме адекватнi державнi iнституцiï, мiсцевi органи самоврядування по-виннi шщшвати iмплементацiю ново1' моделi органiзацiï земельного господарства, в основi яко1' повиннi бути оптимальнiсть землезабезпеченостi, професь оналiзм, запровадження iнновацiйниx продуктiв, дотримання рацiональниx ви-мог екологн та виршення соцiального пакету проблем на селi тощо. Актуаль-ними залишаються в аграрному секторi Карпатського макрорегюну потреба покращення соцiального захисту селянина, покращення демографи, охорони здоров'я, допомога особам пенсшного вiку, дiтям, малозабезпеченим верствам сiльськиx мешканцiв. Перелiк завдань, яю спрямованi розв'язати новi агрофор-мування, можна значно розширити та доповнити.
Важливим у процес запровадження сучасних земельних господарств у дослщжуваному макрорегюш е встановлення мехашзму органiзацiï земельного господарства. Йдеться про форму участ в цьому процес державних ш-ституцiй та нових землекористувачiв i власникiв земель. Найважливiшi фун-кцiï перших, на наш погляд, полягають у законодавчому забезпеченнi форму-вання земельного фонду шляхом вилучення земель у тих користувачiв i власниюв, яю не можуть, не вмдать i не бажають вести земельне господарство, вщповщно до критерив пiдвищення ефективностi, якi властивi ринковiй мо-делi вiдтворювального процесу.
Наступним кроком на шляху запровадження нових критерив землекорис-тування, е проведення конкуршв, тендерiв на земельний фонд, якого призначено для потреб формування нових ринковоорiентованиx сiльськогосподарськиx шдприемств, осюльки не всi суб'екти господарювання матимуть реальнi можливос-т дотримання вимог критерив ефективного ведення земельного господарства.
Важлива i найвщповщальшша функцiя органiв влади в процес оргаш-зацiï земельних господарств у аграрному секторi Карпатського макрорегiону
полягае в наданш допомоги новим суб'ектам господарювання. Йдеться про запровадження цшьового фшансування, пpeфepeнцiй, допомогу пiд час тд-готовки кадpiв, побудову нового земельного кадастру, рекультиващю земель, запровадження Ывозмш, створення новоï сучасноï матepiальноï бази, насш-ницьку справу тощо. Принапдно зазначимо, що надання земельного фонду для нових коpистувачiв треба здшснювати тiльки за умови довготpивалоï оренди, осюльки потpiбний час для формування та утвердження можливос-тей вмiлоï оpганiзацiï земельного господарства користувачами земель. З щею метою обов'язково потpiбно запровадити постiйний монiтоpинг за процесом використання, збереження, покращення та охорони земель орендними зе-мельними господарствами. Тшьки пiсля завершення термшу оренди, за умови дотримання критерпв eфeктивностi ведення земельного господарства, можна приймати ршення, що стосуються власность
Оцiнка та анашз оpганiзацiï земельного господарства на сучасному еташ в Карпатському макpоpeгiонi засв^ують, що окpeмi дpiбнi власники земель сьогодш зумiли налагодити належним чином вщтворення ïx земельних паïв. Саме тому виправданим е, на наш розсуд, залишити в шдпорядкуванш таких господарств населення в Карпатському макрорегюш належш ïм на правах пpиватноï власностi зeмeльнi дiлянки. Щодо iншиx домогосподарств, то стpатeгiчно важливим для майбутньоï оpганiзацiï високоефективних земельних господарств доцшьним е вилучення частини земель з метою формування достатньо землезабезпечених агроформувань ринкового типу. 1ншого не дано, якщо ми хочемо належно оргашзувати сучасш високотоварш, конкурентос-пpоможнi, достатньо фiнансово забезпечеш зeмeльнi господарства.
Пiдвищeння eфeктивностi оргашзаци земельного господарства в АПК Карпатського макрорегюну можливе лише шляхом оргашзаци агроформувань, яю би в свош дiяльностi керувались тiльки професшним пiдxодом до процесу вiдтвоpeння, збереження, покращення та охорони земель. Завдяки створенню земельних господарств саме такого типу появиться можливють також усшшно розв'язати еколопчш та соцiальнi складовi всього суспiльного вiдтвоpювального процесу. Земельш дiлянки в господарствах населення, яке не може забезпечити належне ïx використання слщ обмежити pозмipом 0,200,25 га. Цього цiлком достатньо для забезпечення особистих потреб селянина та його Ым'".
Висновки. Шдвищення ефективност функцюнування аграрного сектору економжи в Карпатському макpоpeгiонi значною мipою залежить вiд стану оргашзаци земельного господарства. Аграрна та земельна реформи не забезпечили умов створення агроформувань, яю вщповщали би вимогам рин-ковоï модeлi господарювання. Йдеться про те, що шд загальними, попу-лiстськими гаслами piвного права уЫх селян на землю було подpiбнeно цiлiс-нi площi сшьськогосподарських упдь колишшх сiльськогосподаpськиx пiд-приемств на земельш паï серед вeличeзноï кiлькостi господарств населення. Саме вони ниш формують земельш вщносини, завдяки яким регулюються заходи використання, збереження, покращення та охорони земель, а також створюють умови виршення еколопчних та сощальних проблем. Щодо
сшьськогосподарських шдприемств, яю представленi в дослiджуваному макрорегюш фермерськими господарствами, виробничими кооперативами, гос-подарськими товариствами, то надежного розвитку вони не набули. Дуже мало представлено в макрорегюш сшьськогосподарських шдприемств, яю би були представлеш державними агроформуваннями, акцюнерними товариствами, колективними господарствами тощо. Одшею з причин недостатносл розвитку та низько1' ефективност вщтворювального процесу земель у Карпатському макрорегюш е малоземелля, вщсутнють земельних угiдь, яю змог-ли б органiзувати новi сiльськогосподарськi пiдприемства. Подрiбнення земель у аграрному секторi е ниш одшею з найважливших причин, яка уне-можливлюе рацiонадьне використання, збереження, покращення та охорону земель, а також вщповщала б критерiям ефективност органiзацiï земельного господарства. Насамперед це стосуеться шдвищення конкурентоспроможнос-тi вггчизняного сектору економiки, зростання товарностi сшьськогосподарсь-ко1' продукцiï, вiдповiдностi принципам сталого розвитку. Пiдвищення ефек-тивностi оргашзацп земельного господарства в АПК Карпатського макрорегь ону потребуе насамперед об'еднання земель, вилучення ïx у тих господар-ствах, яю фiнансово, професшно, фiзично не можуть використовувати зе-мельнi дiлянки (паï) вiдповiдно до сучасних вимог господарювання.
Лггература
1. Герман Дейль Поза зростанням. Економ1чна теор1я сталого розвитку : пер. з англ.: 1н-т сталого розвитку. - К. : Вид-во "1нтелсфера", 2000. - 312 с.
2. Лкова полггика: теор1я i пратика / за наук. ред. 1.М. Синякевича / Синякевич 1.М., Соловш 1.П., Врублевська О.В. i in. : монограф1я. - Льв1в : ЛА "Шрамща", 2008. - 612 с.
3. Трегобчук В.М. Концептуальш основи сталого та екологобезпечного розвитку наць онального АПК. У кн.: Проблеми сталого розвитку Украши. - К. : Вид-во "БМТ", 1998. -С. 114.
4. Корншчук Л. Сталий розвиток i глобальна мiсiя Украши / Л. Коршйчук, О. Шевчук // Економша Украши. - 2009. - № 5. - С. 4-14.
Щурык М.В. Важнейшие критерии повышения эффективности организации земельного хозяйства в развитии Карпатского макрорегиона
Рассмотрены особенности организации процесса воссоздания земельных ресурсов в аграрном секторе Карпатского макрорегиона. Предложены новые критерии и требования к организации земельного хозяйства АПК. Обоснована потребность создания новейших сельскохозяйственных предприятий, которые бы успешно решали экономические, социальные и экологические составные организации земельного хозяйства.
Ключевые слова: эффективность, экология, экономика, землепользование, устойчивое развитие, критерии, хозяйства, население.
ShchurykM.V. Major criteria of increase of efficiency of organization of the landed economy are in development of Carpathians macroregion
The article shows the peculiarities of the organization of the process of the recreation of the land resources in the land sector of the Carpathian macroregion. It proposes new cri-terions and demands to the organization of the land economy of the agricultural industrial unity. It grounds the necessity of creating new agricultural enterprises which would be able to solve economic, social and ecological parts of the organization of the land economy.
Keywords: efficiency, ecology, economy, land-tenure, steady development, criteria, economies of population. _
