CC BY
62
УДК: 616.995.1:636.5
Макогон Х.Г., к.б.н., доцент © Лъв\всъкый нацюналъныыутеерсытет ветерынарногмедыцыны та бютехнологт
Iмет С.З. Тжыцъкого
ЕХ1НОСТОМАТИДОЗИ СВШСЬКИХ ПТАХ1В ТА IX ПРОФ1ЛАКТИКА
Выявлено метацеркарИ трематод родины Echinostomatidae у двостулкових молюсках Sphaeriidae - збудники ехтостоматыдоз1в свгысъкых птах1в. Рекомендовано профшактычт заходы попередження гелъмттоз1в качок I гусеыу водоймах.
Ключое1 слова: трематоды, ехтостоматыдозы, качкы, гусы, кышечнык, двостулковг молюскы, метацеркарИ, екстенсывшстъ твази, евтрофт водоымы, профшактыка.
Вступ. Трематоди родини ЕсЫпо81:оша11дае паразитують у тонкому \ товстому кишечнику свшських качок та гусей \ дико! водоплавно! та болотно! птищ. Найчастше заражаються каченята \ гусенята до 3-4 мюячного вжу на неблагополучних водоймах. Ехшостоматиди зустр1чаються у птах1в повсюдно. Згщно л1тературних даних щ трематодози поширеш найчастше у захвднш частиш Украши, а також у Житомирськш, Вшницькш, Черкаськш \ Чершвецькш областях.
Ехшостоматиди - середнього розм1ру трематоди завдовжки 3-22 мм. На передньому юнщ тша мають адоральний диск, або головний ком1р, озброений гачками. Стутнь розвитку ком1ра \ кшькють гачюв на ньому мають д1агностичне значения. В ехшостоматид присоски сильно розвинеш, особливо черевний, за допомогою !х, а також кутикулярних гачюв на головному ком1р1 \ тш паразита мщно прикршляються до слизово! оболонки кишечника. Трематоди сильно травмують його. Патогенний вплив посилюеться за рахунок продукт1в обмшу цих паразита, особливо у каченят \ гусенят. Одночасно виникае можливкть проникнення через зруйноваш дшянки тканин бактерш, як1 викликають р1зного роду шфекцшш захворювання. У процеЫ прикршлення в порожнину присоски втягуються значш дшянки СЛИ30В01, що призводить до виникнення запальних процеав. У хворо! птищ спостер1гаеться понос, схуднення, вщставання в рост1 молодняка, зниження несучост1 у доросло! птищ.
Матер1ал 1 методика. Ехшостоматиди розвиваються з участю дефш1тивних, пром1жних \ додаткових живител1в. Водоплавш птахи уражаються трематодами на водоймах при пощанш додаткових живител1в, швазованих метацеркар1ями гельмшт1в. У кишечнику птищ через 1-2 тижш метацеркари перетворюються у стадш марити. Додатковими живителями ехшостоматид часто бувають двостулков1 молюски родини 8рИаегиёае - це виявлено нами при обстеженш водойм. У зв'язку з бентосним способом життя
©Макогон Х.Г., 2012
143
сфершд виявлення i 36ip цих молюсюв пов'язаш з промиванням верхнього шару грунту водойм.
Результата дослщжень. Пщ час обстеження сфершд встановлено, що ех1ностомн1 метацеркари трапляються у молюсках найчастше з-пом1ж ycix виявлених метацеркарш трематод. Найчастше бувають ураженими кульков! -л1мнофши, що населяють високопродуктивш евтрофш водойми. Ехшостомш церкари, що вийшли i3 гастропод i плавають у вод1, потрапляють пасивно до фшьтратор1в - сфершд разом i3 водою через привщний сифон. Потрапивши у мантшну порожнину, ехшостомш церкарп шцистуються на зябрах, у тканинах манти, в печшщ, в гонадах та шших органах молюсюв, утворюючи велию скупчення метацеркарш - по кшька десятюв або сотень екземпляр1в у одному живителг 1з дослщжених сфершд найбшьше значения як додатков1 живител1 ехшостоматид мають кульков1, еколопчно пов'язаш з ix пром1жними живителями - молюсками Gastropoda. Це Sphaerium corneum, Sph. nucleus i Amesoda scaldiana. Ц1 види, як i бшьшють черевоногих молюсюв, заселяють високопродуктивш водойми. Шар1вков1 ¿з ироточних i ол1готрофних водойм слабо швазоваш метацеркар1ями.
Пщ час вивчення метацеркарш нами було щентифжовано кшька вид1в ехшостоматид. Метацеркари Echinoparyphium petrovi виявлено у Amesoda scaldiana з полюьких стоячих водойм. При натискуванш иреиарувальною голкою циста метацеркари легко ексцистуються i можна розглянути адоральний диск ¿з 49 конусопод1бних гачюв, ¿з яких видшяються окремо велию латеральш гачки завдовжки 0,015-0,023 мм. Д1аметр метацеркари 0,131 мм, зовш вона вкрита подвшною оболонкою завтовшки 0,007 мм. Метацеркари Echinoparyphium aconiatum виявлено у Sphaerium nucleus i Sph. corneum. KpiM визначених метацеркарш зустр1чалися метацеркари д1аметром 0,122-0,146 мм, яю не ексцистувалися Hi мехашчним шляхом, Hi теля дп на них шлункового соку. U,i метацеркари знайдено у високопродуктивних заплавних водоймах басейну piK Луги i Рати. Вщм1чено дуже високу екстенсившсть швази сферищ цими метацеркар1ями. В окремих 6ioTonax ними були уражеш Bci кульков! незалежно вщ po3MipiB - екстенсившсть швази 100%. Для видового визначення ми згодовували щ метацеркари одноденним курчатам (по 60 метацеркарш кожному). На 12 день теля заражения в кишечнику курчат виявлено трематод, будова яких ствпадала з описом Hypoderaeum conoideum. 3 цим видом й щентифковано даного паразита.
Висновки. Найбшьш неблагополучними щодо швази ехшостоматидозами е стояч1, неглибою i заплавш водойми, де випасаеться птиця. Заражения дефмтивних живител1в починаеться навесш. Максимальна швазовашеть качок i гусей спостер1гаеться в л1тньо-осшнш перюд року. Метацеркари стшю проти несприятливих умов навколишнього середовища (низьких температур, гниття та ¿н.); вони перезимовують, залишаються життездатними до 6 тижшв у трупах молюсюв i у вшьному стан1 у водг Профшактичними заходами е окреме утримання i випас молодняка вщ доросло! птищ на благополучних водоймах, перюдичне обстеження водойм i птищ на наявшеть ехшостоматидозно! швази.
144
Вщомосп про мкцеву фауну ехшостоматид та поширення !х у додаткових живителях - двостулкових молюсках дають можливкть виявити джерела швази птах1в збудниками ехшостоматидоз1в. Знезаражувати водойми потр1бно шляхом вилучення ix i3 користування термшом на один сезон, а також сухопутне утримання птах1в.
Л1тература
1.Антипин Д.А., Ершов B.C., Золотарев Н.А., Саляев В.П. Паразитология и инвазионные болезни сельскохозяйственных животных. Изд. "Колос". - Москва, 1964
2.Гинецинская Т.А. Трематоды, их жизненные циклы, биология и эволюция. Изд. "Наука". - Ленинград, 1968
З.Здун В.И. Обследование моллюсков на зараженность личинками дигенетических трематод. Методы изучения паразитологической ситуации и борьба с паразитами сельскохозяйственных животных. Изд. 2-е, Институт АН УССР. - Киев, 1961
4.Макогон Х.Г. Роль двостулкових молюсюв родини Sphaeriidae Bourg., 1883 у циклах розвитку трематод. Матер1али науково! конференци "Еколого-фаушстичш особливост1 водних та наземних екосистем", присвячено! 100-р1ччю вщ дня народження проф. B.I. Здуна. - Льв1в, 2008
5.Серг1енко M.I. Ехшостоматиди водно-болотних птах1в верхньо! теч1! Дн1стра. Паразита, паразитози та шляхи ix лжвщаци. в. 2. "Наукова думка". -Ки!в, 1973
6.Скряб1н К.И. Трематоды животных и человека. Изд. "Наука". -Москва, 1966
7.М.И. Черногоренко. Личинки трематод в моллюсках Днепра и его водохранилищ. "Науковадумка". - Ки!в, 1983
8.Шевцов О.О. Ветеринарна паразитолог1я. "Вища школа". - Ки!в, 1977
Summary Kh. Makogon
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named
after S. Gzhytskyj
ECHNOSTOMATIDAE OF POULTRY AND THEIR PROPHYLACTICS
It was found out metacercaria Trematodes of Echinostomatidae genus in two - valved molluscs Sphaeriidae - the agent of Echinostomatidae in poultry. Prophylactics measures of helmintosis prevention in ducks and geese in ornamental water were recommended.
Рецензент - д.вет.н., професор Стибель В.В.
145
