CC BY
34
УДК: 594.141:616.995.1
Макогон Х.Г., к.б.н., доцент, Петрук А.П., к.б.н., доцент © Лъе1есъкый нацюналъныйутеерсытет ветерынарногмедыцыны та бютехнологт
iMeni С.З. Гжыцького
ФАУНА ЛИЧИНОК ТРЕМАТОД РОДИНИ GORGODERIDAE LOOSS 1901 ВОДОЙМ ЗАХЩНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАШИ
Трематоды родины Gorgoderidae на cmadiï марити паразитуютъ у рыб i земноводных, a ïx лычынкы - у пркноводных молюств, ят выконуютъ роль облггатных промгжных жывытел1в. Бюлог1чна сыстема: молюскы - лычынкы трематод выныкла як результат довгог морфоф1з1олог1чног адаптацИ' члетв щег сыстемы i лычынкы трематод сталы нев1д'емною складовою оргашзму молюств. Паразытолог1чнымы досл1дженнямы двостулковых молюств родыны Sphaeriidae Bourg., 1883 выявлено лычынкы Gorgoderina vitelliloba, Gorgodera pagenstecheri, G. loossi i G.varsoviensis. Церкари i партешты розвываютъся y зябрах сферид, що прызводытъ до ïx ушкодження, розрыву i деформацп. Ураженымы лычынкамы sopsodepid выявылысъ рогова rnapiern (Sphaerium corneum), болотяна (Euglesa casertana) i ргчкова горох1вкы (Pisidium amnicum). Наывыща екстенсывшстъ iнвазИ' молюств паразытамы зареестрована у полгсъкых водоымах - 50% (Gorgoderina vitelliloba) i в Карпатах - 73% (G. varsoviensis). Церкари i спороцысты G. pagenstecheri переважаютъ y Прыкарпатт1 i в Карпатах. Лычынкы G. loossi вгдмгчет у E. casertana у Прыкарпатт1 - в замуленых ставках форелъового господарства Солонсък.
Ключов1 слова: трематоды, марыта, спороцысты, MirnKOxeocmi церкари, двостулковi молюскы, зябра, уражешстъ, екстенсывшстъ твази, метацеркари, цыклрозвытку, земноводт.
УДК: 594.141:616.995.1
Макогон Х.Г., к.б.н., доцент, Петрук А.П., к.б.н., доцент Лъвовскыы нацыоналъныыуныверсытет ветерынарноымедыцыны ы быотехнологыы ымены С.З. Гжыцкого
ФАУНА ЛИЧИНОК трематод СЕМЬИ GORGODERIDAE
LOOSS 1901 ВОДОЕМОВ ЗАПАДНЫХ ОБЛАСТЕЙ УКРАИНЫ
Трематоды семейства Gorgoderidae на стадыы марыты паразытыруют у рыб ы земноводных, а ых лычынкы - у пресноводных моллюсков, которые ысполняют роль облыгатных промежуточных хозяев. Быологыческая сыстема: моллюскы - лычынкы трематод возныкла как результат длытелъной морфо-фызыологыческоы адаптацыы членов этой сыстемы ы лычынкы трематод сталы неотъемлемой составной органызма моллюсков. Паразытологыческымы
© Макогон Х.Г., Петрук А.П., 2014
199
исследованиями двустворчатых моллюсков семейства Sphaeriidae Bourg., 1883 виявлены личинки Gorgoderina vitelliloba, Gorgodera pagenstecheri, G. loossi i G.varsoviensis. Церкарии и партениты развиваются в жабрах сфериид, что приводит к их поражению, разрыву и деформации. Ураженными личинками горгодерид оказались роговая шаровка (Sphaerium corneum), болотная (Euglesa casertana) и речная горошинки (Pisidium amnicum). Самая высокая экстенсивность инвазии моллюсков паразитами зарегистрирована в водоёмах Полесья - 50% (Gorgoderina vitelliloba) и Карпат - 73% (G.varsoviensis). Церкарии и спороцысты преобладают у Прикарпатье и в Карпатах. Личинки G. loossi выявлены у E. casertana в Прикарпатье - в заиленных прудах форелевого хозяйства Солонск.
Ключевые слова: трематоды, марита, спороцисты, мишкохвости церкарии, двустворчатые моллюски, жабры, пораженность, экстенсивность инвазии, метацеркарии, циклразвития, земноводные.
UDC: 594.141:616.995.1
Kh. Makogon, c.b.s., docent, A. Petruk, c.b.s., docent
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named
after S. Gzhytskyj
FAUNA OF TREMATODES LARVAE OF GORGODERIDAE LARVAE OF GORGODERIDAE LOOS 1901 OF PONDS, IN WESTERN REGION OF
UKRAINE
Fauna of trematodes larva of genus Gorgoderidae at the stage of delirium parasitive in fish and amphibious, but their larvae - in freshwater molluscous, which perform the role of obligated intermediate inhabitants. Biological system: molluscous
- larvae of trematodes appeared as the result of long morpho-physiological adaptation of this system members and trematodes larvae become inalienable component of molluscous body. Thanks to parasitological search of bivalve molluscous of genus Sphaeriidae Bourg., 1883, it was found out the larvae Gorgoderina vitelliloba, Gorgodera padenstecheri, G. loossi and G. varsoviensis. Cercariae and parthenites are developing in gills of Sphaeriidae, that cause their injures. repture and deformation. Wounded with Gorgodera larvae, it was found out the Sphaerium corneum, Euglesa casertana and Pisidium amnicum. The highest invasion extensiveness of molluscous by parasites was registered in woodlands ponds
- 50% Gorgoderina vitelliloba and in Carpathians - 73% G. varsoviensis. Cercariae and sporocites G. pagenstecheri predominate in Beforecarpathians and in Carpathians. Larvae G. loossi are mentioned in E. casertana in Beforecarpathians -in specified pounds of trout economies of Solonsk.
Key words: trematodes, rave, sporocyst, mishkohvosti Cercariae, bivalves, the gills, infestation, invasion extensity, metatserkariyi, development cycle, amphibians.
200
Вступ. 3 метою збору зоолопчного Marepiany обстежувались р!зномаштш водойми захщних областей Украши. Личинки Gorgoderidae за групою церкарш належать до Млшкохвостих (Cysticerca). Церкари шцистуються в кишечнику або в жировому тш личинок хижих комах. До числа ценогенез1в, яю забезпечують потрапляння личинок Gorgoderidae до оргашзму додаткового живителя, належить своерщна "м1м1кр1я" - под1бшсть до комах, яю входять до складу 1ж1 живителя. Хребетш тварини заражаються личинками трематод, яю знаходяться на стади метацеркари. Можливють зустр1ч1 швазшних елемент1в з дефмтивними живителями залежить вщ чисельност1 заражених трематодами молюсюв у водоймах.
Матер1ал i методи. Виявлення молюсюв сферид пов'язане з промиванням верхнього шару грунту водойм, для чого застосовувались водш сачки i скребок. Промивання грунту проводилось тут же на стаци збору матер1алу i одержан! таким способом молюски помщались у банки з водою. Дослщження молюсюв проводили у день збору або наступи! дш, користуючись методичними вказ1вками В.1.3дуна (1961). Попередньо проводилось визначення молюсюв до виду (В.И.Жадин,1952, Я.И.Старобогатов,1965). Велику увагу придшяли onncoBi бютошв сферид. При цьому звертали увагу на характер водойми, тип грунту, рослинний i тваринний cbît. Для визначення екстенсивност1 та штенсивност1 швази молюсюв личинками трематод ïx дослщжували компресорним методом. Виявлеш личинки трематод визначали за B.I. Здуном (1961), M.I. Чорногоренко - Бщулшою (1966), G.H. Фроловою (1964), C.B. Шгулевським (1967).
Результати дослщження. Церкари i партешти Gorgoderina vitelliloba виявлеш у водоймах захщноукрашського Полюся i Лкостепу у Sph. corneum i P. amnicum. Церкари G. vitelliloba, що належать до групи Мшкохвостих, характеризуються наявшстю довгого цилшдричного хвоста, що звужуеться на задньому юнщ i розширюеться у переднш частиш у спещальну камеру, де
Рис. 1. Церка|мя Gorgoderina vitelliloba
Найвища екстенсившсть швази церкар1ями вщм1чена у poroBoi' шар1вки (рис. 2) у П1сочному 03epi (50%); у заплавах р. Горинь - 33%. Еколопчш
201
особливоси полкьких водойм найбшьше вщповщають життевим вимогам рогово! шар!вки. Sph. corneum - один з найбшьш поширених вид1в Пол1сся i Л1состепу - населяе найр!зноман1тн1ш1 стояч1 i пов1льно плинш водойми та характеризуеться широкою еколопчною валентн1стю. Водойми Л1состепу ¿нвазован! трематодою на 4%, в умовах Верхнього Побужжя - у заплавах i старицях Стиру сфер11ди заражен! на 1%. Церкари G. vitelliloba виявляють иозитивний геотаксис, у якому виявляеться ix иристосування до иотраиляння у додаткових живител1в, якими е бентосш личинки бабок Epitheca i Agrión. Вони пощають рухливих церкар1й, приймаючи останн1х за личинок комар1в, якими живляться. Марита G. vitelliloba паразитуе у сечовому Mixypi Rana temporaria, R. ridibunda, R. esculenta, R. arvalis.
Рис. 2. Рогова шар1вка (Sph. Corneum)
Церкари i спороцисти Gorgodera pagenstecheri Ssin., 1905 (рис. 3) вщм1чеш нами у водоймах захщноукрашського JlicocTeny, Прикариаття i Карпат.
Рис. 3. Церка|мя Gorgodera pagenstecheri
202
Бютопи G. pagenstecheri - це в першу чергу бютопи болотяно! горох1вки (E. casertana) (рис. 4). Уражешсть горох1вок личинками G. pagenstecheri не перевищуе 1,6%.
Рис. 4. Болотяна ropoxiBKa (E. casertana)
TaKi водойми - це в переважнш бшьшост1 голокрени, що належать до категори холодноводних джерел. Церкарй G. pagenstecheri вщзначаються наявшстю "пгантського" хвоста до 3-4 мм довжини. Рухаючи хвостом церкарй привертають увагу личинок бабок (Agrión i Epitheca), яю виконують роль додаткових живител1в. Нами вщм1чеш в рол1 додаткових живител1в G. pagenstecheri також личинки бабок Libellula. Проводили експериментальне заражения бабок Libellula вказаними церкар1ями, що вийшли з молюск1в. Церкари в к1лькост1 30 екземпляр1в були пом1щен1 у воду з личинками Libellula. Комахи намагались уникнути дп церкар1й. Останн1 намагалися проникнути в комаху. Через 2 години в годинниковому скл1 не залишилося hí одн1е! церкарй, за винятком ix xboctíb. П1сля проникнення т1ла церкарй за допомогою стилета в тканину живителя xbíct в1дпадае. У результат! проникнення церкарш в орган1зм бабок останш втрачають на деякий час здатшсть рухатися. В ¿нвазованих личинках Odonata на шостий день теля заражения були вщм1чеш метацеркарй.
Результата експериментальних досл1джень дають можлив1сть зробити висновок, що, кр1м пасивного заражения личинок бабок церкар1ями Gorgodera, мае мкце активне проникнення ix.
Церкарй G. loossi в1дм1чен1 у E. casertana в Прикарпатт!. У замуленому ставку форельового господарства Солонськ 2% горох1вок були нос1ями цих паразипв.
Личинки G. varsoviensis в1дм1чен1 в умовах високог1р'я Карпат (Чорногора), на полонит Пожижевськш на bhcotí 1745 м.н.р.м., що дае можлив1сть вважати ix одними з найб1льш високопрних трематод. Цьому сприяють особливост1 екологп E. casertana. яка п1дн1маеться найвище з ycix сферйд на обстежуванш територй. Найвища екстенсивн1сть ¿нвазй двостулкових молюск1в церкар1ями G. varsoviensis (73,3%) зареестрована в ол1готрофних водоймах Карпат. Цьому вщповщае також максимальна щшьшеть поселения E. casertana. Ми спостер1гали, як личинки волохокрилих (Triphoptera)
203
проковтували повшстю або вщгризали передню частину церкари разом з И камерою.
Ареал трематод роду Gorgodera, i зокрема, G. varsoviensis не обмежуеться бютопами бабок. В карпатських водоймах вш доповнюеться бютопами волохокрилих - провщних форм бентосу текучих вод. Волохокрильщ зустр1чаються високо в горах у мкцях витоку сшгових потоюв, куди не проникають бабки. Bn6ip додаткового живителя G. varsoviensis визначаеться еколопчними особливостями водойм.
Висновки. Поширення личинок Gorgoderidae у водоймах залежить вщ розповсюдження двостулкових молюсюв Sphaeriidae. Зв'язок цих трематод з шар1вковими молюсками вказуе на ix вузьку специф1чшсть по вщношенню до пром1жного живителя. У зв'язку з виявленням личинок Gorgoderidae у форелевих господарствах сл1д перюдично очищувати дно рибницьких став1в вщ надм1рного замулення i двостулкових молюсюв.
Л1тература
1. Гинецинская Т. А. Трематоды, их жизненные циклы, биология и эволюция. Изд-во "Наука". - Ленинград, 1968. - 410 с.
2. Здун В.И. Личинки трематод у пркноводних молюсках Укра!ни. Вид. АН УРСР. - Ки1в, 1961
3. Макогон Х.Г. Роль двостулкових молюсюв родини Sphaeriidae Bourg., 1883 у циклах розвитку трематод. Еколого-фаун1стичн1 особливост1 водних та наземних екосистем: Матер1али науково! конференц1! (12-13 лютого 2008 р., м. Льв1в), присвячено! 100-р1ччю в1д дня народження проф. B.I. Здуна.
- Льв1в, 2008. - С. 107-109
4. Пигулевський С.В. Семейство Gorgoderidae Looss 1901. Трематоды животных и человека. - Изд -во АН СССР, - т. 7. - М., 1952.
5. Скрябш К.И. Трематоды животных и человека. Изд. АН СССР, т. VIII. - М., 1953
6. Черногоренко М.И.. Личинки трематод в моллюсках Днепра и его водохранилищ. Фауна, биология, закономерности формирования. Изд. "Наукова думка". - Киев, 1983. - 212 с.
Рецензент - д.вет.н., професор Юсьшв 1.Д.
204
