CC BY
14
УДК 619: 576.8: 639.3.091
Евтушенко А. В., канд. вет. наук, ст. наук. ствр. (E-mail: aevt@inbox.ru) ©
Нащональний науковий центр «1нститут експериментальног i клшчног ветеринарног медицини», м. Хартв
НОВ1 ВИДИ ДОДАТКОВИХ ХАЗЯ1В У ЦИКЛ1 РОЗВИТКУ ОШСТОРХЩ
Встановлет новi види додаткових (других промiжних) хазягв в ци^i розвитку опiсторхiд. Вперше була виявлена спонтанна iнвазiя европейського сому метацеркарiями P. truncatum, а морськог iглицi - М. bilis та М. xanthosomus. В експериментальних умовах встановлена можливкть бмого амуру бути додатковим хазягном в ци^i розвитку опiсторхiд
Ключоei слова: бiологiя, гельмтти, епiзоотологiя, опiсторхiди, риба
Останшм часом спостер^аеться розширення меж apeaniB збудниюв епщемюлопчно-небезпечних onÍCTopx^o3ÍB. При дослщженш дано! проблеми значно! уваги доводиться придшяти особливостям циркуляци збудниюв безпосередньо в кожному з осередюв швази - визначенню джерел, шляхiв та умов пepeдaчi збудниюв, видового складу пpомiжних хазя!в тощо [1, 2].
Одною з характерних особливостей розвитку трематод е вщносна висока складшсть та piзномaнiтнiсть життевих циклiв. Для опiстоpхiд характерними е триксенш життевi цикли - розвиток гельмшив за участю трьох пpомiжних хазя!в. На стади формування партешт у пpeдстaвникiв опiстоpхiд у достатньо високому ступeнi виражена спeцифiчнiсть щодо перших пpомiжних хазя!в -молюсюв роду Bithynia та Codiella. На piвнi другого пpомiжного (додаткового) хазя!на спостepiгaеться iстотнe розширення щюадаптацш личинкових форм опiстоpхiд, що проявляеться в значному збiльшeннi кiлькостi вчщв-хазя1'в. Але, разом з тим, не зважаючи на значне видове представництво додаткових хазя!в -бiльшe тридцяти видiв риб, всi вони належать до одше! родини - Cyprinidae (коpоповi) [2, 3]. Результати проведених нами дослщжень виявили суттеву суперечшсть щодо спeцифiчностi опiстоpхiд до коропових риб та свщчать про бшьш ширше коло додаткових хазя!в в ци^ розвитку цих збудникiв [4, 5, 6].
Матер1али i методи. Епiзоотологiчнi дослiджeння проводили в акватори р. Сiвeсpький Донець. Iхтiологiчний мaтepiaл вiдбиpaли пiд час контрольних ловiв. Пapaзитологiчний aнaлiз риб здiйснювaли згщно СОУ 05.02-37-285:2005 «Риба. Методи визначення збудниюв гельмштозоонозних захворювань». При цьому проводилась бiологiчнa проба на лабораторних тваринах. Видову належшсть виявлених трематод визначали за О.Н. Бауером та К.1. Скpябiним [7, 8].
Експepимeнтaльнi дослщження щодо визначення видово! спeцифiчностi метацеркарш опiстоpхiд до aклiмaтизовaного у водоймах Укра!ни виду риб дaлeкосхiдного комплексу - бшого амуру здiйснювaли в aквapiaльних умовах лаборатори. З щею метою було сформовано двi групи риб: дослщну - по п'ять
© Евтушенко А. В., 2008
413
особин бшого амуру та, як внутршнш контроль - ляща та краснотрки; i аналопчну контрольну групу. Риби цьогол^нього BÍRy були вiдiбранi в ставках-садках Лиманського ДВСРП благополучних щодо опiсторхiдозiв та гетерофilдозiв. Обидвi групи риб утримувались окремих акварiумах емшстю по 200 дм . PiBem розчиненого кисню становив 6-8 мг/дм3, температура (20-22) °С. Як джерело зараження риб у дослщнш груш використовували спонтанно iнвазованих личинками отсторхщ молюскiв Bithynia tentaculata, вiдiбраних на неблагополучних дiлянках р. Сiверський Донець. Перед посадкою в акварiум дослщження молюскiв на зараженiсть збудниками опiсторхiдозiв проводили за Г. А. Котельниковим (1991) [9], видову належшсть виявлених личинок трематод (спороцист, редiй, церкарш) встановлювали за С.О. Беером [1]. Провокування виходу церкарiй з молюска здiйснювали за допомогою лампи-накалювання. В акварiум з контрольною групою риб молюскiв не пiдсаджували. Облж результатiв дослiджень проводили через один мюяць пiсля початку дослiду.
Результати дослщження.
Результати проведених дослiджень свщчать про циркуляцiю в акваторп р. Оверський Донець чотирьох видiв отсторхщ - Opisthorchis felineus (Ribolta, 1884), Pseudamphismomum truncatum (Rudolphi, 1819), Metorchis bilis (Braun, 1898) та Metorchis xanthosomus (Creplin, 1846), серед яких першi три види е мають епщемюлопчне значення.
Домiнантним видом отсторхщ виявився непатогенний для людини вид М. xanthosomus, який було зареестровано по всш акваторп не лише р. Оверського Дiнця, але i li приток першого та другого порядку - р. Уди, р. Мож, р. Лопань, р. Середня Балаклейка та ш.
Серед епщемюлопчно-небезпечних отсторхщ найпоширетшим виявися вид P. truncatum, який був зареестрований з рiзним ступенем екстенсiнвазованостi у таких коропових видiв риб, як лин, в'яз, пл^ка, краснопiрка, головень, лящ, уклейка, плоскирка, гiрчак та срiблястий карась. Метацеркари O. felineus були виявлеш у плiтки, плоскирки, уклейки, прчака, лина, краснопiрки, срiблястого та золотого караЫв. Збудникiв М. bilis серед коропових реестрували лише у пл^ки, плоскирки, уклейки та гiрчака.
Сполучшсть осередкiв опiсторхiдозiв найвиразнiшою виявилась в акваторп Дшця в районi гирлово! дiлянки р. Уди та в райош урочища Завали - у риб реестрували вах чотирьох збудниюв опiсторхiд - O. felineus, P. truncatum, М. bilis та М. xanthosomus. При цьому, часто реестрували мшстшвази вама чотирма збудниками у старшевжових груп плоскирки та плiтки.
Результати проведених ешзоотолопчних дослiджень виявили новi види додаткових (перших промiжних) хазя!в в циклi розвитку опiсторхiд. Так, при паразитолопчному дослiдженнi риб, виловлених в р. Сiверський Донець в райош с. Геншвка, у европейського сома (Silurus glanis, Linne) було виявлено метацеркари P. truncatum. Слщ зазначити, що на цiй дшянщ рiчки було дослiджено лише одного представника цього виду риб. 1нтенсившсть швази склала п'ять метацеркарiй на рибу. Особливютю паразитування личинок отсторхщ було те, що цисти з метацркарiями розташовувались безпосередньо на шкiрi та на плавцях риби. Зовшшня оболонка цисти була бiльш товстою, шж
414
за паразитування цих збудниюв у м'язах коропових риб. Внутршня оболонка цисти та безпосередньо метацеркарш псевдамфютоми за морфолопчними ознаками не вiдрiзнялись вщ збудниюв, що були виявлеш у м'язах коропових. Цисти на шкiрi та плавцях сома були помiтнi неозброеним оком.
За проведення бiологiчноï проби на кошенятах двомiсячного вiку через три тижш пiсля зараження виявленими у сома цистами з метацеркарiями, в жовчному мiхурi були виявлеш марити отсторхщ, яю за морфолопчними ознаками були вщнесеш до виду P. truncatum. Слщ зазначити, що матка псевдамфштом була заповнена яйцями. Крiм того, яйця збудника були виявлеш безпосередньо у жовчi та к^ дослiдних тварин.
При проведенш паразитологiчного дослiдження морськоï iглицi (Syngnathus nigrolineatus Eichwald, 1831), виловленоï в акваторп р. Оверський Донець в райош смт. Есхар, вперше було виявлено паразитування метацеркарш отсторхщ М. bilis та М. xanthosomus. Слщ зазначити, що ^м цих збудниюв у морсь^ Ьлищ були виявлеш метацеркари Paracoenogonimus ovatus (Katsurada, 1914). Екстенсшвазовашсть риб становила до 70 % при штенсивност швази вщ одного до семи личинок на рибу. Морфолопчно оболонки цист та метацеркари виявлених збудниюв не вiдрiзнялись вщ трематод, що паразитували у коропових видiв риб. Видова належшсть М. bilis була пщтверджена бюлопчною пробою на кошенятах. За доступними нам лiтературними даними у цього виду риб рашше було зареестровано лише ам видiв паразитсв, серед яких п'ять - личинки трематод.
Отже, результати проведених ешзоотолопчних та паразитолопчних дослщжень свiдчать про можливють европейського сома та морсь^ iглицi бути додатковими хазяями отсторхщ та приймати участь в циркуляци збудникiв в умовах природних осередюв нвазiï.
За результатами проведених експериментальних дослiджень щодо визначення видовоï специфiчностi метацеркарiй опiсторхiд до бiлого амуру (Ctenopharyngodon idella, Valenciennes) при паразитолопчному аналiзi у вЫх видiв риб дослщнох' групи були виявленi метацеркари Metorchis xanthosomus. При цьому, екстенсшвазовашсть ляща та краснотрки становила 100 %, при штенсшвазованост до 11 метацеркарш в одному грамi м'язiв, а рiвень iнвазованостi дослiдних бших амурiв М. xanthosomus становила 80 %, при штенсшвазованост до 3 личинок в одному грамi м'язiв. Личинки були живi та рухливь Морфологiчно не вiдрiзнялись вiд метацеркарш з риб внутршнього контролю (ляща та краснотрки). Риби контрольное' групи були вшьш вiд iнвазiï.
Отже, отримаш данi свiдчать про те, що бший амур в умовах експерименту може бути додатковим (другим промiжним) хазяшом в циклi розвитку опiсторхiд. Крiм того, iснуе потенцшна можливiсть участi бiлого амуру в циркуляци епщемюлопчно-небезпечних збудниюв ошсторхщозних швазш, що вимагае проведення додаткових до^ждень.
Висновки.
1. Вперше була виявлена спонтанна iнвазiя европейського сому метацеркарiями P. truncatum, а морськоï Ьлищ - М. bilis та М. xanthosomus, що свщчить про участь в циркуляци збудниюв ошсторхщозних швазш не лише коропових риб, але сомових та ^лицевих.
415
2. Результати експериментальних дослщжень свщчать про можливють а^матизованих у водоймах Укра1ни риб далекосхщного комплексу (бшого амуру) бути додатковим хазя1ном в ци^ розвитку отсторхщ та вимагають проведення додаткових дослщжень щодо визначення 1х ролi у циркуляци збудникiв в умовах природних осередкiв опiсторхiдозних iнвазiй.
Лггература
1.Беэр С.А. Биология возбудителя описторхоза. Москва: Товарищество научных изданий КМК. - 2005. - 336 с.
2.Описторхоз в бассейне Верхнего Дона (Воронежская область): фауна описторхид, эколого-биологические закономерности циркуляции и очаговость описторхидозов / Б.В. Ромашов, В.А. Ромашов, В.А. Семенов,
Л.В. Филимонова. - Воронеж: Воронежский государственный ушверситет, 2005. - 201 с.
3.Ушаков А.В. Экологические основы сочетанности природных очагов трематодозов. 2. Системно-сочетанные очаги трематодозов в пойменно-речной экосистемы р. Конды / Мед. паразитология и параз. болезни. М., 2007, N 1.-С.3-7.
4.Каталог гельминтов позвоночных Украины. Трематоды наземных позвоночных // Н. И. Искова, В. П. Шарпило, Л. Д. Шарпило, В. В. Ткач / К. -1995. - 91 с.
5. О причинах и возможных последствиях появления в водоемах Харьковской области черноморской пухлощекой иглы-рыбы (Syngnathus nigrolineatus Eichwald, 1831). Васенко А.Г., Старко Н. В., Колесник А.Н., Евтушенко А. В.// Вет. медицина: М!жвщ. тематич. наук. зб.- Вип. 90. - Х., 2008.- С. 85-92.
6.Проблема опiсторхiдозiв в Харювськш област Евтушенко А. В., Стегнш Б.Т., Лукшина Р.Г., Чегодайюна Н.С., Евтушенко I. Д., Татаршова С.Н. .// Вет. медицина: Мiжвiд. тематич. наук. зб.- Вип. 90. - Х., 2008.- С. 178-186.
7. Определитель паразитов пресноводных рыб фауны СССР / Под ред. О.Н. Бауера : в 3-х тт.- Л., 1987. - Т. 3: Паразитические многоклеточные, Ч. 2. -584 с
8. Скрябин К. И. Трематоды животных и человека. Основы трематодологии. - Т. IV. - М.-Л.: Издательство Академии наук СССР, 1950. -490 с.
9. Котельников Г. А. Гельминтологические исследования окружающей среды - М.: Росагропромиздат, 1991. - 144 с.
Summary
New species of additional (second intermediate hosts in the cycle of Opisthorchidae development have been determined. For the first time there was detected spontaneous sheatfish (Silurus glanis) invasion by metacercaria P. truncatum,and pipefish (Syngnathus nigrolineatus) by М. bilis and М. xanthosomus. In the experimental conditions there was determined possibility of grass carp (Ctenopharyngodon idella) to be the additional host in the cycle of Opisthorchidae development.
Стаття надшшла до редакцИ 20.09.2008
416
