CC BY
22
Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. - 2009. - Вип. 17, т. 1. - С. 232-235. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology. Ecology. - 2009. - Vol. 17, N 1. - P. 232-235.
УДК 595.122.2:616-093/-98
О. П. Штепа, В. І. Моргачова, Л. Є. Угодіна, Т. М. Котлярова,
Л. Ф. Штепа, Т. П. Хорошилова, Н. В. Скубенко
Дніпропетровська міська, Амур-Нижньодніпровська, Жовтнева,
Червоногвардійська районні санітарно-епідеміологічні станції м. Дніпропетровськ
ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ З ОПІСТОРХОЗУ У м. ДНІПРОПЕТРОВСЬК
Вивчено ураженість личинками котячої двоустки риби коропових порід, яку виловлено у р. Дніпро в межах м. Дніпропетровськ. У заплавних водоймах проведено збір молюсків для виявлення серед них переносника цього гельмінта - Bithinia inflata. Личинок у рибі та молюсків у водоймах не знайдено, що може свідчити про відсутність загрози виникнення опісторхозу серед людей.
O. P. Shtepa, V. I. Morgacheva, L. E. Ugodina, T. M. Kotliarova,
L. F. Shtepa, T. P. Choroshilova, N. V. Skubenko
Dnipropetrovsk Municipal, Amur-Nyzhn’odniprovsk, Zhovtneva and Chervonogvardijs’ka Districts Sanitary-and-Epidemiologic Stations
EPIDEMIOLOGICAL SITUATION ON OPISTHORCHIASIS IN DNIPROPETROVSK CITY
Investigation of the infection rate of carp fish infected by cat liver fluke larvae in the Dnieper River within the Dnipropetrovsk city was carried out. In a parallel way we collected the helminth carriers - molluscs Bithinia inflata in the inundated reservoirs. The helminths larvae in fish and molluscs were not found. That can testify to the absence of threat of opisthorchiasis to the city inhabitants.
Вступ
Опісторхоз - одна із найсерйозніших проблем медичної паразитології. Це хронічна глистяна інвазія з переважним ураженням печінки, жовчного міхура, підшлункової залози та інших органів травлення. Викликається плоским гельмінтом - кошачою або сибірською двоусткою (Opisthorchis felineus Rivolta, 1883), який відноситься до класу трематод [7; 9]. Крім людини, опісторхіс може вражати всіх рибоїдних тварин (кішка, собака, свиня, ведмідь, лисиця та інших) [6; 11]. Опісторх має складний цикл розвитку зі зміною декількох хазяїв.
Яйця опісторхіса з випорожненнями хворої людини чи тварини повинні попасти у прісноводну водойму безпосередньо або з дощовою, талою чи стічною водою. У водоймі яйця поглинаються молюском Bythinia inflata Shepp. - першим проміжним хазяїном опісторхіса. У ньому протягом двох місяців розвиваються рухливі личинки - цер-карії. Ці личинки виходять у воду й активно нападають на рибу, занурюючись під луску та у м’язи, де вони вкриваються оболонкою та залишаються протягом усього життя риби (другий проміжний хазяїн). При цьому вражається тільки риба коропових порід: плітка, краснопірка, язь, плоскирка тощо [10]. Зараження людини відбувається при
© О. П. Штепа, В. І. Моргачова, Л. Є. Угодіна, Т. М. Котлярова, Л. Ф. Штепа,
Т. П. Хорошилова, Н. В. Скубенко, 2009
232
вживанні в їжу сирої, свіжозамороженої, малосолоної, слабкопров’яленої риби, ураженої личинками опісторхіса [8].
Під час перетравлення риби у шлунку личинки гельмінта проникають у два над-цятипалу кишку, жовчно-вивідну систему, підшлункову залозу. Через один місяць вони перетворюються на дорослих особин, але продовжують рости та повністю дозрівають через один рік. Через труднощі діагностики, особливо на ранніх стадіях, захворювання може перебігати під виглядом виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, гепатохолециститу, панкреатиту, дуоденіту, захворювань кишечника [1]. В організмі людини опісторхіси можуть жити до 30 років. Опісторхоз сприяє формуванню багаторічного черевнотифозного носійства, є одним із чинників розвитку первинного раку печінки та підшлункової залози [3].
У зв’язку з особливостями розвитку цього захворювання, пов’язаними зі зміною декількох хазяїв [1], осередки опісторхозу пов’ язані з прісноводними водоймами. Особливо широко захворювання розповсюджене серед населення басейнів рік Сибіру, де заведено вживати свіжоморожену рибу (струганину), а також річок Північного Казахстану, Волзько-Камського басейну [б; 7; 9]. В Україні у 1980-ті роки осередки опісторхозу виявлено у басейнах рік Дніпро, Південний Буг, Сіверський Донець. Причому найзначніші осередки захворювань зареєстровані у Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (86 % усієї захворюваності на опісторхоз в Україні) [5].
У Дніпропетровську виявлено лише спорадичні завізні випадки опісторхозу. За період з 1988 по 2007 рік у місті зареєстровано 7 випадків захворювання на опістор-хоз у прибулих із різних районів Сибіру. Публікації про захворюваність населення опі-сторхом, наявність молюсків B. inflata Shepp. та стан ураженості риби метацеркаріями опісторхіса в районі Дніпропетровська відсутні. У зв’язку з цим цікаве вивчення епідеміологічної обстановки з опісторхозу в місті та можливість прогнозування місцевих випадків серед населення.
Матеріал і методи досліджень
Дослідження проводили спеціалісти міської та районних санепідстанцій згідно з розробленим планом у 1987-1991 та 1998-2003 рр. Консультативну допомогу надав відділ гідробіології та іхтіології НДІ біології Дніпропетровського національного університету. Практичну допомогу в дослідженні риби надав іхтіонатолог лабораторії обласної санепідстанції.
Вивчали стан ураженості риби коропових порід личинками опісторхіса, молюсків (із метою виявлення серед них B. inflata Shepp.), досліджували проби ґрунту, річкової води, придонного мулу та змивів у стаціонарах гастроентерологічного профілю на наявність яєць опісторхіса. Рибу відловлювали щорічно з травня по вересень. До проведення дослідження частину риби зберігали в морозильній камері холодильника.
Місця відлову риби: р. Дніпро в районі житлового масиву «Перемога» м. Дніпропетровськ і гребний канал (рукав р. Дніпро) у цьому ж районі. Дослідження риби коропових порід на ураження її опісторхісом проводили на першу-другу добу після вилову у паразитологічній лабораторії обласної санепідстанції та обласної ветеринарної лабораторії.
Проби риби (плітка, краснопірка, плоскирка) досліджували компресійним методом згідно з існуючими методичними рекомендаціями [2; 5]. Для дослідження відбирали дорослих риб 12-15 см однієї вікової групи. Улюбленими біотопами існування молюсків Bithynia inflata Shepp. є пересихаючі заплавні водойми, які заливаються під час весняної повені, а потім відокремлюються від русла ріки під час спаду води.
У м. Дніпропетровськ потенційні біотопи існування цих молюсків - заплавні водойми рік Дніпро, Самара та Шиянка. Одночасно з пошуками першого (молюск) і дослідженнями другого (риба) проміжних хазяїв опісторхіса обстежували об’єкти навколишнього середовища на поширення яєць опісторхіса (ґрунт, мул, змиви) методами М. О. Романенка [4].
Результати та їх обговорення
Щорічно з травня по жовтень районні ентомологи обстежують заплавні водойми в Жовтневому, Амур-Нижньодніпровському, Індустріальному, Ленінському та Самарському районах із метою виявлення молюсків БИкіпіа іп/іаїа 8Ьерр. - переносників опі-сторхозу. Цей вид молюсків у водоймах м. Дніпропетровськ не було виявлено, що підтверджено результатами вивчення фауни водойм області, проведеного НДІ біології Дніпропетровського національного університету. За період з 1986 по 2003 рік спеціалістами ДНУ молюски Біґкупіа іпАаїа 8Ьерр. виявлялись тільки у притоках р. Дніпро (Кільчень, Мокра Сура, Оріль, Самара) за межами м. Дніпропетровськ.
Згідно з висновком спеціалістів ДНУ, головними причинами відсутності цих молюсків у водоймах м. Дніпропетровськ можуть бути:
- «цвітіння» води у зв’язку з масовим розвитком синьо-зелених водоростей;
- підвищений вміст у воді органічних речовин та продуктів розмноження синьо-зелених водоростей;
- погіршення кисневого режиму води (дефіцит розчиненого кисню, надмірний вміст вуглекислоти, аміаку тощо).
Протягом 1987-1991 та 1998-2003 рр. спеціалістами санепідслужби досліджено 506 екземплярів риби коропових порід (табл. 1).
Таблиця 1
Обсяг проведених іхтіопаразитологічних досліджень у притоках р. Дніпро (Кільчень, Мокра Сура, Оріль, Самара) за межами м. Дніпропетровськ
Роки досліджень Вид риби Кількість досліджених екземплярів Довжина, см Вага проб, г
1987 плітка, плоскирка 80 12-14 2150
1988 плітка, плоскирка, краснопірка 90 13-15 2700
1989 плітка, краснопірка 90 13-15 2600
1990 плітка, плоскирка 50 12-14 1500
1991 плітка 94 15 2840
1998 плоскирка 18 13-14 1800
1999 плітка, плоскирка 16 14-15 1560
2000 плітка, плоскирка 15 14-15 1530
2001 плітка, краснопірка 16 14 1550
2002 плітка, плоскирка 20 15 1700
2003 плітка, краснопірка 17 14-15 1650
Разом за 11 років плітка, плоскирка, краснопірка 506 12-15 21580
Багаторічні дослідження риби на наявність личинок опісторхіса позитивних результатів не дали. Відсутність першого проміжного хазяїна опісторхіса у водоймах міста логічно призвела до відсутності личинок цього виду у другому проміжному хазяїні (рибі). Разом за описаний період спеціалістами районних санепідстанцій досліджено 1884 проби ґрунту, 910 проб придонного мулу, 506 проб риб. Результати в усіх пробах негативні.
У м. Дніпропетровськ реєструються поодинокі завізні випадки опісторхозу серед людей. Перший проміжний хазяїн збудника захворювання - молюски Bithinia inflata Shepp. у воді р. Дніпро відстутні. Личинки опісторхіса у рибі коропових порід (другий проміжний хазяїн опісторхіса), яку було виловлено в р. Дніпро в межах м. Дніпропетровськ, не виявлені. Результати проведеної роботи можуть свідчити про відсутність реальної загрози виникнення опісторхозу.
Бібліографічні посилання
1. Белобородова Э. И. Поражене толстой кишки при хроническом описторхозе I Э. И. Белобородова, Р. В. Репникова II Медицинская паразитология и паразитарные болезни. - 2004. -№ 3. - С. 62.
2. Беэр С. А. Методы изучения промежуточных хозяев возбудителя описторхоза I С. А. Беэр, Ю. В. Белякова, Е. Г. Сидоров. - Алма-Ата : Наука, 1987. - С. 86.
3. Бычков В. Г. Описторхоз в Обь-Иртышском басейне I В. Г. Бычков, Г. Г. Крылов, А. О. Плотников II Медицинская паразитология и паразитарные болезни. - 2007. - № 4. - С. 65.
4. Генис Д. Е. Медицинская паразитология. - М. : Медицина, 1979. - С. 341.
5. Методические рекомендации по организации и планированию изучения эпидемиологической ситуации по описторхозу в Украинской ССР I Под ред. А. М. Касьяненко. - К. : МЗ Украины, 1982. - С. 18.
6. Описторхоз в Кемеровской области I Л. В. Нечаева, Т. Е. Старченкова, О. И. Бибик, М. В. Додонова II Медицинская паразитология. - 2004. - № 1. - С. 25-28.
7. Паразитарные болезни человека I Е. А. Шабловская, И. К. Падченко, М. Н. Мельник и др. -К. : Здоровье, 1984. - С. 159.
8. Пустовалова В. Я. Особенности санитарно-просветительной работы при описторхозе в условиях миграционного пресса из эндемичной территории II Медицинская паразитология и паразитарные болезни. - 2002. - № 3. - С. 72.
9. Руководство по микробиологии, клинике, эпидемиологии инфекционных болезней I Под ред. П. Г. Сергиева. - М. : Медицина, 1968. - Т. 9. - С. 858.
10. Фаттахов Р. Г. Зараженность рыб личинками возбудителя описторхоза на территории России и некоторых сопредельных стран II Медицинская паразитология и паразитарные болезни. -2002. - № 1. - С. 62.
11. Margolis L. Aspects of parasitology I Ed. E. Meerovitch Mc. Gill. - Montreal, 1982. - P. 135-226.
Надтшла до редколегії 25.02.2009
