CC BY
30
УДК 619:576.895.1:639.3.091
Евтушенко А. В., канд. вет. наук, ст. наук. ствр. (E-mail: aevt@inbox.ru) Нащональний науковий центр «1нститут експериментальног i клшчног ветеринарног медицини», м. Харюв, Украгна
ПАРАЗИТОЛОГ1ЧНИЙ АНАЛ1З РИБ БУЗЬКОГО ЛИМАНУ
Представлет результати паразитологiчних до^джень риб, вiдiбраних у Бузькому лимат, р. Швденний Буг та р. 1нгул влтку 2010 року. Отриман даю свiдчать про циркуляцт в низов 'г Швденного Бугу збудниюв епiдемiологiчно-небезпечних захворювань - Metorchis bilis, Echinochasmus perfoliatus, Metagonimus yokogawai
Ключоei слова: зоонози, гельмтти, гетерофИди, опiсторхiди, ехiнохазмiди, риба
В останш роки спостер^аеться виражена тенденщя до зростання шцидентност в збшьшенш кшькост осередюв гельмштозоонозних швазш на територп Укра!ни. Серед небезпечних в епщемюлопчному вщношенш збудниюв трематодозiв виявлеш представники родини Opisthorchidae -Opisthorchis felineus, Pseudamphismomum truncatum, Metorchis bilis, родини Heterophyidae - Metagonimus yokogawai, Rossicotrema donicum, Appophalus muchlingi та родини Echinochasmidae - Echinochasmus perfoliatus. Циркуляцш цих гельмшив встановлено в басейнах основних водних об'екив Украши -р Дншро, р. Дунай, р. Оверський Донець [1, 2, 3]. В басейш р. Швденний Буг було зареестровано циркуляцш збудника отсторхозу лише у Вшницькш область У 1936 та у 1971 роках метацеркари гельмшта були зареестроваш у коропових риб. У дефмтивних хазя!в - собаки та юшки, збудника реестрували у 1936 рощ, а також протягом 1964-1971 роюв [4]. В низов'! Швденного Бугу -на територп Микола!всько! област^ у риб було зареестровано метацеркари Metorchis xanthosomus, що вщноситься до родини Opisthorchidae, але е небезпечним для людини [2].
З метою ощнки сучасно! ситуаци щодо циркуляцii збудникiв епiдемiологiчно-небезпечних захворювань, фактором передачi яких е риба, в низов'! Швденного Бугу вл^ку 2010 року було проведено паразитолопчш дослщження коропових риб та домашнього кота.
Матер1ал i методи. Iхтiологiчний матерiал вiдбирали в р. 1нгул (гирло та с. Песю), р. Швденний Буг (с. Матвивка) та Бузькому лимаш (м. Микола!в). Всього було дослщжено 102 особини риб рiзних вiкових груп (вiд цьоголiток до чотирил^ок), якi вiдносились до восьми вцщв - лящ, тарань, пл^ка, краснопiрка, плоскирка, уклейка, гiрчак, карась. Проводили неповний бюлопчний аналiз риби (визначена маса, лшшний розмiр, вж). Паразитологiчнi дослiдження риб здiйснювали згщно СОУ 05.02-37-285:2005 [5]. При цьому проводилась бiологiчна проба на лабораторних тваринах. Дослiдження котiв проводили методом неповного паразитолопчного розтину за К.1. Скрябiним [6].
67
Видову належшсть виявлених трематод визначали за О.Н. Бауером та К.1. Скрябшим [6, 7].
Результати дослщження. Дослщження проводили на рiзних дiлянках р. Пiвденний Буг та його притоки - р. 1нгул.
У р. 1нгул в райош с. necKi було ввдбрано риб, що належали до шести видiв - плiтка, лящ, плоскирка, срiблястий карась, краснопiрка та уклейка. За результатами проведеного аналiзу, одиничш метацеркарп трематод були виявленi лише у краснотрки та уклейки, при цьому був виявлений лише непатогенний для людини вид опiсторхiд - М. xanthosomus. Екстенсшвазовашсть склала 36,1 %. Риби шших видiв були вшьш вiд швазп личинками трематод.
При дослщженш риб, вiдiбраних на гирловш дiлянцi р. 1нгул були виявлеш личинки трематод, що належали до виду М. xanthosomus. При, цьому при дослщженш уклейки, карася, прчака, краснотрки та ляща личинки збудниюв були виявлеш лише у краснотрки та уклейки. Екстенсшвазовашсть, при цьому склала 100 % та 50 %, вщповщно, при штенсшвазованост вщ двох до 21 личинки у 1 г м'язово! тканини.
В результат дослщжень риб, виловлених в р. Швденний Буг в райош с. Матвшвка було виявлено двох представниюв родини Opisthorchidae -Metorchis bilis та М. xanthosomus, по одному представнику родини Heterophyidae - Metagonimus yokogawai, родини Echinochasmidae -Echinochasmus perfoliatus та родини Prohemistomatidae - Paracoenogonimus ovatus. При цьому, вс п'ять збудниюв було виявлено у таких представниюв коропових, як уклейка, пл^ка, тарань, плоскирка. Екстнсшвазовашсть коропових риб епщемюлопчно-небезпечними метацеркарiями М. bilis була незначною - 4,3 %, при штенсшвазовашст не бшьше одше! личинки в 1 г м'язiв. Екстенсшвазовашсть M. yokogawai була вищою - 42,4 %, при штенстшвазованост до восьми личинок в 1 г м'язiв. Екстенсшвазовашсть E. perfoliatus становила 12 %, при штенсшвазованост до чотирнадцяти личинок на зябровш дузi.
Результати дослiджень риб, виловлених в Бузькому лиманi в райош м. Микола!в, також свiдчать про циркуляцш збудникiв епщемюлопчно-небезпечних трематод. Так, в результат паразитологiчного аналiзу уклейки та плiтки були виявлеш метацеркарп М. bilis. Рiвень швазованост риб був також незначним - екстенсившсть швази 5,7 % при штенсивност не бiльше одше! личинки в 1 г м'язiв. Личинок шших епщемюлопчно-небезпечних трематод у риб виявлено не було. Слщ зазначити, що на цш дiлянцi дослщжувались лише два види риб, до того ж молодших вiкових груп - цьогол^ки та дволiтки. Можливо це i обумовило незначне представництво трематодозно! паразитофауни.
Крiм iхтiологiчного матерiалу було дослiджено дефiнiтивного хазя!на збудниюв - домашнього кота, якого було взято для дослщжень на узбережжi р. Швденний Буг в райош с. Матвивка. Результати гельмiнтологiчного розтину виявили паразитування таких видiв трематод, як М. bilis (у жовчному мiхурi два
68
екземпляри), M. yokogawai та E. perfoliatus (у тонкому вщдЫ кишечнику 126 та 172 екземпляри, вщповщно).
Отже, результати проведених дослвджень сввдчать про циркуляцш збудниюв ешдемюлопно-небезпечних захворювань в умовах нижньо! течи Швденного Бугу. При цьому, результати паразитолопчного анал1зу дефшггавного хазяша сввдчать про формування осередку швазш саме на цш дшянщ басейну. При дослщженш обсяг 1хт1олог1чного матер1алу був обмежений як за видовим, так i за вжовим представництвом, що не дало змоги в повному обсязi оцiнити видовий спектр циркулюючих трематод. Для бiльш повно! оцiнки сучасно! етзоотично! ситуаци необхщно провести додатковi дослвдження i дефштивних хазя!в - м'ясо!дних ссавцiв та рибовдних птахiв.
Висновки. Отримаш даш свщчать про циркуляцш в умовах Бузького лиману збудниюв епщемюлопчно-небезпечних захворювань, що вщносяться до родини Opisthorchidae - Metorchis bilis, родини Heterophyidae - Metagonimus yokogawai та родини Echinochasmidae - Echinochasmus perfoliatus. Отримаш даш вимагають необхщшсть проведення подальших дослщжень всього басейну Швденного Бугу з метою вивчення меж ареалу паразитв, особливостей !х циркуляци в екосистем1 та визначення джерел збудниюв.
Л1тература
1.Паразитолопчний анал1з риб дельти Дунаю. Евтушенко А.В.// Вет. медицина: М1жвщ. тематич. наук. зб.- Вип. 92. - Х., 2009.- С. .
2.Евтушенко А.В. Гайдей О.С. Поширення збудниюв ошсторхщозних швазш серед пр1сноводних риб внутршшх водойм Укра!ни // Вюник аграрних наук Укра!ни. К. - 2008, С. 43-46.
3.Евтушенко А. В. Современное эпизоотическое состояние трансграничных участков рек-притоков Дона и Днепра в отношении гельминтозоонозов рыб // Актуальные проблемы ветеринарной патологии и морфологии животных: Международ. науч.-произв. конференция, 22-23 июня 2006 г. г. Воронеж / Воронеж «Научная книга», 2006.- С.279-283.
4.Каталог гельминтов позвоночных Украины. Трематоды наземных позвоночных // Н. И. Искова, В. П. Шарпило, Л. Д. Шарпило, В. В. Ткач / К. -1995. - 91 с.
5.СОУ 05.02-37-285:2005 «Риба. Методи визначення збудниюв гельмштозоонозних захворювань»
6. Скрябин К. И. Трематоды животных и человека. Основы трематодологии. -Т. IV. - М-Л: Издательство Академии наук СССР, 1950. - 490 с.
7. Определитель паразитов пресноводных рыб фауны СССР / Под ред. О.Н. Бауера : в 3-х тт.- Л., 1987. - Т. 3: Паразитические многоклеточные, Ч. 2. - 584 с.
Summary
Results of parasitologic investigation offish, selected in the Bug river Liman and in the river Ingul in summer 2010 are presented in the paper. Obtained data shows sirculation of the agent of epidemiologically dangerous diseases - Metorchis bilis, Echinochasmus perfoliatus, Metagonimus yokogawai in the low place of the South Bug.
Стаття надшшла до редакцИ 3.09.2010
69
