CC BY
21
УДК 639.2.09:616.955.122
Козятинський G.B.®, здобувач Нацюнальний утеерситет 6iopecypcie i природокористування Украгни,
м. Киге, vetfishaic. km. ua.
МОРФОЛОГ1Я МЕТОЦЕРКАРПВ ДИПЛОСТОМ КОРОПОВИХ РИБ
Наведено результати еласних до^джень та лтературних джерел морфологи метацеркарпе диплостом у коропоеих риб з рибогосподарсте Хмельницьког oблаcтi.
Ключовi слова: метацеркарп, диплостомоз, мoрфoлoгiя, трематода.
Вступ. Серед факторiв, що стримують розвиток рибного господарства, займають швазшш хвороби риб, яю призводять до зниження продуктивности попршення якост продукци та значних економiчних збитюв. В останнi роки у багатьох рибопромислових водоймах Украши набуло значного поширення таке захворювання як диплостомоз коропових риб. спалахи цього захворювання спричинюються метацеркарiями Diplostomum spatheceum родини Diplostomidаe пiдкласу Digineu [1, 2, 3, 4].
Diplostomum spathaceum - бюгельмшт. Дефiнiтивнi хазя! - рибощш птахи (переважно чайки та качки). Промiжними хазяями е прiсноводнi молюски Lymnaea stagnalis, Radix ovata, додатковими - риби (короп, лящ, окунь, судак, омуль, щука та ш.).
У кишках птахiв статевозрiлi гельмшти вiдкладають яйця, якi з фек^ями потрапляють у воду. Через 15-20 дiб (при температурi води 20 °С) у них формуються мiрацидil, якi виходять у воду i при контактi з молюском про-никають в печiнку, де вщбуваеться !х партеногенетичне розмноження (утворюються спороцисти, реди та церкари). Через 1,5-2 мюящ пiсля зараження молюска церкари активно покидають його тiло. За добу iз зараженого молюска виходить до 50 тис., а за все життя - бшьш шж 10 млн. церкарив. У водi церкари проникають через шкiрнi покриви у м'язи риб. Поим кровоносними судинами вони м^рують в оч^ зокрема в кришталик. Через 1,5-2 мкящ церкари перетворюються в швазшних метацеркарив. Останнi в органiзмi риби залишаються життездатними упродовж 3-4 роюв. Рибощш птахи заражаються диплостомами при пощанш iнвазованих риб. Статево1 зршосп паразит досягае через 5 дiб. Строк його життя обмежений, до 1-2 мкяця. За цей час кожний паразит видшяе до 5 тис. яець.
Метацеркарп паразита в риби локалiзуються в кришталику, склоподiбному тiлi та оболонках очей. Вони руйнують зовшшню оболонку кришталика, викликаючи його помутнiння, який згодом втрачае прозорють.
® Наковий кер1вник, професор Козятинський £.В., 2010
- Н.М. Сорока
149
Внаслщок цього в ощ риби виникають запальш процеси та некроз вЫх И оболонок. Розпад ропвки призводить до утворення виразки i випадiння
кришталика. На мкщ ушодженого ока розвиваеться нашарування мiкрофлори [5' 6].
Мета дослщження полягала у вивченнi морфологи збудника диплостомозу риб.
Матер1али 1 методи дослщження. Об'ектом дослщження були метацеркари диплостом, яких вилучили з кришталика ока коропових риб. Дослщження проводили упродовж 2009 року на базi Хмельницько! зонально! спещалiзовано! державно! лаборатори ветеринарно! медицини з хвороб пркноводних риб i iнших гiдробiонтiв.
Фiксацiя та фарбування метацеркарив проводили за загальноприйнятими методами [7, 8].
Результати дослщжень. Як показали результати дослiдження у морфолопчному вiдношеннi iнвазованi метацеркарi! роду Diplostomum одноманiтнi. Розташовуються вони в мюцях iснування вiльно, не iнцистуючись. Тшо !х мае форму витягнутого овалу, на передньому кiнцi е вирости, яю утворенi ротовою присоскою та псевдоприсосками. Довжина !х тiла складае близько 1 мм, а ширина - 0,5 мм.
Ротова присоска мае вигляд м'язевого органу з подвшною функщею. З одного боку вона виконуе роль присоски, а з шшого функщонуе як орган, що забезпечуе заковтування часточок !ж1 Черевна присоска виконуе тiльки одну -фксаторну функцiю (рис. 1).
Травна система у метацеркарив представлена ротовим отвором, стравоходом та двома кишковими гшками, яю слiпо закшчуються в задньому сегментi тiла. Позаду бiфуркацi! кишковi гiлки охоплюють з боюв черевну присоску та орган Брандера (рис. 2).
Орган Бранденса властивий тшьки трематодам класу Strigeidida. Цей орган виконуе фiксаторну та секреторну функци. Вiн розташований позаду черевно! присоски i мае вигляд велико! присоски. Всередиш цього органа е порожнина, яка вщкриваеться назовш довгастою щiлиною з короткими боковими вщростками.
Видiльна система в метацеркарив диплостом представлена первинною, вторинною та екскреторним мiхуром, який вiдкриваеться на кшщ заднього сегменту.
Первинна видiльна система протонефридiального типу, вона представлена кл^инами, якi розташованi рiвномiрно по всш паренхiмi тiла. Кожна з них мае капшярний вiдросток, за допомогою якого вона зв'язана з судинною системою.
Судина система в свою чергу сполучаеться з екскреторним мiхуром.
Вторинна екскреторна система гельмшта, на вiдмiну вщ первинно!, розвиваеться на останнiх його стадiях. Вторинна екскреторна система мае важливе таксономiчне значення. Загальна топографiя цiе! системи одна у вЫх видiв диплостом i дозволяе вщдиференцшвати один рiд вiд iншого, ^м роду
150
Tylodelphys. Представники цих двох родiв мають единий тип топографи судин вторинно! екскреторно! системи, вони ч^ко рiзняться лише формою вапняних тшець. Види родини Diplostomum мають шаровидну форму, рiд Tylodelphys -овальну. Функцiональне призначення вапняних тшець вторинно! екскреторно! системи метацеркарив вивчена слабо. Вважаеться, що вони слугують для нейтралiзацi! кислотного бар'ера шлунка кiнцевого хазя!на паразита.
Статева система метацеркарив представлена зачатками Ым'яниюв та яечниюв, якi розташованi в заднш частинi тiла. Iншi елементи статево! системи недорозвиненi, !х розвиток проходить в органiзмi кiнцевого хазя!на.
Нервова система включае два нервових ганглiя розташованих бiля стравоходу. Вщ них вщходять нервовi стволи iз яких чотири пари направленi вперед i три - назад. Передш iнервують ротову присоску та ротову порожнину. Заднi iнервують черевну присоску. Як передш стволи, так i задш утворюють чисельнi поперечнi вщростки пов'язанi мiж собою. Крiм того, вони утворюють сггку нервових волосюв як в тiлi метацеркарiя, так i у всiх !! органах [8].
4
Рис. 1. Метацеркарш диплостом (фарб. оцтовокислий кармш)
1 - орган Бранденса; 2 - черевна присоска; 3 - псевдо присоски; 4 - ротова присоска
1
Рис. 2. Метацеркарш диплостом (нефарбований)
1 - кишечник; 2 - вапняш тшьця
151
Висновки:
1. Морфолопчш особливост швазованих метацеркарив роду Diplostomum одномаштш.
2. Метацеркарп розташовуються в мкцях iснування вiльно, не шцистуючись.
3. Орган Бранденса властивий тшьки трематодам класу Strigeidida i виконуе фiксаторну та секреторну функци.
4. Вапняш тiльця вторинно! екскреторно! системи ввдграють важливе таксономiчне значення в диференщальнш дiагностицi диплостомозу риб.
Л1тература
1.Проблеми iхтiопаразитозiв у Хмельницькiй област / Айшпур М.В., Циц В.П., Пластун С.Д. та ш. Проблема здоров'я гщробюнив у сучасних умовах. - Луцьк: 2009. - С. 225-230.
2.Авраменко О.Н., Творовский В.С. Экологические проблемы Печенежского водохранилища // Рыбное хозяйство Украины: Тр. Керченского морского техн. ин-та. - Керчь, 2000. - С. 56.
3.Паразитолопчний ан^з риб Украшсько! акватори Дунаю / Евтушенко А.В., Масенко О.Г., Евтушенко 1.Д. Мат. мiж. наук.-практ. конф. «Актуальш проблеми охорони здоров'я риб та шших пбробюнив» (м. Феодоая, 26-29 травня 2008 р.). - Харюв, 2008. - С. 169-172.
4.Федько М.Б. Распространение метацеркарий трематод семейства Diplostomidаe в пресноводных экосистемах Приморья // Чтение памяти В.Я. Леванидова. Владивосток: Дальнаука, 2001. - Вып. - 1.- С. 96-104.
5.Ветеринарно-санитарный контроль пищевых гидробионтов / Давыдов О.Н., Абрамов А.В., Темниханов Ю.Д. - Черкассы: «АТН», 2007. - 458 с.
6. Осетров В.С. Справочник по болезням рыб. - М.: Колос, 1978. - С. 186-188.
7. Лабораторний практикум по болезням рыб / Мусселиус В.А., Ваняшинский В.Ф., Вахман А.А. и др. - М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1983. - 296 с.
8.Шигин А.А. Трематоды фауны СССР. Род Diplostomum. Метацеркарии. - М.: Наука, 1986. - 253 с.
Summary Koziatyns'kyi Ye., Applicant,
National University of Bioresourses and Nature Management of Ukraine, Kyiv, vetfish@ic.km.ua MORPHOLOGY OF METACERCARIA OF DIPLOSTOMA OF
CYPRINIDS
The results of own researches and literary resources of morphology of metacercaria of diplostoma of cyprinids in fishing farms of Khmel 'nyts 'kyi region have been offered in the article.
Key words: metacercaria, diplostomosis, morphology, trematodes.
Стаття надшшла до редакцИ 13.04.2010
152
