CC BY
11
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
doi: 10.15421/nvlvet7823
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:616.99:636.028
Експериментальне зараження каченят метацеркарiями трематод Cryptocotyle Lühe, 1899 (Trematoda: Heterophyidae)
С.Л. Гончаров sergeyvet85@ukr.net
Миколагвський нацюнальний аграрний утверситет, вул. Георггя Гонгадзе, 9, м. Миколагв, 54000, Украгна
У статт1 наведено даш щодо результатгв експериментального зараження пгддослгдних каченят метацеркаргями трематод родини Heterophyidae, що були вгдгбранг вгд риб, представниюв Gobiidae: Mesogobius batrachocephalus Pallas, 1814, Neogobius melanostomum Pallas, 1814, Neogobius fluviatialis Pallas, 1814. Риба була виловлена в акваторгях Чорного моря i Днтро-Бузького лиману Микола1всько1 та Одеськоi областей. Описано патологiчнi процеси, що виникають у тддо^дних птахiв у результатi захворювання на криптокотильоз. При уражет шлунково-кишкового каналу каченят трематодами родини Heterophyidae виявлено патолого-анатомiчнi симптоми гострого катарального ентериту, який проявлявся ура-женням слизовог оболонки тонких кишок, набряком, гiперемiею та утворенням крапкових i смугоподiбних крововиливiв на поверхн останшх. Також виявлено ураження печтки iнвазованих каченят. Встановлено, що вiдсоток виживаностi трематод в органiзмi каченят тсля 25 дiб зараження становить 83. Виявлено, що на територп Миколагвськог та Одеськог областей у природних водоймах циркулюють два види трематод родини Heterophyidae: Cryptocotyle cancavum Crepli, 1825 та Cryptocotyle jejuna Nicoll,1907. Останнш вид ратше не рееструвався на зазначенш дтянщ територп твдня Украгни.
K.mnoei слова: експериментальне зараження, каченята, C. jejuna, С. cancavum, риба, виживатсть, патолого-анатомiчнi змти, Чорне море, Днтро-Бузький лиман, Миколагвська та Одеська областi.
Экспериментальное заражение утят метацеркариями трематод Cryptocotyle Lühe, 1899 (Trematoda: Heterophyidae)
С.Л. Гончаров sergeyvet85@ukr.net
Николаевский национальный аграрный университет, ул. Георгия Гонгадзе 9, г. Николаев, 54000, Украина
В статье приведены данные результатов экспериментального заражения подопытных утят метацеркариями трематод семейства Heterophyidae, отобранных от рыб, представителей Gobiidae:Mesogobius batrachocephalus Pallas, 1814, Neogobius melanostomum Pallas, 1814, Neogobius fluviatialis Pallas, 1814. Рыба была выловлена в акваториях Черного моря и Днепро-Бугского лимана Николаевской и Одесской областей. Описаны патологические процессы, возникающие у подопытных птиц в результате заболевания криптокотильозом. При поражении желудочно-кишечного тракта утят трематодами семейства Heterophyidae обнаружено патолого-анатомические симптомы острого катарального энтерита, который проявлялся поражением слизистой оболочки тонкого кишечника, отеком, гиперемией и образованием точечных и полоско-образных кровоизлияний на поверхности последних. Также выявлено поражение печени инвазированных утят. Установлено, что процент выживаемости трематод в организме утят после 25 суток заражения составляет 83%. Установлено, что на территории Николаевской и Одесской областей в естественных водоемах циркулируют два вида трематод семьи Heterophyidae: Cryptocotyle cancavum Crepli, 1825 и Cryptocotyle jejuna Nicoll, 1907. Последний вид ранее не регистрировался на данном участке территории юга Украины.
Citation:
Goncharov, S.L. (2017). Experimental infection of ducklings with trematodes Cryptocotyle Lühe, 1899 (Trematoda: Heterophyidae) metacercariae.
Scientific Messenger LNUVMB, 19(78), 112-117.
Ключевые слова: экспериментальное заражение, утята, C. jejuna, С. mncavum, рыба, выживаемость, патолого-анатомические изменения, Черное море, Днепро-Бугский лиман, Николаевская и Одесская области.
Experimental infection of ducklings with trematodes Cryptocotyle Lühe, 1899 (Trematoda: Heterophyidae) metacercariae
S.L. Goncharov sergeyvet85@ukr.net
Mykolayiv National Agricultural University, Georgiy Gongadze Str., 9, Mykolayiv, 54000, Ukraine
The results of experimental infection of ducklings with metacerciae of the trematodes of the Heterophyidae family, obtained from the fish, are given in the article. Following species were studied: Mesogobius batrachocephalus Pallas, 1814, Neogobius melanostomum Pallas, 1814, Neogobius fluviatialis Pallas, 1814. Fish were caught in the waters of the Black Sea and the Dnipro-Bug estuary of Mykolayiv and Odesa regions. The pathological changes occurring in experimental birds as a result of a cryptocotyle infection are described. The pathomorphological features of acute catarrhal enteritis cause by trematodes Heterophyidae family were found. They included lesions of the small intestine mucosa, edema, hyperemia and the formation hemorrhages on the mucosal surface. Liver injury was observed as well. It was found that the percentage of survival of trematodes in the body of ducklings after 25 days of infection is 83%. It was found that in the area of the Mykolaiv and Odesa regions in the natural reservoirs two types of trematodes of the Heterophyidae family are circulating: Cryptocotyle concavum Crepli, 1825 and Cryptocotyle jejuna Nicoll, 1907. The latter species was previously not registered in this part of southern Ukraine.
Key words: experimental infection, ducklings, C. jejuna, C. concavum, fish, survival, pathomorphological features, Black Sea, Dnipro-Bug estuary, Mykolayiv and Odesa regions.
Вступ
Паразитози e проблемою, що стримують подаль-ший розвиток рибних господарств, яш розводять i вирощують товарну рибу, нарощування об'eмiв риб-но! продукцп, полшшення li якосп та зб№шення економiчноl ефективносл галузг Тому досить важли-во шукати все новi й новi шляхи для досягнення ефе-ктивного контролю за небезпечними паразитарними хворобами риб. На час стае актуальним вивчення ситуаци щодо поширення небезпечних збуднишв, !х бюлоги, патогенезу та особливостей переб^ парази-тарних хвороб у риб (Sudarikov, 2006).
Вщомо, що найбшьш тюш взаемини паразипв з хазяями бувають тод^ коли п оселяються безпосеред-ньо у !х тканинах. У таких випадках найбшьш гостро ввдчуваеться негативний вплив паразипв на гомеостаз оргашзму хазя!на через мехашчт пошкодження тканин, порушення обмшних процеав та роботи iмунноl системи, що нершко супроводжуються важкими кль шчними проявами та високою летальнiстю (Gardner and Thew, 2006; Sudarikov, 2006). Саме такими паразитами риб е метацеркари родини Heterophyidae.
Це трематоди, першими пром1жними хазяями яких е черевоноп молюски, а остаточними - рибовдт птахи (Radulescu and Vasiliu, 1951; Gardner and Thew, 2006; Martynenko, 2012). Доа лишаеться недостатньо вивченим поширення криптокотильозу риб в Украшг Не з'ясовано багато питань щодо бюлоги збудника. Неоднозначно висвгглено у лiтературi патогенний вплив цього паразита на оргашзм хазя!на. Не досль джено повною мiрою патогенез та неведомо про роль рiзних рибо!дних птахiв у циркуляцп паразита. 1снуе також ймовiрнiсть зараження людини як потенцiйного остаточного хазя!на для даного паразита (Radulescu and Vasiliu, 1951).
Завданням роботи було дослшити можливiсть екс-периментального зараження пiддослiдних каченят метацеркарiями трематод родини Heterophyidae, що були вщбраш ввд бичкових риб, виловлених в аква-торiях Чорного моря i Днiпро-Бузького лиманд Мико-лш'всько! i Одесько! областей та ввдтворити криптоко-тильоз у птахiв. Також описати можтпта патологiчнi процеси, що виникають у пiддослiдних птахiв у результат захворювання на криптокотильоз. Встанови-ти ввдсоток виживаностi трематод в органiзмi каченят та можливiсть паразита досягати статевозршо! стадп -марити в органiзмi дефiнiтивного хазя!на.
Матерiал i методи досл1дження
Протягом 2015-2016 рр. було дослщжено 572 ек-земпляри бичк1в рiзних видiв. При проведенш розти-ну ввдбирали тканини та дослiджували компресорним методом за допомогою компресорш МИС-7. Виявля-ли метацеркари на поверхш тiла, плавцях, а також на зябрах риб родини Gobiidae: М. batrachocephalus, N. melanostomum, N. fluviatialis (рис. 1).
Вiдбiр зразшв проводили вздовж берегово! лшп Чорного моря, а також у дшянщ Днiпро-Бузького лиману, в адмшютративних кордонах Микола1'всько1 областi та у частиш акватори Чорного моря, що адмь нiстративно розташована в Одеськш областi.
З метою досконалого вивчення анатомо-морфологiчних особливостей гельмiнта та бшьш точного визначення таксономiчноl належностi проводили зараження каченят. Для проведення експерименталь-ного зараження використовували 20 каченят пекшсь-ко! породи 15-денного вiку. Каченята були одного вшу та масою 285-370 г.
Каченят розподмли за принципом аналопв на 2 групи, по 10 голiв у кожнiй (п = 20). Перша група пiддавалсь швазуванню метацеркар1ями. Експеримен-
тальнш rpyni каченят згодовували вщбраш тканини, очшували 25 д1б. Друга група каченят була контроль-що мiстили метацеркари трематод родини ною.
Heterophyidae, по 100 метацеркарпв кожному птаху та_
Рис. 1. Метацеркари трематоди родини Heterophyidae на хвостовому плавщ N. fluviatialis
Зараження каченят проводили у травш. Каченят утримували у примiщeннi вiварiю Микола1всько1 регюнально! державно! лабораторп ветеринарно! медицини, у сичастих клiтках, окремо кожну пщдос-лiднy групу. Середньодобова температура у примь щeннi становила 18 °С. Годiвля каченят проводилась зпдно з наказом Мiнiстeрства охорони здоров'я СРСР № 163 вщ 10.03.1966 року «Про норми годiвлi лабо-раторних тварин i продуценпв». В склащ рацiонy були концeнтрованi корми та зерносумш - 39,6%, зелень та соковип корми - 57%, корми тваринного походження (к1сткове та рибне борошно) - 2,14%, мшеральш речовини (крейда) - 1,06%; сшь кухонна -0,11%. Напування проводили з автоматичних напува-лок. Воду змшювали щодня. З метою забезпечення задов№них гiгieнiчних умов, прибирання клггок здш-снювали щодня протягом часу спостереження за пщ-дослщними каченятами.
По закшченш визначеного пeрiодy - 25 дiб, каченят тддавали евтанази за допомогою наркотизаци етиловим eфiром для проведення розтину та подаль-шого патоморфологiчного i паразитолопчного дослi-дження шлунково-кишкового каналу на предмет ная-вностi статeвозрiлих трематод.
Видшених метацеркарпв i статeвозрiлих трематод промивали у фiзiологiчномy розчинi, фарбували квас-цевим кармiном, диференцшвали в розчиш солянокислого спирту, зневоднювали у спиртах зростаючо! концентраций, просвiтлювали у гвоздичнш олл та заливали у бальзам.
Дослщження проводили вiдповiдно до вимог «£в-ропейсько! конвенцп про захист хребетних тварин, яш використовуються з експериментальною та iншою науковою метою» (Страсбург, 1986).
Результати та ix обговорення
При мжроскопп гепатопанкреаса, жовчного мiхy-ра, кришталика ока, а також тканин серця, нирок,
мозку мeтацeркарilв не виявляли. Водночас при мж-роскопil поверхневих тканин, вщбраних з рiзних дiлянок тша риби, зокрема плавцiв та зябер, знаходи-ли мeтeцeркарil C. jejuna i С. concavum.
Ексцистованi мeтацeркарil С. concavum мали тiло овально! форми, завдовжки 0,42 мм, завширшки -0,37 мм. Кутикула була щшьна, вкрита дрiбними ши-пиками. Ротова присоска термшальна, округла, 0,055 мм у дiамeтрi. Префаринкс короткий - 0,011 мм, фаринкс овальний, 0,038 мм; за ним - розгалуження кишково! трубки, стовбури яко! направлеш до кауда-льно! частини тша та слшо зак1нчуються позаду ам'янишв. Статевий синус з рудиментарною черев-ною присоскою, округло! форми, мютиться у заднiй частинi тiла. Екскреторний орган ввдкриваеться на кiнцi тша.
Велику защкавлешсть становили мeтацeркарi! C. jejuna, оскшьки ранiшe в акваторiях зазначено! дiлянки природних водойм пiвдня Укра!ни !х не ре-естрували. Цисти у них мали овальну форму. Тшо мeтацeркарiя було видовжено-овально! форми, дещо загострене спереду та заокруглене ззаду. Кутикула вкрита дрiбними шипиками. Ротова присоска субтер-мiнальна, 0,048 мм. Префаринкс добре виражений, 0,013 мм, фиринкс невеликий, шароподiбний. Страво-х1д за довжиною дорiвнюе префаринксу. Кишковi стовбури добре вiзyалiзyються та слшо закшчуються в заднiй частиш тiла, огинаючи зародки сiм'яникiв (Naydenova, 1974; Gibson et al., 2005).
Шсля експериментального зараження каченят ме-тацeркарiями C. jejuna очiкyвання тривало 25 дiб. Починаючи вже з 3 доби у деяких каченят вiдмiчали слабк1сть, пригнiчeння та пронос. Щкаво вiдмiтити, що у редких калових масах при додатковому досль джeннi знаходили нeдорозвинyтi трематоди C. jejuna, яш, вочевидь, eлiмiнyвалися тд впливом пiдвищeно! перистальтики кишок каченят. У подальшому, починаючи з 5 доби, при проносах eлiмiнацiю паразипв не фiксyвали. Це, ймовiрно, свiдчить про те, що з цього
часу паразити надшно фiксувалися на слизовш обо-лонцi до слизово! оболонки кишок, росли i розвивали-ся. Загибелi каченят не вiдмiчали.
При патолого-анатомiчному розтинi експеримен-тально заражених каченят реестрували гострий ката-ральний ентерит. Вмiст кишок був заповнений масами брунатного кольору та неприемного запаху. Слизова оболонка кишок була складчаста та запалена. Ознаки запалення проявлялися у повнокровностi, набряку та гшеремп слизово! оболонки. Вона була вкрита великою шльшстю тягучого серозно-слизового ексудату та
мала драглисту консистенцiю. Також на поверхш слизово! оболонки виявляли крапковi та смугоподiбнi крововиливи (рис. 2).
Також вiдмiчали нерiвномiрне забарвлення печш-ки, в'ялiсть, на розрiзi паренхiми - випинання кра!в за меж1 капсули органу. Даний процес, вочевидь, е нас-лвдком токсичного впливу паразита та продукпв його життедiяльностi на органiзм пщдослвдних каченят (рис. 3).
* 5?
; гл г-
Рис. 2. Ознаки гострого катарального ентериту на слизовш оболонщ тонких кишок каченяти
Рис. 3. Печшка пщдослвдного каченяти за експериментального криптокотильозу
На поверхш слизово! оболонки кишок, без викори-стання оптично! техшки, знаходили трематод. Вони були добре помггш через свою рухливiсть та сильно виражений в екскреторний мiхур (рис. 4).
Вiдiбраних трематод промивали у фiзiологiчному розчинi та фарбували квасцевим кармiном за Грена-хером за загальноприйнятою методикою (Sudarikov, 2006). Статевозрш трематоди С. jejuna мали витягну-те тiло, 0,94-1,47 мм завдовжки та 0,3-0,5 мм завши-ршки. 1х кутикула вкрита дрiбними шипиками. Ротова присоска субтермiнальна, 0,085-0,072 мм у дiаметрi. Черевна присоска рудиментарна та вкрита мембраною. Статева присоска мала вигляд сосочка, що скла-даеться з двох частин. Поряд зi статевою присоскою в
гениальному синусi в1дкриваеться статевий отвiр. Префаринкс пор!вняно широкий, фиринкс овально! форми - 0,062 мм. Стравохщ довгий. Водночас б!фур-кащя кишково! трубки розташована ближче до рото-во! присоски, н1ж до черевно!. Кишков1 г1лки тягнуть-ся по боках майже до заднього краю тша. Ом'яники трикутн1, розмiщенi у заднш частинi тiла. Л1вий с1м'яник бшьший за правий, розм1ром 0,121 та 0,085 мм вщповщно. Ом'яний м!хур представлений видовженою трубкою, розмiщений на р!вш яечника. Водночас яечник лежить позаду правого йм'яника та мае неправильну трикутну форму, розм1ром 0,68 х 0,101 мм. Жовтяник складаеться з др16них фол1кул1в, як1 тягнуться до заднього краю тiла ! з'едн^ються м1ж
собою перетяжкою. Матка займае проспр м1ж лiвим сiм'яником, яечником та гештальним синусом i мiж гшками кишково! трубки. Яйця 0,03-0,034 мм. Екск-
реторний мiхyр з S-подiбним стовбуром, що згинаеть-ся мiж сiм'яниками, вiд нього вiдходять двi гiлки (n = 24) (рис. 5) (Gibson et al., 2005).
Рис. 4. Дшянка тонких кишок каченяти на розтиш. Добре помггш трематоди C. jejuna в слизу та на
поверхш слизовоТ оболонки
Рис. 5. Трематода C. jejuna. Забарвлення квасцевим кармшом за Гренахером. Збшьшення 10 x 40
У пiддослiдних птахiв першо! групи виявляли ста-тeвозрiлих тремадот, що локалiзyвалися у шлунково-кишковому каналi. Iнтeнсивнiсть iнвазii була неодна-ковою та становила: у першого каченяти - 79, у другого - 82 марити C. jejuna.
При розтиш третього птаха першо! групи було виявлено 68, четвертого - 92, п'ятого - 77, шостого - 85, сьомого - 90, восьмого - 83 статевозрших трематод. У дев'ятого та десятого каченяти штенсившсть швазп становила по 87 паразипв вшповшно.
Щд час проведения патолого-анатомiчного розти-ну друго!, контрольно!, групи каченят ознак паразита-рно! iнвазi! та запальних процeсiв шлунково-кишкового каналу не виявляли.
Висновки
1. За результатами дослщжень встановлено, що виживашсть трематод в I груш пщдослщних каченят становила 83%. Друга група була контрольною.
2. Вочевидь, при штенсивному швазуванш каченят збудником криптокотильозу в пeршi днi певна кшь-к1сть трематоди eлiмiнyеться з каловими масами при дiарe!.
3. При паразитуванш C. jejuna було встановлено негативний вплив на оргаиiзм швазованих каченят, а саме: слабкiсть, знижений апетит, дiарeя, в1дставання у росл порiвияно з контрольною групою. Загибeлi каченят за час проведення експериментального зара-ження не було.
4. Виявлено патолопчний вплив паразита на орга-нiзм каченят: ураження кишок та печшки.
5. Описано трематоди C. jejuna - вид, що рашше не рееструвався на зазначенiй дiлянцi територи пiвдня Укра1ни.
Бiблiографiчнi посилання
Byhovskaja-Pavlovskaja, I.E. (1985). Parazity ryb.
Rukovodstvo po izucheniju. L.: Nauka (in Russian). Naydenova, N.N. (1974). Parazytofauna ryb semeystva bychkovykh Chornoho y Azovskoho morey. Kyev: «Naukova dumka» (in Ukrainian). Sudarikov, V.E. (2006). Metacerkarii trematod - parazity ryb Kaspijskogo morja i del'ty Volgi. M.: Nauka. 2, 183 (in Russian). Gardner, S.L., Thew, P.T. (2006). Redescription of Cryp-tocotyle thapari Mcintosh, 1953 (Trematoda: Hetero-
phyidae), in the river Otter Luttra longicaudis from Bolivia. Comparative Parasitoligy. 73, 20-23.
Gibson, D.I., Jones, A., Bray, A. (2005). Keys to the Trematoda. Wallingford: CABI Publ. 2, 768.
Martynenko, I.M. (2012). On the finding Cryptocotyle jejuna (Nicoll, 1907) Ransom, 1920 in the Kerch Strait. Reports of the conference of young researchers zoologists. Institute of Zoology NAS of Ukraine. Kiev. 21.
Radulescu, I., Vasiliu, N. (1951). Infestatie masiva cu ectoparaziti la stronghil (Neogobius melanostomus Pall). Bull. Inst. Cer. Pesc. 10(4), 59-66.
Received 25.09.2017 Received in revised form 13.10.2017 Accepted 16.10.2017
