CC BY
26
О. В. Полунша УДК 631.674.6:634.11
acnipaHT, Уманський нацюнальний уыверситет сад1вництва (м. Умань), УкраТна E-mail: [email protected]
В. П. Майборода
кандидат с.-г. наук, доцент, Уманський нацюнальний уыверситет сад1вництва (м. Умань), УкраТна E-mail: [email protected]
ДВОПРОВ1ДНИКОВ1 С АД ЖАН Ц1 В 1НТЕНСИФ1КАЦП ВИРОБНИЦТВА ПЛОД1В ЯБЛУН1
Анотащя. Проведено систематизац'ио джерел л/тератури щодо двопров'щникових саджанц/в яблун/'. Встановлено, що под/бн! форми крони здавна розроблялися для декоративних сад/в. У тепер'шнт час адаптований двопров'щниковий вертикальний кордон був запроваджений у сучасному промисловому плод'тництв/ 1тал'п в нов/тн/й конструкцП саду з назвою Bibaum. За анализом л/тератури було виявлено ряд перевап крони дерев яблун/ типу Bibaum, що робить перспекгивним вирощування двопров 'щникових саджанц/в яблун/ на клонових пщщепах для /нтенсиф/кацп сучасного сад'тництва.
Ключовг слова: яблуня, форма крони, кн'т-баум, двопровщников/ саджанцi, 6i-6ayM, способи вирощування
A. В. Полунина
аспирант, Уманский национальный университет садоводства (г. Умань), Украина E-mail: [email protected]
B. П. Майборода
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент, Уманский национальный университет садоводства (г. Умань), Украина E-mail: [email protected]
ДВУПРОВОДНИКОВЫЕ САЖЕНЦЫ В ИНТЕНСИФИКАЦИИ ПРОИЗВОДСТВА ПЛОДОВ ЯБЛОНИ
Аннотация. Проведено систематизацию источников литературы по двупроводниковых саженцах яблони. Установлено, что подобные формы кроны издавна разрабатывались для декоративных садов. В настоящее время адаптированный двупроводниковый вертикальный кордон был внедрен в современном промишленном плодоводстве Италии в новой конструкции сада с названием Bibaum. По анализу литературы был выявлен ряд преимуществ кроны деревьев яблони типа Bibaum, что делает перспективным выращивания двупроводниковых саженцев яблони на кпоновых подвоях для интенсификации современного садоводства.
Ключевые слова: яблоня, форма кроны, книп-баум, двупроводниковые саженцы, би-баум, способы выращивания О. V. Polunina
Postgraduate, Student Uman National University of Horticulture (Uman), Ukraine E-mail: [email protected] V. P. Maiboroda
PhD of Agriculture Sciences, Associate Professor, Uman National University of Horticulture (Uman), Ukraine E-mail: [email protected]
BI-AXIS YOUNG TREES IN THE INTENSIFICATION OF APPLE FRUIT PRODUCTION
Abstract. The systematization of literature sources for bi-axis apple young tree is carried out. It has been established that similar forms of the crown have been developed for ornamental gardens since ancient times. At present, an adapted double-axis vertical cordon with the name Bibaum has been introduced in modern commercial fruit growing in Italy. According to the literature analysis, a number of advantages the Bibaum apple tree crown were discovered. It makes promising the cultivation of two-axis apple young trees on the done rootstocks for the intensification of modern fruit orchards. Key words: apple tree, crown form, knip-boom, bi-axis young trees, Bibaum, methods of cultivation
Сучасне виробництво плодш яблуш базуеться на ¡нтенсифкаци галузк У той час, коли багато госпо-дарств з р1зних краш продовжують виробляти продукщю плодових культур традицшними способами, устшш тдприемства застосовують передовий досвщ кра-щих комерцшних прикладш господарювання з1 всього св1ту. Досягнути високого ршня ведения промислового плодшництва вдаеться завдяки ефективнш мшгалузевш взаемоди, зокрема: через налагодження мшнародних зв'язкш м1ж виробниками \ представниками ринку збу-ту; учасп у семшарах, конференцЫх, конгресах; ство-ренню союзш серед садшничих \ розсадницьких госпо-дарств, виробниюв засобш захисту рослин \ пакувальноТ продукци, наукових \ навчальних установ; географннш
диверсифкаци багатонацюнальних корпорацш; а також використання авторитетних перюдичних в1тчизняних та закордонних видань. Уа ц1 засоби отримання знань та за-позичення передового досвщу дають можливють швидко-му розповсюдженню ¡нновацшних технолопй серед кра-щих представникш ринку плодовоТ продукци [1].
УкраТна мае значш переваги перед багатьма европейськими державами за природним \ економнним потенц1алом ведения промислового плодшництва [2]. Разом ¡з тим у «Галузевш програм1 розвитку садшництва Украши на перюд до 2025 року» вказуеться на те, що поряд ¡3 явно вираженим р1зким скороченням площ1 багаторнних насаджень, Тх вщтворення мае вщбуватися на сучасному ршш [3].
ПЛОД1ВНИЦТВО
Виробництво плод1в та япд в 2016 р. пор1вняно з 2010 р. ще перебувае на шляху до нарощування, i збтьшилося в 1,1 рази та становило два мтьйони тон нав1ть за ско-рочення площ1 насаджень на 31 тис. га. Споживання населениям плодово-япдноТ продукци переачно за 20102016 рр. становило 51,6 кг на одну особу в piK, з них 45,1 кг в1тчизняного виробництва. Це вказуе на нагальну потребу доведения виробництва плод1в до ф1зюлопчно обфунтованоТ норми споживання (82 кг) [4], що заохочуе до пошуюв оптимальних промислових конструкцш насаджень яблуы, зокрема.
Наведена анал1тика е чудовою передумовою ор1ентування виробниюв плод1в на ¡нтенсиф1кац1ю госпо-дарювання з поглядом на передов1 надбання св1тового плод1вництва. Так, впродовж останых десятил1ть CBiTOBa ¡нтенсиф1кац1я виробництва плод1в, зокрема яблуы, вщбуваеться в основному через закладання катталом1стких ущтьнених насаджень високояюсним садивним матер1алом, здатним забезпечити раннш вступ дерев у плодоношения та високий р1вень урожайносп [2].
Вже пом1чено, що ochobhI недолги традицмних ущтьнених насаджень концентруються навколо ви-соких ¡нвестицшних витрат, складного формування i управлння, що часто вимагае вщгинання пагон1в у моло-дих дерев, ч1ткого контролю навантаження дерев плодами i квал1ф1кованого обр1зування [5].
Осктьки ущтьнеш насадження потребують висо-ких ¡нвестицшних витрат i спец1альних умов формування якосп плод1в, використання кронованого садивного матер1алу забезпечуе плодоношения на другий piK теля Тх створення, тдвищуе рентабельшсть та окупшсть сад1в, на чому наголошували Hornig i Bunemann (Ымеччина) ще на початку 90-х роюв XX ст. [6].
Зазначеним вище вимогам вщповщають саджанц1 на клонових тдщепах з б1чними розгалуженнями 3i сформо-ваними генеративними бруньками - кроноваш однор1чки i двор1чки з однор1чною кроною (KHin-баум) [7, 8, 9, 10]. Адже наявысть б1чних розгалужень у саджанц1в полегшуе процес формування крони, сприяе швидкому нарощу-ванню обростаючоТ деревини та вищм продуктивное^ насаджень [11]. 3 досвщу европейських та передових в1тчизняних господарств вщомо, що однор1чы саджанц1 з кроною на другий piK в!д садшня забезпечують урожайшсть на piBHi 5-7 т/га; ¡з саджанц1в KHin-баум вже
у piK садння одержують до 10 т/га, а на другий piK -25-30 т/га плод1в [12].
Окр1м вищезазначених титв саджанц1в для високощтьних насаджень, Najda J. (Польща) радить використовувати некроноваш семим1сячы саджанц1, яю в рамках досл1джень в 1нститут1 плодоовоч1вництва (м. Скерневще) на другий piK в1д садшня забезпечували продуктившсть в1д 11,3 до 47,3 т/га яблук залежно вщ сорту [13, 14].
Сучасш вимоги щодо ¡нтенсиф1каци сад1в дещо пояснюють, чому в останне десятил1ття зростае зац1кавлеысть щодо запровадженоТ в 1тали конструкцй' саду Bibaum. Саджанц1 Bibaum, яю вщносяться до так званих «вщкритих» форм крони, мають два провщники -одном1рн1 як за висотою, так i за д1аметром; на кожному провщнику довжиною близько 15-20 см по 3-4 плки, яю закшчуються генеративною брунькою. Пропаговану форму можна в деякш мipi пор1вняти з подвшним вертикаль-ним кордоном (рис. 1.) [15], який, як i iHiui схож1 штучш крони здавна розроблялися для формових декоративних сад1в [16, 17].
За такоТ технологи саджанц1 Bibaum, за рахунок спря-мування росту провщниюв у creopi ряду, утворюють бтьшу площу для формування добре осв1тленоТ "плодовоТ ст1ни", тому на них вже в piK садшня отримують яюсний урожай [18]. За свщченням Т. Robinson, такий тип формування крони стае все бтьш затребуваний у европейських господарствах саме для сучасного промислового виробництва плод1в [19].
Stefano Musacchi (США) серед переваг двопровщникових саджанц1в називае наступи: значно зростае продуктивысть насаджень; полегшуеться формування добре осв1тленоТ та пров1трюваноТ "плодовоТ стши" з piBHOMipHHM розм1щенням плод1в по вс1й крон; формування двох розвинених провщниюв спонукае до особливого розподту пберелш1в у рослиш, що в май-бутньому полегшуе контроль за ростовими процесами; полегшуеться можлив1сть використання мехашзм1в для контурного обр1зування та прорщжування kbItok [20, 21].
Michelangelo Leis i Manfred Varesco (1тал1я) стверджу-ють, що переваги насаджень типу Bibaum в пор1внянш з традицшною конструкц1ею насаджень виявляються в першу чергу гпд час механ1чного прор1джування цв1ту. Це тому, що "плодова стша" i коротю генеративн1 паго-ни надзвичайно придатш для механ1чного втручання.
1 '— 1 Г
- — _г" ___J^
] — --N
\ /
Рис. 1. Двопровщникова форма крони дерев яблуш
Дослщження з р1зними сортами яблуш пщтвердили, що мехашчне прорщжування цв1ту в насадженнях Bibaum, в поршнянш з х1м1чним та/або ручним втручанням, сприяе отриманню бтьш високих економтних результате [5].
Група дослщниюв Новозеландського ¡нституту ви-явила, що однорнш двопровщников1 саджанц1 яблуш клону Гала Роял по завершению вегетаци нарощують загальну суху ф1томасу на 35% бшьшу, шж звичайш oflHonpoBiflHMKOBi саджанцк Тенденцт збер1гаеться як для надземноТ частини рослини, так i для кореневоТ си-стеми. Також новозеландськими вченими Van Hooijdonk В. М. та ¡ншими доведено, що двопровщников1 саджанц1 схильш до кращого закладання генеративних утворень [22].
Paolo Lezzer (1талт) стверджуе, що наявшсть бшьшоТ cyxo'i маси двопровщникових саджанцш, теля висаджу-вання у сад, сприяе швидшому розвитку та формуванню крони. А ¡нтенсивне закладання генеративних бруньок вказуе на високий потенц1ал щодо раннього вступу насаджень у плодоношения [23].
Подальил дослщження ¡талшських вчених у плодо-носних насадженнях показали, що формування двох провщниюв позитивно впливае на бюметричш показ-ники дерева. Дерева з формою крони Bibaum досяга-ють меншоТ на 10% висоти, поршняно з традицшною веретенопод1бною кроною. М1ж показниками диметра штамба дерев з одним i двома провщниками р1зниц1 не виявлено. Це свщчить про те, що пщщепна частина може повноцшно живити два провщники дерева типу Bibaum. Також встановлено, що об'ем крони Bibaum займае на 35% бшьше обсягу, шж стандартне веретено [24]. Тому, закладаючи сад двопровщниковими саджанцями, вщстань у ряду збшьшують до 1,2-1,5 м для забезпечен-ня оптимального простору м1ж провщниками. За рахунок цього, зменшуеться потреба садивного матер1алу на оди-ницю площк Водночас кшьюсть повноцшних розгалуже-них провщникш, на яких формуватиметься урожай у саду закладеному саджанцями Bibaum, е вдв1ч1 бшьшою - 3,84,8 тис. шт./га [25, 26].
Ireneusz Sosna (Польща) стверджуе у своТх висновках, яю фунтуються на власних дослщженнях, що садшня саджанцш з двома провщниками може бути ефективним способом зниження затрат на закладання плодового саду i формування крони [27].
Створення двопровщниковоТ конструкци також полегшуе догляд за насадженням. За рахунок змен-шення висоти дерева, спрощуються процеси ручного обр1зування та збору врожаю, вщпадае необхщшсть у використанн1 платформ, драбин та ¡нших 3aco6iB [28]. Наявшсть бшьшоТ кшькосп генеративних утворень у структур! дерева мш1мал1зуе обр1зування з видаленням незначноТ кшькосп деревини. Дерево знаходиться у piBHOBa3i, тому потребуе меншого втручання [29, 30].
За свщченням S. Musacchi [20] та A. Jajo [30] плоди яблуш i rpyiui з нижнього ярусу крони зазвичай прше забарвлеш, шж розм1щеш на Bepxieui дерева, та вже за рахунок використання саджанцш з двопровщниковою площинною кроною забезпечуеться достатне осв1тлення м нижньоТ i центрально! частин, ефектившсть фотосинтезу тдвищуеться, плоди на гшках pi3H0r0 порядку галу-ження стають бтьш однорщними за розмфом та забарв-ленням.
У Кубанському ДАУ (Краснодар) професором Гегечкор1 Б. С. проводились дослщження ефективност1 pi3HHX форм крони яблун1. Кращ1 результати показниюв скоропл1дност1 та урожайност1 були отримаш за умови формування крони по типу Bibaum [31].
Висновки. Анал1зуючи наведен! дан1, можна при-пустити, що вирощування двопровщникових саджанцш яблун1 на клонов1й п1дщеп1, е досить перспективним методом ¡нтенсифкаци у сучасному садшництвк
Перше втручання в структуру рослини, яке впливае на весь вегетативно-продуктивний перюд дерева, виконуеться на початковому етат розвитку рослини, i по-
кликане створити крону вщповщноТ форми ще в розсад-нику. Тому перед сучасним розсадництвом постае нове завдання - розробити ефективш технологи вирощування двопровщникового садивного матер1алу в1дпов1дно1' якосп.
На 0CH0Bi анал1зу даних за л1тературними джерелами можна зосередитись на наступних способах створення двопров1дникових саджанцш:
1. Вирощування саджанц1в ¡з зимового щеплення жив-цем ¡3 послщуючим прищипуванням культурного пагона навесн1 для сприяння вщростання дек1лькох пагон1в, з яких обирають два найкращих i найбшьш однор1дних, щоб сформувати зршноважеш центральн1 пров1дники [15, 32];
2. Вирощування саджанцш ¡з зимового щеплення живцем, виводячи piCT двох пагон1в безпосередньо в1д живцевоТ частини, для чого необхщно використовувати живц1 з двома-трьома бруньками [15, 33];
3. Вирощування дворнних саджанцш з однорнною кроною, за принципом саджанц1в KHin-баум, зр1зуючи щепи дещо нижче традицшного кронування та вибираю-чи пагони для створення двох зршноважених централь-них пров1дник1в [15];
4. Вирощування саджанцш п1зньол1тн1м окул1руванням одн1ею брунькою, з послщуючим прищипуванням культурного пагона i виведенням двох зршноважених цен-тральних пров1дник1в [15, 17];
5. Вирощування саджанцш супротивним подвшним тзньол1тшм окул1руванням двома бруньками культурного сорту на однш пщщет, таким чином, уможливлю-ючи утворення двох однорщних i симетричних пагошв. Бруньки можна розм1щувати на однш висот1 з обох CTopiH пщщепи, або почергово [15].
Оск1льки розроблення нових та удосконалення ¡снуючих технолопй вирощування двопров1дникових саджанц1в яблун1 мають на мет1 створення потужного ¡нструменту для розвитку в1тчизняного розсадництва i, як насл1док, плод1вництва, то таю технолог^' покликан! виршити проблему збалансованого та р1вном1рного розвитку обох пров1дник1в, одночасно забезпечуючи достат-ню висоту саджанця та утворення коротких плодових гшок у крош.
Л ¡те ра тура
1. O'Rourke D. World production, trade, consumption and economic outlook for apples. In: Ferree, D. C., Warrington, I. J. (Eds.), Apples: Botany, Production and Uses. CABI Publishing, Cambridge. - 2003. - P. 15-30.
2. Бурляй О. Л. Сучасний стан розвитку сад|вництва в УкраУн / О. Л. Бур-ляй, А. П. Бурляй, А. О. Харенко // Зб1рник наукових праць Уманського нацюналы-юго университету сад1вництва. - 2013. - Вип. №82. - С. 249-259.
3. Галузева програма розвитку аад|ваицтва УкраТни на перюд до 2025 року.
- КиТв: MiHicTepcTBO аграрноУ аалиики Укра'Уни, 2009. - 17 с.
4. Вернер I. £ (за ред.). Укра'Уна в цифрах у 2016 poui. Статистичний зб1рник / за ред. I. е. Вернер. - Ки'Ув: Державна служба статистики Укра'Уни, 2017.
- 240 с.
5. BibaumiRi - fruit tree with two equivalent leaders. // European Fruit Magazine.
- 2012. - №5. - P. 18-19.
6. Hornig R., Bianemann G. Die Superspindel - ihre chancen und risiken // Erwerbsobstbau. - 1993. - T. 35. - P. 121-125.
7. Мельник О. В. Закладання саду голландського типу / О. В. Мельник, А. Стрейф, В. П. Р1памельник // Новини сад!вництва / Спец. випуск. - 2000. -№4 (24). - С. 30.
8. Барабаш О. I. Прийоми прискореного вирощування кронованих саджаншв яблуа в умовах Л|состеау Укра'Уни: Автореф. дис. канд. с.-г. наук. - Ки'Ув, 2001. - 18 с.
9. Алферов В. А. Оптимизация элементов технологии выращивания саженцев яблони для садов интенсивного типа / В. А. Алферов // Оптимизация технолого-экономических параметров структуры агроценозов и регламентов возделывания плодовых культур и винограда. Сборник материалов Межд. науч.-практич. конф. - Краснодар. - 2008. - С. 237-242.
10. Леус В. В. Способи вирощування i стимулювання кроноутворення у саджаншв яблуы для ¡нтенсивних насаджень у правобережий частив захщного Л|состеау Укра'Уни // Автореферат дис. канд. с.-г. наук. Умань, 2005. - С. 16.
11. Atay Е., Koyuncu F. A new approach for augmenting branching of nursery trees and its comparison with other methods // Scientia Horticulturae. - 2013. -Vol. 160. - P. 345-350.
12. Runkiewicz O. Jaki material szkolkarski? // Sad nowoczesny. - 2012. - №9.
- P. 42-44.
13. Мельник О. В. Семимюячы саджанш для ¡нтенсивного саду / О. В. Мельник//Новини сад!вництва. - 2016. - №1. - С. 10-12.
14. Najda J. W poszukiwaniu idealnego modelu // Sad nowoczesny - 2012. -№11. - P. 44-46.
ПЛОД I вн и цтво
15. Leis М., Mazzola С. Method for producing propagating material to be used in tree cultivations of double-trunk type : пат. 8186099 США. - 2012.
16. Пашкевич В. В. Избранные сочинения по плодоводству / В. В. Пашкевич.
- М.: Сельхозгиз, 1959. - 359 с.
17. Шайтан I. М. Декоративний плодовий сад / I. М. Шайтан i С. В. Клименко.
- 3-те вид. - К.: Урожай, 1995. - 304 с.
18. Dorigoni A. Possibilities for multi-leader trees / A. Dorigoni, F. Micheli. // EFM. - 2014. - №2. - P. 18-20.
19. Robinson Tl et al. A vision for apple orchard systems of the future // New York Fruit Q. - 2013. - T. 21. - P. 11-16.
20. Horticultural systems and practices to facilitate mechanization in apples and pears, S. Musacchi [Electronic resource], presentation, WSHA annual meeting,
2014. - Access mode: http://jenny.tfrec.wsu.edu/wsha2014/Precision_ Horticuiture/MusacchiPrecisionMechanization.pdf (last access: 2.09.16).
21. Musacchi S. BIBAUM®: a new training system for pear orchards // X International Pear Symposium. - Vol. 800. - 2007. - P. 763-769.
22. Van Hooijdonk В. M. et al. Nursery tree design modifies annual dry matter production of newly grafted Royal Gala apple trees // Scientia Horticuiturae. -
2015. - Vol. 197. - P. 404-410.
23. Lezzer P. Architectural development and dry matter production in a muitisite trial on single and multiaxis apple trees (Malus domesitic Borkh.) grafted on different rootstocks: Doctoral dissertation. - ALMA. - 2011. - Access mode: http://amsdottorato.unibo.it/cgi/export/eprint/3969/Atom/amsdottorato-eprint-3969.xml (last access: 22.10.16).
24. Dallabetta N. et al. The implication of different pruning methods on apple training systems // Poljoprivreda i Sumarstvo. - 2014. - Vol. 60. - №4. - P. 173.
25. Dorigoni A. et al. Bi-axis: an alternative to slender spindle for apple orchards // IX International Symposium on Integrating Canopy, Rootstock and Environmental Physiology in Orchard Systems. - Vol. 903. - 2008. - P. 581-588.
26. Musacchi S., Serra S.j Ancarani V. Comparison among pear training systems and rootstocks for high density planting (HDP) of the cultivar Abbe Fetel // XI International Pear Symposium. - Vol. 909. - 2010. - P. 251-258.
27. Sosna I. Evaluation of some training systems in apple orchard // Journal of Fruit and Ornamental Plant Research. - 2004. - T. 12. - P. 85-90.
28. Мельник О. В. Перспективи мульти-провщникових дерев / О. В. Мельник // Новини сад1вництва. - 2017. - №1 (95). - С. 30.
29. Dallabetta N. Effect of training systems and pruning methods on fruit quality in apple : Doctoral dissertation. - ALMA, 2014. - 87 p.
30. J a jo A. et al. Impact of tree training system, branch type and position in the canopy on the ripening homogeneity of Abbe Fetel pear fruit // Tree genetics & genomes. - 2014. - Vol. 10. - №5. - P. 1477-1488.
31. Гегечкори Б. С., Рудь М. Ю., Гегечкори Г. Б. Сравнительная эффективность разных типов формирования деревьев яблони в уплотненых садах [Електронний ресурс]: Политематический сетевой электронный научный журнал Кубанского государственного аграрного университета. - 2010. -№61: Режим доступу: http://ej.kubagro.ru/2010/07/pdf/37.pdf
32. Oepape3i А. «Bi-баум» для групп // Новини сад1вництва. - 2006. - №3 (44). - С. 12-14.
33. Tustin D. S., Van Hooijdonk В. М. Can light interception of intensive apple and pear orchard systems be increased with new approaches to tree design? // XXIX International Horticultural Congress on Horticulture: Sustaining Lives, Livelihoods and Landscapes (IHC2014): 1130. - 2014. - P. 139-144.
References
1. O'Rourke, D (2003). World production, trade, consumption and economic outlook for apples. In: Ferree, D. C., Warrington, I. J. (Eds.), Apples: Botany, Production and Uses. CABI Publishing. Cambridge, 2003. pp. 15-30.
2. Burliay, O. L., Burliay, A. P., Kharenko, A. O. (2013) Modern state of gardening development in Ukraine. Collection of scientific works of Uman National University of Horticulture. Issue no. 82. pp. 249-259. (in Ukrainian).
3. Sectoral program of gardening development of Ukraine for the period up to 2025. Ministry of Agrarian Policy of Ukraine. Kyiv, 2009. 17 p. (in Ukrainian).
4. Werner, I. E. (ed.). Ukraine in Figures 2016. Statistical Yearbook. Kyiv: State Statistics Service of Ukraine, 2017. 240 p. (in Ukrainian).
5. Bibaum® - fruit tree with two equivalent leaders. European Fruit Magazine, 2012. no. 5. pp. 18-19.
6. Hornig, R., Bunemman, G. (1993). Supershpindel - his chances and risks. Productive construction. 1993. Vol. 35. pp. 121-125. (in German).
7. Melnyk, O., Streif, A., Ripamelnik, V. (2000) Laying the orchard of the Dutch type. Horticultural News. Special Issue, 2000. no. 4 (24). P. 30. (in Ukrainian).
8. Barabash, О. I. (2001) Methods of accelerated cultivation of clover apple seedlings under the conditions of the forest-steppe of Ukraine. Author, of dis.
to obtain the degree of Cand. of Agricultural Sciences. Kyiv, 2001. 18 p. (in Ukrainian).
9. Alferov, V. A. (2008) Optimization of the elements of the technology of cultivating apple tree seedlings for intensive type of orchards. Optimization of technological and economic parameters of the structure of agrocenoses and rules of cultivation of fruit crops and grapes. Collection of materials Int. Practical Sciences Conf. Krasnodar, 2008. P. 237-242. (in Russian).
10. Leus, V. V. (2005) Methods of growing and stimulating the formation of branches of apple trees for intensive plantings in the Right-bank Western Forest-steppe of Ukraine. Author, of dis. to obtain the degree of Cand. of Agricultural Sciences. Uman, 2005. P. 16. (in Ukrainian).
11. Atay, E., Koyuncu, F. (2013). A new approach for augmenting branching of nursery trees and its comparison with other methods. Scientia Horticuiturae. Vol. 160, pp. 345-350.
12. Runkiewicz, O. (2012) What kind of planting material? Modern Orchard, 2012. no. 9. P. 42-44. ( in Polish).
13. Melnyk, О. V. (2016) Seven-month seedling for intensive orchard. Horticultural News, 2016. no. 1. pp. 10-12. (in Ukrainian).
14. Najda, J. (2012) Looking for the perfect model. Modern Orchard, 2012. no. 11. pp. 44-46. ( in Polish).
15. U.S. Patent. No. 8,186,099. Leis M., Mazzola C. Method for producing propagating material to be used in tree cultivations of double-trunk type. Washington, DC: U.S. Patent and Trademark Office, 2012.
16. Pashkevich, V. V. (1959) Selected Works on Horticulture. Moscow: Sel'khozhiz, 1959. 359 p. (in Russian).
17. Shaytan, I. M., Klymenko, S. V. (1995) Decorative fruit orchard. 3rd edition. Kyiv: Harvest, 1995. 304 p. (in Ukrainian).
18. Dorigoni, A., Micheli, F. (2014) Possibilities for multi-leader trees. EFM, 2014. no 2. pp. 18-20.
19. Robinson, Tl et al. (2013) A vision for apple orchard systems of the future. New York Fruit Q., 2013. Vol. 21. pp. 11-16.
20. Horticultural systems and practices to facilitate mechanization in apples and pears, S. Musacchi [Electronic resource], presentation, WSHA annual meeting, 2014. Access mode: http://jenny.tfrec.wsu.edu/wsha2014/Precision_ Horticuiture/MusacchiPrecisionMechanization.pdf (last access: 02.09.16).
21. Musacchi, S. (2007) BIBAUM®: a new training system for pear orchards. X International Pear Symposium, 2007. Vol. 800, pp. 763-769.
22. Van Hooijdonk, В. M. et al. (2015) Nursery tree design modifies annual dry matter production of newly grafted 'Royal Gal a'apple trees. Scientia Horticuiturae, 2015. Vol. 197. pp. 404-410.
23. Lezzer, P. (2011) Architectural development and dry matter production in a muitisite trial on single and multiaxis apple trees (Malus domesitic Borkh.) grafted on different rootstocks. Doctoral dissertation. ALMA, 2011. Access mode: http:// amsdottorato.unibo.it/cgi/export/eprint/3969/Atom/amsdottorato-eprint-3969. xml (last access: 22.10.16).
24. Dallabetta, N. et al. (2014) The implication of different pruning methods on apple training systems. Poljoprivreda i Sumarstvo, 2014. Vol. 60. no. 4. 173 p.
25. Dorigoni, A. et al. (2008) Bi-axis: an alternative to slender spindle for apple orchards. IX International Symposium on Integrating Canopy, Rootstock and Environmental Physiology in Orchard Systems, 2008. Vol. 903. pp. 581-588.
26. Musacchi, S., Serra, S., Ancarani, V. (2010) Comparison among pear training systems and rootstocks for high density planting (HDP) of the cultivar Abbé Fétel. International Pear Symposium, 2010. Vol. 909. pp. 251-258.
27. Sosna, I. (2004). Evaluation of some training systems in apple orchard. J. Fruit Ornam. Plant Res., 2004. Vol. 12. pp 85-90.
28. Melnyk, О. V. (2017) Possibilities for multi-leader trees. Horticultural News, 2017. no. 1 (95). P. 30. (in Ukrainian).
29. Dallabetta N. (2014) Effect of training systems and pruning methods on fruit quality in apple. Doctoral dissertation: ALMA, 2014. 87 p.
30. Jajo, A. et al. (2014) Impact of tree training system, branch type and position in the canopy on the ripening homogeneity of Abbé Fétel pear fruit. Tree genetics & genomes, 2014. Vol. 10. no. 5. pp. 1477-1488.
31. Gegechkori, B. S., Rud, M. I., Gegechkori, G. B. (2010) Comparative efficiency of different types of apple tree formation in compacted orchards. Polytematic network electronic scientific journal of the Kuban State Agrarian University, 2010. no. 61. Available at http://ej.kubagro.ru/2010/07/pdf/37.pdf (in Rus.).
32. Ferarezi, A. (2006) Bibaum fora pear. Horticultural News, 2006. no. 3 (44). pp. 12-14. (jn Ukrainian).
33. Tustin, D. S., Van Hooijdonk, В. M. (2014) Can light interception of intensive apple and pear orchard systems be increased with new approaches to tree design? XXIX International Horticultural Congress on Horticulture: Sustaining Lives, Livelihoods and Landscapes (IHC2014), 2014. Vol. 1130. pp. 139-144.
