CC BY
8
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print)
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2017, ВИП. 20_
The proposed article is based on such fundamental principles of historical research as scientific objectivity and historicism. The analyzed works were systematized by the lines of the research.
The main aim of the article is to analyze the main historiographical approaches to the studying of a given problem, the degree of its scientific development, as well as the prospects for further investigation of the repressive of the activities of the social and Christian movement in the late nineteenth and early twentieth centuries.
It is established that the researchers have paid the greatest attention to the elucidation of the sources of studying the social-Christian movement, its prominent representatives.
This article, which is based on the scientific achievements of domestic historians on this problem, shows that the social-christian movement in Halychyna in the late nineteenth and early twentieth centuries was represented by a number of bright personalities, such as O. Barvinskyy, K. Studinskyy, O. Makovey, A. Vakhnyanin. For his small number he played a significant role in the Ukrainian social and political life.
The scientific novelty consists in the creation of a integral picture of the historiography of the activities of the social-christian movement in the late nineteenth and early twentieth centuries.
Key words: social-christian movement, modern historiography, Halychyna.
УДК 94(477) : 35207 «1870/1914»
В.М. Коробка
ДУМИ Й УПРАВИ НА ЧОЛ1 ДОПОМОГИ НУЖДЕННИМ У М1СТАХ КАТЕРИНОСЛАВСЬКО1 ГУБЕРНП В ОСТАНН1Й ТРЕТИН1 Х1Х -
НА ПОЧАТКУ ХХ ст.
У cmammi розглядаеться стльна dimbHicmb мюького самоврядування, установ сустльного тклування та доброчинщв у Катеринославськт губернп в останнт третин ХХ — на початку ХХ ст. Надання допомоги нужденним у вiдповiдноcтi до законодавства виявлялося в утриманн богадыень, нiчлiжних притулк1в, допомозi доброчинним установам, утриманн закладiв допомоги бiдним та iндивiдуальнiй матерiальнiй допомозi загрузлим у злиднях городянам. У всх цих справах мунщипальн органи користувалися вельми суттевим джерелом фшансування у виглядi благодтних пожертвувань.
Ключовi слова: допомога нужденним, благодттсть, Катеринославська губертя, мюью думи тауправи, Городове положення 1870р.
У тдросшськш Укршт останньо'1 третини Х1Х - початку ХХ ст. суспшьне тклування було складовою частиною громадського життя. Допомогу людям, що зазнають матерiальноi нужди, надавали конфесшш оргашзацп, органи мюцевого самоврядування, громадсью оргашзацп та приватш особи. Благодшництво мало pi3rn мотиви. Це могли бути релшйш щеали та турбота про душу свою безсмертну, ствчуття та усвщомлення солщарносп мiж членами суспшьства, почуття обов'язку перед народом, а в деяких випадках - честолюбство i самореклама. У будь-якому раз^ допомога незаможним, хворим, калшам, престаршим була практичною формою гумашзму як вищоi форми людсь^' поведшки. I в репональному, i в часовому та шститущональному розрiзi проблема сустльного тклування в мютах Катеринославсь^' губернп в останнш третиш XIX - на початку ХХ ст. не отримала
достатнього висв^лення. Отже, розкриття його окремих подробиць сприятиме збагаченню 3MiCTy вiтчизняного мютознавства.
У статл умовно називаемо сyспiльним пiклyванням сукупшсть оргашзованих дiй i3 надання допомоги особам, яю перебувають у обставинах вщсутносп достатнix засобiв до юнування та не можуть без сторонньо'1 допомоги ix подолати. У той самий час поняття «благодшництво» використовуеться тут як безкорислива пожертва матерiальноi, грошовой оргашзацшно'1' чи шшо'1 допомоги приватними особами або громадськими установами, чи церковними оргашзащями на користь нужденних.
Дiяльнiсть органiв мiського самоврядування в Катеринославськш губернп в останнш третинi Х1Х - на початку ХХ ст. з оргашзацп допомоги нужденним розглядалась уривчасто С. Нестерцовою [16] В. Коробкою [12]. О. Двуреченською [1]. К. Петровою [24], О. Кравченко [13], С. Татариновим. та Д. Бондарцовим [27].
Мета розгляду - з'ясування ступеня участ установ мюького самоврядування Катеринославсько'1' губернп' в останнiй третинi Х1Х - на початку ХХ ст. в сферi суспшьного пiклyвання.
3i с^мким розгортанням yрбанiзацiйниx процесiв у губернп зростала кшьюсть бiдниx та нужденних. З виданням Городового положення 1870 р. вщповщальшсть за допомогу 1'м у мютах було покладено на мунщипальш органи. З початку 70-х рр. Х1Х ст. деякi мюью yправлiння Катеринославсько'1' губернп завiдyвали богадшьнями -притулками для iнвалiдiв, убогих, непрацездатних та старих людей. Так, Катеринославська мюька богадiльня була заснована для догляду бщних мщан-християн i збанкрyтiлиx кyпцiв мiста. Примщення, в якому вона розташовувалася, було побудоване в 1870 р. на мюькш земл^ на пожертвyванi благодшниками 3943 руб. Деревину для бyдiвництва притулку вiдпyстила дума зi старих споруд, що належали мiстy [23, с. 109].
Грошове забезпечення богадшьш здiйснювалося за рахунок орендних доxодiв (1952 руб.) з 723 десятин земл^ подаровано'1' мiстy спецiально для ще'1' цiлi спадковим почесним громадянином П. Белявським. Вартють догляду одше'1' особи у притулку з початку становила 77 руб. на рш. Завщування богадiльнею здiйснювалося пiд безпосередшм наглядом мюько'1' управи спецiально обраним думою для ще'1' справи попечителем [23, с. 109]. З 1 червня 1879 р. нагляд за притулком було доручено гласному мюцево'1' думи Хреншкову. Того ж року в богадшьш доглядалося п'ятнадцятеро лггшх i калiчниx людей [8].
У новомосковський притулок, що утримувався на кошти мюько'1' громади й рiзнi пожертвування для догляду, приймали оаб yсix станiв без розрiзнення ста^ i вiкy [23, с. 114]. У 1878 р. ix нараховувалося 11 оаб, а утримання коштувало 105 руб. [7].
Плщш стосунки встановилися мiж марiyпольським громадським управлшням i мiсцевим благодiйним товариством, що було засновано в 1876 р. [3, арк. 32]. Правда, з початку дiяльностi громадсько'1 оргашзацп допомога мюько'1 думи ш була доволi символiчною. Так, у кошторисi на 1877 р. передбачалося видшення товариству на медикаменти для бщних городян 200 руб. [6]. У 1880-х рр. узвичаеною вже була сума, що видавалася на ri ж потреби - 500 руб. [25, с. 112 - 113]. Проте бували й винятки, от як у 1892 р., з приводу епщеми холери, за постановою думи товариство отримало 1500 руб. [3, арк.32 зв.].
У 1898 р. зазначена благодшна оргашзащя була з дозволу губернатора перетворена на Товариство допомоги бщним м. Марiyполя, що давало змогу розширити програму дiяльностi, наприклад, обзаводитися нерухомим майном. Як першочергове завдання, загальш збори товариства визначили - влаштування у мю^ нiчлiжного будинку.
Здiйснюючи кyпiвлю у приватно'1 особи примiщення пiд нiчлiжкy, Товариство помiж iншиx коштiв використало довгострокову позику (14000 руб.) у Донському земельному банку. Мюька дума з прихильнютю поставилася до ще'1 кредитно'1 операцп i, коли вона здшснилася, ухвалила рiшення про прийняття на рахунок мiста щорiчного погашення боргу (1370 руб.) фiнансовiй yстановi [15].
Марiyпольське мiське yправлiння разом iз повiтовим земством намiчали ще у 1880 р. вiдкрити й утримувати спшьним коштом богадiльню. Але цей задум залишився нездiйсненим. Притулок для непрацездатних було влаштовано 1899 р. на мськш землi в пам'ять покшного А. Хараджаева, знаного мюького добродiйника, завдяки пожертвуваним на це 15000 руб. його вдовою Софiею 1вашвною Хараджаевою. З цього приводу мюька дума ухвалила ршення про щорiчне внесення в кошторис 500 руб. на утримання там п'яти людей похилого вшу [10, с. 198 - 199; 9, с. 195].
На початку ХХ ст. громадське управлшня Марiyполя щорiчно видело грошi ще низцi благодшних установ i органiзацiй. Так, Марiyпольськомy товариству пiклyвання про дiтей видшялося 1000 руб. Ця благодiйна установа не тшьки надавала нужденним матерiальнy допомогу (грошi, xарчi та паливо), але й утримувала дитячий притулок i навчальну майстерню крою i шитва [11, с. 264 - 265].
Невелию за розмiром суми отримували в мiстi товариства порятунку на водi (50 руб.) та товариство взаемодопомоги службовщв марiyпольського мюького громадського yправлiння на освiтy дггей (150 руб.) [26, с. 190].
Завщування Бахмутською богадiльнею, що була заснована 1868 р. для догляду людей переважно мюцевого мщанського стану обох статей, здшснювали трое, обраних думою, попечителiв пiд наглядом мюького голови. Притулок розташовувався у дерев'яному примщенш, збудованому на мiськi кошти. Одночасно у закладi могло доглядатися 16 оаб. Богадiльня мала свш капiтал, що утворився з пожертвуваних 4000 руб., вкладених у бшети державно'1' ренти - особливого виду державно'1' позики. На проценти вщ запозиченого капiталy та на iншi внески здiйснювалося утримання установи, що становило у середньому 30 руб. на одну особу на рш [23, с. 114 - 115]. У 1878 р. доглядалося 15 оаб, ix забезпечення коштувало 546 руб. [7].
Бyдiвля, в якш було розташовано притулок, через тюноту не вщповщала у повнш мiрi своему призначенню. Тому 1889 р. мюька дума доручила yправi продати ii для кyпiвлi на виручеш кошти бiльш зручного примiщення [17, с. 18]. Через невдалi спроби продажу мюьке yправлiння 1893 р. зрештою дшшло висновку про те, що тд богадiльню краще збудувати новий будинок. Разом з цим, у кошторис 1893 р. на спорудження нового примщення притулку було внесено 6000 руб. [18, с. 25]. Пюля завершения вах бyдiвельниx роб^ розмiщення богадiльнi у новому кам'яному будинку вщбулося у вересш 1895 р. [19, с. 23].
Поступово збшьшувалися витрати на кожну людину, яка доглядалася у притулку. Так, у 1898 р., коли у ньому доглядалися семеро чоловтв i дев'ятеро жшок, грошове забезпечення богадшьш обходилося мюькому бюджету в 1275 руб., що складало 76 руб. на кожного, хто перебував тд громадською откою. Крiм того, утримувалися на окремих квартирах iз платнею за них вщ мюта двi ж1нки, що у зв'язку iз хворобливим станом потребували особливого догляду [20, с. 17]. У 1913 р. на притулок мюто видшило 2686 руб. [21, с. 42 -43].
В Олександрiвськy станом на 1899 р. щорiчнy матерiальнy пщтримку з мiського бюджету отримували лише двi благодiйнi установи - дитячий притулок на п'ятдесят дiвчат (500 руб.), а також нiчлiжний будинок на вiсiмдесят осiб, що утримувався на кошти мiсцевого благодшного товариства «Братсво в iм'я Покрови Пресвято'1' Богородицi» - 50 руб. [9, с. 185].
У 1899 р. в Олександрiвську мюьку думу вiд начальника губернп надiйшла пропозицiя органiзувати в мсп громадську установу з тклування про бiдних. З цього приводу розпорядчим органом самоврядування 16 травня i 14 жовтня 1899 р. було прийнято вщповщну ухвалу. Мюью дiячi знайшли самобутнiй спосiб розв'язання завдання - не вiдкривати нового благодшного органу через те, що наявне в MicTi Покровське братство сповна вщповщае завданням пiклування про бщних. Цiлковите вирiшення питання вимагало лише розширення його дiяльноcтi, що на думку гласних, можливо завдяки наданню йому з мicького бюджету, починаючи з 1900 р., щорiчноi допомоги в розмiрi 400 руб. на весь час його юнування в прийдешньому. Крiм того, представниками вщ мicта до складу ради братства були призначеш глаcнi Д. Гаврилов i Я. Новицький [22, с. 191 - 192].
Павлоград на 1899 р. утримував богадшьню, в якш доглядалися 19 чоловтв i 14 жiнок [9, с. 201]. Верхньодншровськ за вiдомоcтями на 1899 р. не утримував жодного благодшного закладу [9, с. 191].
На початку ХХ ст. мсью громадсью управлшня здшснили низку масштабних акцiй у галузi благодiйноcтi. Так, за ухвалою Лугансько'1 мсько'1 думи 3 ачня 1902 р. в мсп було вiдкрито богадiльню на 18 оаб. Попечителькою ii було призначено дружину мюького голови Н. Вербовську [4, арк. 44].
До числа доброчинних дш, пов'язаних iз мicьким самоврядуванням вiдноcитьcя i вчинок колишнього начальника полщи Катеринослава I. Машевського, що в бутнicть мюьким полiцмейcтером, на влаcнi кошти збудував на мюькш землi та цшком обладнав нiчлiжний будинок. Витрати на його утримання покривалися за рахунок нiчлiжноi плати i, крiм того, з того ж джерела надходив прибуток - 600 руб. У зв'язку з переведениям благодшника по служб в шше мюце вш звернувся 10 червня 1909 р. у мюьку управу з проханням прийняти притулок у ведення мюта, що i було здiйcнено.
У 1913 р. цим шчлшом користувалися щоденно 130 - 200 оаб, з кожного нiчлiжника стягувалася платня в розмiрi 5 коп. на день. Вiдвiдувачi закладу отримували щодня з 1-го жовтня до 1-го кв^ня чай iз цукром, а на Рiздво i Великдень надавалися безкоштовш нiчлiг i частування [14, с. 50 - 51].
Однак, як вщзначали за результатами обслщування гласш мюько'1 думи, через наплив безпритульних нiчлiжка станом на 1913 р. не в змозi була вмютити уciх, хто мав потребу у притулку. У зв'язку з цим бщний люд шукав пристановище у нiчлiжках, що належали приватним особам. А це були, як правило, пщвальш поверхи - примщення в антисаштарному cтанi. Для розв'зання проблеми виконавчi органи думи мали на мет спорудити новий будинок для нiчлiжного дому на 300 оаб [14, с. 51].
У Катериноcлавi зафiкcованi рiзнi способи вияву благодшносп заможних городян iз використанням установ громадського управлшня для виконання волi благодшниюв. Спадковий почесний громадянин Катеринослава I. Пчолкiн заповiв каттал (2000 руб.), що був прийнятий мютом у 1879 р. з тим, щоб вiдcотки з нього роздавалися бщним городянам [8]. Вiдомi й iншi непоодинокi факти такого роду благодшносп. Так, рiзнi особи вщдавали на користь мicт каттали, вiдcотки з яких призначалися жертвувателями, наприклад, для влаштування розговiння найбщшшим жителям мicта. Таких коштiв у 1908 р. надшшло до мюько'1 каси 357 руб. Мicька управа ухвалила рiшення про видачу ще'1 суми члену управи П. Волкову для використання у Великдень за призначенням [2, арк. 45]. Мюьке управлшня стосовно таких випадюв виступало у якосп своерщно'! передавально'1 шстанцп вiд жертвувателiв до нужденних оаб.
Таблиця
Видатки мпських управлшь КатеринославськоТ губернн на суспiльне шклування в 1912 р. [5, с. 148 - 149, 150 - 151]
М1ста Утримання богадшень Утримання шчл1жних притулив Допомога благодш- ним установам Утримання заклад1в допомоги бвдним 1нш1 витрати Всього абс./% Загальна сума видатшв за 1912 р.
Катери-нослав 9121 4300 4586 930 250 19187 / 0,8% 2259830
Бахмут 2565 300 650 300 - 3815 / 2,3% 163655
Верхньо-дшпровськ - - 50 100 - 150 / 0,2% 90545
Луганськ 3007 - 475 - 100 3582 / 0,7% 480798
Мар1уполь 800 - 3305 500 - 4605 / 1% 513904
Шкополь - - 10 - - 10 / 0,01% 80222
Новомосковськ 1677 - 25 483 - 2185 / 1,3% 170824
Олександ-р1вськ - - 3810 300 - 4110 / 1% 406836
Павлоград 1000 - 275 300 120 1695 / 1% 196444
Слов'яносербськ - - 100 200 - 300 / 2% 15303
Результати дiяльностi мюьких громадських управлiнь катеринославсько'1' губернп у галузi суспiльного пiклування напередоднi Першо'1' св^ово'1' вiйни певним чином вiдображаe табл. За п вiдомостями основний видаток у галузi громадського пiклування для мюьких управлiнь Катеринослава, Бахмута, Луганська, Новомосковська i Павлограда у 1912 р. полягав в утриманнi богадшень. Не брали участi в 1'х забезпеченнi 4 мiста - Верхньодншровськ, Нiкополь, Олександрiвськ та Слов'яносербськ.
Кожне мюто по мiрi можливостей надавало допомогу благодшним установам. Причому серед шших витрат Олександрiвська та Марiуполя в галузi суспiльного пiклування видатки на цю статтю були найбшьшими. Разом з тим, як видно з табл., кошти, що видшяли добродiйним органiзацiям Верхньоднiпровськ, Нiкополь та Новомосковськ мали доволi символiчний характер. До того ж мюью управлшня, крiм луганського та нiкопольського, видшенням невеликих сум сприяли дiяльностi установ допомоги бщним. Фiнансове забезпечення нiчлiжних будинкiв здiйснювали тiльки громадськi управлшня Катеринослава i Бахмута.
Отже, мюью управлiння у вiдповiдностi до законодавства здшснювали широку дiяльнiсть у сферi суспiльного пiклування, що виявлялась в утриманш богадiлень, нiчлiжних притулкiв, допомозi благодiйним установам, утриманнi закладiв допомоги бщним й видшенш земельних дшянок на мiськiй землi для 1'х влаштування. З-помiж iншого практикувалась й шдивщуальна матерiальна допомога нужденним городянам. У
цих справах мунiципальнi органи користувалися вельми суттевим джерелом фшансування у виглядi благодiйних пожертвувань.
Список використано1 л1тератури
1. Двуреченська О. С. Органи мiського самоврядування Катеринослава: формування, структура та напрямки дiяльностi (кшець XVIII - початок ХХ ст.) / О. С. Двуреченська. - Дншропетровськ: Нащональний гiрничий ушверситет, 2006. -169 с.; Dvurechenska O. S. Orhany miskoho samovriaduvannia Katerynoslava: formuvannia, struktura ta napriamky diialnosti (kinets XVIII - pochatok XX st.) / O. S. Dvurechenska. -Dnipropetrovsk: Natsionalnyi hirnychyi universytet, 2006. - 169 s.
2. Державний архiв Дншропетровсько'1' обласп. - Ф. 469, оп. 1, спр. 10; Derzhavnyi arkhiv Dnipropetrovskoi oblasti. - F. 469, op. 1, spr. 10.
3. Державний архiв Донецько'1' обласп. - Ф. 113, оп. 1, спр. 120; Derzhavnyi arkhiv Donetskoi oblasti. - F. 113, op. 1, spr. 120.
4. Державний архiв Лугансько'1' обласп. - Ф. 60, оп. 1, спр. 3; Derzhavnyi arkhiv Luhanskoi oblasti. - F. 60, op. 1, spr. 3.
5. Доходы, расходы, специальные капиталы и задолженность городских поселений на 1912 год. - Петроград: Тип. Н.Я. Стойковой, 1917. - 532 с.; Dokhody, raskhody, spetsialnye kapitaly i zadolzhennost gorodskikh poseleniy na 1912 god. -Petrograd: Tip. N.Ya. Stoykovoy, 1917. - 532 s.
6. Екатеринославские губернские ведомости (далi - ЕГВ). - 1877. - №66. -17 августа; Yekaterinoslavskie gubernskie vedomosti (dali - YeGV). - 1877. - №66. -17 avhusta.
7. ЕГВ. - 1879. - №45. - 16 июня; YeGV. - 1879. - №45. - 16 iyunya.
8. ЕГВ. - 1880. - №26. - 29 марта; YeGV. - 1880. - №26. - 29 marta.
9. Екатеринославская губерния, памятная книжка и адрес-календарь на 1901 год. - Екатеринослав: Тип. Губ. правления, 1900. - 577 с.; Yekaterinoslavskaya guberniya, pamyatnaya knizhka i adres-kalendar na 1901 god. - Yekaterinoslav: Tip. Gub. pravleniya, 1900. - 577 s.
10. Журналы очередных и чрезвычайных заседаний Мариупольской городской думы за 1899 г. с приложеними. - Мариуполь: Тип. Д.И. Бабенко, 1900. - 247 с.; Zhurnaly ocherednykh i chrezvychaynykh zasedaniy Mariupolskoy gorodskoy dumy za 1899 g. s prilozhenimi. - Mariupol: Tip. D.I. Babenko, 1900. - 247 s.
11. Журналы очередных и чрезвычайных заседаний Мариупольской городской думы за 1906 г. - Мариуполь: Тип. С.А. Копкина, 1907. - 295 с.; Zhurnaly ocherednykh i chrezvychaynykh zasedaniy Mariupolskoy gorodskoy dumy za 1906 g. - Mariupol: Tip. S.A. Kopkina, 1907. - 295 s.
12. Коробка В. Общество пособия бедным города Мариуполя / В. Коробка // Актуальш проблеми науки та осв^и. Матерiали VII тдсумково'1' (2004 р.) науково-практично'1' конференцп викладачiв МДГУ: Зб. наук. праць / За редакщею К В. Балабанова. - Марiуполь: МДГУ, 2005. - С. 118 - 121; Його ж. Как богатые помогали бедным в старом Мариуполе // Приазовский рабочий - 2005. - 7 сентября; Korobka V. Obshchestvo posobiya bednym goroda Mariupolya / V. Korobka // Aktualni problemy nauky ta osvity. Materialy VII pidsumkovoi (2004 r.) naukovo-praktychnoi konferentsii vykladachiv MDHU: Zb. nauk. prats / Za redaktsiieiu K.V. Balabanova. -Mariupol: MDHU, 2005. - S. 118 - 121; Yoho zh. Kak bogatye pomogali bednym v starom Mariupole // Priazovskiy rabochiy - 2005. - 7 sentyabrya.
13. Кравченко О. В. Доброчиншсть та отка над дтми на Катеринославщиш у XIX - на початку XX ст. [Електронний ресурс] / О. В. Кравченко // Науковi пращ юторичного факультету Запорiзького нащонального ушверситету - 2014. -Вип. XXXVIII. - С. 64 - 71. - Режим доступу: http://istznu.org/dc/file.php?host_id
=1&path=/page/issues/38/9.pdf; Kravchenko O. V. Dobrochynnist ta opika nad ditmy na Katerynoslavshchyni u Х1Х - na pochatku ХХ st. [Elektronnyi resurs] / O. V. Kravchenko // Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho natsionalnoho universytetu - 2014. -Vyp. XXXVIII. - S. 64 - 71. - Rezhym dostupu: http://istznu.org/dc/file.php?host_id =1&path=/page/issues/38/9.pdf
14. Краткий обзор деятельности Екатеринославской городской управы за 1913 год. - Екатеринослав: Тип. бывш. Братства Св. Владимира, 1914. - 96 с.; Kratkiy obzor deyatelnosti Yekaterinoslavskoy gorodskoy upravy za 1913 god. - Yekaterinoslav: Tip. byvsh. Bratstva Sv. Vladimira, 1914. - 96 s.
15. Мариупольский справочный листок. - 1900. - №21. - 11 февраля; Mariupolskiy spravochnyy listok. - 1900. - №21. - 11 fevralya.
16. Нестерцова С. М. Благодшшсть у Донбас та ïï роль у суспшьно-культурному житп на межi XIX - XX ст. / С. М. Нестерцова // Проблеми юторп Украши XIX -початку XX ст. - К., 2003. - Вип. 6. - С. 297 - 302; Nestertsova S. M. Blahodiinist u Donbasi ta yii rol u suspilno-kulturnomu zhytti na mezhi XIX - XX st. / S. M. Nestertsova // Problemy istorii Ukrainy XIX - pochatku XX st. - K., 2003. - Vyp. 6. - S. 297 - 302.
17. Отчет Бахмутской городской управы за 1892 год. - Бахмут: Тип. Р. И. Грилихеса, 1893. - 113 с.; Otchet Bakhmutskoy gorodskoy upravy za 1892 god. -Bakhmut: Tip. R. I. Grilikhesa, 1893. - 113 s.
18. Отчет Бахмутской городской управы за 1894 год. - Бахмут: Тип. Р. И. Грилихеса, 1895. - 119 с.; Otchet Bakhmutskoy gorodskoy upravy za 1894 god. -Bakhmut: Tip. R. I. Grilikhesa, 1895. - 119 s.
19. Отчет Бахмутской городской управы за 1896 год. - Бахмут: Тип. Р. И. Грилихеса, 1897. - 131 с.; Otchet Bakhmutskoy gorodskoy upravy za 1896 god. -Bakhmut: Tip. R. I. Grilikhesa, 1897. - 131 s.
20. Отчет Бахмутской городской управы за 1898 год. - Бахмут: Тип. М. М. Крамарева, 1899. - 127 с.; Otchet Bakhmutskoy gorodskoy upravy za 1898 god. -Bakhmut: Tip. M. M. Kramareva, 1899. - 127 s.
21. Отчет Бахмутской городской управы за 1913 год. - Бахмут: Тип. И. И. Дерковского, 1914. - 124 с.; Otchet Bakhmutskoy gorodskoy upravy za 1913 god. -Bakhmut: Tip. I. I. Derkovskogo, 1914. - 124 s.
22. Отчет о деятельности Александровского городского общественного управления за 1899 год. - Александровск: Тип. Б. Я. Штерна, 1901. - 418 с.; Otchet o deyatelnosti Aleksandrovskogo gorodskogo obshchestvennogo upravleniya za 1899 god. -Aleksandrovsk: Tip. B. Ya. Shterna, 1901. - 418 s.
23. Памятная книжка Екатеринославской губернии на 1875 год. - Екатеринослав: Тип. Губ. правления, 1875. - 165, 88 с.; Pamyatnaya knizhka Yekaterinoslavskoy gubernii na 1875 god. - Yekaterinoslav: Tip. Gub. pravleniya, 1875. - 165, 88 s.
24. Петрова К. А. Благодшництво у дiяльностi училища-хутору глухошмих у м. Олександрiвську Катеринославсько'1' губернп на початку ХХ столбя [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ir.nmu.org.ua/bitstream/handle/123456789/970/21.pdf? sequence=1&isAllowed=y; Ïï ж. «Александровские новости» як джерело з юторп благодшносп м. Олександрiвська Катеринославсько'1' губернп початку ХХ ст. [Електронний ресурс] / К. Петрова // Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та астрашив. - К., 2011. - Т. 22. - С. 254 - 263. - Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/72271/26-Petrova.pdf?sequence=1; Petrova K. A. Blahodiinytstvo u diialnosti uchylyshcha-khutoru hlukhonimykh u m. Oleksandrivsku Katerynoslavskoi hubernii na pochatku ХХ stolittia [Elektronnyi resurs]. -Rezhym dostupu: http://ir.nmu.org.ua/bitstream/handle/123456789/970/21.pdf? sequence=1&isAllowed=y; Yii zh. «Aleksandrovskye novosty» yak dzherelo z istorii
blahodiinosti m. Oleksandrivska Katerynoslavskoi hubernii pochatku ХХ st. [Elektronnyi resurs] / K. Petrova // Naukovi zapysky. Zbirnyk prats molodykh vchenykh ta aspirantiv. -K., 2011. - T. 22. - S. 254 - 263. - Rezhym dostupu: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/72271/26-Petrova.pdf?sequence=1
25. Протоколы заседаний Мариупольской городской думы за 1890 год. -Мариуполь: Тип. А. А. Фронтова, 1892. - 387 с.; Protokoly zasedaniy Mariupolskoy gorodskoy dumy za 1890 god. - Mariupol: Tip. A. A. Frontova, 1892. - 387 s.
26. Смета доходов и расходов города Мариуполя на 1908 год с приложениями. -Мариуполь: Типография С. А. Копкина, 1908. - 300 с.; Smeta dokhodov i raskhodov goroda Mariupolya na 1908 god s prilozheniyami. - Mariupol: Tipografiya S. A. Kopkina, 1908. - 300 s.
27. Татаринов С. И. Роль земських дiячiв у благодшносп Бахмуту, Марiуполю Катеринославсь^' губернп у ХГХ - на початку ХХ ст. [Електронний ресурс] /
C. И. Татаринов, Д. М. Бондарцов. - Режим доступу: http://seanewdim.com/uploads /3/2/1/3/3213611/tatarinov_s.i._bondartsov_d.m._the_role_of_zemstvos_leaders_in_philanthr opy_in_bakhmut_mariupol_of_ekaterinoslavskaya_gubernia_in_the_19th_-_early_20th_ centuries..pdf; Tatarynov S. Y. Rol zemskykh diiachiv u blahodiinosti Bakhmutu, Mariupoliu Katerynoslavskoi hubernii u ХГХ - na pochatku ХХ st. [Elektronnyi resurs] / S. Y. Tatarynov,
D. M. Bondartsov. - Rezhym dostupu: http://seanewdim.eom/uploads/3/2/1/3/3213611/ tatarinov_s.i._bondartsov_d.m._the_role_of_zemstvos_leaders_in_philanthropy_in_bakhmut_ mariupol_of_ekaterinoslavskaya_gubernia_in_the_19th_-_early_20th_ centuries..pdf
Стаття надшшла до редакцп 08.12.2017 р.
V. Korobka
CITY DUMAS AND COUNCILS AT THE HEAD OF THE ASSISTANCE TO THE NEEDY IN THE TOWNS OF EKATERINOSLAV PROVINCE IN THE LAST THIRD OF THE NINETEENTH CENTURY - AT THE BEGINNING OF THE
TWENTIETH CENTURY
The number of the poor and the needy grew with the rapid urbanization processes in the last third of the nineteenth and at the beginning of the twentieth century in the cities of Ekaterinoslav province. The municipal authorities were made responsible for the help to them after the publication of the City Regulations in 1870.
Since the early seventieth of the nineteenth century a number of city administrations of Katerynoslav province ran asylums - shelters for the disabled, the poor, the incapacitated and the elderly people. For instance, the city asylum was founded in the city of Yekaterinoslav to take care of the poor Christians from lower middle class and bankrupt merchants. The asylum cash security was accomplished at the expense of the rental payment from the land donated to the city specifically for this purpose by P. Belyavsky. There were fifteen elderly and disabled people who had been looking after at the asylum since 1879.
The asylum in Novomoskovsk, which was maintained by means of the city budget and various donations, accepted persons of all classes without distinction of gender and age. In 1878 there were 11 people in it.
In Mariupol, the asylum for the disabled was founded in 1899 to commemorate the late A. Kharajayev, a well-known urban benefactor. His widow Sophia Kharajayeva donated for this purpose 15,000 rubles. In September 1895, when all construction works were completed, the asylum moved to a new stone building. In 1898 the Society Assistance to the poor was founded in Mariupol, which allowed the city council to build a homeless shelter in the city.
Under the mayor's supervision three trustees, appointed by the Council, ran the asylum in the city of Bakhmut. By the year 1899, two charitable institutions, a children's shelter for fifty girls and a homeless shelter for eighty people, received the annual material support from the municipal budget of Aleksandrivsk city.
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print)
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2017, ВИП. 20_
Pavlograd in 1899 maintained the asylum, in which 19 men and 14 women were looked after, and Verhnedniprovsk, according to documents of 1899, did not maintain any charitable institution.
At the beginning of the twentieth century the city public administrations carried out a number of large-scale charity activities. Thus, according to the decision of the Luhansk City Council, on January 3, 1902, an asylum for 18 persons was opened in the city. Among the charitable actions related to municipal self-government is the deed of I. Mashevsky, the former chief of Yekaterinoslav police, who at his own expense built on urban land and equipped a homeless shelter. When the benefactor was transferred to another place, he appealed to the city administration on June 10, 1909 with the request to take the homeless shelter under their auspice, and it was done. From 130 to 200 people used this homeless shelter daily in 1913. But the shelter was not able to accommodate all those who needed the asylum in 1913 because of the influx of homeless. To settle the problem, the city council decided to open a new homeless shelter for 300 persons.
Each city, as far as possible, provided the assistance to charitable institutions. In so doing Oleksandrivsk and Mariupol had the highest expenditures in public welfare. At the same time, the money which was given for charitable organizations by Verkhnedneprovsk, Nikopol and Novomoskovsk had a rather symbolic character. Besides the city authorities, except those of Luhansk and Nikopol, gave small amounts of money to assist the poor. Financial support of homeless shelters was carried out only by public administrations of Ekaterinoslav and Bakhmut.
Key words: care for the needy, charity, Katerynoslav province, city dumas and councils, the 1870 municipal statute.
УДК 930: 33(477) "1958/1964"
Ю.В. Коробка
Л1КВ1ДАЦ1Я МАШИННО-ТРАКТОРНИХ СТАНЦ1Й: 1СТОРЮГРАФ1Я ПИТАННЯ В ДРУГ1Й ПОЛОВИНЕ 1960-х - НАПРИК1НЦ1 1980-х рр.
У науковому опануванн реформи, пов 'язаног з лiквiдацieю машинно-тракторних станцт (1958 р.), виокремлюеться науковий доробок радянських до^днишв чаЫв «застою» та «перебудови», як по сутi здтснили ревiзiю сукупностi наукових праць перюду «вiдлиги» та ix методологiчних тдстав. Усупереч обмеженням, обумовленим iсторiографiчною ситуащею, посиленням парттно-урядовоi полтики iдеологiзацii вторично! науки, гуматтаристика накопичила якийсь фактологiчний матерiал та згенерувала низку мiркувань, що е актуальними до нашого часу.
Ключовi слова: машинно-тракторна станщя, лiквiдацliМТС (1958 р.), радянська iсторiографiя лiквiдацliМТС, ощнки властивостей реформи.
Вивчення хрущовсько! реформи, яка полягала в лшвщацп 1958 р. машинно-тракторних станцш (далi - МТС), розпочалося ще за чаав «вщлиги». У цей (перший) iсторiографiчний перюд наукове опанування важливо! реформи зосереджувалося на проблемах виникнення перетворення та очшуваних його позитивних наслщках -зразках шбито бшьш ефективного застосування придбано! колгоспами техшки та дieвiсть переходу до них мехашзаторських кадрiв. Протягом друго! половини 1960-х -наприкшщ 1980-х рр., за чаав «застою» та «перебудови», у висв^ленш тквщацп МТС вщбулися два повороти, що умовно можна класифшувати як другий та третш
