CC BY
57ДУХОВНІСТЬ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИМАЙБУТНЬОГО
ВЧИТЕЛЯ
Павленко І.Г., Г орбулічГ.В.
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Анотація. У статті розглядаються окремі аспекти формування екологічної культурияк невід'ємної складової духовної культуриособистості та шляхи підвищення її якості. Формування екологічної культуримайбутнього педагога є невід’ємною частиною його професіоналізму. Подані у статті особливості й педагогічні умови формування екологічної культури майбутніх вчителів допоможуть у пошуку нових ефективних шляхів удосконалення екологічної освіти вищої школи, у створенні сучасних технологій освіти, прогнозуванні результатів екологічноговиховання
Ключові слова: духовність, екологія, культура природа, викладач, освіта, виховання, мистецтво.
Аннотация. Павленко И.Г., Горбулич Г.В. Духовность как основа формирования экологической культуры будущего учителя. В статье рассматриваются отдельные аспекты формирования экологической культуры как неотъемлемой составляющей духовной культуры личности и пути повышения ее качества Формирование экологической культуры будущего педагога является неотъемлемой частью его профессионализма. Представленные в статье особенности и педагогические условия формирования экологическойкультурыбудущихучителей помогут в поиске новых эффективных путей усовершенствования системы экологического образования в высших учебных заведениях, в создании современных технологий обучения прогнозировании результатов экологическоговоспитания.
Ключевые слова: духовность, экология, культура, природа, преподаватель, образование, воспитание, искусство
Annotation. Pavlenko I.G., Gorbulich G.V. Inner human harmony as the basis of forming ecological culture of future teacher. The article deals with the separate aspects of forming ecological culture as an integral part of a person culture and the ways of raising its quality. Ecological culture forming of a specialist to be is the integral part of his professionalism. The peculiarities and the pedagogical conditions for ecological culture forming of the teachers to be offered in the article will help in searching the new effective ways of improving the system of ecological education at higher school, in creating the up-to-date teaching technologies and in predicting the results ecological in education.
Key words: inner human harmony, ecology, culture, nature, teacher, education, upbringing, art.
Вступ.
В умовах побудови правового демократичного суспільства і створення української державності особливого значення набуває духовність особистості з широким діапазоном світоглядної орієнтації, яка була б спроможна приймати рішення не тільки з політичних, економічних технічних, а й з етичних та екологічних питань. Оскільки духовність є певним станом невпинної спрямованості людського буття, пов’язаного з довкіллям, вона єднає людину з природою і тим самим наділяє її існуванням.
У науковій теорії світосприймання людини й природи як єдиної космічної цілісності, розробленій
В.Вернадським та його послідовниками, особливо очевидною є необхідність формування у підростаючого покоління екологічної культурі, яка сприяє успішному проведенню заходів з охорони навколишнього середовища та «благоговійному) ставленню людей до життя в усіх його проявах як найвищої цінності. Кожна людина повинна усвідомити, що природа - це джерело не тільки її фізичного, матеріального, але й духовного життя. Отже, формування екологічної культуриповинно базуватися на пізнанні єдності концепцій екологічного та естетичного ставлення людини до природи
У сталену в сучасному суспільстві утилітарно-прагматичну поведінку людства до природи можна змінити за допомогою формування у нього повноцінної екологічної культурі, яка багато в чому визначає світогляд людини, духовно-моральні, естетичні, ціннісні орієнтири, її готовність до творчого створення Екологічна культура базується на пізнавальному, емоційно-ціннісному, поведінковому та діяльнісному елементах. При цьому природознавство, етика, естетика виступають в екологічній культуріу безперервній єдності, що дозволяє виховувати у людей морально-естетичне ставлення до природи
У зв’язку з цим зростає необхідність екологічноговиховання населення України та створення єдиної безперервної системи екологічної освіти, яка охоплює всі вікові періоди людського життя. Процес екологічної освіти орієнтований, перш за все, на облагороджування людини, зростання рівня її екологічної культурі, розвиток у неї ціннісного сприйняття довкілля, пізнання природних взаємозв’язків, а також на оздоровлення міжособистих відношень, виховання поваги до всього існуючого та усвідомлення людьми своєї відповідальності за стан природи
Відповідно до цього актуалізується проблема професійної підготовки майбутнього педагога, формування його духовної культурі, у тому числі й екологічної яке відбувається в стінах вищого навчального закладу. Саме це завдання стає особливо вагомим у процесі підготовки вчителя, екологічна культураякого буде сприяти закріпленню відповідних духовних цінностей у свідомості його майбутніх учнів. Тому завдання виховання екологічної культури повинні пронизувати весь цикл дисциплін, які вивчаються у ВНЗ, і не тільки гуманітарних, суспільних, але й природничих. Тим більше, що вузькопрофесійна підготовка фахівців вже не відповідає вимогам нашого часу; важливим компонентом професійної освіти є особиста культуравипускника, а вища освіта повинна стати елементом загальної культурилюдини
Можливі шляхи духовної взаємодії людини й природи, необхідність екологічної освіти кожної людини, роль екологічної культуриу процесі формування духовної культуриособистості та суспільства подані у працях
H.Бібік, С.Бородавкіна, А.Букіна, О.Вербицькогц О.Захлєбного, І.Звєрева, В.Ільченкс, О.Плахотнік,
I.Суравегіної, Г.Ткачук, В.Червонецького та ін. Але, як показав аналіз літератури, формування екологічної культуримайбутніх вчителів як педагогічна проблема потребує подальшого вивчення Професійна кваліфікація вчителя як організатора виховної роботи з формування екологічної культуриучнів має особливе значення, адже здійснення завдань екологічної освіти можливе лише за умови високої компетентності педагога в цих питаннях.
Робота виконана за планом НДР Луганського національного університету імені Тараса Шевченка
Формулювання цілей роботи.
Метою статті є розгляд деяких особливостей та педагогічних умов формування екологічної культури особистості майбутнього педагога
Результати досліджень.
Екологічна трансформація свідомості особистості й суспільства повинна йти від набуття екологічної грамотності до засвоєння екологічної культури Очевидно, що розвиток повноцінної екологічної культури повинен відбуватися у процесі екологічноговиховання Сучасна екологічна освіта та виховання орієнтовані на утворення системи безперервної екологічної освіти (БЕО), яка спрямована на розвиток екологічної свідомості й мислення, екологічну культуруособистості й суспільства, відповідне ставлення кожної людини до природи. Система безперервної екологічної освіти охоплює й навчально-виховний процес ВНЗ.
Проблема формування екологічної культури майбутнього спеціаліста ускладнюється тим, що немає єдиної наукової думки з приводу самого визначення поняття «екологічна культура). Так, екологічна культура на думку О.Вербицького, виступає як «сукупність досвіду взаємодії людей з природою, котра забезпечує виживання та розвиток людини, яка виявляється у вигляді теоретичних знань та способів практичних дій у природі й суспільстві, моральних норм, цінностей та культурних традицій) [3, 33]. Вчені О.Захлєбний,
І.Суравегіна під екологічною культуроюрозуміють відповідне ставлення людини до власних природних даних (власного організму), до природи (загальній передумові матеріальної праці, природного середовища життєдіяльності людей), до діяльності, яка пов’язана з вивченням та охороною довкілля. М.Тарасенко вважає, що «екологічна культуравключає визначений «зріз» суспільно виробленого способу самореалізації людини в природі, культурні традиції, життєвий досвід, моральні почуття та моральну оцінку ставлення людини до навколишнього середовища» [6, 232]. На думку С.Бородавкіна, розвиваючи екологічну культуру, доцільно враховувати як існуючі норми поведінки, так і спиратися на внутрішній контроль самої особистості: відповідальність, сумління, обов’язок та ін. [1]. Учений А.Букін в екологічну культуруособистості включає: оволодіння людиною науковими знаннями, засвоєння норм поведінки, розвиток морально-естетичних почуттів у спілкуванні з природою, охорону довкілля [2]. Аналогічні компоненти екологічної культури виділяє Б.Ліхачов, який включає в екологічну культурувідповідні знання, глибоку зацікавленість у природоохоронній діяльності, грамотне її здійснення, багатство морально-естетичних почуттів та переживань, які породжуються від спілкування з природою. Екологічна культура на думку І.Звєрева, передбачає наявність у людини твердих знань, переконань, готовність до діяльності, а також її практичні дії, які погоджені з вимогами дбайливого ставлення до природи [7]. Н.Гнілуша складниками екологічної культури вважає екологічну свідомість, екологічні переконання, екологічний світогляд, готовність до екологічної діяльності, відповідне ставлення до навколишнього середовища [4].
У розглянутих та інших висловлюваннях дослідників існують схожі складові, аналіз яких дозволяє визначити «екологічну культуру» як поняття двоїсте. У широкому розумінні екологічна культура позначає невід’ємну частину світової культури, яка заснована на позитивному соціально-екологічному досвіді відношень «людина - природа», котра відділилась у результаті загострення екологічних обставин; у вузькому ж аспекті слід розглядати екологічну культуруособистості, яка включає такі складові:
- оволодіння необхідною науково-екологічною базою знань культури;
- засвоєння відповідних норм поведінки;
- розвиток морально-естетичних почуттів;
- участь у природоохороннійдіяльності.
Виходячи з вищесказаного, ми під екологічною культуроюрозуміємо інтегративну якість особистості, що втілює духовно-моральні цінності й визначає екологічно-моральні вчинки, які спрямовані на збереження життя в усіх його проявах та на створення краси природного середовища. При цьому екологічна культура майбутнього педагога характеризується не тільки оволодінням технічними, науково-економічними знаннями, вміннями, навичками, а й естетичним ставленням до природи, розвитком емоційно-чуттєвої сфери людини, вихованням її естетичних потреб та інтересів, проявом творчої діяльності. Отже, одним із засобів формування екологічної культури повинно стати мистецтво, яке допоможе виховати та розвинути естетичне ставлення майбутніх вчителів до природи, примусить їх усвідомити неповторну різноманітність, цілісність оточуючого світу й розуміти необхідність його охорони. Використання творів мистецтва в навчально-виховному процесі вищої школи дозволить переорієнтувати традиційні утилітарно-прагматичні погляди людини на естетико-екологічні, активно-творчі.
Мистецтво за допомогою художніхзасобів проникає в різні сфери людської практики, діючи тим самим на формування картини світу, на змістовність, активність й спрямованість усіх проявів, всієї свідомості індивіда. Основним значенням мистецтва в подоланні екологічних проблем залишається його спроможність
безпосередньо залучати увагу людини до природи та до взаємовідношень людини з нею. Духовно вдосконалюючи особистість, воно формує творче та відповідальне ставлення до всього живого як до частки своєї власної органічної природи.
Здатність мистецтва пробуджувати у людей людяність, добро, неповторність особистісного самосприйняття колориту й поетичної чуттєвості буття дозволяє гармонізувати життя людини. Це виявляється, перш за все, у руйнуванні стереотипів, згрубілого мислення, у подоланні шляху від загальнолюдського до особистісного досвіду, від емпіризму пережитого до художніхсимволів та духовних цінностей.
Об’ єктивним джерелом сприйняття краси природи завжди виступає безпосереднє усвідомлення людиною гармонійного взаємозв’язку природних явищ або їх художньогообразу. Саме мистецтво сприяє формуванню в майбутніх спеціалістів морально-естетичного ставлення до природи, образу природи й світу, розвитку емоційної пам’яті, благородства думки та вчинку Мистецтво як «магічний кристал» через накопичення естетичного досвіду сприйняття художніх образів природи пробуджує в людях почуття захопленості, піднесеності, натхнення, які зберігаються в них при спілкуванні з реальними природними об'єктами.
Формування екологічної культури майбутніх вчителів засобами мистецтва допомагає вихованню естетичного ставлення до природи, що дозволяє вирішити ряд екологічних проблем. З усього вищесказаного випливає, що при організації процесу формування екологічної культури майбутніх вчителів необхідно дотримуватися таких педагогічних умов:
- реалізації мультидисциплінарного підходу при організації екологічної освіти майбутніх педагогів. При цьому під мультидисциплінарним підходом розуміємо екологізацію більшості існуючих навчальних предметів [З] ;
- використання творів мистецтва поряд із організацією безпосереднього сприйняття майбутніми спеціалістами природних об’єктів;
- здійснення на морально-естетичному рівні заглиблення у світ природи, переживання її художньогообразу;
- застосування творів мистецтва як засобу «естетичного діалогу» з об'єктами природи
Дане дослідження проблеми формування екологічної культуримайбутніх педагогів допоможе у пошуку нових ефективних шляхів удосконалення екологічної освіти вищої школи, у створенні сучасних технологій освіти, прогнозуванні результатів екологічного виховання
Подальшої розробки потребує більш детальне вивчення усіх об’єктивних та суб’єктивних факторів, які впливають на формування екологічної культури майбутніх вчителів, дослідження взаємозв’язку різних навчальних дисциплін у формуванні екологічної культуримайбутніх освітян, розгляд особливостей виховання екологічної культуримайбутніх педагогів у зв’язку з географічними, історичними, культурнимиособливостями кожного конкретного регіону нашої країни.
Література
1. Бородавкин С.В. Этика и экологическоевоспитание. - Л.: Ленингр. орг. о-ва “Знание” РСФСР, 1988. - 1З с.
2. Букин А.П. В дружбе с людьми и природой: Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1991. - 1Зб с.
3. Вербицкий А. А. Основы концепции развития непрерывного экологическогообразования II Педагогика -1997. - № б. - С. З1 - Зб.
4. Г нілуша Н. Екологічна освіта - складова культуримайбутнього вчителя II Рідна школа - 1999. - № 7-8. -
С. 40 - 42.
З. Проект концепції неперервної екологічної освіти та виховання в Україні II Інформаційний збірник Міністерства освіти України. - № 14 (липень). - 199З. - С. 2 - 18.
6. Тарасенко Н.Ф. Природа, технология культура философско-мировоззренческий анализ. - К.: Наук думка, 198З. - 2Зб с.
7. Экологическое образование школьников I Под ред. И.Д. Зверева, И.Т. Суравегиной. - М.: Педагогика, 198З. - 1б0 с.
Надійшла до редакції 0З.10.2008 р.
