CC BY
82
УДК 378+338.24
В. В. КОМПАШеЦЬ (УкрДАЗТ, Харюв)
ДУХОВНО-МОРАЛЬН1 ТА СОЦ1ОКУЛЬТУРН1 СКЛАДОВ1 ЕКОНОМ1ЧНО1 ОСВ1ТИ ЯК УМОВА ЯК1СНОГО УПРАВЛ1ННЯ ТА РОЗВИТКУ НАЦ1ОНАЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ (РЕЗУЛЬТАТИ ПРАКТИЧНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ)
У статп сформовано принципи яшсно! економ1чно1 освгги; розкрито результати впровадження в еконо-м1чну освггу спещальних курав, яш враховують духовно-моральну, соцюкультурну, шновацшно-штелек-туальну складовг
В статье сформулированы принципы качественного экономического образования; раскрыты результаты внедрения в экономическое образование специальных курсов, которые учитывают духовно-моральную, социокультурную, инновационно-интеллектуальную составляющие.
In the article the principles of high-quality economic education are formulated; the results of introduction into the economic education of special courses, which take into account spiritual-and-moral, socio-cultural, innovative-intellectual constituents, are exposed.
«Виховати людину штелектуально, не виховавши 11 морально, - означае виростити загрозу для сустльства.»
Теодор Рузвельт [1]
Вступ
Сьогодш весь св^ опинився у системнiй кризь Соцiально-економiчна криза - це тшьки його вершина, насправдi кризою уражеш всi сучаснi iнститути розвитку сустльства - пол> тика, культура, освга, сiм'я, i це, на жаль, видно на прикладi нашо! держави. Основою ж усiх цих криз е криза духовно-моральна, криза люд-сько! особистостi, помилки вибору цившзацш-ного шляху розвитку.
Щонайпотужшшим чинником, який сприяе прискореному процесу нацiональноi деградацii, за справедливим зауваженням Г. В. Задорожно-го, став постмодершстський тип економiчного мислення, нав'язаний у виглядi економiксу як базовоi економiчноi дисциплiни в украiнських ушверситетах [2, с. 207]. Причому крах захiдноi системи економiчноi думки, а вщповщно i сис-теми вищо' економiчноi освiти, визнають сьогодш i европейцi. Так, Лiндон Ларуш вiдмiчае, що сучасна свiтова економiчна криза свiдчить про провал емтристсько1' системи бухгалтерii, зв'язано1' «з iменами Адама Смiта, Iеремii Бен-тама i iнших, яка пiд брехливим заголовком «економшс» впроваджуеться у мозок студенев» [3].
Вихвд з кризи неможливий без змши шдхо-дiв до системи освiти, у тому чи^ економiчноi освiти, бо вона, разом з вихованням у им% сприяе формуванню духовно-морального i ш-
телектуального потенцiалу нацii. Тшьки народ, що володiе цим потенщалом, здатний на вщро-дження i розвиток нацiональноi економiки.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй
Необхiдно погодитися з тим, що в ХХ сто-лгтп вiдбулося реальне перетворення знань у могутнш чинник економiчного зростання, його безпосередню продуктивну силу. Частка впли-ву знань на економiчне зростання за рiзними оцшками за перiод з 1960-1990 рр. досягала 57...79 % у загальному економiчному зростан-нi, тодi як на частку чинниюв працi та кашталу в цьому зростаннi доводилося 24.29 % (iншi 6.16 %, пояснюючих зростання сукупно1' про-дуктивносп чинникiв виробництва в цей пер> од, доводилися на коварiацiю тих або шших груп чинникiв [4, с. 290].
Проте, сучасш знання та iнформацiя, як 1х матерiальна форма, все ще у величезних розм> рах використовуються в корисливих цiлях, на-рощуючи асиметрiю мiж багатими i бiдними, виробниками i споживачами, збiльшуючи обся-ги корупци, тiньовоi, вiртуальноi (псевдоеко-номiчноi) дiяльностi. Тому знання без 1'х духовно-морального наповнення, без мщного фундаменту духовно-моральних цiнностей, сформо-ваних, в тому числi, в системi освiти, здатнi в даний час зруйнувати як саме суспiльство, так i реальну економiку. Знання дшсно е стабiльним чинником соцiально-економiчного розвитку
тшьки, якщо система освiти, через яку вони по-трапляють до суспшьства, збудована в духовно-моральних координатах.
Впливу осв^и, рiвня знань на розвиток еко-номiки присвяченi публшацп вiтчизняних i за-рубiжних вчених, державних дiячiв [2, 5 - 10]. З тим, що мiж рiвнем освiти i економiчним роз-витком iснуe прямий зв'язок, згодш всi. Проте, дослiджуючи недолiки i пропонуючи змiни ю-нуючо! системи осв^и, спрямованостi сучасно-го економiчного знання, сьогоднi вибирають два принципово рiзних пiдходи. Перший про-понуе змiни в системi освiти за захщним зраз-ком з будовою технократично! моделi освiти, з акцентом на шформаци i знаннях, такий шдхщ, зокрема, вiдображений у публшацп О. М. Свш-цова [7].
В доклащ Мiнiстра освгги i науки на тдсу-мковш колегп Мiнiстерства вiд 21 березня 2008 року вщзначеш проблеми i перспективи вищо! освiти в Укра!ш в контекстi европейського ви-мiру [5]. Але, на жаль, серед п'яти прюршепв, прийнятих для Мшютерства освiти i науки, не-мае прюритету духовно-морально! освiти, хоча у вистут мiнiстра звучить проблематика вихо-вно! роботи у вузах i необхiдностi розвитку на-цiональних традицш, формування духовно! культури.
1нший пiдхiд пропонуе орiентацiю на власну модель розвитку, яка враховуе духовно-мора-льнi прюритети i соцiокультурнi особливостi. Президент Академп наук вищо! школи Укра!ни М. Дробноход, аналiзуючи стан i проблеми вищо! школи в Укра!ш, справедливо вщзначае зниження якостi осв^и, !! комерцiалiзацiю i вiдповiдну змiну змiсту, iстотне зниження морально!, нацюнально!, творчо! спрямованостi освiти, наполягае на необхщносп посилення цих складових [6].
Важливiсть змiн у сучаснш економiчнiй на-уцi, економiчнiй освiтi пiдкреслюють такi укра-!нсью вченi, як Г. В. Задорожний, В. Н. Тарасе-вич, О. В. Хомш [2, 8 - 10]. Вони акцентують увагу на необхщносп вивчення духовних основ економiчних змiн, дослiдження економiчного потенцiалу православно! вiри, розвитку змiни методологi! дослщження економiчно! науки -орiентацi! на соцюкультурний пiдхiд, мiждис-циплiнарнi дослщження.
Проте, в цьому напрямi дослщжень залиша-еться ще дуже багато питань. Зокрема, до таких вщносяться питання розробки принцишв яюс-но! економiчно! освiти; взаемозв'язку розвитку економши i змiн в системi економiчно! освiти залежно вiд заданих духовно-моральних i сощ-
окультурних координат. Також вщкритими е питання щодо конкретного змюту та методики викладання куршв з урахуванням цих важлив> ших складових. Не проводяться дослiдження впливу змши змiсту освiти у цьому напрямку на компоненти свiдомостi, у тому чи^ еконо-мiчну свщомють студентсько! молодi.
Тому завданням даноТ статтi буде: форму-лювання принцишв яюсно! економiчно! освiти; висвiтлення результата впровадження в еко-номiчну освггу студентiв спецiальностi «еконо-мiка тдприемства» спецiальних курсiв, якi враховують духовно-моральну, соцюкультур-ну, iнновацiйно-iнтелектуальну складовi. Зокрема ми з'ясуемо, як змшились найважливiшi компоненти економiчно! свiдомостi студентсько! молодь
Викладення основного матерiалу
У чому полягае сутнють яюсно! освiти? Ми вважаемо, що це така освга, яка розкривае та створюе духовно-iнтелектуальний потенцiал нацi!. На нашу думку, яюсна економiчна освга повинна вiдповiдати наступним принципам.
Принципи яккнот нащональнот економiчноТ освiти в XXI стол^ть
1. Розвиток штелектуальних здiбностей повинен бути у згодi з духовно-моральним вдос-коналенням людини. Результат освiти - особа, що володiе духовно-етичними навичками i яко-стями, знаннями культури, ютори держави, професiйними знаннями i навичками. Головна задача осв^и - навчити кожну людину слщува-ти вказiвкам совiстi. Це дасть можливiсть укр> пити в суспiльствi духовно-моральнi норми i збудувати духовно-моральну економiку.
2. Поеднання, комплексний i системний розвиток в процес економiчно! освiти i !! оцш-ки п'яти взаемозв'язаних складових: духовно-морально!, соцюкультурно!, шновацшно-ште-лектуально!, професiйно! i прикладно!. Духовно-моральна складова повинна бути спрямова-на на формування у людини св^огляду, засно-ваного на цшностях нашо! культури, у тому числ^ економiчно! культури (вiра, любов, Бать-кiвщина, сiм'я, праця, чеснiсть, мужшсть, собо-рнiсть, добродiйнiсть, чеснiсть, мораль); формування умшь вiдрiзняти добро вщ зла; оцшю-вати сво! думки, вчинки i !х наслщки, подi!, що вiдбуваються в навколишньому свiтi, поведiнку людей з духовно-моральних позицш.
Соцiокультурна складова, тiсно пов'язана з духовно-моральною, спрямована на вивчення особливостей розвитку православно! цившза-
ци, в лош яко! зростав наш народ, у вшх И координатах: економша, право, iсторiя, культура, традици, менталiтет народу.
Iнновацiйно-iнтелектуальна спрямована на пiдтримку i розвиток здiбностей особистостi, посилення 11 iнтелектуального потенщалу, у тому числi шляхом отримання знань, форму-вання творчого, критичного мислення, умшня узагальнювати i порiвнювати, мислити проблемно; iнновацiйна складова також повинна ура-ховувати використання в навчальному процесi нових технологш, у тому числi iнформацiйних, комп'ютерних, мультимедiйних, 1нтернет i т.д.
Професшна складова спрямована на отримання знань i навикiв у вщповщних напрямках знань. Прикладна - на отримання i закрiплення певних навиюв в процесi навчання i практики: навички i якостi духовно-морально! особистос-тi, професiйнi навички. Змiст осв^шх програм повинен ураховувати всi щ складовi.
3. Пiдвищення вiдповiдальностi професор-сько-викладацького складу за майбутне кра!ни, наци.
4. Вiдновлення моделi навчання: «викла-дач - вчитель, вихователь, професюнал - студент - учень, особистють», замiсть моделi: «викладач i, вiдповiдно, учбовий заклад - про-давець - студент - покупець».
5. Постiйний вiдбiр i контроль професорсь-ко-викладацького складу, урядовщв у сферi освiти за професшними i духовно-моральними критерiями.
6. Сдшсть всiх ланок освiтнього процесу.
7. Вхщний контроль для отримання вищо! освiти - певний духовно-моральний рiвень осо-бистостi.
8. Вихiдний контроль фахiвця, який вмiщуе не тшьки оцiнку теоретичних знань, але i духо-вно-моральну, культурну, соцiальну складовi (ця система повинна бути розроблена окремо).
На жаль, сучасш фахiвцi, володiючи профе-сiйними знаннями, але не маючи вiдповiдного духовно-морального, культурного рiвня, стають тими, хто руйнуе сучасне суспiльство, економ> ку, державу. Наприклад: психологи стають провiдниками щей, стратегами, консультантами для комерцшних сект, окультних закладiв, ор-ганiзацiй мережного маркетингу; економiсти допомагають створенню i роботi тiньового бiз-несу i вiртуальноl економiки, юристи сприяють розвитку злочинносп i т.п.). Знання, таким чином, сьогодш можуть стати силою, що не тшь-ки творить, але й руйнуе, в умовах шформацш-ного суспшьства - це серйозна загроза. Саме
тому для отримання вищо! осв^и необхщно ввести вхщний контроль.
9. Змша системи контролю якостi освiти i пiдходiв до акредитацi!.
10. Гнучюсть, адаптивнiсть системи освiти: врахування вимог часу, сучасного стану сусш-льства, науки, технологш i вiдповiдно розвиток нових сумiжних спецiальностей i спецiалiзацiй (економiчна психологiя, соцiологiя, культура, моральна економша, фiлософiя господарства, iн.); врахування потреб держави, розвитку еко-номши, соцiально! та iнших сфер життя суспi-льства.
11. Спадкоемнiсть i традицшшсть: усереди-нi учбових закладiв; мiж учбовими закладами i практикою.
Прикладш аспекти введення духовно-моральноТ i сощокультурноТ складовоТ в економiчну освггу.
Аналiзуючи змiст освiтньо-професiйних програм тдготовки бакалавра, спецiалiста, ма-гiстра за фахом «Економша пiдприемств» i ке-руючись задачею полiпшення якостi освгги i пiдготовки фахiвцiв, ми дшшли висновку про необхiднiсть введення у вщповщш навчальнi плани (!х варiативну частину) трьох нових, спецiально розроблених нами дисциплiн, змiст i методика викладання яких враховуе духовно-моральну, соцюкультурну, шновацшно-ште-лектуальну складовi. Це курси: «Основи духовно! культури», «Економiчна психологiя», «Мо-ральнi основи економши i пiдприемницько! д> яльносп».
Мета дисциплiни «Основи духовно! культури» полягае в: ознайомленш слухачiв з духовною спадщиною культуростворюючо! релiгi!, !! впливом на культуру, традици, менталггет, ю-торiю укра!нського народу; розвитку духовно-морального мислення слухачiв; формуваннi i пiдкрiпленнi !х орiентацi! на вiчнi цiнностi духовно! культури; у вихованш таких якостей, як любов до Батьювщини, повага до роду, шм'!, нацюнальних, сiмейних традицiй; формуваннi навичок, вмшня розбиратися в рiзних свггогля-дних системах, представлених в сучасному су-спшьсга та робити усвiдомлений життевий ви-бiр.
Мета дисциплiни «Економiчна психологiя» полягае в тому, щоб: сприяти бiльш глибокому i сучасному розумшню економiчних явищ з урахуванням !х психологiчно! складово!; у фо-рмуваннi навичок використовування основних економшо-психолопчних закономiрностей у
процес управлшня рiзними сферами i напря-мами економiчно! дiяльностi на вшх И рiвнях.
Мета дисциплiни «Моральш основи еконо-мiки i шдприемницько! дiяльностi» полягае у: формуваннi у майбутшх фахiвцiв цiлiсного i системного уявлення про економiку в 11 взаемо-зв'язку з духовно-моральними i соцюкультур-ними складовими; реалiзаци цившзацшного пiдходу в характеристицi особливостей рiзних соцiально-економiчних моделей; обгрунтову-ваннi того, що духовно-моральнi чинники, особливо в умовах кризи, грають виршальну роль в економiцi, i тому !х обов'язково необхiдно враховувати в ухваленш економiчних рiшень, розробцi стратеги соцiально-економiчного роз-витку, як на рiвнi держави, так i на рiвнi окре-мих пiдприемств; обгрунтовуванш необхiдностi i соцiально-економiчно! доцiльностi дотриман-ня моральних норм i принцишв в економiчнiй дiяльностi на вшх 11 рiвнях. Цей курс е завер-шальним i найбiльшим з трьох, як за обсягом, так i за змютом, в ньому повно реалiзуються холiстичний пiдхiд до осв^и та усi три складовi яюсно! освiти (духовно-моральна, соцюкульту-рна, шновацшно-штелектуальна).
Змiст курсу розкриваеться, зокрема, у таких ключових питаннях як: економiчна (господар-ська) дiяльнiсть у едност економiчно! i нееко-номiчно! складових; антропологiчний характер економiки; економша як домобудiвництво; проблема морального фактору в економщк ю-торiя та сучасшсть; людина в економiцi та рел> ги (взаемозв'язок поглядiв); моделi економiчно! поведiнки людини; християнська антрополопя та психологiя людини як основа етики менеджменту та шдприемницько! дiяльностi; сощаль-но-культурнi основи економши; основнi соща-льно-економiчнi моделi сучасност та !х особ-ливостi; концепщя цивiлiзацiй; цившзацп i культури; основш ментальнi особливостi людини православно! (схщнослов'янсько!) i захщ-но! цившзацш; особливостi господарського життя i системи управлшня, характерш для цих цившзацш; особливосп економiки захiдно! цивiлiзацi!; особливосп християнсько! еконо-мiчно! думки; принципи християнсько! етики господарювання; праця, власшсть, бiднiсть, багатство, лихварство, благодiйнiсть у право-славнiй соцiально-економiчнiй моделi; домобу-дiвництво; вплив православ'я на розвиток еко-номiки та пiдприемництва; духовно-моральш традицi! росiйсько! економiчно! школи; моральш засади соцiально-демографiчно! полiтики держави; роль соцiально-демографiчно! пол^и-ки у забезпеченш конкурентоспроможностi
економiки та розвитку держави; духовш основи соцiально-економiчних криз ХХ сторiччя; вплив iнформацiйно-психологiчних факторiв на розвиток економiки; соцiально-економiчний та духовний розвиток Укра!ни: аналiз, перспекти-ви, шляхи подолання кризи; особливосп сучас-но! свiтово! економiчно! системи; вiртуальна свiтова економiка; кризи XXI столотя та !х шд-грунтя; перспективи i прогнози розвитку сусш-льства у XXI столiттi.
Для того, щоб з'ясувати вплив змши змiсту освiтньо! програми пiдготовки спещалю^в та магiстрiв за спецiальнiстю «Економша шдпри-емства» на деякi елементи !х свiдомостi, у тому чи^ економiчно! свiдомостi, ми провели спе-цiальне опитування. Студентам трьох рiзних факультетiв випускного (п'ятого) курсу - меха-нiчного, управлiння процесами перевезень (УПП), та економiчного (за двома спещальнос-тями - «економiка шдприемства» та «фшанси») було запропоновано вщповюти на певнi питан-ня. Перша група питань (перша анкета) була спрямована на визначення вираження рiвня потреб студенев за !х видами. Методика визначення потреб наведена у вщповщнш публiкацi! [11]. Друга анкета мютила питання про сприй-няття та ставлення до важливших сощально-економiчних категорiй (праця, власшсть, мате-рiальне багатство, конкуренщя, влада, важелi змiни зовнiшньо! ситуацп). Питання цiе! анкети ми розробили вщповщно до змiсту цих найва-жливiших категорiй у двох типах цившзацш (соцiально-економiчних моделей): православно! та захщно!. Третя анкета була спрямована на визначення мотивацшних тенденцiй особистос-тi (методика С. М. Петрово!) та iерархi! термь нальних та шструментальних цiнностей (були використанi опитувальш анкети I. П. Рязанцева та Ю. Г. Семенова).
Виходячи зi змiсту курсiв, а також методики !х викладання, ми очiкували отримати рiзницю у судженнях тих студенев, якi вивчали вщпо-вiднi курси та тих, яю !х не вивчали. Звичайно, що змши повинш були вщобразитись на когш-тивному рiвнi (на це впливае рiзниця в отрима-них знаннях, шформаци), а також , можливо, на рiвнi емоцiйного та вольового компонент св> домостi.
В опитуваннi приймали участь невелика кiлькiсть студентiв - всього 98 ошб, з них 54 особи - економюти, у тому чи^ 30 осiб спещ-альностi «економiка пiдприемства» та 44 особи - студенти неекономiчних спещальностей. Це пояснюеться тим, що повний курс ушх трьох нових дисциплiн прослухали випускники
спещальност1 «економ1ка шдприемства» т1льки цього навчального року (2008/2009).
Результати
В анал1з1 ми будемо звертати увагу на сут-теву р1зницю у вщповщях студенев спещаль-ност «економша шдприемства» та шших студенев вщповщно до мети дослщження. Р1вень вираження потреб студенев наведено у табл. 1. Найбшьш вираженими потреби двох вищих р1вшв (духовно-моральш та сощальш - служшня), як це передбачувалось, виявились у студенев спещальност «економша шдприемс-тва». При цьому духовно-моральш потреби у студенев ще! спещальносп виражеш на серед-ньому, наближеному до високого р1вш (2,43 бали за трьохбальною шкалою), а в ¡ерархи потреб вони зайняли трете мюце стдом за потребами у безпещ та сощально-психолопчному комфорта У студенев шших спещальностей духовно-моральш потреби виражеш на низько-му р1вш { в ¡ерархи потреб займають останне мюце. Ми вважаемо, що це вплив змши осв1т-ньо! складово!. Зазначеш курси, у тому числ1 спрямоваш на актив1защю духовно-моральних потреб, вщносяться до потреб першого р1вня для людини, виховано! у нашш традицшнш -православнш культура За рештою потреб сту-денти спещальносп «економша шдприемства» майже не вщр1зняються вщ студенев шших спещальностей, що свщчить про достов1рнють дослщження. Так, перш1 мюця в 1ерархи потреб студенев зайняли потреби у безпещ, базов1 потреби та потреби у влад1 та визнанш. Це вплив фактору вшу - у молод1 завжди яскраво виражеш потреби у влад1, визнанш, усшху; вплив
тендерного фактору - у жшок потреби у безпе-щ завжди займають вищ1 мюця, а також, безпе-речно, вплив фактор1в осв1ти, виховання, куль-тури у сучасному суспшьсга та родиш. Те, що зараз перш1 мюця в ¡ерархи потреб молод1 займають матер1альш потреби, бажання влади та устху, а не духовно-моральш потреби чи бажання служити Батьювщиш, шшим людям, е результатом пропаганди та впровадження в осв1ту, життя щнностей та культурних моделей захщного суспшьства, що здшснюеться як через зм1ну змюту осв1ти, так { через шформацш-ний проспр. Дуже прикро, що у молод1 знижеш потреби служшня Батьювщиш, народу. Скор1-ше за все - це вплив пол1тики, яка здшснюеться нашою владою.
В опитуванш щодо вщношення до пращ пропонувалось визначитись з тими характеристиками пращ, яю найбшьш характерш для реально! ситуаци (як е), та для бажано! - щеально! ситуаци (як повинно бути), причому з ус1х ознак необхщно було обрати не бшьше шести. Результати обробки анкет показали, що при становищ^ яке склалося у нашому сустльсга, робота сприймаеться студентами переважно як вимушена життева необхвднють та можливють забезпечити родину, тобто у пращ реатзуються базов1 потреби та потреби у безпещ. Також б> льшютю опитуваних робота вважаеться засо-бом кар'ерного зростання, отримання авторитету, тобто - реал1заци потреб у влад1, устху, визнанш. I на останньому мющ в ус1х опитуваних - сприйняття роботи як засобу служшня шшим.
З тим, якою повинна бути робота в щеат, краще за ус1х, як I передбачалось, визначились
Таблиця 1
Визначення р1вмя потреб студентiв (у балах)
Факультет / спещальшсть
Види потреб Еконотчний, у тому числ1
Мехашчний УПП Економжа шдприемства Фшанси
1. Духовно-моральш 1,83 1,77 2,43 1,93
2. Сощальш - служшня 1,82 1,57 2,10 1,99
3. Творч1 (самоактуал1зацш) 2,13 2,29 2,19 2,40
4. Сощальш (сощально-психолопчний комфорт) 2,36 2,33 2,63 2,49
5. Влади, устху, визнання 2,65 2,70 2,30 2,57
6. Безпеки 2,50 2,61 2,71 2,57
7. Базисш, ф1зюлопчш 2,64 2,52 2,26 2,65
Таблиця 2
Результати вщповщ1 на питання про сенс пращ, %
Запропонован вiдповiдi Факультет / спецiальнiсть
Мехашчний УПП Екон^чний, Економжа тдприемства у тому чи^ Фшанси
1. Праця - це чеснота, споаб творчого розкриття, зростання людини, перетворення свiту 18,18 40,00 44,68 35,72
2. Праця - це можливють допомагати iншим 3,03 0,00 23,40 7,14
3. Праця - це необхвдний спосiб заробляти на життя 78,79 60,00 31,92 57,14
Таблиця 3
Результати вщповщ1 на питання про вщношення до конкуренци, %
Запропоноваш вщповщ Факультет / спещальшсть
Мехашчний УПП Еконмчний, у тому чи^
Економгка тдприемства Фшанси
1. Замiсть конкуренци повинна бути присутня взаемодопомога 16,67 7,14 50,00 37,50
2. Мет не ввдомо це ввдчуття 0,00 7,14 3,33 0,00
3. Я просто не люблю змагання 3,33 21,43 3,33 8,33
4. Бувае рiзне: i змагання, i нi 40,00 28,57 40,00 29,17
5. Меш подобаеться змагатися 20,00 0,00 0,00 16,67
6. Вiддаю перевагу жити i працювати в умовах конкуренци 20,00 35,71 3,33 8,33
Таблиця 4
Результати вщповщ1 на питання щодо вщношення до власност1, %
Запропоноваш вщповщ Факультет / спецiальнiсть
Мехатч-ний УПП Еконмчний, у тому числi
Економжа пiдприемства Фшанси
1. Божий дар, за який людина несе ввдповща-льшсть i яким необхiдно вiрно розпоря-джуватись(не спричиняти шкоди навколи-шньому середовищу, сплачувати податки за експлуатацш природних ресурав) 31,03 35,71 76,67 12,50
2. Те,що належить людинi i вона мае право самостiйно вирiшувати, як використовува-ти цю власшсть 68,96 64,29 23,33 87,50
Тaблиця 5
Результати вщпов^ на питання щодо вiдношення до влади,%
Фaкyльтeт / cпeцiaльнicть
Зaпpoпoнoвaнi вщповщ Економ1чний, у тому чиел1
Mexaнiчний УПП Екoнoмiкa пiдпpиeмcтвa Фiнaнcи
Як ви ввaжaeтe влaдa (в даяя^
1. Biдпoвiдaльнicть пepeд cycпiльcтвoм (кoлeктивoм) 76,67 35,71 80,00 75,00
2. Зaciб yпpaвлiння шшими 16,67 35,71 10,00 20,83
3. Шляx до мaтepiaльнoгo дoбpoбyтy 6,67 28,57 10,00 4,17
Як ви ввaжaeтe влaдa (в няшому cycпiльcтвi)
1. Biдпoвiдaльнicть пepeд cycпiльcтвoм (кoлeктивoм) 0,00 0,00 0,00 0,00
2. Зaciб yпpaвлiння шшими 33,33 28,57 32,26 50,00
3. Шляx до мaтepiaльнoгo дoбpoбyтy 66,67 71,43 67,74 50,00
Тaблиця 6
Результати вiдповiдi на питання щодо вщношення до багатства, %
Зaпpoпoнoвaнi вщповщ Фaкyльтeт / cпeцiaльнicть
Mexaнiчний УПП Економ1чний, у тому чжл1
ЕКОИОМЖО пiдпpиeмcтвa Фiиaиcи
Як ви ввaжaeтe мaтepiaльнe богатство (в iдeaлi) oзнaчae:
1. Biдпoвiдaльнicть пepeд cycпiльcтвoм 10,00 28,57 65,51 25,00
2. Шлж до щacтя, блaгoпoлyччя, здiИcнeння мpiй 90,00 71,43 34,48 75,00
cтyдeнти cпeцlaльнocтl «eкoнoмlкa п^^темст-во». Вони ввaжaють, що y ^a^ повинн1, œpe-дyclм, peaлiзoвyвaтиcь твopчl пoтpeби людини тa пoтpeби y cлyжlннl, тaкoж вaжливoю для нж e peaлlзaцlя coцlaльнo-пcиxoлoгlчниx пoтpeб. Тaкoж нa виcoкoмy plвнl yci oпитyвaнl в1дм1ти-ли, що людита в lдeaлl пoвиннa oтpимyвaти зaдoвoлeння в1д пpaцl 1 cepeд пoтpeб, як1 peanl-зyютьcя y npauj, ycl oпитyвaнl oбpaли т1 чи 1нш1 питaння, як1 вlднocятьcя до peanùa^ï твopчиx пoтpeб.
Нaйбlльш виpaжeнoю plзницeю y когн1тив-ному eлeмeнтi cвlдoмocтl cтyдeнтlв виявилocь cтaвлeння до ceHcy пpaцl, мaтeplaльнoгo бaгaт-craa, кoнкypeнцlï, влacнocтl. У змlcтl в1дпов1д-ниx тeм лeкцlй зa кypcoм «Mopaльнl ocнoви eкoнoмlки тa п^^темни^^' д1яльност1» poз-кpивaлocя бaчeння цж нaйвaжливlшиx e^Ho-мlчниx кaтeгoplй з точки зopy пpaвocлaвнoï co-цiaльнo-eкoнoмiчнoï мoдeлl тa зaxlднoï, як1 ду-жe в1дчутно вlдplзняютьcя. Цe 1 вплинуло нa
peзyльтaти cпpииняття змюту циx кaтeгoplи, a в1дпов1дно - 1 та peзyльтaти oпитyвaння.
Ta^ дв1 тpeтини oпитyвaниx cтyдeнтlв cœ-цlaльнocтl «eкoнoмlкa mдпpиeмcтвa» poзyмl-ють пpaцю як чecнoтy, зaclб твopчoгo пepeтвo-peння cвlтy, зpocтaння людини, як зaciб допо-моги 1ншим (див. тaбл. 2) .TaкиИ ceHc мae пpaця у пpaвocлaвнlИ мoдeлi. А от пepeвaжнa б1ль-шють cтyдeнтlв lншиx cпeцlaльнocтeИ у ^a^ бaчить cпoclб зapoбляти нa життя, що npma-мaннo зaxlднlИ coцlaльнo-eкoнoмlчнlИ мoдeлl. Алe cлlд зaзнaчити, що взaгaлi у oпитyвaниx (зa винятком cтyдeнтlв мexaнlкlв) дocить cильнo виpaжeнo poзyмlння твopчoгo змlcтy пpaцl.
У cпpийняттi мoдeлl cпlлкyвaння, cтocyнкlв у ^a^ зa вeктopaми «кoнкypeнцlя - взaeмoдo-помога», б1льш cxильними до cпlвпpaцl, взae-модопомоги виявилиcя cтyдeнти cпeцlaльнocтl «eкoнoмlкa mдпpиeмcтвa»(див. тaбл. 3). Бaчeн-ня бaгaтcтвa тa влacнocтi у пepшy чepгy як в1д-пoвlдaльнocтl тaкoж б1льш виpaжeнo у cтyдeн-
tîb ща ж спецiальностi (табл. 4, 6). Таке бачен-ня людських стосунюв у працi, власностi, ба-гатства також вiдповiдаe православнiй сощаль-но-економiчнiй моделi i pi3KO вiдрiзняeться вiд того , що пропонуе сyчаснiй молодi захiдна со-цiально-економiчна модель, захiдна культура, яка з великою силою розповсюджуеться у на-шому сyспiльствi, у тому чи^ через освiтy.
Бiльшiсть з опитаних студенев мають одна-ковий погляд на владу - як на вщповщальшсть перед сyспiльством, що може бути впливом як ситуаци у кра1ш так i виховання, осв^и, розвитку особистостi (табл. 5). Також у вшх опиту-ваних яскраво проявилася ментальна риса характеру, яка притаманна людинi виховано! у православнш кyльтyрi - iнтроверсiя. Вони вва-жають, щоб змiнити ситуащю, необхвдно зм> нювати себе, а не шших. Також позитивно, що бшьшють вважае за необхiдне у першу чергу змшити виховання та мораль у суспшьсга (табл. 7).
А от важелi змiни ситуаци у кра1ш студенти оцiнюють по рiзномy. Так, ситyацiя у краш критична. Але саме у критичнш, кризовiй ситу-ацiï найбiльш яскраво виявляються i проявля-ються цшносп людини, ïï спрямованiсть. Розу-мшня того, що влада сама по собi не спромож-на змшити ситуащю, що кожен особисто вщпо-вщае за те, що вщбуваеться у краïнi у
найбiльшому ступеш притаманно студентам спецiальностi «економiка тдприемства». Ця риса - позицiя активного перетворення св^у починаючи з себе, особиспсно! вщповщальнос-тi за поди, стан оточуючого середовища - риса, яка притаманна православнш ментальность
Мотиваця та цшностг. Якщо порiвнюва-ти мотивацшш тенденцi! студентiв спещально-сп «економiка пiдприемства» зi студентами шших спещальностей, то у них, бшьше нiж у iнших, виражено таю мотиваци як «моральна», «протилежна аюзитивнш» (матерiальнiй), «нормативна», «пiзнавальна», трудова, губристич-на (до переваги). Iншi мотивацiйнi прояви сильно не вiдрiзняються, що пiдтверджуе вплив загальних факторiв на усю студентську молодь, вiковi особливостi.
Аналiз термiнальних цшностей, значимiсть яких оцiнили студенти, дозволив виявити на-ступне. Загальними особливостями , притаман-ними усiм опитуваним е те, що на перших мю-цях в iерархi! цшностей опинилися таю цшнос-тi, як здоров'я та шм'я (те , що щ цiнностi е провщними у нашому суспiльствi, шдтверджу-еться i результатами соцiологiчних дослiджень суспшьно! думки). Також високу значущiсть мають таю цшносп, як «життева цшь» та «гарна робота». У груш цшностей, яю мають низь-ку значимiсть, опинились такi цшносп захiдно!
Таблиця 7
Результата вщповщ1 на питання про джерела змши ситуаци, %
Факультет / спещальшсть
Запропоноваш в1дповщ Економ1чний, у тому числ1
Мехашчний УПП Економжа тдприемства Фшанси
Як ви вважаете, для того, щоб змшити будь яку ситуацш до кращого необхщно:
1. Змшитися самому 80,00 78,57 96,67 79,17
2. Змшити шших 20,00 14,29 3,33 20,83
Як ви вважаете, для того, щоб змшити сощально-економ1чну ситуацш в нашш краш, потр1бно перш за все змшити:
1. Закони 23,33 21,43 24,32 25,00
2. Виховання i мораль в суспшьсга 66,67 71,43 62,16 75,00
3. Себе 10,00 7,14 13,51 0
Як ви вважаете в1д кого, перш за все, залежить змша соцiально-економiчноï' ситyацiï' в нашш крш'ш:
1. Вщ влади(урядовщв) 56,25 86,67 34,37 66,67
2. Вщ 1ерарх1в Церкви 0 0 3,12 0
3. Вщ кожно! людини 43,75 13,33 62,50 33,33
культури, як «влада» та «демокрапя», а також, на жаль, цшшсть, притаманна нашш культурi -Батькiвщина (низька значимють цих цiнностей також шдтверджуеться результатами моштори-нгу суспiльноi думки).
Дат вiдмiтимо рiзницю у виборi цiнностей, яка вiдрiзняе студентiв спещальност «економ> ка пiдприемства» вiд студенев iнших спещаль-ностей. В iерархii цiнностей студентiв спеща-льностi «економша пiдприемства», на вiдмiну вiд студенев iнших спецiальностей, духовно-моральнi потреби займають першi мiсця (4.6 мюця серед 19 цiнностей) i мають високий р> вень вираження (2,7.2,77 бали при максимумi 3 бали). Для шших студентiв цi щнносп мають невелике значення, за виключенням цiнностi «любов до ближнього». Також для них велике значення мають такi щнносп, як свобода, гро-шi, кар'ерне зростання - щнносп захiдного сустльства, яю активно нав'язуються нашш молодо
Серед цiнностей, яю важливi для успiху у бiзнесi, в роботi пiдприемства, найвищу ощнку усiх опитуваних отримали такi, як «сила волЬ>, «вiдповiдальнiсть», «терпiння», «ефективнють у справах», «стараннiсть», «самоконтроль», «задоволення працею». А найнижчу оцiнку ушх опитуваних отримали «консерватизм», «нетер-пимють до власних недолiкiв та до недолтв у iнших людей». Порiвняно низьку оцiнку отримали також таю щнносп, як «багатство» та «власнють». Рiзниця виявилася за такими щн-ностями, як прибуток, моральнють, чеснiсть. Студенти економiсти розумiють, що чеснють та моральнiсть необхiднi для усшшно! роботи пiдприемства, а от студенти техшчних спеща-льностей ставлять щ цiнностi на останнi мюця. Це вплив, з одного боку - осв^ньо! складово!, а з шшого, на жаль, - реальносп «нечесних ме-тодiв» сучасного ведення бiзнесу.
Висновок
Як вiдомо, шформащя, знання, освiта - це найважливiшi чинники, якi визначають розви-ток сучасного сустльства та економши. Кожне суспiльство та економiка розвиваеться у певних соцiально-культурних та духовно-моральних координатах, яю е специфiчними для вщповщ-них цивiлiзацiй (соцiально-економiчних моделей). Ц координати впроваджуються через систему освпи та iнформацiйний проспр, якi шд-держують або змшюють свiдомiсть суспiльства в тому чи шшому напрямi.
Наша краша належить до православноi ци-вiлiзацii. Проте, вже вдвiчi в iсторii, в перший
раз це було за чаав революци 1917 р., а в дру-гий - на зломi 90-х рр., модель нашого розвитку в межах православноi цивiлiзацii намагають-ся змiнити на модель захiдноi цивiлiзацii. Але, як ми бачимо, напрям розвитку економши, сустльства, освгги, спрямований на котювання та впровадження культурних, соцiально-економiч-них моделей розвитку захiдноi цившзацп, ви-явився хибним, руйнуючим. Як результат цього ми, зокрема, маемо: перевернуту iерархiю потреб людини, в яюй на першому мiсцi стоять матерiальнi, а не духовнi щнносп; знецiнення змiсту працi, зведення його до вимушеноi жит-тевоi необхщносп, втрату творчого змiсту, мотивацii служшня Батькiвщинi та народу; сприйняття власносп та багатства не як вщпо-вiдальностi, а як можливостей для власного розвитку (це ми побачили у тому чи^ i у результатах нашого дослщження) . Зрозумшо, що така «споживацька» iерархiя потреб не на ко-ристь аш державi, анi залiзничнiй галузь Держава потерпае вiд непрофесюнатзму та амора-льностi чиновникiв. Зараз держав^ залiзничнiй галузi, як школи, потрiбнi не тiльки високоос-вiченi, у тому числi молодi фахiвцi, а й вихова-нi, високоморальш люди. Подолання сучасноi кризи вимагае духовно-штелектуального про-риву, що не можливо без змш у свщомост людей, орiентацii 1х на вiчнi духовнi цiнностi.
Впровадження у практику принцишв якiсноi економiчноi освпи, корегування змiсту освiти шляхом впровадження нових освiтнiх дисцип-лiн, яю базуються на холiстичному пiдходi та враховують таю найважливiшi складовi: духов-но-моральну, соцiокультурну та шновацшно-штелектуальну, - це один iз значних засобiв забезпечення духовно-iнтелектуального прори-
ву.
Це пiдтвердили результати нашого досл> дження, спрямованого на виявлення впливу змюту освiти на деякi найважливiшi складовi економiчноi свiдомостi студентiв, яю вивчали новi курси, введенi в програму шдготовки ба-калаврiв, спещатспв та магiстрiв по спещаль-носп «економiка пiдприемства» в Украiнськiй державнш академii залiзничного транспорту. Зокрема у цих студенев, порiвняно з шшими, у складi потреб найбiльше виражеш духовно-моральнi потреби, в iерархii цiнностей духовно-моральнi займають першi мiсця; сприйняття змiсту таких найважливших сощально-економiчних категорiй, як праця, власнiсть, багатство, влада, моделi спiлкування «спiвпраця -конкуренцiя» вщповщае православнiй цившза-цii (вiдповiдно культурi та сощально-еконо-
мiчнiй модел^, в координатах яко! наше сусш-льство iснувало сторiччями i яка е орiентиром для нашого подальшого розвитку. Безперечно, цi результати ще досить невеликi, система еко-номiчно! освiти повинна змiнюватись бшьш глибоко.
В даний час державш стандарти економiчно! освiти по напряму «Економiка i тдприемницт-во» ще знаходяться у стадп розробки: прийнята для тимчасового використовування осв1тньо-професшна програма пiдготовки бакалавра, ще не розроблена нова програма тдготовки мапс-трiв. Тому вважаемо за необхщне ввести данi курси в перелш освiтнiх програм, в !х нормати-вну частину. Також доцiльно доповнити змют таких дисциплiн пiдготовки бакалавра, як «Ф> лософiя», «Iсторiя економiчно! думки i еконо-мiчна iсторiя», «Менеджмент» з урахуванням наповнення !х духовно-етичними i соцюкуль-турними компонентами. Крiм того, можна ре-комендувати введення в програму пiдготовки бакалавра таких учбових курив, як «Культура им'!», «Економiчна культура i етика бiзнесу», «Економiчна соцiологiя», «Органiзацiйна культура», а в плат тдготовки мапс^в таких дис-циплiн, як «Фiлософiя господарства», «Культура управлшня». Перерахованi дисциплiни обо-в'язково пов'язати в блоки (пакети), так щоб системно охопити вс1 рiвнi i об'екти вивчення. Безумовно, вважаемо за необхщне i введення соцiально! практики.
Ще раз хотшося б тдкреслити, що вихiд з соцiально-економiчно! кризи передупм по-в' язаний з виходом з кризи духовно-морально!. I цей вихщ неможливий без змiн в системi еко-номiчно! освiти. Якщо ми хочемо, хоча б у далекому майбутньому, мати духовно-моральну соцiально-економiчну модель розвитку нашо! держави, модель, спрямовану на гармонiйний розвиток кожно! людини, !! духовних, душев-них i тiлесних сил, розуму, вол1, почуттiв, вже зараз необхiдно здшснювати стратегiчнi змiни в системi економiчно! освiти з урахуванням духовно-морально!, соцюкультурно!, штелектуа-льно-iнновацiйно! складових. А у якост страте-гiчних цшей освiти необхiдно прийняти насту-пш: створення основи для стiйкого сощально-економiчного i духовного розвитку Укра!ни; подолання соцiально-економiчно! i духовно! кризи, забезпечення високо! якостi життя народу i нацiонально! безпеки.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. [Текст] // Газета «Время». - 23.12.2008. - № 237 (16185).
2. Задорожный, Г. В. Менеджмент или хозяйствование: о культурных основах современного развития Украины [Текст] / Г. В. Задорожный // Науч. тр. ДонНТУ. Серия: экономическая. -2008. - Вып. 33-1. - С. 207-212.
3. Мировой кризис начала XXI века в высказываниях современников [Электрон. ресурс]. - Режим доступа: //www.polit.nnov.ru/2008/01/29/ спз15а1агт
4. Симчера, В. М. Как возродить экономику России. - Кн. 3. Нравственная экономика [Текст] / В. М. Симчера. - М.: ТЕИС, 2006. - 824 с.
5. Доповвдь Мштстра освгги 1 науки на шдсумковш колеги Мшстерства освгга { науки Укра!ни «Вища освгга Укра!ни - европейський вим!р: стан, проблеми, перспективи» (21 березня 2008 р., м. Ки!в) [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://a1mamater.com.ua/
6. Дробноход, М. Сьогодення { проблеми вищо!' школи Украши [Електрон. ресурс] / М. Дробноход. - Режим доступу: //http://anvsu.org.ua/
7. Свшцов, О. М. 1нститут освгга у структур! рин-ково! економiчноi системи [Текст] / О. М. Свшцов // Наук. пр. ДонНТУ. Серiя: економiчна. -2005. - Вип. 89-3.
8. Задорожный, Г. В. Социальная экономика как научная область постнеклассического экономического знания [Текст] / Г. В. Задорожный, Я. Ю. Радченко // Социальная экономика. -2003. - № 4.
9. Тарасевич, В. Н. Очерки теории переходной экономики [Текст] / В. Н. Тарасевич. - К.: Наук. думка, 2001.
10. Хомин, О. В. О социальной направленности современного экономического знания [Текст] / О. В. Хомин // Науч. тр. ДонНТУ. Серия: экономическая. - 2005. - Вып. 89-1.
11. Компашець, В. В. Оцшка якосп трудового життя персоналу: методика та можливосл и засто-сування [Текст] / В. В. Компашець // Вюник економши транспорту { промисловосп. - Вип. 25. - X.: УкрДАЗТ, 2009. - С. 181-188.
12. Освггаьо-професшна програма тдготовки бакалавра за спещальностями напряму 0501 - «Еко-номжа { шдприемництво» [Текст] / Кол. авт. шд заг. ^р1вн. А. Ф. Павленка. - К.: КНЕУ 1м. Вадима Гетьмана, 2006. - 128 с.
Надшшла до редколегп 25.03.2009.
