CC BY
40Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского Серия «Проблемы педагогики средней и высшей школы». Том 26 (65). 2013 г. №2. С. 70-77.
УДК 781
ДУХОВН1СТЬ В КОНТЕКСТ ФОРМУВАННЯ СУЧАСНО1 МУЗИЧНО-ПЕДАГОПЧНО1 КУЛЬТУРИ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ
AMieea З.А.
РВНЗ„Кримський тженерно-педагоггчнийутверситет", м. Симферополь, Украта
E-mail: mus_isk@mail.ru
Музичш традицц кримськотатарського народу виховували повагу до радио! музики. Кримськотатарсью амейно-обрядов!, труцовi, побутовi пiснi й шструментальш метода! формували колективну свщомкть, навички спiльного музичного виконання. Виховш, навчальнi, пiзнавальнi i освiтнi функц!! музично! творчостi вiдображали духовнiсть кримських татар. Рiзноманiтнi форми музичного виховання й освгти на основi розвивалися на основi епiчних традицiй (дестани, маками); традицш масових народних свят, гулянь, посиденьок, !гор; фольклорних традицш (амейно-обрядов^ календарно-обрядовi, трудовi обрядов! тсш); традици народно! та усно! професшно музично! творчостi. На пiдставi визначення сутносл музично-педагогiчноi' культури уточнено ключовi дефшщи дослiдження „музична культура", „педагопчна культура", „музично-педагопчна культура".
Ключов{ слова: культурно4сторичш традици, духовнiсть, музично-педагогiчна культура кримськотатарського народу.
ВСТУП
Духовнiсть - це складне поняття. Духовнiсть припускае об'еднання суспшьства на основi моральних цiнностей та традицш, яю сконцентрованi у релтйних ученнях i практиках, а також у художтх образах мистецтва. Одтею з умов змiцнювання цуховностi е характер функщонування соцiальних iнститутiв i структур, зокрема музично! культури й освгти. 1накше кажучи, трансформацiйнi процеси, важливi загальноцивiлiзацiйнi тенденци висунули нов! завдання до збереження культурно-юторичних трацицiй i забезпечення музично-освгттх потреб нащональних меншин ввдповвдно Конституц!! Укра!ни, Нацiональноi' доктрини розвитку Укра!ни в XXI столгт, Закону Укра!ни „Про освгту". Проблема музично! освгти кримських татар в остант цесятилiття значно актуалiзувалась. 1нтерес до не! продиктовано, з одного боку, вщродженням нащональних музично-педагопчних трацицiй, а з шшого -створенням умов для застосування музично-педагопчно! спадщини кримськотатарського народу в сучасному освгтньо-виховному процесi. Значний виховний потенщал музично-педагопчно! культури кримськотатарського народу надае можливкть за короткий перюд сформувати систему нащонально! музично! освгти, яка в майбутньому визначить динамшу !! розвитку.
Проблема музично-педагопчно! культури знаходиться в центр! уваги дослвдниюв. Загальнi питання системи музично-педагопчно! теорп i практики висвiтлювали у сво!х цослiцженнях Абдуллш G., Беземчук О., Бех I., Вендрова Т., Гончаренко С., Гуцало £., Демчишин М., Костюк О., Кузнецова О., Масол Л., Маркова Е., Очакiвська Ю., Печерська Е., Ростовський О., Рудницью О., Теплов Б., Хлебнiкова Л., Холопова В., висуваючи такi загальновизнаш вимоги до системи музично! освгти, як: формування загальнолюдських щнностей, забезпечення музично-освишх потреб, прагнення зберегти культурно-Гсторичш традици, виховання шанобливого ставлення до нащональних святинь, мови, музики, Гстори i культури.
Аналiз науково! лгтератури свiдчить, що окремi аспекти дослiдження щодо духовностi кримських татар були в центрГ уваги вчених. Зокрема, питання розвитку кримськотатарсько! культури вивчали Бартольд В., Бородш I., Волошин М., Гордлевський В., Кондараю В., Кримський А., Коцюбинський М., Куфтiн Б., Самойлович О., Смирнов В., Радде Г., Радлов В., Шмщт С.
Остантм часом у наукових дослiдженнях висвiтлено окремi питання Гстори розвитку кримськотатарського суспГльства (АбГбулаева Д., Бекiрова Г., Возгрш В., Гайворонський О., Губогло М., Чубаров Е.); лiтератури та художньо! творчостi кримських татар у рiзнi епохи (Абдульваапов Н., Гаркавець А., Кандимов Ю., Керiмов I., Меметов А., Се!тяг'яев Н., Емiров А.); духовно! культури i загально! думки (Абкадиров Р., Асанова Д., А!ричинська Р., Заатов I., Емiрусеiнова З., КуртГев Р., Черкезова Е.). Вивчення кримськотатарсько! народно! музики представлено в роботах Гефона О., Добровольського В., Кншера Л., Кончевського А., Красева М., Лобачова Т., Масляна О., Миронова В., Нжольського О., Олесницького О., Пасхалова В., Чернова I..
Вивченню й аналiзу становлення та розвитку музично! освiти придГляли багато уваги вiдомi дореволюцiйнi дiячi музично! культури - Брюсова Н., Снгель Ю., Корганов В., Миропольський С., яю у сво!х працях характеризували дiяльнiсть Мiнiстерства народно! освiти з оргатзаци музично! освiти народiв Роси, розкривали принципи музично! освiти та висвгтлювали вагоме мiсце музики духовному житп народу. За радянських часГв дослiдження музично! освiти мали загально-Гсторичний характер i були критично спрямованими. Таю вчеш, як Благий Д., Жиляев Н., Мшвелiдзе О., Сизова О. й шши акцентують увагу на музично-iсторичному аспектi органiзацГi засвоення музики в дореволюцшних навчальних закладах. На сучасному етапi питання музичного виховання й освгти також слугували предметом дослiдження значно! кшькосп науковщв. Водночас, на нашу думку, вивчення рГзних аспектiв духовно! культури кримських татар дозволило визначити, що музично-педагопчна культура не була предметом спещального дослiдження. БГльшГсть науковцiв залишають поза увагою питання музично! культури й освгти як цГлГсного музично-педагопчного явища кримськотатарського народу та, ввдповщно, обмежують можливГсть використання позитивних надбань Гсторико-педагопчного досвГду в сучасних умовах. КрГм того, державна етнонацiональна полгтика Укра!ни вказуе на значущiсть нащонально! духовно! спадщини.
Метою статтi е розгляд духовност кримських татар в контекст формування музично-педагопчно! культури кримськотатарського народу.
Особливе мюце у духовно! спадщит кримських татар посiдала народна г усна музична творчГсть, що стала основою формування музично-педагопчно! культури кримськотатарського народу. Видатт росГйськГ вчеш (ГумГльов Л., Кримський А., Кричинський А.) значну увагу у сво!х працях придГляли вивченню народно! творчосл, зокрема епосу. Так, ГумГльов Л. зауважував, що „етчт традици - це традици, якГ виникали детермшовано до особливостей кочового буття давтх тюркГв, якГ визначили специфГку музично! культури тюркських народГв" [4]. Саме традици епосу, на думку Кримського А., ввдповщають усГм вимогам сучасно!
музично! педагогши, яка базувалася на „штеграци народно! педагогГки та музично-педагопчно! науки, а також на передовому досвш свГтово! музично! культури" [5].
Розглядаючи процес розвитку музично-педагопчно! культури як цГлГсне музичне явище, обумовлене об'ективними потребами подальшого формування сучасних музично-педагогГчних традицГй в умовах дкльност нацГонального музичного просвГтництва, ми ставимо перед собою завдання дослГдити основи нацГонально! музично! спадщини кримських татар.
Сучасна дослГдниця Асанова Д. вказуе, що основу традицшно! музично! спадщини кримських татар становили давт фольклорнГ традици сГмейно-обрядових, календарно-обрядових, трудових та ирових тсень; традици музично-поетичних сказань, легенд Г переказГв; ГсламськГ музично-культурнГ традици - езан, дуа, книжкове читання; музично-шструментальне виконання; сольний ств, започаткований на моноди, яка передавала специфшу кримськотатарсько! музики [3]. ЗгГдно з прийнятою класифшащею, вони видшили у фольклорГ кримських татар групу наствГв, походження яких вГдносять до становлення самобутньо! музично! культури кримськотатарського народу в перюд Кримського ханства.
1. НАЙДАВН1ШИ МУЗИЧНО-ПЕДАГОГ1ЧН1 ТРДДИЦП
НайдавнГшими музично-педагопчними традицшми кримських татар були дитячГ пГснГ-колядки, серед яких збереглися до наших дтв, наприклад: „Наврез" -„Наврез" - колядна пГсня, в якш спiвалося про весну Г про першу весняну квГтку -наврез; друга колядка „Къара тавукъ" виконувалась дГтьми в перГод свята рамазану. На и думку, щ пГснГ мали велике виховне та освгтне значення для кримських татар. Стабшьт традици родинно-обрядових наспГвГв визначили педагогГчний потенцГал, закладений у весГльних дГвочих голосiннях: „Гельсiн, гельсГн" - „Нехай приходить, приходить". Як ввдомо, кримським татарам, як Г шшим тюркським народам, змалку прищеплювалося почуття гостинностi, що вГдображалося в обов'язкових тд час застшля традицГйних гостьових тснях Г мелодГях: „ПривГтальна тсня" -„Къаршылав йыры" Г танцювальна мелодГя „Хош кельди авасы" - „ВГтальний танець". ЦГ пГснГ та танцювальт мелодГ! сприяли не лише взаемоповазi мГж родинами нареченого Г наречено!, але й були важливим чинником формування навичок сГмейних стосунюв, взаемоввдносин Гз суспгльством, а також виховання молодого поколшня. У родинному вихованш дитини велику роль вщгравали сГмейно-обрядовГ наспГви - колисковГ, пестлив^ лГчилки, що розрiзнялися сво!м призначенням. Наприклад, тсня „Сари эчким" (С у мене руда коза), побудована лише на трьох звуках, призначалася для рахування. Побудоват на широких штервалах (кварта, квГнта, октава), пестливi наспiви розвивали у дитини мовт ГнтонацГ!. Враховуваючи вiковi особливостГ дгтей, колисковГ слугували слуховому сприйняттю дгтьми таких колисанок, як: „Меним улум батир" (МГй синочок богатир), „Шимди анненъ келеджек" (Зараз прийде твоя мати), „Багъчада къурдым салынджакъ" (ПовГсила у садочку я колиску), „Айя десем ярашыр" (ЗаспГваю я ласкаво) [2].
ПГснГ землеробного циклу (весняна сГвба, збГр урожаю та ш.) вГдносились до стародавнГх календарно-обрядових Г трудових обрядових тсень, яю формували у
людини почуття колективiзму i були пов'язат iз пресуванням повстi пiд час колективно! „толоки". Варто зазначити, що виконання чинiв (шст-ГмпровГзаци) та мане (частГвки) надавали трудовому процесовi естетичного елементу та художнього оформлення i виховували у людини позитивне ставлення до пращ.
Зважаючи на викладене вище, можна зробити висновок, що рiзноманiтнi музичнi традици кримських татар виховували повагу до рщно! музики, прищеплювали етичнi, морально-естетичнi норми. Кримськотатарсью сГмейно-обрядовi, трудовi, побутовi тст й iнструментальнi мелодГ! формували колективну свщомГсть, навички спального музичного виконання. Виховт, навчальнi, пiзнавальнi i освггт функцГ! музично! творчостi вiдображали вс сфери життед1яльностГ та духовнiсть кримських татар.
2. МУЗИЧНА ТВОРЧ1СТЬ ЯК В1ДОБРАЖЕННЯ ДУХОВНОСТ1
Важливим видом музично! творчостi, що вiдображав духовнiсть i мораль кримських татар е жанр бету. Прiоритет слова над музикою в бетах був очевидний, тому вщображет в мелодГ! особливостi мови кримських татар лягли в основу самобутносп кримськотатарсько! музики i наблизили цей жанр до духовних тсень. Стилiстичний аналiз генезису допомiг пов'язати бегги з найдавнiшими язичницькими наствами предкiв кримських татар. Згiдно з етномузиколопчними дослiдженнями, вони притаманнi фольклорним традицшм пiвденнобережних кримських татар, у яких найбГльше збереглися ознаки доюламськоТ культури i язичницькi корiння. Тому можна стверджувати, що традици цього жанру були етичною, моральною основою життед1яльностГ кримських татар ще задовго до прийняття ними iсламу. Виховна роль бетв полягала в тому, що вони були своервдним засобом духовного очищення (катарсiс) i виконавця i слухача, поеднуючи в собi двi функцГ!: сумування про втрату близьких людей та фГлософське мiркування про сенс життя. Отже таю боти, охоплювали повчальну сферу музично! творчосл кримських татар. Виховне значення мали бе!ти-настанови, яю використовувалися в педагопчнш практицi Г мГстили моральт й етичнi категори, в основу яких лягли таю сентенцГ!, як, наприклад: „Не заздри земним багатствам, а тклуйся про духовну досконалГсть" [1]. 1хт тексти включалися як до навчальних поибниюв, так й передавалися ввд одного до шшого Г, безсумнГвно, все це сприяло навичкам створення бетв, розвитковГ пам'ятГ оповГдачГв, завдяки чому вони заствали кГлька десяткГв куплетГв, а також докладно викладали про поди, що вщбувалися навколо них. Тобто, тзнавальт функцГ! бетв полягали в ознайомлент учнГв з явищами навколишнього свпу. Таким чином, сформувалися рГзновиди бетв: Гсторичт (Чора-батир), легендарнГ (ЕдГге), казковГ (Кер огли), повчальнГ (Ногайський бот), сГмейно-побутовГ (ПалацГ на вулицГ Бей-огли), основою яких був повчальний фактор. Головною метою !х створення Г виконання були: 1) морально-естетична щнтсть; 2) етична норма у навчаннГ
СлГд зазначити, що найрГзноматттша тематика протяжних пГсень вГдображала любов кримських татар до батьювщини, краси природи рщного краю. Немае жодного куточка Криму, якому б не була присвячена та чи шша протяжна тсня. Наприклад, пГснГ „Къара денъиз устюнде" (Чорне море вируе), „Кок денъиз
кенарында" (Бшя берега синього моря), „Денъиз далгъасыз олмаз" (Моря без хвиль не бувае), „Къара денъиз" (Чорне море) оствували про бурхливе Чорне море. Споюйний плин вод Г мальовничГ береги рГчок оспГванГ в тснях: „Салгъыр бою" (По рГчщ Салгир), „Дерелер шуму, шуму" (Течуть рГчки, шумлять рГчки), „Кяи, кяи акъан сувлар" (I плавно течуть води), „Озен бойларынынъ" (Береги рГчки), „Салкъын сув башында" (Бшя прохолодного джерела), „Сув акъар тыныкъ-тыныкъ" (Вода тече прозора), „Озен ичи туземлик" (Плавно тече рГчка). У кримськотатарських музичних традицшх значне мГсце придшялося символам природи. Серед них, наприклад, образ лГсу, який вГдображався в тснях не тшьки як частина навколишнього свгту, але Г як друг та захисник людини. Одними з таких були тст „Тавгъа бардым" (Вирушив я в лГс) Г „Одунджылар" (Дроворуби), головне значення яких полягало у патрютичному, еколопчному й естетичному вихованнГ. ОкрГм того, слГд зазначити, що вони формували у дГтей Г дорослих таю моральнГ якостГ: любов до батьювщини; шанобливе ставлення до природи; сприйняття краси навколишнього свГту; розумГння духовно! цшносп земного буття.
Значна юльюсть протяжних пГсень присвячувалась красГ Г душевним якостям людини, вони розповщали про кохання Г вГрнГсть, короткочастсть земного щастя i прикрГсть розлуки. СлГд зазначити, що в таких наствах були поетичнГ порГвняння й одухотворен образи. До того ж, е безлГч пГсень, що оствують красу, шляхетнГсть, працьовитГсть Г терплячГсть кримськотатарських жГнок, цi пiснi i названi жГночими Гменами. Серед них, наприклад: „Мавилем" (Моя МавГле), „Лейлям" (Моя Лейля), „Зейнебим" (Моя Зейнеб), „Фадимем" (Моя Фадиме). ОкрГм того, протяжт пГснГ так званого сощального змГсту розповГдали про тяжку долю жшок Г сирГт, а також шших пригноблених, нещасних людей. Наприклад, це тсня: „Атадан оксуз къалгъанман" (Залишився я без батька). Тому, вони не тшьки привертали увагу суспшьства до людей, яю потребували його пГдтримки, але й виховували такГ якостГ як доброта Г ствчуття.
Як вГдомо, кримськотарський народ завжди цшував не тшьки красу Г велич навколишнього свгту, вш особливо цГнував Г поважав художт витвори людських рук, що було закономГрно, осюльки декоративно-прикладне мистецтво було найхарактертшим видом його мистецтва. Тому, ввдбиваючись у своерГднГй формГ в музичнш творчостГ кримських татар, воно стало причиною появи особливо! групи наствГв, у яких не тшьки розповщалося про життя людини, але й описувалися речГ, якГ прикрашали и побут: „Терлигим" (Туфельки), „Топузлы шалым" (Шаль моя з бахромою), „Явлугым" (Моя хустка), „Антериси ала бенъзеюр" (Сукня и червоного кольору). АналГзуючи вище сказане, можна зробити висновок, що протяжт Г близью до них натвпротяжт настви були основою гармоншного поеднання морально! та естетично! свГдомостГ кримськотатарського народу. Неодноскладним змГстом характеризувались лГрико-фшософсью пГснГ, представлен у виразнГй досконалiй формi. Отже, цГ пГснГ, що слугували у складт перГоди ГсторГ! морально-естетичним орГентиром, передавали молодому поколГнню основи свгтогляду кримськотатарського народу.
ВГдображення настрою людини, втшет в лГричних, побутових, любовних Г жартГвливих пГсня, особливо популярнГ серед степових кримських татар завдяки !х
ритмГчносп, бадьоросп й оптимГстичного характеру. Серед них: „Чипийим" (Мое курчатко), „Юксек минаре" (Високий мГнарет), „Пенджереси ешиль боя" (Зелене вГкно). АналГзуючи вище викладене, робимо висновок, що, незважаючи на вГльне самовираження, звернення до проблем буття, кримськотатарськГ пГснГ сприяли моральному, естетичному та екологГчному вихованню. В цих тснях спостерГгаеться зв'язок з культурою бГльш раннГх перюдГв розвитку музично-педагогГчного мистецтва й спрямоватсть в культуру XX столГття, про це зазначають дослгдники Гнших видГв художньо! творчостГ кримських татар. Необхщно зазначити, що кримськотатарськГ музичнГ традицГ! вГдбудовувалися на переважаннГ протяжних тсень про тяжку долю, складнГ часи, яю потребували едностГ Г згуртованостГ, дружби людей. Тому у музичному складГ таких пГсень були ввдсутт розмашистГ широкГ й вольовГ штонаци.
3. ОСНОВНИЙ НАПРЯМ МУЗИЧНИХ ТРАДИЦ1Й КРИМСЬКИХ ТАТАР
Як пГдкреслюе сучасний фольклорист АлГев Ф., основним напрямом музичних традицш кримських татар було створення тсень дГалектного призначення, яю стали надбанням кримськотатарського пГсенного фольклору, що сконцентрував особливу виразнГсть, змГстовтсть Г мелодГйне рГзноманГття [1]. Своерщтсть музично-поетично! творчостГ степових кримських татар полягала в появГ у них етчтх творГв повчального Г дидактичного змюту, що вiдображалося в особливш групi пГсень, якГ виховували любов Г дбайливе ставлення до природи, наприклад, у тст вдитчного характеру „Босторгъай" (Жайворонок). СамобутнГй за змГстом Г характером звучання наств входив до фольклору степових кримських татар. До них належали Г весшьт тст, якГ були важливою частиною сГмейного етикету. До таких пГсень належали: „Къайнана" (Теща), „Фадимем" (Моя Фадiме). Музика пГвденнобережних кримських татар вирГзнялася своею оригГнальнГстю, з властивими тшьки ш особливостями, що виявлялися у танцювально-шструментальних мелодшх ще! субеттчно! групи, таких як: „Тым-тым" (ПГцикато), „Къайтарма" (Хайтарма). СвоерГдний християнський арха!зм (горГння свГчки) вГдбивався у весшьному обрядГ пГвденобережних кримських татар. Тому ця художня творчГсть являла симбюз стильових особливостей кримськотатарсько! обрядовостГ зГ змГстом християнсько!. З нею, вГрогщно, була пов'язана одна з характерних пГвденобережних мелодш -мелодш обряду „прикраса свГчки". На нашу думку цей обряд базувався на притаманних синкретичним видам мистецтва предюв кримських татар. Це вГдбилося в таких наствах, як: „Еки пугу" (Двое курчат), „Еки кийик" (ДвГ дикГ кози).
Збагачення кримськотатарського фольклору, яке тривало впродовж XIX столГття сприяло появi нових бетв, що вщбивали погляди народу на драматичш подГ! ГсторГ!. Наприклад: емГгрантська тсня „Кочь йыры" або „Муаджир йыры" (Переселенська пГсня), яка розповiдала про тяжку долю кримських татар, що вимушено покинули батьювщину; ГсторичнГ - „ЕлГф" дедим „бе" дедим" (Я сказав „а", сказав „б"), „Орнынъ Елу" - (Дорога на Перкекоп). Створювалися тст сощального змГсту - „сирггеькГ", якГ закликали до ствчуття дГтям, що залишились без отки батькiв, а також „рекрутськГ", яю розповГдали про розлуку солдатГв з
рщними. Збагачуючись новими темами, засобами виразностГ, елементи музики Гнших народГв лягли в основу бе!та про росшсько-японську вГйну: „Порт-Артур". ЕтнопедагогГчний чинник спостертаемо у творах повчально-сатиричного характеру, яю викривали вади суспшьства, наприклад: „Томалач" (Томалач), „Саргъош олдым" (Я сп'ятв). ДеякГ давнГ мелодГ! почали звучати не тшьки з новими актуальними текстами, а й мшяли !х музичний змГст. Нових стилГстичних особливостей набули кримськотатарсью пГснГ в роки революцГ! 1917 року. Так, в ритмГ маршу виконувалися „Не гузель ярашыр" (Як гарно) Г „Шомпол" (Шомпол). ¡нтонацшними Г ладовими елементами укра!нських пГсень були пройнятi кримськотатарсью тсш: „Къалайлы казан" (Луджений казан), „Ай, чалашым" (Ах, мГй куршь). СхГднГ елементи характеризували кримськотатарську тсню „Он эки орьдек" (Дванадцять качок). До того ж, ця тсня була прикладом впливу концертно! естради на народну творчГсть кримських музикантГв. Хоча вона нГколи не була поширена серед кримськотатарських народних сшваюв, але завдяки штонацшнш новизнГ, простотГ Г широкiй пропагандГ артистами-професГоналами серед кримських татар, стала популярною в народГ тснею.
ОкрГм того, перелГчеш вище кримськотатарськГ музичнГ традици набули поширення в масовому мГському побул, народних святах, посиденьках, гуляннях. А новою ознакою музичних традицш кримських татар на рубежГ XIX - XX ст. були сшьсью тсш, що стали основною бшьшютю музично! творчосп кримськотатарських селян. Незважаючи на простоту тексту Г музики, у них розповщалось про любов Г тугу до батьювщиною. Часто вони мали жартГвливий характер. Однак !х не можна вГдносити лише до розважальних жанрГв, осюльки особливе значення полягало в тому, що вони виховували почуття патрГотизму у кримських татар. Так, майже кожне кримськотатарське село мало мелодто з конкретною „адресою": „Джайлав авасы" (Мелодш селища Джайлав), „Узунджыдан" (Селище Узунджi). Отже, це була музика народних свят, гулянь, посиденьок кримських татар. До не! можна ввднести й шшГ специфГчт рГзновиди кримськотатарського фольклору, яю стали улюбленим видом вГдпочинку сшьсько! молодГ: пГснГ вулицГ („Айдынъыз, къызлар"), ГгровГ й хороводно-ГгровГ наспГви „Тотайкой хораны" (Тотайкойська хороводна).
„Музично-педагогГчна наука довела Г свГтова музична практика переконливо показала, що найкращГ засоби музичного виховання та освГта - це споконвГчнГ музичт традицГ!, народна й усна професшна музична творчГсть, релГгГйнГ та свггсью форми й особливГ музично-поетичнГ жанри повчально-настоновчого характеру", -вважае СалГтова Ф. [6]. Тому, кожен конкретний народ вГдображае свш свГтогляд Г духовнГ цГнностГ, генеруе свою музичну спадщину, розширюе функцГонування рГзних форм та видГв музично! творчостГ в системГ обрядовостГ, науки, лГтератури й мистецтвГ.
ВИСНОВКИ
З огляду на викладене вище, узагальнимо, що духовнГсть кримських татар, яка формувалася протягом багатьох столГть, вГдображала морально-естетичнГ погляди кримських татар, життедГяльнГсть кримськотатарського народу, його матерГальнГ й
духовш цшносп, pi3HOMamTHi форми музичного виховання й освгти на ochobî: етчних традицiй (дестани, маками); традици' масових народних свят, гулянь, посиденьок, irop; фольклорних традицш (сiмейно-обрядовi, календарно-обрядовi, тpудовi обpядовi пiснi); традицй' народно'1 та усно'1 пpофесiйно музично'1 твоpчостi.
Список л^ератури
1. Алиев Ф. Антология крымской музыки / Алиев Ф. - Симферополь : ДОЛЯ, 2001. - 600 с.
2. Алиева З. Симфоническое творчество Мерзие Халитовой. Концерт для оркестра „Ожерелье городов Крыма" / З. Алиева, Г. Мамбетова, С. Мамбетов // Материалы Всеукр. Науч.-практ. конф. [„Проблема интеграции крымских репатриантов в украинское сообщество"] (Киев, 13-14 мая 2004 г.). - Киев : Мировоззрение, 2004. - С. 489 - 497.
3. Асанова Д. Свадебный обряд / Д. Асанова, З. Эмирусеинова // Очерки истории и культуры крымских татар. - Симферополь : Крымучпедгиз, 2005. - С. 139-142.
4. Гумилев Л. Н. Этногенез и биосфера Земли / Лев Николаевич Гумилев. - СПб. : Кристалл, 2001. -639 с.
5. Крымский А. Е. Мусульманство и его будущность. Прошлое ислама, современное состояние мусульманских народов, их умственные способности, их отношение к европейской цивилизации / Крымский А. Е. - М. : Изд-во маг. «Книжное дело», 1899. - 128 с.
6. Салитова Ф. Ш. Развитие музыкально-педагогической культуры татарского народа (от истоков возникновения до формирования как устойчивого явления) / Салитова Ф. Ш. - Казань : Изд-во Казан. ун-та, 2002. - 233 с.
Духовность в контексте формирования современной музыкально-педагогической культуры крымскотатарского народа / З.А. Алиева // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Проблемы педагогики средней и высшей школы. -2013. - Т.26 (65), №2 . - С. 70-77.
Музыкальные традиции крымскотатарского народа воспитывали интерес к родной музыке. Крымскотатарские семейно-обрядовые, трудовые, бытовые песни и инструментальные мелодии формировали коллективное сознание, навыки совместного музыкального воспитания. Воспитательные, обучающие, познавательные и образовательные функции музыкального творчества отображали духовность крымских татар. Разнообразные формы музыкального воспитания и образования развивались на основе эпических традиций (дестаны, макамы); традиций массовых народных праздников, гуляний, посиделок, игр; фольклорных традиций (семейно-обрядовые, календарно-обрядовые, трудовые обрядовые песни); традиций народного и устного профессионального музыкального творчества.
Ключевые слова: культурно-исторические традиции, духовность, музыкально-педагогическая культура.
Spirituality in the context of modern formation musical-pedagogical culture krymskotatarski peoples /
Z. Aliyevа // Scientific Notes of Taurida National V. I. Vernadsky University. - Series: Issues of Secondary and Higher School Education. - 2013. - Vol. 26(65), No.2. - P.70-77.
Musical traditions of the Crimean Tatar people raised interest in native music. Crimean Tatar family ritual, work, household songs and instrumental melodies formed the collective consciousness, skills sharing of musical education. Educational, training, cognitive and educational functions of musical creativity reflected the spirituality of the Crimean Tatars. Various forms of musical education and education developed by the epic tradition (destans, maqam) tradition of mass popular holidays, festivals, gatherings, games, folk traditions (family ritual, calendar ritual, labor ceremonial songs), folk and oral traditions of professional music creativity.
Keywords: historical and cultural traditions, spirituality, musical and educational culture.
Поступила в редакцию 11.10.2013 г.
