Научная статья на тему 'Дози опромінення населення, що обумовлені радоном у воді'

Дози опромінення населення, що обумовлені радоном у воді Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
91
15
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
радон у питній воді / опромінення населення / radon in public drinking water supply / population / irradiation.

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Севальнєв А. І., Костенецький M. I., Куцак А. В., Шаравара Л. П., Горяінов А. Е.

Мета дослідження полягала у висвітленні стану радіоактивності води підземних джерел питного водопостачання, що обумовлене радоном-222, для подальшого обґрунтування шляхів зменшення радіаційних ризиків для здоров'я населення. В роботі проаналізовано дані про вміст природних радіонуклідів у воді артезіанських свердловин Запорізькоі області та розраховано ефективні дози опромінення населення за рахунок вживання цієі води. За результатами досліджень визначено територію Запорізькоі області, де річна доза опромінення, яку отримує населення за рахунок питноі води з артезіанських свердловин, достатньо висока і може складати понад 700 мкЗв. Отже, необхідно розробити заходи, направлені на зниження ризиків опромінення населення, що обумовлені радоном у воді.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

DOSES OF RADIATION ORIGINATING FROM RADON IN PUBLIC DRINKING WATER SUPPLIES

The research was aimed to throw light upon the radioactivity of underground water and public water supply that is caused by Radon-222 and to ground the ways in reducing radiation risks for public health. We analyzed the data on the content of natural radioactive nuclides in deep-well water of Zaporizhzhia region and calculated an effective dose of radiation impact on the population which consumes this water. According to our data this annual dose is considerable high and may constitute 700 ^Sv. Hence, it is necessary to create special measures towards the decreasing radiation exposure risks for population.

Текст научной работы на тему «Дози опромінення населення, що обумовлені радоном у воді»

Лктуи.п.н i проблеми сучасно!" медицини

вались с помощью регрессионного анализа. У лиц со стенокардией напряжения пожилого возраста отмечено увеличение в крови уровня гомоцистеина, концентрации sICAM, снижение уровня фолатов, витамина В12, метаболитов оксида азота. В данной когорте пациентов определена взаимосвязь между уровнем гомоцистеинемии и фолатов, причем дисперсия последних оказывала наиболее выраженное влияние на уровень гомоцистеинемии, особенно при высоких ее значениях. Рост гомоцистеинемии сопровождался прогрессивным ухудшением функции сосудистого эндотелия.

Summary

HYPERHOMOCYSTEINEMIA AS MECHANISM CAUSING PROGRESSION OF ENDOTHELIAL

DYSFUNCTION

Sarzhevskaya A.V.

Key words: homocysteine, endothelial dysfunction, angina pectoris

The research involved 60 elderly and senile patients with angina pectoris (mean age 78.92±1.34 years old), and 29 persons who had no clinical signs of cardiovascular pathology. All the patients were examined and determined the concentration of serum homocystein, folates, vitamin B12, slCAM-1, NO-metabolites. Findings we had had obtained were processed by the regressive analysis. The elderly persons with angina showed the increase of homocystein, slCAM-1 concentration in the blood and decrease of folates, vitamin B12 and NO metabolites. There was the correlation between the homocysteinemia and folates level for this group of patients and the dispersion of folates had the most marked effect on the level of homocysteinemia especially at its high indices. Growth of homocysteinemia was accompanied by the progressive worsening of vascular endothelium function.

УДК 614.777:546.296:612.014.481:614.3

Севальнев A.I., Костенецький M.I., Куцак A.B.,

Шаравара Л.П., Горятов А.Е.

ДОВИ 0ПР0М1НЕННЯ НАСЕЛЕННЯ, Щ0 0БУМ0ВЛЕН1 РАДОНОМ У В0Д1

Запор1зький державний медичний ушверситет

Запор1зька обласна саштарно-епщемюлопчна стан^я, Украша.

Мета досл{дження полягала у висв{тлент стану padioaKmueuocmi води тдземних джерел пит-ного водопостачання, що обумовлене радоном-222, для подальшого об^рунтування шлях{в змен-шення рад{ацшних ризитв для здоров'я населения. В poöomi проанал{зовано дат про eMicm при-родних padionymiidie у eodi артез{ансъких свердловин Запор{зъког област{ та розраховано ефек-mueui дози опромтення населения за рахунок вживання ц{ег води. За результатами досл{дженъ визначено mepumopiio Запор{зъког област{, де piuua доза опромтення, яку отримуе населения за рахунок питног води з артез{ансъких свердловин, достатнъо висока i може складати понад 700 мкЗв. Отже, neo6xidno розробити заходи, направленг на зниження ризитв опромтення населения, що обумовлет радоном у eodi.

Ключов1 слова: радон у питнш вод1, опромтення населения.

концентра^ею радону у BOfli 300-400 Бкл"1.

На територи Украши ¡снують виходи скеля-стих nopifl, збагачених ураном i TopieM. TaKi рай-они е в Днтропетровськш, Запор1зькш,

Вступ

Радон належить до газ1в, як1 добре розчиня-ються у вод1, тому пщземш води легко насичу-ються радоном. 3 пщвищенням атмосферного тиску вмют радону в природнш вод1 пропорцшно збтьшуеться.

Радон потрапляе у воду з фунту, а також грантв, базалы1в та теку, з якими стикаються водоносш шари. Залежно вщ геолопчних \ гщрогеолопчних умов створюються умови для формування широкого спектру фонових концентрацш радону. Разом з районами ¡з зни-женими фоновими концентра^ями радону у водах е територи з дуже високим, «ураганним» вмютом радону. Таю територи виявлеш в Бразилм, 1ндп, Канадк Вщом1 джерела з високи-ми концентра^ями радону в 1раш. ГНдвищеними фоновими концентра^ями радону характеризуются скандинавсью краши. Багаточисельш зони з високою концентра^ею радону у водах виявлеш в США. В Роем виявлеш зони з

Житомирськш, Юровоградськш та ¡нших областях Украши, де проходить область Украшського кристал1чного масиву, води якого збагачеш радюнукпщами, зокрема, радоном. 3 точки зору геологи 40% територи Украши е радононебез-печними. Про це евщчать результати дослщжень вмюту радону в пщземних водах. Усереднена величина об'емноТ активносп радону в пщземних водах для регюшв, розташованих в зош Украшського кристал1чного массиву, дор1внюе 261 Бкл"1 (максимальна величина 2660 Бкл"1 для Черкаського репону). Для райошв, що розташоваш поза цим масивом, усереднена об'емна активнють радону

в

пщземних водах дор1внюе 37 Бк л"

За даними Запор1зькоТ обласноТ саштарно-епщемюлопчноТ станци вмют радону в

BÎCHHK ВДНЗУ « Украгнсъка медична стожатологгчна академ1я»

пщземних джерелах питного водопостачання в Запор1зькш области в м1сцях залягання Украшського кристал1чного масиву складае 48,2 Бкл"1, в ¡нших районах 11-16 Бкл" [1, 2].

Нормами рад1ацшно'| безпеки Украши (НРБУ-97) п. 8.6.4. встановлеы гтешчш нормативи на bmîct радону у вод1 джерел питного i госпо-дарського водопостачання. Р1вень ди'для 222Rn в джерелах господарсько-питного водопостачання складае 100 Бк л"1 [3].

Вода, в якш мютяться велию концентрацП' радону, використовуеться в санаторно-курортних закладах з лкувальною метою. За радюактивнютю визначають чотири основы групп пщземних вод: радонов1, paflieBi, радоново-paflieBi, уранов1. Основне лкувальне значения мають радонов1 води [4]. 3 лкувальною метою застосовують води з концентрац1ею радону вщ 185 до 7400 Бкдм"3. При невеликих концентрац1ях радону у вод1 (185-555 Бкдм3) застосовують особлив1 методики лкування (проточна вода у ванж, бассейн з радоновою водою).

Вивчення дм" радоново!' води pi3HOï концентрацП' (вщ 1480 до 7400 Бк дм" ) показало, що з пщвищенням концентрацП' збтьшуеться протизапальна, знеболююча, ¡ммунокорегуюча д1я ц1е'| води. Однак, одночасно вщм1чаеться поява негативних реакцш окремих систем оргашзму (вегетативно!', нервово'Г системи, сим-пато-адреналово!' та ¡н.). У зв'язку з цим часпше використовують радонов1 води з концентрац1ею 740, 1480, 2960 Бкдм"3, i значно рщше 7400 Бк дм"3 i бтьше.

Радонов1 води використовуються у вигляд1 водних i грязевих ванн, повпряних ¡нгаляцш. Вони застосовуються при захворюваннях пнеколопчних i уролопчних, серцево-судинно'Г i нервово'| систем, оргашв дихання, травления, цшри, опорно-рухового апарату та обмшу речо-вин.

Все ширше застосовуються радонов1 води для питного лкування.

Вщзначимо, що терапевтичний ефект лкування радоном на бальнеолопчних курортах доведений на широкому контингент! хворих р1зного профтю. Це е додатковим аргументом, на користь того, що не можна вщносити мал1 рад1ацшж дози до небезпечних або навпъ безу-мовно шкщливих.

Приваты свердловини не буряться на глибину тих геолопчних горизонте, яю мютять велику ктькють радш. Але радон може спостер1гатись в пом1тних ктькостях навпъ в неглибоких сверд-ловинах i колодязях, що свщчить про Heo6xiflHicTb проведения вим1рювань [5]. Сашта-рна служба Запор1зько'Г обласн веде постшний

мошторинг природноТ радюактивносп питно'Г води пщземних джерел питного водопостачання. Актуальнють проведения рад1ацшного монпчэри-нгу в обласп пов'язана з тим, що значна частина ТТ територП' розташована на Украшському крис-тал1чному масив1, де спостер1гаеться вихщ на поверхню скелястих порщ, \ пщземна вода зба-гачуеться великою ктькютю урану \ радону [6, 7].

Мета досл1джснни

Висвптшти актуальнють проблеми опромшення населения, що обумовлене радоном у водк На основ1 рад1ацшно-гтен1чноТ оцшки доз опромшення населения, обумовленого радоном у вод1, обфунтувати шляхи зменшення рад1ацшних ризиш для здоров'я, розробити сучасш заходи, направлен! на зниження доз опромшення людей, яю споживають питну воду з артез1анських джерел.

Матср1али та методи

Для визначення вмюту радону-222 в питнш вод1 з артез1анських свердловин використовува-ли спектрометричний метод.

Питома активнють 222Кп визначалась по гам-ма-випромшюванню його доч1ршх радюнуклщ1в 214РЬ и 214В1 шляхом усереднення вим1ряних активностей по енергетичних лш1ях 0,351, 0,609, 1,764 МеВ.

Результати дослпджснь

Осктьки Запор1зька область розм1щена на 4 геолопчних утвореннях: Украшському кристал1ч-ному масив1, Приазовськш гряд1, Кшсько-Ялинськш \ Причорноморськш западинах, отри-маш за останш роки результати дослщжень гру-пувалися за ознакою району вщбору проб.

При розрахунках р1чне споживання води для радону прийнято 200 л/р1к [3]. Дози опромшення вщ радону-222 розраховаш з обрахунком дозо-вого коефщ1ента, приведенного в [8].

На пщстав1 отриманих даних була розрахова-на ефективна р1чна доза опромшювання населения за рахунок споживання води, яка надхо-дить з р1зних геолопчних утворень (мал.).

Анал1з результате дослщжень пщтвердив, що найбтьшу природну радюактивнють мають пщ-земш джерела води, розташоваш в зоы залягання Украшського кристал1чного масиву. При-родно, що \ р1чна доза опромшення, яку отримуе населения за рахунок питно'Г води з1 свердловин, розташованих в зош його залягання, достатньо висока \ може складати понад 700 мкЗв на р1к.

Доза опромшення населения, що використовуе воду ¡з свердловин ¡нших геолопчних утворень, в 4-6 раз1в менша.

Лктуи.п.н i проблемы сучасно!' медицины

мкЗв

800 700 600

704.8

500

400

300

200

100

163,8

126,2

117,2

0

Кжсько-Нлинська

западина

УкраТнськнй Приазовська гряда кристал1чний масив

Мал. Ефективнi дози опром/нення населения, що споживае воду з артез/'анських свердловин (мкЗв рм1).

Причорноморська западина

Висновок

У зв'язку з тим, що частина населения Запорн зько'Г облает^ яка споживае питну воду з артезн анських свердловин, отримуе опромшення, обу-мовлене радоном у вод1, \ це вносить певний вклад в дозу внутр1шнього опромшення людей, необхщно розробити сучасы заходи, направлен! на зниження доз опромшення населения, що споживае питну воду з артез1анських джерел.

Перспективи подальшого наукового пошуку

3 метою пошуку шлях1в зниження рад1ацшних ризиш для здоров'я населения Запор1зькоТ облает!, що споживае питну воду з артез1анських свердловин, плануеться продовжити дослщжен-ня в таких напрямках:

1. Постшний мошторинг природноТ радюактивносп питно'Г води ¡снуючих пщземних джерел питного водопостачання.

2. Постшний радюлопчний контроль радюактивносп води з артез1анських свердловин, як1 щойно вщкриваються.

3. Розрахувати рад1ацшш ризики вщ вживання води артез1анських свердловин населениям Запор1зько'|' область Дослщити рад1ац1йн1 показ-ники артез1анських джерел питного водопоста-

Реферат

ДОЗЫ ОБЛУЧЕНИЯ НАСЕЛЕНИЯ, ЧТО ОБУСЛОВЛЕНЫ РАДОНОМ В ВОДЕ Севальнев А.И.,. Костенецкий М.И., КуцакА.В., Шаравара Л.П. Ключевые слова: радон в питьевой воде, облучение населения.

Цель исследования заключалась в освещении состояния радиоактивности воды подземных источ-

чання областк На основ1 отриманих результате розробити заходи, направлены на зниження ризиш опромшення населения, що споживае воду ¡з артез1анських джерел.

Л1тсратура

1. Павленко Т.А. Оценка доз облучения населения Запорожской области / Т.А.Павленко, М. И. Костенецкий, Н.В.Аксенов //Вестник гигиены и эпидемиологии, 2006, №1,- С.103-106.

2. Костенецкий М.И., Грибиненко Г.Т., Кравцова Л.С., Антонова Г.Л., Хрипко З.А. Радиоэкологические исследования подземных источников питьевого водоснабжения Запорожской области и дозы облучения населения / Костенецкий М.И., Грибиненко Г.Т., Кравцова Л.С. [и др.] //. Экология и здоровье человека. -2003, С.859-861.

3. Норми рад1ацшноТ безпеки Укра'ши (НРБУ-97),- Кшв: Вщдт по-лкрафм Укра'шського центру держеанепщнагляду МОЗ Укра'ши, 1998.

4. Классификация минеральных вод Украины / под ред. академика НАН Украины Шестопалова В.М. - К. 2003.

5. Костенецкий М.И. Радиационно-гигиенические аспекты экологической безопасности населения Запорожской области // Экологические проблемы водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов. - Харьков, 2006. - С.90-96.

6. Костенецкий М.И. Мониторинг радиоактивности подземных источников питьевого водоснабжения и дозы облучения населения // IX Международное совещание «Проблемы прикладной спектрометрии и радиометрии ППСР-2005». - М., 2005. - 23 с.

7. Костенецкий М.И. Радиоактивность питьевой воды подземных источников и дозы облучения населения / Костенецкий М.И., Севальнев А.И. // Материалы III Международного Водного Форума AKBA Украина - 2005. - Киев, 2005,- С.229-232.

8. Булдаков Л.А. Радиоактивные вещества и человек. - М. : Энер-гоатомиздат, 1990. - 77с.

liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ « Украгнсъка медична стожатологгчна ак аде Mi я»

ников питьевого водоснабжения, что обусловлено радоном-222, для дальнейшего обоснования путей уменьшения радиационных рисков для здоровья населения. В работе проанализированы данные о содержании естественных радионуклидов в воде артезианских скважин Запорожской области и рассчитана эффективная доза облучения населения за счет употребления этой воды. По результатам исследований определена территория Запорожской области, где годовая доза облучения, которую получает население за счет питьевой воды из артезианских скважин, достаточно высока и может составлять свыше 700 мкЗв. Следовательно, необходимо разработать мероприятия, направленные на снижение рисков облучения населения, что обусловлены радоном в воде.

Summary

DOSES OF RADIATION ORIGINATING FROM RADON IN PUBLIC DRINKING WATER SUPPLIES

Sevalniev A.I., Kostenetsky M.I., Kustak A.V., Sharavara L.P.

Key words: radon in public drinking water supply, population, irradiation.

The research was aimed to throw light upon the radioactivity of underground water and public water supply that is caused by Radon-222 and to ground the ways in reducing radiation risks for public health. We analyzed the data on the content of natural radioactive nuclides in deep-well water of Zaporizhzhia region and calculated an effective dose of radiation impact on the population which consumes this water. According to our data this annual dose is considerable high and may constitute 700 ^Sv. Hence, it is necessary to create special measures towards the decreasing radiation exposure risks for population..

УДК 613.6.027 (477.64)

Севальнев А.И., Козлова И.С., Шаравара Л.П., Куцак A.B., Тельманов Я.Г. ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ РИСКИ ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ НАСЕЛЕНИЯ ЗАПОРОЖСКОЙ ОБЛАСТИ

Запорожский государственный медицинский университет, Запорожская областная санитарно-эпидемиологическая станция, Украина

Цель работы - изучение распространенности, структуры, удельного веса ПЗ в различных отраслях промышленности Запорожской области. Для изучения особенностей формирования ПЗ у работников промышленных предприятий проведен ретроспективный анализ архивных материалов первичных медицинских документов. Был проведен анализ всех случаев временной утраты трудоспособности для установления структуры, распространенности и удельного веса ПЗ. Было установлено, что в структуре ПЗ преобладают заболевания органов дыхания, вибрационная болезнь, отравление фтором, которые обусловлены спецификой производства области. Наибольший удельный вес ПЗ за 15 лет зарегистрирован в черной и цветной металлургии, сельском хозяйстве. Предложены мероприятия по снижению уровня ПЗ и выявлению их на ранних стадиях заболевания.

Ключевые слова: профессиональные риски, профессиональные болезни, промышленность.

По данным В.Ф. Москаленко, в настоящее время демографическая ситуация в стране характеризуется следующими особенностями: высокой смертностью населения, особенно мужчин трудоспособного возраста (сверхсмертность); низкой продолжительностью жизни, особенно мужчин; депопуляцией населения; устойчивой тенденцией постарения населения; ухудшением показателей здоровья.[1]

Специалисты Международной организации труда (МОТ) и Всемирной организации здравоохранения (ВОЗ) выделяют более 150 классов профессиональных рисков и приблизительно 1 тыс. их видов, которые представляют реальную опасность для 2 тыс. различных профессий. При этом считается, что данная классификация является неполной и охватывает только отдельные аспекты безопасности и гигиены труда.

По данным МОТ каждый день в мире умирает в результате несчастных случаев и заболеваний, связанных с работой, около 5 тысяч человек, что составляет 2,2 млн. в год. Экономические потери от травматизма и заболеваемости, обусловленные трудовой деятельностью, достигают 4% валового внутреннего продукта (ВВП)

мировой экономики.[2]

В Украине ежегодно погибают около тысячи (2008г. - 1013, 2009г. - 675) человек, до 15 тыс. получают (2008г. - 16211, 2009г. - 12370) тяжелые травмы, ежегодно регистрируются около 5 -6 тыс. профессиональных заболеваний (2008г. -6700, 2009г. - 5352), что сопровождается значительными социальными и экономическими потерями. Зачастую эти потери равны планируемому правительством ежегодному приросту объема производства.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Запорожский край - техногенно нагруженный регион. На 2701 промышленном предприятии области трудятся почти полмиллиона рабочих. Особенно неудовлетворительные условия труда отмечаются на предприятиях металлургической промышленности, машиностроения, агропромышленного комплекса, строительства, малого бизнеса.

Целью нашего исследования было изучение и анализ распространенности, структуры, удельного веса профессиональных заболеваний (ПЗ) в различных отраслях промышленности Запорожской области.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.