CC BY
75
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ I УПРАВЛ1ННЯ ГАЛУЗ1
УДК330.322:330.111:001.4 Проф. О.С. Кузьмт, д-р екон. наук;
асист. О. О. Бонецький - НУ "Львiвська полтехшка"
дов1ра як економ1чна категор1я
Виявлено наявшсть економiчного змiсту у словi "довiра". Довiра базуеться на знаннi об'екта i здатностi передбачати, прогнозувати чи впливати на його дiяльнiсть, що пiдтверджуеться досвiдом взаемодп з ним. Економiчну довiру розглянуто з пози-цiй як внутрiшнього, так i зовнiшнього середовища пiдприемства. Встановлено, що економiчна довiра характеризуе впевненiсть, або над1ю людей на наслiдки економ1ч-них процесiв, зокрема у грошово-кредитшй, iнвестицiйнiй, управлiнськiй та iнших сферах господарсько! дiяльностi.
Ключов1 слова: економiчна довiра.
Економ1чна криза нагально поставила питания про дов1ру населения до фiнансово-кредитноi та грошовоi систем Украши. Як наслщок, р1вень до-в1ри до чужих валют вищий, шж до власноi, хоча мае бути навпаки.
Постановка проблеми. Слово "довiра" застосовувалося здебiльшого у соцiологii, полггологп та iнших науках, проте це слово украшщ почали час-тше згадувати саме в перiод кризи. Мета дослщження - виявити у словi "до-вiра" економiчний змют.
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш. У докризовий перiод деякi комерцшш банки, розширюючи свою дiяльнiсть, визнали формування широкого розумiння фшансових послуг i довiри до банюв частиною власноi стра-тегii [6, с. 72-73], а Нацюнальному банковi Украши рекомендовано (iз враху-ванням мiжнародного досвiду) через реалiзацiю комушкацшно!" полiтики тд-вищити рiвень довiри до монетарно!" полiтики [12, с. 53].
Однак, у перюд кризи, Л. Щуюн заявив: "Зменшення довiри - це саме той час, коли позитивна репутащя надiйноi i стабiльноi фiнансовоi установи е основним кашталом будь-якого банку" [15, с. 24]. На його погляд, саме про-рахунки украшських банкiв у частиш зв,язкiв з громадськiстю спричинили зменшення довiри населення до банювсько!" системи загалом. Рiвень довiри до нацюнальних грошей зменшуе високий рiвень iнфляцii, який ще й до того провокуе шдвищення iнфляцiйних очжувань, а поглиблюе недовiру до гривш падiння 11 курсу [1, с. 11-12]. Для реалiзацii iнфляцiйного таргетування потрiбна (крiм iнших факторiв) абсолютна довiра до дiй центрального банку [7, с. 20].
Гривня виконуе не вс функцп грошей. Частину з них перебрали на себе шоземш валюти [10, с. 32-39], [2, с. 47]. Саме тим i пояснюеться низький рiвень довiри до нацiональноi валюти. Як наслщок, населення забирало депо-зити з банюв, а т1, своею чергою, призупинили кредитування [11, с. 4, 6].
Виклад основного матерiалу. Слово "Довiра" в украшсьюй мовi мае таке саме значення, як i довiр,я. Так, у словниках украшсько! мови дано виз-начення: "Ставлення до кого-небудь, що виникае на основi вiри в чиюсь пра-
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.2
воту, чесшсть, щирють i т. iн. Влазити (влiзти, вкрадатися, вкрастися, втира-тися, втертися i т. iн.) в довiр,я - рiзними пiдступними дiями, хитрощами i т. iн. домагатися довiрливого ставлення до себе. Входити (увшти) в довiр,я -домагатися довiрливого i доброго ставлення до себе" [9, с. 790; 13]. Вщповщ-но "довiряти, довiрити 1. Вiрити кому-, чому-небудь, покладатися на кого-, що-небудь. 2. Виявляти довiр,я, доручати, передавати кому-небудь когось, щось. 3. Дiлитися з ким-небудь своши думками, таемницями i т. ш." [13].
Крiм того: "Вiра - упевнешсть у здiйсненнi чогось, довiра, визнання iснування Бога, чогось надприродного" [4, с. 75]. Зокрема, Йозеф Хабер вва-жае "одшею з головних причин кризи вiру в щею Мiльтона Фрiдмана про вь льний ринок, який повинен сам усе врегулювати" [14, с. 9]. На його думку, припущення Фрщмана не збулися.
В Енциклопеди сучасно! Украши написано: " Довiра соцiальна - впев-ненiсть у надiйностi сощального об'екта, що грунтуеться на уявленш або знаннi про нього i пов'язана зi здатнiстю передбачати, прогнозувати чи впли-вати на ди цього об'екта, контролювати його дiяльнiсть. Уявлення про об'ект формуеться на основi досвiду взаемоди з ним, а також у процес комушкаци, коли iнформацiя про об'ект транслюеться безпосередньо iн. людьми або опо-середковано через ЗМ1, книги, фшьми тощо. Таким чином довiра сощальна базуеться на синтезi власного та групового, досвщу уявлення про об'ект i пов'язана з певними очжуваннями вiдносно нього. Поняття "довiра" використо-вують у рiзних галузях науки. Економiсти тлумачать довiру як узагальнений спосiб зменшення вартостi трансакцш (особливо вартостi надiй, захисту ш-формаци та встановлення умов обмшу) в ринкових умовах" [5, с. 190].
Отож, довiра базуеться на впевненост у надiйностi об'екта. До того ж, стушнь надiйностi обираеться наперед. У тепершнш час рiвень довiри до грошово-кредитно! системи знизився. Можна говорити про зменшення на-дшност гривнi i банювсько1 системи. Тому якщо знижуеться рiвень довiри, то можна говорити про ставлення до чого-небудь, яке втрачае вiру у його правоту. В.Д. Лагутш, Т.О. Кричевська вважають, що найбшьш концентрова-ним виглядом довiри е грошi [8, с. 36], адже саме у монетарнш сферi проблема довiри е найважливiшою для наукового дослщження. Вони вважають, що "довiру можна розглядати як певш очiкування, якi виникають на основi вiри" [8, с. 37]. А там, де вiра, там i надiя. На рiвень довiри впливае досвщ. Якщо покладенi нади не справдилися, то рiвень довiри зменшуеться, i навпаки.
Мiжособистiсна довiра знаходить вщображення у довiрi до сощально-економiчних iнститутiв в тих географiчних межах, де iснуе прямий взаемний вплив зовшшнього середовища на об'ект довiри i навпаки. Виходячи iз цих тверджень, можна стверджувати, що низький мiжособистiсний рiвень довiри, що знижуе рiвень довiри до соцiально-економiчних iнститутiв, виливаеться у низькому рiвнi довiри до нащонально1 валюти, банювсько1 системи, нащ-онального фiнансового ринку i його iнструментiв походження.
Беручи до уваги твердження: "Довiра займае промiжну позицiю мiж знанням i незнанням, вона е передумовою вiдносин обмiну в сучасному сус-пшьствь Довiра виникае у рамках певного суспшьства як очiкування того, що
його члени будуть поводити себе нормально й чесно, виявляючи готовнiсть до взаемодопомоги вщповщно до визнаних у суспшьсга норм" [5, с. 190], можна сказати, що за низького мiжособистiсного рiвня довiри в межах певно1 держави, фiзичнi i юридичнi особи бшьше довiрятимуть результатам дiяль-ност iнших нацiональних груп. Це виливаеться в бшьшш довiрi украшщв до долара США i евро (як до засобу заощадження), шж до гривш, бiльшiй довiрi до деяких товарiв iноземного походження, нiж до украшського тощо.
Зокрема, починаючи iз 2000 р., гривня почала укршлювати сво! пози-ци. Розвивалося споживче кредитування. У докризовий перюд товари шозем-ного походження (iмпорт) банки кредитували як у гривнях, так i в доларах США, що свщчить про довiру до нацюнально1 валюти з боку банкiв i фiзич-них осiб. У кризовий перюд гривня с^мко девальвувала (четверта чверть 2008 р.) i цим самим пiдiрвала довiру до себе як до засобу нагромадження (цю функщю перебрали долар США i евро). Це сталося через невиправдаш нади щодо гривнi. Вiдновити довiру можна буде лише згодом (присутнш фактор часу). А тепер, як вважають експерти [8, с. 39], "виникае спотворена си-туащя: купiвельна спроможнiсть нацiональних грошей визначаеться не кшь-кiстю та яюстю товарiв i послуг, якi можна купити на внутршньому ринку, а !х номiнальним курсом щодо американського долара, попит на який штучно завищений".
Для вiдновлення довiри до гривш потрiбна довiра до банювсько1 системи - довiра до И верхнього рiвня (Нацiонального банку Украши) i нижньо-го - комерцшних банкiв, з якими планують сшвпрацювати фiзичнi i юридич-ш особи. Для НБУ це досягаеться шляхом "реалiзацil стандартiв вщповщаль-ностГ' [7, с. 20], розроблення i впровадження комушкацшно1 полiтики [12, с. 53], "чггкого законодавчого визначення основно1 цiлi НБУ" [3, с. 11]. Для комерцшних банюв - шляхом розроблення i впровадження власно1 iнформа-цiйно-комунiкацiйноl полiтики [15, с. 26], а також шляхом реалiзацil 1хньо1 соцiальноl ролi [6, с. 71].
Загалом, довiру можна розглядати з таких позицш: довiри до грошово1 одиницi, довiри до шструмеш!в фiнансового ринку, довiри до продукци вiт-чизняних пiдприемств, довiри до колективу, довiри до стабiльностi нащ-онального законодавства, довiри до контрагенпв з позицiй виконання ними сво1х зобов'язань, довiри до результатiв НДДКР тощо.
До видiв економiчноl довiри можна вiднести таке:
1. З позицш зовшшнього середовища:
• дов1ра власник1в до п1дприемства загалом;
• споживач1в до продукцИ п1дприемства;
• постачальнишв до ф1нансово1 над1йност1 тдприемства;
• ф1нансово-кредитних установ до тдприемства;
• державних орган1в влади до тдприемства;
• до ресуршв (матер1альних, ф1нансових, енергетичних, 1нструментальних та
ш.) тощо.
2. З позицiй внутршнього середовища:
• прац1вник1в р1зних категорш до сво1х кер1вник1в;
• пращвнишв п1дрозд1л1в один до одного;
Шуковий mciiiik НЛТУ Укрыни. - 2GlG. - Бип. 2G.2
• кеpгвникгв дo poбoчoгo кoлективy (на p^nx p^rax у^авл^на) тoщo.
Биcнoвки i рeкoмeндaцiï. Moжна пiдсyмyвати: теpмiн "дoвipа" мае такий екoнoмiчний змГст: дoвipа - це впевненiсть y надш^ст екoнoмiчнoгo oб,eкта, щo фунтуеться на yявленнi абo знаннi пpo moro i пoв,язана зГ здат-шстю пеpедбачати, пpoгнoзyвати чи впливати на ди цьoгo oб,eкта i пpoяв-ляеться y: 1) впевненoстi, абo надiï, щo iнвестoванi в активи заoщадження, як мГнГмум, не втpатять свoeï ваpтoстi i пoвнiстю здшснять функцГю заoщаджен-ня; 2) в^внешси, абo надiï, щo y ^o^d експлyатацiï активи пpинесyть oчi-куваний piвень дoxoдy; 3) впевненoстi, абo надiï, щo сoцiальнo-екoнoмiчнi ш-стшути, y якГ вкладенo заoщадження, вчасш i в пoвнoмy oбсязi виганають взятГ на себе зoбoв,язання; 4) нади, щo складеться пoтpiбна ситyацiя.
Вияв дoвipи пpoстежyeться y ставленш дo oб,eкта. Toмy, якщo став-лення змiнилoся y кpащoмy на^ямку, тo мoжна гoвopити пpo збшьшення pi-вня дoвipи дo moro.
Пeрcпeктиви пoдaльших дocлiджeнь. У засoбаx масoвoï iнфopмацiï в pyбpицi "Екoнoмiка" вживаеться слoвo "дoвipа", oднак е^дом^и гoвopять пpo piвень дoвipи. Шдаш ваpтo дoслiдити фактopи, якГ впливають на цей piвень.
Лiтeрaтyрa
1. Бeрecлaвcькa O. Чинники кypсoвoï нестабiльнoстi в Укpаïиi // Вюник МУ. - 2009. -№ 2. - С. 8-14.
2. Бодецький O.O. Дoслiдження гpoшoвиx агpегатiв в У^аш / О.О. Бoиецький, В.М. Кащишин // Tези дoпoвiдей II Всеу^а^-Жь^' иаyкoвo-пpактичиoï кoифеpеицiï, м. ЛьвГв, 18-21 листoпада 2009 p. - ЛьвГв : Вид-вo HY "ЛьвГвська пoлiтеxиiкам, 2009. - 287 с.
3. B^Koe-ieM^ фiнaнcoвoï cтiйкocтi бан^сь^ системи Укpаïии: аитикpизoвi заxoди // Вюник HБУ. - 2009. - № 5. - С. 3-11.
4. Гoлoвaщyк C.I. Cлoвиик-дoвiдиик з yкpаïиськoгo лiтеpатypиoгo слoвoвживаиия. - К. : Вид^ "Hаyк. думка", 2004. - 448 с.
5. Eнциклoпeдiя Сyчacнoï Укрaïни / HAH У^аши; Hаyкoве тoваpиствo Гм. T. Шев-ченка; Кoopдииацiйие бюpo Еициклoпедiï Cyчаснoï Укpаïии HAH Укpаïии / I.M. ДзГба (pед.).
- T. 8: Дл-Дя; А-Г. Дoдатoк. - К. : Деpжавне гoлoв. пiдпpиeмствo pеспyблiканськoгo виpoб-иичoгo oб'eдиаиия, 2008. - 716 с.
6. Cгoричeвa С.Б. ^вдальна poль i сoцiальиа вш^в^а^ис^. кoмеpцiйииx банюв // Вюник Укpаïиськoï академи бан^сь^ спpави. - 2008. - № 1. - С. 70-75.
7. Коегюк O. Пpoблеми мoнетаpнoï ^мушка^! в кoитекстi пеpспектив pеалiзацiï ш-фляцiйиoгo таpгетyваиия // Вюник МУ. - 2009. - № 2. - С. 20-27.
S. Лaгyтiн B^. Moиетаpиа толпика в тpаисфopмацiйиiй екoиoмiцi: дoвipа, с^атеИя, меxаиiзми pеалiзацiï : мoиoгpафiя / В.Д. Лагутш, T.О. Кpичевська. - К. : Вид-вo Кшв. нац. TOp^^oR ун-т, 2004. - 269 с.
9. Новий тлyмaчний ^овник yкрaïнcькoï мoви / уклад. В. Яpеменкo, ОТ. Cлiпyшкo.
- T. 1: А-е. - К. : Вид^ "Aкoиiт", 1998. - 910 с.
lG. Пaливoдa К. Дoлаpизацiя гpoшoвoгo oбiгy як гальмo iивестицiйиoï активиoстi в Укpаïиi // Банювська спpава. - 2009. - № 5. - С. 32-39.
11. ^трик O. Фiиаисoва кpиза в Укpаïиi та заxoди щoдo ïï пoдoлаиия // Вюник HБУ. -2009. - № 8. - С. 4-10.
12. Poмaнчyкeвич B. Пpoблеми та пеpспективи висвГтлення гpoшoвo-кpедитнoï голь тики HБУ (кoмyиiкацiйиий аспект) // Вюник МУ. - 2008. - № 4. - С. 52-55.
13. Словник y^arn^^'í мови. - У 11-ти т. - T. 2: Г-Ж / год pед. П.П. Дoценкo, Л.А. Юpчyк. - К. : Вид-вo "тук. думка", 1971. - 550 с.
14. Стaбiльнicть cиcтeми - надшна пpoтидiя фiиаисoвiй кpизi // Вюник МУ. - 2009. -№ 1. - С. 8-9.
15. Шукш Л. Iифopмацiйиi загpoзи для бан^сь^ системи: ypoки yкpаïиськoгo анти-кpизoвoгo PR // Вюник ШУ. - 2009. - № 1. - С. 24-27.
Кузьмин О.Е., Бонецкий О.О. Доверие как экономическая категория
Обнаружено наличие экономического содержания в слове "доверие". Доверие базируется на знании объекта и способности предусматривать, прогнозировать или влиять на его деятельность, которая подтверждается опытом взаимодействия с ним. Экономическое доверие рассмотрено с позиций как внутренней, так и внешней среды предприятия. Установлено, что экономическое доверие характеризует уверенность, или надежду людей на последствия экономических процессов, в частности в денежно-кредитной, инвестиционной, управленческой и других сферах хозяйственной деятельности.
Ключевые слова: экономическое доверие.
Kuz'min O.Ye., Bonetskyy O.O. Trust as economic category
The economic sense of the word "trust" has been discovered. The trust is based on knowledge of an object and ability to forecast or influence on its behaviour. Its fact is confirmed by interaction experience. Different types of economic trust are viewed from positions of both internal and external environments of an enterprise. It was stated that economic trust characterizes confidence or hope of people on the consequences of economic processes, in particular in monetary, investment, administrative and other spheres of economic activity.
Keywords: economic trust._
УДК 336.22 Проф. А.1. Хоронжий, д-р екон. наук;
магктрант О.А. Луцишин - nwiecbm КА
податкове регулювання д1яльност1 в1тчизняних п1дприемств при становленш ринкових в1дносин
Розглянуто суть державного регулювання дiяльностi тдприемств, основш його напрямки та форми застосування. Також представлено найкращ^ на наш погляд, шляхи вдосконалення державного впливу на фшансово-господарську дiяльнiсть в сучасних умовах, 3i врахуванням основних аспекпв ринкового середовища.
Ключов1 слова: державне регулювання дiяльностi тдприемств, податки, по-даткова система, фiнансовi важел^ бюджетне швестування, тдприемство, тд-приемницька дiяльнiсть.
Вступ. Криза в економщ Украши значно актуашзувала питания щодо здшснення контролю та регулювання д1яльност1 тдприемств р1зних форм власность Негативш тенденцп стали набувати загрозливого характеру. Це особливо стосуеться малого б1знесу. Адже у сучасних умовах малий б1знес е елементом нового ринкового середовища, а також передумовою формування нових економ1чних вщносин в УкраАт.
Одшею з найважливших причин сощально1 та економ1чно1 кризи в Украшу як призвели до серйозних втрат в економщ, стала недооцшка рол1 державного регулювання д1яльносп тдприемств як найпотужшшого та основного економ1чного важеля впливу на весь економ1чний процес у держав!. Ста-новлення ринково1 економжи потребуе розроблення ново1 системи державного регулювання д1яльност1 тдприемств, особливо це питання е актуальним на фош сучасного розбалансованого, нестабильного та непередбачуваного економ1чного сектора, який просто потребуе застосування нових ефективних важел1в впливу.
