CC BY
14
щився на 7% (р = 0,094). Слщ зазначити, що в rpyni контролю 3 хворих за перюд спостере-ження перейшли у наступний за тяжкiстю фун-кцiональний клас ХСН, у той час як у груш активного лшування таких випадюв не вщмь чалось.
В обох групах, порiвняно з початковими даними, не встановлено суттевих змiн рентге-нолопчно1 картини, показниюв холтерiвського монiторyвання та добового профшю артерiаль-ного тиску. Заслуговуе на увагу тенденщя до зниження ФВ ЛШ у грyпi 2, у той час як у груш 1 глобальна систолiчна функщя ЛШ залишилась незмiнною. Таким чином, терашя статинами не мае негативного впливу на ФВ ЛШ, хоча li здатнiсть запобiгати подальшому розвитку сис-толiчноl дисфункцп потребуе подальших, бiльш масштабних дослiджень.
П1ДСУМОК
Штдний профiль у хворих на 1ХС, усклад-нену ХСН, характеризуеться помiрним збшь-
шенням ЗХС та ХС ЛПНЩ i вiдповiдае 11а типу дистшдемп. Згiдно з результатами дослiдження, лiкyвання симвастатином або аторвастатином в дозах 10-20 мг на добу призводить до корекцп вказаних порушень та досягнення цшьових для дано! категорп хворих на 1ХС значень лшопро-теадв. Встановлене статистично значуще змен-шення кiлькостi декомпенсаци ХСН та збшь-шення дистанци 6-хвилинно1 ходьби вiдображае полiпшення фyнкцiонального статусу хворих на фош гiполiпiдемiчноl терапи, призначено1 поряд iз базисним лшуванням ХСН. Вiдсyтнiсть суттевих негативних змiн геометри ЛШ, печшково1 та нирково1 фyнкцiй свiдчить про безпечшсть застосування вказаних препаратiв в межах дослщжуваних доз у дано1 категори хворих. Здатнiсть терапи статинами запоб^ати прогре-суванню систсотчно1 дисфункцп ЛШ при ХСН iшемiчного походження е перспективним нап-рямком подальших дослщжень.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Дядык А.И., Багрий А.Э, Зборовский С.Р. Статины в современной клинической практике: Метод. рекомендации. - Донецк: Норд-компьютер, 2006. - 52 с.
2. Лутай М.И. К вопросу о клинической классификации дислипопротеинемий // Укр. кардюл. журн. - 2003. - № 4. - С. 9 - 16.
3. Реброва О.Ю. Статистический анализ меди-
цинских данных. - М.: Медиасфера, 2002. - 312 с.
4. Kjekshus J., Apetrei E., Barrios V. Rosuvastatin in Older Patients with Systolic Heart Failure // N. Engl. J. Med. - 2007. - Vol. 357. - P. 587 - 591.
5. Masoudi F.A. Statins for Ischemic Systolic Heart Failure // N. Engl. J. Med. - 2007. - Vol. 357. - P. 595 -598.
♦
УДК 616.514-036.1-002.1-07-08:615.262
О.М. Беш, Л. В. Беш
ДОСВ1Д ЗАСТОВУВАННЯ Г1СТАФЕНУ В Л1КУВАНН1 ЗАГОСТРЕННЯ ХРОН1ЧНО1 КРОПИВ'ЯНКИ У Д1ТЕЙ
Львiвський нацюнальний медичний утверситет м. Данила Галицького Львiвський мкький дитячий алергологiчний центр
Ключовi слова: дiти, хротчна кропив 'янка, дiагностика, л^вання, гiстафен Key words: children, atopic dermatitis, diagnostic, treatment, Histafen
Резюме. В статье представлены литературные данные и собственный опыт авторов относительно трактовки, диагностики и лечения хронической крапивницы у детей. Описан апробированный в условиях Львовского городского детского аллергологического центра алгоритм диагностического поиска и индивидуальный подбор терапевтического комплекса с использованием антигистаминного препарата гистафен. Summary. This article covers literature data and authors' own experience in understanding, diagnosis and treatment of chronic urticaria. The algorithm of diagnostic approach and selection of individual treatment with application of a new antihistaminic medication Histafen, developed in Lviv city children's allergologic centre is outlined.
Хрошчна кропив'янка (ХК) - проблема важка та дуже виснажлива i для лшаря, i для хворого. Вона характеризуеться багатогранною рiзнопла-новою етюлопею, складною i дуже багатовар-тюною дiагностикою. I, попри всi намагання, нерщко не вдаеться знайти И причини, тобто ми маемо справу iз так званим щюпатичним варь антом ХК. Проблема посилюеться ще й тим, що дiти з ХК поступають у спецiалiзований стащ-онар пiзно, в середньому на 4-й - 12-й тиждень вщ початку захворювання, що серйозно утруд-нюе И лiкування i прогноз.
ХК може бути проявом багатьох хвороб - вщ iнфекцiй до новоутворень. Отримаш докази авто-iмунно! природи деяких варiантiв хрошчно! ре-цидивно! кропив'янки [ 2, 4 ].
Слщ враховувати, що в багатьох випадках нез'ясовано! природи дано! патологи причинне значення можуть мати салщилати, якi мiстяться у природних продуктах харчування, а також х> мiчнi додатки: нiтрити, бензоати, барвники [ 4 ].
На mдставi лтературних даних i результат власних дослiджень у Львiвському мiському дитячому алерголопчному центрi була запропо-нована схема дiагностичного пошуку у разi розвитку ХК, яка з устхом застосовуеться про-тягом останнiх чотирьох рокiв. Дiгностичний пошук у хворих iз хронiчною кропив'янкою по-чинаеться з детальних анамнестичних дослщ-жень, у процес яких потрiбно:
■ з'ясувати, коли i як почалося захворювання, як часто воно загострюеться;
■ уточнити, якi захворювання перешс хво-рий i як лiки застосовував;
■ особливу увагу звернути на те, чи страж-дае хворий на гастроентеролопчш, автоiмуннi, злоякiснi й ендокринш захворювання, оскiльки всi вони можуть бути причиною хрошчно! кро-пив'янки;
■ з'ясувати, чи приймав хворий антип-стамiннi препарати i яка !х ефективнiсть;
■ переконатися, чи контактуе хворий у школi, дитсадку чи вдома зi шкiдливими речо-винами (хiмiчними , бiологiчними, запахами тощо);
■ уточнити, чи пов'язана поява висипань у дiвчаток iз менструальним циклом. Вщомо, що поява або шдсилення проявiв кропив'янки в кш-цевш фазi менструального циклу зумовленi зни-женням активностi прогестерону [4].
Другим етапом дiагностичного пошуку е об'ективне i додаткове дослiдження. Додатковi дослiдження повиннi включати :
■ загальний аналiз кровi з формулою;
■ загальний аналiз сечi;
■ копролопчне дослiдження i посiв калу на мшробний пейзаж;
■ визначення фракцш комплементу (С3 i
С4);
■ функцюнальш печiнковi проби;
■ УЗД оргашв черевно! порожнини;
■ специфiчну алергодiагностику;
■ iншi спецiальнi дослщження для виключення :
- системних захворювань сполучно! тканини (антиядернi автоантитiла, Ц1К тощо);
- злояюсних новоутворень;
- хрошчних iнфекцiйних i паразитарних захворювань ^рус гепатиту i вiрус Епштейна-Барр, бактерiальнi , грибковi шфекци, гельмштози);
- захворювань щитоподiбно! залози ( УЗД, антитиро!дш антитiла, гормони щитоподiбноl залози), травного каналу (езофагогастродуодено-фiброскопiя тощо);
■ бiопсiю шюри у разi пiдозри на уртикарний
васкулт
Важливим етапом дiагностичного процесу е специфiчна алергодiагностика.
Однак бувають випадки, коли виявити причину ХК все ж таки не вдаеться. У таких ситуащях дiагностують И щюпатичний варiант.
Проведене протягом останшх рокiв вивчення випадкiв iдiопатичноl кропив'янки за допомогою патопстолопчних методiв показало, що у 20-30% хворих в основi И лежить розвиток васкулггу [4].
Досить складною сьогодш залишаеться проблема лiкування ХРК. Терашю цiеl патологil треба проводити систематично, комплексно й шди-вщуально. Вона повинна визначатися етюлопч-ними факторами, патогенетичними механiзмами, фазою захворювання i базуватися на iндивi-дуально пiдiбраних програмах, якi передбачають елiмiнацiю тригерних факторiв та проведення фармакотерапil.
Особливе мiсце в лшуванш ХК займають ан-тигiстамiннi препарати. Сьогодш не викликае сумшву той факт, що хрошчна алерпчна пато-логiя диктуе потребу тривалого !х призначення [1]. I в таких випадках, безперечно, перевагу слiд надавати антигiстамiнним препаратам II поко-лшня. Однак у лiкуваннi загострення хвороби залишаються незамiнними для надання невщ-кладно! допомоги антигiстамiннi препарати I поколшня.
Вiдомо, що ефективнiсть антипстамшних препаратiв значною мiрою пов'язана з природою само! кропив'янки та з шдивщуальною чутли-вiстю до цих лшв. Описана вище ситуацiя диктуе потребу кроттко! роботи щодо шдбору ан-тигiстамiнних препаратiв для хворих iз загос-тренням ХК. Протягом останнього року ми змо-
08/ Том XIII/ 2
55
гли ощнити ефектившсть i безпечнiсть нового антигiстамiнного препарату пстафен (сехiфе-надин). Окрiм класично! блокади Н1 рецепторiв, вiн активуе дiамiнооксидазу - фермент, що роз-щеплюе гiстамiн i блокуе серотонiновi рецептори 1 типу [ 3 ]. Виходячи з цього, ми сподiвалися на його ефектившсть у хворих, яю недостатньо реа-гували на терашю iншими антигiстамiнними препаратами в перiодi загострення ХК.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
У дослщженш взяли участь 20 дiтей, серед яких 8 ( 40,0 %) хлопчиюв i 12 (60,0 %) дiвчаток вiком 12-18 рокiв. Критерiями вiдбору пацiентiв були наступнi ознаки: вш вiд 12 до 18 роюв, вiдповiдний дiагноз (загострення хрошчно! кро-пив'янки), здатнiсть пацiента i його родини до адекватно! сшвпращ пiд час проведення дослщ-ження. Дiтям призначали класичний комплекс лшування, який включав етiотропну, патоге-нетичну та симптоматичну терапiю.
Особливе значення надавалося етiотропнiй терапi!, спрямованiй на усунення контакту з факторами, що спричиняють загострення кропи-в'янки, а саме, з алергенами рiзного походження (найчастше харчовими), лiкарськими засобами, харчовими додатками та хiмiчними речовинами. Ушм пацiентам призначалися гiпоалергенна дiета i санацiя побуту, виключалися ф^отерашя та гомеопатiя.
Нерiдко причиною загострення хрошчно! кро-пив'янки були гельмштози, у таких випадках
проводилася дегельмштизащя хворого i членiв його шм'!.
Як патогенетичну терапiю хворi отримували гiстафен (по 50 мг 2 рази на добу). Для змен-шення ознак метаболiчно! iнтоксикацi! призначали ентеросорбент (ентеросгель) коротким курсом, до 5-7 дшв.
Дослщження починали з ретельно! роботи шд час першого (вхiдного) вiзиту (день 0), коли проводився детальний збiр анамнестичних да-них, оцiнка суб'ективних i об'ективних ознак хвороби. Обстеження повторювалися на 3, 7, 10, 14 добу. Пщ час кожного вiзиту до лiкаря ретельно простежували i документували режим дозування, терапевтичний ефект i переносимiсть препарату, а також дотримання хворими схеми i режиму лшування. Як суб'ективнi критери ощ-нювали скарги, якiсть життя пацiента. Анал> зуючи перебiг хвороби, звертали особливу увагу на тривалють об'ективно! i суб'ективно! симптоматики, наявшсть ускладнень та побiчно! ди препарату. Динамiка симптомiв захворювання, ощнена в балах (вiд 0 до 5), надана на рис. 1 i 2. Шкiрний висип ощнювали наступним чином: 0-вiдсутнiй, 1-поодиною iзольованi елементи ви-сипу, 2-висип на обмежених дiлянках, 3 - по-мiрно виражений, 4-виражений, 5- штенсивний, (по всьому тiлу). Ощнка свербежу в балах : 0-вiдсутнiй, 1- зрiдка нiчний, 2-перюдичний, 3-систематичний, 4-часто або 5-постшно (протягом доби).
<о
I
0)
5
5 4,5 4 3,5 3 2,5 2 1,5 1
0,5 0
вхщнии
7
День вiзиту
10
14
Рис. 1. Динамiчна ощнка висипу на шкiрi РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Проведет нами дослщження дозволяють препаратом у комплекснш терапi! загострення стверджувати, що гiстафен е високоефективним ХК. Вш дозволяв швидко усунути об'ективш i
3
суб'ективш ознаки загострення хвороби, був вщ- 6i4H^ ефектiв, зумовлених застосуванням до-носно безпечним, добре переносився дпъми. По- слiджуваного препарату, не спостер^алося.
4,5 4
3,5
3
>з 2,5
l «
&
О 1,5
2
1
0,5 0
++++■
++++■ ++++■
вхщнии
10
шя
14
День ei3umy
Рис. 2. Динамша вираженосл свербшня шкчри в балах
3
ЩДСУМОК
Таким чином, пстафен може бути реко-мендований до впровадження в широку педь атричну практику для лшування загострення ХК. Однак завжди слiд пам'ятати, що прiоритетною у разi ХК е превентивна терапiя, мета яко1 -профiлактика рецидивiв. Вона повинна бути ш-
дивiдуальною i базуватися на результатах про-веденого диференцiально-дiагностичного пошу-ку. Успiх у лiкуваннi може бути забезпечений лише за умови тюно1 сшвпращ всiх учасникiв лшувального процесу, тому треба обов'язково шформувати пацiента i його родину про суть хвороби та можливост ïï лiкування.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Крапивница: (учеб. пособие для студ., интернов, врачей / Дудар Л.В., Паневская Г.Н., Три-шин С.В. и др. - Омферополь, 2005. - 16с.
2. Ласиця О.Л., Ласиця Т.С., Недiльська С.М. Алерголопя дитячого вiку. -К.: Книга плюс, 2004. -С.246-258.
3. Лусс Л.В., Ильина Н.И., Мастернак Ю.А. Эффекты антигистаминных препаратов 1-го и 2-го поколения при сезонном аллергическом рините // Аллергия, астма и клинич. иммунология.- 2003.-№4.-С.9-13.
4. Zuberbier T. Urticaria (review article) // Allergy. - 2003.-Vol.58, N 12. - Р. 1224-1233.
♦
08/ Том XIII/ 2
57
