CC BY
79
УДК 616.992.282:618.15/.164+616.64
Досвщ використання препарату гграконазолу 1трунгар (Пмансу Оверс1з, 1нд1я) у комплекснш терапп хрон1чного уроген1тального кандидозу
Дюдюн А.Д., Федотов В.П., Захаров В.К., Горбунцов В.В., Семенуха К.В., Погребняк Л.А., Башмаков Д.Г., Яровая Л.Г.
Днтропетровська державна медична академ1я, Днтропетровськ
ОПЫТ ПРИМЕНЕНИЯ ПРЕПАРАТА ИТРА-КОНАЗОЛА ИТРУНГАР (ГИМАНСУ ОВЕР-СИЗ, ИНДИЯ) В КОМПЛЕКСНОЙ ТЕРАПИИ ХРОНИЧЕСКОГО УРОГЕНИТАЛЬ-НОГО КАНДИДОЗА
Дюдюн А.Д., Федотов В.П., Захаров В.К., Горбунцов В.В., Семенуха К.В., Погребняк Л.А., Башмаков Д.Г., Ярова Л.Г.
Проведена оценка эффективности препарата итра-коназола (Итрунгар®) для системной этиотропной терапии при комплексном лечении 24 больных с хроническим урогенитальным кандидозом. Сделан вывод о достаточно высокой эффективности препарата Итрунгар® и доступности лечения им.
EXPERIENCE OF APPLICATION OF THE PREPARATION OF ITRACONAZOLE -ITRUNGAR (HIMANSU OVERSEAS, INDIA) IN COMPLEX THERAPY OF THE CHRONIC UROGENITAL CANDIDIASIS Djudjun A.D., Fedotov V.P., Zaharov V.K., Gorbuntsov V.V.,Semenukha K.V., Pogrebnjak L.A., Bashmakov D.G., Jarovaja L.G.
The evaluation of efficacy of itraconazole (Itrungar®) for the system etiotropic therapy in the complex treatment of 24 patients with chronic urogenital candidiasis has been given. The conclusion about itraconazole (Itrungar®) high efficacy and greater availability of this drug has been drawn.
Урогештальний кандидоз е найбшьш вщо мим з мшотичих уражень сечостатевих оргашв. За даними медично! статистики, за piB^M захворюваност кандидоз посщае трете мюце - тсля хламщшно! та трихомо-надно! шфекцп i займае бшя 40 % у струк-турi шфекцшно! патологи нижнього вщдшу сечостатево! системи [1, 3, 5, 6, 10, 11].
Найбшьш частими збудниками у хворих е Candida. albicans var. Stellatoidea. Але та-кож часто у патолопчному матерiалi у хворих видшяють й iншi види цього дрiжджепо-дiбного гриба, таю, як C. tropicalis, C. Krusei, C. Kefyr. Iнодi захворювання викликаеться також i C. rugosa, C. Guilliermondii, C. utilis, C. lipolytica, C. parapsilosis, C. Glabrata та ш. [3, 5, 6, 11].
Урогештальний кандидоз частше приймае характер хрошчного захворювання 3i змшами перiодiв ремюи та загострень. Виникненню та розвитку кандидозу сприяе ряд рiзноманiтних екзогенних та ендогенних чинниюв. Першими найчаспше бувають:
- ендокринопатiï (цукровий дiабет, гшо-кортицизм, гiпотирiоз, патологiï обмiну ста-тевих гормонiв);
- захворювання оргашв травлення та рес-пiраторноï системи;
- хвороби системи кровц
- онколопчш захворювання;
- iншi загальш хронiчнi iнфекцiйнi захворювання (туберкульоз, СН1Д та iн.).
Певне значення у виникненш кандидозу мають порушення обмiну речовин ( гшовггамшо-
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 3-4 (9)' 2006
зи, порушення жирового та мшерального o6MiHy) та порушення iмyнно! системи.
Ендогенними факторами е:
- розповсюдження «венеричного кандидозу»;
- алкоголiзм, наркоманiя;
- неконтрольоване використання антисеп-тиюв та антибiотикiв у побyтi, господарс™ або при лiкyвання iнших хвороб;
- недоцшьне застосування гормонiв з метою контрацепцп або змш обмiнy речовин;
- екологiчнi чинники та професшш шюд-ливi фактори.
Особливе значення у поширення урогеш-тального кандидозу мають фактори особи-сто! гiгiени - як нехтування ними, так i недоцшьне зловживання гiгiенiчними процедурами та неращональне використання засобiв особисто! ппени [3, 5, 6, 11].
У залежност вiд форми та стадп захво-рювання, кандидозний процес вардае за гли-биною ураження - вщ швазп найбiльш по-верхневих шарiв шкiри та слизових оболо-нок до тотального ураження тканини та стшки самого органу. У деяких випадках кандидоз набувае характеру системного ге-нералiзованого процесу. Найчастiше на уро-генiтальний кандидоз хворiють жшки; у чо-ловiкiв вiн зyстрiчаеться майже у 10 разiв бшьш рiдко.
За нашого часу урогештальний кандидоз часто дiагностyеться як мшробш, вiрyснi, грибковi та паразитарнi асощацп. Така мiкстiнфiкованiсть призводить до змш влас-тивостей збyдникiв, пiдвищyе !хню пато-геннiсть, обумовлюе багатовогнищевiсть уражень та ускладнешсть патологiчного процесу.
Дрiжджеподiбнi гриби роду Candida часто виступають у ролi активних алерпзую-чих агентiв та ускладнюють прояви або пе-ребiг багатьох шших захворювань шкiри та внyтрiшнiх оргашв. Часто yрогенiтальний кандидоз спричинюе запальш ускладнення, ускладнюе вагiтнiсть, перед- та тсляполо-говий перiод. Данi дослщжень про взаемодiю грибiв Candida та сперми дають можливiсть говорити про те, що yрогенiтальний кандидоз може бути причиною безплщдя не тшьки як чинник запального процесу, але i через несприятливий вплив грибiв на моторику сперматозоидов [2, 3, 6, 8, 10, 11].
Лшування урогешгального кандидозу е одною з актуальних проблем сучасно! практично! ме-дицини. Незважаючи на досить великий арсенал високоефективних терапевтичних засобiв, канди-доз часто рецидивуе.
Загальноприйнятим е то, що лiкування урогештального кандидозу повинне бути комплексне, етапне; воно потребуе обов'язково! iндивiдуалi-заци у виборi методiв та засобiв терапи, ураху-вання супутньо! патологи, особливо, - супутньо! шфекцшно! патологи органiв сечостатево! системи. Провщне значення у лiкуваннi урогештального кандидозу належить етiотропнiй терапи, спрямованiй на лiквiдацiю самого збудника зах-ворювання [1, 4, 5, 9-11].
Питання ращонально! етютропно! анти-мшотично! терапи кандидозу насьогоднi е досить добре вивчеш та повно висвгглеш у спецiальнiй лiтературi. Бшьшють спецiалiстiв згодна у тому, що при вщсутносп протипоказань найбiльш до-цiльною е системна терапiя цього захворюван-ня.
З урахуванням сучасного досвщу застосування антимiкотикiв, у л^ванш урогенiтального кан-дидозу перевага надаеться засобам з широким спектром ди, насамперед, антимiкотикам групи азолiв.
На змiну добре зарекомендувавшим себе антимшотикам групи iмiдазолiв (Клотрима-золу, Мшоназолу, Омоконазолу, 1зоканозо-лу, Бiфоназолу, Амшазолу, Кетоконазолу, Еконазол та iн.) прийшли препарати групи трiазолiв (1траконазол, Флуконазол, Терко-назол, Фторканозол); серед останшх най-бiльш вiдомим у клжчнш практицi можна вважати саме 1траконазол, синтезований у 1980 р. фiрмою «Янссен» [3-7, 9-11].
1нтраконазол мае досить широкий спектр антимшотично! активност i е ефективним проти в^х без винятку патогенних для лю-дини грибiв. Саме це дозволяе призначати його пащентам без проведення видово! ве-рифшацп гриба-збудника, яке е складним в умовах практично! медицини.
Мжмальна шпбуюча концентрацiя ^ра-коназолу складае 100 нг/мл як у вщношенш дерматомiцетiв, так i у вiдношеннi дрiждже-подiбних грибiв; у той час (як показав ряд дослщжень) у тканинах людини, при стан-дартних схемах застосування, концентращя iтраконазолу складае бiльше 900 нг/мл. При цьо-му терапевтична доза iтраконазолу майже у 20
3-4 (9)' 2006 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
разiв нижча за токсичну; до того ж, перюд елiм-iнацiï його з плазми складае приблизно 7 дiб, i вiн не може встигнути заподiяти токсичну дiю [4-7].
Сучасний фармаколопчний ринок нашоï краь ни добре насичений антимiкотиками системно!' дп; на ньому представленi численш препарати багатьох фiрм - як оригшальш препарати, так i генерию. У чисельностi пропонуемих лiкарських засобiв не легко розiбратися, i лiкарi стають перед проблемою доцшьного вибору препаратiв.
Не зменшуючи безсумшвно високу якiсть оригiнальних препаратiв, треба однак же вщзначити, що у практищ лiкування частi-ше проводиться препаратами-генериками. Переважно це обумовлене 1хньою бiльшою доступнiстю за щною для пересiчного меш-канця Украши; але слiд зважити й на те, що використання ix дае не гiрший за оригшальш препарати терапевтичний ефект.
Приймаючи наведене вище до уваги, мож-на вважати доцшьним вивчення ефектив-ностi лшування хворих рiзними аналогами вiдомиx препараив та оперативний обмiн досвiдом про результати таких дослщжень.
Клiнiкою шюрних та венеричних хвороб Днiпропетровськоï державноï медичноï ака-демп було проведене вивчення ефективносп використання препарату ^раконазолу 1т-рунгар® (Гiмансу Оверсiз, Iндiя) у лiкуваннi хворих на хрошчний урогенiтальний канди-доз.
Дослiдження проводилися у груш з 24 хворих на урогештальний кандидоз (18 жшок та 6 чоловшв). Особливостями переб^у захворювання у них було:
- хрошчний рецидивуючий характер;
- наявшсть визначених провокуючих (сприяючих) факторiв рецидивування;
- полiорганна патологiя внутршшх ор-ганiв (найчастiше - хрошчш запальнi проце-си шлунково-кишкового тракту, верxнix дихальних шляxiв, ендокринопатп);
- наявнiсть у минулому реакцш непере-носностi (алергiчниx та псевдоалерпчних);
- неодноразове лiкування антимшотика-ми (серед них - антимшотиками групи азо-лiв, у тому чи^ - iншими препаратами ^ра-коназолу; останнш раз - протягом року).
1з групи дослiджениx, 6 жiнок систематично приймали ЗГТ.
Дiагноз урогештального кандидозу було
пiдтверджено методами лабораторного до-слiдження. Для мiкроскопiчного дослщження матерiал з вогнищ уражень забарвлювався за методом Грама, а також за методом Романовсь-кого-Гiмза та метиленовим сишм. При мшро-скошчному дослiдження певну увагу придiляли наявност брунькуючихся клiтин гриба, псевдо-мщелда та кiлькостi його. Одночасно проводи-лося мiклогiчне дослiдження за допомогою засiвiв на середовище Сабуро та цукровий бульй-он. За допомогою методу розведень у якост дiаг-ностичного критерiю приймалася наявнiсть бшьш 3000 КУО у 1 мл дослщженого матерiалу. У всiх хворих при комплексному лабораторному досл> дженш також було встановлено наявнiсть шших, нiж дрiжджеподiбнi гриби, iнфекцiйних чинниюв 1ПСШ (Tr. Vaginalis, Chl. trachomatis, U. urealyticum, M. hominis).
Кшшчно захворювання у дослщжених хворих проявлялося як полiтопiчний процес з превалю-ючою вираженiстю гострого (катарального, ек-судативного, мембранозного та змшаного) вуль-вовагiнiту у жiнок та балашту (баланопоститу) у чоловЫв. Суб'ективними симптомами захворювання були:
- свербшня, що звичайно посилювалося вночi, пiсля купання або тсля статевих зно-син;
- печшня при мочевидiленнi;
- наявнiсть висипань на шкiрi та слизовiй статевих оргашв;
- сироподiбнi густi або рщю видiлення з пiхви та уретри.
Хворi жiнки вiдмiчали характерне загост-рення симптомiв кандидозу за тиждень до менструацш та деяке полшшення пiсля кiнця !х, наявшсть болiв при початку статевих контакпв.
Об'ективно при оглядi проявами патоло-гiчного процесу, в залежностi вщ його фор-ми, були:
- еритема та набряк шмри та слизово! оболонки;
- наявшсть ерозш з фестончатими краями, вкритих бшуватим нальотом;
- наявшсть трщин;
- сироподiбнi або сливкоподiбнi видшен-ня з шхви та уретри.
1траконазол (1трунгар®) назначався хворим, вщповщно iснуючим нормативам (Наказ МОЗ Украши N° 286 вщ 07.06.2004; Методики дiагно-стики, лшування i профiлактики iнфекцiй, якi пе-
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 3-4 (9)' 2006
редаються статевим шляхом. - Гештальний кан-дидоз), усередину по 200 мг один раз на добу протягом 6 дшв та по^м - по 100 мг один раз на день у перший день циклу - жшкам; у комплекс з шшими протимшробними етюлопчними засо-бами, неспецифiчною стимулюючою та iмуно-моделюючою терапiею, локальним та фiзiотера-певтичним лiкуванням.
Для оптимального засвоення препарату 1трунгар призначався безпосередньо тсля !ж^ капсули проковтувалися цiлком. Для кращого всмоктування пацiентам рекомен-дувалося приймати 1трунгар з газованими напоями, що мають кислу реакцiю.
Препарат добре переносився хворими - у жодному випадку не було реакцш неперенос-ностi або небажаних чи побiчних ефектiв, яки б потребували припинення прийому 1трун-гару або змш призначення. Привертае на себе увагу задовшьна переносимiсть 1трунгару при комбiнованому прийомi з iншими антишкроб-ними препаратами та у пащенпв з запальними
Л1ТЕРАТУРА
1. Кл!шчна мшолопя: Навч. посiб. для лiкарiв / Л.А. Болотна, 1.М. Сербша, В.О. Носатенко, Ф.Б Шахова, ВВ. Павлш, Л.1. Бей, КС. Шмелькова; За ред. Л.А. Болотно!. - Харюв: УПЦ «Контраст», 2004. - 96 с.
2. Кулага В.В., Романенко И.М., Афонин С.Л., Кулага С.М. Аллергия и грибковые болезни: Руковод. для врачей. - Луганск: «Элтон-2», 2005. - 520 с.
3. Кущинский М.Г. Урогенитальный кандидоз (этиология и эпидемиология, особенности патогенеза и клинического течения, современные методы диагностики и терапии) - IV // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2003. - № 1-4 (7). - С. 15-20.
4. Свирид С.Г., Довгаль А.И., Агапова И.Р., Дюдюн А.Д., Радионов В.Г. Терапия изолом кандидоза, малассезиоза, дерматомико-зов // Укра!нський журнал дерматологи, венерологи, косметологи. - 2003. - № 3 (10). - С.32-33.
5. Сергеев А.Ю., Сергеев Ю.В. Грибковые инфекции: Руковод. для врачей. М.: Биномп-ресс, 2003. - 440 с.
захворюваннями шлунково-кишкового тракту, що е певною проблемою при л^ванш деякими шшими антимшотиками.
Пюля початку комплексно! терапи об'ективш та суб'ективш клшчш прояви захворювання у пащеппв регресували протягом 4-7 дшв; в той час як полшшення бшьшють хворих вiдмiчало вже у першу добу л^вання.
Контроль вилшовност проводився три-разо-вим комплексним ктшко-лабораторним обсте-женням протягом трьох мюящв. Клшчних та лабораторних проявiв грибкового запалення не було встановлено у жодного хворого.
Наведене вище дало можливють зробити вис-новок про те, що використання препарату ^рако-назолу 1трунгар® (Гiмансу Оверсiз, Iндiя) у ком-плекснiй терапi! хронiчного урогенiтального кан-дидозу е ефективним, безпечним та може бути рекомендовано до впровадження у клшчну практику лiкарiв-дерматовенерологiв, гiнекологiв та уролопв.
6. Федотов В.П. Грибы - пятое царство живой природы // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2004. - № 1-2 (7). -С. 9-26.
7. Caputo R., Barbareschi M., Gorani A., Veraldi S. Itraconazole: new horizons / Abstr. of the 11th Congr. of the EADV // Journ. EADV. - 2002.-September.-Vol. 16.- Suppl.1.- P. 254.
8. Fleischer A.B., Feldman S.R., Katz A.S., Clayton B.D. 20 Common problems in Dermatology. - Mc Graw-Hill, 2000. - 303 p.
9. Celum C.L., Marrazzo J., Meegan А., Stamm W.E. The practitioner's handbook for the management of STDs: 3rd ed. - University of Washington, Seattle, Washington, USA, 2002. - 90 р.
10. Sweet R.L., Gibbs R.S. Infectious diseases of the female genital tract: 4th ed. - Lippincott Williams & Wilkins Publishers, 2002.-310 р.
11.Sobel J.D., Faro S., Force R.W et al. Vulvo-vaginal candidiasis: epidemiologic, diagnostic, and therapeutic considerations // Am. J. Obstet. Gynecol. - 1998. - Vol. 178. - P. 203211.
3-4 (9)' 2006 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
