CC BY
20
Отмечена необходимость реализации долгосрочной стратегии обеспечения интеллектуальной безопасности как эффективного механизма управления интеллектуальной деятельностью высших учебных заведений, направленной на создание условий для повышения конкурентоспособности научных исследований, их практического применения, прямого и косвенного влияния государственного регулирования научной сферы с учетом реальных ресурсов для их осуществления.
Ключевые слова: высшее учебное заведение, интеллектуальная безопасность, финансирование высшего образования.
Pshyk B.I. Financial Problems of Providing Intellectual Security in the Field of Higher Education of Ukraine and Ways of Solving Them
Main problems of providing intellectual security in the field of higher education of Ukraine in the context of funding are presented. Some recommendations regarding improvement financing of scientific activity, stimulation of teaching and research staff, intensification of logistics services and information support for educational activity directed to strengthening the intellectual security level of higher educational institutions are proposed. We highlight the necessity of implementing a long-term strategy to ensure intellectual security as an effective means of intellectual activities of higher education institutions, aimed at creating the conditions for improving the competitiveness of research and their practical application, the direct and indirect effects of government regulation on the basis of the scientific sphere of real resources for their implementation.
Keywords: higher educational institution, intellectual security, funding of higher education.
УДК 330.34:332.142.6:378
ДОСВ1Д УПРОВАДЖЕННЯ КОНЦЕПЦН ОСВ1ТИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ КАФЕДРОЮ ЕКОНОМ1КИ УКРАШИ ЛЬВШСЬКОГО
НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ 1МЕН1 1ВАНА ФРАНКА
О.В. Кривень1, М.1. Теребух2, Д.1. Ходико3, А.М. Сторожук4
Висвгглено досвщ кафедри економжи Украши ЛНУ iM. 1вана Франка в еколопза-Щ1 навчальних програм з метою шдготовки фахiвцiв для сталого розвитку на прикладi навчального курсу "Еколопчна економжа" та курсив мапстерсько! програми за спець альшстю "Прикладна економжа", що викладаються з позицш постнекласично! еконо-мiчноl теори. Найпростiшим способом формування освiтнiх програм, у контекстi сталого розвитку, е iнтегрування його концептуальних положень в юнуюга навчальнi програми, а також створення нових дисциплiнарно-орiентованих програм. Разом з цим, пот-рiбним е подальший розвиток мiждисциплiнарних зв'язкiв мiж навчальними курсами та створення вщповщних навчальних програм.
Ключовi слова: освгга для сталого розвитку, еколопзацш освiти, постнекласична економiчна теорiя, мiждисциплiнарнiсть.
Постановка проблеми. Посилення низки eKOHOMi4Hrn, соцiальних та еколопчних проблем упродовж першого десятилiття ХХ1 ст. змушуе свггову сшльноту, нацiональнi уряди, кожну людину зокрема задуматися над шляхами подальшого розвитку, мирного та гармоншного спiвiснyвання в межах глобаль-
1 доц. О.В. Кривень, канд. екон. наук - Львгвський НУ iM. 1вана Франка;
2 доц. М.1. Теребух, канд. екон. наук - Льв1вський НУ 1м. 1вана Франка;
3 доц. Д.1. Ходико, канд. екон. наук - Льв1вський НУ iM. 1вана Франка;
4 асист. А.М. Сторожук, канд. екон. наук - Льв1вський НУ iM. 1вана Франка
но! материнсько! екосистеми - Земл^ побудувати новий еколопчний стереотип мислення, на якому грунтувалось би "господарське" життя природи та економь ки. Вирiшення зазначених проблем, тобто забезпечення ново!' якосп економiч-ного зростання, пiдвищення рiвня життя людей, врахування "iнтересiв" природи, можливе завдяки дотриманню вимог сталого розвитку - едино можливо! альтернативи для подолання гострих суперечностей мiж господарськими та природничими процесами. Адже, вiдповiдно до не', економiчна дiяльнiсть людей мае здайснюватися iз врахуванням законiв системно!' цшсносп природних систем та забезпеченням стйкосп функщональних обмiнних механiзмiв у бь огеоценозах та в атмосферi загалом.
Фундаментом сталого розвитку, як зазначено у глав 36 "Порядку денного на ХХ1 столiття", е освгга. На 11 важливостi, як головному шструменп забезпечення сталого розвитку сусшльства, наголошено в низщ документiв ООН. Зокрема, у Резолюцц Генерально! Асамбле! ООН щодо Десятирiччя грамотнос-тi та у Плаш реалiзацií цiлей цього Десятирiччя проголошено, що "загальна гра-мотнiсть, по суп, сама забезпечуе можливостi для сталого розвитку, миру та демократа". I!' ключовим завданням у ХХ1 ст. мае стати формування нових ценностей, ново!' моделi поведiнки, нового стилю мислення, що вiдрiзнятиметься гуманiстичною орiентацiею на те, що охорона природного довкшля - це пере-дусш захист людства. Усвiдомлення необхiдностi змiн в освишй парадигмi як необидно! умови для забезпечення сталого розвитку сусшльства зумовило по-яву " освiти для сталого розвитку", яка передбачае перехвд до моделi навчання, засновано!' на мiждисциплiнарних знаннях, що грунтуються на комплексному пiдходi до розвитку сусшльства. 1! отримання сприятиме формуванню культури потреб, яка полягае не в безмежному споживанш матерiальних i духовних благ, а в ращональному регулюваннi споживання, таким чином не ставлячи шд заг-розу задоволення потреб майбутнiх поколiнь. Отже, людина одночасно е чин-ником i кiнцевою метою розвитку будь-яко!' кра!'ни свiту. За рiзними оцiнками, людськ ресурси забезпечують 70-80 % добробуту сусшльства. Найбшьш розви-ненi кра!'ни внаслiдок розвитку ефективно!' системи освгги отримують до 40 % ВВП. Показовим також для цих кра!'н е формування культури сталого розвитку на вах ршнях. Отже, освта е передумовою та одночасно прюритетним засобом досягнення сталого розвитку.
Концепцда освiти для сталого розвитку зажилено у пiдсумковому документа Мжнародно!' конференцл ООН зi сталого розвитку "Рiо+20" [1, ст. 231, 233, 235] та шдтримано добровшьним зобов'язанням укра!'нсько!' сторони щодо впровадження освiти для сталого розвитку у 70 вищих навчальних закладах Украши [2].
Огляд актуальних дослщжень. Сталий розвиток повинен бути штегро-ваний в усi компонента освии: дошкiльну, загальну середню, позашюльну, про-фесiйно-технiчну, вищу, пiслядииломну та самоосвиу. Зокрема, методолопч-ною основою для шдготовки фахiвцiв-економiстiв для сталого розвитку вичиз-няними ВНЗ, на нашу думку, мае стати постнекласична економiчна теор1я, значний внесок у розвиток яко!' зробили i продовжують робити украíнськi вче-нi-економiсти. Адже !! головною методологiчною проблемою е проблема визна-
чення еколопчно доцiльного масштабу господарювання в межах просторових природно-господарських систем.
Науковi школи, якi сьогоднi розробляють моделi подальшого поступу цивiлiзацií, сформувались на основi свiтоглядних позицiй антропо- та еколого-центризму. Так, у межах неокласично! теорií застосовують утилiтарний пiдхiд, зпдно з яким економiку розглядають як окрему вiд природно! систему, а при-родний капiтал та каштал, створений людиною, вважають взаемозамiнними. Отже, зпдно з цим пiдходом, допускаеться втрата природного капiталу за умо-ви його замiни штучним екывалентом. У межах постнекласично! теорií сформувались течи неомальтузiанства та укра'нсько! школи фiзичноí економií, якi ба-зуються на екологоцентризмi. Опираючись на постулати неокласично! та пос-тнекласично! теорií, науковцi розглядають економiку, вщповвдно, або як окрему вiд природно!' систему, або як вiдкриту шдсистему глобально!' екосистеми Зем-лi. Варто зазначити, що виникнення глобальних еколопчних криз, з якими почало стикатися людство в останнi десятирiччя, призвело до усвiдомлення того факту, що перспективний розвиток економiки не може грунтуватись на попе-редшх принципах господарювання. Отже, поглиблення еколого-економiчних деформацiй внаслiдок неконтрольованого та неощадливого використання при-родних ресурсiв Землi призвело до пошуку ново!' парадигми поступу цивiлiзацií у XXI ст. З'явилася потреба у розробленнi яккно нових теоретичних моделей розвитку економжи. Сьогоднi цими питаннями займаеться еколого-економiчна теория, яка формуе теоретико-методологiчну основу моделi екологiчно збалан-совано! економши i передбачае нову систему параметрiв та обмежень природо-користування.
У працях учених укра'нсько! школи фiзичноí економи закладено осново-положнi пiдвалини еколопчно збалансованого розвитку. А це, зокрема, ноос-ферне вчення В.1. Вернадського [3], енергетична теория С. А. Подолинського, те-орк "Енергií прогресу" М.Д. Руденка, вчення про екогомологда СМ. Злупка, теория збалансованого розвитку еколого-соцю-господарських систем Л. С. Гри-нiв [4], що передбачае визначення обсягу еколопчно!' пропозицц екологiчних систем на базi негентропiйноí функцií !х природного кашталу.
Як справедливо наголошуе завiдувач кафедри економiки Украши проф. Л.С. Гришв [4], кожна еколого-сощо-господарська система е просторово детер-мiнованою системою, в ц ядрi е наземна природна пiдсистема, яка володiе пев-ним енергетичним запасом (бюджетом територií) та функцюнуе завдяки Соняч-нiй енерги, яку вона отримуе зi зовшшнього середовища. Отже, концепщя еколопчно! иропозицií дае змогу видалити межi стiйкостi стацiонарних станiв еко-лого-соцю-господарських систем, а також встановлювати обмеження щодо ве-дення господарсько!' д1яльносп у цих межах.
У контекста зазначеного, виникае потреба викладання еколого-економiч-но!' теорií з позицií екологоцентризму та упровадження у навчальнi курси вищо!' школи постулатiв екологiчно збалансованого розвитку.
Мета роботи - висвилення досв^ кафедри економки Украши Л^всь-кого нацiонального унiверситету 1м. 1вана Франка в екологiзацií навчальних програм з метою пiдготовки фахнвщв для сталого розвитку. Так, кафедрою було
запроваджено викладання навчально1 дисциплiни "Екологiчна економжа", об'ектом дослiдження яко1 е еколого-соцiо-господарська система планети, для студенпв IV курсу спещальносп "Економiчна теория" та V курсу спещальносп "Прикладна економiка", а також навчально!' дисцимни "Економiка природоко-ристування" для студештв II курсу бюлопчних спецiальностей. Окрш цих дис-циплiн, на магiстерськiй програмi зi спецiальностi " Прикладна економiка", з по-зицiй постнекласично!' економiчноí теорií, викладаються й iншi дисциплiни, зок-рема, "Нацiональна стратегiя сталого розвитку Украши", "Методологiя наукових дослщжень", "Державне програмування розвитку рекреацiйноí iцдустрií".
Виклад основного матерiалу. "Екологiчна економжа" - це комплек-сний навчальний курс, що вивчае еколого-економiчнi процеси, явища та вiдно-сини у вах сферах взаемозв'язку "природа-суспiльство-економiка" [5]. У рамках мiждисциплiнарного шдходу до викладання навчальних дисциплiн "Еколо-гiчна економiка" та "Методологiя наукових дослщжень" студенти спещальнос-тей "Економiчна теорiя" та "Прикладна економiка" освоюють, зокрема:
• основи системно-синергетичного шдходу у методологи наукових дослщжень;
• концепщю бiоцентричного оптимуму природокористування та господарсько! дiяльностi;
• основнi поняття фiзико-економiчноí теори природного катталу;
• принципи ноосферно! моделi екологiчно збалансованого розвитку економiки. Основи системно-синергетичного шдходу у наукових дослвдженнях та
зокрема в економiчнiй науцi, розглядають шд час опрацюванця тем " Вибiр методу наукових дослiджень" та "Наукове економiчне знання i системнкть" навчально' дисциплiни "Методологiя наукових дослщжень". Основою для розумш-ня студентами специфiки об'екта дослiдженця ввдповщно до цього методолопч-ного шдходу е поняття складно! системи як тако', що характеризуеться наявнк-тю синергетичних ефектiв взаемодií сво'х шдсистем та, вiдповiдно, не може дослвджуватися на рiвнi окремих пiдсистем за допомогою редукцюшстських методов. Розгляд конкретних наукових методов дослiдження складних систем здшснюють у коцтекстi розгляду лшшних i нелiнiйних зв'язкiв мiж параметрами системи, а також детермшованосп та недетермшованосп цих параметрiв. Особливу увагу придiляють обгрунтуванню використання в економiчнiй науцi недетермiнованих моделей та, вiдповiдно, статистичних методiв дослiдження. Поняття складно1 системи доповнюеться поняттям вщкрито1 системи як тако1, що характеризуеться обмшом енергií, речовини та шформацп iз зовнiшнiм се-редовищем. Проблему засвоення студентами елементiв природничо-наукових теорш вирiшують шляхом включения у матерiали для самостiйного опрацюван-ня як наукових, так i науково-популярних текспв (Л. фон Берталанфi, В. Вер-надський, Ф. Капра).
Концепщю бюцентричного оптимуму господарсько1 дiяльностi розглядають в рамках лекцшного курсу "Еколопчна економiка" та обговорення теми семшарського заняття "Концепцiя та полiтика сталого розвитку" з дано1 дис-циплiни. Окрш цього, доцiльним може бути розгляд подiбноí проблематики в рамках окремо1 навчально1 дисциплiни зi стратепчного управлiнця для студен-тiв мапстерсько1 програми за спецiальнiстю "Прикладна економша".
Розгляд основних понять фiзико-економiчноí теорií природного кашталу базуеться на розумiннi студентами засад системно-синергетичного шдходу до дослiдження природосощогосподарських систем. Пiд час проведения семшарсь-ких занять з навчально! дисциплши "Екологiчна економiка" здiйснюють обгово-рення категорií природного капiталу, зокрема вщмшносп ц вiд поняття природ-них ресурсiв, а також розгляд штерпретацш поняття iнвестування у природний каштал вiдповiдно до компенсацiйного та превентивного шдходав до природо-охоронно! даяльност! В останньому випадку, у дискус1ях наголошуеться на взаемозв'язку мiж споживанням та заощадженням у ириродосоцiогосподарськiй системi та, своею чергою, на ключовш ролi заощаджень для збереження неген-тропiйного потенцiалу природного капiталу. Пщ час семiнарських занять з нав-чально! дисциилiни "Методолопя наукових дослщжень" фiзико-економiчну те-орiю природного кашталу розглядають як приклад мiждисциилiнарного системно-синергетичного шдходу до вивчення складних вiдкритих природосошогоспо-дарських систем як об'екта до^дження економiчноí науки.
У подiбному контекстi, в рамках двох названих навчальних дисциилiн розглядають принципи ноосферно! моделi екологiчно збалансованого розвитку економжи. Спираючись на першоджерела (пращ В.1. Вернадського "Декiлька слiв про ноосферу" та "Хiмiчна будова бюсфери Землi та И оточення" [3]) та ма-терiали навчальних курав, iз магiстрантами спецiальностi "Прикладна економь ка" було обговорено спорiдненiсть основних положень теорц розвитку ноосфе-ри В. Вернадського iз теоретичними концепщями украшсько! школи фiзичноí економií.
На початку ХХ1 ст. незаперечним фактом стало визнання необхiдностi змiни парадигми стратепчного планування суспiльного розвитку. Стратепчне планування нацiонального розвитку поступово змшюе вектор цшепокладання, тобто фокус планування змiнюеться з економiчного на сталий розвиток. Необ-хiднiсть упровадження нових пiдходiв до стратегiчного планування у практику вичизняного державного управлiння, вироблених з урахуванням досвiду надна-цюнального та нацiонального стратегiчного планування й аналiзу взаемозв'яз-кiв мiж економiчним, людським та екологiчним плануванням е предметом вивчення дисциплши " Нацюнальна стратегия сталого розвитку Украши". Практична реалiзацiя в УкраЫ принципв сталого, збалансованого розвитку перебувае на початковому еташ й здшснюеться у досить складних полиико-сусшльних, соцiально-економiчних та екологiчних умовах. Структура зазначено! дисципль ни включае теми, ят розкривають: причини, що зумовили перехiд людства до ново!' парадигми свого розвитку; свиовий, зокрема европейський, досввд впро-вадження iдеí сталого розвитку у стратепчному илануваннi та прогнозуваннц огляд нових пiдходiв до вимрювання суспiльного прогресу та визначення по-казникiв для використання у процеа стратегiчного планування та державного управлшня; мiсце Украши в контексп переходу до сталого розвитку; аналiз су-часно! соцiально-економiчноí та еколопчно! стратегií в Украíнi; оргашзацшно-шституцшний механiзм упровадження моделi сталого розвитку в Украшц оцш-ку впровадження стратегií сталого розвитку в процеа розроблення та реалiзацií державних i регiональних цшьових програм.
Цьогорiч для студентДв V курсу спецiальностi "Прикладна eKOHOMiKa" запроваджено нову навчальну дисциплшу "Державне програмування розвитку рекреaцiйноí шдустрц". 1нтегрування концептуальних положень сталого розвитку в цю навчальну дисциплшу е обов'язковим. Адже однieю з головних оз-нак свiтовоí рекреащйно1 iндустрií на сучасному етапД е íí сталий розвиток, який знайшов вiдобрaження у документах ООН, Всесвггньо1 туристично!' орга-нiзaцií. Так, сталий розвиток туризму (одна iз складових частин рекреaцiйноí Дн-дустрп), як зазначено в Порядку денному на ХХ1 ст. для гaлузi подорожей i туризму, - це здатнДсть туризму впродовж тривалого перюду зберiгaти сво1 кДль-кiснi та яккш показники, тобто виправдовувати очДкування резидентiв i турис-тiв як у короткий, так i бДльш тривалий перiод, без шкоди довкДллю тiеí терито-рц, яка зацДкавлена у його розвитку [6, с. 105]. ОкрДм цього, наголошено, що стaлiсть у туризмi передбачае позитивний загальний баланс екологiчних, соцД-окультурних та економiчних впливiв туризму. Акцентуеться на важливостД спiвробiтництвa мiж органами влади, галузями економiки i туристичними орга-нiзaцiями у цьому питаннД. Цi прогрaмнi положення знайшли продовження у працях украшських вчених, на думку яких, стaлiсть туризму забезпечуеться на основi збaлaнсовaностi iнтересiв: 1) мiж економiчною ефективнiстю туристич-но1 дiяльностi, збереженням природних рекреaцiйних ресурсДв та соцДокультур-ною сaмобутнiстю народДв; 2) мiж бiзнесом, дiяльнiсть якого спрямована на от-римання максимально можливого за даних умов прибутку, та мiсцевими громадами i державою, якД повиннi дбати не тДльки про соцiaльно-економiчне зрос-тання, а й про збереження для майбутнДх поколiнь природно1 i соцюкультурно1 складово1 туристично1 дiяльностi, яка, по суп, е ресурсом для його стабДльного функцюнування [7, с. 191-192].
Сталим повинен бути не тшьки туризм, але й iншi види рекреапдйно1 дд-яльностД, якД в сукупностД становлять рекреащйну шдустрда. Адже íí розвиток вДдбуваеться у межах рекреацшних природосопiогосподaрських систем (РПСГС), ядром шд час формування яких е природний рекреащйний капДтал. Власне, без нього неможлива економiчнa дДяльнДсть з рекреацшного природоко-ристування. ОкрДм цього, оскшьки природний рекреащйний кaпiтaл забезпечуе функцюнування обмДнних процесiв у межах локально1 територií та в природному довкДллД, то пДд час визначення допустимого масштабу рекреaпiйноí дДяльностД в межах кожно1 РПСГС потрДбно враховувати екологДчну пропозицДю ц1е1 РПСГС.
Одшею з основних вимог до послуг рекреaцiйноí шдустрц е 1х висока якДсть, яка, своею чергою, визначаеться якДсними параметрами природних рекреацшних ресурсДв, вДдсутнДстю у !х складД екологiчно шкДдливих компонентДв. За такого характеру вимог до рекреацшних послуг виникае потреба у форму-ваннД новоí стратеги розвитку рекреaцiйноí шдустрп, виходячи Дз засад рацД-онального i невиснажливого природокористування, його платностД, розвитку i зростання добробуту територДальних громад, розвитку виробничих та Днфрас-труктурних галузей вДдповДдно до закономДрностей екологДчно збалансованого розвитку РПСГС та Дн. [8, с. 10]. Своею чергою, комплексне врахування зазна-чених засад, врахування намДрДв суб'ектДв рекреaцiйноí шдустрп та Днших зацД-кавлених структур щодо íí перспективного розвитку, шдвищення ефективностД
управлiнських рДшень, можливi завдяки визначенню i правильнш постановцi завдань у регiональних програмах розвитку рекреацп та туризму, як одного i3 iHCTpyMeHTiB забезпечення сталого розвитку. Отже, концептуальнi положения сталого розвитку наскрiзно пронизують yсi теми навчально!' дисциплiни "Дер-жавне програмування розвитку рекреацiйноï iндyстрiï", цим самим сприяючи пiдвищенню рiвия пiдготовки фанвщв-економктш для сталого розвитку.
Проблематика сталого розвитку також Днтегрована i в Днших навчальних дисциплiнах, зокрема "Економiчнiй теорiï" та "Нацiональнiй економiцi", "Основах шдприемництва", "Регiональнiй економiцi", викладання яких забезпечують викладачi кафедри економДки Украши ЛНУ Дм. 1вана Франка. Вивчення цих дисциплiн студентами е важливим, оскДльки "Економiчна теорiя" е методологДч-ною основою для вивчення всДх iнших дисциплiн, а "Нащональна економiка" (з 2015/2016 н. р. - "ЕкономДка Украши") формуе цшсне уявлення про проблеми та перспективи розвитку економiки, зважаючи на нащональш iнтереси та вимо-ги нацюнально1 економiчноï безпеки. БДльше того, викладання економiчних дисциплiн для стyдентiв неекономiчних спецiальностей сприяе формуванню у будь-яко1 людини, фахДвця розyмiния ролi кожного iз нас у побyдовi гармо-нiйного (збалансованого) сyспiльства. Цд знання повиннi бути спрямованi на те, щоб питання "сталого розвитку" стало невДд'емною частиною життя кожно1 людини. Однак, на жаль, щ дисциплши е тальки вибДрковими, i немае впевненостД у 1х викладанш в майбутньому.
Висновки. Наведенi вДдомостД щодо досвДду "екологiзацiï" навчальних дисциилш кафедрою економiки Украши ЛНУ Дм. 1вана Франка свiдчать про те, що в сучасних умовах розвитку вищо1 освДти в УкраМ, зокрема економДчно!', найпростДшим способом подання (формування) освггшх програм у контекста сталого розвитку е Днтегрування його концептуальних положень в ДснуючД нав-чальнД дисциплши, а також створення нових дисциплшарно-оркнтованих програм, як, наприклад, "НацДональна стратегДя сталого розвитку Украши". Однак, для забезпечення сталого розвитку як стратепчно!' мети Украши, безумовно, потрДбно створювати та розвивати i вДдповДдш мДждисциплшарш програми. А-дже, в такому випадку, концепщя сталого розвитку буде наскрДзною в усДх навчальних дисциплшах, що впливатиме на якДсть та рДвень шдготовки фахДвщв для сталого розвитку.
Лiтература
1. Генеральна Асамблея ООН. Резолюдiя, прийнята Генеральною Асамблеею 27 липня 2012 р., № 66/228 "Майбутне, якого ми хочемо". - Нью-Йорк: ООН, 2012. [англ. мовою].
2. International Institute-Association of Regional Ecological Problems. Greening of Education: Ukraine's Contribution. Rio+20 Voluntary Commitment. - 2012. [Electronic resource. - Mode of access http://www.uncsd2012.org.
3. Вернадский В.И. Химическое строение биосферы Земли и ее окружения / В.И. Вернадский. - М. : Изд-во "Наука", 1965. - 256 с.
4. Гришв Л.С. Еколопчно збалансована економжа: проблеми теорн : монографш / Л.С. Гринв. - Львiв : Вид-во ЛНУ ш. 1вана Франка, 2001. - 240 с.
5. Гринв Л.С. Еколопчна економжа : навч. пойбн. / Л.С. Гринв. - Львiв : Вид-во "Магно-лш-2006", 2010. - 358 с.
6. Туризм и устойчивое развитие. Доклад Генерального секретаря ООН / Комиссия по устойчивому развитию. - Сесс.: (7, 1999). - Нью-Йорк : Изд-во ООН, 1999. - 236 с.
7. Олшник Я.Б. Стратегiя сталого розвитку в Укралш: географiчний пiдхiд / Я.Б. Олшник, П.Г. Шищенко, О.О. Любщева та íh. // Географiя в шформацшному суспiльствi : зб. наук. праць. - К. : Вид-во "Обри". - 2008. - Т. 1. - С. 191-199.
8. Гулич О.1. Концептуальш засади еколопчно збалансованого розвитку курортно-оздоров-чих територш : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / О.1. Гулич. - Львш, 2005. - 29 с.
Надшшло до редакцп 18.11.2015 р.
Крывень А.В., Теребух М.И., Ходыко Д.И., Сторожук А.М. Опыт внедрения концепции образования для устойчивого развития кафедрой экономики Украины Львовского национального университета имени Ивана Франко
Освещен опыт кафедры экономики Украины ЛНУ им. И. Франко в экологизации учебных программ с целью подготовки специалистов для устойчивого развития на примере учебного курса "Экологическая экономика" и курсов магистерской программы по специальности "Прикладная экономика", преподающихся с позиций постнеклассичес-кой экономической теории. Простейшим способом формирования образовательных программ, в контексте устойчивого развития, является интегрирование его проблематики в существующие учебные программы, а также создание новых дисциплинарно-ориентированных программ. Вместе с тем, необходимо дальнейшее развитие междисциплинарных связей между учебными курсами и создание соответствующих учебных программ.
Ключевые слова: образование для устойчивого развития, экологизация образования, постнеклассическая экономическая теория, междисциплинарность.
Kryven O.V., Terebukh M.I., KhodykoD.I., StorozhukA.M. Experience in Education for Sustainable Development Concept Implementation at the Department of the Economy of Ukraine of Ivan Franko National University of Lviv
Experience in curriculum ecologization for training of specialists for sustainable development at the Economy of Ukraine department of NUL is described using examples of 'Ecological Economics' course and Master in Applied Economy courses taught from the perspective of post-non-classical economic theory. Integration of sustainability issues into the existing programs, as well as creation of new disciplinarily oriented programs is the simplest way of curriculum formation in the context of sustainable development. At the same time, further development of interdisciplinary links between courses and development of the respective programs is necessary.
Keywords: education for sustainable development, ecologization of education, post-non-classical economic theory, interdisciplinarity.
