CC BY
16
• reclamation and sustainable management of industrial areas and mining areas,
• conservation of nature and landscape in protected areas including areas of recreation and
culture heritage,
• common action of expert, local society and NGOs for the improvement of the quality of
urban environment (Sunderland and Cracow).
The series of international symposia and conferences on training of experts for sustainable development in relation to pan-European co-operation has started at our University in 1989. The first conference was related to the modernisation of environmental education at universities. There have been seven conferences related to different problems of the integration of human ecology and economics, organised by our team so far. Some of them were prepared together with the Chair of Natural Resources Management at the Faculty of Management, AGH.
Our next Conference - Global Co-operation for Sustainable Development (in connection with the forthcoming Earth Summit) will be organised at AGH on 11-12 March 2002.
Paper was financially supported by AGH grants: 10.10.150.423 and 10.10.150.562
Literature
1. Dobrowolski J. W., Wagner A. - Methodological experiences of training university students in solving environmental problems in Poland. W: Research on Cases and Theories. Vol. 7. Sustainable Development: The role of the universities, red.: E. A. Stuhler, M. Vezjak. Rainer Hampp Verlag, München, Mering 2000. s. 33-42.
2. Eureco 2001. Co-operation of Decision-Makers, Scientists and Practitioners for the Promotion of Sustainable Development and European Integration. A. Wagner and J. W. Dobrowolski (eds.), Kraków 18-19.06.2001 - JAK, 2001.
3. Jankowska-Klapkowska A., Dobrowolski J. W., Preisner L., Wagner A., Magnus G. (red.): Training of Experts for European Co-operation on Protection of Environment and Sustainable Development, Conference Proceedings, Kraków, 1994.
4. Polish Journal of Environmental Studies 9. Supl. II, A. Wagner and J. W. Dobrowolski (eds.) Euroeko 2000: 43-45. 2000.
5. Twarogowski J. - Walery Goetel (14.IV.1889-6.XI.1972), Poczet wielkich geologów, War-szawa 1974.
УДК378.1 Доц. Л.1. Максимiвы, к.е.н.; ст. викл. Л.Д. Загвойська15 -
УкрДЛТУ
МЕТОДОЛОГ1ЧН1, ДИДАКТИЧН1 ТА ПРИКЛАДН1 АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНИХ ДИСЦИПЛ1Н У ВИЩ1Й ШКОЛ1 (НА ПРИКЛАД1 МАГ1СТЕРСЬКОГО КУРСУ Е^ИЕСО)
Йдеться про досвщ створення мапстерського курсу "Економша довкшля i природ-них ресурсiв" та проведення практичних занять у його рамках.
14 кергвник центру подготовки малстргв економки довкшля i природних pecypciB
15 администратор проекту Dissemination ENARECO
Науковий вкник, 2002, вип. 12.1_
Ludmyla Maksymiv, Ludmyla Zahvoyska - USUFWT
Methodological, didactic and applied aspects of ecological-economic disciplines teaching at higher school (master course ENARECO case)
Experience of establishment of master course "Environment and Natural Resource Economics" and arrangement of practical studies within the framework of this course is introduced.
Подолання кризових eKOHOMÎ4Hnx явищ в УкраЫ, ят ввдбуваються на rai глибоко1 еколопчно1 кризи, можливе лише за умови задяння такого стратепчного ресурсу як розвиток освии. У галузi охорони довкшля, використання природних ресурсiв та забезпечення екологiчноï безпеки роль освiти важко переощнити. Адже людина е головним чинником змiни середовища, в якому живе, шдпорядко-вуючи своïм потребам все новi запаси природних ресурав для отримання негай-но1 економiчноï вигоди. При цьому практично повнктю iгноруеться право насту-пних поколшь на отримання тако1 ж кшькосп природних ресурс1в i благ.
Тисячолитя, що розпочалося, висувае новi вимоги до освiти як стратепч-но1 основи розвитку особистостi, суспiльства, нацп i держави, запоруки майбут-нього. Як вказуеться у Нацюнальшй доктриш розвитку освiти Украши у ХХ1 ст., провiднi держави свiту освоюють стратегда сталого людського розвитку. Людство помiтно змiнюе орiентацiю у бж демократiï, культури, миру, ринкових вщносин, утверджуе 1х як прiоритети ново!' свггово1 динамiки. Нагальною потребою i перед-умовою прогресивного поступу людства е подолання згубних наслiдкiв технократизму, неконтрольованого науково-технiчного прогресу та еколопчно' небезпеки. Все це зумовлюе потребу радикально' модернiзацiï освiти в УкраЫ.
Укра'на приедналася до ртення Глобального Форуму 92 року щодо переходу до сталого розвитку i виробила проект нацiональноï концепцл сталого розвитку. Реалiзацiя ще1 концепцiï потребуе, у свою чергу, виршення низки завдань, серед яких одне з найважливiших - посилення ролi екологiчноï освiти, культури i науки.
Вщповвдно до Основних напрямкiв державно1 полiтики Украши у галузi охорони довкшля, використання природних ресурсiв та забезпечення еколопчно1 безпеки посилення ще1 ролi мае вiдбуватися, зокрема, за рахунок розроблення но-вих навчальних програм, удосконалення методики викладання еколого-економiчних дисциплш для пiдготовки фах1вц1в у рiзних сферах дiяльностi (права, шших гуманiтарних та природничих наук i знань).
Важливу роль за цих умов мае об'еднання зусиль свггово1 спiльноти, ви-вчення та поширення досвiду передових краш у сферi охорони довкiлля та ефек-тивного використання природних ресурс1в. 1снуе ряд мiждержавних угод i домов-леностей, ят дають змогу реалiзувати таку ствпрацю i фiнансово ïï шдтримати. Однiею з програм, якi усшшно реалiзуються в Украïнi, е освиня трансевропейська програма Tempus-Tacis. Участь у шй дала змогу Украшському державному лко-технiчному унiверситету (УкрДЛТУ) розпочати шдготовку магiстрiв економiки довкiлля i природних ресурс1в. Навчальний курс розроблено у ствпращ з евро-пейськими унiверситетами-партнерами, серед яких - Альберт-Людв^с-унiверситет м. Фрайбурга (Нмеччина), ушверситети мiст Падуï (Iталiя) та Гента (Бельпя). Цей курс призначений для шдготовки фахiвцiв-генералiстiв, спромож-них виртувати соцiально-економiчнi завдання на засадах сталого розвитку, дося-гаючи при цьому сприятливого для життя людини стану довкшля i забезпечуючи
дбайливе використання природно-ресурсного потенцiалу краши на вах р1внях управлiння (нацюнальному, репональному, локальному). Таю фанвщ, на нашу думку, здатш внести вагомий вклад у досягнення паритетностi вiдносин у трiадi людина-господарство-природа з урахуванням принципiв економiчноí ефективнос-тi, екологiчноí цiлiсностi та сощально1 справедливостi.
Метою навчання на мапстерському курсi е формування у студештв розу-мiння сутi та принцишв сталого розвитку, системного шдходу до впливу дяльно-стi людини на природне довкiлля, знания теорш, законiв, закономiрностей, за до-помогою яких можна було б знизити чи запоботи негативному антропогенному впливу на довкшля, виховання у майбутшх економiстiв екологiчного мислення, екологiчноí сввдомосп та пiдвищения р1вня екологiчноí культури.
Виходячи з важливостi рiзних сфер д1яльносп людини та 11 впливу на природне довкшля, враховуючи наявнiсть досвiду та квалiфiкацií професорсько-викладацького складу УкрДЛТУ, були визначеш цикли необхвдних для формування економкта-еколога дисциплiн (рис.). До них ввшшли: економiка довкiлля, екологiчна политика та право, менеджмент природних ресурав, економiка земле-користування, економiка туризму i рекреацií, менеджмент довкшля, методи та ш-струменти економiки довкшля. Таким чином, навчальною програмою курсу охоп-ленi рiзнi галузi народного господарства - промисловкть, лiсове i сiльське госпо-дарство та сфери д1яльносп - туризм, природозаповiдна справа.
Цикл " Економiка довкшля" - визначальний у структурi магiстерського курсу, вш складаеться з таких дисциплш як "Екологiчна економ1я", "Економжа до-вкiлля" та "Економiка лкокористування". Метою дисциплiн цього блоку е озна-йомлення з теоретичними положенными сучасно!' еколого-економiчноí науки, формування у студеипв екологiчного мислення, з'ясування економiчних вiдносин, що складаються у процес використання, вiдтворения та охорони природних ре-сурс1в загалом i лiсових зокрема.
Правовi аспекти природокористування та права людини на сприятливе до-вкiлля, сучасний статус та аспекти полиики довкiлля в УкраЫ та крашах бвро-пейського Союзу розглядаються у дисциплiнах "Екологiчне право", "Порiвняльна полiтика довкшля", "Прикладна полиика довкiлля", якi утворюють цикл "Еколо-гiчна полiтика i право".
Теоретичш основи землекористування, економiка та етика землекористу-вання, механiзми його регулювання вивчаються дисциплiною "Еколого-економiчнi проблеми землекористування", яку продовжуе "Планування сталого землекористування", що зосереджуеться на вивченнi iнструментарiю регулювання землекористування з позицiй сталого розвитку. Обидв дисциплiни складають цикл "Економiка землекористування".
Проблеми менеджменту природних ресурав розглядаються у цикл "Менеджмент природних ресурс1в", який розпочинаеться дисциплiною "Основи менеджменту природних ресурав". Його завданням е аналiз економiчного, еколопчно-го, техиологiчного та социального аспектiв використання рiзноманiтних природних ресурав, прикладнi аспекти íх менеджменту з позицш сталого розвитку. Про-довжуеться цей блок дисццплiнами " Менеджмент сталого лiсового господарства", "Менеджмент сталого сшьського господарства", ят розкривають реалií розвитку цих галузей в Украíнi та Gвропi, вивчають перспективи i проблеми переходу до сталого господарювання. Завершуеться цикл дисциплшою "Менеджмент приро-
Науковий в1сник, 2002, вип. 12.1
дозаповiдних територiйм, яка розглядае традицiйнi та альтернативы форми вико-ристання, охорони i вiдтворення навколишнього природного середовища, зокрема заповiдноí справи.
Рис. Структура маг^терського курсу
Правовi аспекти природокористування та права людини на сприятливе до-вкiлля, сучасний статус та аспекти полДтики довкiлля в УкраЫ та краíнах бвро-пейського Союзу розглядаються у дисциплiнах "Еколопчне право", "Порiвияльна полiтика довкшля", "Прикладна полiтика довкiлля", якi утворюють цикл "Еколо-гiчна полiтика i право".
Теоретичш основи землекористування, економДка та етика землекористу-вання, мехашзми його регулювання вивчаються дисциплiною "Еколого-економiчнi проблеми землекористування", яку продовжуе "Планування сталого землекористування", що зосереджуеться на вивченнi iнструментарiю регулювання землекористування з позицiй сталого розвитку. ОбидвД дисциплiни складають цикл "ЕкономДка землекористування".
Проблеми менеджменту природних ресурсДв розглядаються у циклi "Менеджмент природних ресурсДв", який розпочинаеться дисциплшою "Основи менеджменту природних ресурсДв". Його завданням е аналiз економiчного, екологДчно-го, техиологiчного та социального аспектiв використання рiзноманiтних природних ресурсДв, прикладнi аспекти íх менеджменту з позицiй сталого розвитку. Про-довжуеться цей блок дисциплшами " Менеджмент сталого лiсового господарства", "Менеджмент сталого сiльського господарства", якД розкривають реалií розвитку цих галузей в УкраЫ та бврош, вивчають перспективи i проблеми переходу до сталого господарювання. Завершуеться цикл дисциплшою "Менеджмент приро-дозаповiдних територш", яка розглядае традицiйнi та альтернативш форми вико-ристання, охорони i вiдтворения навколишнього природного середовища, зокрема заповiдноí справи.
Двi дисциплши магiстерського курсу торкаються питань туризму та рекре-ацп - це "ЕкономДка туризму i рекреацц" i "Туризм i рекреация у сшьськш мДсце-востi", якi належать до циклу " Економiка туризму i рекреацií". Цi дисциплши роз-глядають економiчнi вiдносини, яи виникають при спецiальному використаннi природних ресурав туризму i рекреацií, мехашзми функщонування туристично-рекреацiйних систем, методи планування туристичноí д1яльност!, пiдвищения еколого-економiчноí ефективностi туристично-рекреацiйноí дiяльностi загалом i у сiльськiй мiсцевостi зокрема.
Цикл "Методи та шструменти економiки довкшля" розглядае прикладнi аспекти дисциплiни "Економша довкiлля". Зокрема, дисциплiна "Економiчний аналiз iнвестицiйних проект1в" знайомить студентiв iз сучасними пiдходами до аналiзу ^естицшних проектiв з позицiй iнвесторiв (фшансовий аналiз), з точки зору всього сусшльства (економiчний аналiз) i з позицш рiзних прошаркiв насе-лення (соцiальний аналiз). Дисциплiна мае за мету навчити студента виявляти, а ввдтак i оцiнювати прямi та непрямi витрати i вигоди ^естицшних проектiв, ви-користовуючи сучасний математичний апарат та можливостi iнформацiйних тех-нологiй. Завершуе цикл дисциплiна "Методи та шструменти в економщ довкш-ля", яка знайомить студеипв iз науковими iнструментами та кшьккними методами i моделями економжи довкiлля - економетричними, оптимiзацiйними, багато-ц1льовими та iмiтацiйними. Цд моделi викладаються на прикладах, почерпнутих iз сучасноí захiдноí лiтератури.
Завершуе структуру мапстерського курсу цикл "Менеджмент довкшля", до складу якого входять двД дисциплДни - "Менеджмент довкДлля шдприемств" Д
Науковий вкник, 2002, вип. 12.1_
"Прикладний екологiчний маркетинг". Перша з перелiчених дисциплiн висвiтлюe питання впливу промислових пiдприeмств рiзних галузей економши на довюлля. Особлива увага звертаеться на методи подолання конфлiкту мiж економiчними iнтересами пiдприемств та вимогами сусшльства до якостi довкiлля. Друга ж дис-циплiна зосереджуе сво! зусилля на вивченнi шлях1в виртення проблеми форму -вання попиту на еколопчно чисту продукцiю, послуги i блага для забезпечення бажано! частки на ринку, iмiджу пiдприемства, оргашзацл чи особи.
Особливiстю навчання на мапстерському курсi е акцентування на фшо-софських та етичних аспектах. Ц аспекти розглядаються у кура " Фiлософськi засади сталого розвитку". Тим самим до уваги беруться людсью цiнностi i прийма-еться теза про те, що важливою е людська особисткть, а не людство як бюлопч-ний вид. Таким чином у процес формування економiста-еколога вноситься поту-жний етичний елемент.
Незважаючи на те, що у результата вщбуваеться певний вдавд вiд " науко-во1 об'ективностi" з ii' цшнкно-нейтральною позицiею i байдужiстю до таких фь лософських категорiй як добро i зло, лише на ii' основi може бути сформований сучасний фахгвець, спроможний поеднати iнтереси ринково'' економiки, оркнто-вано'' на все бшьше споживання ресурсiв та енергп та необхiднiсть збереження природного кашталу. Такi фахiвцi зможуть змiнити напрям динамiки розвитку ринково'' системи, за яко'' товари та послуги, що продаються, тобто мають вартк-ну оцiнку, отримують прiоритет поршняно з цшностями, якi е важливими з точки зору якосп життя, однак не мають ринково'' оцiнки вартосп (чисте повiтря, гарнi ландшафти, бiорiзноманiття тощо).
Основний акцент у розробщ навчально-методичного забезпечення зробле-но на перехвд навчального процесу вiд шформативно-демонстративного характеру до штерактивних форм навчання, котрi розвивають творчi здiбностi майбутшх спецiалiстiв-генералiстiв, перетворюють студента в активного, Мщативного су-б'екта знань, здатного мислити системно, створювати шноващйний продукт i нестандартно пiдходити до виршення еколого-економiчних проблем. Прикладом упровадження таких форм можуть служити семшари, що проводяться при ви-вченш окремих навчальних курсив.
Так, семшар "Роль неурядових органiзацiй у реалiзацii мунiципальноi еко-логiчноi полiтики та здшсненш регiонального менеджменту" у рамках дисциплiни "Прикладна екологiчна полiтика" мав за мету вивчення досвiду дiяльностi зарубь жних та вiтчизняних громадських органiзацiй, ''х ролi у виршент екологiчних проблем на конкретних прикладах. З огляду на це, на семшар були запрошеш i взяли участь у його робоп директор центру мунщипального та регiонального розвитку п. Г. Дробенко (Льв1в), заступник директора центру п. Я. Брусак (Львш), директор асоцiацii мунщипально!' мережi ENERGIE CITES п. М. Станкевич (Кра-юв), член громадсько' спiлки BSP ELECTRONIC п. С. Скрипчак (Бельска-Бяла) i начальник вщщлу стратеги та розвитку мiста, експерт з питань якосп продукцп та систем управлшня навколишшм середовищем п. А. Вуцький (Щецiн).
Учасники семшару познайомилися з досвiдом Львшсько! мери у виршенш екологiчних проблем мкта (зниження ршня забруднення повiтря, утилiзацil побу-тових вiдходiв тощо); зарубiжнi гостi подiлилися досвiдом вирiшення проблем природного i штучного довюлля у себе на батьтвщиш та шших крашах.
Ще одним прикладом реально!' спшпращ маг1стр1в та експерпв з питань довкшля е практичш заняття i семшари, ят проводяться у рамках дисциплши "Еколого-економ1чш проблеми землекористування", що торкаються питань вирь шення конфлiктних ситуацiй землекористування i вирiшуються на прикладi тери-торп регiонального ландшафтного парку "Знесшня". Така форма спiвпрацi реаль зуеться за постшного сприяння директора парку п. О. Завадовича. Для виртення конфлiктних ситуацiй студенти зверталися за шформащею до Львiвського мкько-го управлшня земельних ресурсов, громадсько! оргашзацц "Екоправо-Львгв". Ви-рiшення конфлiктних ситуацш е актуальним не лише для розвитку парку "Знесшня" , але й для сталого розвитку мкта. На конкретних прикладах майбутш мапст-ри - фахiвцi у галузi економiки довкiлля i природних ресурсiв - вчаться вирту-вати реальш екологiчнi й економiчнi проблеми, гармошзувати приватнi, корпора-тивнi та суспшьш iнтереси.
У планах центру шдготовки магiстрiв економiки довкiлля i природних ресурсов - розширення перелiку дисциплiн вiльного вибору. Новою дисциплшою цього перелiку е дисциплша "Modern Investment Theory", викладання яко! плану-еться проводити англiйською мовою. Це дозволить студентам розширити круго-зiр, поглибити знання у сферi застосування iмовiрнiсних методов для аналiзу ^е-стицшно! дiяльностi фiрм, а також удосконалити знання англшсько! мови як мови сучасного свiту науки. Викладання ряду дисциплш англiйською мовою дасть змо-гу iноземним громадянам (насамперед з краш Центрально! та Сходно! бвропи) поповнити ряди студенпв магiстерського курсу " Економiка довкшля i природних ресурсов".
Лiтература
1. MaKMMiB Л.1., Загвойська Л.Д. Мапстри економши довюлля i природних pecypciB -лiдеpи ХХ1 стс^ччя// Науковий вiсник: Збipник науково-технiчних праць. - Львш: УкрДЛТУ, 2001, вип. 11.1. - С. 134-137.
2. ENARECO - a new master study course on environmental economics in Ukraine. Ideas, objectives, contents. Edited by H. Essmann, N. Lust, D. Pettenella, Yu. Tunytsya. - Lviv: USUFWT, 2000. -144 p.
3. Forestry curriculum development and revision. Case studies in developing countries. - Rome: FAO, 2001. Pp. 227-237.
4. Глазырина И.П. Природный капитал в экономике переходного периода. - М.: НИА -Природа, РЭФИА, 2001. С. 6-7. _
УДК577.4 Проф. Д.М. Колотило, д.т.н. - Кшвський НЕУ
ВЧЕННЯ С. ПОДОЛИНСЬКОГО I В. ВЕРНАДСЬКОГО В АСПЕКТ ГЛОБАЛЬНО! ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧНО1 ОСВ1ТИ XXI СТОЛ1ТТЯ
Пpоаналiзовано пpиpодничi myMBi концепцн i сощальш ще! видатного укра!нсько-го вченого С. Подолинського (1850-1893) i В. Вернадського (1863-1945), а саме термоди-намши i явище фотосинтезу - фшсацл i збереження сонячно! енергн рослинами. Автор пропонуе власне обгрунтування цидносп застосування у сфеpi сучасно! освiти наукових еколого-економiчних iдей.
