CC BY
19
пюлях. Для цього потр^но змЫити вгтчизняне законодавство таким чином, щоб воно не просто було адаптоване до м1жна-родних стандарта, але й враховувало нацюнальы ¡нтереси;
- вивчення мжнародного ринку державних закуп¡вель ¡ меха-н¡зм¡в залучення украУнських компан¡й до закордонних тендера;
- запровадження системи електронних закупвель в Укра-У (перевагами електронних закуп¡вель стануть оптимвацт процедур закуп¡вель, п¡двищення р¡вня прозорост й вщкри-тост¡ зд¡йснення закупюель, створення додаткових умов для подолання корупцп у сфер¡ державних закутвель);
- вивчення кращих св¡тових практик оргаызаци м^на-родних тендер¡в;
- навчання учасниюв та сприяння запровадження кон-сультац¡й щодо виходу вггчизняного б¡знесу на м¡жнародн¡ ринки державних закутвель;
- започаткування д¡ловоí ствпраф, зокрема з м^народ-ними донорами, бвнес-школами, консалтинговими органЬ зац¡ями стосовно допомоги виходу вггчизняного б^несу на мжнароды ринки державних закуп¡вель.
Необхщно започаткувати низку проект¡в техннноУ допомоги з метою поширення ¡нформаци щодо Угоди СОТ про державы закупвл^ зокрема про умови приеднання УкраУни до ц° Угоди, про ¡сную^ переваги й виклики. Доречним вба-чаеться забезпечення пщготовки фах¡вц¡в та перепщготов-ки глав тендерних комгтетв для забезпечення яюсноУ ¡мпле-ментаци розглянутоУ Угоди у повсякденну ефективну практику вгтчизняних органв влади ¡ суб'eкт¡в господарювання. Забезпечення такоУ п¡дготовки та перепщготовки доц¡льно по-класти на вищщ навчальн¡ заклади в¡дпов¡дноí спец¡альност¡, в яких працюе колектив висококвал¡ф¡кованих фахюцю у сфер¡ мжнародноУ економ¡ки. До таких ВНЗ сл¡д в¡днести, зокрема, УкраУнський державний ун¡верситет ф¡нанс¡в та мжнарод-ноУ торг¡вл¡, в¡домий своею багаторнною пл¡дною науковою сп¡впрацею з органами виконавчо'У влади УкраУни.
Список використаних джерел
1. Про здмснення державних закуглвель. Закон УкраУни в1д 10.04.2014 №1197-VII [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1197-18.
2. Guidebook on anti-corruption in public procurement and the management of public finances / United Nations Office on Drugs and Crime. - Vienna: UNODC, 2013. - 54 p.
3. Пicьмaчeнкo ЛМ Cвiтoвий дocвiд дepжaвнoгo peгyлювaння зa-кyпiвeль зa бюджеты гашти / Л.M. Пicьмaчeнкo, O.O. ^итенга // Bicник Aкaдeмiï митш] cлyжби Укpaïни. Cep.: Дepжaвнe yпpaвлiння. -2010. - №1. - C. 69-74.
4. Meльникoв O.C. Eкoнoмiкo-мaтeмaтичнa мoдeль oцiнки дoцiльнoc-т пpoвeдeння кoнкypcниx тopгiв пpи зд^нены дepжaвниx зaкyпiвeль / O.C. Meльникoв // Eкoнoмiкa Укpa'íни. - 2012. - №9. - C. 47-56.
5. Гopин B. Фiнaнcoвi acr^™ cиcтeми дepжaвниx зaкyпiвeль /
B. Гopин // Bicник Kиïвcькoгo нaцioнaльнoгo тopгoвeльнo-eкoнo-мiчнoгo yнiвepcитeтy. - 2011. - №6. - C. 65-73.
6. ^льчин^кий Л.Ю. Iмiтaцiйнa мoдeль oцiнки мexaнiзмy дepжaв-ниx зaкyпiвeль з мeтoю пiдвищeння ïx eфeктивнocтi / Л.Ю. ^льчин-cький, C.O. Hoco^ A.A. Bacильчeнкo // Aдaптивнi cиcтeми aвтoмa-тичнoгo yпpaвлiння. - 2010. - №16. - C. 23-32.
7. ^гачев^кий C.B. Eкoнoмiкo-пpaвoвa xapaктepиcтикa cфe-pи дepжaвниx зaкyпiвeль тoвapiв, poбiт i пocлyг / C.B. ^гачевздкий // Hayкoвий вюник Львiвcькoгo дepжaвнoгo yнiвepcитeтy внyтpiш-^x cпpaв. Cepiя eкoнoмiчнa. - 2012. - Bип. 2. - C. 312-320.
8. Tкaчeнкo H.Á. Maкpoeкoнoмiчнi acпeкти дepжaвниx зaкyпiвeль / H.Á. Tкaчeнкo, Ю.M. Умaнцiв // Фiнaнcи Укpaïни. - 2009. - №8. -
C. 82-88.
9. Agreement on Government Procurement / World Trade Organization. - Mode of access: https://www.wto.org/english/ res_e/booksp_e/analytic_index_e/gpa_02_e.htm.
10. ^o pa^^ka^ic! Пpoтoкoлy npo вcтyп У^™ дo Cвiтoвoí' opгaнiзa-ци тopгiвлi. Зaкoн Укpaí'ни вiд 10.04.2008 №250-VI [Eлeктpoн. pecypc]. -Режим дocтyny: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/250-17
11. Укpaïнa npиeднaeтьcя дo Угoди COT npo дepжaвнi зaкyniвлi / Iнфopмaцiйний бюлетень Iнcтитyтy дepжaвниx зaкyniвeль «Peдyкцi-oн» [Eлeктpoн. pecypc]. - Режим дocтyny: http://procurement.in.ua/ ru/pages/3415
12. Пpиeднaння Укpaïни дo Угoди COT npo дepжaвнi зaкyniвлi нa-дacть мoжпивicть yкpaïнcьким niдnpиeмцям бpaти yчaть y зapyбiж-ниx тeндepax / бдиний вeб-nopтaл opгaнiв викoнaвчoí' влaди У^-]'ни [Eлeктpoн. pecypc]. - Режим дocтyny: http://www.kmu.gov.ua/ control/publish/article?art_id=248215517
УДК 339.56
C.B. MAPÈHIHA,
к^.н., Укpaïнcький дepжaвний yнiвepcитeт фiнaнciв тa мiжнapoднoï тopгiвлi
Дocвiд тa peaëiï cтaнoвлeння iHcrm'yömHo'i
cиcтeми ^^ho'I тopгoвeльнoï пoлiтики Eвpoпeйcькoгo Coюзv
У ^arri визнaчeнi ocoбливocтi виникнeння i cтaнoвлeння iнcтитyцiйнoï cиcтeми cпiльнoï тopгoвeльнoï пoлiтики Бвpo-пeйcькoгo Coюзу, пocилeння ïï кoмyнiтapнoгo xapa^epy тa пocтiйнoгo yдocкoнaлeння вiдпoвiднoгo iнcтpyмeнтapiю. Здй-cнeнo oцiнкy впливу cпiльнoï тopгoвeльнoï пoлiтики Бвpocoюзy нa гapмoнiйний poзвитoк cвiтoвoï тopгiвлi.
Kërn40Bi слова: тopгoвeльнa пoлiтикa, внугршня тopгiвля, cпiльнa тopгoвeльнa пoлiтикa, c^льний pинoк, iнтeгpaцiйнa взaeмoдiя, iнcтитyцiйнa cиcтeмa.
C.B. MAPÈHÈHA,
к.з.н., Укpaинcкий гocyдapcтвeнный yнивepcитeт финaнcoв и мeждyнapoднoй тopгoвли
Опыт и peaлии cтaнoвлeния инcтитуциoнaльнoй системы oбщeй тopгoвoй пoлитики Eвpoпeйcкoгo Coюзa
B ^aihe oпpeдeлeны ocoбeннocти вoзникнoвeния и cтaнoвлeния инcтитyциoнaльнoй cиcтeмы o6ùem тopгoвoй пo-литики Eвpoпeйcкoгo Coюзa, ycилeниe ee кoммyнитapнoгo xapa^epa и пocтoяннoгo coвepшeнcтвoвaния cooтвeтcтвy-
10 Формування ринкових вщносин в ÓKpa'mi № 9 (172)/2015
© C.B. MAPÈHIHA, 2015
ющего инструментария. Осуществлена оценка влияния общей торговой политики Евросоюза на гармоничное развитие мировой торговли.
Ключевые слова: торговая политика, внутренняя торговля, общая торговая политика, общий рынок, интеграционное взаимодействие, институциональная система.
S. MARYNINA,
PhD in economics, Ukrainian State University of Finance and International Trade
The experience and the realities of formation of the European Union common trade policy institutional system
In the article were identified the features of the emergence and formation of the institutional system of the European Union common trade policy, strengthening of it communitarian character and continuous improvement of appropriate tool. The evaluation of the impact of the European Union common trade policy on the world trade harmonious development was defined.
Keywords: trade policy, domestic trade, common commercial policy, common market, integration cooperation, institutional system.
Постановка проблеми. Сучасн економнн! вщносини вимагають не лише узгодження принциглв зовншньотор-говельноУ пол1тики м1ж окремими учасниками мжнародноУ торпвлю а й ¡нтеграцмно-економнних об'еднань краУн.
Зовышньоторговельна пол™ка ¡ проблеми ствпрац в мжнароднм торг^ стають об'ектами дтльност багатьох мжнародних ¡нститутв, що регулюють мжнародну торпвлю на м^народному рвнг
Не можна залишити поза увагою, що торговельна полЬ тика стала складовою економнноУ пол¡тики розвитку ¡нте-грац¡йних угруповань, вона активно використовуеться для розвитку внутр¡шнього ринку об'еднань, сприяе позитивним структурним зрушенням в економках краУн-учасниць.
Лнал13 дослщжень та публкащй з проблеми. 1нсти-туц¡йн¡й систем¡ Бвропейського Союзу (БС) присвячена велика ктьюсть науково-практичноУ лтератури, серед якоУ переважна б¡льш¡сть видань належить таким заруб^ним вченим, як Д. Босарт, Дж. Вигнон, Ф. Кордона, Ж. М¡ллер, В. Руш, Д. C¡мон, Ю. Шварц та ¡нш1, що е законом¡рним.
Конституцмы акти БС привернули увагу ¡ в¡тчизняних вче-них, як¡ розкривали ¡нституцмну природу положень засно-вницьких договорю у рамках власних дослщжень: М. Гнатов-ський, I. Грицяк, В. Котйка, В. Муравйов, Н. Руденко, О. Чалий, В. Шаповал, Т. Шинкаренко та ¡нол суттево примножили на-уковий доробок ¡з багатьох питань, що урегульовуються кон-ституц¡йними договорами Бвропейського Союзу.
Разом ¡з тим у цих суттевих за зм¡стом досл¡дженнях май-же неможливо знайти конкретного напряму становлення ¡н-ституфйно'У системи спшьноУ торговельноУ пол¡тики Бвросо-юзу, що обумовило актуальнють досл¡дження цього питання та бтьш поглибленого визначення.
Метою статт е визначення особливостей виникнення ¡ становлення ¡нституц¡йноУ системи сп¡льноУ торговельноУ по-л¡тики Бвропейського Союзу та виокремлення заходв, як¡ зд¡йснюються для регулювання взаeмов¡дносин м¡ж госпо-дарськими суб'ектами у сфер¡ торг¡вл¡.
Виклад основного матер1алу. Вплив ¡нтеграцмних про-цес¡в Бвропейського Союзу на мжнародну торг¡влю свщ-чить, що його сптьна торговельна пол¡тика (СТП) е важ-ливим фактором та засобом посилення економнноУ д¡i' на розвиток цього процесу. Вщкрита торг¡вля мж краУнами -членами Cп¡втовариства стала основою його створення по-над 50 роюв тому та обумовила зростання добробуту вах краУн-членв. Бвросоюзу в¡дводиться пров¡дна роль у зусил-
лях, спрямованих на надання рюного доступу на св¡тов¡ ринки як багатим, так ¡ бщним краУнам.
Регулювання зовн¡шньоеконом¡чних зв'язк¡в, у тому чис-л¡ ¡ зовншньоУ торг¡вл¡, для вс¡х краУн е питанням пол¡тичним та стало важливим значенням для визначення позицп краУни або групи краУн у свггогосподарських зв'язках.
Одним ¡з найважлив¡ших напрямв та досягнень ¡нтегра-цмноУ взаемодп БС е визначення единоУ зовншньоУ пол¡тики. За багато рок¡в ця полггика суттево зм¡нилася ¡ на сьогод-н¡шньому етап¡ стала важливою перевагою та ефективним ¡нструментом ¡нтеграцп.
Визначення терм¡ну «сп¡льна торговельна полггика» впер-ше з'явилося в договор¡ про Бвропейське економ¡чне спв-товариство 1957 року, який проголосив об'еднання держав у митний союз, лквщацю митних кордонв та запровадження СТП щодо третк краУн. Пров¡дною ¡деею створення Бвропей-ського сп¡втовариства була л^ералвацт торг¡вл¡ з урахуван-ням того, що сам догов^ про заснування Спютовариства не м¡стить перешкод для розвитку торговельноУ полгтики.
Пщ сп¡льною торговельною пол¡тикою варто розумЬ ти сукупн¡сть норм, як¡ регулюють торпвлю краУн - членю БС з третм краУнами. Необх¡дно зазначити, що СТП тюно пов'язана з нормами, як регулюють внутр¡шню торпвлю Бв-росоюзу м¡ж краУнами-членами та закртлюють основн¡ засади сптьного ринку Cп¡втовариства [2, с. 37, 3, 6].
У понятмному значен сп¡льна торговельна пол¡тика БС означае сукупн¡сть заход¡в, як¡ зд¡йснюються ¡нституцтми Союзу для регулювання взаeмов¡дносин мж господарськи-ми суб'ектами у сфер¡ торг¡вл¡. В широкому розум¡нн¡ торговельна пол™ка стосуеться торг¡вл¡ традицмними товарами, торг¡вл¡ послугами та факторами виробництва.
Сптьна полгтика в галуз¡ торг¡вл¡ перетинаеться та взае-мод^ з ¡ншими пол¡тиками БС. Зокрема, у галуз¡ конкуренции стьськогосподарства, промисловост¡, розвитку та економнноУ взаeмод¡i' з трет¡ми краУнами. Торговельна полгтика пов'язана з ¡ншими пол^иками через спец¡ал¡зован¡ ради у склад¡ Ради М¡н¡стерств, як¡ займаються секторальним ви-робленням р¡шень у межах пол™ки торг¡вл¡ в¡дпов¡дно до своеУ компетенци [8, с. 168].
1з середини 1960-х рок¡в економ¡чну потужнють, а разом ¡з нею ¡ вплив на св¡товий розвиток почали визначати США, Японт та Бвропейське економнне сп¡втовариство, що при-звело до виникнення торговельних конфлктв мж ними в результат закриття або обмеження доступу конкурента на
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 9 (172)/2015 11
pi3Hi чи ¡Hrni ринки та створення на них бтьш сприятливих умов для TOBapiâ нацiонального виробництва.
Прийняття Ствтовариством piшення про створення единого внутршнього ринку ще бтьше загострило вщношен-ня як з заокеанськими партнерами, так i з ¡ншими краУнами. Для захисту своУх економiчних iнтеpесiв Бвропейське спiвтовapиство та його конкуренти почали використовувати тоpгово-полiтичнi методи [5, с. 124-125].
На сьогодн сптьна торговельна полiтикa БС охоплюе як бaгaтостоpоннi тоpговельнi угоди про торпвлю окремими видами товapiв, так i норми, як регулюють техычы бар'ери для тоpгiвлi, включаючи норми щодо охорони здоров'я, захисту рослин тощо. ОкрУм тоpгiвлi товарами вона регулюе значну частину тоpгiвлi послугами та торговельними аспектами прав iнтелектуaльноï влaсностi, а також вiдносини, пов'язaнi ¡з здмсненням iноземних iнвестицiй.
Спiльнa торговельна полгтика е важливою складовою ме-хаызму ефективного розвитку Бвросоюзу та його впливу на розвиток мiжнapодноï торпвлг Створення краУнами - членами БС послщовно митного союзу, сптьного ринку, единого внутршнього ринку, економiчного союзу обумовило форму-вання та розвиток едино' торговельноУ полiтики щодо третУх краУн, яка стала активним ¡нструментом позитивних струк-турних зрушень в економiцi Бвросоюзу, соцiaльному розвитку, pеaлiзaцiï основних цiлей Ствтовариства. Вона е допо-вненням единого або сптьного ринку угруповання, осктьки надае можливостi забезпечити стaбiльнiсть умов руху това-piв на внутршых ринках [9, с. 18-24; 10].
До основних елемен™ формування та pеaлiзaцiï сптьноУ торговельноУ полiтики Бвропейського Союзу необхiдно вiднести:
- теоретичн основи мУжнародноУ тоpгiвлi;
- пpaвовi основи торговельноУ полiтики - мУжнародно-пpaвовi норми, нaцiонaльне законодавство, а також принци-пи i мехаызми ушфкацп та взаемоди мiжнapодно-пpaвових норм i нaцiонaльного законодавства;
- ¡нституцмну основу торговельноУ полiтики: мУжнарод-нi оpгaнiзaцiï та мiжнapоднi ¡нституци, нaцiонaльнi деpжaвнi органи;
- ¡нструменти pеaлiзaцiï торговельноУ полiтики (зовн0-ньоторговельний режим): сукупнють зaходiв, що застосову-ються у певнiй мipi для регулювання доступу ¡ноземних това-piв i послуг на внутpiшнiй ринок, а також для забезпечення доступу вгтчизняних товapiв на ринку ¡нших краУн свiту у пев-ний перюд часу [7, 8, с. 168].
Особливост ¡нституцмноУ системи сптьноУ торговельноУ полiтики були окpесленi та закртлеы в основних завданнях ГЛсабонського договору i полягають в гармоыйному розвитку свiтовоï тоpгiвлi, знижены митних та ¡нших бap'epiв для торпвлю поступовому скaсувaннi обмежень на пpямi ¡нозем-нi ¡нвестици. Таким чином, торговельна полгтика мае на мет усунути економiчнi, полiтичнi та адмУстративы бар'ери для мiжнapодноï торпвлг Öi цiлi узгоджуються ¡з загальними цЬ лями БС та, зокрема, з його цтями та принципами у сфеpi зовнiшньоекономiчноï дiяльностi.
Гюабонським договором також передбачаеться, що торговельна полiтикa БС повинна здмснюватися на основi единих пpинципiв щодо таких аспектв: змiнa митних ставок; укладан-ня тарифних та торговельних угод щодо тоpгiвлi товарами та
послугами; торговельних аспектв ¡нтелектуальноУ власност; прямих ¡ноземних iнвестицiй; експертноУ полiтики i зaходiв захисту торпвл^ з урахуванням тих, що мають застосовуватись у випадку демпЫгу та субсидування. Цей пеpелiк може бути до-повнений новими заходами та ¡нструментами впливу на мУж-народну торпвлю БС ¡з тpетiми краУнами [3, с. 79-80; 8].
В умовах переходу на новий piвень протекцмного захисту, ¡з загостренням та розширенням конкуренци i залучен-ням до неУ послуг та науково-техычних знань бiльш нагаль-ною стала необхщнють визначення единого пщходу захисту европейського ринку. В зв'язку з цим закладен в основу Римського договору принципи i правила формування единоУ зовншньоторговельноУ полiтики були перероблен та допо-вненнi i викладен у Маастрихтському договоpi та Амстер-дамському пaктi. Поняття «зовышньоторговельна полiтикa» було розширено, а узагальнен ди стали поширюватися на вс сфери зовнУшньоекономУчноУ дУяльностг В рамках БС бу-ла розроблена едина комерцмна полУтика по вщношенню до третх краУн, яка узагальнювала досвщ захисту конкурентних переваг европейського ринку [5, с. 126].
УзагалУ основи сптьноУ торговельноУ полУтики Бвропейського Союзу здебтьшого спУвпадають з основою права СпУвтовариства. Залежно вщ суб'ектв основи СТП мож-на роздтити на односторонн правовУ акти, як приймаються ¡нститутами БС i дво- та багатосторонн договори з третУми краУнами та мУжнародними органУзацУями.
Додатково основи сптьноУ торговельноУ полУтики можна виокремити на:
• Установиi договори, договори про зм!ни та договори про приеднання до яких можна Biß-iecrn nepmi норми закуплен в Договоpi про Бвропейське об'еднання вуг'лля i ста-ëi (1952), який закрпив принципи торговельноi полтики та передбачив створення ринку вуг'лля i cталi.
Укладений на 50 роюв, цей договУр уже не належить до основ СТП Бвросоюзу, але у свм час вЫ суттево вплинув на формування вае1' системи сптьноУ торговельноУ полУтики БС. Части-на його принципУв та положень перейшли в ¡нон частини основ СТП Бвросоюзу, а сфери регулювання цього договору пере-йшли до сфери регулювання Бвропейського спУвтовариства.
ДоговУр про Бвропейське економУчне спУвтовариство (1967) передбачив лквщацю митних кордонУв i запрова-дження сптьного митного тарифу, що заклало фундамент для створення митного союзу БС. Основними цтями СТП було визначено: забезпечення вщкритост европейськоУ економки; пщтримка багатосторонньоУ торговельноУ системи; пщтримка европейських цЫностей та сталого розвитку.
Нщцький договУр створив пщгрунття для розширення Бвропейського Союзу та стимулював ¡нституцмний механУзм i структуру прийняття ршень. ВЫ остаточно завершив пере-хщ концепцп у сферУ зовнУшньоУ торпвлУ до СпУвтовариства, а також поширив СТП на торпвлю послугами та пов'язан з торпвлею аспекти прав ¡нтелектуальноУ власностг Пюля на-буття чинност цим договором почали використовувати термЫ «нова торговельна полУтика».
• Принципи спльного ринку Бвропейського Союзу:
свобода руху товарУв, послуг, оаб та капгталУв на яких базу-
еться внутршня торпвля СпУвтовариства. Вони поширюються i на торпвлю БС ¡з третми краУнами - товари, як пройшли про-
12 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 9 (172)/2015
цeдypy митнoгo oфopмлeння в Cпiвтoвapиcтвi, мoжyть кopиc-тyвaтиcя cвoбoдoю pyxy тoвapiв нa yciй тepитopiï Gвpocoюзy.
• Пpинцип нaцioнaльнoгo peжимy тa пpинцип нaйбiльшoгo cпpияння зaпoзичeнi тopгoвим пpaвoм £C з пpaвa Cвiтoвoï opгaнiзaцiï тopгiвлi [COT]:
тoвapи з ïpeïix ^ai!, як пepeбyвaють y вiльнoмy oбiгy нa тepитopiï GC, пoвиннi кopиcтyвaтиcя тим caмим peжимoм, щo i тoвapи пoxoджeння зi Cпiвïoвapиcïвa, вoни не пщляга-ють кiлькicним тa eквiвaлeнïним ]'м oбмeжeнням, зacтocy-вaнню мит, iншим збopaм eквiвaлeнтнoï дм aбo зacтocyвaн-ню диcкpимiнaцiйнoгo зaкoнoдaвcтвa.
Kpiм ïoгo, icнye pяд cпeцiaльниx пpинципiв СТП, ïaкиx як: пpинцип cпpияння cпpaвeдливoï кoнкypeнцiï, пpинцип perio-нaльниx ïopгoвeльниx дoмoвлeнocïeй ïa пpинцип aвтoмaтич-нoгo пoшиpeння зacaд тopгoвoï пoлiïики нa нoвиx кpaïн-члeнiв.
• Miжнapoднi тopгoвeльнi yoди, як peгyлюють питaння тopгiвлi тa нaдaють пpeфepeнцiï нa: у^ди npo пapтнepcтвo i cпiвpoбiïницïвo ïa упэди npo acoцiaцiю; yгoди npo втьну ïop-гiвлю; пpeфepeнцiйнi ïopгoвi у^ди.
• Акти iнcтитyтiв Бвpoпeйcькoгo Coюзу, дo якиx вiднocять peглaмeнти тa диpeктиви. Ha Paдy GC пoклaдeнi ocнoвнi no-внoвaжeння y cфepi peгyлювaння ïopгiвлi Cпiвтoвapиcтвa. У paмкax звичaйнoï зaкoнoдaвчoï пpoцeдypи Paдa cпiльнo з Gвpoпeйcьким пapлaмeнтoм мйже пpиймaïи peглaмeнïи для визнaчeння paмoк cпiльнoï тopгoвeльнoï пoлiïики.
Baжливим нaпpямoм ïopгoвиx вiднocин, який peгyлюeтьcя диpeкïивaми, е cиcïeмa пiдïpимки eкcпopтy. Piшeння вдоз-няюïьcя вiд пoпepeднix aкïiв тим, щo вoни мaють кoнкpeïниx aдpecaнïiв i oбoв'язкoвi лише для ниx в cфepi peгyлювaння пopyшeнь aнïидeмпiнгoвиx aбo aнïиcyбcидiйниx poзcлiдy-вaнь, iнфopмaцiйниx ïa кoнcyльïaцiйниx пpoцeдyp, зaпpoвa-дження cпeцiaльниx yмoв iмпopтy aбo eкcпopïy щoдo o^e-миx ïoвapiв aбo кpaïн, yклaдeння мiжнapoдниx yгoд.
• Cyдoвi piшeння Бвpoпeйcькoгo Coюзу
зaбeзпeчyють poзгляд cпpaв зa yчacïю кpaïн-члeнiв, Ы-
cтитyтiв GC, фiзичниx ïa юpидичниx ocí6. Piшeння cyдy зa-безпечуе oднaкoвe зacтocyвaння нopм Gвpoпeйcькoгo Coo-зу y cфepi тopгiвлi [3, c. 81-88; 4; 8].
^^^чним iнcтpyмeнтoм cпiльнoï тopгoвeльнoï пoлiтики Gв-pocorc^y е митa (aдвaлopнi, cпeцифiчнi, зм^ы], якi poзpaxoвy-ютьcя вiдпoвiднo дo cпiльнoгo митнoгo тapифy. Gвpoпeйcький Оэюз мae y cвoeмy aктивi pяд iнcтpyмeнтiв, пpизнaчeниx для зaxиcтy внyтpiшньoгo pинкy вiд нeдoбpocoвicнoï (дeмпiнг, có6-cидyвaння] ïa дoбpocoвicнoï тopгoвoï пpaктики. Для пiдтpимки кpaïн, щo poзвивaютьcя зacтocoвyeтьcя cиcтeмa пpeфepeнцiй, якa е cиcтeмoю yгoд npo пpeфepeнцiйнy тopгiвлю, в якiй GC нa-дae близькo 90 кpaïнaм пpeфepeнцiйний дocтyп нa ^oi' pинки.
Дepжaви, як нaлeжaть дo нaйpoзвинyтiшиx ^ai! iз ви-coким piвнeм дoxoдy aбo мaють тopгoвeльнi yгoди, aбo зo-ни втью]' тopгiвлi з GC, як зaбeзпeчyють ]'м дocтyп дo pинкy Cпiвтoвapиcтвa, не мaють пpaвa бути кopиcтyвaчaми зa-гaльнoï ^стеми пpeфepeнцiй.
У вiдпoвiдь нa нeдoбpocoвicнy тopгoвeльнy пpaктикy, npo-типpaвнe cyбcидiювaння, дeмпiнг з бoкy кoмпaнiй ïpeïix ^a-]'н aбo вcтaнoвлeння пpoтипpaвниx тopгoвиx бap'epiв для е^-пopтepiв з GC Cпiвтoвapиcтвo мoжe зacтocoвyвaти зaxиcнi зaxoди, cepeд якиx нaйпoшиpeнiшими е aнтидeмпiнгoвi ïa кoмпeнcaцiйнi зaxoди, якi мaють кoмпeнcyвaти тopгoвeльний
диcбaлaнc ïa збитки, cпpичинeнi дiями ïpeïix ^ai! нa pинкy GC. Г^и зacтocyвaннi зaxиcниx зaxoдiв Gвpoпeйcький Corc^ викopиcтoвye бaзoвi нopми Cвiтoвoï opгaнiзaцiï тopгiвлi.
Дo ocнoвниx opгaнiв Gвpoпeйcькoгo Coюзy (iнcтитyцiйний мexaнiзм], якi нaдiлeнi пoвнoвaжeннями y cфepi aнтидeмпiн-гoвиx ïa кoмпeнcaцiйниx мит, нaлeжaть Gвpoпeйcькa ^мЬ ciя, Paдa GC ïa кoнcyльтaцiйнi кoмiтeти [1, 3].
Дoцiльнo зaзнaчити, щo пpoцec iмплeмeнтaцiï СТП зaзнaв вiдчyтниx змiн: cтaв лiбepaльнiшим, пpoзopiшим, пoзбaвивcя зaйвoгo тexнoпpaктизмy, a caмi дiï cyб'eктiв тopгoвeльнoï no-лiтики cтaли знaчнo aктивнiшими. Пюля пiдпиcaння Лicaбoн-cькoгo дoгoвopy тopгoвeльнa пoлiтикa пepeйшлa дo зoвнiш-ньoï пoлiтики Gвpoпeйcькoгo Coюзy, внacлiдoк чoгo iï пpoцec здiйcнeння в Cпiвтoвapиcтвi cтaв бiльш пoлiтизoвaним.
Bиcнoвки
Cтaнoвлeння iнcтитyцiйнoï cиcтeми cпiльнoï тopгoвeльнoï пoлiтики GC вiдбyвaлocя пoeтaпнo, в opгaнiчнoмy ïa цiлicнo-му зв'язку з пpoцecoм eвpoпeйcькoï iнтeгpaцiï, i cyпpoвoджy-вaлocя iï cклaдними впливaми. Ц^ cиcтeмi зaвжди бyлa xa-paктepнa cтiйкicть бaзoвиx cклaдoвиx, npo i^o cвiдчить тaкий фaкт - жoдeн з iï кoмпoнeнтiв не був cкacoвaний, a чacткoвi змiни не впливaли нa зaгaльнy cтpyктypy.
Зaвдяки iнcтитyцiйнiй cиcтeмi cпiльнoï тopгoвeльнoï no-лiтики GC пoвнicтю вpaxoвye Ытен^вний poзвитoк oco-бливocтeй cyчacнoï мiжнapoднoï тopгiвлi - зpocтaння poлi ïa знaчeння peгioнaльниx тopгoвeльниx блoкiв y визнaчeннi глoбaльниx ïa мiжpeгioнaльниx пpaвил тopгiвлi. Caмe чepeз тopгoвeльнy пoлiтикy oкpeмi кpaïни-члeни ïa Gвpoпeйcький Оэюз y цiлoмy пoлiпшyють cвoe cтaнoвищe y cвiтoвiй eкo-нoмiцi. Дocвiд Cпiвтoвapиcтвa пoкaзye, щo знaйдeнa on™-мaльнa мoдeль пepeдaчi ïa peaлiзaцiï eкoнoмiчнoгo cyвe-peнiтeтy oкpeмиx ^ai^ y зoвнiшньoтopгoвeльнiй cфepi нa нaднaцioнaльнoмy piвнi.
Ocнoвним apгyмeнтoм цьoгo cтвepджeння e те, щo дoбip ^титу^й, визнaчeння ïxньoгo cïaïycy й ocoбливo нaдiлeння ïx пoвнoвaжeннями не мaють випaдкoвoгo xapaктepy, a rpyн-тyeтьcя нa дoбpe пpoдyмaнiй кoнцeпцiï, ч^г^му poзyмiннi цi-лей i кoнкpeтниx зaвдaнь cиcтeми yпpaвлiння Cпiвтoвapиcтв i Gвpoпeйcькoгo Coюзy в цiлoмy.
Спигак викopиcтaниx âœepeë
1. Гpицяк I.A. 6вponeйcькe ynpaвлiння: тeopeтикo-мeтoдичнi зa-мди: Moнoпpaфiя. - K.: Bидaвництвo «KIC», 2006. - 398 c.
2. ^ицяк I.A. Уnpaвлiння в 6вponeйcькoмy Coюзi: тeopeтичнi зaca-ди: Moi-ioTpa!^. - K.: Bидaвництвo HAДУ, 2005. - 236 c.
3. 6вponeйcькe npaвo: npaвo 6вponeйcькoпo Coюзy: Паучник: y тpьox тoмax / зa зaп. peд. B.I. Mypaвйoвa. - K.: !н Юpe, 2015 - Kwa тpeтя: Пpa-вo зoвнiшнix знocин 6вponeйcькoпo Coюзy. - K., 2015. - 408 c.
4. Энтин Л. Инcтитyциoнaльнaя crpy^pa и мexaнизм npинятия peшeний в Eвponeйcкoм Coюзe: Уч. nocoбиe / Л. Энтин. - Oдecca: Юpид. лит., 2004. - 134 c.
5. Имченга T.M. Topгoвaя noлитикa 6вponeйcькoгo Coю-зa / T.M. Имченга. - M.: Изд. Дoм. Toc. ун-ïa - Bыcшaя шкoлa экoнoмики, 2010. - 395 c.
6. Maкieвич M. Miжнapoднo-npaвoвi acneкти cniвpoбiтництвa 6в-poneйcькoпo Coюзy з тpeтiми кpaïнaми: Moнoпpaфiя. - Львiв: Bидaв-ничий цeнтp ЛHУ iм. Iвaнa Фpaнкa, 2001. - 200 c.
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 9 (172)/2015 13
7. Псоцький В. Функцюнування Единого ринку бвропейського Союзу на сучасному етап / В. Пюоцький / 36. праць вчених 1нституту свгтовоТ еко-номки i мжнародних вдносин НАН Укра'ни. 1999. - Вип. 21. - С. 43-47.
8. УправлЫня в бвропейському Союзг Навч. посi6ник / 0.Я. Кра-кiвський, 0.С. Киричук, 0.Ю. Мороз та iн.; за заг. ред. 0.Я. Краювсько-го, 0.С. Киричука. - Львiв: ЛР1ДУ НАДУ, 2014. - 208 с.
9. l0HHpKOB 0. ToproBe^bHa no^iTHKa GBponencbKoro Coio3y: Mo-Horpa^in / 0. 0HHpKoB. - K.: BHflaBHHqTBo no^irpa^iHHHH qemp «KIH-iBCbKHH yHiBepcrneT», 2005. - 152 c.
10. Marynina S.V. Impact of the European Union trade policy on international trade / S.V. Marynina // AKTya^bHi npoB^eMH eKoHoMi-KH. - 2014. - 1 (151). - P. 36-42.
УДК339.976:336.227.3
A.B. МАКСИМЕНКО,
к.е.н., доценткафедри м'жнародного облку i аудиту, Кивський нацональний економЧний университет ¡м. Вадима Гетьмана
М1жнародне податкове планування шд призмою офшорних юрисдикцш
Розкрито сутн^сть офшорних зон як ¡нструменту мiжнародного податкового планування. Доспджено Генезу розвитку офшорного бiзнесу, iдентифiковано етапи виникнення офшорних юрисдикцй. Проаналiзовано динамку розвитку офшорного бiзнесу, визначено основн напрями та перспективи його розвитку.
Ключов1 слова: податки, податкове планування, офшорнi юрисдикцН, податковi угоди.
А.В. МАКСИМЕНКО, к.з.н., доцент кафедры международного учета и аудита, Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана
Международное налоговое планирование под призмой офшорных юрисдикций
Раскрыта суть офшорных зон как инструмента международного налогового планирования. Исследован генезис развития офшорного бизнеса, идентифицированы этапы возникновения офшорных юрисдикций. Проанализирована динамика развития офшорного бизнеса, определены основные направления и перспективы его развития.
Ключевые слова: налоги, налоговое планирование, офшорные юрисдикции, налоговые соглашения.
A. MAKSYMENKO,
Ph.D. in еconomics, associate professor, Kyiv National Economic University named by Vadym Hetman
International tax planning under the prism of offshore jurisdictions
The essence of offshore zones as an instrument of international tax planning is explained. The genesis of offshore business is investigated, the stages of the emergence of offshore jurisdictions are identified. The dynamics of offshore business are analised, the main trends and prospects of its development are determined.
Keywords: taxes, tax planning, offshore jurisdiction, tax treaties
Постановка проблеми. Важливим економ1чним Ыстру-ментом м1жнародного податкового планування е вщкриття пщприемств на територ1ях з птьговою системою оподатку-вання, тобто реестрац1я компани в офшорних зонах. Завдяки таюй можливост1 компани можуть м1н1м1зувати св1й податко-вий тягар та отримати додатков1 переваги вщ свое' госпо-дарсько''' д1яльност1. Водночас у офшорах можуть 6ути зарее-строван1 компани, як1 входять у структуру ТНК та займаються проектами Ывестування, тобто створенням певних актив1в в Ыших кра'на для отримання вщповщно!' вигоди. Слщ зазначи-ти, що ставлення до офшорних юрисдищй е неоднозначним через те, що межа правом1рност1 м1ж податковим плануван-ням i ухиленням вщ сплати податюв не е чгткою.
Проте офшорна дiяльнiсть е частиною мiжнaродного руху капралу, що пояснюе вигоди для Ывестора вщ тако'' дЬ яльност, тому у високорозвинених кра'нах офшорний бiзнeс вважаеться повнiстю законним.
Лнал13 дослщжень та публкацш з проблеми. 0кре-мi питання проблематики офшорно'' дiяльностi дослiджувaли у сво'х працях росмсью вчeнi А.Л. Апель, М. Владимирова, А.С. Булатов, В.1. Бутов, Н.М. Васильев, В.П. Вишневський, А. Вознюк, В. Гунько, А. Зимелев, Л.С. Кабир, М. Кордобов-
ська, Н. Смородинська, Г. Соколов, М. Стажкова, Д. Теуна-ев, Д. Ушаков, М. Халдин, Э. Шамбост. 3 вiтчизняних aвторiв цьому питанню придтяють увагу у сво'х працях Д.А. Верлан, 1.Г. Гaлкiн, Д.Д. Коссе, Ю.Г. Козак, Е.В. Локатарьова, Н. Нете-сова, В.Н. Слтець та iн.
Пiд час дослщження також були використaнi розробки за-ру6iжних учених, таких як Шерман Г. Арнольд, Т. Беннет, Д. Гриффтс, Р.Л. Дернберг,Р. Джонс, А. Зороме, К. Коттке, Х. Маккана, Т. Нт, Дж. Пеппер та Ы., як висвiтлюють рiзнi аспекти застосування офшорних схем у податковому пла-нуваннг Проте ряд питань öiei багатогранно'' науково' проблеми залишися недостатньо розкритими, зокрема недо-статньо уваги придiлeно генезу розвитку офшорного бiзнeсу, що дасть змогу щентифкувати сучaснi кордони застосування офшорного Ыструментар^ мiжнaродного податкового планування для компашй.
Метою статт'1 е виявлення особливостей формування та ретроспективного розвитку офшорних зон у контекст мiж-народного податкового планування для визначення основних нaпрямiв та перспективи 'х трансформаций
Виклад основного матер1алу. Дослщження лгтератури з питань мiжнaродного податкового планування показало, що,
14 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 9 (172)/2015
© A.B. МАКСИМЕНКО, 2015
