CC BY
34
УДК 616.12-008.331.1:616.379-008.64-085:615.22 DOI: 10.22141/2224-1485.4.48.2016.76993
С1РЕНКО Ю.М., РЕКОВЕЦЬ О.Л.
ДУ «ННЦ «1нституткардюлоги iMeHi академика М.Д. Стражеска» НАМН Украни», м. Кив, Укра'на
AOCBiA ЛкУВАННЯ НОЛПРЕЛОМ ПАЦвНПВ З АРТЕРiАЛЬНОЮ ППЕРТЕНЗieЮ ТА ЦУКРОВИМ ДiАБЕТОМ 2-го ТИПУ В УКРА1Ы (ОГЛЯД ДОСЛ^ЖЕНЬ)
Резюме. Дана стаття присвячена оцтцрезультатiв 7до^джень з Нолшрелом у nацieнтiв з артерiаль-ною гтертензieю й цукровим дiабетом 2-го типу, проведених в УкраМ: ПРАКТИК, ВЕКТОР ЖИЗНИ, СКИФ, СКИФ-2, ДИАГНОЗ, СТАТУС, иИ1А. Усього в доЫдження було включено 17265 пацieнтiв. У 94 % пацieнтiв 1з цукровим дiабетом була выявлена артерiальна гтертензiя. Середне зниження офюного артерiального тиску (АТ) за вама до^дженнями становило 36,7/17,6ммрт.ст. Досягнення цльового рiвня АТ вiдзначено в 77 % пацieнтiв. Альбумтургя у пацieнтiв 1з цукровим дiабетом 2-го типу й ар-терiальною гтертензieю визначалася в 31з 7до^джень: СТАТУС (88,8%), ПРАКТИК(30,8%) i СКИФ (71 %). Усередньому частота виявлення альбумтури в до^дженнях становила 63,53 %. Швидккть клу-бочковоХ фыьтраци (ШКФ) менше вiд 60 мл/хв визначалася в до^дженнях ПРАКТИК (31,3 % пацен-тiв), СКИФ-2 (18,4 % пацieнтiв). Усередньому частота зниження ШКФ менше вiд 60 мл/хв у пацieнтiв 1з цукровим дiабетом 2-го типу й артерiальною гтертензieю становила 24,7 %. Ппертрофгя лiвого шлу-ночка виявлена у 87,1 % пацieнтiв. В УкраМ серед хворих на цукровий дiабет 2-го типу спостерiгаeться поганий контроль АТ у пацieнтiв з високим ризиком серцево-судинних ускладнень. Основш причини поганого контролю АТ: лкарська терщя з недостаттм призначеннямрацюнальних фксованих комбтацш i адекватних доз препаратiв. Усього в 7 до^дженнях у 25 пацieнтiв з 17 265, включених в до^дження, спостерШлися побiчнiреакцп, хх частота становила 0,13 %. Шдмта препарату була в 0,02 % випад^в. Ключовi слова: Нолшрел аргтн Форте®, Нолшрел Б-Форте®, ефективтсть, переносимсть.
ОГЛЯД
REVIEW
АРТЕРИАЛЬНАЯ
Р ГИПЕРТЕНЗИЯ
Вступ
Артерiальна гiпертензiя (АГ) е одним з найпоши-решших захворювань серцево-судинно! (СС) системи у всьому свт й в Украш зокрема, що обумовлюе и суттевий вплив на показники здоров'я населення [9, 11, 12]. Пдвищення артерiального тиску (АТ) суттево попршуе прогноз хворих через прогресуюче уражен-ням оргашв-мшеней, збтьшуючи ризик розвитку iшемiчноl хвороби серця, шфаркту мюкарда, мозко-вого шсульту, гостро! й хрошчно! серцево! недостат-носп, порушень серцевого ритму, раптово! смерт [9, 11, 12, 15, 44].
З шшого боку, останшм часом спостертаються не-ухильне зростання захворюваносп на цукровий дiабет (ЦД), насамперед 2-го типу, та його поширеност серед дорослого населення й тенденщя до його розвитку в бтьш молодому вщь В Укршш на сьогодш офщшно зареестровано понад 1 млн пащентав iз ЦД. У структурi цих пащенпв частка хворих на ЦД 2-го типу становить 90 %. АГ зус^чаеться в 2 рази частше в пащенпв iз ЦД порiвняно iз загальною популящею й дiагностуеть-ся у 80 % пащенпв з ЦД 2-го типу [10, 11, 28, 37, 38].
Частота виявлення АГ при ЦД залежить вщ вшу, наяв-ност ожиршня, ураження нирок [29].
Пдвищений рiвень АТ е одним i3 найбтьш сутте-вих факторiв ризику серцево-судинних ускладнень у пащенпв i3 ЦД. Поеднання АГ та ЦД значно шдвищуе ризик ураження оргашв-мшеней (серця, головного мозку, нирок) та визначае бтьш високу частоту розвитку серцево-судинних ускладнень та смерть У хворих на АГ у поеднанш з ЦД у 2 рази частше розвиваеть-ся гостре порушення мозкового кровооб^у (ГПМК), у 3 рази частше зус^чаеться iшемiчна хвороба серця (1ХС) та серцева недостатнють (СН) порiвняно iз патентами з ЦД без АГ. За даними Фремшгемського досль дження, наявнiсть АГ у пацiентiв iз ЦД була пов'язана з тдвищенням частоти розвитку серцево-судинних
Адреса для листування з авторами: CipeHKO Юрш Миколайович E-mail: sirenkoyu@gmail.com
© CipeHKO Ю.М., Рековець О.Л., 2016 © «Аpтepiальна riпepтeнзiя», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
подш на 57 % i ризику CMepTi вiд будь-яких причин — на 72 %. Отже, пащенти з наявним ЦД 2-го типу та АГ потребують як ефективного зниження АТ, так i захисту оргашв-мшеней вiд ураження, тим самим знижуеться ризик розвитку серцево-судинних ускладнень та смертi [32, 47-49].
Ефективний контроль АТ у пащентав iз ЦД дуже низький та становить особливу проблему в лшуванш таких пащенпв. В останнiх рекомендащях з лшуван-ня АГ Свропейського товариства кардiологiв (2013) встановлено новий щльовий рiвень АТ у пащентав iз ЦД — менше вт 140/85 мм рт.ст. (ранiше було менше вiд 130/80 мм рт.ст.), а при наявност протешури мож-ливе зниження систолiчного АТ до рiвня менше вiд 130 мм рт.ст. [13]. У бтьшосл дослтжень за участю пацiентiв iз ЦД цтьовий рiвень АТ був не досягнутий. Але в дослiдженнях ACCORD та ADVANCE вдалося досягти рiвня АТ менше вiд 120/80 мм рт.ст. та менше вт 135/80 мм рт.ст. втповтно [25, 47]. Результатом до-слiдження ACCORD стало те, що зниження АТ менше вт 120/80 мм рт.ст. сприяло незначному зменшенню ризику розвитку серцево-судинних ускладнень за ви-нятком шсульту, а ризик побiчних реакцiй та ниркових подш збтьшився. У дослтженш ADVANCE досягнен-ня рiвня АТ менше вт 135/80 мм рт.ст. за допомогою фшсовано'х комбшаци периндоприлу з iндапамiдом до-стовiрно знижувало вiдносний ризик основних мшро-та макросудинних серцевих подш на 9 %, ризик смерт вт ушх причин — на 14 %, ризик смерт вiд серцево-судинних причин — на 18 %, ризик розвитку коронар-них ускладнень — на 14 % та ниркових ускладнень — на 21 %. Слд зауважити, що зниження ризику ниркових ускладнень при ЦД 2-го типу не залежало вт початко-вого рiвня АТ та функци нирок [14, 16, 25].
Для ефективного зниження АТ необхщними е так! складовк бажання пащента лiкуватися, бажання лiкаря вилiкувати пащента та пщбр найбтьш ефективних схем лiкування. Для досягнення цтьового р1вня АТ у пащен-т1в 1з ЦД зазвичай необхщне призначення комбшовано! терапи. Так, за даними американського дослтження, для досягнення тиску менше вщ 130/80 мм рт.ст. необхщне призначення в середньому 2,9 препарата [30, 31]. Втповщно до сучасних рекомендацiй з лiкування АГ бтьшють пацiентiв потребують 2 або бтьше лiкарських засобiв для досягнення цтьових р1вн1в АТ. Такi висновки були зробленi на пiдставi результапв багатьох кл1н1чних дослiджень, що продемонстрували необхiднiсть комбь новано! терапи [30, 33, 35, 41]. Найбтьш ефективним на сьогодн1 е призначення фксованих комбiнацiй, яи суттево знижують АТ, що сприяе бтьшш прихильност1 пащентав до лiкування. Комбiнацiя антигiпертензивних препаратав 1з взаемодоповнюючою дiею пiдвищуе ефек-тивн1сть та переносимiсть пор1вняно з високими дозами монотерапи, сприяе зменшенню дозозалежних по61ч-них реакцiй, що спостер^алися при монотерапи висо-ких доз, та синергiзму плейотропних ефеклв препаратiв [17-24, 26, 33, 35, 36].
Починати лшування 1з фасовано! комбшаци по-тр16но в пащенпв з АТ на 20/10 мм рт.ст. вищим в1д
ц1льового. Призначення фасовано! комбшаци змен-шуе ильюсть таблеток, як1 пацiент повинен приймати, i тим самим покращуе його прихильшсть до лшуван-ня. Метааналiз 9 дослiджень з пор1вняння фасовано! комбшаци з монотерапiею в л^ванш пацiентiв 1з цу-кровим дiабетом та АГ показав 26% покращення при-хильност1 до лiкування на фош прийому фшсовано'х комбшаци [27, 33, 39, 40, 42, 45, 46].
1нший метааналiз 11 дослтжень продемонстрував, що фiксована низькодозова комбшащя мала переваги як препарат першо1 лши в лiкуваннi хворих 1з м'якою та пом1рною АГ [34, 43, 50].
Одшею з найбтьш ефективних вважаеться комбь нацiя шпбггору ангiотензинперетворюючого ферменту (1АПФ) та дiуретика. Останнiм часом така комбiнацiя призначаеться лшарями найчастiше. За даними досль дження PREMIER (Preterax in Albuminuria Regression), комбшащя периндоприл/шдапамт 61льшою м1рою, н1ж один еналаприл у високш доз1 (40 мг), зменшувала альбумшурш у хворих на ЦД 2-го типу i АГ, причому незалежно в1д зниження р1вня АТ.
В шшому дослiдженнi PICXEL спостерiгалося до-стов1рно бiльше зменшення маси мюкарда л1вого шлу-ночка через 1 рш на фон1 прийому фшсовано'х комбь наци периндоприл/iндапамiд пор1вняно з тератею еналаприлом [19, 21].
Застосування цiеi ж фiксованоi комбiнацii периндоприл/шдапамт у хворих на ЦД 2-го типу в дослтженш ADVANCE суттево знизило ризик розвитку основних серцево-судинних подш, включаючи загальну смерт-н1сть [25]. До того ж при продовженш спостереження до 10 роив у дослтженш ADVANCE-ON у тих хворих на ЦД, яы 1з самого початку дослтження ADVANCE приймали терапiю комбiнацiею периндоприл/шдапамт, зберiгалося достовiрне зниження загальноi смертност на 9 %, р = 0,03, пор1вняно з пацiентами, яи не отримували цiеi терапи. Також у груш пащенпв, як1 рашше отримували комбiнацiю периндоприлу та шдапамту, зберiгалося зниження показника серцево-судинно'х смертностi на 12 % пор1вняно з контрольною групою, р = 0,04 [50].
Метою дано'х роботи став аналiз антигiпертензивноi ефективностi фшсовано'х комбiнацii периндоприлу ар-г1н1ну та шдапамту за даними ктшчних дослтжень, проведених в Украiнi з 2006 по 2016 рш.
Огляд дослтжень
В Украiнi накопичено великий досв1д застосування Нолiпрелу аргiнiну, Нолшрелу аргiнiну Форте та Нолшрелу БьФорте. Так, за останнi роки в УкраМ було проведено 7 кшшчних та ешдемюло-г1чних дослтжень у пащенпв з АГ та супутшм ЦД 2-го типу: ПРАКТИК, ВЕКТОР ЖИЗНИ, СКИФ, СКИФ-2, ДИАГНОЗ, СТАТУС, UNIA [1-7]. Усьо-го в щ дослiдження було включено 17 265 пащенпв. Середне зниження офюного АТ становило за вама дослiдженням 36,7/17,6 мм рт.ст., а цтьового АТ до-сягли 77 % пащенпв. Характеристика хворих та результата дослтжень подаш в табл. 1.
Осктьки в пащентав i3 ЦД дуже складно досяг-ти цтьових piBHiB АТ навггь за допомогою комбшо-вано'1 терапй', в Укршш було проведено дослтжен-ня ПРАКТИК (ПРоспективне вткрите дослiдження Антигiпеpтензивноï ефеКТИвност та пеpеносимостi Нолiпpелу Бi-Фоpте у пащенпв i3 неКонтрольованою АГ та цукровим дiабетом 2-го типу) [6]. У дослтження були включен 762 пащенти, стаpшi вiд 40 роив, з АГ та ЦД 2-го типу, ят рашше не отримували антигшертен-зивну теpапiю, з р!внем АТ понад 160/100 мм рт.ст., але менше вт 200/120 мм рт.ст., або як! рашше лшувалися, але не досягали цтьового р!вня АТ, з р!внем АТ понад 140/90 мм рт.ст. i менше вт 200/120 мм рт.ст. У досль дження не включались пащенти, як! вже перенесли судинно-мозкову подш в попередш 3 мюящ, шфаркт мюкарда в попередш 6 мюящв, з клапанними вадами серця, серцевою недостатшстю вище вт II функционального класу по NYHA, з нирковою (швидтсть клубочково'1 фтьтрацй' (ШКФ) менше вт 30 мл/хв) або печшковою недостатшстю (шдвищення р!вшв аланшамшотрансферази, аспартатамшотрансферази бтьше шж у 2 рази), !з вторинною АГ, ф!бриляшею пе-редсердь, онколопчними захворюваннями. Ушм пащ-ентам призначався Нолшрел БьФорте®. Уся попередня антигшертензивна тератя втмшялась, за винятком бета-блокатор!в, ят призначалися для л!кування сте-нокардй'. Через 1 мюяць терапй' Нолшрелом БьФорте (10/2,5 мг), якщо АТ був вищим за 140/90 мм рт.ст., до-датково призначався амлодитн 5 мг 1 раз на добу, за необхтносп доза збтьшувалася до 10 мг. Середнш вш пащентав становив 59,7 року, середнш р!вень офюно-го АТ становив 174,3/100,6 мм рт.ст. У 70 % пащенпв родич! страждали вт серцево-судинних захворювань, у 54 % спостериалось ожиршня (шдекс маси тта (1МТ) > 30 кг/м2), 23 % мали тдвищений р!вень холестерину. У 70 % пащентав р!вень глшозильованого гемоглобшу був вищим вт 7 %, ознаки порушення функцй' нирок (ШКФ менше вт 60 мл/хв) спостериались у 31 % хво-
рих, i сттьки ж мали мшроальбумшурш. На момент включення в дослтження тривалють ЦД 2-го типу була вт 1 до 5 роив. Ттьки 5,7 % пащентав мали нелшовану АГ. Монотерашю отримували близько 25 % пащентав. Частше за все призначалися 1АПФ (52,2 %), бета-адре-ноблокатори (24,7 %). Комбшовану антигшертензивну тератю двома препаратами отримували 42 % пащен-пв, трьома — 28 %. Лштознижуючу терашю отримували 65 % пащенпв, антитромбоцитарну — 70 %.
У кшщ спостереження середнш р!вень зниження офюного АТ становив 44,7/21,2 мм рт.ст. Р!вень АТ < 140/90 мм рт.ст. було досягнуто у 26,5; 53,5 та 74,5 % пащенпв втповтно на 30, 60 та 90-й дш л!кування. Частка пащенпв, ят досягли р!вня АТ < 135/85 мм рт.ст., у кшщ дослтження становила 62,4 %, а тих, хто досяг < 130/80 мм рт.ст., — 19,3 %. Частка пащенпв, ят втповти на тератю зниженням АТ на > 20/10 мм рт.ст., становила 95 %, що додатково свтчить про висо-ку ефектившсть комбшаци' периндоприлу та шдапамь ду в пащентав !з ЦД 2-го типу та АГ. П!д час дослтження додаткова антигшертензивна тератя призначалась 37 % патентав, у кшщ спостереження ix ктьысть зменшилася до 29 %. 26 % пащентав отримували ан-тагошсти кальцш, 2,5 % — бета-адреноблокатори, 0,3 % — д!уретики.
У пащенпв !з тяжкою АГ (АТ > 180/110 мм рт.ст.) середне зниження АТ у кшщ дослтження становило 51,6/25,4 мм рт.ст. Цтьовий р!вень АТ (< 140/90 мм рт.ст.) було досягнуто в 66 % пащенпв, що достсгар-но нижче пор!вняно з групою з бтьш низьким р!внем АТ — 82 %. Додаткова тератя призначалась у 45,4 % пащенпв !з тяжкою АГ, що було достсгарно частше пор!вняно з патентами з бтьш низьким р!внем АТ (29,2 %).
Також тератя Нолшрелом БьФорте сприяла до-стов!рному зниженню серцево-судинного ризику. Так, до початку дослтження 49 та 51 % пащенпв характери-зувались як пащенти високого та дуже високого ризи-
Таблиця 1. Характеристика 7 укра/нських дослджень у пац1ент1в з АГ та ЦД 2-го типу
Назва дослщження Характеристика хворих Початковий piBeHb АТ, мм рт.ст. Стушнь зниження АТ, мм рт.ст.
UNIA, n = 119 АГ 1 та II ст. без СС ускладнень 157,0/95,6 28,0/14,7
ВЕКТОР ЖИЗНИ, n = 2747 АГ погано контрольована + ЦД 2-го типу без СС ускладнень 174,4/100,6 39,5/18,2
ДИАГНОЗ, n = 9538 АГ + ЦД 2-го типу без СС ускладнень 152,8/91,2 Зниження АТ не оцшювали
ПРАКТИК, n = 762 АГ неконтрольована + ЦД 2-го типу без СС ускладнень 174,3/100,6 44,7/21,2
СКИФ, n = 1672 ЦД 2-го типу без АГ III ст. та СС ускладнень АГ виявлена в 94 % Зниження АТ не оцшювали
СКИФ-2, n = 637 ЦД 2-го типу, АГ I та II ст. без СС ускладнень 161,9/95,2 34,7/16,5
СТАТУС, n = 1790 АГ + ЦД 2-го типу без СС ускладнень (у 50 % хворих 4^чний ризик СС ускладнень понад 8 %) 160,2/95,4 Зниження АТ не оцшювали
ку вщповщно. Чepeз 3 мюящ тepaпiï чacткa пaцieнтiв високого pизикy збiльшилacя зa paxyнок пepexодy пaцieнтiв iз гpyпи дyжe високого pизикy i з'явились пaцieнти помipного cepцeво-cyдинного pизикy. Отжe, у 80 % пaцieнтiв iз ЦД 2-го типу тa AГ спо-cтepiгaлоcь змeншeння cepцeво-cyдинного pизикy. Heзaлeжно вiд функцп' ниpок AT доcтовipно тa од-нaково знижyвaвcя в ycix пaцieнтiв у cepeдньомy нa 45/21 мм p^CT. Побiчнi peaкцiï cпоcтepiгaлиcь тшьки у 8 (1,1 %) пaцieнтiв. Кaшeль — у 0,3 %, гiпотeнзiя — у 0,3 %, cлaбкicть — у 0,1 %, у 0,4 % xapa^ep побiчноï дп' нe було вкaзaно.
Отжe, yкpaïнcькe бaгaтоцeнтpовe доcлiджeння ПPAКTИК пiдтвepдило пepeвaги pyтинного ^шта-чeння фiкcовaноï комбiнaцiï Hолiпpeл Бi-Фоpтe®, a caмe його високу aнтигiпepтeнзивнy eфeктивнicть i до-6py пepeноcимicть xвоpими та AГ i ЦД 2-го типу. До-cтовipнe знижeння AT cпоcтepiгaлоcь у вcix пiдгpyпax пaцieнтiв нeзaлeжно вiд почaтковоï тepaпiï, piвня AT тa функцй' ниpок.
У дослщжёння ВЕКТОР ЖИЗНИ було включeно 2747 пaцieнтiв iз ЦД 2-го типу тa нeконтpольовaною AГ, ят пepeбyвaли нa aмбyлaтоpномy лiкyвaннi в piзниx мicтax Укpaïни пiд нaглядом 515 лiкapiв [4, 5]. ^шта-чaвcя Hолiпpeл Бi-Фоpтe®, 1 тaблeткa 1 paз нa добу. У дослтжЁння включБлись пaцieнти з piвнeм офюного CAT > 160 мм p^CT. Попepeдня aнтигiпepтeнзивнa тe-paпiя вiдмiнялacь, зa винятком бeтa-aдpeноблокaтоpiв, що ^из^чшись для лiкyвaння IXC. Контpольнe об-cтeжeння пpоводили чepeз 2 тижш тa чepeз 60 днiв лку-вaння. Cepeднiй вiк пaцieнтiв сгановив 62 pоки. У 52 % пaцieнтiв ЦД було виявлeно потад 5 pокiв тому, cepeдня тpивaлicть ЦД cтaновилa 7,5 pокy. Maйжe половинa rn-цieнтiв (48,3 %) мэли ожиpiння. У доcлiджeннi cпоcтepi-гaвcя доcтовipно вищий piвeнь CAT у пaцieнтiв iз бiльш тpивaлим пepeбiгом ЦД. Taк, cepeднe знaчeння CAT нa почaткy доcлiджeння в пaцieнтiв iз тpивaлicтю ЦД вщ 1 до 5 pокiв (n = 1255) cтaновило 173,4 мм pт.cт., a в гpyпi пaцieнтiв iз ЦД тpивaлicтю понaд 10 pокiв (n = 819) — 176,5 мм pт.cт. 30 % пaцieнтiв до включeння у досл^жён-ня тa пpизнaчeння Hолiпpeлy Бi-Фоpтe отpимyвaли мо-нотepaпiю. Cepeднiй офюний AT нa момeнт включeння в дослхджЁння у ниx cтaновив 171,7/99,0 мм pт.cт., тобто лiкyвaння було нeeфeктивним. Пepeвaжнa бiльшicть пaцieнтiв (80 %) отpимyвaли монотepaпiю iAПФ. 70 % пaцieнтiв до включeння у доcлiджeння отpимyвaли комбiновaнy тepaпiю. З нж 47 % отpимyвaли комб^-цiю iAПФ i дiypeтикa, 20 % — комбшвдш iAПФ тa a^ тaгонicтa кaльцiю, 8 % — комбшвдш блокaтоpiв AT1-peцeптоpiв тa дiypeтикa. Почaтковий piвeнь офюного AT сгановив 174,4/100,6 мм p^CT. Чepeз 14 днiв тepaпiï Hолiпpeлом Бi-Фоpтe знижeння офicного AT сгановило 26,4/11,9 мм pт.cт., чepeз 60 дшв — 39,5/18,2 мм p^CT. AT < 130/80 мм pт.cт. чepeз 60 днiв було досягнуто в 6 % rn-цieнтiв, AT < 140/90 мм pт.cт. досягнуто в 57,5 % rn^e^ тiв. Ефeктивнicть лiкyвaння нe зaлeжaлa вщ IMT тa бyлa одтаковою в пaцieнтiв з ожиpiнням тa бeз нього. Отжe, в доcлiджeннi BEKTOP ЖИЗНИ Hолiпpeл Бi-Фоpтe що-дeмонcтpyвaв високу eфeктивнicть у лiкyвaннi пaцieнтiв
з AF II тa II cтyпeня тa цyкpовим дiaбeтом, якi нeeфeк-тивно лiкyвaлиcя моно- чи комбiновaною тepaпieю до почaткy доcлiджeння.
У доcлiджeннi BEKTOP ЖИЗНИ Нол^л Бь Фоpтe добpe пepeноcивcя xвоpими. Побiчнi peaкцiï cпоcтepiгaлиcь лишe в 0,4 % пaцieнтiв у виглядi cyxоcтi в pотi, ^шлю, зaпaмоpочeння. Знaчнe погipшeння сга-ну вщмггили 3 пaцieнти (0,12 %), що було пов'язaно зi зтачним знижeнням AT. Пpичинaми виключeння rn-цieнтiв з доcлiджeння були: фiнaнcовa нecпpоможнicть (30 пaцieнтiв), змiнa мюця пpоживaння (7 пaцieнтiв), гоcпiтaлiзaцiя (2 rn^effra), нeявкa нa вiзит (4 rn^e^ ти). Виcокa eфeктивнicть тa добpa пepeноcимicть сщи-яли збiльшeнню пpиxильноcтi до лiкyвaння: 92,6 % та-цieнтiв погодилися пpиймaти Hолiпpeл Бi-Фоpтe пicля зaкiнчeння доcлiджeння.
В доcлiджeннi ДИАГНОЗ вивчэли пошиpeнicть AГ тa контpоль AT у xropra нa ЦД 2-го типу [1]. Було досл^джЁно 9538 xвоpиx та ЦД 2-го типу. Ce-peднiй вiк обcтeжeниx cтaновив 60,0 pокy. Cepeднiй IMT — 29,3 кг/м2. У 38 % пaцieнтiв було ож^ння. У 46,4 % пaцieнтiв тpивaлicть ЦД cтaновилa вiд 1 pокy до 5 pокiв, у 27,5 % — в!д 6 до 10 pокiв, у 23,5 % — по-нaд 10 pокiв. Cepeдня тpивaлicть ЦД cтaновилa 7,6 pокy. У 9 % пaцieнтiв в aнaмнeзi був пepeнeceний ш-фapкт мiокapдa тa в 7,4 % — reCTpe поpyшeння моз-кового кpовообiгy Cepeднiй piвeнь офicного AT нa почaткy доcлiджeння cтaновив 152,8/91,2 мм pт.cт. Pi-вeнь офicного AT < 140/90 мм^хст. було зaфiкcовaно лишe в 11,1 % пaцieнтiв. У 46 % пaцieнтiв piвeнь AT був у мeжax 140/90—160/100 мм p^x, у 32 % пaцieнтiв AT був 160/100-180/110 мм p^x, AT вищe вiд 180/110 мм pт.cт. був в 11 % пaцieнтiв. Tiльки в 1,1 % пaцieнтiв був piвeнь AT < 130/80 мм pт.cт. Пepeвaжнa бiльшicть пaцieнтiв (82,8 %) знaли пpо пiдвищeний тиск. 70 % пpиймaли aнтигiпepтeнзивнy тepaпiю, 47 % пpиймaли лжи та peгyляpнiй оcновi, xочa контpоль AT зaлишaвcя досить низьким. До вклютення у доcлiджeння мaйжe 60 % пaцieнтiв пpиймaли монотepaпiю. Бтьшють та-цieнтiв (65,7 %) отpимyвaли iнгiбiтоpи AПФ, 11,3 % — блокaтоpи peцeптоpiв AT1 II типу, блокaтоpи кaль-цieвиx кaнaлiв — 8 %, бeтa-aдpeноблокaтоpи — 11 %. Пpотe cepeднi дози ^empa™ були знaчно нижчими зa peкомeндовaнi, a cepeдня дозa гiдpоxлоpтiaзидy бyлa мaйжe 20 мг, чого досгатньо для пpоявiв нeбaжaниx мeтaболiчниx eфeктiв у пaцieнтiв iз ЦД. Дост^ж^нта ДИAГHОЗ пpодeмонcтpyвaло високу пошиpeнicть AГ cepeд пaцieнтiв з ЦД 2-го типу — 88,9 %.
Досл1джЁння СКИФ вивчэло пошиpeнicть ypaжeн-ня н^ок у xвоpиx нa ЦД 2-го типу [3]. Були вилютет 1672 пЕданти iз ЦД 2-го типу, ят пepeбyвaли нa сгацю-нapномy лiкyвaннi в piзниx peгiонax Укpaïни. До досль джeння включэлись пaцieнти, cтapшi зa 40 pокiв, iз ЦД 2-го типу. Н включaлиcь пaцieнти з ЦД 1-го типу, AГ III cтyпeня, втоpинними гiпepтeнзiями, тяжкою супутньою пaтологieю. Зa вiком пaцieнти pозподiлилиcь тaким чином: 40-50 pокiв — 12,5 %, 51-60 pокiв — 40,4 %, 61-70 pокiв — 30 %, cтapшe зa 70 pокiв — мaйжe 18 %. Ож^ш-ня cпоcтepiгaлоcь у 53 %. Tp^am^^ ЦД вщ 1 pокy до 3 —
33,5 %, вщ 3 до 5 pокiв — 18 %, в!д 6 до 10 pокiв — 27 %, потд 10 pокiв — 21 %. 58 % пaцieнтiв мэли iшeмiчнy жво-pобy cepця aбо пepeнecли iнфapкт мiокapдa, 13 % — œpe-нecли ГПMК aбо тpaнзитоpнy iшeмiчнy aтaкy. У жодно-го rn^em-a нe було дaниx щодо зaxвоpювaння ниpок. У 94 % m^ern™ бyлa виявлeнa AL AГ I студня (140/90160/100 мм pт.cт.) cпоcтepiгaлacь у 59 % rn^ern™, AP II cтyпeня (160/100-180/110 мм pт.cт.) — у 41 % m^ern™. Peгyляpнy aнтигiпepтeнзивнy тepaпiю отpимyвaли 57 % пaцieнтiв. Гiпepфiльтpaцiя н^ок (ШКФ > 120 млДв зa фоpмyлою Кокpофтa — Голтa) бута виявлeнa в мaйжe 15 % rn^ern™. У 24 % ШКФ становита 90-120 млДв. Maйжe 38 % rn^ern™ мэли знижeння ШКФ у мeжax 60-90 мл/т 21 % m^ern™ мэли ШКФ 30-60 мл/т 3 % пaцieнтiв мэли ШКФ мeншe вщ 30 мл/т Aльбyмiнypiя бyлa ви-явлeнa в 71 % rn^ern™. Tiльки в 6 % m^ern™ систо-лiчний AT був мeншим зa 140 мм pт.cт. Ocкiльки Af e одним з ключовиx фaктоpiв у фоpмyвaннi ypaжeння ни-pок щи ЦД, отpимaнi дaнi доcлiджeння CRH® cвiдчaть пpо нeобxiднicть aктивного виявлeння ypaжeння ниpок в yкpaïнcькiй популяци xвоpиx iз ЦД 2-го типу тa бiльш ш-тeнcивного лiкyвaння AГ для зaпобiгaння пpогpecyвaнню xpонiчноï xвоpоби ниpок.
У доcлiджeннi СКИФ-2 вивчэли вплив aнтигiпep-тeнзивноï тepaпiï нa фyнкцiю ниpок у xвоpиx iз ЦД 2-го типу [2]. У дослщжёння включeно 637 rn^ern™ вiком cтapшe 40 pокiв iз ЦД 2-го типу тa apтepiaльною гiпepтeнзieю I тa II стужня (AT > 130/80 мм p^CT. i < 180/110 мм p^CT.). He включaлиcь у доcлiджeння rn-цieнти з AГ III стужня, piвнeм AT > 180/110 мм p^x, ЦД 1-го типу. Пaцieнтaм пpизнaчaвcя Hолiпpeл Фоpтe caмоcтiйно, зa нeобxiдноcтi дозa подвоювaлacя aбо до-дaвaлиcя aнтaгонicти кaльцiю тa бeтa-aдpeноблокaто-pи. Ha почaткy доcлiджeння cepeднi цифpи офicного AT cтaновили 162/95 мм pт.cт. Чepeз 4 тижш лiкyвaн-ня Hолiпpeлом Фоpтe cepeднi цифpи AT cтaновили 141/86 мм pт.cт., a чepeз 12 тижшв — 127/79 мм pт.cт. Знижeння AT у пaцieнтiв, якi пpиймaли Hолiпpeл apri-нiн Фоpтe®, чepeз 12 тижнiв cтaновило 33,7/17 мм pт.cт., a в пaцieнтiв, ят пpиймaли Hолiпpeл Бi-Фоpтe®, — 38,4/15,8 мм pт.cт. Цiльовий piвeнь AT (< 130/80 мм pт.cт.) чepeз 12 тижнiв лiкyвaння було досягнуто в 73 % rn^ern™. Cepeд пaцieнтiв, у якиx почaтковий piвeнь AT був <160/100 мм pт.cт., цiльовий AT чepeз 12 тижшв лiкyвaння було досягнуто у 87,5 % витдыв, a cepeд rn-цieнтiв з piвнeм AT > 160/100 мм pт.cт. — у 72,5 %.
Зaгaлом нa почaткy доcлiджeння ШКФ мeншe вiд 60 млДв мэли 18,4 % rn^ern™. Чepeз 12 тижнiв тepaпiï Hолiпpeлом Фоpтe доcтовipно покpaщивcя cтaн функ-цй' ниpок — ШКФ збiльшилacя з 84,3 до 94,7 млДв (p < 0,01). Знижeння AT ж зaлeжaло вiд почaткового piвня ШКФ. Oтжe, доcлiджeння CКИФ-2 пpодeмон-cтpyвaло, що пpизнaчeння Hолiпpeлy Фоpтe в дозi 1 чи 2 тaблeтки нa добу в rn^ern™ iз ЦД 2-го типу тa AГ cпpияe aдeквaтномy контpолю AT у бшьшосл m^ern тiв тa покpaщye фyнкцiю ниpок.
У дост^ж^нт СТАТУС вивчaлacь cтpaтифiкaцiя pизикy rn^ern™ з AГ тa ЦД 2-го типу [7]. В досль дж^ння зa оцiнкою 4-piчного pизикy cepцeво-cyдин-
ниx ycклaднeнь у пaцieнтiв з AГ тa ЦД 2-го типу було вклю^но 1790 пaцieнтiв. Кpитepiями включeння в доcлiджeння були: вш понaд 18 pокiв, нaявнicть ЦД 2-го типу, AT > 140/90 мм pт.cт. Н включБлись у до-cлiджeння пaцieнти з parnrne пepeнeceними cepцeво-судинними ycклaднeннями (iнфapкт мiокapдa, iнcyльт, peвacкyляpизaцiï). Cepeднiй вш пaцieнтiв cтaновив 61,2 pокy Cepeдня тpивaлicть ЦД 2-го типу — 7,1 pокy. Cepeднiй piвeнь AT — 160,2/95,4 мм pт.cт. 74 % m^ern тiв нa момeнт включeння в доcлiджeння пpиймaли 2 i бiльшe aнтигiпepтeнзивниx пpeпapaти. Cepeднiй IMT був вищим зa 30,0 кг/м2. Oжиpiння мэли 52,5 % тщ-eнтiв. Cepeднiй piвeнь xолecтepинy був 5,2 ммоль/л. Гiпepтpофiя лiвого шлyночкa виявлeнa у 87,1 % тщ-eнтiв з AГ тa ЦД 2-го типу. Aльбyмiнypiя зус^чЕгась у 88,8 % пaцieнтiв з AГ тa ЦД 2-го типу, що говоpить пpо нaявнicть високого тa дyжe високого cepцeво-cy-динного pизикy ycклaднeнь. Peтинопaтiю мэли 69,3 % rn^ern™. Фiбpиляцiя пepeдcepдь зус^чЕгась у 19,5 % пaцieнтiв. Щ peзyльтaти cвiдчaть пpо високий тa дyжe високий cepцeво-cyдинний pизик у вклю^н^ в досль джeння rn^ern™.
Oтжe, доcлiджeння CTATУC покaзaло, що мaйжe половинa пaцieнтiв iз ЦД 2-го типу тa нeконтpольо-вaною AГ мaють дyжe високий 4^чний pизик œp-цeво-cyдинниx ycклaднeнь — > 8 %, що визнaчaeтьcя пiдвищeним AT тa нaявнicтю супутньо!' пaтологiï (вщ-cyтнicтю контpолю ЦД, таявшсго фiбpиляцiï пepeд-cepдь, peтинопaтiï, мiкpоaльбyмiнypiï, диcлiпiдeмiï, ожиpiння). Пpиcyтнicть лiкapcькоï iнepцiï пpоявляeть-ся в ^достат^ому пpизнaчeннi фiкcовaниx комб^-цiй тa викоpиcтaннi нepaцiонaльниx комбiнaцiй, що можe бути однieю з пpичин вщсутносп eфeктивного контpолю AT у rn^ern™ з AГ тa ЦД 2-го типу.
У доcлiджeння UNIA з вивчeння низькодозово!' eфeктивноcтi комбiнaцiï пepиндопpилy з iндaпaмiдом було включeно 119 m^ern^ cтapшe вiд 18 pокiв iз м'якою тa помipною AГ бeз супутньо!' пaтологiï тa œpe-нeceниx cepцeво-cyдинниx тa cyдинно-мозковиx подш [8]. Cepeднiй вiк пaцieнтiв сгановив 51,2 pокy Cepeдня тpивaлicть AГ — 6,4 pокy Почaтковий piвeнь офicного AT у cepeдньомy сгановив 158,53/96,72 мм pт.cт. Чepeз 3 мюящ лiкyвaння Hолiпpeлом тa Hолiпpeлом Фоpтe œ-peднe знижeння офюного AT cтaновило 28,05/14,68 мм pт.cт. Пpи добовому монiтоpyвaннi почaтковi цифpи AT cтaновили 139,07/82,91 мм pт.cт., знижeння AT в кiнцi доcлiджeння cтaновило 13,08/6,46 мм pт.cт. Цтьовий piвeнь AT (n = 111) (< 140/90) зa дaними офюного ви-мipювaння було досягнуто в 82 % rn^ern^, зa дaними ДMAT (n = 107) (< 125/80) — у 55 % витдив. Н фонi тepaпiï Hолiпpeлом доcягнeння цiльовиx piвнiв AT сга-новило 85 % (n = 60) тa 54 % (n = 56) вщповщно. Ha фош тepaпiï Hолiпpeлом Фоpтe доcягнeння цтьовж piвнiв AT cтaновило 78,4 % (n = 51) тa 55 % (n = 51) вщ-повщно. Oтжe, доcлiджeння UNIA пpодeмонcтpyвaло, що у xвоpиx iз м'якою тa помipною AГ низькодозовa комб^щя пepиндопpил 2 мг/iндaпaмiд 0,625 мг ^pe-пapaт Hолiпpeл®) пpодeмонcтpyвaлa виpaжeний arnra-гiпepтeнзивний eфeкт.
Альбумшурш в патентав !з цукровим д!абетом 2-го типу та артер!альною гшертенз!ею визначалася в 3 !з 7 дослтжень: СТАТУС (88,8 %), ПРАКТИК (30,8 %) та СКИФ (71 %). Отже, в середньому частота альбумшурй' в дослтженнях становила 63,53 %.
Швидюсть клубочково!' фтьтрацй' менше вт 60 мл/хв було визначено в дослтженнях ПРАКТИК (31,3 % пащентав), СКИФ-2 (18,4 % пащентав). Отже, в середньому частота зниження ШКФ менше в!д 60 мл/хв у пащентав !з цукровим д!абетом 2-го типу та артерь альною гшертенз!ею становила 24,7 %. Щ дан! ще раз тдтверджують високу частоту ураження нирок серед пащентав з АГ i супутшм ЦД 2-го типу.
У 7 дослтженнях у пащенпв !з цукровим д!абетом 2-го типу та артер!альною гшертенз!ею цтьовий р!вень артер!ального тиску досягався в 77 % випадтв.
no6i4Hi реакцй'
Усього в 7 дослтженнях у 25 пащенпв !з 17 265, включених у дослтження, спостериались поб!чш реакцй', частота поб!чних реакцш становила 0,13 %. В!д-мша препарату була в 0,02 % випадтв.
Висновки
1. У 94 % пащентав !з цукровим д!абетом 2-го типу виявлено артер!альну гшертензш, у 87,1 % — гшер-трофш л!вого шлуночка, у 24,7 % — зниження ШКФ < 60 мл/хв, у 63,53 % — альбумшурш.
2. В Укрш'ш у пащенпв !з цукровим д!абетом 2-го типу (високий та дуже високий ризик СС ускладнень), спостериаеться незадовтьний контроль артер!ального тиску.
3. Основш причини поганого контролю артер!аль-ного тиску: лшарська шершя з недостатшм призначен-ням рацюнальних фшсованих комбшацш та адекват-них доз антигшертензивних препаратав.
4. Середне зниження офюного артер!ального тиску у вшх дослтженнях становило 36,7/17,6 мм рт.ст.
5. Тератя на основ! фасовано!' комбшаци' перин-доприл/шдапамт сприяе досягненню цтьового р!вня артер!ального тиску у 77 % пащентав, частота поб!чних ефеклв — усього 0,13 %.
Список лператури
1. Маньковский Б.Н. Распространенность артериальной гипертензии и контроль артериального давления у больных сахарным диабетом 2-го типа: результаты исследования «ДИАГНОЗ.» // Лжи Украни. - 2011. - № 6(152) -С. 40-44.
2. Маньковский Б.Н., Иванов Д.Д. Влияние антигипер-тензивной терапии на функцию почек у больных сахарным диабетом 2-го типа: результаты проспективного исследования «СКИФ-2» //Лки Украни. - 2010. - № 8(144). - С. 28-32.
3. Маньковский Б.Н., Иванов Д.Д. Распространенность поражения почек у больных сахарным диабетом 2-го типа, по данным эпидемиологического исследования «СКИФ» // Серце i судини. - 2009. - № 4. - С. 45-49.
4. Свищенко Е.П., Ярынкина Е.А. Пациенты с артериальной гипертензией и сахарным диабетом 2-го типа: в поисках
оптимальной антигипертензивной терапии // Лжи Украгни. — 2012. — № 10(166). — С. 8-12.
5. Свищенко Е.П., Ярынкина Е.А. Эффективность антигипертензивной терапии фиксированной комбинацией периндо-прила 10 мг и индапамида 2,5 мг в открытом многоцентровом исследовании «ВЕКТОР ЖИЗНИ» у больных с плохо контролируемой артериальной гипертензией на фоне сахарного диабета 2-го типа//Лки Украти. — 2011. — № 8(154). — С. 68-76.
6. Сиренко Ю.Н., Маньковский Б.Н., Радченко А.Д., Куш-нир С.Н. Результаты проспективного открытого исследования по оценке антигипертензивной эффективности и переносимости Нолипрела Би-форте у пациентов с неконтролируемой артериальной гипертензией и сахарным диабетом 2-го типа (исследование ПРАКТИК) // Артерiальна гiпертензiя. —
2012. — № 4(24). — С. 9-23.
7. Сиренко Ю.Н., Радченко А.Д., Слащева Т.Г. Стратификация риска пациентов с артериальной гипертензией и сахарным диабетом 2-го типа: результаты украинского многоцентрового обсервационного исследования СТАТУС// Артерiальна гтертенз1я. — 2014. — № 2(34). — С. 35-45.
8. Сиренко Ю.Н., Рековец О.Л., Амосова Е.Н., Андриевская С.А., Дзяк Г.В., Багрий А.Э., Дядык А.И., Целуйко В.И., Андреев Е.В., Ганюченко В.В., Ханюков А.А., Приколота О.А., Говорова О.В. Антигипертензивная эффективность фиксированной низкодозовой комбинации периндоприла и индапамида у больных с артериальной гипертензией I—II степени (результаты многоцентрового исследования «UNIA» — Ukrainian Noliprel study In Arterial hypertension) // Укранський кардiологiчний журнал. — 2006. — № 2. — С. 67-74.
9. аренко Ю.М. Артерiальна гтертензы (поабник для лжарiв). — К.: Морион, 2002. — 201 с.
10. Современная модель для прогнозирования сердечно-сосудистого риска у пациентов с сахарным диабетом 2-го типа // Лки Украши. — 2011. — № 6. — С. 34-40.
11. Целуйко В.И., Чернышов В.А., Малая Л.Т. Метаболический синдром Х. — Хартв: Гриф, 2002. — 250 с.
12. 2007 European Society of Hypertension — European Society of Cardiology guidelines for management of arterial hypertension // J. Hypertension. — 2007. — Vol. 25. — P. 1105-1187.
13. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension The Task Force for the management of arterial hypertension ofthe European Society ofHypertension (ESH) and of the European Society ofCardiology (ESC) // Journal ofHypertension. —
2013. — Vol. 31. — P. 1281-1357.
14. Andrejak M, Zannad F., Laville M, Duru G., Mourad J.J., Waeber B. Evaluation of different approaches to the treatment of arterial hypertension: combination treatment with low dose perindopril/indapamide versus sequential treatment of stepped-dose treatment// Therapie. — 2003. — Vol. 4. — P. 351-352.
15. Arima H, Anderson C, Omae T. et al. PROGRESS Collaborative Group. Effects of blood pressure lowering on major vascular events among patients with isolated diastolic hypertension: the perindopril protection against recurrent stroke study (PROGRESS) trial // Stroke. — 2011. — Vol. 42(8). — P. 2339-2341.
16. Asmar R.G., London G.M., O'Rourke M.E., Mallion J.M., Romero R., Rahn K.H., Trimarco В., Fitzgerald D., Hedner T., Duprez D., De Leeuw P. W., Sever P., Battegay E, Hitzenberger G., de Luca N., Polonia P., Benetos A., Chastang C., Ollivier J.P., Safar M.E.; REASON Project Investigators (pREterax in regression
APTEPHAJIBHAH
, rHIIEPTEH3HH
of Arterial Stiffness in a controlled double-bliNd Study). Amelioration of arterial properties with a perindopril-indapamide very-low-dose combination // J. Hypertens. Suppl. — 2001. — Vol. 4. — S15-20.
17. Castaigne A., Chalmers J., Morgan T. et al. Efficacy and safety of an oral fixed low-dose perindopril 2 MG/indapamide 0.625 MG combination: a randomized, double-blind, placebo-controlled study in elderly patients with mild to moderate hypertension // Clin. Exp. Hypertens. — 1999. — Vol. 7. — P. 1097-1110.
18. Chalmers J., Castaigne A., Morgan T., Chastang C. Long-term efficacy of a new, fixed, very-low-dose angiotensin-converting enzyme-inhibitor/diuretic combination as first-line therapy in elderly hypertensive patients // J. Hypertens. — 2000. — Vol. 3. — P. 327337.
19. DahlofB, Gosse P, Gueret P. et al. on behalfof the PICXEL investigators. Perindopril/indapamide combination more effective than enalapril in reducing blood pressure and left ventricular mass: the PICXEL study // J. Hypertens. — 2005. — Vol. 11. — P. 2063-2070.
20. Dahlof B. Further evidence for low-dose combinations in patients with left ventricular hypertrophy // J. Hum. Hypertens. — 2005. — Vol. 19, Suppl. 1. — S9-14.
21. Dahlof B., Gosse P., Gueret P. et al. PICXEL Investigators. Perindopril/indapamide combination more effective than enalapril in reducing blood pressure and left ventricular mass: the PICXEL study// J. Hypertens. — 2005. — Vol. 23(11). — P. 2063-2070.
22. De Leeuw P.W. Very-low-dose combination of perindopril and indapamide as a novel strategy in first-line management of hypertension // J. Hypertens Suppl. — 2001. — Vol. 3. — S. 41-45.
23. De Luca N, Asmar R..G., London G.M. et al. REASON Project Investigators. Selective reduction of cardiac mass and central blood pressure on low-dose combination perindopril/indapamide in hypertensive subjects // J. Hypertens. — 2004. — Vol. 8. — P. 16231630.
24. De Luca N., Mallion J.M., O'Rourke M.F. et al. Regression of left ventricular mass in hypertensive patients treated with perindopril/indapamide as a first-line combination: the REASON echocardiography study // Am. J. Hypertens. — 2004. — Vol. 8. — P. 660-667.
25. Effects of perindopril-indapamide on left ventricular diastolic function and mass in patients with type 2 diabetes: the ADVANCE Echocardiography Substudy. ADVANCE Echocardiography Substudy Investigators; ADVANCE Collaborative Group // J. Hypertens. — 2011. — Vol. 29(7). — P. 1439-1447.
26. Gosse P., Dubourg O., Gueret P., De Simone G. et al. Efficacy of very low dose perindopril 2 mg/indapamide 0.625 mg combination on left ventricular hypertrophy in hypertensive patients: the P.I.C.X.E.L. study rationale and design// J. Hum. Hypertens. — 2002. — Vol. 9. — P. 653-659.
27. Hashimoto J., Hirayama H., Hanasawa T. et al. Efficacy of combination antihypertensive therapy with low-dose indapamide: assessment by blood pressure self-monitoring at home // Clin. Exp. Hypertens. — 2005. — Vol. 4. — P. 331-341.
28. Heart Outcomes Prevention Evaluation Study Investigators. Effect of ramipril on cardiovascular and microvascular outcomes in people with diabetes mellitus: results of the HOPE and MICROHOPE substudy // Lancet. — 2000. — Vol. 355. — P. 253-259.
29. Heerspink H., Ninomiya T., Perkovic V. et al. Effects of a fixed combination of perindopril and indapamide in patients with type 2 diabetes and chronic kidney disease//European Heart Journal. — 2010. — Vol. 31. — P. 2888-2896.
30. Hypertension Primer. The essentials of high blood pressure. From the council on high blood pressure research American Heart Association, 1999. — 471p.
31. Kang S, Wu Y.F, An N, Ren M. A systematic review and meta-analysis of the efficacy and safety of a fixed, low-dose perindopril-indapamide combination as first-line treatment of hypertension // Clin. Ther. — 2004. — Vol. 2. — P. 257-270.
32. Kengne A.P, Patel A., Colagiuri S. et al. ADVANCE Collaborative Group. The Framingham and UK Prospective Diabetes Study (UKPDS) risk equations do not reliably estimate the probability of cardiovascular events in a large ethnically diverse sample of patients with diabetes: the Action in Diabetes and Vascular Disease: Preterax and Diamicron-MR Controlled Evaluation (ADVANCE) Study // Diabetologia. — 2010. — Vol. 53(5). — P. 821-831.
33. Laurent S. Very-low-dose combination of perindopril and indapamide: efficacy on blood pressure and target-organ damage // J. Hypertens. Suppl. — 2003. — Vol. 3. — S. 11-18.
34. Libhaber E.N., Libhaber C.D, Candy G.P. et al. Effect of slow-release indapamide and perindopril compared with amlodipine on 24-hour blood pressure and left ventricular mass in hypertensive patients of African ancestry//Am. J. Hypertens. — 2004. — Vol. 5. — P. 428-432.
35. London G.M., Asmar R.G., O'Rourke M.F., Safar M.E.; REASON Project Investigators. Mechanism(s) of selective systolic blood pressure reduction after a low-dose combination of perindopril/ indapamide in hypertensive subjects: comparison with atenolol // J. Am. Coll. Cardiol. — 2004. — Vol. 1. — P. 92-99.
36. Mallion J.M., Chamontin B., Asmar R. et al. REASON Project. Twenty-four-hour ambulatory blood pressure monitoring efficacy of perindopril/indapamide first-line combination in hypertensive patients: the REASON study // Am. J. Hypertens. — 2004. — Vol. 3. — P. 245-251.
37. Mancia G, De Backer G, Dominiczak A. et al. 2007 Guidelines for the Management of arterial hypertension. The task force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension and of the European Society of Cardiology // J. Hypertension. — 2007. — Vol. 25. — P. 1105-1187.
38. Mancia G, Laurent S, Agabiti-Rosei E. et al. Reapparaisal of European guidelines on hypertension management: a European Society of Hypertension Task Force document // J. Hypertens. — 2009. — Vol. 27. — P. 2121-2158.
39. Matheson A.J., Cheer S.M., Goa K.L. Perindopril/ indapamide 2/0.625 mg/day: a review of its place in the management of hypertension // Drugs. — 2001. — Vol. 8. — P. 1211-1229.
40. Mogensen C.E, Viberti G., Halimi S. et al. Preterax in Albuminuria Regression (PREMIER) Study Group. Effect of low-dose perindopril/indapamide on albuminuria in diabetes: preterax in albuminuria regression: PREMIER // Hypertension. — 2003. — Vol. 41(5). — P. 1063-1071.
41. Mogensen C.E. New concepts in blood pressure-lowering management in diabetic patients: the case for early ACE inhibitor combination therapy with diuretics// J. Hum. Hypertens. — 2005. — Vol. 19, Suppl. 1. — S. 15-20.
42. Mourad J.J, Waeber B, Zannad F. et al. investigators of the STRATHE trial. Comparison of different therapeutic strategies in hypertension: a low-dose combination of perindopril/indapamide versus a sequential monotherapy or a stepped-care approach // J. Hypertens. — 2004. — Vol. 12. — P. 2379-2386.
43. Myers M.G., Asmar R, Leenen F.H., Safar M. Fixed low-dose combination therapy in hypertension — a dose response study of
perindopril and indapamide // J. Hypertens. — 2000. — Vol. 3. — P. 317-325.
44. Ninomiya T., Perkovic V., Gallagher M. et al. PROGRESS Collaborative Group. Lower blood pressure and risk of recurrent stroke in patients with chronic kidney disease: PROGRESS trial // Kidney Int. — 2008. — Vol. 73(8). — P. 963-970.
45. Pannier B, Guerin A., London G, Asmar R., Safar M.; REASON Study. Combination of low-dose perindopril/indapamide versus atenolol in the hypertensive patient. Effects on systolic pressure and arterial hemodynamics. REASON Study // Arch. Mal. Coeur. Vaiss. — 2002. — Vol. 6. — P. 11-16.
46. Safar M.E., Myers M.G., Leenen F., Asmar R. Gender influence on the dose-ranging of a low-dose perindopril-indapamide combination in hypertension: effect on systolic and pulse pressure // J. Hypertens. — 2002. — Vol. 8. — P. 1653-1661.
47. The ACCORD Study Group. Effects of Intensive Blood-Pressure Control in Type 2 Diabetes Mellitus // N. Engl. J. Med. — 2010. — Vol. 362. — P. 1575-1585.
48. UK Prospective Diabetes Group. Tight blood pressure control and risk of macrovascular and microvascular complications in type 2diabetes: UKPDS38//BMJ. — 1998. — Vol. 317. — P. 703-713.
49. UK Prospective Diabetes Study Group. Efficacy of atenolol and captopril in reducing risk of macrovascular and microvascular complications in type 2 diabetes: UKPDS 39 // BMJ. — 1998. — Vol. 317. — P. 713-720.
50. Zoungas S., Chalmers J., Neal B., Billot L. et al. for the ADVANCE-ON Collaborative group. Follow-up of blood-pressure lowering and glucose control in type 2 diabetes // N. Engl. J. Med. — 2014. — doi: 10.1056/NEJMoa1407963.
OTpuMaHO 15.06.16 ■
Сиренко Ю.Н., Рековец О.Л.
ГУ «ННЦ «Институт кардиологии имени академика Н.Д. Стражеско» НАМН Украины», г. Киев, Украина ОПЫТ ЛЕЧЕНИЯ НОЛИПРЕЛОМ ПАЦИЕНТОВ С АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ И САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 2-го ТИПА В УКРАИНЕ (ОБЗОР ИССЛЕДОВАНИЙ)
Резюме. Данная статья посвящена оценке результатов 7 исследований с Нолипрелом у пациентов с артериальной гипертензией и сахарным диабетом 2-го типа, проведенных в Украине: ПРАКТИК, ВЕКТОР ЖИЗНИ, СКИФ, СКИФ-2, ДИАГНОЗ, СТАТУС, UNIA. Всего в исследования было включено 17 265 пациентов. У 94 % пациентов с сахарным диабетом была выявлена артериальная гипертензия. Среднее снижение офисного артериального давления (АД) по всем исследованиям составило 36,7/17,6 мм рт.ст. Достижение целевого уровня АД отмечено у 77 % пациентов. Альбуминурия у пациентов с сахарным диабетом 2-го типа и артериальной гипертен-зией определялась в 3 из 7 исследований: СТАТУС (88,8 %), ПРАКТИК (30,8 %) и СКИФ (71 %). В среднем частота определения альбуминурии в исследованиях составила 63,53 %. Скорость клубочковой фильтрации (СКФ) менее 60 мл/мин определя-
лась в исследованиях ПРАКТИК (31,3 % пациентов), СКИФ-2 (18,4 % пациентов). В среднем частота снижения менее 60 мл/мин у пациентов с сахарным диабетом 2-го типа и артериальной гипертензией составила 24,7 %. Гипертрофия левого желудочка выявлена у 87,1 % пациентов. В Украине среди больных сахарным диабетом 2-го типа наблюдается плохой контроль АД у пациентов с высоким риском сердечно-сосудистых осложнений. Основные причины плохого контроля АД: врачебная инерция с недостаточным назначением рациональных фиксированных комбинаций и адекватных доз препаратов. Всего в 7 исследованиях у 25 пациентов из 17 265, включенных в исследования, наблюдались побочные реакции, их частота составила 0,13 %. Отмена препарата была в 0,02 % случаев.
Ключевые слова: Нолипрел аргинин Форте®, Нолипрел Би-Форте®, эффективность, переносимость.
Sirenko Yu.N., Rekovets O.L.
SI «NSC «Institute of Cardiology named after M.D. Strazhesko» of NAMS of Uukraine», Kyiv, Ukraine
EXPERIENCE OF TREATMENT WITH NOLIPREL IN HYPERTENSIVE PATIENTS WITH TYPE 2 DIABETES IN UKRAINE (RESEARCH REVIEW)
Summary. This article focuses on the evaluation of the results of seven Noliprel studies in hypertensive patients with type 2 diabetes, conducted in Ukraine: PRAKTIK, VEKTOR ZHYZNI, SKIF, SKIF-2, DIAGNOZ, STATUS, UNIA. Total 17 265 patients were included. In 94 % of diabetic patients arterial hypertension has been identified. The mean reduction of office blood pressure (BP) in all studies was 36.7/17.6 mm Hg. Achieving target BP level was 77 %. Albuminuria in patients with type 2 diabetes and hypertension was determined in 3 of the 7 studies: STATUS (88.8 %), PRAKTIK (30.8 %) and SKIF (71 %). On average, the level of albuminuria in the study was 63.53 %. Glomerular filtration rate (GFR) less than 60 mL/min was determined in the PRAKTIK study (31.3 % patients), SKIF — 2
(18.4 % of patients). On average GFR less than 60 mL/min in patients with type 2 diabetes and hypertension was 24.7 %. Hypertrophy of left ventricle was diagnosed in 87.1 % of patients. In Ukraine, in patients with type 2 diabetes, there is poor control of blood pressure in patients with high risk of cardiovascular complications. The main causes of poor blood pressure control are medical inertia, a lack of rational purpose of fixed combinations and appointment of adequate doses of medication. A total in 25 patients in seven trials among 17 265 patients, included into the study, adverse effects were observed, the rate of adverse events was 0.13 %. The drug was withdrawn in 0.02 % of cases.
Key words: Noliprel forte, Noliprel Bi-forte, efficiency, tolerance.
