CC BY
12
Науковий в^ник Львiвського нащонального унiверситету ветеринарно! медицини та бiотехнологiй ÍMeHÍ С.З. Гжицького. CepÍH: Сiльськогосподарськi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural sciences
ISSN 2519-2698 print
https://nvlvet.com.ua/index.php/agriculture_doi: 10.32718/nvlvet-a9010
Experience of certain countries in electronic and electric waste management
N. Kachmar, O. Mazurak, A. Dydiv, T. Bahday
Lviv National Agrarian University, Dubliany, Ukraine
Kachmar, N., Mazurak, O., Dydiv, A., & Bahday, T. (2019). Experience of certain countries in electronic and electric waste management. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural sciences, 21(90), 59-62. doi: 10.32718/nvlvet-a9010
The paper present result of research concerning the problems of handling electronic and electrical waste that households produce at home and analysed the main problems associated with this issue in Ukraine and in the world. The object of the study was telephones (ukrainians use 53.6 million mobile communication devices), refrigerators, washing machines and TVs. The production of electrical and electronic equipment is one of the fastest growing global manufacturing activities. This development has resulted in an increase of waste electric and electronic equipment which constitute a risk to the environment and sustainable economic growth. Recycling of electronic and electrical waste is very expensive. There is a problem with electronic and electrical waste in Ukraine. To accumulate in the soil or to burn these waste is harmful. Every year on our planet about 50 million tons of electronic waste are generated. It was established that 53% of the interviewed students changed 1 phone in the last three years, 24% - 2 phones and 7% - more than 3. Students wanted a new phone. Most of the phones are at home, and the rest were given to their relatives or thrown into the trash. Ukrainians replace refrigerators, TVs and washing machines less often. Most Ukrainians change refrigerators. The largest amount of electronic waste is produced in Australia, New Zealand and Oceania (17.3 kg per inhabitant), in Europe - 16.6 kg per inhabitant and 11.6 kg waste per inhabitant of North and South America. In Japan, Norway, the Netherlands, Germany, Sweden and Poland, the process of disposal of used home appliances is well organized. However, economically developed countries utilize only part of the waste in their territory, while the rest are exported to landfills in Pakistan, Vietnam, Nigeria. The world's largest dump of electronic and electrical waste is in Ghana. To address potential environmental problems that could stem from improper management of WEEE, many countries and organizations have drafted national legislation to improve the reuse, recycling and other forms of material recovery from WEEE to reduce the amount and types of materials disposed in landfills.
Key words: electrical and electronic waste, recycling, experience of countries, dump.
Досввд деяких краУн у поводженш з електронними та електричними ввдходами
Н.В. Качмар, О.Т. Мазурак, А.1. Дид1в, Т.В. Багдай
Львiвський нацiональний аграрний утверситет, м. Дубляни, Украша
У статтi наведет результаты до^джень щодо проблем поводження з електронними та електричними вiдходами, як насе-лення продукуе в домаштх умовах та проаналiзовано основн проблеми, пов 'язаш з цим питанням в Украгш та свiтi. Объектом до^дження були телефони (укратщ використовують 53,6 млн мобтьних засобiв зв 'язку), холодильники, пральн машини та теле-вгзори. Виробництво електричного та електронного обладнання е одтею з галузей, яка розвиваеться найшвидше. 1нтенстм тем-пи виробництва електрообладнання призвели до збтьшення кiлькостi irnix вiдходiв, як становлять ризик для навколишнього сере-довища та сталого економiчного зростання. Процес утилгзацИ даного виду вiдxодiв е досить дорогим. В Украiнi кнуе гостра проблема з електровiдxодами Накопичувати в tрунтi чи спалювати втор^та^ електроприлади шюдливо. Щорiчно на нашш планетi утворюеться близько 50 млн тонн електронних вiдxодiв. Встановлено, що 53% опитаних студентiв за останн три роки змтили 1 телефон, 24% - 2 телефони i 7% - 3 i бтьше. Основною причиною змти телефона було бажання володти бтьш новою моделлю. Левова частка замтених телефожв зберкаеться вдома, а решта передан у користування тшим або просто викинутi у
Article info
Received 11.02.2019 Received in revised form
13.03.2019 Accepted 14.03.2019
Lviv National Agrarian University, V. Velykyi, str.,1, Dubliany, Lviv region, Zhovkva district, 80381, Ukraine. Tel.: +38-098-096-02-69 E-mail: [email protected]
смШник. Великогабаритну побутову техтку украгнщ замтюють рiдше. НайчастШе укратськ домогосподарства змтюють холодильники. НайбЫьша юльюсть до^джуваних вiдходiв утворюеться в Австрали, Новш Зеланди та крагнах Океаны (17,3 кг -на одного мешканця), у Сврот - 16,6 кг - на одного мешканця i 11,6 кг вiдходiв на одного мешканця Пiвнiчноl та ПiвденноlАмерики. 1снуе ряд крат, як бездоганно налагодили систему збирання електроnриладiв: Япотя, Норвегiя, Шдерланди, Нмеччина, Шве-щя, Польща. Проте екологiчно благополучн крагни утилгзують лише частину даних вiдходiв на свогй територп, а левову частку експортують на смiттевi пол^они Пакистану, В 'етнаму, Шгери. Найбтьше у свiтi звалище побутовог техтки - на територи столищ Гани. З метою вирШення ряду екологiчних проблем, ят виникають внаслiдок неправильного поводження з до^джуваними вiдходами, багато крагн та оргашзацт розробили нацюнальне законодавство, спрямоване на оргатзащю процесу повторного використання, утилгзацИ та вилучення придатного до використання матерiалу з електроприладiв.
Ключовi слова: електронж та електричж вiдходи, утилiзацiя, досвiд крагн, смШтезвалище.
Вступ
Зпдно з даними М1жнародно! фшансово! корпора-ци (IFC, Група Свиового банку), Украша з 2012 року посвдае перше мюце у свт за кшькютю вiдходiв на душу населення - близько 300 кг за рш. Маючи у свт статус держави, значна частина жителiв яко! живе за межею бщносп, ми продукуемо велику шльшсть еле-ктронних вiдходiв. Деяш електроприлади справд вже стали непридатними для використання, а iнодi ми просто тддаемося впливу реклами, яка пропагуе новi моделi (Kachmar et al., 2018).
До вiдходiв електронного та електричного облад-нання належать: холодильники, плити, пральш маши-ни, пилососи, праски, чайники, тостери, комп'ютери, принтери, котри, телефони, телевiзори, музичнi центри, програвач^ музичнi iнструменти, лампи, дри-лi, швейнi машини, пили, газонокосарки, апарати для дiалiзу, аналiзатори, кардюлопчне обладнання, детек-тори диму, термостати, регулятори опалення, машини з видачi квитшв, напо!в, банкомати.
Згiдно з даними ООН щодо питань навколишнього середовища, щорiчно на нашiй планетi утворюеться близько 50 млн тонн електронних вiдходiв. Особливу увагу варто звернути на те, що темпи зростання !х утворення втричi швидшi, у порiвняннi з iншими видами вiдходiв.
Достовiрних офiцiйних даних щодо обсяпв утворення, знешкодження та утилiзацil електричних та електронних вiдходiв в Украlнi немае. В нашш дер-жавi цi вiдходи ввдносять до категори ТПВ, а тому навггь !х приблизну кiлькiсть важко пiдрахувати. Як-що державнi пвдприемства зобов'язанi утилiзувати свою оргтехнiку, то приватш домогосподарства ма-ють повну свободу дiй, щодо поводження з викорис-таною побутовою технiкою (Klymenko et al., 2010; Natsionalna stratehiia upravlinnia vidkhodamy v Ukraini do 2030 roku).
Метою нашого дослвдження було встановити частоту i причини змiни мобiльних засобiв зв'язку студентами ЛНАУ, проаналiзувати подальшу долю викори-станих телефонiв та шшо! побутово! технiки i показа-ти на прикладi iнших кра!н, як1 iснують шляхи подо-лання дано! проблеми.
Матерiал i методи дослщжень
Для висвiтлення обрано! проблематики проводили аналiз лiтературних джерел та опитування студентiв i викладачiв ЛНАУ щодо поводження з використаними
мобшьними засобами зв'язку та великогабаритною побутовою техшкою.
Результати та ix обговорення
На даний час украlнцi використовують 53,6 млн мобшьних засобiв зв'язку, щорiчно в Укра!ну iмпор-тують 300 тис. комп'ютерiв та близько 300 млн бата-рейок. У 90-х роках юнувала проблема: де купити ту чи шшу побутову техшку, а нинi е актуальна проблема - куди li подiти, оскiльки налагоджене масове пос-тачання даного продукту з кра!н Свросоюзу, що дае змогу укра!нцям за помiрнi цiни оновити сво! електроприлади. Значна к1льк1сть побутово! техшки вже була у вжитку, а в1дпов1дно у нас вона теж вже довго не працюватиме. А це призводить до того, що люди все частше будуть змушеш купувати iншi електрото-вари, а стар^ за звичкою, просто викидати на смiтник. Знову ж таки пiдтверджуеться факт, що еколопчна безпека держави прямо залежить ввд економiчного благополуччя населення.
Провiвши опитування (ск1льки телефошв було змiнено за останнi три роки) м1ж 100 студентами ЛНАУ, ми встановили, що 16% опитаних не змiнюва-ли мобiльних засобiв зв'язку, 53% змiнили 1 телефон, 24% - 2 телефони i 7% - 3 та бшьше телефони. 45% студенпв купували новий телефон не тому що вш перестав працювати, а бажали мати новiшу модель. Основна частина замшених телефонiв (54%) залиша-еться лежати на поличках, але все ж таки настане час, коли !х просто викинуть у смiтник, або вже це зроби-ли. Частину телефошв (29%) вщдають у користування родичам, або (17%) здають на запчастини чи викида-ють у смiтник.
Дещо рвдше змiнюють украíнцi великогабаритну побутову техшку. За результатами наших дослвджень, яш надають iнформацiю про перiодичнiсть змши хо-лодильникiв, телевiзорiв та пральних машин за остан-нi 5 рошв, встановлено, що найчастiше украшсьш домогосподарства змiнюють холодильники, дещо рвдше - телевiзори i найдовше користуються праль-ними машинами. Загалом за п'ять рошв змiнювали по однш одиницi технiки, а 25% опитаних не змшили жодного iз вищезгаданих електроприладiв. Практично у рiвних сшввщношеннях холодильники або вiддають для вилучення з них робочих запчастин чи передають у користування шшим, або просто складують у тдсо-бних примiщеннях. 80% змшених пральних машин вiддають на брухт. Старi телевiзори здебiльшого пе-редають у користування iншим чи збернають на го-рищi. Все-таки наше населення намагаеться не зали-
шати прилади просто бшя смггаика. Проте дещо шша ситуащя у пунктах прийому брухту. Потр1бн1 частини вилучаються, а все шше потрапляе все ж таки на смь тник.
Левова частка украшських ТПВ, включаючи й вщ-ходи електричного та електронного обладнання, скла-дуеться на 10 000 га земл1 у вигляд1 полп'ошв та неса-нкцюноваиих звалищ, яких в Украш згшно з офщш-ними даними - 6700, а звалища у л1сах та вздовж дор1г шхто й не облшовуе. Проте, якщо говорити про поводження з досл1джуваними вщходами, то звалища, нехай i саикцюноваш, абсолютно не виршують дано! проблеми (Halimova, 2016).
Значна частина жителiв сiльськоi мюцевосп взага-лi позбавлена можливостi централiзованого збирання та вивезення вiдходiв. Кшьшсть продукованих укра!-нцями вiдходiв з кожним роком лише зростае, а поту-жнiсть iснуючих кiлькох заводiв, якi утилiзують вiд-ходи - зменшуеться.
Великою проблемою украшщв у питаннi поводження з великогабаритними вiдходами е вщсутшсть будь-яко! вiдповiдальностi за залишення побутово! технiки бiля смiтникiв чи в шшому мiсцi, яке зручне для людини. Мало хто переймаеться, яко! шкоди за-вдае довк1ллю залишений на вулицi телевiзор чи холодильник. Сьогодш украшщ платять за утилiзацiю смiття в середньому одну гривню на одну людину щомюячно, а для вирiшення проблеми потрiбно пла-тити в десять разiв бiльше. Для украiнцiв це означае повне переосмислення свого ставлення до природи, формування екологiчноi свiдомостi у вах прошаркав населения. Адже прийняти, особливо альським жителям, що необхшно платити за утилiзацiю смiття, яке вони безкоштовно вивозили на стихши смитезвали-ща десятилiттями - це не справа короткого часу. На-самперед ми маемо усвщомити, що наш вчинки пiд гаслом "просто вiзьми i викинь" знижуе яшсть нашого ж життя. Адже в грунт, воду, а попм через харчовий ланцюг - до оргашзму людини потрапляють новi порцii плюмбуму, ртутi, кадмш, хрому, полiбромова-ш дифенiли та полiбромованi дифенiловi ефiри, поль вiнiлхлорид, дiоксини, як1 володшть потужною мута-генною дiею на ДНК людини. Все б№ше прилащв виготовляють з пластику, який часто низько! якостi й особливо шюдливий. Науковцями встановлено, що у довкшля Украши щорiчно внаслщок недбалого поводження з електронними выходами потрапляе: 40 кг ртут, 160 кг кадмию, 400 т iнших важких металiв, 260 т сполук марганцю. Це страшна статистика, на яку ми поки що не зважаемо (Horobets, 2012).
Свiтовими лидерами з кшькосл генерування елек-тронних вiдходiв е: Австралiя, Нова Зеландiя та кра!-ни Океанii (17,3 кг - на одного мешканця), другу схо-динку посщае Свропа (16,6 кг - на одного мешканця), 11,6 кг даних вiдходiв на одного мешканця Швшчно! та Швденно! Америки. У звт Global E-waste Monitor 2017 Мiжиародного союзу електрозв'язку ООН акце-нтуеться увага на тому, що за останш роки кшьшсть електронних вiдходiв стрiмко зросла.
Викидаючи побутову технiку, ми не задумуемось: куди вона потрапить i яко! шкоди завдасть. Яка ж ситуация в економiчно розвинених крашах? На пер-
ший погляд здаеться, що вони вже давно подолали i владнали цю проблему. Адже саме на !х приклащ ми хочемо вчитися, як це правильно робити. А чи завжди озвучують цi краши, що на !хнш територii утилiзуеть-ся лише частина даних вiдходiв, а левова частка екс-портуеться на смгтга полiгони кра1'н, як1 на фош геопол1тичного простору безсилi перед передовими крашами свiту. I такими кра!нами е: Пакистан, В'етнам, Нiгерiя. Проте найбiльше у свiтi звалище побутово! технiки - на територп столицi Гани. Понад 3 тис. мюцевих жителiв змушенi жити i дихати повiт-рям, яке перенасичене токсичними речовинами. Для значно! частини жителiв Аккре звалище Агбогблошi е единим фшансовим джерелом, яке дозволяе !м хоч якось виживати. Правда в тому, що середнш вiк насе-лення, яке ще з раннього дитинства займаеться розби-ранням побутово! технiки, щоб дютати цiннi метали, становить в середньому 35 рошв. В економiчно роз-виненому свiтi люди такого в^ вважаються ще до-сить молодими, а в Гаш - вже закшчуеться життя. Невже гонитва за модою, бажання постiйно пiдтвер-джувати свiй суспiльний статус i просто наша байду-ж1сть варта житпв цих абсолютно беззахисних людей, що народилися на територп бщно! кра!ни, яку замож-нi крани обрали для себе як мiсце куди !м дешевше вiдправити сво! вшходи, аиiж утилiзувати !х на свош територii. Часто екологiчно зразковi кра!ни експорту-ють електроприлади як гуманггарну допомогу потре-буючим кра1'нам, але основна маса ще! технiки е лише вщходами. Звалище, на яке щорiчно звозять сотнi мiльйонiв тонн побутово! технiки, безперервно го-рить.
У деяких кранах свиу ще з 90-х рошв практично бездоганно налагоджена система збирання електроп-риладiв. Наприклад, у Норвегii', Нiдерлаидах, Нiмеч-чиш, Швецii у кожному мiстi е так званий полиюн, куди власник особисто, або за окрему плату спещаль-на служба в1двозить електроприлади. Якщо прилади у робочому сташ, то, наприклад у Нiмеччинi, !х просто залишають на вулицi, звщки вони часто i потрапляють до Украши. Японцi покривають не лише витрати на утилiзацiю, а навпъ витрати на пальне, щоб вшпо-вiдна служба вiдвезла використану побутову технiку до пункту утилiзацii'. Оплата проводиться заздалегiдь, а талончик наклеюеться на технiку. 1снуе i практика повернення використано! побутово! техшки у магазин, де вона була придбана, але, звiсно, оплативши процес утилiзацii. В Лондонi негабаритш вiдходи можна залишити у контейнерах, яких е достатня к1ль-шсть. В Австрал1! електроприлади (на даний час екс-плуатуються понад 9,5 млн комп'ютерiв, 5 млн прин-терiв, 2 млн скаиерiв) забирають мунiципальнi служ-би безпосередньо вщ житлового будинку, та лише у визначеш днi. Залишивши стару електротехшку бiля смiтника, житель Полъщi зобов'язаний буде сплатити штраф у розмiрi до 1,5 тис. дол. I це дiе. У Польщi також iснують спецiалънi пункти прийому використа-но! технiки, а для людей, яш мають намiр придбати нову техшку дозволяеться стару залишити безпосередньо в магазинг Послуги утилiзацii електроприладiв у Польщi можуть бути як платними, так i безкоштовни-ми, це залежить вiд типу оргашзаци, яка забезпечуе
вдй npo^c. Icнye бeзкoштoвнe тaкci у Бiлopyciï, якe вiдвeзe вяшу тexнiкy у пункт yтилiзaцiï.
У Швeцiï функцюнуе единий у cвiтi тopгoвий ^mp, дe пpoдaють лишe тoвapи, щo вжe були paнiшe у вжитку. Пункт, куди звoзять викopиcтaнi pe4i, мю-титьcя бeзпocepeдньo в тopгoвoмy цeнтpi. Чacтинy peчeй, як1 пoлaгoдили, пpoдaють, a peштy вiдпpaвля-ють га yтилiзaцiю.
Вiдoмi у вcьoмy cвiтi кoмпaнiï-виpoбники шбуто-вoï тexнiки, Dell, Sony, Samsung, Nokia, Siemens/ Fujitsu, Canon caмi зaймaютьcя пш^ннями yтилiзaцiï викopиcтaнoï тexнiки. yci витpaти нa пpoцec ш^и-вaютьcя згaдaними кoмпaнiями.
Зaгaлoм у cвiтi юнуе пpaктикa змeншeння пoдaткiв для кoмпaнiй, як1 дoпoмaгaють дepжaвi в opгaнiзaцiï пpoцecy yтилiзaцiï дaниx вiдxoдiв. 4acro cиcтeмa пpaцюe виключнo нa ocoбиcтiй вiдпoвiдaльнocтi rpo-мэдян.
Склaдaeтьcя вpaжeння, щo у питaннi пoвoджeння з викopиcтaнoю пoбyтoвoю тexнiкoю Укpaïнy випepe-дили вci цивiлiзoвaнi кpaïни.
Для виpiшeння дaнoï пpoблeми нacaмпepeд ^o6-xiднo opгaнiзyвaти пpoцec збиpaння дaнoгo виду вщ-xoдiв, пiдгoтyвaти ïx дo знeшкoджeння, a у вигадку Укpaïни - пoбyдyвaти зaвoди, яш б yci цi ycнo зaявлe-нi iAeï мoгли peaлiзyвaти ra ^ara^i. В дaний 4ac ra тepитopiï Укpaïни дie 15 пiдпpиeмcтв, як1 пepepoбля-ють eлeктpoннi вiдxoди. Цe нeдocтaтня кiлькicть. Пpoблeмa мae виpiшyвaтиcя нa piвнi дepжaви, a ж нa piвнi aмбiцiй i вoлoнтepcтвa oкpeмиx ocí6. Macштaби пpoблeми нaдтo вeликi, щoби бути виpiшeними craa-ми лишe нaceлeння бeз yчacтi кepiвнoгo aпapaтy дep-жaви. Вклaдeнi в бyдiвництвo зaвoдiв тошти з чacoм будуть пpинocити ж лишe eкoнoмiчний пpибyтoк, a й дaдyть мoжливicть вpятyвaти няшу плaнeтy. Екoлoгi-чнe блaгoпoлyччя вищeзгaдaним ^am^ oбiйшлocя дocить дopoгo, aлe да кoшти, як1 вoни iнвecтyвaли у пoлiпшeння якocтi життя, й да бeзцiннi кaпiтaлoвклa-дeння (Horobets, 2012; Natsionalna stratehiia upravlinnia vidkhodamy v Ukraini do 2030 roku).
Haдieмocь, щo cитyaцiя в Укpaïнi пoлiпшитьcя щe й тoмy, щo вiдпoвiднo дo Угoди пpo acoцiaцiю з £в-poпeйcьким Сoюзoм, нaшa дepжaвa мae зoбoв'язaння пpoтягoм нaйближчиx po^ впopядкyвaти пoвoджeн-ня з вiдxoдaми тa пpивecти зaкoнoдaвcтвo у вадговад-нicть дo eвpoпeйcькиx вимoг.
Висновки
Основною причиною пришвидшення процесу нагромадження електронних та електричних вiдходiв на територп Украни е спрощена процедура iмпорту вже користовано1 технiки з кран £вросоюзу.
Встановлено, що часто студенти купували новий телефон не тому, що вш перестав працювати, а бажа-ючи мати новшу модель. Така ж ситуацiя i з телевiзо-рами. Холодильники i пральш машини зазвичай замiнюють, коли вони виходять iз ладу.
Прикладом для наслвдування у питаниях оргашза-цiï процесу збирання електричних та електронних вiдходiв можуть бути Норвепя, Нiдерлаиди, Шмеччи-на, Швецiя, Япошя, Польща, але збирання не завжди гарантуе утилiзацiю.
Найбiльше згадуваних вiдходiв передовими краь нами свiту експортуеться на смiттевi полiгони Гани, Пакистану, В'етнаму та Нiгерiï.
Вирiшення даноï проблеми для Украни можливе лише у разi чiткого дотримання законодавства, будiв-ництва заводiв, як1 б забезпечували утилiзацiю ТПВ та формування екологiчноï свiдомостi й екологiчноï культури у всiх верств населення.
References
Halimova, M. (2016). Vidkhody v Ukraini: aktualna problema, shcho obernulasia trahediieiu. Ekolohichnyi Visnyk, 3, 2-5 (in Ukrainian). Horobets, O.V. (2012). Orhanizatsiino-ekonomichne zabezpechennia protsesiv povodzhennia z tverdymy pobutovymy vidkhodamy u silskii mistsevosti Zhyto-myrskoi oblasti. Visnyk Zhytomyrskoho natsional-noho ahroekolohich-noho universytetu. Zhytomyr: ZhNAEU, 2(2), 364-370. http://ir.znau.edu.ua/handle/ 123456789/1898 (in Ukrainian). Kachmar, N.V., Bahdai, T.V., & Dydiv, A.I. (2018). Dosvid deiakykh krain u povodzhenni z plastykovym smittiam. Teoriia i praktyka rozvytku ahropromys-lovoho kompleksu ta silskykh terytorii: materialy XIX Mizhnarodnoho nauk.-prakt. forumu (m. Dubliany, 19-21veresnia 2018 r.). Lviv: Liha-Pres, 75-78 (in Ukrainian).
Klymenko, M.O., Pylypenko, Yu.V., & Moroz, O.S. (2010). Ekolohiia miskykh system: pidruch. Kherson: Oldy-plius (in Ukrainian). Natsionalna stratehiia upravlinnia vidkhodamy v Ukraini do 2030 roku. Elektronnyi resurs. https://eco.kiev.ua/assets/files/Osnovna-chastina.pdf (in Ukrainian).
