CC BY
2
ТЕХНОЛОГ1Я ЛЕГКО1 I ХАРЧОВО1 ПРОМИСЛОВОСТ1
УДК 665.5.06 https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2021.U5
Р.В. ГАРГАУН
Херсонський нацюнальний технiчний унiверситет
ORCID: 0000-0002-6855-2069 О.М. КУНИК
Херсонський нацiональний техшчний унiверситет
ORCID: 0000-0001-6291-931X Д.Г. САРГБСКОВА
Херсонський нацiональний технiчний унiверситет
ORCID: 0000-0002-7678-2841
ДОСЛ1ДЖЕННЯ СТ1ЙКОСТ1 ПОЛ1ОРГАНОСИЛОКСАНОВИХ РОСЛИННИХ ЕКСТРАКТ1В ДО РОЗВИТКУ ПАТОГЕННО! М1КРОФЛОРИ
На сьогодншнш день неможливо знайти косметичт засоби, що не мктять комплексу бiологiчно активних речовин (БАР) рослинного походження - екстрактiв. Одтею з важливих функцш рослинних екстрактiв е 1х здаттсть проявляти антимжробну дiю, про що свiдчить значна кшьюсть наукових робiт. При отриманнi екстрактiв за допомогою класичних екстрагентiв можливе зменшення активностi БАР, у зв 'язку з чим яюсть та ефективтсть екстрактiв значно падае. Найменша втрата бiологiчноi активностi досягаеться в процесах отримання екстрактiв, де у якостi екстрагентiв використовують iнгредiенти косметичних засобiв. Серед таких екстрагентiв особливу увагу можна придшити полюрганосилоксанам, завдяки своiM специфiчним властивостям вони здатм не лише зберегти властивостi БАР, а й пiдвищити Их, зокрема мiкробiологiчну стшюсть та антимжробну дт.
Мета роботи полягала у до^дженш ^rnm^i полiорганосилоксанових рослинних екстрактiв до розвитку патогенноi мжрофлори.
У результатi проведеноi роботи до^джено мiкробiологiчнi показники та антимiкробну дiю полiорганосилоксанових рослинних екстрактiв календули та полин гiркоi за такими показниками: кшьюсть мезофшьних аеробних та факультативно-анаеробних мiкроорганiзмiв (МАФАМ), кшьюсть дрiжджiв та плкнявих грибiв, вмкт Staphylococcus aureus, зона при^чення росту. Визначено, що дослiджуванi зразки полюрганосилоксанових рослинних екстрактiв вiдповiдають вимогам нормативних документiв за мiкробiологiчними показниками та проявляють високу антимiкробну дт.
Ключовi слова: бiологiчно активнi речовини, полiорганосилоксановi екстракти, мiкробiологiчна чистота, антимiкробна дiя.
Р.В. ГАРГАУН
Херсонский национальный технический университет
ORCID: 0000-0002-6855-2069 АН. КУНИК
Херсонский национальный технический университет
ORCID: 0000-0001-6291-931X Д.Г. САРИБЕКОВА
Херсонский национальный технический университет
ORCID: 0000-0002-7678-2841
ИССЛЕДОВАНИЕ УСТОЙЧИВОСТИ ПОЛИОРГАНОСИЛОКСАНОВЫХ РАСТИТЕЛЬНЫХ ЭКСТРАКТОВ К РАЗВИТИЮ ПАТОГЕННОЙ
МИКРОФЛОРЫ
На сегодняшний день невозможно найти косметические средства, не содержащие комплекса биологически активных веществ (БАВ) растительного происхождения - экстрактов. Одной из важных функций растительных экстрактов является их способность проявлять антимикробное действие, о чем свидетельствует значительное количество научных работ. При получении экстрактов с помощью классических экстрагентов возможно уменьшение активности БАВ, в связи с чем качество и эффективность экстрактов значительно падают. Наименьшая потеря биологической активности
достигается в процессах получения экстрактов, когда в качестве экстрагентов используют ингредиенты косметических средств. Среди таких экстрагентов особого внимания заслуживают полиорганосилоксаны, благодаря своим специфическим свойствам они способны не только сохранить свойства БАВ, но и повысить их, в частности микробиологическую устойчивость и антимикробное действие.
Цель работы состояла в исследовании устойчивости полиорганосилоксановых растительных экстрактов к развитию патогенной микрофлоры.
В результате проведенной работы исследованы микробиологические показатели и антимикробное действие полиорганосилоксановых растительных экстрактов календулы и полыни горькой по следующим показателям: количество мезофильных аэробных и факультативно-анаэробных микроорганизмов (МАФАМ), количество дрожжей и плесневых грибов, содержание Staphylococcus aureus, зона подавления роста. Определено, что исследуемые образцы полиорганосилоксановых растительных экстрактов соответствуют требованиям нормативных документов по микробиологическим показателям и проявляют высокое антимикробное действие.
Ключевые слова: биологически активные вещества, полиорганосилоксаны экстракты, микробиологическая чистота, антимикробное действие.
R.V. HARHAUN
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0002-6855-2069 O.M. KUNIK
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0001-6291-931X D.G. SARIBEKOVA
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0002-7678-2841
INVESTIGATION OF RESISTANCE OF POLYORGANOSILOXANES PLANT EXTRACTS TO THE DEVELOPMENT OF PATHOGENIC MICROFLORA
To date, it is impossible to find cosmetics that do not contain a complex of biologically active substances (BAS) of plant origin - extracts. One of the important functions of plant extracts is their ability to exhibit antimicrobial action, as evidenced by a large number of scientific papers. When obtaining extracts with the help of classical extractants, it is possible to reduce the activity of BAS, due to which the quality and efficiency of the extracts significantly decreases. The least loss of biological activity is achieved in the processes of obtaining extracts, whereas extractants use the ingredients of cosmetics. Among such extractants, special attention can be paid to polyorganosiloxanes, due to their specific properties, they are able not only to preserve the properties of BAS, but also to increase them, in particular microbiological resistance and antimicrobial action.
The purpose of the research was to study the resistance of polyorganosiloxanes plant extracts to the development of pathogenic microflora.
As a result of this work, the microbiological parameters and antimicrobial action of polyorganosiloxane plant extracts of calendula and wormwood were studied according to the following indicators: content of mesophilic aerobic and facultative anaerobic microorganisms (MAFAM), yeasts and molds content, Staphylococcus aureus content and growth retardation zone. It was determined that the studied samples of polyorganosiloxane plant extracts meet the requirements of regulatory documents in terms of microbiological parameters and antimicrobial action.
Key words: biologically active substances, polyorganosiloxane extracts, microbiological purity, antimicrobial action.
Постановка проблеми
Парфумерно-косметична продукщя вщноситься до TOBapiB широкого вжитку i користуеться сталим споживчим попитом, адже людиш будь-якого вжу i стап властиве бажання гарно виглядати [1]. Асортимент косметично! продукцп е достатньо рiзноманiтним. Його загальна класифжащя базуеться на функщях, яш виконують косметичш засоби (ппешчт, профшактичш або естетичш). За статистикою на сьогодш особливою увагою споживачiв користуеться косметична продукщя лжувально-профшактично! до, яка зазвичай об'еднуе властивосп як суто косметичного засобу, так i засобу, що може активно впливати на фiзiологiчний стан шшри та !! придатшв [2].
З дано! точки зору, перспективним напрямком розвитку косметично! галузi е розробка
нашвпродукпв i готово! продукцп р!зномаштних форм випуску на натуральнiй 0CH0Bi з рослинними функцюнальними компонентами, яш мають збалансований комплекс бiологiчно активних речовин (БАР), що визначають цiльове призначення косметичного засобу i його ефектившсть.
З огляду на те, що найбшьш поширеним видом комплексу БАР рослинного походження у косметичних засобах е екстракти, актуальною стае проблема розробки технологi! !х отримання таким чином, щоб максимально зберегти властивосп БАР протягом усього термiну збертання, запобiгти розвитку небажано! мiкрофлори без застосування консервантiв, оск1льки за останшми тенденцiями споживач надае перевагу косметичним засобам, як1 не мiстять консерванпв.
Анaлiз останшх дослiджень i публшацш
Рослиннi екстракти давно вiдомi сво!ми властивостями та функцiями. На сьогодшшнш день вони широко використовуються у рiзних галузях промисловостi: харчовiй, фармацевтичнш, косметичнiй. Вiдома значна к1льк1сть наукових робгг, як1 тдтверджують даний факт.
Так, автори статтi [3] дослщили вплив рiзних природних антиоксидантiв (олшш екстракти листя шавли, листя чорно! смородини, часнику та плодiв шипшини) на як1сть олiй впродовж збертання. У ходi роботи вони визначили, що дослщжуваш екстракти здатнi впливати на збереження якостi арахюово-лляних купаж1в, а саме на органолептичш властивостi, кислотне та перекисне числа жиру, тдвищуючи окисну стабiльнiсть арахюово-лляного купажу в 1,2 - 1,7.
У свою чергу автори статп [4] визначили на приклад! водного та водно-спиртового екстракту трави вербени лжарсько!, що рослиннi екстракти е практично нетоксичними i безпечними для застосування, якщо не брати до уваги iндивiдуальнi алергiчнi реакци. Доведено протизапальну та захисну активнiсть дослщжуваних екстрактiв.
Дослiдження авторiв статей [5, 6] демонструють широк! можливостi застосування рiзних рослинних екстрактiв у косметичних засобах. Роботи авторiв показують, що у склад! косметично! продукцп рослинш екстракти також проявляють висок1 антиоксидантш, захиснi та тошзуюч! властивостi.
Останшм часом, коли переважають тенденцп здорового харчування та екологiчно чистих природних косметичних засобiв, серед значного розма!ття властивостей рослинних екстрактiв, як1 знайшли свое застосування, е також !х антимiкробна д!я [7]. Здатнiсть рослинних екстракпв iнгiбувати розвиток небажано! мжрофлори е досить сильною, враховуючи природну стшшсть рослин до негативних фактор!в середовища.
У статтi [8] авторами наведено результати мжробюлопчних дослiджень водних екстракпв рослин пбюкусу, троянди, котовника та лаванди. Була виявлена !х антимiкробна активнiсть, i експериментально доводено, що використання рослинних екстрактiв полшшуе мжробюлопчш показники дослiджуваних систем.
У той же час при отриманш екстракпв за допомогою класичних екстрагенпв, таких як: вода та спирт етиловий, ол!я - можлива деградащя БАР тд дiею температури, свила, кисню повиря, в зв'язку з чим яшсть та ефективнiсть косметичних засобiв з використанням под!бних БАР значно падае, або викликае зворотнш негативний вплив.
Найменша втрата бюлопчно! активностi досягаеться в процесах отримання екстракпв, де у якосп екстрагенпв використовують iнгредiенти косметичних засобiв [9]. У цих випадках не виникае необхщносп видаляти розчинник з екстракту, тобто тддавати екстракт додатковим негативним впливам. Серед таких екстрагенпв особливу увагу можна придшити полюрганосилоксанам. Вони е традицшними компонентами багатьох косметичних засобiв, забезпечують задовiльнi сенсорнi властивосп шнцевого продукту, необхiдну структуру, можуть виступати як емульгатори, не мають запаху, не токсичш, не горюч! речовини, володшть низьким поверхневим натягом, низькою теплотою випаровування i високою густиною пар!в, значною терм!чною i окисною стабшьшстю [10]. 1х в'язшсть практично не залежить в!д температури.
Силжони х!м!чно шертш, вони стшш до дп УФ-випром!нювання i озону, а також вони не являються середовищем для розвитку мжрооргашзм!в, що сприяе безпечносп застосування косметичних препарапв.
Застосування полюрганосилоксашв у якосп екстрагенпв сприяе виршенню завдання з розширення асортименту нативних рослинних екстракпв для косметично! продукцп з тдвищеною мжробюлопчною стшшстю.
Формулювання мети дослiдження
Мета дослщно! роботи полягала у дослщженш стшкосп пол1органосилоксанових рослинних екстракпв до розвитку патогенно! мжрофлори.
Викладення основного мaтерiaлу дослiдження
У якосп джерела природних БАР було обрано висушену рослинну сировину календули лжарсько! та полиш прко!'.
Календула лжарська (наптки, Calendula officialis L.) - однолпня трав'яниста рослина з розгалудженим стеблом амейства складноцвпих. У кшткових кошиках мютяться каротино!ди, лжошн,
вюлоксантин, цитраксантин, рубжсантин, флавохром. У надземнш частиш рослини знайдено близько 10% прко! речовини календену. Запах квтв обумовлений еф1рною ол1ею. У суцвитях також метиться близько 3,4% смол, 2,5% слизу, 1,5% азотовмюного слизу, 6 - 8% яблучно! та слвди салщилово! кислот. Кв1тков1 кошики мютять значну к1льк1сть алкалощв, сапошшв, календулозид, установлено наявшсть тритерпенд1ол1в аршдиолу i фарадиолу. У насшш календули мютяться алкало!ди, ряд виашшв, фггостеришв i мiкроелементiв [11].
Полинь прка (Artemisia Absinthium L.) трав'яниста рослина срiблясто-сiрого кольору, сiмейства складноцвiтих. Трава полиш прко! мiстить ефiрну отю (абсинтол), складовими частинами якого е туйшовий спирт, туйон, кадинен, фелландрен, пiнен, р-карюфшлен, y-сепiнен, бiзаболен, хамазуленоген. Особливий штерес у данiй рослиш представляють глiкозиди (абсинтин, анабсинтин); гвайянолши (артабсин, арборесцин). В листях полиш мютяться також вiтамiни (С, В6, К), дубильнi речовини, органiчнi кислоти (яблучна, янтарна), каротин, сапонiни [12].
Екстракти календули та полинi проявляють сильнi антиоксидантнi властивостi, стимулюють регенерацш, зменшують жирнiсть шк1ри, являються природними УФ-фiльтрами, виявляють на шк1ру сильний протизапальний та антимiкробний ефекти.
Для отримання полiорганосилоксанових екстрактiв календули та полиш прко! було використано технолопю мацерацп при температурi 40оС, протягом 24 годин з перiодичним перемiшуванням у спiввiдношеннi сировина-екстрагент 1:5 вшповшно. У якостi силоксанових екстрагентiв було визначено, що ПЕГ-12 полiдиметилсилоксан (лшшний кремнiйорганiчний полiмер) BRB 526 та сумшевий полiорганосилоксан, який складаеться з амшоетиламшоиропшсилоксану та тридецет-12-цетримонiум хлориду BRB 1288, завдяки !х низькому поверхневому натягу, густиш, висок1й здатностi до змочування i розтiкання, сприяють кращому екстрагуванню комплексу БАР.
Контроль за мжробюлопчною чистотою особливо важливий для косметичних засобiв та напiвпродуктiв, яш мiстять БАР рослинного походження, оскшьки вони е джерелом поживних речовин та можуть стати потенцiйним осередком для розвитку мiкроорганiзмiв.
У свою чергу склад та властивосп силоксанових екстрагенпв забезпечують !х iнертнiсть щодо росту мiкрофлори. Тому доцiльним було перевiрити виготовленi рослиннi екстракти на мжробюлопчну чистоту та !хню здатшсть iнгiбувати розвиток мiкрофлори. Стiйкiсть та мжробюлопчну чистоту полiорганосилоксанових екстрактiв визначали за стандартними методами [13]. Результати проведених дослiджень за основними для косметично! продукцil показниками приведенi у табл. 1.
Таблиця 1
Мжробшлопчм показники полюрганосилоксанових рослинних екстракив_
Показник Макс. допуст. Екстракт календули Екстракт полиш прко! Метод
вмiст за силiкон силжон силжон силжон випробувань
НД BRB 526 BRB 1288 BRB 526 BRB 1288
Кшьюсть мезофшьних аеробних та факультативно-анаеробних мiкроорганiзмiв (МАФАМ), КУО в 1г, не бiльше 102 <1 <1 <1 <1 ДСТУ ISO 4833:2006
Кiлькiсть др1ждж1в, КУО в 1г, не бiльше 101 <1 <1 <1 <1 ДСТУ ISO 4833:2006
Плiснявi гриби, КУО в 1г, не бiльше 101 9 <1 <1 <1 ДСТУ ISO 4833:2006
Вмют Staphylococcus вiдсутнi не не не не ДСТУ ISO
aureus, в 1г. виявлено виявлено виявлено виявлено 4833:2006
Зона пригшчення росту, мм - 10 16 12 18 ДСТУ ISO 4833:2006
Отриманi данi (табл. 1) свiдчать, що полiорганосилоксановi рослиннi екстракти календули та полиш прко! володшть високими показниками стшкосп до розвитку небажано! мiкрофлори. Визначеш результати знаходяться в межах допустимих показник1в нормативно технiчноl документацil [13]. Слад зазначити, що наявностi патогенних мiкроорганiзмiв роду стафiлококiв не виявлено в жодному зразку. Так1 результати можна пояснити складом БАР в екстрактах та специфiчнiстю екстрагентiв.
При цьому у зразку екстракту календули BRB 526 спостерiгаеться пiдвищення шлькосп КУО до 9, таке значения можна пояснити наявшстю спор пл1снявих грибiв, як1 забруднюють сировину.
Загальна антимжробна дiя зразшв полiорганосилоксанових екстракпв також мае задовiльнi показники. Найбшьш ефективними виявилися зразки екстрактiв календули та полинi ирко!, виготовленi за допомогою екстрагенту BRB 1288. Так результаты обумовленi кращими екстракцiйними властивостями полюрганосилоксану, як наслiдок, бiльшим bmíctom БАР (полiфеноли, дубильнi речовини, алкало!ди, глiкозиди), як1 володiють антимiкробним ефектом.
При порiвняннi отриманих даних для екстракпв календули та полиш прко!, то бшьшим антимiкробним ефектом володшть екстракти полинi прко!. Це пояснюеться наявнiстю у складi екстракту значного вмюту органiчних кислот та спирпв.
Висновки
1. На основi аналiзу останнiх дослiджень i публiкацiй встановлена перспектившсть застосування полiорганосилоксанiв як екстрагенпв рослинно! сировини, iнгiбiторiв розвитку патогенно! мжрофлори.
2. Запропоновано технологiю екстрагування рослинно! сировини (календули та полиш прко!) полюрганосилоксановими екстрагентами методом мацерацп.
3. Дослiджено мiкробiологiчнi показники та антимжробну дiю полiорганосилоксанових рослинних екстракпв календули та полиш прко!, зокрема: шльшсть мезофшьних аеробних та факультативно-анаеробних мiкроорганiзмiв (МАФАМ), к1льк1сть дрiжджiв та пл1снявих грибiв, вмiст Staphylococcus aureus, зона пригшчення росту. Визначено, що дослщжуваш зразки полiорганосилоксанових рослинних екстракпв вщповщають вимогам нормативних документiв за мжробюлопчними показниками та проявляють високу антимжробну дiю.
Список використаноТ л^ератури
1. Самуйлова Л.В. Косметична хiмiя: Ч.1: Iнгредiенти / Л.В. Самуйлова, Т.В. Пучкова. Москва, Школа косметичних хiмiкiв, 2005. 336 с.
2. Пучкова Т.В. Основы косметической химии: Базовые ингредиенты. Т. 1 3-е изд. Москва. Школа косметических химиков, 2017. 304 с.
3. Lehnert S., Dubinina A., Deynichenko G., Khomenko O., Haponceva O., Antonyuk I., Medvedieva A., Demichkovska M., Vasylieva O. The study of influence of natural antioxidants on quality of peanut and linseed oil blends during their storage. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2018. № 3, рр. 44 - 50. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.133433
4. Грицик А.Р., Посацька Н.М., Клименко А.О. Одержання i дослщження властивостей екстракпв вербени лжарсько!. Фармацевтичний часопис, 2016, № 3. - с. 39 - 44. https://doi10.11603/2312-0967.2016.3.6826
5. Ruslana Harhaun, Oleksandra Kunik, Diana Saribekova, Giuseppe Lazzara Biologically active properties of plant extracts in cosmetic emulsions. Microchemical Journal, 2020, Vol. 154. https://doi.Org/10.1016/j.microc.2019.104543
6. Гаргаун Р.В., Куник О.М., Сарiбекова Д.Г. Розробка складу косметичного лосьйону з тонiзуючими властивостями на основi гiдролату зеленого чаю. Вюник Херсонського нацiонального технiчного унiверситету «ХНТУ», 2019, №4. - С. 76 - 83. https://doi.org/ 10.35546/kntu2078-4481.2019.4.8
7. Тучак Н.1., Посацька Н.М., Грицик Л.М., Грицик А.Р. Види роду гравшат та вербена -перспективш джерела антимiкробних засобiв. Матерiали мiжн. конф. присвячено! 20^ччю бiологiчного факультету ЗН «Сучасш проблеми бiологi!, екологi! та хiмi!» [Materials Int. Conf. dedicated to the 20-th anniversary of the Faculty of Biology of ZN «Modern problems of biology, ecology and chemistry»]. Запорiжжя, 2007, С. 363 - 365.
8. Полiщук Г.£., Гулак О.В., Згурський А.В., Антонюк М.М. Мiкробiологiчнi показники рослинних екстракпв для виробництва морозива. НУХТ Бютехнолопя, 2011, №4. - С. 95 - 100.
9. Усов А.П., Кожевникова О.В. Получение нативных фитопрепаратов для косметики экстракцией силиконами. Вестник Кубанского государственного технологического университета, 2010, С. 62 - 66.
10. V. Bazant, V. Chvalovsky, J. Rathousky. Silikony. Organokremicite slouceniny, jejich priprav, vlastnosti a pouriti. Praha, Czech Republic, 1954. 710 s. (Перевод на русский язык Ю.И. Вайнштейн, В.И. Станко. Силиконы. Кремнийорганические соединения, их получение, свойства и применение. Государственное научно-техническое издательство химической литературы, Москва, 1960. - 710 с.).
11. Шарова О.В., Куркин В.А. Флавоноиды цветков календулы лекарственной. Химия растительного сырья, 2007, №1, С. 65 - 68.
12. Сальникова Е.Н., Калинкина Г.И., Дмитрук С.Е. Химическое исследование флавоноидов полыни горькой (artemisia absinthium l.), п. сиверса (a. sieversiana willd.) и п. якутской (a. jacutica drob.). Химия растительного сырья, 2001, №3, С. 71 - 78.
13. Державна фармакопея Укра!ни: Фармакопейна стаття 2.3.5.1.4 «Мжробюлопчна чистота нестерильних фармацевтичних препарапв та субстанцш для фармацевтичного застосування».
References
1. Samujlova L.V. Kosmetichna khimiya: Ch.1: Ingediyenty / L.V. Samujlova, T.V. Puchkova. Moskva, Shkola kosmetichnikh khimikiv, 2005. 336 pp.
2. Puchkova T.V. Osnovy kosmeticheskoj khimii: Bazovye ingredienty. T. 1 3-e izd. Moskva. Shkola kosmeticheskikh khimikov, 2017. 304 pp.
3. Lehnert S., Dubinina A., Deynichenko G., Khomenko O., Haponceva O., Antonyuk I., Medvedieva A., Demichkovska M., Vasylieva O. The study of influence of natural antioxidants on quality of peanut and linseed oil blends during their storage. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2018. № 3, pp. 44 - 50. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.133433
4. Griczik A.R., Posaczka N.M., Klimenko A.O. Oderzhannya i doslidzhennya vlastivostej ekstraktiv verbeni lfkarskoyi. Farmaczevtichnij chasopis, 2016, № 3. - pp. 39 - 44. https://doi10.11603/2312-0967.2016.3.6826
5. Ruslana Harhaun, Oleksandra Kunik, Diana Saribekova, Giuseppe Lazzara Biologically active properties of plant extracts in cosmetic emulsions. Microchemical Journal, 2020, Vol. 154. https://doi.org/10.1016/j.microc.2019.104543
6. Gargaun R.V., Kunik O.M., Saribyekova D.G. Rozrobka skladu kosmetichnogo losjonu z tonizuyuchimi vlastivostyami na osnovi gidrolatu zelenogo chayu. Visnik Khersonskogo naczionalnogo tekhnichnogo universitetu «KhNTU», 2019, №4. -pp. 76 - 83. https://doi.org/ 10.35546/kntu2078-4481.2019.4.8
7. Tuchak N.I., Posaczka N.M., Griczik L.M., Griczik A.R. Vidi rodu gravilat ta verbena - perspektivni dzherela antimikrobnikh zasobiv. Materiali mizhn. konf. prisvyachenoyi 20-richchyu biologichnogo fakultetu ZN «Suchasni problemi biologiyi, ekologiyi ta khimiyi» [Materials Int. Conf. dedicated to the 20-th anniversary of the Faculty of Biology of ZN «Modern problems of biology, ecology and chemistry»]. Zaporizhzhya, 2007, pp. 363 - 365.
8. Polishhuk G.Ye., Gulak O.V., Zgurskij A.V., Antonyuk M.M. Mikrobiologichni pokazniki roslinnikh ekstraktTv dlya virobnicztva moroziva. NUKhT Biotekhnologiya, 2011, №4. - pp. 95 - 100.
9. Usov A.P., Kozhevnikova O.V. Poluchenie nativnykh fitopreparatov dlya kosmetiki ekstrakcziej silikonami. Vestnik Kubanskogo gosudarstvennogo tekhnologicheskogo universiteta, 2010, pp. 62 - 66.
10. V. Bazant, V. Chvalovsky, J. Rathousky. Silikony. Organokremicite slouceniny, jejich priprav, vlastnosti a pouriti. Praha, Czech Republic, 1954. 710 p. (Perevod na russkij yazyk Yu.I. Vajnshtejn, V.I. Stanko. Silikony. Kremnijorganicheskie soedineniya, ikh poluchenie, svojstva i primenenie. Gosudarstvennoe nauchno-tekhnicheskoe izdatelstvo khimicheskoj literatury, Moskva, 1960. - 710 p.).
11. Sharova O.V., Kurkin V.A. Flavonoidy czvetkov kalenduly lekarstvennoj. Khimiya rastitelnogo syrya, 2007, №1, pp. 65 - 68.
12. Salnikova E.N., Kalinkina G.I., Dmitruk S.E. Khimicheskoe issledovanie flavonoidov polyni gorkoj (artemisia absinthium l.), p. siversa (a. sieversiana willd.) i p. yakutskoj (a. jacutica drob.). Khimiya rastitelnogo syrya, 2001, №3, pp. 71 - 78.
13. Derzhavna farmakopeya Ukrayini: Farmakopejna stattya 2.3.5.1.4 «Mikrobiologichna chistota nesterilnikh farmaczevtichnikh preparativ ta substanczij dlya farmaczevtichnogo zastosuvannya».
