CC BY
13
DOI 10.31718/2077-1096.21.2.135 УДК: 615.276:615.282:582.284.51:57.084 Ермоленко Т.1., Руда Н.Г., Паутна О.1.
ПОР1ВНЯЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ ПРОТИЗАПАЛЬНО1, АНАЛЬГЕТИЧНО1 ТА ПРОТИВИРАЗКОВО1 Д11 ЕКСТРАКТУ ГРИБ1В ЛИСИЧКИ ЗВИЧАЙНО1 (CANTHARELLUS CIBARIUS) ТА ЕКСТРАКТУ ГРИБ1В ШИ1ТАКЕ (LENTINUS EDODES) В ЕКCПЕРИМЕНТI
Харкiвський нацiональний медичний унiверситет
Гоиби особливо цнуються не тльки за Ух харчову ^ннсть / б'юлог'чну доступнсть, але i за Ух лку-вальн властивост¡. Набули актуальност'1 науков/ досл'дження, сфокусован на вивченн лкарських засоб'т, виготовлених з природних сполук, в тому числ/ видлених з ряду видв гриб'т. Мета. Порiв-няльне вивчення протизапально'У, аналгетично'У та противиразково'У д'УУ екстракт'т грибiв шштаке та грибiв лисичок звичайних в експеримент!' на щурах. Матерiали та методи. Досл1'ди проводили на 30 блих щурах-самицях масою 170-210 г. Експериментальнi тварини були розподтеы на 5 груп: 1 група - /нтактнi; 2 група - патологiя; 3 група - тварини, як отримували лкування екстрактом лисичок звичайних; 4 група - тварини, як отримували лкування екстрактом грибiв шштаке, 5 група - тварини, як отримували референс-препарат. Результати. Спостереження за змною динамки запального процесу на модел'1 карагеннового запалення стопи у щур'т виявило антиексудативну дю рiзного ступеня виразностi, яка склала для екстракту грибiв лисичок - 36,84 %, екстракту гриб'т шштаке - 15,79 %. Динамка трипсинчндукованого запального процесу показала помiрну протизапальну активнсть в екстракт/ грибiв лисичок - 32,02 %. За показником аналгетично'У ак-тивност/ серед досл'джуваних екстракт'т вищий показник мае екстракт грибiв лисичок (33,53 %), якому поступався екстракт грибiв шштаке (17,65%). Лкувально-профлактичне введення щурам екстракту грибiв лисичок в дозi 10 мг/кг на модел'1 асп'риново'У виразки шлунка у щур'т чинить ви-ражену противиразкову дю - 66,7 % в пор!внянн1' з екстрактом грибiв шштаке (33,4 %) та препаратом порiвняння альтан (100 %). Висновки. Отриманi дан в'дображають перспективнють лкува-льно-профлактичного використання екстракт'т грибiв лисичок та грибiв шштаке. Ключов1 слова: фунптерагля, екстракт гриб1в, протизапальна, аналгетична, противиразкова д1я.
Дослiдження проведенi в рамках НДР Харювського нацонального медичного унiверситету «Фармаколоачне вивчення поте-нцйних лкарських засобiв, що мстять бiолоаiчно активнi речовини природного походження» (№ держреестрацп: 0118и000940)
Вступ
Впродовж останых десятилпъ вчен придтя-ють значну увагу природним оргашчним сполу-кам, осктьки вони не мають рiзноманiтних побн чних ефек^в на оргашзм. В останн три десяти-л^тя науковi дослщження сфокусован на ви-вченн лкарських засобiв, виготовлених з природних сполук, в тому чи^ видтених з ряду видiв грибiв. Сучасн дослщження пщтверджу-ють бтьшу частину стародавшх знань про лн карськ гриби. Наприклад, кл^чна практика в Японп. КитаТ, КореТ та деяких шших краТнах ви-користовуе препарати грибного походження [1]. Набувае популярност фунптератя. Фунптератя - наука про лкування грибами - зародилася близько 5000 рош тому i збер^аеться в сучас-ному свт. Дуже часто медичне та харчове за-стосування грибiв поеднуються, i один i той же вид культивують i як харчовий, i як лкарський [2,3,4].
В даний час гриби особливо цшуються не ттьки за Т'х харчову, дiетичну цшнють i бiологiчну доступнють, що роблять сприятливий вплив на здоров'я при щоденному вживанн в Тжу, але i за Т'х фармакологiчнi властивостi. Вони являють собою величезний, i в той же час невикориста-ний потенцiал важливих фармацевтичних про-дуктiв. В результат багаторiчного вивчення лн карськоТ рослинноТ сировини було встановлено,
що не ттьки лкарсьм рослини, а й вищi базидн альнi (макромiцети) гриби мютять повноцiнний комплекс бiологiчно активних речовин, до числа яких, перш за все, вщносяться: полюахариди, як мають iмуномодулюючу i протипухлинну актив-нiсть; коензим Q10 (убiхiнон) - необхщна речо-вина для роботи серця i печiнки; набiр необхщ-них органiзму вiтамiнiв (каротин, в^амш Е, в^а-мiни групи В i iн.). До складу бiологiчно активних речовин медичних грибiв входять також неза-мiннi амiнокислоти i поживнi бiлки, велика група фермен^в, ессенцiальнi жирнi кислоти i фосфо-лiпiди, мiкроелементи (калiй, фосфор, кальцш, залiзо, магнiй, цинк, селен, марганець, бор, кобальт i iн.). [5,6,7].
Встановлено, що гриби мають близько 130 фармаколопчних застосувань. Нещодавно ви-вченi лiкарськi властивостi грибiв базидiомiцетiв включають протипухлинний, iмуномодулюючий, антиоксидантний, що зв'язуе втьы радикали, кардюваскулярний, що знижуе холестерин кровi, противiрусний, антибактерiальний, протипарази-тарний, протигрибковий, детоксикуючий, гепато-протекторний та антидiабетичний ефекти. Про-типухлинна активнiсть е найбтьш ретельно до-слiдженим лiкарським ефектом, особливо грибiв шиiтаке, гриба майтаке та шизофтлуму [8].
До базидюмще^в вiдносяться приблизно 10 000 видiв з 550 родiв 80 родин [2]. З числа
дослщжуваних штамiв базидюмще^в найбть-ший штерес представляли види культивованих грибiв, лкувальы властивостi яких вивченi до-сить глибоко. До числа таких грибiв, насампе-ред, слiд вiднести: лисичка звичайна (Cantharellus cibarius Fr.), шштаке або японський гриб (Lentinus edodes), зимовий гриб (Flammulina velutipes), гнойовик компостний (Coprinus comatus), шiмiю (Hypsizygus tessulatus), трутовик лакований (Ganoderma lucidum), «Рейша», гриб-баран (Grifolafrondosa) та ^i [3,4,5]. Разом з тим, значна частина бюлопчно активних речо-вин, що видiляються з плодових тт i мiцелiю цих грибiв, ще не iдентифiкована.
Було вивчено багато фармаколопчних ефек-тiв базидiальних грибiв, однак деякi з Тх бiохiмiч-них i фармакологiчних особливостей залиша-ються до теперiшнього часу невщомими. Таким чином, сьогоднiшнiй рiвень знань залишае вели-чезний потен^ал для вивчення фармаколопч-них ефек^в лiкарських грибiв.
Метою роботи
Порiвняльне вивчення протизапальноТ, ана-льгетичноТ та противиразковоТ дiТ екстракту водно-спиртового грибiв шиiтаке (Lentinus edodes) 80 % та екстракту водно-спиртового грибiв ли-сичок звичайних (Cantharellus cibarius) 80 % в експеримент на щурах.
Матерiали та методи дослщження
Для дослiдження було використано засоби природного походження водно-спиртовий екст-ракт грибiв лисичок (Cantharellus cibarius) та во-дно-спиртовий екстракт грибiв шштаке (Lentinus edodes.
Вперше шиiтаке описав англшський ботанiк Маiлз Джозеф Берклi, назвавши його Lentinus edodes - лентшула, або шлолютшк Тстiвний. Це гриб з вщмшними смаковими характеристиками, якому до того ж приписують цту низку ушкаль-них лiкувальних властивостей. Про iснування шиiтаке вiдомо з давых часiв, а в КитаТ i Японп його цiнували нарiвнi з женьшенем. У XIV ст. ки-тайський лiкар Ву РуТ в трактатi «Лiкарськi засоби для щоденного застосування» писав, що гриб пщсилюе «дух життевоТ енергп», втамовуе голод, лiкуе застуду, покращуе систему кровооб^у i очищае кров. Також його слщ використовувати проти пухлин i для нейтралiзацiТ дiТ змпноТ отру-ти [9,10].
Зараз активно вивчаються фiзiолого-бiохiмiчнi властивостi гриба для розробки технологи його вирощування з метою отримання бю-лопчно-активних сполук. В його складi виявлено полiсахариди, прост цукри, амiнокислоти, лiпiди, алкалоТди, феноли, в^амши групи В, С, ергосте-рол, мiнеральнi речовини та ш. Велику частину маси гриба складають полiсахариди (38-59%), якi в основному представлен полiамiносахара-ми i пол^люканами. Екстрагований з грибiв Lentinula еdodes в 1969 р лентинан володiе ви-
раженою iмуностимулюючою активнiстю i засто-совуеться в клiнiчнiй практик США i Японп по-чинаючи з 1986 р. Саме цьому iз глюканiв шшта-ке зобов'язаний своТми протимiкробними, цито-токсичними, протизапальними i антиоксидант-ними властивостями [11,12].
Висловлюеться думка, що лентинан (як i кла-сичнi iмуномодулятори тимозин, Т-активш, ле-вамiзол) володiе бюрегулюючою рiзноспрямова-ною дiею, здатною посилювати слабку, послаб-лювати сильну або залишати без змiни норма-льну реакцш iмунноТ системи. Протипухлинну активнють лентинана пов'язують з його здатню-тю модулювати активнiсть iмунокомпетентних кл^ин протипухлинного захисту. Лентинан показав хорошi результати при лiкуваннi хроычного персистуючого гепатиту та вiрусного гепатиту В. Також споживання цього гриба знижуе артерiа-льний тиск, рiвень холестерину в кровi, розвиток серцево-судинних захворювань. Вiдомо, що Lentinus edodes знижуе рiвень холестерину в плазмi кровi на 10-12% за допомогою дiТ ер^а-денiна [11,12].
Базидiальний гриб лисичка звичайна Cantharellus йЬаг^ R. з сiмейства Cantharellaceae е не ттьки популярним Тстiвним, але i лiкарським грибом. Лiкарську цiннiсть пред-ставляють фiтохiмiчнi компоненти, таю як алкалоТди, дубильн речовини, флавоноТди, iншi фе-нольнi сполуки. СапШаге!^ cibarius здавна за-стосовуються у фунптерапп, завдяки наявностi у плодових ттах хiтинманози - речовини, що бло-куе роботу нервовоТ системи бiльшостi глиспв-паразитiв людини (аскарид, волосоголов^в, гос-трикiв), розчиняе кутикулу члениш i яець стьож-кових червiв, а тому активно застосовуеться з метою дегельмштизаци [13]. ^м хiтинманози, позитивнi для людини властивост виявляе тра-метонолiнова кислота (згубно дiе на вiрус гепатиту) та ергостерол (активуе ферменти печшки, запоб^аючи ТТ жировому переродженню). ^м того, вiдомо, що СапШаге!^ cibarius мае у скла-дi р-глюкани, якi здатнi активувати лейкоцити, в тому чи^ еозинофiли. Завдяки вмюту в тiлi лисичок ергостеролу, ергостерол пероксиду i це-ревiстеролу екстракти гриба мають протизапа-льну дiю.
Спиртовi витяги плодових тт Cantharellus cibarius мають протипухлинну, антиоксидантну i протимiкробну активнiсть. Метанольн екстракти гриба Cantharellus cibarius здатн хелатувати надлишкове залiзо у мишей, потенцiйно пропо-нуючи новi природы альтернативи для лкування захворювань, що пов'язан з перевантаженням залiзом. Так само у СапШаге!^ cibarius виявле-нi нейропротекторнi властивостi, що дозволяе розглядати препарат для терапи нейродегене-ративних захворювань [13]. Також, лисички мають здатнють кумулювати солi цинку, залiза, кальцiю, марганцю, калш, магнiю, завдяки яким надають лкувальну дiю при багатьох захворю-ваннях.
Фармакологiчну активнють екстрак^в з грибiв лисичок звичайних та шштаке (протизапальну, аналгетичну, противиразкову) було вивчено на моделях карагеншового та трипсинового набря-ку стопи щурiв, оцтовокислих корчiв та на моделi хронiчноТ виразки шлунка, викликаноТ ацетилса-лiциловою кислотою в експеримент на щурах. У якостi референс-препаратв використовували: при вивченнi протизапальноТ та анальгетичноТ дiТ - диклофенак натрш та при вивченi противи-разковоТ дiТ препарат альтан.
Дози для дослщних засобiв та референс-препара^в були розрахованi вiдповiдно за Ри-боловлевим Ю.Р. [14].
Дослiди проводили на 30 бтих щурах-самицях масою 170-210 г. Експериментальш тварини були розподтеш на 5 груп: 1 група - ш-тактш (п = 6); 2 група - патолопя (п = 6); 3 група - тварини, як отримували лкування екстракт лисичок звичайних (п = 6); 4 група - тварини, як отримували лкування екстракт грибiв шиiтаке (п = 6), 5 група - тварини, як отримували рефе-ренс-препарат.
Дослщження з вивчення протизапальних властивостей проводились з використанням мо-делi гострого асептичного запалення, що викли-кае виражену набряклють в мiсцi локалiзацiТ запального агенту. Запальну реакцш викликали введенням розчинiв флогогенiв: 0,1 мл 1% водного розчину карагеншу та 0,1 мл 0,5% водного розчину трипсину в задню кш^вку тварин дослн дних та контрольно!' груп. Дослщжуваш засоби та препарат порiвняння диклофенак-натрш вводили внутришньоочеревинно за 30 хв до шдукцп больовоТ реакцп. Контрольна група тварин отримувала ешвалентну кiлькiсть фiзiологiчного розчину. Про розвиток набряку судили за збть-шенням об'ему лапи у динамiцi через 1, 2, 3, 4 i 5 годин. Об'ем набряку вимiрювали за допомо-гою механiчного онкометра А. С. Захаревського. Про стушнь набряку судили за рiзницею в обсязi мiж набряклою стопою i стопою до шдукцп запалення. Антиексудативну активнють визначали за здатнютю дослщжуваних екстрак^в грибiв при-гнiчувати запальну реакцш у дослiдних тварин в порiвняннi з групою патологп. Антиексудативну активнють препара^в виражали у % [15,16]. Розрахунок активност проводили за формулою:
А=^к-ДМ^к) х 100%,
де А - антиексудативна активнють, %;
ДVо/ДVк - рiзниця мiж набряклою та нормальною стопами в дослщнш груш та в групi конт-рольноТ патологiТ;
Вивчення аналгетичноТ активност водно-спиртових екстрактiв грибiв лисичок та шштаке здшснено на моделi вiсцерального болю «оцтовокислих корчiв». Моделювали внутршньооче-ревним введення щурам 0,7 % розчину оцтовоТ кислоти iз розрахунку 0,2 мл/100 г. Дослщжуваш засоби вводили одноразово внутршньоочере-винно в дозi 10 мл/кг, препарат порiвняння диклофенак натрш вводили в дозi 8 мг/кг за 30 хви-
лин до вщтворення ноцицептивно!' реакцп'. Пiсля введення у тварин виникали «корчЬ - судомш скорочення очеревинних м'язiв, що супроводжу-валося витягуванням заднiх кш^вок i прогинан-ням спини. Ефективнють дослiджуваних екстра-ктiв оцiнювали за здатнютю зменшувати (у %) ктькють «корчiв» (пiдрахунок протягом 20 хви-лин) у порiвняннi з контрольними тваринами [15,16]. Розрахунок аналгетично!' активност проводили за формулою:
АА = ^к - ДVд)/ ДVк х 100 %, де ДVк - середня кiлькiсть корчей в груш контрольно!' патологи;
ДУд - середня ктькють корчей в дослщнш груш;
АА - аналгетична активнють, %. Вивчення противиразково!' дп екстрактiв гри-бiв вщтворювали на моделi хрошчно!' виразки шлунка iз використанням ацетилсалщилово!' кислоти в дозi 150 мг/кг, яка передбачае п'ятикрат-не введення ацетилсалщилово!' кислоти протягом 3-х дiб внутрiшньошлунково. Дослiджуванi екстракти грибiв вводили тваринам дослщних груп протягом усього експерименту внутршньо-шлунково в дозi 10 мл/кг, препарат порiвняння альтан застосовували в дозi 1 мг / кг i вводили в аналопчному режимк Оцiнку стану слизово!' оболонки шлунка проводили на четверту добу з розрахуванням площi виразок у балах (S), вщсо-ток тварин з виразками (ТВ), що дозволило роз-рахувати штегральний показник противиразково!' активност - виразковий iндекс (В|). Градацш у балах виразково!' поверхнi проводили залежно вщ сумарно!' площi виразкових дефек^в: вщсут-нiсть уражень - 0 балiв; 1-2 мм - 1 бал, 3-5 мм2 - 5 балiв, 6-10 мм2 - 10 балiв, у випадку загибелi тварин вщ перфораци' шлунка штенсивнють ураження оцiнювали в 15 балiв [15,16]. Розрахунок виразкового шдексу (В1) проводили за формулою:
В1 = S х Тв / 100,
де S - середня площа виразкових уражень у груш;
Тв - ктькють тварин з виразковими уражен-нями в груш, %.
Ефективнють дослщжуваних речовин оцшю-вали за здатнютю зменшувати (у %) ктькють виразок у порiвняннi з контрольними тваринами. Розрахунок противиразково!' активност проводили за формулою:
Розрахунок активност проводили за формулою:
АА = ^к - ДУц)/ ДVк х 100 %, де ДVк - середня ктькють тварин з виразковими ураженнями в груш контрольно!' патологи,
%;
ДУд - середня ктькють тварин з виразковими ураженнями в дослщнш груш, %; Аа - противиразкова активнють, %. Отримаш експериментальш даш обробляли методами варiацiйноï статистики, вираховували середне арифметичне значення та його станда-
ртну похибку [17]. З метою отримання статисти-чних висновш використовували математичш розрахунки iз застосовуванням стандартного пакету статистичних програм <^а^юа 6.0» [18].
Дослщи проводили на експериментальних тваринах, вирощених у вiварiТ ЦНДЛ ХНМУ, який обладнано вщповщно до чинних саштарно-гтешчних норм. Дослщних тварин утримували на стандартному харчовому рацюнк Тварини були на збалансованому харчовому рацюш, доступ до води був завжди вiльний. Дослщження проводилися з дотриманням правил бюетики -гуманного поводження з тваринами згщно з по-ложеннями СвропейськоТ конвенцiТ iз захисту лабораторних тварин (м. Страсбург, 1986 р.) i М-го Нацiонального конгресу з бюетики (м. КиТв, 2010).
Результати дослщження та 1х обговорення
Основним елементом протизапальноТ актив-ностi лiкарських речовин е Тх вплив на ексудати-вну стадiю запальноТ реакцп. У зв'язку з цим для об'ективноТ оцшки Тх протизапальних властивос-тей в експеримент загальноприйнятим е ви-
вчення антиексудативноТ' дм на моделi асептич-ного ексудативного запалення. Тож нами було проведено порiвняльне вивчення антиексудативноТ' активностi екстракту грибiв лисичок та гри-6iB шштаке за умов розвитку експериментально-го запального процесу з використанням моделi карагеншового запалення стопи у щурiв. Метод карагенiнового запалення дозволяе оцшити вплив дослiджуваних препаратiв на циклоокси-геназний шлях метаболiзму арахщоновоТ' кисло-ти, а також е одним з найточшших методiв вивчення протизапальних властивостей [19].
Спостереження за змшою динамки запального процесу на моделi тривалоТ' дм (карагеншове запалення) показало поступово наростаючий набряк. Згщно з наведеними в таблиц даними екстракт лисичок чинив помiрну протизапальну дш через 3 години - 36,84 %, через 4 години -26,49 %, а на 5 годину антиексудативна актив-нють складала 30,84 %. Достовiрних змiн об'ему ураженоТ' кiнцiвки вщносно до групи контролю в груш щурiв, що отримували екстракт грибiв шш-таке, так i не вщбулося (табл.1).
Таблиця 1
Вплив до^джуваних eKcmpaKmie гриб'в лисичок та шштаке на nepe6ia набряку стопи у w,ypie на моделi KapaaeHÎHoeoao запалення (n=24)
Група Через 1 год Через 2 год Через 3 год Через 4 год Через 5 год
Об'ем стопи , у.о.
Контрольна патолопя 9,17±1,25 15,67±3,34 28,50±5,67** 33,33±5,71** 33,50±4,92**
АА, % - - - - -
Екстракт лисичок 8,67±1,73 17,17±4,54 18,0±5,76 24,5±4,3** 23,17±4,56**
АА, % 5,45 -9,57 36,84 26,49 30,84
Екстракт шштаке 10,5±0,62 16,0±1,34 24,0±1,77 28,17±3,29** 32,67±4,26**
АА, % 14,5 -2,11 15,79 3,48 2,47
Цикпофенак натрто 8,33±1,41 9,0±1,57 10,83±1,11* 6,83±1,11* 7,50±1,20*
АА, % 9,16 42,57 62 79,51 77,61
Примтки: * - вiдхилення достовiрне по в 'дношенню до контрольно)' групи патологи, Р < 0,05; ** - вiдхилення достовiрне по вiдношенню до групи диклофенак натрiю, Р < 0,05; АА, % - аналгетична активнiсть.
За результатами статистичного аналiзу отриманий показник протизапальноТ активност е достатшм для прояву терапевтичноТ дм, що вка-зуе на пригшчення вивтьнення простагландишв пщ впливом екстракту грибiв лисичок та пере-вищуе активнють екстракту грибiв шштаке май-же у 2 рази.
Модель гострого ексудативного запалення, викликана трипсином, належить до групи запа-льних процеав короткоТ дм, використання якоТ призводить до активацiТ протеТнази [20]. Роль протеТназ, як сигнальних молекул полягае у спе-цифiчнiй регуляцп метаболiзму клiтини через ак-тивацш протеТназ-активуючих 2-рецепторiв, зв'язаних з G-бiлками, якi передають сигнал всередину кл^ини, що призводить до швидкоТ транскрипцп генiв медiаторiв запалення, якi, в свою чергу, призводять до синтезу циклооксиге-нази-2 [21]. Спостереження за змшою динамки на моделi трипсин-шдукованого запалення показало, що гострий запальний процес, викликаний
введенням трипсину, протягом першоТ години дослщу у вах групах тварин призвiв до розвитку мюцевоТ запальноТ реакцп, яка супроводжува-лась незначним збiльшенням об'ему лапи, при-пухлiстю та обмеженням руху задшх кiнцiвок. Динамiка запального процесу показала, що в груш тварин, що отримували екстракт грибiв лисичок змши об'ему ураженоТ кш^вки щурiв вiд-носно до групи контролю припадали на 2, 3, 4 годину та мали показники антиексудативноТ ак-тивност вiдповiдно - 22,75 %, 22,80 %, 21,35 та найвищий показник спостерiгався на 5 годину -32,03 %, що свiдчить про помiрну протизапальну дiю. Показники протизапальноТ активност в групi тварин, що отримувала екстракт грибiв шиiтаке спостеркалась на 4 i 5 годину (22,13 % та 21,37 % вщповщно), що також свщчить про помiрну протизапальну дш препарату в порiвняннi з гру-пою контрольное патологи, але менш виразну в порiвняннi з екстрактом грибiв лисичок (табл. 2).
Таблиця 2
Вплив до^джуваних eKcmpaKmie гриб'в лисичок та шштаке на nepe6ia набряку стопи у w,ypie на моделi трипсинчндукованого запалення (n=6)
Група Через 1 год Через 2 год Через 3 год Через 4 год Через 5 год
Об'ем стопи, у.о.
Контрольна патолопя 30,17±3,3 27,83±3,84** 24,83±4,25** 21,83±4,41 17,17±3,76
АА, %
Екстракт лисичок 28,5±3,43** 21,5±3,02 19,17±1,8 17,17±2,12 11,67±1,84
АА, % 5,54 22,75 22,80 21,35 32,03
Екстракт шштаке 39,83±1,4*,** 28,33±2,55** 21,83±1,72 17,0±2,34 13,5±2,03
АА, % -32,01 -1,80 12,08 22,13 21,37
Диклофенак натрто 18,17±2,43 13,33±2,57* 13,83±2,12* 10,67±1,98 7,33±1,66
АА, % 39,77 52,10 44,30 51,12 57,31
Примтки: * - вiдхилення достовiрне по в'дношенню до контрольноï групи патологи, Р < 0.05;
** - вiдхилення достовiрне по вiдношенню до групи диклофенак натрiю, Р < 0.05; АА, % -
аналгетична активнють.
логи спостер^али оцтовоки^ корчi 28,33±0,88 специфiчних рухiв за 20 хв. В груш тварин, як отримували екстракт лисичок ктькють корчiв вн рогщно до групи контрольно!' патологи зменши-лась на 33,53 %, ктькють мимовтьних скоро-чень черевних м^в становила 18,83±1,14. В груш тварин, що отримували екстракт шштаке ктькють корчiв вiрогiдно до групи контрольно!' патологи зменшилась на 17,65 %, ктькють мимовтьних скорочень черевних м^в становила 23,33±1,38. Референс-препарат диклофенак на-трiю зменшував кiлькiсть корчiв на 58,24 %, кль-кiсть мимовтьних скорочень черевних м^в становила 11,83±0,75.
Таблиця 3
Ефективнють дослiджyваних екстра^в зменшувати (у %) ктькють «корчiв», спричинену оцтовою кислотою у шyрiв (n=6) в порiвняннi з контрольними тваринами
Таким чином, спостереження за змшою динамки трипсинчндукованого запального процесу виявили помiрну протизапальну активнють у екстракту грибiв лисичок, яка е достатньою для прояву терапевтично!' ди у препара^в природного походження.
Наступним етапом експерименту було вивче-но аналгетично!' активност дослщних засобiв на моделi вюцерального болю «оцтовокислих кор-чiв» (табл. 3). Рiвень аналгетично!' активност ек-страктiв грибiв оцшювали за здатнiстю зменшувати ктькють больових реакцш у щурiв за внут-рiшньоочеревинного введення 0,7 % розчину оцтово!' кислоти [22]. У тварин контрольно!' пато-
Група Середне значення корчiв (за 20 хв) АА (аналгетична активнють)
Контрольна патологiя 28,33±0,88 -
Екстракт грибiв лисичок 18,83±1,14* 33,53%
Екстракт грибiв шиiтаке 23,33±1,38* 17,65%
Диклофенак натрiю 11,83±0,75* 58,24%
Примiтки: * - вiдхилення достовiрне по в'дношенню до контрольноï групи патологП] Р < 0.05
Таблиця 4
Показники макроскопiчного вивчення дп дослiдних екстра^в гриб'в та альтану при лкувально-профлактичному режимi введення на моделi аспiриновоï виразки
Експериментальш групи, (n=6) S виразкових уражень (бали) Ктькють тварин з виразкови-ми ураженнями в груш, % Виразковий ш-декс (В1) Противиразкова активнють, %
1нтактний контроль - - - -
Контрольна патолопя 4,33±1,45 100 4,33 -
Екстракт грибiв лисичок 0,5±0,34* 30 0,17 66,7
Екстракт грибiв шиiтаке 0,67±0,21* 60 0,45 33,4
Альтан 0,17±0,17* 0 0 100
Примiтки: * - вiдхилення достовiрне по в'дношенню до контрольноï групи патологП] Р < 0,05
Оцшюючи наведен в таблиц 3 даш, можна зробити висновок, що за показником аналгетично!' активност дослщш екстракти грибiв е ноая-ми знеболюючо!' активности як в найбтьшш мiрi проявилися у екстракту грибiв лисичок - 33,53%, якому поступаеться екстракт грибiв шштаке (17,65%), у порiвняннi з референс-препаратом диклофенаком натрш (58,24%).
Наступним етапом вивчення фармакодинамн чних характеристик дослщжуваних екстрак^в було вивчення наявност у них противиразково!' ди на моделi хрошчно!' виразки шлунка iз вико-
ристанням ацетилсалщилово!' кислоти в дозi 150 мг/кг, яка передбачае п'ятикратне введення ацетилсалщилово!' кислоти протягом 3-х дiб внутрн шньошлунково [23].
Встановлено, що моделювання асшриново!' виразки шлунка викликало виражеш змiни у слизово!' оболонц шлунка щурiв контрольно!' групи порiвняно з iнтактними тваринами. При макро-скопiчному оглядi шлункв у тварин з групи контрольно!' патологи виявлялися чисельш виразковi дефекти, спостерiгалася значна гiперемiя, виражеш порушення складчастосп, набряк слизово!'
оболонки шлунка, а також поява множинних крововиливiв, як були наявш у 100 % тварин. Середня площа виразок в груш контрольно!' патологи була 4,33±1,45 (бали), а виразковий ш-декс дорiвнював 4,33.
Лкувально-профтактичне введення дослн джуваних екстракпв грибiв та препарату порiв-няння альтан - приводило до гальмування утво-рення дефеклв слизово'Г оболонки шлунку, що виявилося у зниженн iнтенсивностi пперемп, набряку, порушень складчастосл, зменшеннi кн лькостi геморагiй та виразок (табл. 4).
Аналiзуючи дан макроскопiчного дослщжен-ня стану слизово'Г оболонки шлункiв щурiв, яких лкували дослiджуваними засобами та рефе-ренс-препаратом, було визначено Тх противира-зкову активнють. Так, здатнiсть дослiджуваних екстракпв грибiв зменшувати площу виразок слизово'Г оболонки шлунка в груш тварин, що отримували лкування екстрактом грибiв лисичок була 66,7 %, екстракт грибiв шиiтаке виявляв дещо меншу активнiсть 33,4 % в порiвняннi з екстрактом грибiв лисичок та препаратом порiв-няння альтан (100 %).
Таким чином, можна зробити висновок, що за показниками макроскошчного вивчення слизово'Г оболонки шлунка щурiв найбтьш виражену про-тивиразкову дiю проявили препарат порiвняння альтан та дослщжуваний екстракт грибiв лисичок, який перевищував за активнютю екстракт грибiв шиiтаке у 2 рази.
Висновки
1. У ходi вивчення протизапальних властиво-стей дослщних екстракпв грибiв на моделi карагеншового запалення стопи у щурiв було вияв-лено антиексудативну дш рiзного ступеня вира-зностi, яка склала для екстракту грибiв лисичок - 36,84 %, екстракту грибiв шиiтаке - 15,79 %. Спостереження за змшою динамки запального процесу виявили помiрну протизапальну активнють, яка е значущою для прояву терапевтичноТ'
дм.
2. Вивчення динамки трипсин-шдукованого запального процесу показало помiрну протизапальну активнють в екстракт грибiв лисичок -32,02 %, яка е достатньою для прояву терапевтичноТ' дм' для препара^в природного походження.
3. За показником аналгетично'1' активностi серед дослщжуваних екстрактiв вищий показник мае екстракт грибiв лисичок, якому поступався екстракт грибiв шиiтаке. Таким чином, дослщш екстракти грибiв е ноаями знеболюючою актив-ностi, якi в найбшьшш мiрi проявилися у екстракту грибiв лисичок.
4. Лкувально-профтактичне введення щурам екстракту грибiв лисичок в дозi 10 мг/кг на моделi асшриновоТ' виразки шлунка у щурiв чинить виражену противиразкову дю знижуе ви-раженють дистрофiчних змiн в слизовiй оболон-цi шлунка, ïï звиразкування, а також перешко-
джае розвитку запальних процеав у стiнцi шлунка.
Отримаш данi в дослiдженнi наявност фар-маколопчноТ активностi макромiцетiв вщобра-жають позитивне в розумiннi хiмiчного складу грибiв, якi демонструють фармаколопчну (лку-вальну) дiю.
Лiтература
1. Wang G. Systemic treatment with vanadium absorbed by Coprinus comatus promotes femoral fracture healing in streptozotocin - diabetic rats. Biological Trace Element Research. 2013;151(3):424-433.
2. Balandykin ME, Zmitrovich V. Review on Inonotus obliquus (Basidiomycota). Realm on medicinal applications and approaches on resources estimation. Int J Med Mushrooms. 2015;17(2):95-104.
3. Polnaya enciklopediya gribnika [Complete encyclopedia of mushroom picker]. Rostov, 2000. 304 p. (Russian).
4. Wasser SP. Medicinal properties of substances occurring in Higher Basidiomycetes Mushrooms: current perspectives. International Journal of Medicinal Mushrooms; 1999;1:31-62.
5. Zaikina NA, Kovalenko AE, Galynkin VA. Osnovy biotekhnologii vysshih gribov: uchebnoe posobie [Fundamentals of Biotechnology of Higher Fungi: A Study Guide]. Sankt Peterburg, 2007. 336 p. (Russian).
6. Korsun VF, Krasnopol'skaya LM, Korsun EV. Protivoopuholevye svojstva gribov [Antineoplastic properties of fungi]. Moskva, 2012. 210 p. (Russian).
7. Gerasimenya VP, Gumargalieva KZ, Zaharov SV. Ekstrakty bazidial'nyh gribov i ih polifunkcional'naya mediko-biologicheskaya aktivnost' [Extracts of basidiomycetes and their polyfunctional medico-biological activity]. Moskva, 2014. 128 p. (Russian).
8. Borchers AT, Stern JS, Hackman RM. Mushrooms, tumours and immunity. Proceedings of the Society for Experimental Biology and Medicine. 1999;221:281-293.
9. Mironov AD. Griby shiitake. Pishchevaya cennost' i lekarstvennye svojstva. Intensivnye tekhnologii kul'tivirovaniya [Nutritional value and medicinal properties. Intensive cultivation technologies]. Saratov, 2001. 56 p. (Russian).
10. Garna SV, Vladimirova IM, Burd NB. Suchasna fitoterapiya: navch. posib. [Modern phytotherapy: a textbook]. Kharkiv, 2016. 580 p. (Ukrainian).
11. Kirilenko MA, Kuznecov OYU. Ocenka biologicheskogo dejstviya proizvodnyh shiitake (Lentinus edodes) na laktobakterii [Evaluation of the biological effect of shiitake derivatives (Lentinus dodes) on lactobacilli]. Izvestiya Irkutskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya Biologiya. Ekologiya. 2019;28:56-62.
12. Komin PA. Osobennosti biologii griba shiitake (lentinula edodes (berk.) pegler) na territorii lesnogo uchastka «relikt Primor'ya» [Features of the biology of the Shiitake fungus (lentinula edodes (berk.) Pegler) on the territory of the forest area "relict of Primorye"]. Vestnik Krasnoyarskogo gosudarstvennogo agrarnogo universiteta. 2016;6:27-31. (Russian).
13. Perevedenceva LG. Lekarstvennye griby Permskogo kraya [Medicinal mushrooms of the Perm region]. Perm', 2011. 146 p. (Russian).
14. Rybolovlev YUR. Rybolovlev RS. Dozirovanie veshchestv dlya mlekopitayushchih po konstantam biologicheskoj aktivnosti [Dosing of substances for mammals according to the constants of biological activity]. Doklady Akademii Nauk SSSR. 1979;247(6):1513-1516. (Russian).
15. Doklinichni doslidzhennya likars'kih zasobiv [Preclinical research of the medicinal remedies]. Metod. rekomendatsi'i' za redakcieyu Stefanova OV. Kiev, 2001. 528 p. (Ukrainian).
16. Drogovoz SM, Mohort NA, Zupanec A, Drogovoz SM. Metodicheskie rekomendacii po eksperimental'nomu (doklinicheskomu) izucheniyu farmakologicheskih veshchestv [Methodical recommendations for experimental (preclinical) study of pharmacological substances]. Kharkiv, 1994. 40 p. (Ukrainian).
17. Glyanc S. Mediko-biologicheskaya statistika [Biomedical statistics]. Moskva, 1999. 460 p. (Russian).
18. Halafyan AA. STATISTICA 6. Statisticheskij analiz dannyh : uchenik [STATISTICS 6. Statistical Data Analysis]. Moskva, 2007. 512 p. (Russian).
19. Naboka YUM. Porivnyal'ne vivchennya protizapal'nol' di'i' preparatu «Artritan» ta fitokompozicii' na jogo osnovi [Comparative study of the anti-inflammatory effect of the drug "Arthritan" and phytocompositions based on it]. Klinichna Farmaciy. 2019;23(4):52-62. (Ukrainian).
20. Eberle LV. Farmakologichne obfruntuvannya terapevtichno'i' aktivnosti ekstraktu Zingiber Officinale na modelyah zapalennya ta analgezii [dissertation] [Pharmacological substantiation of therapeutic activity of Zingiber Officinale extract on models of
22. Shvarc GYA, Syubaev RD. Metodicheskie ukazaniya po izucheniyu novyh nesteroidnyh protivovospalitel'nyh preparatov [Guidelines for the study of new non-steroidal anti-inflammatory drugs]. Rukovodstvo po eksperimental'nomu (doklinicheskomu) izucheniyu novyh farmakologicheskih veshchestv. Moskva, 2005. p. 695-709. (Russian).
23. Obolneczeva GV, Yakovleva LV, Bryuzginova LP. Metodicheskie rekomendacii po eksperimental'nomu izucheniyu novyh protivoyazvennyh preparatov [Guidelines for the experimental study of new antiulcer drugs]. Kiev, 1995. 16 p. (Ukrainian).
Реферат
СРАВНИТЕЛЬНОЕ ИЗУЧЕНИЕ ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНОГО, АНАЛЬГЕТИЧЕСКОГО И ПРОТИВОЯЗВЕННОГО ДЕЙСТВИЯ ЭКСТРАКТА ГРИБОВ ЛИСИЧКИ ОБЫКНОВЕННОЙ (CANTHARELLUS CIBARIUS) И ЭКСТРАКТА ГРИБОВ ШИИТАКЕ (LENTINUS EDODES) В ЭКСПЕРИМЕНТЕ Ермоленко Т.И., Руда Н.Г., Паутина Е.И.
Ключевые слова: фунгитерапия, экстракт грибов, противовоспалительное, анальгетическое, противоязвенное действие.
Грибы особенно ценятся не только за их пищевую ценность и биологическую доступность, но и за их лечебные свойства. Актуальными стали научные исследования, сфокусированые на изучении лекарственных средств, изготовленных из природных соединений, в том числе выделенных из ряда видов грибов. Цель. Сравнительное изучение противовоспалительного, анальгезирующего и противояз-веного действия экстрактов грибов шиитаке и грибов лисичек обыкновенных в эксперименте на крысах. Материалы и методы. Опыты проводили на 30 белых крысах-самках массой 170-210 г. Экспериментальные животные были разделены на 5 групп: 1 группа - интактные; 2 группа - патология; 3 группа - животные, которые получали лечение экстрактом лисичек обыкновенных; 4 группа - животные, которые получали лечение экстрактом грибов шиитаке, 5 группа - животные, которые получали рефе-ренс-препарат. Результаты. Наблюдение за изменением динамики воспалительного процесса на модели карагенинового воспаления стопы у крыс выявило антиэкссудативное действие различной степени выраженности, которое составило для экстракта грибов лисичек - 36,84%, экстракта грибов шиитаке - 15,79%. Динамика трипсин-индуцированного воспалительного процесса показала умеренную противовоспалительную активность в экстракте грибов лисичек - 32,02%. По результатам анальгези-рующей активности среди исследуемых экстрактов высокий показатель имеет экстракт грибов лисичек (33,53%), которому уступал экстракт грибов шиитаке (17,65%). Лечебно-профилактическое введение животным экстракта грибов лисичек в дозе 10 мг / кг на модели аспириновой язвы желудка у крыс оказывает выраженное противоязвенное действие - 66,7% по сравнению с экстрактом грибов шиитаке (33,4%) и препаратом сравнения альтан (100%). Выводы. Полученные данные отражают перспективность лечебно-профилактического использования экстрактов грибов лисичек и грибов шиитаке.
Summary
COMPARATIVE STUDY OF ANTI-INFLAMMATORY, ANALGESIC AND ANTI-ULCER EFFECT OF CANCARIUS MUSHROOM EXTRACT (CANTHARELLUS CIBARIUS) AND SHIITAKE MUSHROOM EXTRACT (LENTINUS EDODES) IN THE EXPERIMENT Iermolenko T.I, Ruda N.G., Pautina O.I.
Key words: phytotherapy, mushroom extract, anti-inflammatory properties, analgesic and anti-ulcer effect.
Mushrooms are appreciated not only for their nutritional value and bioavailability, but also for their medicinal properties. There are a growing number of the studies focused on investigating medical preparation base on natural compounds, including those isolated from a number of fungi species of fungi species. The aim of this study is to compare anti-inflammatory, analgesic and antiulcer effects of extracts of shiitake mushrooms and chanterelle mushrooms in an experiment on rats. Materials and methods. The experiment involved 30 white female rats weighing 170-210 g., divided into 5 groups: group 1 included intact animals; group 2 included animals with modelled pathology; group 3 included animals, which received chanterelle extract; group 4 involved animals, which received shiitake mushroom extract, and group-5 rats received the reference drug. Observation of changes over the inflammatory process in the model of carrageenan-induced inflammation in the paw of the rats revealed an anti-exudative effect of varying intensity that made up 36.84% for the of chanterelle mushroom extract and 15.79% for shiitake mushroom extract. The dynamics of trypsin-induced inflammatory process showed moderate anti-inflammatory activity, 32.02%, during the courses of the therapy with chanterelle mushroom extract. According to the indicator of analgesic effects produced by the studied extracts, the highest indicator was reached by the chanterelle mushroom extract (33.53%) that exceeded the analgesic effect of the shiitake mushroom extract (17.65%). Therapeutic and prophylactic administration of the chanterelle mushroom extract in a dose of 10 mg / kg in the model of aspirin-induced gastric ulcer in rats showed a pronounced anti-ulcer effect which made up 66.7% compared with that by shiitake mushroom extract (33.4%) and the reference drug "Altan" (100%). Conclusion. The obtained data have demonstrated the promise of using the extracts of chanterelle and shiitake mushrooms for the therapeutic and prophylactic purposes.
inflammation and analgesia [dissertation]. Odes'kij nacional'nij medichnij universitet. Odessa, 2019. 20 p. (Ukrainian).
21. Kravchenko IA, Gejzel' MV. Protizapal'na aktivnist' esteriv ibuprofenu na modelyah tripsinrovogo ta gistaminovogo zapalennya pri peroral'nomu vvedenni [Anti-inflammatory activity of ibuprofen esters in models of trypsin and histamine inflammation when administered orally]. Aktual'nye problemy transportnoj mediciny. 2016;3(45):138-143. (Ukrainian).
