CC BY
35
4. Жеребко В.М. Ефектнвш способи пiдвищення врожайност со! у Лiсостепу Украши / В.М. Жеребко // Вюник сшьськогосподарсько! науки : зб. наук. праць. - 1986. - № 11. - С. 9-12.
5. Методические указания по перспективному изучению сорняков и гербицидов. - Л. : Изд-во ВИЗР, 1973. - 19 с.
6. Методические указания по проведению полевых опытов с гербицидами. - Л. : Изд-во ВИЗР, 1961. - 34 с.
7. Старосельский Я.Ю. Методика полевых опытов с гербицидами / Я.Ю. Старосельский // Методика полевых и вегетационных опытов с удобрениями и гербицидами. - М. : Изд-во "Наука", 1967. - С. 70-103.
8. Державин Л.М. Инструкция по определению засоренности полей, многолетних насаждений, культурных сенокосов и пастбищ / Л.М. Державин, А.Ф. Ченкин, Ю.Н. Березкин. - М. : Изд-во "Агропромиздат", 1986. - 16 с.
9. Трибель С.О. Методики випробування i застосування пестицида / С.О. Трибель, Д.Д. Сь гарьова. - К. : Вид-во "Свгг", 2001. - 448 с.
10. Васильченко И.Т. Определитель всходов сорных растений / И.Т. Васильченк. - Л. : Изд-во "Колос", 1979. - 344 с.
11. Васильченко И.Т. Определитель всходов сорных растений / И.Т. Васильченко. - Л. : Изд-во "Колос", 1965. - 432 с.
12. Фисюнов А.В. Сорные растения / А.В. Фисюнов. - М. : Изд-во "Колос", 1984. - 320 с.
Чернега Т.А. Еффективность защиты посевов сои от многолетних видов сорняков в системе основной обработки почвы
Исследована эффективность защиты посевов сои от многолетних сорняков при использовании Раундапа и Лонтрелла в системе основной обработки почвы. Использование гербицидов в системе основной обработки почвы уменьшает засоренность многолетними сорняками, но не уничтожает однолетние сорняки, которые прорастают весной и вегетируют одновременно с культурой сои. Выявлено, что Раундап, 36 % д.в. с нормой расхода 4 л/га осенью уничтожал их на 75-87 %, а весной, до проведения предпосевной культивации, количество многолетних сорняков было меньше на 77-91 % в сравнении с контрольным вариантом. Лонтрелл, 30 % д.в., при норме 0,5 л на 1 га, обеспечивал гибель 84 % многолетних сорняков осенью и на 80 % - при учете весной.
Chernega T.O. The Efficiency of Soy Protection from Perennial Weeds in Basic Till of Soil
The efficiency of soy bean protection measures from perennial weeds by using Roundup and Lontrell in the system of basic till of soil is studied. Roundup, 36 % a.s. (the norm of charges is 4 liter per hectare) killed 75-87 % of weeds, but in the spring before precede cultivating the amount of perennial weeds was less than in control variant on 7791 %. Lontrell, 30 % a.s.(the norm of charges is 0,5 liter per hectare) provided death of 84 % of perennial weeds in the autumn, and 80 % - in the spring. The use of herbicides diminished an impurity by perennial weeds in the basic till of soil, but didn't destroy annual weeds germinated in the spring simultaneously with the soy.
Keywords: Roundup, Lontrell, perennial weeds, soybean, basic till of soil.
УДК615.322:616.37 Доц. А.С. 1ваавка, канд. бюл. наук;
викл. Н.К. Гойванович - Дрогобицький ДПУ iM. 1вана Франка
анал1з антим1кробних властивостей деяких лжарських рослин передкарпаття
Проаналiзовано ангимшробну двд настогв та екстракпв Tanacetum vulgare L. i Achillea millefolium на штамах St. aureus, St. epidermidis, E. coli. Серед дослщжуваних екстракпв найбшьш яскраво виражена антибактерiальна актившсть спостерНгалась у екстракпв Tanacetum vulgare L., що пригшчували рют Echerihia coli на 95 %, Staphylococcus epidermidis на 41,2 %, Staphylococcus aureus чутливий на 25,7 %. Найбшьшу ан-
тибактерiальну дш виявив настiй Tanacetum vulgare L. вщносно E. coli (85 %), St. epi-dermidis (31,2 %), St. aureus (35,7 %). Екстракти та насто! що були виготовлеш з Achillea millefolium, показали нижчий результат.
Ключовг слова: лжарсью рослини, антимiкробнi властивостi, пижмо звичайне, де-ревiй звичайний.
Вступ. Надзвичайну роль у життi людини ввдграють лiкарськi рослини, адже ix безпосередньо використовують для лiкування хвороб людини чи твари-ни або вони е сировиною для имжо-фармацевтично! промисловосп. Антропо-геннi змiни рослинностi та неращональне ведения заготiвель лшарсько! сирови-ни зумовили зменшення запасов багатьох видiв лiкарськиx рослин (зокрема, го-рицвiту весняного, валерiани, золототисячника, лепехи звичайно!), що призвело до пошуку нових видгв лiкарськиx рослин, ят мають вираженi антимiкробнi властивостi, саме тому актуальним е вивчення аитибактерiальниx властивостей деяких видiв лiкарськиx рослин, серед них: представники родини складноцвь тих (Compositae) - пижмо звичайне (Tanacetum vulgare L.) та деревш звичайний (Achillea millefolium). Актуальним i перспективним е розроблення i пошук анти-бактерiальниx препаратов на основi лiкарськиx рослин.
Мета дослщження полягае у вивченш антибактерiальноi дп дослщжува-них рослин та встановлення ix фармакологiчниx властивостей.
Матер1али та методи дослщження. Дослiджували двi лiкарськi рослини, зiбранi на територп Передкарпаття (Л^вська обл. Стрийського р-ну, с. Йосипович^. 1з рослин та рiзниx i'x частин (листкiв, стебел, квггок,) готували насто!, вiдвари, спиртовi екстракти. Антибактерiальна активнiсть визначали на штамах: St. aureus, St. epidermidis, E. coli, видшених на базi лабораторц ТзОВ "ГКК" Карпати".
Активнiсть препаратов дослiджували на твердих поживних середовищах. У стерильну чашку Петрi рiвномiрно заливають шдльне поживне середовище V=30 ml. Потш вирiзають у ньому лунки однаково! мiсткостi. Засiвають на чашку суспензда одше! культури та почергово вносять в лунки екстракти, ввд-вари та насто! рослин. Для поаву використовують штампи-реилшатори або Пастерiвську пiпетку. Пiсля добово! витримки чашок у термостатi за темпера-тури 37°С виконували пiдраxунок з вимрювання величини зон затримки росту культури поршняно з вiдповiдними контролями.
№ Назва рослини Частина рослини
Екстракти та насто!
1 Tanacetum vulgare Кошики без квикошжок
2 Achillea millefolium Листки, стебло
Здiйснено скринiнгове дослiджения на антишкробну активнiсть настош, екстрактiв фармакопейними методиками i для порiвияния - воду та спирт.
Результата дослщження та ix обговорення. На дослiджуваниx штамах St. aureus, St. epidermidis, E. coli перевiрено наявшсть антимiкробниx властивостей екстракпв та насто!в з рослин, що поширеш у Передкарпатп. У табл. 1 -4 наведено результати скриншгового дослiджения иротишкробно! активностi ввд-носно штам^в золотистого та ешдермального стафшококу та кишково! палички.
Табл. 1. Вплив настогв рослин на picm мйкрооргшйзмы
№ Настш Дiаметр зони затримки росту, мм
1 1 2 | 3
Staphylococcus epidermidis
1 Achillea millefolium 5,0 0,10 5,2 0,12 5,1 0,10
2 Tanacetum vulgare 6,4 0,10 6,2 0,10 6,1 0,20
Staphylococcus aureus
1 Achillea millefolium 2,6 0,20 3,0 0,20 2,9 0,10
2 Tanacetum vulgare 3,5 0,30 3,3 0,10 2,9 0,30
Escherihia coli
1 Achillea millefolium 5,6 0,20 5,2 0,20 5,5 0,10
2 Tanacetum vulgare 6,9 0,20 7,3 0,20 7,2 0,10
У pa3i д11 настою на мкрооргатзми побачили позитивний результат: дос-лiджуванi рослини згубно впливають на piст мiкpооpганiзмiв, проте д1я на St. aureus е невисокою, що свiдчить про те, що вiн е резистентним до цих насто'в.
Табл. 2. Антимикробна активтсть настогв
№ HacTifi Мкрооргашзм Частка чутливих штамiв Дiаметр зони затримки росту, мм
1 Achillea millefolium Echerihia coli 67,3 % 5 1±0,61
2 Tanacetum vulgare 85,0 % 6,3 ±0Д2
3 Achillea millefolium Staphylococcus epidermidis 75,8 % 5,4±0,30
4 Tanacetum vulgare 91,2 % 7 1±0,2э
5 Tanacetum vulgare Staphylococcus aureus 31,2 % 2,8±0,3
6 Achillea millefolium 35,7 % 3,2±0,4
Echerihia coli Staphylococcus epidermidis Staphylococcus aureus Рис. 1. Дiаграма частки чутливих шmамiв, %
У табл. 2 та на рис. 1 наведено результати антимкробно'* активносп насто'в деpевiю звичайного та пижма звичайного, якi проявили дш вiдносно мж-pооpганiзмiв. Найб!ш^ зони затримки росту е за дп Tanacetum vulgare вщнос-но Escherihia coli, що становлять 85 % iз дiаметpом затримки росту 6,3±0,12 мм, а також Staphylococcus epidermidis iз 91,2 % чутливих штамiв, спричинюючи за-гибель St. aureus на 35,7 % iз дiаметpом затримки росту 3,2±0,4 мм.
Настш деpевiю проявив менший результат: для Echerihia coli 67,30 %, iз дiаметpом затримки росту 5,1±0,61 мм, вiдносно Staphylococcus epidermidis на 75,8 % iз дiаметpом 5,4±0,30 мм, а також Staphylococcus aureus, що проявив свою дш на 35,7 % iз дiаметpом затримки росту 3,2±0,4 мм.
Препарати контролю показали вщ'емний результат.
Табл. 3. Вплив 70 %-х етанольних екстракпиврослин наpicm мiкрооргaнiзмiв
№ Екстракт Дiаметр зони затримки росту, мм
1 1 2 | 3
Staphylococcus epidermidis
1 Achillea millefolium 12,1 0,10 12,6 0,40 11,7 0,30
2 Tanacetum vulgare 10,0 0,36 10,7 0,33 10,4 0,04
Staphylococcus aureus
1 Achillea millefolium 5,1 0,04 4,9 0,16 5,2 0,14
2 Tanacetum vulgare 8,4 0,27 7,9 0,23 8,1 0,03
Escherihia coli
1 Achillea millefolium 18,2 0,04 18,4 0,24 17,9 0,26
2 Tanacetum vulgare 30,4 0,33 31,2 0,47 30,6 0,13
Антимжробну актившсть вивчали методом дифузп в агар. Бактерп зась вали газоном на поверхню м'ясопептонного агару в чашках neTpi, пiсля чого в лунки, дiаметpом 3 мм, виpiзанi в агаpi, вносили дослiджуванi речовини. Анти-мiкpобну активнiсть визначали за величиною зон затримки росту бактерш.
Екстракти лiкаpських рослин, виготовленi на 70 %-му етанол^ е активш-шi вiд насто'в. Найбiльшi зони затримки росту вщносно Escherihia coli дае Ta-nacetum vulgare. Золотистий стафтокок проявив високу pезистентнiсть, шж ет-дермальний стафтокок. Це спостер^алося пiд час вимipювання дiаметpа зон затримки росту, яка була досить низькою.
Табл. 4. Антимикробна актившсть екстракт'ш
№ EKCTpaKT poc^HHH Мкрооргашзм Частка чутливих штамiв Дiаметр зони затримки росту, мм
1 Achillea millefolium Echerihia coli 67,3 % 17,83±0,23
2 Tanacetum vulgare L. 95,0 % 30,73±°,24
3 Achillea millefolium Staphylococcus epidermidis 45,8 % 12,13±0,26
4 Tanacetum vulgare L. 41,2 % 10,37±0,20
5 Tanacetum vulgare L. Staphylococcus aureus 21,2 % 5,07±0,08
6 Achillea millefolium 25,7 % 8,13±0,14
У табл. 4 та на рис. 2 подано узагальнюючi результати, де зазначено вщ-сотки штамiв, що виявились чутливими до екстракту рослини, а також середнш дiаметр зони затримки росту.
Echerihia coli Staphylococcus epidermidis Staphylococcus aureus Рис. 2. Дiaгрaмa частки чутливих штaмiв мiкрооргaнiзмiв
Отже, як видно з наведених вище результапв дослщжень, найб1льш яс-краво виражена антибактерiальна активнiсть спостерiгалась у екстрактiв, виго-
товлених з пижма звичайного, пpигнiтивши piст Echerihia coli на 95 %, iз зат-римкою росту 30,73±0,24 мм, спричиняючи загибель Staphylococcus epidermidis на 41,2 % iз дiаметpом затримки росту 10,37±0,20 мм, Staphylococcus aureus чут-ливий на 25,7 % i зоною затримки росту 8,13±0,14 мм.
Екстракти, що були виготовлеш з деревда звичайного, мали нижчий результат: Echerihia coli чутлива виявилась на 67,3 %, iз дiаметpом затримки росту 17,83±0,23 мм, чутливими виявились 45,8 % Staphylococcus epidermidis iз да-аметром 12,13±°,2S мм, Staphylococcus aureus пригшчуеться piст на 21,2 % i зоною затримки росту 5,07±0,08 мм.
Висновки
1. Деревш звичайний та пижмо звичайне характеризуются високими антибактеpiальними властивостями, завдяки вмкту бiологiчно активних речо-вин. Для деревда е: глiкоалкалоíд, ахше'н, ефipна олiя, флавоно'ди, дубильнi та при речовини, вiтамiн К, оpганiчнi кислоти та ддачих речовин пижма: прка речовина танецин i ефipна олiя, до яко'' входять туйон-кетон, барнеол, дубильш речовини, оpганiчнi кислоти.
2. Серед дослщжуваних екстpактiв найбiльш яскраво виражена антибак-теpiальна активнiсть характерна для екстракпв, виготовлених з пижма звичайного, пригштивши piст Echerihia coli на 95 %, iз затримкою росту 30,73±0,24 мм, спричиняючи загибель Staphylococcus epidermidis на 41,2 % iз диаметром затримки росту 10,37±0,20 мм, Staphylococcus aureus чутливий на 25,7 %
8 1 о±0 14
,13 мм.
Екстракти, виготовленi з деревда звичайного, показали нижчий результат: Echerihia coli чутлива виявилась на 67,3 %, iз дiаметpом затримки росту 17,83±°,2Э мм, чутливими виявились 45,8 % Staphylococcus epidermidis iз дiамет-ром 12,13±0,26 мм, Staphylococcus aureus пригшчуеться на 21,2 % iз зоною зат-
римки росту 5,07±0,08 мм.
3. Найбiльшi зони затримки росту спостережено за до настою Tanacetum vulgare L. вщносно E. coli, що становить 85 % iз дiаметpом затримки росту 6,3±0,12 мм, а також St. epidermidis 31,2 % чутливих штамiв iз затримкою росту 2,8±0,3 мм, спричиняючи загибель St. aureus на 35,7 % iз дiаметpом затримки росту 3,2±0,4 мм. Настiй деpевiю звичайного проявив нижчий результат: для E. coli 67,30 %, iз дiаметpом затримки росту 5,1±0,61 мм, ввдносно St. epidermidis на 75,8 % iз ддаметром 5,4±0,30 мм, а також St. aureus, що проявив свою дда на 35,7 % iз дааметром затримки росту 3,2±0,4 мм.
4. Отpиманi результати дають можливкть подальшого дослiдження фар-маколопчних властивостей Tanacetum vulgare L. та Achillea millefolium.
Лггература
1. Дербенцева Н.А. Антимiкробнi властивостi лгкарських рослин / Н.А. Дербенцева, А.С. Бондаренко та ih. // Фармацевтичний журнал : зб. наук. праць. - 1999. - № 4. - С. 5-6.
2. Комендар В.1. Лкарсью рослини / В.1. Комендар. - Ужгород : Вид-во "Закарп. обл. книж", 2007. - С. 23.
3. Крамарев С.О. Щцходи до антибактерiальноl терапй гострих кишкових гнфекцгй у дiтей / С.О. Крамарев // Здоровье ребенка : сб. науч. тр. - 2006. - №« 1. - С. 85-87.
4. Мшарченко В.М. Атлас лжарських рослин Украши (хорологш, ресурси та охорона) / В.М. Мшарченко, I.A. Тимченко. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 2002. - С. 63, 108.
5. Семчишин Г.М. Вплив ргзних ршшв кисню на picT E. coli / Г.М. Семчишин // Вюник Прикарпатського ушверситету : зб. наук. праць. - Сер.: Бiологiя. - 2001. - Вип. 1. - С. 112-117.
6. Харченко Н.С. Лкарсью рослини та i'x застосування / Н.С. Харченко. - К. : Вид-во "Здо-ров'я", 1981. - С. 65-67, 144-146.
7. Шашро А.В. Визначення чутливостi мжрооргашзмш до антибiотикiв методами сершних розведень та е-тесту / А.В. Шашро // Клиническая антибиотикотерапия : сб. науч. тр. - 2001. - № 3(11). - С. 11-15.
Ивасивка А.С., Гойванович Н.К. Анализ антимикробных свойств некоторых лекарственных растений Предкарпатья
Проанализировано антимикробное действие настоев и экстрактов Tanacetum vulgare L. и Achillea millefolium на штаммах St. aureus, St. epidermidis, E. coli. Среди исследуемых экстрактов наиболее ярко выраженная антибактериальная активность наблюдалась у экстрактов Tanacetum vulgare L., что подавляли рост Echerihia coli на 95 %, Staphylococcus epidermidis на 41,2 %, Staphylococcus aureus чувствительный на 25,7 %. Самое сильное антибактериальное действие выявил настой Tanacetum vulgare L. относительно E. coli (85 %), St. epidermidis (31,2 %), St. aureus (35,7 %). Экстракты и настои, которые были изготовлены из Achillea millefolium, показали менее значимый результат.
Ключевые слова: лекарственные растения, антимикробные свойства, пижма обычная, тысячелистник.
Ivasivka A.S., Goyvanovych N.K. The Analysis of Antimicrobial Properties of Some Medical Plants of Precarpathian Region
Antimicrobial action of infusions and extracts of Tanacetum vulgare L. and Achillea millefolium on the stamms of St. aureus, St. epidermidis, E. coli is analysed. Among the investigated extracts the most brightly expressed antibacterial activity was observed at the extracts of Tanacetum vulgare L., that was repressed height of Echerihia coli on 95 %, Staphylococcus epidermidis on 41,2 %, Staphylococcus aureus wich is sensible on 25,7 %. The strongest antibacterial effect was educed by infusion of Tanacetum vulgare L. relatively E. coli (85 %), St. epidermidis (31,2 %), St. aureus (35,7 %). The extracts and infusions that were made from Achillea millefolium showed the less result.
Keywords: medical plants, antimicrobial properties, Tanacetum vulgare L., Achillea millefolium.
УДК 630 *17:582.681.81 Доц. А.Г. Булат, канд. с.-г. наук;
магктрантЯ.В. Таран -Харшвсьшй НАУiM. В.В. Докучаева
обгрунтування доц1льност1 вирощування енергетичних плантац1й верби матсуда (SALIXMATSUDANA koidz.) на сгльськогосподарських землях
З'ясовано, як Харювщина може долучитися до реального виршення проблеми енергозбереження та розвитку бюенергетики у рамках створення плантацш енергетич-но! верби Матсуда. У процес дослщження показано економiчну ефектившсть викорис-тання енергетично! верби Матсуда для енергозабезпечення Харювщини, доведено перспективу вирощування, перероблення та використання бюенергетичних культур у Хар-ювськш обл.
Для реалiзацil мети дослщження виконано таю завдання: проаналiзовано науковi шдходи при вивченш проблем енергозбереження та бюенергетики; розглянуто особли-вост природно-ресурсного потенщалу Харювщини; проведено можливi спостереження за розвитком i ростом верби Матсуда; дослщжено реальш потреби i можливост вирощування у Харювськш обл. енергетично! верби як бюенергетично! культури; запропо-новано можливостi використання бiоенергетичного потенцiалу нашого краю для енергозбереження як на Харювщиш, так i в Укра!ш; дослiджено проблеми та перспективи розвитку бiоенергетики на Харкiвщинi.
