CC BY
40
Дослиджено наявтсть iнгiбiторiв окис-нення в екстрактi iз листя горiху волось-кого та екстрактi календули. Показана здаттсть цих екстрактiв захищати соняшникову олю вид процеыв окиснення. Дослиджено синергiзм мiж токоферолами соняшниковог оли та iнгiбiторами окиснення iз екстрактiв листя горiху волось-кого та календули. Визначено оптималь-ну концентрацию додавання екстрактiв до соняшниковог оли
Ключовi слова: гальмування процесу окиснення, рослинш iнгiбiтори окиснення,
соняшникова олiя, перюд тдукци
□-□
Исследовано наличие ингибиторов окисления в экстракте из листьев ореха грецкого и экстракте календулы. Показана способность этих экстрактов защищать подсолнечное масло от процессов окисления. Исследован синергизм между токоферолами подсолнечного масла и ингибиторами окисления из экстрактов листьев ореха грецкого и календулы. Определена оптимальная концентрация добавления экстрактов в подсолнечное масло
Ключевые слова: торможение процесса окисления, растительные ингибиторы окисления, подсолнечное масло, период индукции
УДК 664.31
|DOI: 10.15587/1729-4061.2015.35995|
РОЗРОБКА КОМПЛЕКСНОГО АНТИОКСИДАНТУ 13 ЕКСТРАКТ1В ЛИСТЯ ГОР1ХУ ВОЛОСЬКОГО ТА
КАЛЕНДУЛИ
О. В. Белоус
Викладач-стажист* E-mail: fazia@ukr.net I. М. Демидов
Доктор техычних наук, професор* E-mail: demigon@rambler.ru С. I. Бухкал о
Кандидат техшчних наук, професор** E-mail: bis.khr@gmail.com *Кафедра технологи жирiв та продуклв бродшня*** **Кафедра штегрованих технолопй, процеав та апаралв*** ***Нацюнальний техшчний уыверситет «Хармвський пол^ехшчний шститут» вул. Фрунзе, 21, м. Хармв, УкраТна, 61002
1. Вступ
Збереження якоси продукту - одна iз найваж-ливших задач виробниюв харчово'! та косметично'! промисловостей. Багато харчових та косметичних продукпв мiстять у своему складi жировi компонен-ти, що окислюються при контактi iз киснем повггря. При цьому процесi змшюються якiснi показники та продукт стае непридатним до споживання [1], бо вживания продукив з окисленими жирами шкщливе для здоровья людини. Тому проблема захисту продуктiв вщ процесiв окиснення завжди е актуальною для вщ-повiдальних виробникiв. З щею метою йде постiйний пошук компонентiв, що здатнi стабiлiзувати продукт, захистивши його жировi компоненти вщ окиснення. При цьому споживач отримуе яюсний продукт, що буде безпечним для здоров'я. Захистити жировi компоненти вщ окиснення здатнi антиоксиданти -речовини, що е шпбиорами окиснення. Виходячи з цього, розробка та дослщження антиоксиданив е актуальною задачею. Розробщ i дослiдженню власти-востей рослинного антиоксиданту i буде присвячена дана стаття.
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
При контакт з повирям ацилглiцерини та жирш кислоти розчинюють його компоненти. В тому чи^ кисень, який далi реагуе з ацильними групами. Зовим неокисненi жири важко пiддаються дп кисню повiтря. На початку контакту кисню з такими жирами окиснення проходить з дуже незначною швидюстю. Цей перюд називаеться шдукцшним. Автоокиснення ацилгль церишв i жирних кислот проходить за ланцюговим в^ьнорадикальним мехашзмом,
Важливим фактором захисту жирiв вiд окиснення при зберiганнi '!х у великих емностях е застосування шертних газiв та герметизованих сховищ. При цьому слiд мати на уваз^ що розчинений у жирах кисень особливо активно швдюе окислювальш процеси, котрi не можуть бути вщвернеш при зберiганнi збагачених киснем олш навiть в атмосферi iнертних газiв. Тому при перекачщ розплавлених жирiв та при виванта-женнi iз цистерн необхiдно застосовувати пристро'!, що виключають потрапляння повиря до жирiв перед '!х збертнням. Також потрiбна деаерацiя збагачених повирям жирiв та олiй перед '!х зберiганням та в ходi
©
переробки. Не завжди, однак, можна застосувати деа-еращю та шертш гази. В цих випадках значний ефект дае застосування iнгiбiторiв окиснення. Проява 1х дii полягае в збшьшенш iндукцiйного перiоду i зниженнi швидкост окиснення. Згiдно до теорii в^ьноради-кального механiзму вплив iнгiбiтору окиснення пов'я-заний iз виникненням менш активного радикалу, що не вступае в реакщю iз молекулою первинноi окисню-вальноi речовини та зникае в результат рекомбiнацii не вщновлюючи активний центр ланцюга [1].
1нпбуючою активнiстю володiють численнi при-родш речовини, що мiстяться в рослинних олiях та жирах [2]. Природними антиоксидантами являються: токоферол, сезамол, фосфатщи, госiпол та його похщ-ш та ряд iнших речовин [3].
Вггамш Е входить до складу багатьох олш та жирiв. Вш е сумiшшю рiзноманiтних форм токоферолу, що мають бiологiчну та антиоксидантну актившсть [4].
Взагалi, iнгiбiтори окиснення можна подшити на рослиннi та синтетичш [5]. На теперiшнiй час випроб-увана та запропонована велика юльюсть синтетичних iнгiбiторiв окиснення. 1з них поширення отримали фенольнi шпбиори окиснення: бутилгiдроксiтолуол, бутилгiдроксiанiзол. Але синтетичш антиоксиданти не е безпечними для здоров'я людини, що стимулюе тенденщю до переходу на натуральш - рослиннi ш-пбиори окиснення. Ефективними антиоксидантами е фенольш сполуки, що мiстяться у рослинах [6]. До того ж, рослини, наприклад календула, мктять у своему склада окрiм фенолiв, ряд бюлопчно-активних речовин [7].
У дослщженнях було показано антимiкробну дiю екстракту iз листя горiху волоського [8], доведено по-зитивний вплив екстракту iз листя горiху волоського на здоровья людини [9], дослiджено склад флавоновдв екстракту iз листя горiху волоського [10], показана здатнiсть екстракту iз листя горiху волоського захи-щати клiтини [11], дослiджено як змшюеться юльюс-ний склад полiфенолiв у листях горiху волоського про-тягом його визрiвання [12], дослщжено як змiнюеться склад антиоксидантних речовин листя горiху волоського в залежносп вiд сорту культури [13]. Однак, яви-ще синергiзму мiж токоферолами соняшниковоi олii та шпбиорами окиснення екстракту iз листя горiху волоського вивчено мало.
3. Цiль та задачi дослщження
Проведенi дослiдження ставили за мету розроби-ти комплексний рослинний антиоксидант, що буде пщвищувати стiйкiсть соняшниковоi олп до процесiв окиснення.
Для досягнення цiеi мети вирiшувалися наступнi задачi:
- дослщити вплив додавання екстракту листя горь ху волоського на стабШзащю соняшниковоi олii до процесiв окиснення в iнтервалi концентрацiй додавання екстракту вщ 2,5 до 10 %;
- дослiдити вплив додавання екстракту календули на стабШзащю до процеив окиснення сумiшi соняш-никовоi олii з екстрактом горiху волоського;
- дослщити синергiзм мiж токоферолами соняшя никовоi олii та шпбиорами окиснення розробленого
комплексного антиоксиданту, створеного на основi екстракту листя горiху волоського та екстракту ка-лендули.
4. Матерiали та методи дослщження антиоксидантно! активностi комплексного рослинного антиоксиданту
4. 1. Дослщжуваш матерiали та обладнання, що використовувались в експеримент
Дослщження антиоксидантноi активностi рослинних антиоксидашв проводилось на олii соняшниковiй рафшованш.
У якостi рослинних антиоксидантiв ми брали спиртовi екстракти листя горiху волоського [14] та квiтiв календули.
Дослщження проводили з використанням прибору ОКСИТЕСТ. На приборi ОКСИТЕСТ проводили окиснення зразюв та обробку отриманих даних. Цей прибор дозволяе вимiряти величину перiодiв шдукцп. Процес окиснення проводився за температури 70 °С, у якост iнiцiатору процесу окиснення був 0,05 Н розчин азоiзобутиронiтрилу у ксилоль Сумiш, що пщляга-ла окисненню мала такий склад: олiя соняшникова, екстракт iз листя горiху волоського, екстракт календули, розчин 0,05 Н азоiзобутиронiтрилу у ксилол^ спирт етиловий.
4. 2. Методика визначення синерпзму дослщжува-них iнгiбiторiв окиснення
Для дослiдження синергiзму був спланований повний факторний експеримент iз трьома параметрами, що пщлягали варжванню. Цими параметрами е: вмшт токоферолiв в олii соняшниковiй рафшованш, концентращя екстракту iз листя горiху волоського у сумiшi, що пщлягае окисненню, концентрацiя екстракту iз квiтiв календули у сумiшi, що пщлягае окисненню.
Попередш дослiдження екстракту горiху волоського доказали його антиоксиданту ефектившсть по вщ-ношенню до соняшниковоi олii [15]. Антиоксидантна актившсть цього екстракту проявляеться за рахунок вмкту у листях горiху волоського хшошв, флавоноь дiв, дубильних речовин, виамшу В, аскорбiновоi кис-лоти. Дослщження впливу календули було включено з тих причин, що квии календули мктять у своему скла-дi ряд бiологiчно-активних речовин. Для дослщження впливу токоферолiв на стшюсть до окиснення, нам була потрiбна олiя iз рiзними концентрацiями токо-феролiв. Олiю, що частково очищена вщ токоферолiв, отримували за методикою, що приведена у стати [15]. Вихщним параметром цього повного факторного екс-перименту був перюд шдукцп.
5. Результати дослщжень антиоксидантно! активност комплексного рослинного антиоксиданту
Матриця планування експерименту та результати експерименту наведеш у табл. 1, в якш:
х1 - вмiст токоферолiв в олп соняшниковш рафшо-ванiй (вщ 10 до 75), мг/100г;
х2 - концентрацiя екстракту горiху волоського (вщ 2,5 до 10), %;
уз
х3 - концентращя екстракту календули (вщ 0 до 2,5), %;
Y - перiод iндукцii, хв.
Таблиця 1
Матриця планування експерименту
№ дослщу х1, мг/100г х2, % х3, % У, хв
1 10 2,5 0 214,15
2 10 2,5 2,5 224,5
3 10 10 0 233
4 10 10 2,5 250,5
5 75 2,5 0 2675
6 75 2,5 2,5 2855
7 75 10 0 3129
8 75 10 2,5 3169
Для бшьш повного аналiзу був проведений ще так званий контрольний дослвд. Це дослiд проведений за тих же умов, що i дослщи повного факторного експерименту, але без додавання екстракпв. Склад сумш^ що пiдлягала окисненню був такий: олiя соняшникова (вмiст токоферолiв 75 мг/100 г), розчин 0,05 Н азоiзо-бутиронiтрилу у ксилолi, спирт етиловий. Перюд ш-дукцii при окисненш такоi сумiшi склав 1426 хвилин.
Обробка результапв експерименту проводилось у середовишд MathCAD за описаними методиками [16, 17]. Шсля обчислення результапв було отрима-не р1вняння регре-сii, що мае наступний вигляд ^вняння ре-гресii наведено в натуральному масштаб^:
Y=488+ +26,988*z1+ +8,005*z2+ +3,676*z3+ +0,723*z1*z2+ +0,92^^3+ +1,777* z2*z3.
6. Обговорення результаив дослiдження антиоксидантно! активностi комплексного рослинного антиоксиданту
Як видно з отриманих результаив, додавання рос-линних екстракпв iз екстракту листя горiху волось-кого та екстракту календули дае зб^ьшення перiоду iндукцii (табл. 1). Це означае що вищезгадаш екстрак-ти мають у своему складi речовини, що е iнгiбiторами окиснення. Соняшникова олiя при додаваннi таких екстракпв стае бiльш стiйкою до процеав окиснення.
Додавання екстракту iз листя горiху волоського сут-тево впливае на збшьшення перiоду шдукцп, до того ж, аналiзуючи одержане рiвняння регресii, бачимо синер-пзм мiж iнгiбiторами окиснення, що е у складi екстракту iз листя горiху волоського, та вiтамiном Е (токоферолом).
Щодо аналiзу концентрацiй додавання такого екстракту до жировмюних сумшей, то, як видно з результат, збiльшення концентрацii екстракту веде до збшьшення перiоду iндукцii. Ми дослвджували штер-вал концентрацii екстракту вщ 2,5 до 10 %. У перерахун-ку на сухi речовини цей iнтервал буде вщ 0,025 до 0,1 %.
Перюд шдукцп в контрольному дослда склав 1426 хвилин. Перюд шдукцп при окисненш сумiшi дослщу №5 (табл. 1) склав 2675 хвилин. Перюд шдукцп при окисненш сумiшi дослщу №7 (табл. 1) склав 3129 хвилин.
Перюди шдукцп контрольного дослвду та дослщу iз сумiшшю №5 приведен на рис. 1, 2.
Перевiрка за кри-терiем Фiшера довела адекватшсть отрима-ного рiвняння. При розрахунках за опи-саними методиками [16, 17] розрахункове значення критер^ Фiшера мало значення 4,116. Табличне значення критер^ Фшера мало значення 5,318. Так як ви-конуеться умова що розрахункове значен-ня критерж Фшера менше нiж табличне, то отримане рiвнян-ня регресii адекватно описуе дослщжува-ний процес.
Рис. 1. Перюд шдукцм при окиснення сумiшi контрольного дослщу
Перiод шдукцп при окиснення сумш дослiду № 5
Приймемо перюд шдукцп, що був отриманий при окисненш сумiшi без додавання екстракту листя ropixy волоського, за 100 %. Тoдi пеpioд шдукцп при окисненш сyмiшi з додаванням 0,025 % екстракту листя гopixy волоського (у перерахунку на сyxi речовини) склав 187 %, а перюд шдукцп при окисненш сyмiшi з додаванням 0,1 % екстракту листя гopixy волоського (у перерахунку на сyxi речовини) склав 219 %. Отримуемо piзницю 32 % при вартванш концентрацш екстракту ввд 0,025 до 0,1 % (у перерахунку на сyxi речовини).
Як бачимо з результапв, додавання 0,025 % шпбь тору iз листя гopixy волоського збiльшyе перюд шдукцп в 1,87 раз, що е якюним показником. Додавання ж 0,1 % шпбиору iз листя гopixy волоського додатково збшьшуе пеpioд iндyкцii на 32 %. Але, приймаючи до уваги екoнoмiчнy вигоду pацioнальнo додавати 0,025 % шпбггару iз листя гopixy волоського, тому що вже за таких концентрацш було досягнуто бажаний ефект.
1нтервал додавання екстракту календули був вщ 0 до 2,5 %. У перерахунку на сyxi речовини цей штервал буде ввд 0 до 0,025 %. Для пopiвняння впливу додавання 0,025 % екстракту календули до сyмiшi соняшнико-вoi олп з екстрактом листя гopixy волоського проана-лiзyемo даш табл. 1.
Тут, як i рашше, для пopiвняння будемо використо-вувати контрольний дoслiд. Пеpioд шдукцп при окисненш сyмiшi дослвду №5 (табл. 1) склав 2675 хвилин. Перюд шдукцп при окисненш сyмiшi дослщу № 6 (табл. 1) склав 2855 хвилин.
Приймемо перюд шдукцп, що був отриманий при окисненш сyмiшi контрольного дослщу за 100 %. Тда перюд шдукцп при окисненш сyмiшi з додаванням 0,025 % екстракту листя гopixy волоського (у перерахунку на сyxi речовини) склав 187 %, а перюд шдукцп при окисненш сyмiшi з додаванням ще й 0,025 % екстракту календули до сyмiшi сoняшникoвoi олп з
екстрактом листя гopixy волоського (у перерахунку на сyxi речовини) склав 200 %. Отримуемо piзницю 13 % при додаванш екстракту календули 0,025 % (у перерахунку на сyxi речовини).
Збшьшення перюду шдукцп при додаванш екстракту календули до сyмiшi сoняшникoвoi олп з екстрактом листя гopixy волоського дае прирют перю-ду шдукцп на 13 %. До того ж, екстракт календули додатково захищае жиpoвi компоненти продукту ввд мiкpoбioлoгiчнoi пopчi.
7. Висновки
Проведеними дослщженнями щодо впливу екстракту листя гopixy волоського на стабiлiзацiю сoняшникoвoi олп до процеив встановлено ефек-тившсть додавання такого екстракту. При додаванш 0,025 % екстракту листя гopixy волоського (у перерахунку на сyxi речовини) перюд шдукцп збшьшуеться майже в 2 рази. Додавання ж 0,1 % шпбиору iз листя гopixy волоського додатково збшьшуе пеpioд iндyкцii ще на 32 %. Додавання екстракту календули до сyмiшi сoняшникoвoi олп з екстрактом листя гopixy волоського дае прирют пеpioдy iндyкцii на 13,2 %. Виявлено синерпзм мiж токоферолами сoняшникoвoi oлii та iнгiбiтopами окиснення екстракпв листя гopixy во-лоського та екстракту календули.
Запропоновано додавати екстракт iз листя гopixy волоського у кiлькoстi 0,025 % (у перерахунку на сyxi речовини) та екстракт календули у юлькосп 0,025 % (у перерахунку на сyxi речовини) до олп, що потребуе збер^ання. Даний комплексний антиоксидант збшь-шуе пеpioд iндyкцii сoняшникoвoi oлii в 2 рази.
Таким чином, розроблено комплексний рослинний антиоксидант, що здатен тдвищувати стiйкiсть со-няшникoвoi oлii до пpoцесiв окиснення.
Лиература
1. Frankel, E. N. Lipid Oxidation [Text] / E. N. Frankel. - USA: Oily Press, 2005. - 488 p. doi: 10.1533/9780857097927
2. Watson, R. R. Vegetables, Fruits, and Herbs in Health Promotion [Text] / R. R. Watson. - CRC Press, Boca Raton, Florida, 2002. - 341 p.
3. Rudall, P. J. Anatomy of Flowering Plants [Text] / P. J. Rudall. - New York: Cambridge University Press, 2007. - 146 p
4. Tan, B. Tocotrienols: Vitamin E Beyond Tocopherols [Text] / B. Tan, R. R. Watson, V. R. Preedy. - CRC Press, Boca Raton, Florida,
2012. - 400 p.
5. Carocho, M. A review on antioxidants, prooxidants and related controversy: Natural and synthetic compounds, screening and analysis methodologies and future perspectives [Text] / M. Carocho, I. C. F. R. Ferreira // Food and Chemical Toxicology. -
2013. - Vol. 51. - P. 15-25. doi: 10.1016/j.fct.2012.09.021
6. Manach, С. Bioavailability and bioefficacy of polyphenols in humans. I. Review of 97 bioavailability studies [Text] / C. Manach, G. Williamson, C. Morand, A. Scalbert, C. Rémésy // American Society for Clinical Nutrition. - 2005. - Vol. 81. - P. 230-242.
7. Исмагилов, Р. Р. Календула [Текст] / Р. Р. Исмагилов, Д. А. Костылев. - Уфа: БГАУ, 2000. - 102 с.
8. Sharafati-Chaleshtori, R. Biological characterization of Iranian walnut (Juglans regia) leaves [Text] / R. Sharafati-Chaleshtori, F. Sharafati-Chaleshtori, M. Rafieian // Turkish Journal of Biology. - 2011. - Vol. 35. - P. 635-639.
9. Papoutsi, Z. Walnut extract (Juglans regia L.) and its component ellagic acid exhibit anti-inflammatory activity in human aorta endothelial cells and osteoblastic activity in the cell line KS483 [Text] / Z. Papoutsi, E. Kassi, I. Chinou, M. Halabalaki, L. Skaltsounis, P. Moutsatsou // British Journal of Nutrition. - 2008. - Vol. 99, Issue 4. - P. 715-722. doi: 10.1017/s0007114507837421
10. Ming-Hui, Z. Flavonoids in Juglans regia L. Leaves and Evaluation of In Vitro Antioxidant Activity via Intracellular and Chemical Methods [Text] / Z. Ming-Hui, J. Zi-Tao, L. Tao // The Scientific World Journal. - 2014. - Vol. 2014. - P. 1-6. doi: 10.1155/2014/303878
11. Santos, A. Leaves and decoction of Juglans regia L.: Different performances regarding bioactive compounds and in vitro antioxidant and antitumor effects [Text] / A. Santos, L. Barros, R. C. Calhelha, M. Dueñas, A. Carvalho, C. Santos-Buelga, I. C. F. R. Ferreira // Industrial Crops and Products. - 2013. - Vol. 51. - P. 430-436. doi: 10.1016/j.indcrop.2013.10.003
12. Cosmulescu, S. Seasonal variation of total phenols in leaves of walnut (Juglans regia L.) [Text] / S. Cosmulescu, I. Trandafir // Journal of Medicinal Plants Research. - 2011. - Vol. 5(19). - P. 4938-4942.
13. Pereira, J. Walnut (Juglans regia L.) leaves: Phenolic compounds, antibacterial activity and antioxidant potential of different cultivars [Text] / J. A. Pereira, I. Oliveira, A. Sousa, P. Valentao, P. B. Andrade, I. Ferreira, F. Ferreres, A. Bento, R. Seabra, L. Estevinho // Food and Chemical Toxicology. - 2007. - Vol. 45, Issue 11. - P. 2287-2295. doi: 10.1016/j.fct.2007.06.004
14. Пат. 89254 Укра!на, МПК С11В 5/00. Cnoci6 гальмування окиснення жирiв, олш та жировмюних продук™ [Текст] / Бшо-ус О. В., Демидов I. М. - заявник та патентовласник Бшоус О. В., Демидов I. М. - № u 201314021; заявл. 02.12.13; опубл. 10.04.14, Бюл. №7/2014.
15. Бшоус, О. В. Дослщження явища синерпзму мiж токоферолами соняшниково! олй та шпб1торами окиснення екстракту i3 листя гор1ху волоського ^кст] / О. В. Бшоус, I. М. Демидов, С. I. Бухкало // Вюник НТУ «ХП1». - 2011. - № 49 (1091). -С. 57-64.
16. Бондар, Г. А. Планирование эксперимента в химической технологии [Текст] / Г. А. Бондарь, Г. А. Статюха. - К: "Вища школа", 1976. - 184 с.
17. Дёмин, Д. А. Обработка экспериментальных данных и построение математической модели технологического процесса методом наименьших квадратов (МНК) [Текст] / Д. А. Дёмин // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. -2006. - № 3/1. - С. 47-50.
-□ □-
Актуальтсть статтi зумовлена дослиджен-нями, пов'язаними з питаннями створення нових купажiв рослинних олш. Наведено результати дослиджень жирнокислотного складу та органо-лептичних характеристик створених купажiв. Обгрунтовано основт напрямки отримання купа-жованих олш з оптимальним складом i стввидно-шенням ПНЖК груп ю-6 i ю-3. Здшснена поперед-ня оцшка можливостi змшування рiзних олш мiж собою з метою отримання купажованих олш з оптимальним ЖКС
Ключовi слова: технологiя, рослинт оли, купаж,
сумiшi, рафтоваш оли, нерафтоваш оли
□-□
Актуальность статьи обусловлена исследованиями, связанными с вопросами создания новых видов купажированных масел. Приведены результаты исследований жирнокислотного состава и органолептических характеристик созданных купажей. Обоснованы основные направления получения купажированных масел с оптимальным составом и соотношением ПНЖК групп ю-6 и ю-3. Осуществлена предварительная оценка возможности смешивания различных масел между собой с целью получения купажированных масел с оптимальным ЖКС
Ключевые слова: технология, растительные масла, купаж, смеси, рафинированные масла,
нерафинированные масла -□ □-
УДК 543.42:664.7
|DOI: 10.15587/1729-4061.2015.35997]
ПРИНЦИПИ КУПАЖУВАННЯ РОСЛИННИХ ОЛ1Й ЗБАЛАНСОВАНИХЗА ЖИРНОКИСЛОТНИМ СКЛАДОМ
О. А. Т о п ч i й
Кандидат техычних наук, доцент Кафедра технологи м'яса i м'ясних продуклв Нацюнальний уыверситет харчових технолопй вул. Володимирiвська, 68, м. КиТв, УкраТна, 01601 E-mail: Oksanatopchiy@ukr.net £. О. Котляр Асистент
Кафедра технологи молока, жирiв i парфумерно-косметичних засобiв Одеська нацюнальна академiя харчових технолопй вул. Канатна, 112, м. Одеса, УкраТна, 65039 E-mail: evgenyj11@mail.ru
1. Вступ
Важлива роль в структур! харчування ввдведена рос-линним ол1ям. Отримаш в промислових умовах олп яв-ляють собою сум1ш1 триацилглщерид1в жирних кислот, мктять супутш речовини i не жиров1 домшки [1-5].
До рафшованих олш, залежно вщ щльового при-значення, висувають ряд основних вимог. Олп, призна-чеш для харчових, в тому чи^ для дieтичних щлей, рафшують по повному циклу, який охоплюе наступш
процеси: виведення фосфолшдав iз збереженням !х властивостей i виробленням самостшного продукту, видалення в^ьних жирних кислот, забарвлюючих, дезодоруючих речовин i отрутохiмiкатiв [6-9]. При цьому процес ведуть в таких умовах, щоб триацилгль церини олш максимально обертлися вщ несприятли-вого впливу вологи, кисню повиря, хiмiчних агентiв i високих температур.
Однак, рафшована i нерафiнована соняшниковi олii (навиь отриманi методом холодного пресуван-
