Дослідження показників концентрації цитокінів крові у хворих аутоімунними захворюваннями щитоподібної залози Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

© Храброва Е. П., 1оффе I. В., Глазков Е. О. УДК 615.27:612.017.1:616.441-006.5 Храброва Е. П., 1оффе I. В., Глазков Е. О.

ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПОКАЗНИК1В КОНЦЕНТРАЦЙ" ЦИТОК1Н1В КРОВ1

У ХВОРИХ АУТО1МУННИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ЩИТОПОД1БНО1 ЗАЛОЗИ

Державний заклад «Луганський державний медичний ушверситет» (м. Рубiжне)

Дана робота виконана у складi науково! программ Державного закладу «Луганський державний медичний уыверситет» та е фрагментом науково! теми: «Вплив ендогенних та екзогенних факторiв на стм-кiсть органiзму до патогенних подразниюв та його корекцiя», № державно! реестраци 0113и002551.

Вступ. На даний час патолопя щитоподiбноi за-лози е найбтыш частою в структурi ендокринних за-хворювань. Ймовiрно, така ситуа^я збережетыся i в наступи роки, оскiлыки за останне десятилггтя вщ-значаетыся неухилыне збiлышення поширеност за-хворюваны щитоподiбноi залози. В Укра!ы на частку дифузного токсичного зобу припадае до 1,17 оЫб, а хроычного аутоiмунного тирео!диту - 1,9 особи на 1000 населення [3,5]. Застосування нових iму-нолопчних методiв дослiдження дозволяе уточни-ти i переосмислити етiологiю та мехаызми розви-тку аутоiмунних захворюваны щитоподiбноi залози. В лiтературi е суперечливi данi про участь клiтинних i гуморалыних ланок iмунноi системи в розвитку ау-тоiмунного процесу в щитоподiбнiй залозi [4,6,10]. У цыому зв'язку дослiдження широкого спектра iму-нологiчних показникiв у хворих iз захворюваннями щитоподiбноi залози представляюты теоретичну i практичну значущiсты. Крiм того, неоднозначн данi щодо специфiчних iмунологiчних маркерiв, що маюты прогностичне значення в ключному перебiгу ауто-iмунних захворюваны щитоподiбноi залози [1,2].

Таким чином, в даний час вщомо, що в розвитку тиреопатм велику ролы в^граюты iмунологiчнi пору-шення, але при цыому не юнуе певного методу л^-вання, що враховуе цей аспект проблеми. При вЫх застосованих методах лкування дано! патологи роз-виваютыся рецидиви захворювання, що пiдвищуе ризик розвитку ускладнены з подалышою Ывалщиза-цiею оЫб молодого вiку [8,9]. Це свщчиты про необ-хiднiсты бiлыш деталыного вивчення особливостей патогенезу аутоiмунних захворюваны щитоподiбноi залози (АЗЩЗ) i пошуку ефективних методiв патоге-нетичного л^вання дано! патологii.

Метою роботи було вивчення концентраци цитокiнiв сироватки кров^ цитохiмiчних та функ-цiоналыних властивостей нейтроф^в у хворих на хроычний аутоiмунний тирео!дит i дифузний токсичний зоб.

Об'ект I методи досл1дження. В дослщжены використовували данi, якi були отриман за резулыта-тами обстежены iмунологiчних показникiв, цитоюно-

[email protected]

вого профтю та антимiкробних систем нейтрофiлiв кровi 86 пацiентiв з АЗЩЖ, як проходили стацюнар-не лiкування в ендокринолопчному вiдцiленнi Луган-сыко! мюыко! лiкарнi № 5 i терапевтичному в^тен-нi мiсыкоi лiкарнi м. Щастя в 2009-2013 рр. З числа 48 хворих (6 чоловшв i 42 жiнки), у вц вiд 31 до 76 роюв (55,1±2,2) мали дiагноз: «Хронiчний аута-мунний тирео!дит, манiфестний гiпотиреоз»; 38 хворих (5 чоловЫв i 33 жiнок) у вiцi вщ 17 до 56 рокiв (33,8±2,7) мали дiагноз: «Дифузний токсичний зоб, маыфестний тиреотоксикоз». Дiагноз ДТЗ вста-новлювали на пiдставi симптомiв тиреотоксикозу, високо! концентрацii тирео!дних гормонiв (Т3 i Т4), зниження ТТГ, дифузного збтышення щитоподiбноi залози, наявностi в сироватц кровi антитирео!дних аутоантитiл. Тривалюты захворювання ДТЗ стано-вила 2-5 мюя^в, тобто всi пацiенти з ДТЗ були об-стеженi на початку захворювання до призначення тиреостатично! терапи. Дiагноз ХА1Т, манифестного ппотиреозу встановлювався на пiдставi пщвищено-го рiвня ТТГ, зниження рiвня втыного Т4, пiдвищення титру ААТ до ТПО i ТГ, улытразвукового дослщження i бiопсii щитоподiбноi залози, яка виявила !! лiмфо-!дну i плазмоклiтинну iнфiлытрацiю. Середня тривалюты захворювання ХА1Т склала 6,1±2,6 роюв.

Результати досл1дження та 'Гх обговорення. Гаммачнтерферон (у-!НФ) е одним з основних про-запалыних цитокiнiв, який активуе макрофаги, цито-токсичнi Т^мфоцити, природнi кiлери (NK-клiтини). Такий вплив гамма-Ытерферону викликае фагоци-тарн i цитотоксичнi реакцii в зон запалыного вогни-ща. Утворений в резулытат взаемодii Т-лiмфоцитiв i NK-клiтин у-!НФ сприяе експресii генiв I i II класу Н1_А- системи на поверхн тироцитiв, створюючи «по-рочне коло» або постiйно дючий i самопщтримую-чий аутоiмунний процес.

Резулытатами дослiдження встановлено, що у хворих на аутоiмуннi захворювання щитоподiб-но! залози спостерiгалосы значне пщвищення рiвня у-!НФ сироватки кровi. Даний цитоюн пропонуетыся нами як маркер активност iмунопатологiчного процесу в щитоподiбнiй залозi. У хворих на дифузний токсичний зоб показники у-!НФ сироватки стано-вили 4,13 (0,35-24,68) пг/мл, що майже в 10 разiв бтыше показникiв у-!НФ в контролынм групi -0,42 (0,29-0,49) пг/мл (р=0,03). У хворих на хроыч-ний аутоiмунний тирео!дит показники у-!НФ стано-вили 15,06 (11,66-18,67) пг/мл, що в 36 разiв були

вище показниюв контрольно! групи (р=0,004). Також спостер^алось значне пiдвищення рiвня а-1НФ.

У хворих на дифузний токсичний зоб рiвень а-1НФ сироватки кровi був у 7,4 рази вище, ыж у контрольна групi (р=0,005): у хворих на дифузний токсичний зоб - 9,66 (6,18-17,21) пг/мл, у контрольна груп - 1,31 (0,00-2,64) пг/мл. У хворих на хроычний аутоiмунний тиреощит рiвень а-1НФ був пiдвищений у 5,6 рaзiв (р=0,004) i склав 7,35 (0,08-12,04) пг/мл. Iнтерлейкiн-1p (IЛ-1 р, катаболш, лiмфоцит-aктиву-ючий фактор) - важливий багатофункцiональний медiатор запалення, у хворих на дифузний токсичний зоб був нижчим в 1,7 разiв у порiвняннi з контрольною групою (р=0,04) та становив 25,58 (19,5041,45) пг/мл у хворих на дифузний токсичний зоб при 43,48 (39,25-45,54) пг/мл - в контрольна групг Поряд з цим показник рiвня 1Л- 1р у хворих хронiчний аутоiмунний тиреощит у сироватцi кровi був нижчим в 3,4 рази (р<0,001) в порiвняннi з контрольною групою до величини 12,79 (10,62-17,34) пг/мл, що було в 2 рази менше, ыж у хворих на дифузний токсичний зоб (р<0,001). !нтерлейюн-6 (1Л-6) се-кретуеться Т-лiмфоцитами i макрофагами, передуе шшим цитокiнам при пошкодженнi тканин, е одно-часно про- i протизапальною цитокiном. У хворих на аутоiмуннi захворювання щитоподiбноI залози рiвень 1Л-6 також був пiдвищений в 1,5 рази i склав 1,45 (1,06-2,04) пг/мл у хворих хроычний аутоiмун-ний тиреощит та 1,44 (0,39-2,06) пг/мл - у хворих на дифузний токсичний зоб проти 0,94 (0,32-1,60) пг/ млв контрольна груп (табл.). !нтерлейкш-8 (1Л-8) е хемоюном, який секретуеться макрофагами, ендо-телiем судин, епiтелiальними клiтинами. 1Л-8 забез-печуе хемотаксис до клiтини-мiшенi нейтрофтьних гранулоцитiв, iндукуе фагоцитоз [7].

Так, у хворих на дифузний токсичний зоб вщ-значалося пщвищення концентрацп 1Л-8 сироватки кровi в 1,86 рази в порiвняннi з контрольною групою (р=0,036), у хворих на хроычний аутоiмунний тирео-1дит - в 4,4 рази в порiвняннi з контрольною групою (р=0,004).

Встановлено, що концентра^я ФНП-а в плaзмi кровi була вищою контрольних значень показни-ка у хворих на дифузний токсичний зоб в 5 рaзiв (р<0,01), при хронiчному aутоiмунному тиреощит -у 8 рaзiв (р<0,001) вiдносно норми. Причому у хворих на хроычний aутоiмунний тиреощит концен-трaцiя ФНП-а сироватки була на 63,7% вище, ыж у пащен^в з дифузним токсичним зобом (р<0,05).

Також слiд зазначити, що концентра^я IЛ-1 р у хворих на дифузний токсичний зоб була ниж-чою в 1,7 рази в порiвняннi з контрольною групою, у хворих на хроычний aутоiмунний тиреощит -в 3,4 рази (р<0,001) порiвняно з контрольною групою. Що стосуеться концентраци решти до^джу-ваних цитокiнiв плазми кровi (у-!НФ, а-1НФ, 1Л-6, 1Л-8, ФНП-а), то вона була статистично достовiр-но пщвищена у хворих на aутоiмуннi захворювання щитоподiбноI залози, що вщображало нaявнiсть aутоiмунного запального процесу. Причому пщвищення вЫх названих цитоюыв, крiм а-1НФ, було бiльш виражено у хворих на хронiчний aутоiмунний тиреощит.

Висновок

Таким чином, результати до^дження свiдчaть про нaявнiсть високого рiвня концентрaцiI цитокiнiв (а-1НФ, 1Л-6, 1Л-8, ФНП-а) плазми кровi хворих на aутоiмуннi захворювання щитоподiбноI залози, що е пщтвердженням нaявностi запального процесу. Також результатами до^дження встановлено значне збтьшення рiвня у-!НФ сироватки кровi хворих на aутоiмуннi захворювання щитоподiбноI залози, даний цитоюн може бути запропонованим в якост маркера aктивностi iмуннопaтологiчного процесу.

Перспективи подальших дослiджень

Дослiдження ролi цитокiнiв в перебiгу aутоiмун-них захворювань щитоподiбноI залози е актуаль-ним науково-практичним завданням вщ вирiшення якого в значнм мiрi залежить пщвищення ефектив-ностi лiкувaння, зниження вщсотка рецидивiв та ш-вaлiдизaцiI оЫб молодого вiку.

Показник Контрольна група п=38 Хвор1 на ХА1Т, п=48 Хвор1 на ДТЗ,п=38

у-!НФ, пг/мл 0,42 (0,29-0,49) 15,06(11,66-18,67) р<0,001 4,13 (0,35-24,68) р=0,003

а-1НФ, пг/мл 1,31 (0,00-2,64) 7,35 (0,08-12,04) р=0,004 9,66 (6,18-17,21) р=0,005

!Л-1р, пг/мл 43,48 (39,25-45,54) 12,79 (10,62-17,34) р<0,001 25,58 (19,50-41,44) р=0,04

!Л-6, пг/мл 0,94 (0,32-1,60) 1,45 (1,06-2,04) р=0,025 1,44 (0,39-2,06) р=0,044

!Л-8, пг/мл 17,95(16,64-35,15) 78,98 (19,89-124,30) р=0,004 33,45 (27,98-58,62) р=0,036

ФНП-а, пг/мл 1,35 (1,11-1,59) 6,63 (5,51-7,75) р=0,001 10,83(10,33-11,48) р<0,001

Примггка: р по в1дношенню до показник1в контрольно! групи.

Таблиця.

Вмют циток1н1в в плазм1 кров1 у хворих на ауто1мунн1 захворювання щитопод1бноТ залози

Ме (25%-75%)

Лiтература

1. Абрамова H.A. Консервативное лечение болезни Грейвса: принципы, маркеры рецидива и ремиссии / H.A. Абрамова,

В.В. Фадеев // Пробл. эндокринологии. - 2005. - Т. 51, № 6. - С. 44-49.

2. Балаболкин М.И. Фундаментальная и клиническая тиреоидология: Учеб. пособие / М.И. Балаболкин, Е.М. Клебанова,

В.М. Креминская. - М.: ОАО «Издательство «Медицина», 2007. - 816 с.

3. Белушкина Н.Н. Молекулярные основы патологии апоптоза / Н.Н Белушкина, С.Е. Северин // Архив патологии. - 2001. -

№ 1. - С. 51-60.

4. Болотская Л.А. Клинико-иммунологическая характеристика больных аутоиммунным тиреоидитом / Л.А. Болотская, Т.П. Маркова // Иммунология. - 2002. - № 3. - С. 175-177.

5. Верхулецкий И.Е. Показания к экстренному оперативному лечению при динамической кишечной непроходимости на фоне

спаечной болезни / И.Е. Верхулецкий, Е.И. Верхулецкий // УкраУнський журнал мрургм. - 2009. - № 3. - С. 25-29.

6. Глазанова Т.В. Продукция некоторых цитокинов у больных с аутоиммунными заболеваниями щитовидной железы / Т.В. Гла-

занова, Л.Н. Бубнова, Е.М. Трунин // Проблемы эндокринологии. - 2004. - № 3. - С. 29-32.

7. Климович В.Б. О роли аутоантител против тиреоглобулина в патогенезе аутоиммунных заболеваний щитовидной железы /

В.Б. Климович // Медицинская иммунология. - 2003. - Т. 5, № 3-4. - С. 255-256.

8. Напрний Я.П. Експериментальне дослщження впливу локального застосування полiбiолiн-курiозиновоi сумш на репара-

тивний остеогенез нижньоУ щелепи щурiв / Я.П. Напрний // Вюник наукових до^джень. - 2011. - № 1. - С. 53-55.

9. Пинегин Б.В. Иммуномодулятор Полиоксидоний: механизмы действия и аспекты клинического применения / Б.В. Пинегин,

A.B. Некрасов, P.M. Хаитов // Цитокины и воспаление. - 2004. - Т. 3, № 3. - С. 41 -48.

10. Khan F.A. Inflammation and acute phase response / FA. Khan, M.F Khan // International Journal of Applied Biology and Pharmaceutical Technology. - 2010. - V. 1 (2). - P. 312-321.

УДК 615.27:612.017.1:616.441-006.5

ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПОКАЗНИК1В КОНЦЕНТРАЦИ ЦИТОК1Н1В КРОВ1 У ХВОРИХ АУТО1МУННИМИ ЗА-ХВОРЮВАННЯМИ ЩИТОПОД1БНО1 ЗАЛОЗИ

Храброва О. П., 1оффе I. В., Глазков Е. О.

Резюме. У статт наведен результати доотдження рiвня концентраци цитоюыв в сироватц KpoBi хворих на аугамунн захворювання щитоподiбноI залози. Результатами дослщження встановлено, що хворих на аугамунн захворювання щитоподiбноI залози спостер^аеться пщвищення концентраци у-1НФ, а-1НФ, 1Л-6, 1Л-8, ФНП-а сироватки кровi та зниження концентраци 1Л-1Р у сироватки кровi у порiвняннi з контрольною групою здорових донорiв. Вперше встановлена залежнють цитохiмiчних показниюв нейтрофтьних грануло-цитiв периферично! кровi вiд функцiонального стану щитоподiбноI залози.

Ключовi слова: аутоiмуннi захворювання, цитокши, щитоподiбна залоза.

УДК 615.27:612.017.1:616.441-006.5

ИССЛЕДОВАНИЕ ПОКАЗАТЕЛЕЙ КОНЦЕНТРАЦИИ ЦИТОКИНОВ КРОВИ У БОЛЬНЫХ АУТОИМУН-НЫМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ

Храброва Е. П., Иоффе И. В., Глазков Э. А.

Резюме. В статье приведены результаты исследования уровня концентрации цитокинов в сыворотке крови больных аутоиммунными заболеваниями щитовидной железы. Результатами исследования установлено, что у больных аутоиммунными заболеваниями щитовидной железы наблюдается повышение концентрации у- ИФН, а-ИФН, ИЛ-6, ИЛ-8, ФНО-а в сыворотке крови и снижение концентрации ИЛ - 1р в сыворотки крови по сравнению с контрольной группой здоровых доноров. Впервые установлена зависимость цитохимических показателей нейтрофилов периферической крови от функционального состояния щитовидной железы.

Ключевые слова: аутоиммунные заболевания, цитокины, щитовидная железа.

UDC 615.27:612.017.1:616.441-006.5

STUDY OF CYTOKINE CONCENTRATION LEVELS IN BLOOD OF PATIENTS WITH AUTOIMMUNE THYROID DISEASES

Khrabrova E. P., Ioffe I. V., Glazkov E. A.

Abstract. Various thyroid pathologies prove to be most frequently occurring in the endocrine disorders structure. This situation is expected to continue in the years to come as the prevalence and incidence rate of thyroid disorders has been steadily increasing over the last decade. In Ukraine there are 1,17 patients with diffuse toxic goitre and 1,9 patients with chronic autoimmune thyroiditis per 1000 people. The main problem of drug therapy of diffuse toxic goitre is frequent relapses of hyperthyroidism and difficulties in diagnosing them. The relapses rate seen during the first five years after cessation of traditional treatment reaches 50- 60%.

Application of new immunological methods of research allow for clarifying and reviewing the etiology and mechanisms of autoimmune thyroid diseases. In view of the above, both studies of a wide range of immunological parameters in patients with autoimmune thyroid disorders and establishing the extent of their disorders are of great theoretical and practical significance. In addition, the available data on specific immunological markers that have a prognostic character in the clinical course of autoimmune thyroid diseases are quite ambiguous. The problem of therapy of autoimmune pathology of the thyroid gland is far from being solved. This is due to resistance of these diseases to currently applied therapy and a high percentage of relapses and complications, which leads to disability

in people of working age. Treatment methods intended for curing patients with autoimmune thyroid disorders are only about correction of the functional state of the gland whereas immune pathogenic methods of correction are not used in clinical practice.

Today there is no method of treatment of patients with autoimmune thyroid diseases which would focus on correction of existing autoimmune disorders. The article describes the results of the study on the cytokines concentration in serum of patients with autoimmune thyroid diseases. The aim was to study the concentration of serum cytokines, and the cytochemical and functional properties of neutrophils in patients with chronic autoimmune thyroiditis and diffuse toxic goitre. The study was based on the data obtained from findings of the examination of immunological parameters, cytokine profile and antimicrobial neutrophils systems of 86 patients with autoimmune thyroid disorder who were receiving hospital treatment in the endocrinology department of Luhansk city hospital No. 5 and therapeutic department of the Schastie city hospital in 2009-2013.

The results of the study found that patients with autoimmune thyroid diseases had an increased concentration level of IFN-y, a-IFN, IL-6, IL-8, TNF-a in blood serum and reduced concentration level of IL-ip in serum compared with the control group of healthy donors. It was newly revealed that the IFN-y level was significantly increased in blood serum of patients with autoimmune thyroid diseases. This cytokine is proposed by us as a marker for activity of an immunopathological process in the thyroid gland. In patients with diffuse toxic goitre the IFN-y kevel in serum was 10 times more than that in the control group; and in patients with chronic autoimmune thyroiditis the IFN-y level was 36 times higher than that in the control group. Also the IFN-a level was observed at a significantly higher level.

Keywords: autoimmune diseases, cytokines, thyroid.

Рецензент - проф. Костенко В. О.

Стаття надшшла 21.03.2016 року