CC BY
17
УДК 616-022+616.441-008.63+616.31:616.32:616.33 Кушшренко I. В.
РОЛЬ ЙОДОДЕФ1ЦИТУ ТА ПАТОЛОГИ ЩИТОПОД1БНО1 ЗАЛОЗИ ЯК КОМОРБ1ДНОГО ФАКТОРУ У ПЕРЕБ1ГУ КАНДИДОЗУ СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ ВЕРХНЬОГО В1ДД1ЛУ ТРАВНОГО ТРАКТУ У ХВОРИХ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГ1ЧНОГО ПРОФ1ЛЮ
ДУ «1нститут гастроентеропоги НАМН УкраТни», м. Днiпро
Низка досл'джень, проведених у останн роки, св'дчить про зростання частоти як орофарингеаль-ного кандидозу, так i кандидозного ураження стравоходу у '¡мунокомпетентних хворих, причини якого на сьогоднi залишаються невизначеними. Роль захворювань щитопод'бноУ залози та йодо-дефциту на перебiг цього захворювання залишаеться невивченою, на&ть зважаючи на пошире-нсть дефциту йоду як у свШ, так i в УкраЫ. Мета дослдження - вивчити стан щитопод'бно'У залози та йодозабезпечення у хворих Iз кандидозом слизовоУ оболонки верхнього в'дд'ту травного тракту. До обстеження долучено 136 па^ент'т, як роздленi на три групи: 1 група - 65 пацiентiв iз орофарингеальним кандидозом та поверхневим ростом гриб'т, 2 група - 47 осб iз iнвазивним ростом грибiв у слизову оболонку, 3 група - 24 па^енти без кандидозу. За результатами встановле-но, що у пацiентiв 1-У та 2-У групи домнував важкий сту^нь йододефциту - у 3,1 та 4,2 разу бль-ше, порiвняно iз 3-ю групою (р>0,05) i (р<0,05), в'1дпов'1дно. Частота вузлового зобу у пацiентiв 2-У групи утричi перевищувала частоту у хворих 3-У групи (F<0,05). Кореля^йний аналiз продемонст-рував зв'язок структурних зм/'н щитопод'бно'У залози iз iндексами структурноУ деградац/'У слизового гелю у шлунку за рахунок зниження фукози, з зниженням р'тня CD8+ та CD16+, з зростанням адге-зивностi буккальних еп'1тел'юцит'1в. Наявн'ють йододефциту негативно впливае на р'тень лакто-ферину та секреторного IgA у слин'1, на антиоксидантну активнсть сироватки кровi, на актива-цю циток1'н!в IL-6, IL-8, ФНП-а, асо^юеться з збльшенням ендотоксем'УУ та запалення, збльшуе ад-гезивн властивостi буккальних еп'тел'юцит'т. Таким чином, наявн'ють йододефциту та патологИ щитопод'бно'У залози е обтяжуючим коморб'дним фоном для кандидозу слизовоУ оболонки верхнього в'дд'ту травного тракту, що пдтверджено виявленими зв'язками зi складовими, що забезпечують бар'ерну функщю слизовоУ оболонки.
Кпючов1 слова: кандидоз, слизова оболонка, щитопод1бна залоза, йододефщит, коморбщнють.
Робота е фрагментом НДР ДУ «1нститут гастроентерологП НАМН УкраУни» «Вивчити ендогенн та екзогенш фактори розвитку кандидозу при запальних та ерозивно-виразкових захворюваннях верхнього &ддту шлунково-кишкового тракту i оптимiзувати диференщйовану терапю», № держ. реестрацп 0109U008882.
Вступ ження СХ вказують на папшня, застосування ан-
В останн роки спостер^аеться зростання кть- тибю-гикт, а також на кошр^дну гатотгш, се-кост пубпкацш, присвячених проблемам розвит- реД як°|, перш за все, цукр°вий дю^т авттму-ку кандидозу спизовоТ оболонки верхнього вщдту нний полiендокринний синдром, онкопопчт за-травного тракту. Такий Ытерес обумовлений зна- хворювання [1,6,7,8]. Невизначеними запиша-чною мiрою невизначенютю механiзмiв та пато- ються дат щодо можливого впливу низького йо-генетичних процеав, що призводять до його роз- дозабезпечення на переб^ кандидноТ шфекци, витку у iмунокомпетентних хворих. Так, за дани- °соблив° зважаючи на п°ширенють ць°г° стану ми японських доспщнимв, шляхом обстеження у свт. За даними ВООЗ на йододефщит (ИД) 80219 хворих показано, що за перюд з 2002 по страждае близько 740 мтьйошв людей у свт, 2014 р.р. спостер^аеться тенден^я до збтьшен- щ° становить 13,0% людськоТ попупяци [9]. За ня частоти виявлення кандидозу стравоходу (СХ) даними украТнських доспщниш, Дшпровську об-у неiнфiкованих В1Л хворих з 0,6% до 2,5 % ласть вщносять до регiонiв зi слабким та помiр-(р<0,01) [1]. А за даними Asajama N. та сшвав., якi ним йоДоДефiЦитом [10]. Оскiпьки вплив ИД на ендоскошчно обстежили 1855 неiнфiкованих В1Л стан антифунгального захисту макроорганiзму у па^енив з 2009 по 2010 роки, виявили кандидоз- цтому та слизову оболонку як первинного ний езофапт у 71 особи, тобто поширенють кан- бар'еру на сьогоднi не визначений, це спонукало дидозу становила у цтому 3,8%. [2]. 1ранськ дос- нас д° пр°ведення д°спщження. пiдники зробили висновок про частоту кандидозу Мета дOCЛiджеHHя
СХ у 5,2% на пiдставi обстеження 398 хворих з ... с ■■ . .
2012 по 2014 р.р. Обстеження також включало Вивчибти стан щит0п0Дiбн0l залози (ЩЗ) i й°-
неiнфiкованих В1Л хворих [3]. дного забезпечення у хворих з кандидозом спи-
Щодо орофаринге^льного кандидозу (ОФК), зовоТ оболонки верхнього вжд'пу травног° трак-то даних щ°д° частоти його виявлення у хворих ту та визначити кможпив важепi впливу бвиявпе-чимало, осктьки вiдомо, що наявнють кандид у них змт на пеPебiГ кандидозу спизовоТ оболонки ротовiй порожнинi е фiзi0Погiчною у незначый верхнього вiддiпу травного тракту. кiпькоcтi i частота Тх виявлення становить за да- Об'ект i методи дослiдження
ними рiзних авт°рт д° 65% - 73% [4,5]. Серед д° обстеження долучено 136 пафенлв. Кри-
факторiв ризику як ОФК, так i кандидозного ура-
терм вщбору: виявлення IV ступеня масивност обаменшня (СМО) язика грибами роду Candida за даними мiкробiологiчного обстеження 3^Kpi6-ка з язика i/або наявнiсть макроскопiчних ознак кандидозного ураження СХ i/або шлунку (Ш) при ендоскопiчному обстеженнi. 1з обстеження ви-ключалися пацieнти, яким менше нiж за 4 тижнi до цього проводили антибактерiальну терапiю. Выбраним пацieнтам проводили фiброгастро-дуоденоскопiю, шд час яко'' брали бiоптати зi Сх, тiла Ш та антрального вщдту Ш для подальшо-го мiкробiологiчного дослiдження. На пiдставi результат мiкробiологiчного обстеження видн лено 65 па^ен^в з ОФК - IV СМО грибами роду Candida, та iз поверхневим ростом грибiв у ма-терiалi зi слизово'' оболонки СХ та шлунка, якi склали 1 групу. До складу 2 групи включено 47 па^ен^в, у яких при мiкробiологiчному досл^ дженн виявлений iнвазивний рiст грибiв роду Candida у слизовш оболонцi. До складу 3 групи увшшло 24 па^енти, у яких при мГкро6юлопчно-му дослiдженнi не виявлено IV СМО грибами ро-тово' порожнини та вщсутнш рiст грибiв при до-слiдженнi бiоптатiв. Середнiй вк пацiентiв у гру-пах становив (47,00±12,22), (50,62±15,24) та (46,33±13,34) року у 1-й, 2-й та 3-й, вщповщно. Сшввщношення жiнок та чоловшв становило 2,2:1,5:1,4 в уах трьох групах. Рiвень тиреотроп-ного гормону та стан йодного забезпечення за рiвнем тиреоглобулiну вивчено у 41 хворого 1-Ï групи, 33 - 2-Ï групи та 6 оаб iз 3-Ï групи. Структуры особливост ЩЗ вивчали ультразвуковим методом iз визначенням контурiв, структури та вогнищевих змiн. У обстежених хворих у шлун-ковому соку визначали концентрацш пепсину, фукози, глкопротеМв та гексозамiнiв з наступ-ним обчисленням спiввiдношень основних компонент. У сироватцi кровi вивчали рiвень анти-оксидантно' активностi (АОА) сироватки кров^ каталази, супероксиддисмутази, молекул серед-ньо'' маси (МСМ), а також показники кл^инного та гуморального iмунiтету: CD3+, CD8+, CD16+, CD22+, IgA, M, G. Особливост цитокiнового балансу встановлювали за рiвнем IL-8, IL-6, ФНП-а. У слинi та шлунковому соку також вивчали концентрацш лактоферину та секреторного IgA. Здатнють буккальних ештелюци^в (БЕ) па^ен-тiв до адгезп було оцiнено за допомогою референтного штаму Candida albicans (АТСС 10231=ССМ 885-653=IMI 973, родослiв'я штаму Г1СК, 1985=ССМ, 1980). Оцшку адгези здшсню-вали за стандартною методикою, використовую-чи такi показники: 1) середнш показник адгезiï мiкроорганiзмiв референтного штаму на буккальних ештелюцитах (СПАБЕ); 2) коефiцiент уча-стГ буккальних епiтелоцитiв у адгезивному про-цесi (КБЕ); 3) шдекс адгезивностi мiкроорганiзмiв референтного штаму до буккальних еритроцилв (1АМБЕ). Статистична обробка даних здшснюва-лася з використанням програм Microsoft Office
Excel 2010 та лщензшноТ' версп Statistical 2 i3 за-стосуванням методiв варiацiйноТ статистики [11,12]. Для статистичного аналiзу даних вико-ристовували дескриптивну статистику; порiвнян-ня середнiх значень змшних здiйснювали за допомогою параметричних методiв (t-критерiю Стьюдента, F-exact критерш) за нормального розподiлу даних ознак. Кореляцшний аналiз проводили за Прсоном та Спiрменом (залежно вiд того, в яких шкалах виражен дат) iз показ-никами iмунологiчного стану, цитокшового балансу, антиоксидантного захисту, структурних ком-понентiв шлункового соку та адгезивних власти-востей БЕ.
Результати дослщження та 1х обговорення
Проведений аналiз свiдчить про високу частоту i ступiнь тяжкост виявленого ЙД у обстежених хворих гастроентеролопчного профiлю у ф-лому, оскiльки нормальний рiвень тиреоглобул^ ну був встановлений лише у одного патента. Аналiз по групах показав, що якщо у грут хворих без кандидозу домшував середнш стушнь важ-костi ЙД, то у пащетчв з ОФК та поверхневим кандидозом, як i у хворих з Ывазивним кандидо-зом слизовоТ оболонки верхнього вiддiлу травного тракту у бтьше половит випадш виявляли важкий ступiнь дефщиту йодного забезпечення, що у 3,1 та 4,2 разу бтьше порiвняно з групою без кандидозу - (р>0,05) i (р<0,05) для 1-Т та 2-Т групи, вiдповiдно (рис. 1).
Розрахунок середнього значення концентра-ци тиреоглобулiну у сироватцi кровi показав його значне пiдвищення як у хворих з орофарингеа-льним та поверхневим кандидозом, так i з шва-зiею грибiв у слизову оболонку, порiвняно з патентами групи без виявлення Candida spp. (рис. 2).
Щодо рiвня тиреотропного гормону, то пщ-вищення його рiвня виявляли лише у 2 хворих 1Т групи - 4,44%, у 1 - 2-Т групи (2,56%). Середне значення тиреотропного гормону у 1-й грут становило (2,02±0,17) мОД/мл, у 2-й - (1,93±0,15) мОд/мл та у 3-й - (1,56±0,33) мОд/мл. Структур-н особливост ЩЗ вивчали ультразвуковим методом, за результатами якого частота нормаль-ноТ структури ЩЗ становила близько третини обстежених у 2-й груш, а у па^енлв 1-Т та 3-Т групи - близько сорока вщсотюв обстежених, без достовiрноТ рiзницi мiж групами. За наявнос-т структурних змiн домiнуюче положення займав вузловий зоб, частота виявлення якого була 29,31% (n=17) у 1-й грут. У 2-й грут вузловий зоб виявляли частше - у 36,36% оаб (n=16), що втричi бтьше, порiвняно з 3-ю групою - 11,76% (n=2) (F<0,05).
1 трупа
2 трупа
3 група
16,7*
важкии середнш легкий вщсутнш
Рис. 1. Характеристика стану йодного забезпечення у обстежених хворих по групах за р1внем тиреоглобул1ну. Примтка: * - р<0,05 - достоврнють рзниц порвняно з 2-ю групою за F-критерieм.
Рис. 2. Рiвень тиреоглобулту по групах (нг/мл, М±т). Примтка: * - р<0,01, ** -р<0,001 - достовiрнiсть ^зниц порiвняно з 3-ю групою.
При цьому з них у 23,50% (п=4) у 1-й груш та у 18,75% (п=3) у 2-й вузловий зоб дiагностували на ™ ультразвукових ознак тиреоТдиту, i у 5,88% (п=1) та у 6,25% (п=1) - на ™ пперплазп ЩЗ у 1-й та 2-й груш вщповщно. У хворих 3-й групи вузловий зоб не супроводжувався шшими змшами структури ЩЗ. Дифузн змши ЩЗ реест-рували у 8,62% обстежених 1-й групи (п=5), та у 2-й i 3-й - у 13,84% (п=9) i 16,67% (п=4), вщпов^ дно. Наявнiсть пперплазп ЩЗ у цтому встанов-лено у 10,34% (п=6) у 1-й групi обстежених, у 11,36% (п=5) у 2-й групi та у 5,88% (п=1) у 3-й групi хворих.
За результатами кореляцмного аналiзу структуры змiни ЩЗ у виглядi пперплазп та вузлово-го зобу асоцшються з пiдвищенням iндексiв, що
вщображують структурну повноцiннiсть муцину -iз спiввiдношенням пепсин/фукоза (г= 0,339; р=0,001), глкопротеТн/фукоза (г= 0,287; р=0,006) та гексозамiн/фукоза (г= 0,328; р=0,007). Зна-чення цих iндексiв у хворих 1 та 2 груп значно перевищують параметри 3-1 групи хворих, що зумовлено зниженням фукози у цьому сшввщ-ношенн та мае негативн наслiдки для розвитку швазивного кандидозу слизовоТ оболонки шлун-ка. Таю дат пщтверджеш кореляцiйними зв'язками Тх пiдвищення i частотою кандидного росту у бiоптатах тiла шлунка (г= 0,238; р=0,021), (г= 0,237; р=0,021) та (г= 0,235; р=0,034), та кiлькiсною характеристикою росту (г= 0,278; р=0,007), (г= 0,280; р=0,007) та (г= 0,267; р=0,026) для уах трьох спiввiдношень вь
дповщно. Наявнють пперплази ЩЗ та вузлового зобу негативно впливае на активацш ферменту системи антиоксидантного захисту каталазу (r= -0,223; р=0,020), зростання якого було б бажаним для здшснення повноцiнного захисту вщ перею-сного окиснення лiпiдiв та уникнення ушкоджен-ня клiтинних мембран, але не вщбуваеться в уах групах обстежених хворих. На кл^инному рiвнi наявнiсть структурно! патологи ЩЗ асоцю еться зi зниженням рiвня CD8+ (r=-0,242; р=0,021) та CD16+ (r=-0,231; р=0,027), рiвень яких знижений у хворих iз кандидозом слизово! оболонки верхнього вiддiлу травного тракту. Цн кавою е пряма кореля^я наявностi структурних змiн ЩЗ зi збiльшенням показника СПАБЕ, який вщображуе збiльшення кiлькостi адгезованих мн кроорганiзмiв на поверхнi епiтелiоциту (r=0,333; р=0,0о9) та зi зростанням ступеня адгезивност БЕ (r=0,345; р=0,007). Такий взаемозв'язок iз ключовим фактором патогенезу розвитку кандидозу слизово! оболонки верхнього вщдту травного тракту потребуе ретельного вивчення, оскн льки саме адгезивна взаемодiя мiкро- та макро-органiзму визначае подальший переб^ шфекцш-ного процесу.
Ретельний аналiз проведений щодо виявлення взаемозв'язмв йододефiцитного стану та ключових факторiв захисту слизово! оболонки. Так, виявлено, що збтьшення ступеня важкостi ЙД асоцшеться зi зниженням рiвня лактоферину та секреторного 1дАу ротовiй порожниш обстежених хворих (r= -0,433; р=0,044) i (r= -0,921; р=0,026), вiдповiдно, що знижуе спротив шфекцп на етапi надходження у макрооргашзм. Також наявнiсть ЙД зворотно корелюе зi зниженням АОА сироватки кровi (r= -0,452; р=0,040), що негативно впливае на баланс системи антиоксидантного захисту та зумовлюе ушкодження кл^ин-них мембран пщ впливом продуктiв перекiсного окиснення лт^в. На клiтинному рiвнi наявнiсть ЙД негативно впливае на iмунорегуляторний ш-декс CD3+/CD22+ (r= - 0,337; р=0,044), зниження якого вiдбуваеться за рахунок надмiрного збть-шення CD22+ (r=0,337; р=0,007), яке у свою черту негативно впливае на можпивють отримання позитивно! вщпов^д на лкування обстежених хворих (r= -0,618; р=0,006). Також збiльшення ступеня ЙД асоцшеться зi збiльшенням рiвня IgG (r=0,726; р=0,031), який прямо корелюе з не-гативним або частковим результатом проведено! терапп (r=0,691; р=0,004) та свiдчить про хрошзацш шфекцп. На мiжклiтинному рiвнi зниження йодного забезпечення оргашзму робить негативний внесок у фоновий стан ендотоксеми та запалення, при якому вщбуваеться контакт людини з Candida albicans, що продемонстрова-но прямими кореляцмними зв'язками МСМ та ЙД (r=0,519; р=0,007) та СМ i ЙД (r=0,495; р=0,035). Важливим результатом е вплив ЙД збтьшення показника КБЕ у обстежених хворих
(r=0,380; р=0,013) та збтьшення СПАБЕ (r=0,663; р=0,019). За певних умов збтьшення здатносп БЕ до адгези бтьшо! кiлькостi мiкроор-ганiзмiв та кiлькостi тих, що задiянi у цьому про-цесi, можна було б розцшити як протективний фактор, але зважаючи на негативний вплив ступеня ЙД на активацш цитомново! ланки регуля-ци iмунно! вiдповiдi, такий висновок е неможли-вим. Збiльшення ступеня ЙД негативно впливае на рiвень активаци IL-8 (r= -0,521; р=0,002), IL-6 (r= -0,393; р=0,026) та ФНП-а (r= -0,463; р=0,002). Тaкi дат е важливими, тому що як ви-сокий рiвень IL-8 до лкування сприяе його позитивному результату у обстежених хворих (r=0,644; р=0,004), так i aктивaцiя ФНП-а до лку-вання прямо асоцшеться з можпивiстю отримання позитивного результату терапи (r=0,792; р=0,004). А зниження активност цитокiнiв за умов пщвищення здaтностi БЕ до адгези Candida albicans е негативним фактором для переб^у кандидозу слизово! оболонки верхнього вщдту ШКТ.
Отже, отриман дaнi свiдчaть, що нaявнiсть йододефщиту е обтяжуючим коморбiдним фоном для кандидозу слизово! оболонки верхнього вщдту травного тракту, що пщтверджено вияв-леними зв'язками дефщиту йодного забезпечення макрооргашзму з низкою основних складових, що за умов адекватного функцюнування обумо-влюють збереження бар'ерно! функцi! слизово! оболонки (рис. 3).
Висновки
1. У па^енлв з швазивним ростом грибiв у слизову оболонку верхнього вщдту травного тракту спостер^аеться збтьшення частоти виявлення важкого ступеня ЙД та вузлового зобу порiвняно iз патентами без кандидозу у 4,2 разу (р<0,05) та 3,1 разу (F<0,05), вiдповiдно.
2. Негативна aсоцiaцiя ЙД та патологи ЩЗ iз ключовими ланками системи бар'ерно! функцi! слизово! оболонки при контакт iз Candida albicans, серед яких гуморальш та кл^инш скла-довi системи вродженого та адаптивного iмунi-тету, структуры компоненти слизового гелю, фа-ктори антиоксидантного захисту та ендотоксемi!, цитомни, свiдчить про важливу роль коморбщно-го статусу пaцiентa для формування антифунга-льно! резистентностi.
3. Визначення стану йодозабезпечення та корек^я ЙД у хворих на кандидоз слизово! оболонки е необхщним заходом для надання ефек-тивно! медично! допомоги у системi клiнiчного мошторингу дано! групи хворих.
Перспективи подальших дослiджень лежать у площинi подальшого вивчення ролi патологи ЩЗ та рiвня йодозабезпечення мaкрооргaнiзму у формуванн aнтиiнфекцiйно! резистентностi в aспектi впливу на порушення системи бар'ерно! функци слизово! оболонки.
Рис. 3 Вплив низького йодного забезпечення макроорганЬму та патологи ЩЗ на ключовi складовi бар'ерно'Т функци слизовоТ оболонки верхнього eiddrny шлунково-кишкового тракту
Лпература
Takahashi Y. Long-Term Trends in Esophageal Candidias is Prevalence and Associated Risk Factors with or without HIV Infection: Lessons from an Endoscopic Study of 80,210 Patients / Y. Takahashi, N. Nagata, T. Shimbo [et al.] // PlosOne. - 2015. -July 24. - P. 1-13.
Asajama N. Relationship between clinical factors and severity of esophageal candidias is according to Kodi's classification / N. Asajama, N. Nagata, T. Shimbo [et al.] // Diseases of the Esophagus. - 2014. - Vol. 27 (3). - P. 214-219. Mohammadi R. Molecular identification of Candida species isolated from gastroesophageal candidiasis in Tehran, Iran / R. Mohammadi, S. Abdi // Gastroenterology and Gepatology. - 2015. - Vol. 8 (4). - P. 288-293.
Scully C. Candida and oral candidosis : a review / C. Scully, M. el-Kabir, L.P. Samaranayake // Crit. Rev. Oral. Biol. Med. - 1994. -Vol. 5 (2). - P. 125-157.
Samaranyake L. Commensal Oral Candida in Asian Gohorts / L. Samaranyake // International Journal of Oral Science. - 2009. -Vol. 1 (1). - P. 2-5.
Gheno J.N. Oral mucosal lesions and their association with sociodemographic, behavioral, and health status factors / J.N.
10.
12.
Gheno, M.A. Martins, M.C. Munerato [et al.] // Braz. Oral Res. -2015. - Vol. 29 (1). - Р. 1-6.
Patil S. Clinical Appearance of Oral Candida Infection and Therapeutic Strategies / S. Patil, R.S. Rao, B. Majumdar [et al.] // Front Microbiol. - 2015. - Dec 17. - Vol. 6. - P. 1391. Hertel M. Local, systemic, demographic, and health-related factors influencing pathogenic yeast spectrum and antifungal drug administration frequency in oral candidiasis: a retrospective study / M. Hertel, A.M Schmidt-Westhausen, F.P Strietzel // Clin. Oral Investig. - 2016. - Vol. 20(7). - Р. 1477-1486. Iodine and inorganic iodides: human health aspects. (Concise international chemical assessment document; 72) (2009). WHO Library Cataloguing-in-Publication Data, World Health Organization. - 54 p.
Бондарь Т.Н. Субклинические нарушения функции щитовидной железы / Т.Н. Бондарь // Annals of Mechnikov Institute. -2008. - № 4. - Р. 9-13.
Петри А. Наглядная статистика в медицине / А. Петри, К. Сэ-бин. - М. : ГЭОТАР-МЕД, 2003. - 143 с.
Флетчер Р. Клиническая эпидемиология: основы доказательной медицины / Р. Флетчер, С. Флетчер, Э. Вагнер ; [пер. с англ. подобщ. ред. С. Е. Бащинского, С. Ю. Варшавского]. - М. : Медиа Сфера, 2004. - 347 с.
7
8.
2
9
3
4
5
Реферат
РОЛЬ ЙОДОДЕФИЦИТА И ПАТОЛОГИИ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ КАК КОМОРБИДНОГО ФАКТОРА В ТЕЧЕНИИ КАНДИДОЗА СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ВЕРХНЕГО ОТДЕЛА ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОГО ТРАКТА У ПАЦИЕНТОВ ГАСТРОЭНТЕРОЛОГИЧЕСКОГО ПРОФИЛЯ Кушниренко И. В.
Ключевые слова: кандидоз, слизистая оболочка, щитовидная железа, йододефицит, коморбидность.
Ряд исследований, проведенных в последние годы, свидетельствует об увеличении частоты как орофарингеапьного кандидоза, так и кандидозного поражения пищевода у иммунокомпетентных пациентов, причины которого на сегодня не определены. Роль заболеваний щитовидной железы и йо-додефицита на течение этого заболевания остается неизученной, несмотря на распространенность дефицита йода как в мире, так и в Украине. Цепь исследования - изучить состояние щитовидной железы и йодообеспечения у пациентов с кандидозом слизистой оболочки верхнего отдела пищеварительного тракта. В обследование включено 136 пациентов, которые разделены на три группы: 1 группа - 65 пациентов с орофарингеальным кандидозом и поверхностным ростом грибов, 2 группа - 47 лиц с инвазивным ростом грибов в слизистую оболочку, 3 группа - 24 пациента без кандидоза. Согласно результатам установлено, что у пациентов 1-й и 2-й группы доминировала тяжелая степень йодо-дефицита - в 3,1 и 4,2 раза больше, по сравнению с 3-й группой (р>0,05) и (р<0,05), соответственно. Частота узлового зоба у пациентов 2-й группы в три раза превышала частоту пациентов 3-й группы (F<0,05). Корреляционный анализ продемонстрировал связь структурных изменений щитовидной железы с индексами структурной деградации слизистого геля желудка за счет снижения фукозы, со снижением уровня CD8+ и CD16+, с увеличением адгезивности буккальных эпитепиоцитов. Наличие йо-додефицита негативно влияет на уровень пактоферрина и секреторного IgA в слюне, на антиокси-дантную активность сыворотки крови, на активацию цитокинов IL-6, IL-8, ФНП-а, ассоциируется с уве-пиченим эндотоксемии и воспаления, увеличивает адгезивные свойства буккальных эпитепиоцитов. Таким образом, наличие йододефицита и патологии щитовидной железы является отягощающим ко-морбидным фоном для кандидоза слизистой оболочки верхнего отдела пищеварительного тракта, что подтверждается выявленными связями с рядом составляющих, обеспечивающих барьерную функцию слизистой оболочки.
Summary
ROLE OF IODINE DEFICIENCY AND THYROID PATHOLOGY AS COMORBID FACTOR IN COURSE OF CANDIDIASIS OF UPPER DIGESTIVE TRACT IN PATIENTS WITH GASTROENTEROLOGICAL PATHOLOGY Kushnirenko I.V.
Key words: candidiasis, mucosa, thyroid gland, iodine deficiency, comorbidity.
A number of investigations carried out recently demonstrated the growth of occurrence rate of oropharyngeal and esophageal candidiasis in immunocompetent patients, causes of which have not been identified yet. The role of thyroid disorders and iodine deficiency in triggering this pathology is little known, even despite iodine deficiency prevalence in Ukraine and throughout the world. The aim of the investigation is to study the condition of thyroid and iodine supplement in patients with candidiasis of upper digestive tract. 136 patients involved in the investigation were divided into three groups: the first group contained 65 patients with oropharyngeal candidiasis and superficial growth of fungi, the second group contained 47 patients with invasive growth of fungi in the mucosa, and the third group included 24 patients without candidiasis. According to the findings the patients of the first and second groups had severe iodine deficiency, in 3,1 and 4,2 times higher compared with the third group (р>0,05) and (р<0,05), correspondingly. The incidence rate of nodular goiter in the patients of the second group exceeded three-fold compared with the patients of the third group (F<0,05). Correlation analysis demonstrated the connection between structural changes of thyroid gland with indices of structural degradation of mucous gel in the stomach due to the fucosa decrease, lowered level of CD8+ та CD16+, and increased adhesiveness of buccal epithelial cells. Iodine deficiency negatively affects the level of lactoferrin and secretory IgA in saliva, antioxidative activity of blood serum, cytokines activation of IL-6, IL-8, TNF-а, and is associated with increase of endotoxemia and inflammation. It also increases adhesive properties of buccal epithelial cells. Thus, data obtained show that iodine deficiency is a confounding comorbid factor of upper digestive tract candidiasis that is proved by detected correlation with a number of factors providing barrier function of mucosa.
