CC BY
92
Summary
LOW INTENSITY SYSTEMIC INFLAMMATION AS BASIS OF DAILY FLUCTUATIONS IN BLOOD PRESSURE IN PATIENTS WITH
ISCHEMIC HEART DISEASE AND ESSENTIAL HYPERTENSION COMORBIDITY
Kudria I.P., Shevchenko T.I., Shaposhnyk O.A.
Key words: ischemic heart disease, essential hypertension, cytokines.
The aim of this research was to evaluate the dependence of the diurnal variation of arterial pressure and pro-inflammatory cytokines on the level of inflammation markers in patients with ischemic heart disease and essential hypertension comorbidity. The study involved 35 patients with above mentioned disease. The study was based on the following techniques: the round-the-clock monitoring of electrocardiogram and blood pressure, evaluation of proinflammatory and anti-inflammatory cytokines. The patients with ischemic heart disease and essential hypertension comorbidity showed the range of interleukin-10 from 0,2 to 3630 pg/ml and increased proinflammatory cytokines and blood pressure during the day. Elevated level of interleukin-1 p in the patients was accompanied with excessive activation of sympathetic nervous system during the day that was proven by the increase in systolic blood pressure during the day.
УДК 616.3:616.31:616.992.282 Кушн'ренко 1.В.
Д1АГНОСТИЧН1 ТА ПРОГНОСТИЧН1 КРИТЕРИ ДЛЯ ОЦ1НКИ РИЗИКУ РОЗВИТКУ ОРОФАРИНГЕАЛЬНОГО КАНДИДОЗУ
ДУ «1нститут гастроентерологи НАМН УкраТни», м. Днтропетровськ
У статт/ представлен результати вивчення д'агностичних та прогностичних критерив ризику вияв-лення та розвитку орофарингеального кандидозу у хворих гастроентерологчного профтю на пдста-в обстеження групи хворих з 638 ос/'б. Статистичний анал'з за оцнкою вдношення шаныв дозволив визначити пров'дн'! д'агностичн'! критерн орофарингеального кандидозу, серед яких скарги на сух'ють язика ^ = 2,17, 95% С1 =1,32-3,57), печння язика ^ = 2,19, 95% С1 = 1,20-3,99), виразкоутворення на слизовй оболонц ротовоТпорожнини (OR = 4,73, 95% С1 = 1,73-12,96) та закрепи (OR = 1,89, 95% С1 = 1,14-3,14). Подальший анапз визначив пров'дн'! прогностично значимi фактори ризику кандидозу, серед яких прийом антибютиюв протягом року, палння, носння зубних протез'в, наявн'ють кандидозного ву-львовагМту у ж/'нок, а також супутня патологiя щитопод'бноТ залози та анем'я. Статистичний анал'з з оцнкою Iнформативност/ обраних критерив дозволив оцнити Ух внесок у розвиток патологи та роз-робити анкету для формування груп низького, помiрного та високого ризику кандидозу слизовоТ оболо-нки ротовоТ порожнини. Запропонована модель скриннгового тесту апробована на масив хворих. Дiаг-ностична чутлив'ють склала 83,3% (С1 75,9-88,8%), специфiчнiсть - 75,1% (С170,7-79,0%), ефектив-нсть модел'1 становила 77,04% (С1 73,3-80,4%).
Кпючов1 слова: орофарингеальний кандидоз, фактори ризику, прогностична значимють.
Робота е фрагментом НДР ДУ «1нститут гастроентерологп НАМН УкраТни» «Вивчити ендогенн та екзогенн фактори розвитку кандидозу при запальних та ерозивно-виразкових захворюваннях верхнього &ддту шлунково-кишкового тракту i оптимiзувати диференщйовану терапю», № держ. реестрацТ 0106 00755.
нють цукрового дiабету [3-6]. В™, фактори, що зумовпюють розвиток ОФК у хворих гастроентеролопчного профтю, до сьогодн остаточно не визначеш, i тому вщокремлення дiагностичних та прогностичних критерив для оцЫки ризику розвитку ОФК у цих па^енпв набувае актуальность
Вступ
Останне десятирiччя не вщухае штерес вче-них до проблеми кандидозу слизовоТ оболонки ротовоТ порожнини. Зростання частоти надмiрно-го росту Candida spp. у цьому вщд^ шлунково-кишкового тракту вщбуваеться як в цтому у по-пуляци', так i у окремих груп хворих, серед яких особи похилого вку та па^енти з iмунодефiцит-ними станами. Поява нових методiв дослщжень покращуе як перспективи вивчення механiзмiв виникнення орофарингеального кандидозу (ОФК), так i надае можливють розвитку сучасних схем ль кування. Як показано нашими попередшми дослн дженнями, за перюд з 2004 по 2009 р.р. у па^ен-^в гастроентеролопчного профтю спостер^аеть-ся збтьшення частоти ОФК на 18,0% [2]. Серед найбтьш поширених факторiв, що сприяють надмiрному росту грибiв у порожнин рота найча-стше визначають носшня зшмних зубних проте-зiв, застосування антибютиш широкого спектру дм, шгаляцшних кортикостеро'^в, палшня, наяв-
Мета дослщження
Мета роботи - виявити та оцшити значущють дiагностичних та прогностичних критерив ОФК у хворих гастроентеролопчного профтю.
Об'ект i методи дослщження
Вивчення факторiв ризику кандидозу здшсню-вали шляхом анкетування 638 па^ен^в з гастро-ентеролопчною патолопею верхшх вщд^в шлун-ково-кишкового тракту. Анкетування проводили за допомогою анкети, яка вмщувала 10 питань, спрямованих на виявлення факторiв ризику ОФК. До них вщнесли прийом антибютиш, кислотосу-пресивних засобiв, кортикостеро'^в, наявнють захворювань ендокринноТ' системи (патологи' щи-
топодiбно''' залози (ЩЗ), цукрового дiабету), ане-мп, носiння зубних протезiв тощо. За результатами мiкробiологiчного дослiдження зю^бку з язи-ка пацieнти були подтеы на 3 клiнiчнi групи. До 1 групи увшшли па^енти без кандидозноТ шфекцп, 2 групу склали па^енти з I, II i Ill ступенем масив-ност обсiменiння (СМО) грибами роду Candida. До 3 групи вщнесеш хворi з IV СМО кандидозного обаменшня.
Статистична обробка даних здiйснювалася з використанням програм Excel Microsoft Office 2010 та лщензмноТ верси Statistica 12 iз застосу-ванням методiв варiацiйноl статистики. Оцiнка Bi-рогщносп вiдмiнностей якiсних ознак у групах проводили iз використанням критерiю х2. При вщ-хиленнi вихiдних характеристик вщ параметрiв нормального розподiлу використовували непа-раметричний критерiй Мана-УТтнк Статистична значимють рiзницi оцiнювалась на рiвнi, не ниж-чому 95,0% (ризик помилки р<0,05). Для прогнос-тично' оцiнки ризику розвитку клЫчноТ патологи i визначення порогових рiвнiв показниш застосо-вували ROC-аналiз iз оцшкою чутливостi, специ-
фiчностi та прогностичноТ ефективностi порогових значень.
Результати дослщження та 1х обговорення
За результатами мiкробiологiчного дослщжен-ня 638 па^енпв були розподiленi на три групи: 1 групу склали 160 па^етчв з негативним результатом поаву на гриби роду Candida (0 СМО), 2 групу - 327 па^енпв iз незначним та помiрним ростом грибiв роду Candida (I, II та III СМО), до складу 3 групи увшшов 151 патент iз ОФК, тобто IV СМО. Сшввщношення чоловiкiв та жшок ста-новило 1,9:1,8:2,3 у трьох групах вщповщно та не мало достовiрноТ рiзницi. Усi групи були сшвстав-ними за середшм вiком, який склав (48,98±12,78) року у 1 груш, (47,55±14,15) року у 2-й, та (48,73±12,71) - у 3-й. Визначен групи пацiентiв також не мали розбiжностей за показником шдек-су маси тта, який становив у 1-й груш (25,38±5,30) кг/м2, у 2-й - (24,95±4,91) кг/м2, та (24,74±4,95) кг/м2 - у хворих 3-Т групи.
Клiнiчнi ознаки, як враховувалися при анкету-ваннi, розподтилися наступним чином (табл. 1).
Таблиця 1
Розподл diasHocmu4Hux ознак у обстежених хворих по групах
Дiагностична ознака 1 група, n (%) 2 група, n (%) 3 група, n (%) Рiвень значимости |жниц 1 i 2 групи Рiвень значимостi рiзницi 1 i 3 групи Рiвень значимостi рiзницi 2 i 3 групи
неприемний присмак у рст 66 (41,25) 129 (39,45) 56 (37,09) p=0,778 p=0,525 p=0,694
сухють язика 35 (21,88) 90 (27,52) 57 (37,75) p=0,219 p=0,030* p=0,032*
печшня язика 23 (14,37) 46 (14,07) 36 (23,84) p=0,963 p=0,047* p=0,012*
бтий налiт на язику 73 (45,63) 135 (41,28) 72 (47,68) p=0,417 p=0,803 p=0,225
виразки у рот 5 (3,13) 18 (5,52) 20 (13,25) p=0,349 p=0,020* p=0,006*
вiдчуття збiльшення язика 5 (3,13) 10 (3,06) 8 (5,30) p=0,811 p=0,500 p=0,348
npuMimKa: * - р<0,05 - достовiрнiсть рiзницi показниюв за KpumepieM х2; *- р<0,01 - достовiрнiсть pi3HUц показниюв за KpumepieM х2.
Як видно з таблиц 1, частота скарг на непри-емний присмак у роН обкладений язик, вщчуття збтьшення язика не в^знялась промiж трупами. !стоты вщмЫносп виявлен стосовно скарги на сухють язика. Найчаспше це непоко'ло па^ен-тiв 3 групи - у 1,7 рази (р<0,05) бтьше в порiв-няннi з патентами 1 групи, та у 1,4 рази - в пор^ внянн з хворими 2 групи (р<0,05). Подiбним чином у па^ен^в з ОФК збiльшувалася частота скарги на печЫня язика. Так, порiвняно з па^ен-тами без виявлення грибiв роду Candida, ця скар-га рееструвалася у 1,6 рази частше (р<0,05), а з групою з незначною та помiрною СМО - у 1,7 рази (р<0,05). На виразки слизовш оболонки ротовiй порожнинi скаржилась незначна ктькють па^ен-тiв 1 та 2 груп, частота виразок зростала у 4,2 рази у па^ен^в 3 групи порiвняно з 1 групою (р<0,05), та у 2,4 рази - порiвняно з патентами 2 групи (р<0,01).
Таким чином, визначено три провщш дiагнос-тичнi критери, урахування яких у шшчнм дiагнос-
тицi дозволить визначити високу ймовiрнiсть ОФК у па^етчв гастроентерологiчного профiлю.
До дiагностичних критерпв, якi можна визначити шляхом опитування, також вщнесли скарги на змЫи характеру дефекацп - наявнють дiарейного або констiпацiйного синдрому. Так, частота дiа-рейного синдрому у па^етчв усiх трьох груп дос-товiрно не вiдрiзнялась i становила 11,25%, 12,23% i 12,38% вщповщно. !ншим чином розпо-дiлилась частота закрешв. Вони були притаманнi п'ятш частини пацiентiв без кандидозу i майже третинi пацiентiв з помiрним СМО грибами роду Candida та з ОФК, що становило 30,28% i 33,77%, та перевищувало таку ктькють у па^ен^в 1 групи у 1,4 рази (р<0,05) i у 1,6 рази (р<0,05), вщповщ-но.
Подальша оцiнка дiагностичних критерив 3 групи порiвняно з пацiентами без виявлення гри-бiв роду Candida показала збтьшення значимосп основних дiагностичних критерив для прогнозу-вання наявност ОФК (рис. 1).
Рис. 1. Прогностична ои,1нка в1рог1дност1 виявлення ОФК за наявност1 окремих д1агностичних критерИ'в
(за оц/нкою в1дношення шаныв - OR).
Таким чином, на пiдставi проведеного аналiзу визначено провщш дiагностичнi критери ОФК, серед яких скарги на сухють язика (OR = 2,17, 95% С1 = 1,32-3,57), печшня язика ^ = 2,19, 95% С1 = 1,20-3,99), виразкоутворення на слизовм оболон-цi ротовоТ порожнини (OR = 4,73, 95% С1 = 1,73-
12,96) та закрепи ^ = 1,89, 95% С1 = 1,14-3,14).
Для виявлення прогностичних факторiв ризику ОФК при анкетуванн хворих враховувалися ви-значен при аналiзi лiтературних джерел найвiро-гiднiшi фактори ризику його виявлення. Результа-ти представленi у таблиц 2.
Таблиия 2.
Частота виявлення в1рог1дних фактор1в ризику розвитку ОФК у хворих гастроентеролог1чного профлю
Прогностичний критерш 1 група, п (%) 2 група, п (%) 3 група, п (%) Рiвень значимости рiзницi 1 i 2 групи Рiвень значимостi рiзницi 1 i 3 групи Рiвень значимостi рiзницi 2 i 3 групи
Частi ГРВ1 31 (19,38) 61 (18,65) 18 (11,92) р=0,946 р=0,099 р=0,087
Прийом антибютимв протягом року 87 (54,37) 150 (45,87) 96 (63,58) р=0,095 р=0,125 р=0,0004**
Прийом антисекреторних препаратов 86 (53,75) 170 (51,99) 72 (47,68) р=0,787 р=0,338 р=0,473
Палiння 15 (9,38) 49 (15,03) 28 (18,54) р=0,111 р=0,029* р=0,403
Цукровий дiабет 4 (2,50) 10 (3,06) 5 (3,31) р=0,954 р=0,929 р=0,892
Патолопя щитоподiбно''' залози 32 (20,13) 66 (20,37) 43 (28,67) р=0,954 р=0,106 р=0,055
Анемiя 18 (11,32) 46 (14,20) 31 (20,67) р=0,463 р=0,036* р=0,100
Прийом глюкокортикостеро'йв 4 (2,50) 10 (3,06) 9 (5,96) р=0,954 р=0,214 р=0,208
Носiння зубних протезiв 20 (17,86) 53 (20,54) 38 (27,74) р=0,649 р=0,092 р=0,136
Кандидозний вульвовапшт 9 (13,85) 28 (19,05) 22 (25,58) р=0,469 р=0,117 р=0,314
Примтка: * - р<0,05 - достоврнСть р1зниц1 показниюв за критер1ем х2;
т- р<0,001 - достоврнсть р1зниц1 показниюв за критер1ем х2.
Аналiз отриманих даних вказуе на наявнють певних факторiв ризику розвитку ОФК у хворих на гастроентеролопчну патолопю, серед яких най-бтьш ютотним е прийом антибютиш протягом року. Так, на прийом цих препара^в пацiенти 3 групи вказували у 1,4 рази частше в порiвняннi з патентами 2 групи (р<0,001). При цьому частота прийому антибютиш мiж патентами 1 та 2 групи достовiрно не вiдрiзнялась. Майже удвiчi частше, порiвняно з пацiентами без виявлення грибiв у ротовiй порожнинi, па^енти з IV СМО мали звич-ку до палiння (р<0,05). На анемю страждали бли-зько п'ятоТ частини пацiентiв 3 групи, що майже удвiчi бiльше, порiвняно з патентами 1 групи (р<0,05). Звертае увагу тенден^я до збiльшення частоти патологи ЩЗ у хворих третьоТ групи, по-рiвняно з патентами 2 групи (р=0,055, р>0,05), при цьому частота цього фактору мiж патентами
1 i 2 груп майже не розрiзнялась - 20,13% i 20,37%. Всупереч очiкуванням, носшня зубних протезiв не мало ютотного впливу на формуван-ня ОФК, а можна визначити лише тенденцю до збтьшення частоти цього фактору у па^етчв з цiею патолопею у 1,5 разу (р=0,092, р>0,05). Цн кавою також виявилася тенден^я до зменшення частоти ГРВ1 у па^ен^в з IV СМО як порiвняно з пацiентами 1 групи у 1,5 рази, так i порiвняно з пацiентами 2 групи у 1,6 разу, (р=0,099, р>0,05) i (р=0,087, р>0,05), вщповщно. Такi данi дозволя-ють замислитись щодо можливост зменшення iмунноТ реактивност у пацiентiв, схильних до надмiрного росту грибiв роду Candida на слизовм оболонцi, що i зумовлюе таке зростання та хрош-зацш iнфекцiйного процесу. Ми не знайшли дока-зiв впливу цукрового дiабету та прийому глюкоко-ртикостеро'Тфв на виникнення грибковоТ флори на
слизовiй оболонц ротовоТ порожнини. Можливо, це розходження з даними Ыших дослiдникiв обу-мовлено надто малою кiлькiстю па^енпв iз такою патологieю в нашш виборцi.
Вплив антисекреторних препаратiв на розви-ток кандидозу не вдалось встановити в повнш мн р^ оскiльки пацieнти усiх трьох груп застосовува-ли цi препарати з рiвною частотою. Аналiз прово-дився iз урахуванням групи антисекреторних за-
собiв (Н2-блокатори або iнгiбiтори протонноТ пом-пи), проте частота Тх вживання також не мала до-стовiрних вiдмiнностей по групах i становила для Н2-блокаторiв 22,50%, 23,69% i 20,53%, а для н гiбiторiв протонноТ помпи - 45,63%, 40,92% i 39,07%, вiдповiдно.
Прогностична оцЫка вiрогiдностi виявлення ОФК за оцЫкою вiдношення шансiв виявила юто-тнi вiдмiнностi мiж групами 3 i 1 (рис. 2).
Частота ГРВ1
Прийом а/б протягом року
Палжнн ЦД
Пгтолопя ЩЭ
Анегшя
Зуб ж протез и
Кандмдоэнин вульйовапн1т
OR (95% CI)
0.61 (0.32, 1.15) 1.60 (1.01, 2,52) 2,20 (1.12, 4.31) 1.34 (0.35, 5.07) 1.60 (1-05, 3.06) 2.04 (1.09, 3.63) 2.00 (1.07, 3.76) Z.65 (1-13, 7.16)
.14
7,16
Рис. 2. Прогностична оцмка врогдност! виявлення IV СМО грибами роду ^ Candida за наявност1 окремих анамнестичних ознак (за оценкою в1дношення шаныв - OR).
Як видно з наведених даних, прогностично значимими факторами розвитку ОФК е прийом антибютиш протягом року, палЫня, носшня зуб-них протезiв, наявнють кандидозного вульвовап-шту у жЫок, а також супутня патолопя ЩЗ та анемiя.
ОцЫка шанав розвитку ОФК за наявност ви-значених прогностичних ознак при порiвняннi з групою з незначним / помiрним СМО показала достовiрнi вщмЫносл щодо такого прогностично-го фактору як прийом антибютиш протягом року ^ = 2,06, 95% С1 = 1,39-3,06) та патолопя щи-топодiбноТ залози (OR = 1,57, 95% С1 = 1,01-2,45) (рис. 2).
Визначен дiагностичнi та прогностичн критерп статистично значимо впливають на виявлення ОФК, тому важливим клУчним завданням е оцн ка вiрогiдностi розвитку ^еТ патологи у окремого патента. Для вирiшення цього завдання нами за-стосовано методологiю, що базуеться на викори-станнi алгоритмiв ймовiрнiсного аналiзу Байеса,
адаптовану е.В. Гублером [1], i яка застосовуеть-ся у клiнiчнiй практицi для прогнозування патоло-гiчних процесiв. Спираючись на результати порн вняння частоти виявлення дiагностичних та прогностичних критерив у групах, проведено оцЫку iнформативностi окремих критерив для прогнозування виявлення ОФК. Такий методичний пщхщ надав можпивють визначити критерп високоТ та низькоТ iнформативностi. Результати розрахунку коефiцiентiв iнформативностi (К1) представлено на рис. 3.
Отриман результати представлено у виглядi фактичних значень К1 (рис. 3) та розташовано у порядку зниження Тх ранговоТ оцiнки - першi ран-говi мiсця мають клЫчш параметри з максималь-ними рiвнями iнформативностi, останнi - з мЫ-мальними. Застосований пiдхiд дозволяе оптимн зувати формування дiагностичного алгоритму з першочерговим використанням високошформа-тивних параметрiв.
Рис. 3. Коеф1ц1енти ¡нформативност1 д1агностичних та прогностичних критерП'в ОФК.
Таблиця 3.
Оценка прогностичних коефщент/в (ПК) та pieHie iнформативност1 д/агностичних та прогностичних критерив для в1рог1д-
ност1 виявлення ОФК у хворих з гастроентеролог/чною патолог/ею
Критерп Наявнють критерю Прогностичш шефренти (ПК) К1 критерп Рангова оцшка К1
дг8гностичнг
Сухють язика наявнiсть 2,4 2,66 2
вщсутнють -1,0
ПечЫня язика наявнiсть 2,2 1,28 3
вщсутнють -0,5
Виразки у рот наявнiсть 6,3 3,42 1
вщсутнють -0,5
Прогностичш
Прийом а/бiотикiв протягом року наявнiсть 0,7 0,76 7
вщсутнють -1,0
Патолопя ЩЗ наявнють 1,5 0,87 6
вщсутнють -0,5
ан6мгя наявнють 2,6 1,45 4
вщсутнють -0,5
Носгння зубних протез1в наявнють 1,9 1,22 5
вщсутнють -0,5
Кандидозний вульвовагiнiт наявнють 2,7 1,94 1
вщсутнють -0,6
Закрепи наявнють 2,7 1,73 2
вщсутнють -0,7
Палiння наявнють 3,0 1,57 3
вщсутнють -0,5
Наступним етапом пюля аналiзу шформатив-носп napaMeTpiB став аналiз прогностичних кое-фiцiентiв (ПК) для оцшки вiрогiдностi виявлення ОФК. Методолопчною основою аналiзу е викори-стання розробленоТ А.А. Геншим i е.В. Гублером методологи, що базуеться на послщовному ана-лiзi Вальда. Розрахунки проводились за наступ-ною формулою:
P(x . / A1)
ПК(х .) = 10 lg-J-
J P(x . / A2)
де: nK(Xj) - прогностичний коефгцгент гнфор-мацшноТ групи j ознаки х;
P(Xj/A1) - ймовгрнгсть гнформацгйноТ групи j вгдповгдноТ ознаки Х в сукупностг хворих з певни-ми ускладненнями (А1);
P(Xj/A2) - ймовгрнгсть гнформацгйноТ групи j вгдповгдноТ ознаки Х в контрольнгй групг.
Методолопчною основою даноТ методики е визначення суми прогностичних коефгцгентгв (1ПК) для гндивгдуальних значень дослгджуваних параметргв i поргвняння сумарного ПК з критич-ними пороговими значеннями. При забезпеченш адекватного ргвня статистичноТ значимостi нами
використано максимально можливi piBHi похибки першого роду (вГрогщнють пропуску групи високо-го ризику) не бтьше 5,0% (p<0,05), а похибки другого роду (помилкове вщнесення групи низь-кого ризику до групи високого ризику) не бтьше 20,0% випадш. Для вказаних рiвнiв похибок по-роговi значення прогностичних коефiцieнтiв (ПК) складають вщ -12,0 до +12,0. В аналiз включено тi ж критери', для яких була проведена оцЫка ш-формативно' цiнностi. Результати наведено в таблиц 3.
Оскiльки оцiнка за кожним окремим параметром не е об'ективною i може формувати хибний прогноз, дiагностична процедура передбачае су-
Дана модель апробована на масивi хворих та ïï дiагноcтична чутливiсть склала 83,3% (CI 75,988,8%), специфiчнiсть - 75,1% (CI70,7-79,0%). Ефективнiсть моделi - iнтегральна оцЫка запро-понованого скрiнiнгового тесту - становила 77,04% (CI 73,3-80,4%).
Висновки
Провщш дiагностичнi та прогностичш критери' для виявлення ОФК та оцшки ризику його прогре-сування у хворих гастроентеролопчного профiлю визначенi. ОцЫка цих критерiïв згiдно запропоно-ванш анкетi дозволить з високою ефективнютю-визначати групи низького, помiрного та високого ризику ОФК вже на рiвнi первинно'' медичноï до-помоги, що покращить якють дiагностики та на-дання медично'' допомоги. Окремо треба зазна-чити iстотний внесок анеми та патологи' щитопо-дГбно'' залози у формуваннi кандидозу слизово' оболонки ротово' порожнини, що потребуе рете-льного вивчення ролi коморбщно' патологи' у пе-ребiгу шфекцмного процесу, зумовленого грибами роду Candida.
Перспективи подальших дослiджень
Подальшi дослiдження спрямованi на вивчення механiзмiв патологiчного впливу коморбщно' патологи на виникнення та розвиток кандидозу слизово' оболонки верхнього вщдту травного тракту.
марну оцшку клiнiчних ознак. Першочергово слiд оцiнювати критери', як мають найвищий рiвень iнформативностi
ПК = ПК1 + ПК2 + ...ПКп. Для визначення групи високого ризику розвитку ОФК сума дослщжуваних дiагностичних та прогностичних критерив повинна перевищувати 12 (!ПК>12). Пацiенти, у яких сума дiагностичних i прогностичних критерГ'в ОФК буде у межах 6<!ПК<12, матимуть помГрний ризик його виявлення, а з рiвнем !ПК<6 - низький. Анкета для виявлення рГвня ризику виявлення ОФК представлена у таблиц 4.
Таблиця 4
Анкета визначення р:вня ризику виявлення ОФК
Лтература
1. Гублер Е.В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов / Е.В. Гублер. - Ленинград : «Медицина», 1978. - 293 с.
2. Кушниренко И.В. Частота выявления орофарингеального кан-дидоза у пациентов с гастроэнтерологической патологией / И.В. Кушниренко, Л.Н. Мосийчук, Л.В. Тропко, Т.В. Яковлева // Матерiали науково-практичноТ конференци «Щорiчнi терапев-тичш читання: сучасна терашя та ТТ узагальнююча роль в клт-ц внутрiшнiх хвороб» [9-10 квггня 2009 р., Харюв] / ред. рада: О.Я. Бабак та н - Х., 2009. - С. 268.
3. Bianchi C.M. Factors related to oral candidiasis in elderly users and non-users of removable dental prostheses / C.M. Bianchi, H. A. Bianchi, T. Tadano [et al.] // Rev. Inst. Med. Trop. Sao Paulo. -2016. - Vol 58, № 17. - Режим доступу http://www.scielo.br/scielo.php?pid=S0036-
46652016005000215&script=sci_arttext.
4. Cheno J. N. Oral mucosal lesions and their association with sociodemographic, behavioral, and health status factors / J. N. Cheno, M.A. Martins, M. C. Munerato [et al.] // Brazilian Oral Research. - 2015. - Vol. 29, № 1. - Режим доступу: http://www.scielo.br/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S1806-83242015000100289.
5. Hertel M. Local, systemic, demographic, and health related factors influencing pathogenic yeast spectrum and antifungal drug administration frequency in oral candidiasis: a retrospective study / M. Hertel, A. M. Schmidt-Westhausen, F. P. Strietzel // Clin. Oral. Invest - Published online. - 2015. - Режим доступу: http://link.springer.com/article/10.1007%2Fs00784-015-1631-0.
6. Patil S. Clinical Appearance of Oral Candida Infection and Therapeutic Strategies / S. Patil, R.S. Rao, B. Majumdar [et al.] // Frontiers in Microbiology. - 2015. - Vol. 6. - 1391. - Режим доступу http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/26733948
References
1. Gubler E.V. Vychislitel'nye metody analiza i raspoznavanija patologicheskih processov / E.V. Gubler. - Leningrad : «Medicina», 1978. - 293 s.
2. Kushnirenko I.V. Chastota vyjavlenija orofaringeal'nogo kandidoza u pacientov s gastrojenterologicheskoj patologiej / I.V. Kushnirenko, L.N. Mosijchuk, L.V. Tropko, T.V. Jakovleva // Materiali naukovo-praktichnoT konferenciT «Shhorichni
№ п/п Критерш Кшьюсть балiв
Дiагностичнi критери'
1 Виразки у ротГ 6,0
2 Сухють язика 2,5
3 ПечЫня язика 2,0
Прогностичш критери'
1 Кандидозний вульвовапшт 3,0
2 Закрепи 2,5
3 ПалЫня 3,0
4 АнемГя 2,5
5 Носшня зубних протезГв 2,0
6 Патолопя щитоподГбно''' залози 1,5
7 Прийом антибютиив протягом року 1,0
Загальна ктьюсть балiв n
n>12 - високий □
ОцЫка ризику 6<n<12 - помГрний □ n>12 - низький □
terapevtichni chitannja: suchasna terapija ta n uzagal'njujucha rol' v klinici vnutrishnih hvorob» [9-10 kvitnja 2009 r., Harkiv] / red. rada: O.Ja. Babak ta in. - H., 2009. - S. 268. 5.
3. Bianchi C.M. Factors related to oral candidiasis in elderly users and non-users of removable dental prostheses / C.M. Bianchi, H. A. Bianchi, T. Tadano [et al.] // Rev. Inst. Med. Trop. Sao Paulo. -2016. - Vol 58, № 17. - Rezhim dostupu http://www.scielo.br/scielo.php?pid=S0036-
46652016005000215&script=sci_arttext. 6.
4. Cheno J. N. Oral mucosal lesions and their association with sociodemographic, behavioral, and health status factors / J. N. Cheno, M.A. Martins, M. C. Munerato [et al.] // Brazilian Oral Research. - 2015. - Vol. 29, № 1. - Rezhim dostupu:
Реферат
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ И ПРОГНОСТИЧЕСКИЕ КРИТЕРИИ ДЛЯ ОЦЕНКИ РИСКА РАЗВИТИЯ ОРОФАРИНГЕАЛЬНОГО
КАНДИДОЗА
Кушниренко И.В.
Ключевые слова: орофарингеальный кандидоз, факторы риска, прогностическая значимость.
В статье представлены результаты изучения диагностических и прогностических критериев риска выявления и развития орофарингеального кандидоза у пациентов гастроэнтерологического профиля на основании обследования группы из 638 человек. Статистический анализ оценки отношения шансов позволил определить ведущие диагностические критерии орофарингеального кандидоза, среди которых жалобы на сухость языка (OR = 2,17, 95% CI =1,32-3,57), жжение языка (OR = 2,19, 95% CI = 1,20-3,99), язвообразование на слизистой оболочке ротовой полости (OR = 4,73, 95% CI = 1,73-12,96) и запоры (OR = 1,89, 95% CI = 1,14-3,14). Дальнейший анализ выявил прогностически значимые факторы риска кандидоза, среди которых прием антибиотиков в течение года, курение, ношение зубных протезов, наличие кандидозного вульвовагинита у женщин, а также сопутствующая патология щитовидной железы и анемия. Статистический анализ с оценкой информативности определенных критериев позволил оценить их вклад в развитие патологии и разработать анкету для формирования групп низкого, умеренного и высокого риска кандидоза ротовой полости. Предложенная модель скринингового теста апробирована на массиве пациентов. Диагностическая чувствительность составила 83,3% (CI 75,9-88,8%), специфичность - 75,1% (CI70,7-79,0%), эффективность модели - 77,04% (CI 73,3-80,4%).
Summary
DIAGNOSTIC AND PROGNOSTIC CRITERIA FOR ASSESSING RISK OF OROPHARYNGEAL CANDIDIASIS OCCURRENCE Kushnirenko I.V.
Key words: oropharyngeal candidiasis, risk factors, prognostic significance.
The article presents the results obtained by investigating diagnostic and prognostic risk criteria for the detection and development of oropharyngeal candidiasis in patients with gastroenterological profile. The study involved 638 persons. Statistic analysis assessing the odds ratio allowed us to determine the leading diagnostic criteria of oropharyngeal candidiasis, including complaints of tongue dryness (OR = 2,17, 95% CI = 1,32-3,57), tongue burning (OR = 2,19, 95% CI = 1,20-3,99), ulceration on oral mucosa (OR = 4,73, 95% CI = 1,73-12,96) and constipation (OR = 1,89, 95% CI = 1,14-3,14). Further analysis revealed the prognostic significant risk factors of candidiasis, including antibiotic course during a year, smoking, wearing dental prosthesis, candidiasis vulvovaginitis in women, as well as comorbidities of thyroid and anemia. Statistical analysis and assessment of the information content of certain criteria allowed us to estimate their contribution into the development of the pathology as well as to develop a questionnaire for the making up groups of low, moderate and high risk of oral candidiasis. The model of screening test we suggested was tested on a corpus of patients. The diagnostic sensitivity was 83,3% (CI 75,9-88,8%), specificity was 75,1% (CI 70,7-79,0%), efficiency of the model made up 77,04% (CI 73,3-80 ,4%).
http://www.scielo.br/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S1806-83242015000100289.
Hertel M. Local, systemic, demographic, and health related factors influencing pathogenic yeast spectrum and antifungal drug administration frequency in oral candidiasis: a retrospective study / M. Hertel, A. M. Schmidt-Westhausen, F. P. Strietzel // Clin. Oral. Invest - Published online. - 2015. - Rezhim dostupu: http://link.springer.com/article/10.1007%2Fs00784-015-1631-0. Patil S. Clinical Appearance of Oral Candida Infection and Therapeutic Strategies / S. Patil, R.S. Rao, B. Majumdar [et al.] // Frontiers in Microbiology. - 2015. - Vol. 6. - 1391. - Rezhim dostupu http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/26733948
