CC BY
12
УДК 616.3+616.022.7+616-092.18 Кушшренко 1.В.
ВИЗНАЧЕННЯ СЕЗОННОГО ФАКТОРУ У ВИЯВЛЕНН1 ОРОФАРИНГЕАЛЬНОГО КАНДИДОЗУ ТА У ЗДАТНОСТ1 БУКАЛЬНИХ ЕП1ТЕЛ1ОЦИТ1В ДО АДГЕЗП CANDIDA ALBICANS У ХВОРИХ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГ1ЧНОГО ПРОФ1ЛЮ
ДУ «1нститут гастроентерологи НАМН УкраГни», м. Днiпро
Важливсть рол!' еп/'телюцит/в у механзмах взаемод'УУ '¡з Candida albicans не пiдлягаe сумнву, а се-зонний фактор у перебгу ¡нфекф, пов'язано'У '¡з цим патогеном, до сьогодн не визначений. Мета завдання - вивчити сезонну залежнсть частоти виявлення рiзних ступенв масивностi обс'шешння Candida albicans орофарингеальноУ зони у взаемозв'язку iз показниками здатностi букальних епте-л'оцит'т хворих до адгезИ Candida albicans. Оцнку ступеня обс'шешння проведено у 634 хворих iз га-строентеролог'чною патолог'ею, обстежених з 2009 по 2012 р.р. Здатн'ють букальних ептело-цит'т до адгезИ референтного штаму Candida albicans вивчено на еп'тел'альних клтинах 66 хворих iз кандидозом верхнього вЮд'ту травного тракту. Результатами показано, що восени спосте-рiгався максимальний середнш ступнь масивностi обс'шешння Candida albicans орофарингеальноУ зони, який був у 1,4, 1,2 та 1,2 разу вищим пор/'вняно iз л>том, зимою та весною (р=0,0008), (р=0,008) та (р=0,036), в'дпов'дно. Шанси виявлення орофарингеального кандидозу восени у 2,3 разу, а I-III ступенв обс'шешння Candida albicans - у 1,8 разу вищi, порiвняно iз хворими без росту грибiв [95% Д1 1,25-4,13] та [95% Д1 1,05-3,10], в'дпов'дно. У хворих iз кандидозом верхнього в 'дд 'ту травного тракту визначено превалювання високого р'тня здатностi клтин ептелю до адгезИ Candida albicans - у 66,7% (n=44) випадк'т, а також високi шанси виявлення максимального р'тня у ос/'нн/'й перод року - 4,4 [95% С1 1,1-17,0]. Таким чином, пдтверджено наявнсть сезонного фактору у пе-ребiгу орофарингеального кандидозу з пдвищенням частоти його виявлення восени, а п'дфунтям для цього явища е уперше виявлена сезонна вар'абельн'ють пдвищення здатностi букальних епi-тел'оцит'т до адгезИ Candida albicans, самостшн'ють або опосередковансть якого як патогенети-чного фактору потребуе подальшого вивчення.
Ключов1 слова: орофарингеальний кандидоз, букальн еглтелюцити, адгез1я, сезоннють.
Робота е фрагментом НДР ДУ «1нститут гастроентерологи НАМН УкраГни» «Вивчити ендогеннi та екзогеннi фактори розвитку кандидозу при запальних та ерозивно-виразкових захворюваннях верхнього вiддiлу шлунково-кишкового тракту i оптимiзувати диферен^йовану терапю», № держ. реестрацп 0109U008882.
Мехаызм мiжклiтинноТ взаемоди Candida albicans - ештелюцит, який е складним i багато-факторним процесом, на сьогодн дуже активно вивчаеться. Увага дослщнимв зосереджена як на адгезивних властивостях грибiв, як забезпе-чуються низкою специфiчних молекул адгези -адгезишв, так i на мехашзмах епiтелiальних itni-тин, що здатн посилювати або здшснювати спротив адгези. Саме розшзнавання епiтелiаль-ними кл^инами антигешв Candida albicans шляхом експресп патерн-розтзнавальних рецепто-рiв (PRRs) запускае каскад реакцш iмунологiчноТ вщпов^д хазяТна на мiкроорганiзм, а характер iмунноТ вщпов^д залежить вщ можливосп етте-лiальноТ кл^ини розшзнавати патогеннють Candida. Така здатнють «розшзнавання» е ключовим захисним мехаызмом, здатним попередити роз-виток шфекцшного захворювання. На сьогодн вщомо, що i дрiжцжовi, i пфальы форми Candida albicans активують нуклеарний фактор каппа р (NFkp) у епiтелiальних штинах, який не призво-дить до цитокшовоТ вщповд а лише пфальш форми гриба, що шдукують фосфорилювання мiтоген-активуючоТ протеТнкiнази (MAPK), здатнi шщшвати продукцiю цитокiнiв таких як IL-6, гра-нулоцитарно-макрофагальний колошестимулю-ючий фактор (GM-CSF) тощо, але у поеднанн з актива^ею NFkp-залежного шляху [1, 2]. Одним з питань, яке привертае увагу на сьогоды, е
Вступ
умови, за яких вщбуваеться надмiрний рют дрн жджовоТ форми Candida albicans, зокрема на слизовш оболонц верхнього вiддiлу травного тракту. Зрозумтим е те, що проблеми надмiрно-го росту та колошзацп полягають не лише у адгезивних властивостях грибiв, а i у здатностi еш-телiоцитiв адгезувати на собi мiкроорганiзми на ™i того, що дрiжцжовi форми грибiв нездатнi у повнiй мiрi активувати цитокшову вiдповiдь. 1н-шим явищем, яке привернуло нашу увагу, е сезоннють шфекцшних процеав, серед яких не ттьки тi, що передаються повiтряно-крапельним шляхом, а i внутрiшньо-лiкарнянi, ендогеннi ш-фекцiТ [3,4]. Деяк автори розвиток цього явища пов'язують iз реалiзацiею патогенного потен^а-лу мiкроорганiзму за наявностi сприятливих uni-мато-географiчних умов [5], ^i - iз коливання-ми у системi iмунного забезпечення людини, як залежать вiд рiвня активностi та продукцп гор-монiв мелатонiну, ^ротрошну у рiзнi пори року, що пщтверджуеться численними лабораторними та кл^чними дослiдженнями [6,7,8,9]. Щодо се-зонност кандидноТ iнфекцiТ, то дослiджень прис-вячених Тй вкрай мало i результати Т'х супереч-ливi [10,11,12,13], але вони змушують нас звер-нути увагу на можnивiсть сезонност i у частотi виявлення кандидозу верхнього вщдту травного тракту, зокрема орофарингеального. Зважаючи на самостшнють ролi епiтелiоцитiв у формуваннi iмунноТ вщповд при контактi iз грибами, нами також виршено проаналiзувати можnивiсть се-
В1СНИК ВДНЗУ «Укралнсъка. медична стом.атолог1чна академгя»
зонних змЫ у здатност букальних еттелюципв адгезувати на co6i Candida albicans.
Мета до^дження
Вивчити сезонну залежнють частоти вияв-лення рiзних ступенiв масивностi обсiменiння (СМО) Candida albicans орофарингеальноТ зони та показниюв здатностi букальних епiтелiоцитiв (БЕ) хворих до адгезп Candida albicansу рiзнi пори року: зима, весна, лто та осiнь.
Об'ект i методи дослiдження
Оцiнку СМО грибами Candida albicans у зь шкрiбку з язика проведено у 634 хворих гастрое-нтерологiчного профiлю у перюд iз 2009 по 2012 р.р., якi знаходилися на лкуваны у вiддiлi захво-рювань шлунку та дванадцятипалоТ кишки, дie-тологiТ i лiкувального харчування ДУ «1нститут гастроентерологiТ НАМН УкраТни». Аналiз кон-центрацiТ грибiв проводили за наступною града-цieю: I СМО - ктькють колонiй на чашц Петрi доходила до 25 колонм, що вiдповiдаe фiзiологi-чнiй норм^ II СМО - вiд 25 до 100; III СМО - 6i-льше 100 колонiй, i IV СМО, тобто орофаринге-альний кандидоз (ОФК) - бтьше 300 (на чашц спостерiгаeться рiст колонм, що зливаються). Для вивчення здатност БЕ до адгезп референтного штаму Candida albicans (АТСС 10231 =ССМ 885-653=IMI 973, родослiв'я штаму ПСК, 1985=ССМ, 1980) епiтелiоцити узято у 66 хворих гастроентеролопчного профiлю iз кандидозом слизовоТ оболонки верхнього вщдту травного тракту. Оцiнку адгезiТ здмснювали за стандартною методикою, використовуючи такi показники: 1) середнiй показник адгезп мiкроорганiзмiв референтного штаму на букальному еттелюцит (СПАБЕ) - середня ктькють мiкробiв, що прикрь пилася до 1 епiтелiоциту при пщрахунку не менш як 25 еттелюци^в; 2) коефiцieнт участi букальних еттелоци^в у адгезивному процесi (КБЕ) - вiдсоток епiтелiоцитiв, що мають на сво-Тй поверхнi адгезован мiкроби; 3) iндекс адгези-вност мiкроорганiзму референтного штаму до букальних еттелюци^в (lАМБЕ) - середня ктькють мiкробних клiтин на одному еттелюциД
що бере участь у адгезивному процеа, та обчи-слювали за формулою:
1АМБЕ = СПАБЕ * 100/КБЕ.
Здатнiсть епiтелiоцитiв до адгезування Candida albicans оцЫювали як вiдсутню при 1АМБЕ < 1,74, низький рiвень - вщ 1,76 - 2,5, середнм pi-вень вiд 2,51 - 4,0, та високий piвень - при 1АМБЕ вище за 4,0 [14]. Статистична обробка даних здмснювалася з використанням програм Microsoft Office Excel 2010 та лщензмно)' версп Statistica 12 iз застосуванням метс^в ваpiацiйноï статистики. Для статистичного аналiзу даних ви-користовували дескриптивну статистику; поpiв-няння сеpеднiх значень змЫних здiйснювали за допомогою параметричних методiв (t-кpитеpiю Стьюдента, F-exact кpитеpiю) за нормального розподту даних ознак. Вщповщнють виду роз-подiлу ознак закону нормального розподтення пеpевipяли за допомогою методу Шатто-Утка. В iнших випадках використовували непарамет-ричний метод (U-критерм Мана-У'|'ты). Оцiнка вь pогiдностi вщмЫностей якiсних ознак у групах проводили iз використанням кpитеpiю х . Статистична значимiсть piзницi оцiнювалась на piвнi, не нижчому 95,0 % (ризик помилки р<0,05). Для прогностично)' оцiнки застосовували ROC-аналiз iз оцiнкою чутливостi, специфiчностi та прогностично)' ефективност порогових значень.
Результати дослщження та ïx обговорення
Надання ктькюно)' оцiнки ступеню росту Candida albicans у зiшкpiбку з язика обстежених хворих показало, що у бтьше половини обстежених па^ен^в виявляли незначний та помipний рют гpибiв, що вiдповiдало МИСМО - 51,25% (n=327), вiдсутнiсть росту визначили у чверт ви-падюв - 25,08% (n=160), а значний рют, тобто ОФК, виявили у 23,67% обстежених оаб (n=151). У цтому сеpеднi значення СМО хворих, обстежених взимку (грудень, ачень, лютий), навеснi (березень, квiтень, травень), вл^ку (червень, липень, серпень) та восени (вересень, жовтень, листопад) пpедставленi на рис. 1.
Рис. 1. CepedHiü СМО грибами Candida albicans орофарингеально!'зони хворих, обстежених у pi3Hi пори року (М±т). npuMimKa: *- р<0,05, ** - р<0,01, ***- p<0,001- достовiрнiсть рiзниui показникiв порiвняно i3 осiннiм пер'юдом за t-критерieм Ст'юдента.
Як видно з наведених даних, в осшнш перюд року спостер1гався максимальний середнш пока-зник СМО грибами Candida albicans, який був у 1,4 разу вищим, пор1вняно ¡з л1тн1м пер1одом (р=0,0008), у 1,2 разу - ¡з зимовим (р=0,008), та у 1,2 разу - ¡з весняним (р=0,036). Бтьш дета-льний аналiз розподiлу рiзних СМО у пори року представлений на рис. 2, з якого видно, що динамка виявлення ОФК змшювалася залежно вщ сезону з максимальною частотою восени 29,8% (n=37), що на 10,3% вище, порiвняно ¡з зимови-ми мюяцями (р<0,05). Под1бним чином в осшнш
перiод виявляли з максимальною частотою i III СМО - 28,2% (n=35). Вiдсутнiсть росту Candida albicans у зiшкрiбку з язика була характерною для зимового перюду та рееструвалася у близь-ко третини обстежених па^енпв (n=53), а наве-снi виявлялася у близько п'ятоТ частини обстежених - 26,6% (n=62). Обидва показники досто-вiрно перевищували таю дат осшшх мiсяцiв у 1,9 та у 1,6 разу (р<0,01) та (р<0,05), вiдповiдно.
30.5*?
без росту ICMO II СМО III СМО IV СМО
■ знт ■ весна ■ мго воешь
Рис. 2. Частота виявлення р1зних СМО Candida albicans при м1кроб1олог1чному досл^дженш з1шкр1бка з язика у pi3Hi пори року у хворих гастроентеролог1чного профлю.
Примтка: *- р<0,05, **- р<0,01- достовiрнiсть рiзницi мiж вiдповiдними показниками, порiвняно з оснню за критерieм х2. Прогностична оцшка вiрогiдностi виявлення лонц за оцшкою вщношення шанав наведена ОФК у рiзнi пори року у порiвняннi з групою па- на рис. 3. ^ен^в без виявлення грибiв на слизовш обо-
Рис. 3. Прогностична о^нка вiрогiдностi виявлення ОФК у р'зт пори року у порiвняннi з патентами без росту гриб'в (за о^нкою вiдношення шанав).
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнсъка медична cmoMamonoainna академя»
За оцшкою вщношення шанав (ВШ) як шанси виявлення ОФК у хворих гастроентеролопчного профiлю восени у 2,3 разу вищ^ нiж вщсутнють росту Candida albicans [95% довiрчий iнтервал (Д1) 1,25-4,13], так i шанси виявлення I-III СМО грибами ротовоТ порожнини у цей перюд року також збiльшуються у 1,8 разу [95% Д1 1,053,10], порiвняно i3 групою хворих без росту гри-61в.
Аналiз здатност БЕ до адгезiТ Candida albicans за показником СПАБЕ, що вщображуе середню кiлькiсть мiкроорганiзмiв на одному ет-телюцтп у хворих ¡з кандидозом верхнього вщ-
%
80 60 40 20 (]
дту травного тракту, виявив у переважноТ бть-шостi випадкiв пiдвищення цього показника: 3 ступшь у 50,0% (n=33) i у 15,2% (n=10) - 4 сту-niHb СПАБЕ. Вивчення здатност БЕ до адгезп референтного штаму Candida albicans залежно вщ пори року виявило цiкавi результати, згiдно яких в iзольованих умовах при проведеннi дос-лщження in vitro ця властивiсть еттелюци^в також мае сезонну варiабельнiсть. Так, показник СПАБЕ восени мае тенден^ю до збiльшення iз домшуванням 3 i 4 ступенiв, що свщчить про здатнiсть БЕ адгезувати на бiльшу кiлькiсть rpnöiB Candida albicans о ц1й nopi року (рис. 4).
71,4
19,0
1 ступшь 2 CTvniHb 3 ступшь 4 стушнь
I зима
I весна
JT1TO
I осшь
Рис. 4. Частота виявлення pi3Hux ступенв СПАБЕ залежно eid пори року. Примтка: *- р<0,05- достовiрнiсть pi3Huui мiж вiдповiдними показниками, порiвняно i3 оснню за F-exact KpumepieM. Як видно з наведених даних, якщо взимку ви- зонами [95%, Д1 1,2-2,3].
являли переважно 2 ступшь СПАБЕ - у 51,9% випадюв (п=14), що у 5,5 разу вище, порiвняно iз осшшми мюяцями (Р<0,05), то восени домшував 3 ступшь, частота якого у 1,7 разу вище, порiв-няно iз зимовим перюдом (Р<0,05). Статистич-ний аналiз за розрахунком вщносного ризику показав, що ризик виявити 3 та 4 ступшь СПАБЕ восени у 1,7 разу бтыщ пор1вняно з ¡ншими се-100% —
Кiлькiсть епiтелiальних клiтин, задiяних у процесi адгезп, за показником КБЕ пщвищена у бтьшост обстежених хворих майже в ус пори року. Особливiстю сезонних його варiацiй е най-нижчi значення у весняний перiод, але як набу-ли достовiрностi лише у порiвняннi iз зимою (F<0,05) (рис. 5).
80% 60% 40% 20% 0%
Щ26
1 А
45,4*
54.*
71 4
216
зима (п=27) весна (n=l 1)
л1то (п=7)
71 4
2ХЛ
осшь (п=2Г
■ норма ■ шдвищення
Рис. 5. Характеристика зад'яних у процес адгезп apu6ie Candida albicans БЕ за показником КБЕ залежно eid пори року. Примтка: * - F<0,05 - dостовiрнiсть рiзницi порiвняно iз зимою.
У цтому, розрахунок iнтегрального показника здатностi БЕ до адгезп Candida albicans !АМБЕ, який визначаеться за спiввiдношенням серед-ньоТ кiлькостi адгезованих мiкроорганiзмiв на одному еттелюцит до загальноТ ктькост тих, що задiянi у цьому процесс у хворих ¡з кандидо-зом верхнього вiддiлу травного тракту показав високий рiвень здатностi до адгезп у 66,7% пацн ен^в (n=44), середнiй - у близько п'ятоТ частини хворих 19,7% (п=13). Розподт значень 1АМБЕ
залежно вщ пори року також продемонстрував сезонну варiабельнiсть ¡з пiдвищенням частоти встановлення високих його значень восени (рис. 6). Так, зпдно отриманих даних, частота вияв-лення високого рiвня здатност БЕ до адгезп Candida albicans восени у 1,4 разу бтьша, порн вняно ¡з зимовим перюдом (F<0,05), та у 2,2 i 3,4 разу порiвняно ¡з весною та лiтом (F>0,05) i (F>0,05), вiдповiдно.
2ТТ
%
О
В1дсутня низькии середнш високии р1вень р1вень р1вень
■ зима ЕЗ весна Итто Поешь
Рис. 6. Характеристика здатностi БЕ хворих ie ОФК до адгезп Candida albicans залежно aid пори року за 1АМБЕ. Примтка: * - F<0,05 - достов '1рн'1сть рieницi порiвняно з осмню.
У цтому шанси виявлення максимального рн вня !АМБЕ в осшнш перюд року у обстежених хворих дуже висок - ВШ 4,4 [95% С! 1,1-17,0], що свщчить про наявнють сезонних коливань здатност еттелюцит ротовоТ порожнини хворих на кандидоз верхнього вщдту травного тракту до адгезп Candida albicans.
Отже, результати проведеного дослщження демонструють наявнють сезонного фактору у переб^ ОФК з пiдвищенням частоти його виявлення в осшнш перюд року. Пщфунтям для цьо-го явища е уперше виявлена сезонна варiабе-льнiсть пiдвищення здатност букальних еттелн оцитiв до адгезп Candida albicans, визначена за високим рiвнем IАМБЕ восени.
Висновки
1. Встановлено сезонну варiабельнiсть у ви-явленнi ОФК у хворих гастроентеролопчного профiлю ¡з максимальним значенням середньо-го показника масивностi обЫменшня орофарин-геальноТ зони грибами Candida albicans у осшнш перюд року, який у 1,4 разу, 1,2 та 1,2 разу ви-щий, порiвняно ¡з лп"шм, зимовим та весняним перiодами (р=0,008), (р=0,008) та (р=0,036), вщ-повщно.
2. Восени збiльшуються шанси виявлення як росту грибiв I-III СМО - ВШ 1,8 [95% Д 1,053,10], так i ОФК, тобто 1УСМО - ВШ 2,3 [95% Д 1,25-4,13], порiвняно ¡з особами без росту гри-бiв.
3. Здатнють букальних епiтелiоцитiв до адгезп референтного штаму Candida albicans харак-теризуеться максимальними значеннями за по-казником ^МБЕ у осшнш перюд року та високи-ми шансами виявлення максимального його рiв-ня о цш порi - ВШ 4,4 [95% С 1,1-17,0].
4. Сезоннiсть ОФК зумовлена сезонною варн абельнiстю здатностi клiтин букального еттел^ до адгезп Candida albicans, самостшнють або опосередкованiсть якого як патогенетичного фактору потребуе подальшого вивчення.
Перспективи подальших дослiджень
Полягатимуть у визначенн або самостiйностi цього фактору для еттелюци^в, або опосеред-кованостi його сезонними змiнами показниюв кттинноТ та гуморальноТ ланок систем вродже-ного та адаптивного ¡муытету.
Лiтература
1. Williams D.W. Interactions of Candida albicans with host epithelial surfaces / D.W. Williams, R. P. C. Jordan, X.-Q. Wei [et al.] //
В1СНИК ВДНЗУ «Украхнська медична стоматол.оггчна академя»
Journal of oral Microbiology. - 2013. - Vol. 5. - 22434, doi: 8. 10.3402/jom.v5i0.22434.
Tang S.X. Epithelial discrimination of commensal and pathogenic Candida albicans / S.X. Tang, D.L. Moyes, J.R. Richardson [et al.] // Oral Diseases. - 2016. - Vol. 22, Suppl. 1. - pp. 114-119, doi: 9. 10.1111/odi.12395.
Воробьева О.Н. Анализ распространенности, структуры и чувствительности к антибиотикам возбудителей внутрибольничных 10. инфекций / О.Н. Воробьева, Л.И. Денисенко, Н.М. Жилина [и др.] // Сибирский медицинский журнал. - 2010. - Т. 25, № 3, вып. 1. - С. 72-76.
Афанасенкова Т.Е. Взаимосвязь обсемененности слизистой оболочки желудка Helicobacter pylori больных хроническим гас- 11.
тритом с сезонами года / Т.Е. Афанасенкова, П.А. Ильющен-ков, С.И. Ливинская // Вестник Смоленской медицинской академии. - 2011. - № 1 - С. 4-7. 12. Яковлев А.А. О возможных механизмах формирования цикличности и сезонности в эпидемическом процессе / А.А. Яковлев // Эпидемиология и инфекционные болезни: актуальные вопро- 13 сы. - 2012. - № 4. - С. 58-62.
Paynter S. Seasonal immune modulation in humans: Observed patterns and potential environmental drivers / S. Paynter, R. S. 14.
Ware, P. D. Sly [et al.] // Journal of Infection. - 2015. - № 70. - Р. 1-10.
Carrillo-Vico A. Melatonin: Buffering the Immune System / A. Carrillo-Vico, P.J. Lardone, N. Álvarez-Sánchez [et al.] // Int. J. Mol. Sci. - 2013. - Vol. 14(4). - Р. 8638-8683.
Weil Z. M. Neuroendocrine control of photoperiodic changes in immune function / Z. M. Weil, J.C. Borniger, Y. M. Cisse [et al.] // Front. Neuroendocrinol. - 2015. - Vol. 37. - Р. 108-118, doi:10.1016/j.yfrne.2014.10.001.
Fares A. Factors Influencing the Seasonal Patterns of Infectious Diseases / A. Fares // Int. J. Prev. Med. - 2013. - Vol. 4 (2). - Р. 128-132.
Haltas H. To determine of the prevalence of Bacterial Vaginosis, Candida sp, mixed infections (Bacterial Vaginosis + Candida sp), Trichomonas Vaginalis, Actinomyces sp in Turkish women from Ankara, Turkey / H. Haltas, R. Bayrak, S. Yenidunya // Ginekol. Pol. - 2012. - Vol. 83 (10). - Р. 744-748.
Chaudhury A. Diarrhoea associated with Candida spp.: incidence and seasonal variation / A. Chaudhury, G. Nath, B. Shukla [et al.] // J. Diarrhoeal Dis. Res. - 1996. - Vol. 14 (2). - Р. 110-112. Jokovic B. Seasonal distribution of intestinal fungal infection by the genus Candida / B. Jokovic, S. Radulovic, N. Srdic [et al.] // Vojnosanit Pregl. - 1990. - Vol. 47 (4). - Р. 297-299. Edi-Osagie N.E. Seasonality of invasive Candida infection in neonates / N.E. Edi-Osagie, A.J. Emmerson // Acta Paediatr. -2005. - Vol. 94 (1). - Р. 72-74.
Полщук О.1. Застосування мiкрометоду визначення адгезивноТ активност як фактору патогенност мiкроорганiзмiв / 0.1. Полн щук, Ж.Е. В'ялих, В.В. Яновська [та ш.] // 1нформацшний лист. -2008. - № 30. - Укрмедпатентшформ МОЗ УкраТни. - 3 с.
Реферат
ОПРЕДЕЛЕНИЕ СЕЗОННОГО ФАКТОРА В ВЫЯВЛЕНИИ ОРОФАРИНГЕАЛЬНОГО КАНДИДОЗА И В СВОЙСТВАХ БУККАЛЬНЫХ ЭПИТЕЛИОЦИТОВ К АДГЕЗИИ CANDIDA ALBICANS У ПАЦИЕНТОВ ГАСТРОЭНТЕРОЛОГИЧЕСКОГО ПРОФИЛЯ. Кушниренко И.В.
Ключевые слова: орофарингеальный кандидоз, буккальные эпителиоциты, адгезия, сезонность.
Важность роли эпителицоитов в механизмах взаимодействия с Candida albicans не подлежит сомнению, а сезонный фактор в течении инфекции, связанной с этим патогеном, до сегодняшнего дня не определен. Цель исследования - изучить сезонную зависимость частоты выявления разных степеней массивности обсеменения Candida albicans орофарингеальной зоны во взаимосвязи с показателями свойств буккальных эпителиоцитов адгезировать Candida albicans. Оценку степени обсеменения проведено у 634 пациентов с гастроэнтерологической патологией, обследованных с 2009 по 2012 г.г. Свойства буккальных эпителиоцитов адгезировать референтный штамм Candida albicans изучены на эпителиальных клетках 66 пациентов с кандидозом верхнего отдела пищеварительного тракта. Результатами показано, что осенью наблюдалась максимальная средняя степень массивности обсме-нения Candida albicans орофарингеальной зоны, которая была в 1,4, 1,2 и 1,2 раза выше, по сравнению с летом, зимой и весной (р=0,0008), (р=0,008) и (р=0,036) соответственно. Шансы выявления орофарингеального кандидоза осенью в 2,3 раза, а 1-111 степеней обсеменения Candida albicans - в 1,8 раза выше, по сравнению с пациентами без роста грибов [95% Д1 1,25-4,13] и [95% Д1 1,05-3,10], соответственно. У пациентов с кандидозом верхнего отдела пищеварительного тракта определено превалирование высокого уровня свойств клеток эпителия к адгезии Candida albicans - в б6,7% (n=44) случаев, а также высокие шансы выявления максимального уровня в осенний период года - 4,4 [95% С1 1,1-17,0]. Таким образом, подтверждено наличие сезонного фактора в течении орофарингеального кандидоза с повышением частоты его выявления осенью, а основанием для этого фактора является впервые выявленная сезонная вариабельность свойств буккальных эпителиоцитов к адгезии Candida albicans, самостоятельность или опосредованность которого как патогенетического фактора требует дальнейшего изучения.
Summary
IDENTIFYING SEASONAL FACTOR FOR DETECTING OR PHARYNGEAL CANDIDACIES AND PROPERTIES OF CANDIDA ALBIA'S ADHESION TO BUCKLE EPITHELIAL CELLS IN PATIENTS WITH GASTROINTESTINAL DISORDERS Kushnirenko I.V.
Key words: oropharyngeal candidiasis, epithelial buccal cells, adhesion, seasonal prevalence.
The importance of epithelial cells in the mechanism of interaction with Candida Albicans is obvious, but seasonal factor in the course of infection caused by this pathogen, has little been reported. The aim of this study in to detect the seasonal interdependence of the prevalence rate of the infection and the level of Candida Albicans loading of oropharyngeal area with indices of the properties of buccal epithelial cells in the patients to the adhere Candida Albicans. Oropharyngeal contamination was evaluated in 634 patients who suffered from gastroenterological pathology for 2009 - 2012. The ability of buccal epithelial cells to adhere to the referent strain of Candida albicans was studied in 66 patients with candidiasis of the upper part of the digestive tract. Results demonstrated that the maximal average contamination of oropharyngeal area with Candida albicans was detected in autumn that was in 1,4, 1,2 and 1,2 times higher in comparison with summer, winter and spring seasons (р=0,0008), (р=0,008) and (р=0,036), correspondingly. Chances to detect oropharyngeal candidiasis was higher in 2,3 times in autumn, and the first and the third stages of contamina-
2
3
4
5
6
7
tion of Candida Albicans were in 1,8 times higher in comparison with patients without fungi growth. Patients with candidiais of upper part of the digestive tract had the high level of epithelial cell adhesiveness to Candida Albicans in 66,7% (n=44) of cases, and there are also high chances to detect maximal level of contamination in autumn. Thus, the study has proven the presence of seasonal factor of oropharyngeal candidiasis with high level of its prevalence in autumn. Identification of this factor is based on the detected seasonal variability buccal epithelial cells properties to adhere to Candida Albicans.
УДК 564.46-006.81-067:547-087.3 Латогуз С.И., Масло В.И.
КЛИНИЧЕСКИЕ И МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ ЭФФЕКТЫ КОМБИНИРОВАННОЙ ПРОТИВОАРИТМИЧЕСКОЙ ТЕРАПИИ ЭКСТРАСИСТОЛИИ У БОЛЬНЫХ ХИБС РИТМОНОРМОМ И АУФОК
Харьковский национальный медицинский университет
В работе представлены результаты изучения клинических, метаболических и нейрогуморальных эффектов комбинированной противоаритмической терапии (ритмонорм + аутотрансфузия ультрафиолетом облученной крови) при наджелудочковой экстрасистолии и желудочковой экст-расистолии у больных хронической ишемической болезнью сердца. Было проведено сравнительное изучение ритмонорма с аутотрансфузией ультрафиолетом облученной крови у 21 больного хронической ишемической болезнью сердца с экстрасистолией. Из 21 больного было 12 мужчин и 9 женщин в возрасте от 40 до 70 лет, средний возраст равнялся 66 годам. Применение ритмонорма с аутотрансфузией ультрафиолетом облученной крови проводилось у 10 больных хронической ишемической болезнью сердца с наджелудочковой экстрасистолией и у 11 больных с желудочковой экстрасистолией. Таким образом, сочетание ритмонорма с аутотрансфузией ультрафиолетом облученной крови было более эффективным при желудочковой экстрасистолии. Оно было более действенным по сравнению с ритмонормом в виде монотерапии.
Ключевые слова: ритмонорм, аутотрансфузия ультрафиолетом облученной крови, хроническая ишемическая болезнь сердца, наджелудочковая экстрасистолия, желудочковая экстрасистолия.
Избранное направление исследования является составной частью научно-исследовательской работы кафедры физической реабилитации, спортивной медицины с курсом физического воспитания и здоровья Харьковского национального медицинского университета «Разработка, апробация и внедрение критериев оценки адаптационных возможностей и их коррекцию соответственно физическим нагрузкам, оценка физической работоспособности», № гос. регистрации 0112и001821.
сердца (ХИБС).
Вступление
Учитывая, что противоаритмические средства чаще всего эффективны в 40-50% случаев, кроме того, они способны вызывать аритмоген-ное действие, для преодоления резистентности к антиаритмическим препаратам и профилактики их аритмогенности перспективной в этом плане является квантовая гемотерапия, ауто-трансфузия ультрафиолетом облученной крови (АУФОК), стимулирующие функциональные и восстановительные процессы в организме, влияющие на метаболизм и нейрогуморальные механизмы гомеостаза, гемодинимику, изменяющие физико-химические свойства липидно-го биослоя клеточных мембран, проявляющие и оптимизирующие антиаритмический эффект [1,2,3,4].
В настоящее время имеется крайне скудная информация о применении АУФОК при аритмиях.
Целью исследования
Изучение клинических, метаболических и нейрогуморальных эффектов комбинированной противоаритмической терапии (ритмонорм + АУФОК) при наджелудочковой экстрасистолии (НЖЭ) и желудочковой экстрасистолии (ЖЭ) у больных хронической ишемической болезнью
Материалы и методы исследования
Сравнительное изучение ритмонорма с АУФОК проведено у 21 больного ХИБС с экст-расистолией (табл. 1). Из 21 больного было 12 мужчин и 9 женщин в возрасте от 40 до 70 лет, средний возраст равнялся 66 годам.
В обследуемой группе преобладали мужчины, больные с гипертонической болезнью, со стабильной стенокардией Ш-М функционального класса, с нарушением кровообращения II стадии, что аналогичное было отмечено также в сравниваемой группе.
Применение ритмонорма с АУФОК проводилось у 10 больных ХИБС с наджелудочковой экстрасистолией и у 11 больных с желудочковой экстрасистолией.
Все больные находились под постоянным кардиомониторным наблюдением, электрофизиологическим и гемодинамическим контролем.
До и после лечения экстрасистолии этой комбинацией исследовались метаболизм К+ и №+, ПОЛ и АОС.
Ритмонорм применялся по 150 мг 2 раза в сутки в комбинации с АУФОК. В терапии использована общепринятая методика экстракорпорального облучения крови с применением при-
