CC BY
15
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академя»
the content of the markers of thiol-disulfide system and the activity of glutathione reductase in the myocardium of rats with chronic heart insufficiency. Angiolin normalized all markers of the thiol-disulfide system, while mildronat had no reliable influence on the markers of the myocardium of the test animals.
УДК 616.28-008.14-092.4
Науменко О.М., Деева Ю.В., Васильев О.В., Небор 1.Я.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПАТОМОРФОЛОГ1ЧИХ ЗМ1Н В СТРУКТУР1 СП1РАЛЬНОГО ОРГАНА В УМОВАХ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО1 СЕНСОНЕВРАЛЬНО1 ПРИ ГЛУХУВАТОСТ1 СУДИННОГО ^ЕНЕЗУ
Нацiональний медичний уыверситет iменi О.О.Богомольця, м. Кшв
В робот! досл'джено патоморфологiчнi змни в структур'1 спiрального органа тварин (пючанки) в умовах експериментальноч сенсоневральноч приглухуватост/ судинного Генеза. У пючанок з змоде-льованою сенсоневральною приглухуватстю, за даними патоморфологiчних досл'джень, визнача-ються достов'рн'! змни в структур'1 спiрального органа, в пор!внянн!' з нтактними тваринами контрольноч групи. Розвиток СНП судинного Генезу у пючанок може бути досягнено шляхом лiгування вертебральноУ артерй, що пдтверджено результатами патоморфологи. В результатi досл'джень виявлено, що перфузiйна фiксацiя е недорогим, швидким та контрольованим способом збереження досл'джувальних тканин. С&тлова м1'кроскоп1'я пдтвердила розвиток деструктивних процесв в спiральному органi у експериментальних тварин.
Ключов1 слова: гостра сенсоневральна приглухуватють (СНП), сглральний орган, перфузмна ф1ксац1я, патоморфолопя. Робота е фрагментом науково-дослiдноi' тематики кафедри оториноларингологи' «Розробка нових методiв дiагностики, ль кування та профлактика захворювань вуха та верхнiх дихальних шляхiв», № державноГреестрацп 0198Ш03083.
ласт мембрани текторiя.
Вступ
Лкування сенсоневральноУ приглухуватост (СНП) е одшею з найбтьш актуальних проблем сучасноУ оториноларингологи [3]. Дане захворю-вання розвиваеться внаслщок ураження волос-кових кпп~ин внутршнього вуха, етюлопя цього процесу е дуже рiзноманiтна: вiрусна, судинна, токсична i травматична. Судинн порушення е однiею з найбiльш поширених причин виникнен-ня даноУ патологи ^ не дивлячись на устхи су-часноУ медицини, не можуть бути повноцiнно усуненi нi консервативним, н хiрургiчним шляхом. Отже, актуальним залишаеться розробка нових методiв лiкування СНП саме судинного Генезу [1,3,9]. Кожен новий метод лкування перед проведенням клiнiчних дослщжень, повинен пройти апробацiю в експеримент на тваринах. Тому моделювання уражень внутршнього вуха, видiлення спiрального органу без пошкодження i, у тому числ^ визначення його чiтких патомор-фологiчних змiн е актуальними i не до кiнця ви-вченим питанням сучасноУ науки [2,5]. Склад-нiсть цiеУ проблеми, в першу чергу, пов'язана з особливостями анатомiчноУ будови внутршньо-го вуха у людини, i у тварин. Сенсоневральн клiтини спiрального органу у пючанки розташо-ванi в кiстковiй булл^ що визначае особливостi пiдходiв до приготування препаратв для дослн дження внутршнього вуха [5,7]. Звичайнi пато-морфологiчнi пiдходи до приготування препарату в разi препарування внутршнього вуха е над-мiрно травматичними, осктьки перетинчаста частина спiрального органа надто вразлива i при декальцинаци фрагментуеться, особливо в об-
В пергу чергу, це не дае можливост в^зни-ти змiни, зумовлен тим чи iншим патологiчним процесом, вщ порушень, якi виникли пщ час приготування препарату. Саме тому метою нашого дослiдження було розробити нову модель ураження стрального органа у експериментальних тварин - пючанок.
Мета дослщження
Оцшити змши внутрiшнього вуха у експериментальних тварин 3i змодельованою сенсоневральною приглухуватютю (СНП) судинного ^ене-зу за допомогою патоморфологiчних дослн джень.
Матерiали та методи дослщження
В нашому дослiдженнi були використанi 20 пiсчанок монгольських. Ми моделювали СНП судинного Генезу за допомогою часткового л^у-вання вертебральноУ артери. Пiсля чого проводили перфузшну фiксацiю та видiлення страль-ного органу. Патоморфолопчна картина оцшю-валася за допомогою св^ловоУ мiкроскопiУ.
Експериментальне дослщження було проведено згщно 26 статт Закону УкраУни про захист тварин вщ насильства (N 3447-IV, 21.02.2006), i СвропейськоУ конвенци про захист хребцевих тварин, що використовуються в експериментальних дослщженнях (Strasbourg, 1986, N 12-I).
Тварини були роздтеы на двi групи по 10 тварин в кожнш: група А включала пщдослщних, яким було проведене л^ування вертебральноУ артери, група В складала sham-operated. Пючан-кам обох груп була проведена транскардiальна
Актуальш проблемы сучасно! медицини
перфузiйна фкса^я з наступним видiленням спiрального органа та його оцшка.
Результати дослщження та Тх обговорення
Моделювання СНП судинного ^енезу. Твари-нам групи А та В перед моделюванням була проведена анестезiя шляхом штраперитонеаль-ноТ ш'екцп Авертина (2,2,2-трiброметанолом) 125-240 мг/кг. Використовуючи хiрургiчний сте-реомiкроскоп всiм мишам з групи А була видте-на та лiгована вертебральна артерiя протягом 20хв. за допомогою мiкроклiпсiв. Пiддослiдним з групи В був проведений розрiз на шиТ з доступом до вертебральноТ артерп без ТТ лiгування. Тварини були пщ наглядом наступнi 7 дыв при температурi 28°С.
Проведенння перфузмноТ фiксацiТ. В нашiй роботi ми використовували недорогий, швидкий i контрольований споаб перфузiТ з використан-ням 4% параформальдегщу в якостi фксатора.
Бiльшiсть iноземних авторiв вказують на те, що використання перфузiйноТ фксацп е най-бiльш оптимальним способом збереження при-життевих змiн в дослщжуваному органi [5,6,7,9,10]. Тодi як споаб фксацп з зануренням видтеного спiрального органу в розчин форма-лiну не попереджуе розвитку змш, пов'язаних з
декапiтацiею i видтенням булли.
Нами використовувався апарат для фксацп, що включав фiксацiйний розчин, буфер, манометр, грушу для регулювання тиску, а також гол-ку для перфузп. Для проведення реперфузп тс-чанки були анестезован за допомогою кетамь но/хiалазiновоТ сумш (80 мг/кг кетамiну та 10 мг/кг хтазша) шляхом штраперитонеальноТ ш'екцп. Тупою перфузмною голкою фiксатор з буфером був введений iнтракардiально через лiвий шлуночок, наступний розрiз був зроблений у правому передсердi для виходу фксацмного розчину. Пiд час проведення перфузп ми слщку-вали за пщтриманням тиску в межах 80 мм.рт.ст та температурою фксацмного розчину. Перфу-зiя тривала 20 хвилин.
Для приготування патоморфолопчного мате-рiалу пiддослiдним тваринам була проведена декатта^я та видiлення скроневоТ юстки. Отри-маний матерiал в подальшому ми фiксували в розчинi 4% формальдепду протягом 24 годин при температурi 4°С. Через 24 години ми про-мили матерiал фосфатним буферним розчином 3 рази та залишили на 1 добу при температурi 4°С.
Рис. 1. Проведення перфузшно/ фксацп псчанц
Видтення стрального органу. Спiральний орган розташований в завитц внутрiшнього ву-ха, покритий юстковою булою. Видiляючи стра-льний орган ми спочатку вщ сепарували кюткову буллу вiд скроневоТ юстки з наступним ТТ роза-ченням. Пюля фiксацiТ перепончасту частину завитки ми занурили в буферний розчин на 2 днк Для оптимiзацiТ мiкроскопiчного дослiдження ви-дтений спiральний орган ми помiстили в глще-рин та провели фкса^ю отриманого матерiалу на предметне скло мiкроскопа.
Мiкроскопiя. Матерiал для дослщження ми фарбували гематоксилшом та еозином. Оцшка структури стрального органа проводилася за
Рис. 2. Апарат для перфузшно/ фксацп
допомогою св^лового мiкроскопа. За критерп ми обрали змши ктькост волоскових клiтин та Тх рядiв, структури базальноТ мембрани та судин-ноТ смужки. В грут А у 8 матерiалах з 10 зi змо-дельованою СНП судинного ^енезу спостер^а-лося зменшення кiлькостi волоскових клiтин, зменшення Тх рядiв, деструкцiя базальноТ мембрани та судинноТ смужки (рис. 3). В дослщжу-ваних матерiалах групи В у 2 пщдослщних тва-рин спостерiгалась картина глибоких дистрофiч-них та вогнищевих некротичних змш, у 8 випад-ках патолопчы змiни структури спiрального органа на св^лооптичному рiвнi не визначались або були слабо виражен (рис. 4).
Том 17, Випуск 1 (57) 253
В1СНИК ВДНЗУ «УкраЫська медична стоматологЬчна академЫ»
Рис. 3. Спiрaльний орган niddo^idHO'iтварини групи А.
Рис. 4. Спiральний орган niddo^idHoY тварини групи В.
Волосков1 кл1тини на значному протяз1 вщсу-ты, збережен кл1тини презентують глибок1 дис-трсфчы та некротичн1 процеси з1 зменшенням об'ему кл1тини, ознаками карiспiкнсзу. Забарв-лення гематсксилiнсм та есзинсм. Зб. х 400.
Структура волоскових кл1тин ч1тко визнача-еться, ядра штин сднсрiднi з рiвнсмiрнс розпо-дтеним хроматином. Виявляеться др1бна зона некрозу з десквамац1ею шару волоскових кл1тин. Забарвлення гематсксилiнсм та еозином. Зб. х 400.
Результати патоморфолопчних дослщжень св1дчать про те, що у тсчанок групи А деструк-тивних змш зареестровано дсстсвiрнс б1льше, в пор1внянн1 з групою В, що може св1дчити про ро-звиток у них Снп судинного ^енезу.
Висновки
1. Розвиток СНП судинного ^енезу у тсчанок може бути досягнено шляхом л1гування вертеб-ральноУ артерп, що пщтверджено результатами патоморфологп.
2. Перфуз1йна ф1ксац1я е недорогим, швидким та контрольованим способом збереження досль джувальних тканин.
3. Св1тлова мiкрсскспiя п1дтвердила розвиток деструктивних процеав в стральному орган у експериментальних тварин.
Перспективи подальших досл1джень
В данм статт1 був представлений лише один 1з етап1в виконаноУ роботи. В подальшому ми
Реферат
ИССЛЕДОВАНИЕ ПАТОМОРФОЛОГИЧЕСКИХ ИЗМЕНЕНИЙ В СТРУКТУРЕ СПИРАЛЬНОГО ОРГАНА В УСЛОВИЯХ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ СЕНСОНЕВРАЛЬНОЙ ТУГОУХОСТИ СОСУДИСТОГО ГЕНЕЗА Науменко О.М., Деева Ю.В., Васильев А.В., Небор И.Я.
Ключевые слова: острая сенсоневральная тугоухость (СНТ), спиральный орган, перфузионная фиксация, патоморфология.
В работе исследованы патоморфологические изменения в структуре спирального органа животных (песчанка) в условиях экспериментальной сенсоневральной тугоухости сосудистого генеза. У песчанок со смоделированной сенсоневральной тугоухостью, по данным патоморфологических исследований, определяются достоверные изменения в структуре спирального органа, по сравнению с интакт-ными животными контрольной группы. В результате исследований выявлено, что перфузионная фиксация является недорогим, быстрым и контролируемым способом сохранения исследуемых тканей. Световая микроскопия подтвердила развитие деструктивных процессов в спиральном органе у экспериментальных животных.
плануемо до публкацп результати нашого екс-перименту, в ход1 якого ми дослщили ефектив-ысть препарат1в, котр1 входять в протоколи л1ку-вання СНП судинного ^енезу.
Лтература
1. Мтн Ю.В. Визначення стану внутрiшньолабiринтного тиску при сенсоневральнш приглухуватост за даним отоакустичноУ емiсií / Ю.В. Мтн, Ю.В. Деева // Журн. ВУШНИХ, носових i горлових хвороб. — 2002. - № 3- C. - С 54.
2. Храбриков А.Н. Перспективы диагностики доклинических форм сенсоневральной тугоухости на основе регистрации различных классов вызванной отоакустической эмиссии / А.Н. Храбриков // Российская оториноларингология.- 2004.- № 3.- С.113- 116.
3. Шидловська Т.В. Загальн принципи дiагностики i лкування хворих з сенсоневральною приглухуватютю / Т.В. Шидловская, Т.А. Шидловська // Журн. вушних, носових i горлових хвороб. -2005. - №4. - С. 2-17.
4. Шидловська Т.В. Експериментальне дослщження комплексно'!' дм шуму i рентгеывського опромшення на перекюне окиснення лт^в та активнють антиоксидантних фермен^в головного мо-зку у щурiв / Т.В. Шидловська, М.С. Козак, И.О. Постригам, М.О. Демченко, C.B. Андрейченко // Журн. вушних, носових i горлових хвороб. -2004. -№ З. - С. 9-12. .
5. Kraus H-J. Morphological changes in the cochlea of the mouse after the onset of hearing / H-J. Kraus, K. Aulbach-Kraus // Hear. Res. - 1981. - № 4. - Р. 89-102.
6. Bohne B.A., Harding G.W. Microscopic Anatomy of the Inner Ear. 5th Edition / B.A. Bohne, G.W. Harding. - St. Louis, MO : Washington University Press, 2012. - 69 p.
7. Sun J. Using laser scanning confocal microscopy as a guide for electron microscopic study: a simple method for correlation of light and electron microscopy / J. Sun, L.P. Tolbert, J.G. Hildebrand // J. Histochem. Cytochem. - 1995. - Vol. 43. - Р. 329-335.
8. Anniko M., Lundquist P.-G. Temporal bone morphology after systemic arterial perfusion or intralabyrinthine in-situ immersion - I. Hair cells of the vestibular organs and the cochlea / M. Anniko, P.-G. Lundquist // Micron 11. - 1980. - Р. 73-83.
9. Sando I. The anatomical interrelationships of the cochlear nerve fibers / I. Sando // Acta Otolaryngol. - 1965. - Vol. 59. - Р. 417-436.
10. Bohne B.A. Processing and analyzing the mouse temporal bone to identify gross, cellular and subcellular pathology / B.A. Bohne, G.W. Harding // Hear. Res. - 1997. - Vol. 109. - Р. 34-45.
АктуальН проблеми сучасно! медицины
Summary
PATHOMORPHOLOGICAL CHANGES IN STRUCTURE OF SPIRAL ORGAN UNDER MODELLED SENSONEURAL BRADYACUASIA OF VASCULAR GENESIS
Naumenko O. M., Deyeva Yu. V., Vasilyev A. V., Nebor I. Ya.
Key words: acute sensoneural bradyacuasia, spiral organ, perfused fixation, pathomorphology.
This work describes the pathomorphological changes in the structure of spiral organ in animals (sandwort) in the conditions of the modelled sensoneural bradyacuasia of vascular genesis. The sandworts demonstrated significant changes in the structure of spiral organ compared with intact animals of control grpup. The results obtained show that perfused fixation is an inexpensive, fast and controlled way of preservation of the tissues studied. The light microscopy has proven the development of the destructive processes in spiral organ in the experimental animals.
УДК 616.5-089.843-092.4
Олейник Г.А., Супрун А.С., Григорьева Т.Г.
ИССЛЕДОВАНИЕ ЖИЗНЕСПОСОБНОСТИ ТКАНЕЙ СЛОЖНЫХ ЛОСКУТОВ КОЖИ В ЭКСПЕРИМЕНТЕ
Харьковская медицинская академия последипломного образования
По данным многих специалистов, занимающихся реконструктивно-восстановительной хирургией в нашей стране и за рубежом, неуклонно растет частота и тяжесть повреждений конечностей с длительной потерей трудоспособности, высокой инвалидизацией и значительным количеством ошибок диагностики и лечения (от 30 до 80 %) данной патологии в остром периоде течения заболевания. Частота скальпированных и комбинированных повреждений конечностей достигает 2830% от всех травм. При этом значительное количество таких повреждений являются открытыми, в 4,8% случав они сопровождаются значительными дефектами тканей, которые требуют пластического замещения. Тяжёлые повреждения верхних и нижних конечностей чаще всего связаны с последствиями производственных травм, увеличением количества дорожно-транспортных происшествий, оскольчатых ранений и минно-взрывной травмы. Адекватно выполненная первичная хирургическая обработка раны с целью дальнейшего устранения раневого дефекта тканей при лечении скальпированных и комбинированных повреждений конечностей, в большинстве случаев играет основополагающую роль в исходе и результатах перенесенной травмы. Внедрение в практику методов раннего хирургического лечения пострадавших со скальпированными и комбинированными повреждениями верхних и нижних конечностей требует усовершенствования методов предоперационной диагностики глубины и площади повреждения, определения жизнеспособности травмированных тканей, а также сроков и объёма проведения оперативных вмешательств. В работе представлены результаты экспериментального исследования жизнеспособности фрагментов кожи, подкожно-жировой клетчатки, мышц сложных лоскутов кожи с использованием метода импедансометрии и их морфологическая структура в динамике. Определены временные параметры жизнеспособности для кожи - 30 часов, подкожно-жировой клетчатки - 13 часов и мышц -3 часа после отсечения. Полученные результаты инструментального исследования подтверждены морфологическими данными. Полученные данные рекомендовано учитывать при определении объёма иссечения травмированных тканей при проведении первичной хирургической обработки скальпированных и комбинированных повреждений.
Ключевые слова: жизнеспособность тканей, импедансометрия, морфология кожи, подкожно-жировой клетчатки, мышц сложных лоскутов кожи.
Работа выполнена в соответствии с планом научно-исследовательских работ Харьковской медицинской академии последипломного образования, утвержденным МОЗ Украины, как фрагмент плановой научно-исследовательской роботы «Комплексное лечение ран с отягощенным течением раневого процесса» (№ государственной регистрации 0116U004792 от 03.10.2015р. №14/16н), в которой авторы были соисполнителями на основании договора о творческом сотрудничестве.
Возникновение обширных дефектов тканей нечностей тяжелыми предметами и в 5% — ог-
нижних конечностей практически всегда обу- нестрельные ранения [1,12,13,18,24,30].
словлено действием высокоэнергетических Современная огнестрельная и минно-
травмирующих факторов [34,35]. По данным взрывная травма конечностей сопровождается
разных авторов, причиной обширных посттрав- высокой частотой образования обширных де-
матических дефектов тканей голени, потребо- фектов не только мягких тканей, но и костей
вавших выполнения первичной хирургической [4,5,12,33]; отмечается высокая частота и осо-
обработки, в 53% случаев явились дорожно- бая тяжесть боевых повреждений нижних ко-
транспортные происшествия, в которых постра- нечностей со значительными дефектами кожно-
дали водители и пассажиры, в 24% — наезды го покрова и подлежащих мягких тканей
транспортних средств на пешеходов, в 11% - [3,5,6,19].
падением с высоты, в 8% — размозжение ко- Доля ампутаций в результате огнестрельной
Том 17, Випуск 1 (57) 255
